Організаційне забезпечення логопедичної роботи в умовах дитячої поліклініки

У статті розглядається проблема організації логопедичної роботи у системі міністерства охорони здоров'я, а саме в умовах дитячої поліклініки. Проаналізовані державні документи щодо забезпечення логопедичною допомогою дітей різних категорій в межах лікувально-профілактичних закладів. Зазначені вимоги щодо кваліфікації фахівця з логопедії, описаний основний зміст професійної діяльності та посадові обов'язки логопеда дитячої поліклініки. Здійснено опис розподілу робочого часу фахівця з логопедії. Розглянуті особливості первинного прийому дітей логопедом у дитячій поліклініці. Пояснюється, як відбувається комплектування груп і підгруп для корекційної роботи. Також розкривається зміст профілактичної та санітарно-просвітницької роботи логопеда у закладах охорони здоров'я. У статті описується порядок і зміст диспансеризації дітей з вадами мовлення. Подані зразки ведення звітно-облікової логопедичної документації. Проаналізована діяльність методичного об'єднання логопедів закладів охорони здоров'я.

Ключові слова: організація логопедичної роботи, посадові обов'язки логопеда поліклініки, первинний прийом логопеда, розподіл робочого часу логопеда, профілактична робота логопеда, санітарно-просвітницька робота логопеда, диспансеризація дітей з вадами мовлення, логопедична документація, робота методичного об'єднання логопедів.

В статье рассматривается проблема организации логопедической работы в системе министерства здравоохранения, а именно в условиях детской поликлиники. Проанализированы государственные документы по обеспечению логопедической помощи детям разных категорий в лечебно-профилактических учреждениях. Указаны требования к квалификации специалиста по логопедии, описано основное содержание профессиональной деятельности и должностные обязанности логопеда детской поликлиники. Представлено распределение рабочего времени специалиста по логопедии. Рассмотрены особенности первичного приема детей логопедом в детской поликлинике. Объясняется, как происходит комплектование групп и подгрупп для коррекционной логопедической работы. Также раскрывается содержание профилактической и санитарно-просветительской работы логопеда в учреждениях здравоохранения. В статье описывается порядок и содержание диспансеризации детей с нарушениями речи. Поданы образцы ведения отчетно-учетной логопедической документации. Проанализирована деятельность методического объединения логопедов учреждений здравоохранения.

Ключевые слова: организация логопедической работы, должностные обязанности логопеда поликлиники, первичный прием логопеда, распределение рабочего времени логопеда, профилактическая работа логопеда, санитарнопросветительская работа логопеда, диспансеризация детей с нарушениями речи, логопедическая документация, работа методического объединения логопедов.

The article describes the problem of organizing of speech therapy work within the Ministry of Health system, namely in children's clinics. The article offers analysis of public documents related to provision of speech therapy to children of different categories within the medical institutions. It describes requirements for qualification of a specialist in speech therapy, main content of his/her professional activities and duties of speech therapist of children's clinic. It describes the distribution of working time of speech therapist. The article describes the requirements to the initial consultation of speech therapist in children's clinic. It explains how to form groups and subgroups for corrective speech therapy work. It also describes the content of preventive measures and educative activities of speech therapist in medical institutions The article describes procedure of registration and keeping record of the assistance rendered and progress achieved/not achieved by children with speech disorders.

It offers samples of reporting documentation of speech therapist. The article provides analysis of activities of methodical association of speech therapists from medical institutions.

Keywords: organization of speech therapy, duties of speech therapist of children's clinic, initial consultation of speech therapist in children's clinic, distribution of working time of speech therapist, speech therapist preventive work, medical examination of children with speech disorders, documentation of speech therapist, work of the methodical association of speech therapists.

На сьогодні в Україні для надання логопедичної допомоги дітям з порушеннями мовлення у системі міністерства охорони здоров'я провідною і найбільш поширеною установою є дитяча поліклініка.

Дитяча поліклініка - це лікувально-профілактичний заклад, що надає амбулаторно-поліклінічну допомогу дітям і підліткам від 0 до 18 років.

Нині в нашій країні створена досить розгалужена мережа дитячих лікувально-профілактичних закладів, яка нараховує близько 4 тисяч дитячих поліклінік. У кожній поліклініці має бути передбачена посада логопеда.

Логопедом може працювати фахівець з вищою педагогічною освітою зі спеціальності «Корекційна освіта (Логопедія)», який володіє методиками діагностики, профілактики та корекції мовленнєвих функцій та методами нейропсихологічного обстеження інших вищих психічних функцій (ВПФ) в осіб з порушеннями мовлення.

Логопед у своїй роботі керується чинним законодавством України з питань освіти та охорони здоров'я громадян, наказами МОЗ та Міністерства освіти України, органів управління освітою та охороною здоров'я та Положенням про логопеда дитячих лікувально-профілактичних закладів МОЗ України від 4.06.1996р. № 215.

Підпорядковується логопед керівнику закладу (головному лікарю) та його заступнику. Призначається на посаду та звільняється з посади відповідно до чинного законодавства.

Основний зміст роботи логопеда в амбулаторно-поліклінічних закладах полягає у проведенні діагностичної, консультативної роботи, у наданні корекційної допомоги дітям з вадами мовлення, проведенні занять з виправлення мовленнєвих порушень у дітей, профілактиці мовленнєвих порушень і пропаганді логопедичних знань серед населення.

У посадові обов'язки логопеда входить проведення діагностичного обстеження у дітей мовлення та інших вищих психічних функцій; складання індивідуальних програм медичної та педагогічної реабілітації осіб з порушеннями мовлення, які страждають на афазію, дизартрію, апраксію, дислексію, дисграфію, заїкання, мають затримку мовленнєвого розвитку тощо (спільно з лікарем).

Відповідно до діючих фахових програм логопед проводить індивідуальні та підгрупові заняття з дітьми. Він систематично готується до занять, добирає і виготовляє необхідні наочно-дидактичні матеріали.

У разі потреби логопед організовує консультації з лікарями-спеціалістами та іншими фахівцями. Також логопед проводить консультативну роботу з членами сім'ї пацієнтів та надає рекомендації щодо занять з дітьми в домашніх умовах.

Обов'язково логопед веде диспансерний облік всіх дітей з вадами мовлення, які були виявлені на прийомі та на профілактичному огляді.

Спільно з лікарем логопед бере участь у веденні медичної документації із записами змісту консультацій, результатів логопедичного та нейропсихологічного обстеження. Логопед поліклініки складає індивідуальні програми медичної та педагогічної реабілітації, надає інформацію про проведені заняття, складає етапні епікризи із зазначенням динаміки стану пацієнта не рідше одного разу на 10-12 днів та пише заключні епікризи.

Логопед бере участь у комплектуванні логопедичних закладів системи охорони здоров'я і освіти. Також він може бути членом психолого-медико-педагогічної консультації (ПМПК).

Логопед поліклініки проводить логопедичну санітарно-просвітницьку роботу: бесіди з батьками, консультації педіатрів та вихователів дитячих садків, випуск логопедичних бюлетенів, виготовлення наочних дидактичних посібників тощо.

Наприкінці календарного року логопед надає щорічний звіт про виконану роботу головному логопеду управління охорони здоров'я.

Свій професійний рівень логопед підвищує на курсах удосконалення спеціалістів не рідше одного разу на 5 років, де знайомиться із сучасними методами надання логопедичної допомоги та в цілому з новітніми досягненнями логопедичної науки й суміжних з нею дисциплін.

Графік роботи логопеда з дітьми встановлюється відповідно до діючих штатних норм педагогічної роботи в закладах охорони здоров'я. Розклад роботи затверджується головним лікарем поліклініки з розрахунку 18 робочих годин на тиждень при п'ятиденному робочому тижні на одну ставку.

Підготовка посібників, оформлення документації, робота з батьками, консультації з фахівцями та інші види діяльності здійснюються поза графіком роботи з пацієнтами.

На первинний прийом дітей виділяється 4 години на тиждень, на систематичні і консультативні заняття з дітьми - 10 годин, на профілактичні огляди - 4 години. Терміни проведення диспансеризації встановлюються окремо за погодженням з адміністрацією поліклініки.

Одним із видів роботи логопеда у дитячій поліклініці є первинний прийом.

Первинний прийом дітей проводиться у спеціально відведений час за попереднім записом. До логопеда дітей направляють різні спеціалісти: педіатри, неврологи, психоневрологи, психіатри, вчителі загальноосвітніх шкіл, вихователі дошкільних навчальних закладів. Безпосередньо звертатися до логопеда можуть і самі батьки.

Логокореційна робота в поліклініці здійснюється як у ранковий, так і вечірній час (у певний робочий день або одну годину кожного робочого дня).

Логопед під час первинного прийому перш за все зобов'язаний з'ясувати мету звертання до нього. Це можуть бути скарги на мовленнєві труднощі дитини, диспансерний огляд, обстеження з метою направлення до спеціального дошкільного закладу компенсуючого типу для дітей з тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ) тощо.

Впродовж первинного обстеження логопед має зібрати короткі анамнестичні відомості про ранній розвиток дитини; ознайомитися з результатами лікарських оглядів, провести обстеження мовлення дитини й зробити висновок щодо стану її мовлення та немовленнєвих функцій, зробити відповідний запис в амбулаторній карті. При необхідності він надає потрібну консультацію батькам і визначає вид логопедичної допомоги, якщо дитина її потребує.

Логопед приймає рішення про необхідність індивідуальних або групових занять в умовах поліклініки чи психоневрологічного диспансеру. У разі відсутності вільного місця у групі, дитину слід записати у чергу для подальшого виклику на заняття.

Якщо дитина не потребує спеціальних логопедичних занять, необхідно проконсультувати батьків, як працювати з дитиною вдома.

На консультативну форму занять зараховуються, зазвичай, діти у віці до 3 років або діти, які направляються логопедом на ПМПК для подальшого навчання у спеціальних дошкільних закладах для дітей з ТПМ, якщо до вступу туди залишається не менше 3-4 місяців.

На консультативному занятті логопед пояснює батькам актуальний стан мовлення дитини, ставить найближче завдання і показує прийоми його виконання. За необхідності пропонується наочно - методичний матеріал (Інтернет посилання, пам'ятки, описи логопедичних прийомів, вправ, текстовий матеріал для заучування тощо). У процесі занять дитина може переводитися з однієї форми заняття на іншу.

Усіх дітей, які звернулися у поточному році за логопедичною допомогою, реєструють у журналі первинного прийому. На дітей, яким запропоновані систематичні заняття або консультації, логопед заводить логопедичні картки, в яких докладно записує анамнез, стан мовлення, логопедичні висновки, накреслює програму занять.

Крім того, логопед веде журнал обліку відвідування логопедичних занять (групових і консультативних). Журнал ділиться на дві частини: у першій - фіксуються регулярні заняття, а в другій - консультативні. Обидві частини журналу містять наступну інформацію: прізвище, ім'я, вік дитини, діагноз, дати і кількість проведених занять та їх результативність.

Логопедичні заняття проводяться підгрупами та індивідуально. Разом об'єднуються діти з однаковими мовленнєвими порушеннями (дислалія, дизартрія, ринолалія, заїкання, недорозвинення мовлення), за віковим принципом (діти дошкільного віку, учні молодшого шкільного віку), а також з урахуванням рівня мовленнєвого розвитку дітей.

Наповнюваність дітей у групах, орієнтовна тривалість занять з ними і норми прийому визначаються наступним чином: дітей з однорідною неправильною звуковимовою слід поєднувати в групи по 5-6 осіб, тривалість занять з ними - 45 хв. Діти, які страждають на дизартрію, об'єднуються в групи по 4-5 осіб, тривалість занять - 45 хв. Діти з ринолалією - по 2-4 учня, тривалість занять - 40-45 хв. Діти із ЗНМ без зниження інтелекту об'єднуються в групи по 3-4 особи, тривалість заняття - 40-60 хвилин. Із заїкуватими дітьми дошкільного віку і молодшими школярами проводять заняття у групах по 4-6 осіб протягом 45-60 хвилин.

Діти, які страждають на тяжкі розлади мовлення, потребують лише індивідуальних занять. Кожній дитині необхідно приділяти не менше 20-30 хвилин. Щоб діти не втомлювалися, рекомендується урізноманітнювати роботу.

Заняття з кожною групою слід проводити не менше, ніж 2 рази на тиждень. За свій робочий день логопед повинен прийняти 12 осіб відповідно до норми, затвердженої Положенням про дитячий логопедичний кабінет.

У дитячій поліклініці окремо виділяється такий напрямок логопедичної роботи як профілактична робота. Для виявлення дітей з мовленнєвою патологією логопед бере участь у масових профілактичних оглядах, які проводяться у дні, визначені адміністрацією поліклініки.

Це означає, що кожна дитина, яка проживає на території мікрорайону, що обслуговується цією поліклінікою, повинна бути обстежена логопедом. Перш за все це діти дошкільного віку у віці 4-5 років без винятку і школярі (вибірково) за рекомендаціями шкільних вчителів. З 6 років діти обстежуються обов'язково для занесення даних до спеціальної медичної форми, яка видається дитині для вступу до школи.

У зв'язку з повною диспансеризацією дитячого населення, логопед поліклініки відвідує всі дошкільні навчальні заклади свого мікрорайону з метою обстеження і одержання відомостей про стан мовлення всіх дітей в середніх, старших і підготовчих до школи групах, а також вибірково, за поданням вихователів молодших груп.

Інформацію про результати обстеження мовлення дітей логопед повинен занести в медичні картки та журнал диспансеризації. Запис в журналі повинен бути завірений підписом представника дитячого садка (медсестри або директора).

Про виявлені дефекти мовлення логопед зобов'язаний повідомити вихователів і довести до відома батьків. Кожна дитина запрошується в поліклініку для більш докладного обстеження та отримання логопедичної допомоги.

Логопед в умовах дитячої поліклініки обов'язково проводить облік і спостереження за дітьми з вадами мовлення. Це має назву диспансеризація. Диспансерне спостереження проводиться систематично за дітьми, що страждають на тяжкі мовленнєві розлади: дизартрію, ринолалію, загальне недорозвинення мовлення, заїкання тощо.

Диспансеризація дітей, які не відвідують дитячі установи, проводиться логопедом у поліклініці в години первинного прийому, за направленням педіатра.

Діти з вадами мовлення, які підлягають диспансерному спостереженню, виявляються логопедом на профілактичних оглядах, на первинному прийомі. Крім того, дітей ставлять на диспансерний облік після закінчення регулярних занять у логопедичному кабінеті і після виписки з логопедичних груп та дитячих садків.

На дітей, які підлягають диспансерному обліку, заповнюється спеціальна картка, в якій фіксуються анкетні дані, діагноз, дати відвідувань, рекомендації та результати занять.

Логопед поліклініки є членом медико-психолого-педагогічної консультації району або міста. Він бере участь у комплектуванні логопедичних груп при дитячих садках. Для координації та наступності у роботі доцільно 1 -2 рази на рік (у вересні та червні) проводити спільні наради старших логопедів дитячих поліклінік, дитячих садів, шкільних логопунктів, психоневрологічних диспансерів.

У поліклініці логопедом здійснюється санітарно-просвітницька робота. Він зобов'язаний регулярно проводити бесіди з різних питань теорії і практики логопедії для медичного персоналу поліклініки, для батьків, а також випускати бюлетені, оформляти інформаційні дошки запитань і відповідей, наповнювати сторінку сайту установи відповідним контентом. Орієнтовні теми бесід, статей:

«Профілактика мовленнєвих порушень», «Профілактика заїкання», «Профілактика порушень вимови», «Етапи розвитку мовлення дитини», «Значення розвитку дрібної моторики для становлення мовлення дитини», «Профілактика порушень письма і читання». Орієнтовні теми плакатів: «Мовлення наших дітей», «Наші діти говорять правильно», «Дефекти мовлення у дітей», «Профілактика мовленнєвих розладів». Оформляються стенди: «Логопед - батькам», «Батькам про мовлення дітей», «Поради логопеда» тощо.

Логопед зобов'язаний вести звітно-облікову документацію за встановленими зразками. Це:

Перспективний план роботи на рік.

Журнали первинного прийому та диспансеризації дитячого населення, обліку відвідування логопедичних занять, засідань медико-педагогічних комісій, змісту просвітницької роботи.

Індивідуальні логопедичні картки.

Картки диспансерного обліку пацієнтів.

Копії з інформацією про роботу логопедичного кабінету.

мовлення логопедичний диспансеризація дитячий

Журнал реєстрації первинного прийому