Реалізація концепції навчання впродовж життя у процесі підготовки та перепідготовки фахівців (досвід Польщі)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реалізація концепції навчання впродовж життя у процесі підготовки та перепідготовки фахівців (досвід Польщі)

Сучасне суспільство знань невпинно вимагає соціально - економічних змін, покращення рівня життя, що зумовлює формування нових вимог до накопичення і оволодіння новими знаннями і компетентностями, удосконалення системи підготовки фахівців. Виникнення європейської концепції навчання впродовж життя є свідченням того, що знання не можуть бути сталою категорією, вони потребують повсякчасного оновлення, удосконалення, примноження. Для досягнення професійного успіху і покращення добробуту, необхідно усвідомлювати, що оволодівати новими знаннями і компетентностями можна у будь-якому віці, головне навчитися вчитися, бути готовим до самоосвіти, перепідготовки, підвищення кваліфікації, тощо. Саме тому, сучасна система вищої освіти акцентує увагу на реалізації завдання навчити студентів вчитися впродовж життя, створенні умов для якісної перепідготовки фахівців.

З кожним роком серед вітчизняних науковців збільшується кількість праць, які присвячені питанням визначення понятійного апарату концепції навчання впродовж життя, її напрямів та механізмів реалізації в сучасних умовах підготовки та перепідготовки фахівців (М. Жилуденко, І. Зязюн, Н. Ничкало, Л. Корчагіна, С. Сисоєва, Т. Скорик та інші). Як зазначає Л. Корчагіна серед нерозв'язаних завдань у межах концепції навчання впродовж життя є термінологічна несистемність, адже українські науковці використовують такі поняття як неперервна освіта, безперервна освіта, освіта дорослих, післядипломна освіта, навчання впродовж життя. Науковець визначає, що навчання впродовж життя - це «освітній процес як складова життєдіяльності особи від дошкільного до післяпенсійного віку, спрямований на задоволення потреб у самовдосконаленні та самовираженні і усіх сферах життя через набуття певних компетентностей» [1, с. 326]. Водночас М. Желуденко вказує на те, що «неперервна освіта» має подвійний характер, оскільки з одного боку, ми розглядаємо її як позашкільну, неформальну, дистанційну освіту, конкретні програми підготовки та перепідготовки фахівців, подальше навчання (перш за все дорослих), а з іншого боку, йдеться про здатність особистості до самореалізації впродовж життя, що досягається за умов сформованості певних цінностей [2, с. 67].

У наукових працях польських дослідників (О. Конєчного, П. Пасєрбяка, Б. Олєшко-Курзини, Я. Новіцького, П. Вішнєвського та ін.) розглянуто та проаналізовано концепцію навчання впродовж життя, засоби її реалізації в Польщі, перші досягнення у цьому напрямі. Польські науковці здебільшого використовують терміни «uczenie si§ przez cate zycie» (навчання впродовж життя) і «ksztatcenie ustawiczne» (безперервне навчання). О. Конєчний вказує, що навчання впродовж життя можна визначати, як «усі форми цілеспрямованої навчальної діяльності, як формальні так і неформальні, які постійно застосовуються з метою підвищення рівня знань, навичок і компетенцій» [4, с. 89]. Польські науковці також вивчають дану проблему у контексті зростаючих потреб ринку праці та необхідності інвестування в розвиток професійних кадрів та перепідготовки фахівців.

Актуальність даного дослідження полягає у тому, що навчання впродовж життя стало загальноєвропейською вимогою, тому потребує практичного застосування. Оскільки система здобуття вищої освіти в Польщі краще адаптована до вимог Болонської декларації (Польща підписала цю декларацію ще у 1999 р.), якість професійної підготовки та перепідготовки кадрів наближена до основних європейських вимог, а соціально-економічні показники засвідчують підвищення рівня життя, тому вважаємо цінним та необхідним вивчення польського досвіду, що й зумовило вибір досліджуваної проблеми.

Мета статті - визначити та проаналізувати шляхи реалізації концепції навчання впродовж життя у процесі підготовки та перепідготовки фахівців Польщі.

Відповідно до визначеної мети завданнями дослідження вважаємо: визначити вагомість та доцільність реалізації концепції навчання впродовж життя в Польщі, виокремити шляхи реалізації цієї ідеї у процесі підготовки та перепідготовки фахівців, проаналізувати досягнення та здобутки польського суспільства у цьому напрямі.

Динамічні зміни у суспільному житті, соціально - економічному розвитку держави безпосередньо впливають на формування освітньо-цільових орієнтацій суспільства. Концепція навчання впродовж життя, яка виникла ще в 70-их роках минулого століття, почала активно вивчатися в Європі на поч. 2000 років внаслідок швидкозмінних запитів ринку праці, що відображає усі трансформаційні процеси суспільства знань. Очікуваним результатом реалізації цієї концепції є збільшення кількості людей із вищим рівнем освіти і тими кваліфікаціями і спеціальностями, які будуть цінним активом в сучасний конкурентний ринок праці [7, с. 911]. Комісія Європейського співробітництва ще в 2000 році підготовила Меморандум «Навчання впродовж життя», який визначає шість ключових ідей для здобуття безперервної освіти: 1) нові базові уміння для усіх; 2) більше інвестицій у людські ресурси; 3) інновації у викладанні та навчанні; 4) очевидність та усвідомлення навчання; 5) переусвідомлення профорієнтації та консультування; 6) наближення можливостей навчання до того, хто навчається [3]. Визначено, що двома головними цілями, які постають перед навчання впродовж життя, є просування активної громадянської позиції і здатності до працевлаштування.

У Польщі на урядовому рівні здійснюється цілий ряд заходів для поширення, просування принципів концепції навчання впродовж життя, адаптації її основних положень до польської освітньої системи. В 2003 р. уряд розробив та прийняв документ «Стратегія розвитку навчання впродовж життя» з метою створення європейського виміру навчання впродовж життя в польських умовах. Одними із пріоритетних завдань «Програми розвитку навчання впродовж життя» 2012 року є поширення цієї ідеї, забезпечення визнання її цінності і необхідності серед усіх зацікавлених осіб [5, с. 6]. Оскільки в 2010 р. лише 5,3% дорослого населення Польщі були учасниками освітнього процесу «навчання впродовж життя», (в Європі, загалом, понад 9%), тому ще одними завданнями цієї Програми стало збільшення цієї кількості до 10%, а частка людей вікової категорії 30-34 роки із вищою освітою повинна становити неменше, ніж 45%. Ще одним викликом Польщі стали європейські показники кількості людей віком 25-64 роки, які є активними учасниками освітнього процесу, кваліфікаційної підготовки чи перепідготовки. Встановлено, що в Європі в 2012 р. цей показник становив 9,1%, а в Польщі лише 4.5%.

Вважаємо, що лише всезагальне розуміння сучасних освітніх викликів, серед яких узгодження компетенцій фахівців з реальними суспільними й економічними потребами, вирівнювання можливостей в отриманні вищої освіти, здатне забезпечити сталий розвиток суспільства знань, яке готове здобувати освіту, оволодівати новими знаннями, компетентностями у будь-якому віці. Демографічні процеси безпосередньо впливають на кількість людей активного освітнього віку, що відповідно формують освітній потенціал вищих навчальних закладів. Впродовж останнього десятиріччя відбувається помітне зменшення кількості людей активного освітнього віку, що спричинено демографічним спадом 2000-2006 рр., коли народжуваність населення спала приблизно на 32% відносно 1990 р. (з 547,7 тис новонароджених у 1990 р. до 374,2 у 2006 р.) (власні підрахунки на основі Демографічного щорічника Польщі [8]). Саме тому, більшість вищих навчальних закладів Польщі зосереджена на збереженні студентського потенціалу, впроваджуючи нові та удосконалюючи старі форми підготовки та перепідготовки фахівців різного віку в контексті реалізація навчання впродовж життя.

Встановлено, що на сучасному етапі в системі вищої освіти Польщі забезпечення європейської вимоги навчання впродовж життя здійснюється, головним чином, через шкільну форму освіти дорослих (в держаних і приватних освітніх закладах організовується підготовка та перепідготовка фахівців) і позашкільну форму освіти (отримання знань, умінь і кваліфікацій в закладах безперервної освіти, практичного навчання, центрах професійної підготовки чи перепідготовки). Позашкільна форма включає такі курси як: кваліфікаційні професійні курси, курси професійних умінь, курси загальних компетентностей, курси теоретичної підготовки молодих працівників, та інші курси, які дають змогу отримати і удосконалити знання, уміння і професійні кваліфікації [6, с. 18]. Водночас фахівців мають змогу здобути нові знання в системі «безперервного навчання» (навчання в одній освітній ланці, де запропоновано змістовну єдність від початкової освіти до отримання докторського ступеня чи подальшої перепідготовки), у формі заочного навчання, дистанційного навчання, Інтернет-навчання, в Університеті третього віку («університет майбутнього»). Варто також зазначити, що поряд із виникненням нових форм навчання впродовж життя, не втрачають свого значення післядипломне навчання (аспірантура та докторантура) й курси, що дають змогу підвищувати професійну кваліфікацію осіб з вищою освітою.

Для студентів, які готові удосконалювати та поглиблювати професійні знання і навики у Польщі

запропоновано найсучасніші напрями підготовки аспірантів та докторантів, що також розглядається в контексті реалізації навчання впродовж життя. Упродовж 2015-2016 н. р. в усіх вищих навчальних закладах Польщі студентами аспірантури було 151555 осіб, з яких 83451 навчалося в державних вищих школах, а 68104 відповідно у недержавних [9, с. 165]. В докторантурі навчалося у цей період 43177 студентів, серед яких стаціонарну форму обрало - 37101 студентів, а заочну - 6076.

Вищі школи Польщі, як державні, так і приватні створюють усі необхідні умови для перепідготовки фахівців різних спеціальностей, оскільки післядипломна освіта залишається одною із найбільш затребуваних у процесі підвищення професійного рівня фахівців. Приміром, Вища педагогічна школа в Лодзі зосереджує увагу на перепідготовці фахівців педагогічної освіти, тому пропонує післядипломне педагогічне навчання за 23 сучасними курсами, серед яких: «Посередництво і переговори в освітньому, родинному і суспільному середовищах», «Допомога учням із спеціальними освітніми потребами», «Організація навчального процесу online», «Вчитель мови жестів», «Педагогічна терапія», «Сурдопедагогіка», «Тифлопедагогіка», «Асистент літньої і неповноправної особи». Необхідність та доцільність таких курсів зумовлена потребами суспільства знань, оскільки педагогічна підготовка фахівців минулого століття здебільшого не охоплювала вище зазначену проблематику, як приміром, організацію навчального процесу on-line чи методів і техніки навчання на відстані.

В Польщі з кожним роком зростає інтерес суспільства до здобуття освіти за допомогою інформаційно - комунікаційних технологій, дистанційного навчання, електронного навчання, Інтернет-навчання, тощо. З впровадження електронного навчання через мережу Інтернет процес перепідготовки фахівців став більш доступним навіть у найбільш віддалини від освітніх центрів містах. На базі навчального закладу, який перший запропонував повноцінне «on-line» навчання, Польського Віртуального університету, заснованого ще в 2002 р. розроблено більше 100 курсів електронного навчання із різних галузей знань для підготовки бакалаврів, магістрів, та післядипломного навчання. Водночас провідні університети Польщі (Ягелонський університет, Варшавський університет, Вища школа економіки, тощо) також пропонують власні інтернет-платформи для перепідготовки фахівців на відстані, дистанційне навчання та електронні курси. Значного поширення набувають серед слухачів мовні, бізнес та комп'ютерні е-курси, які пропонують Польський національний банк, Польське агенство розвитку підприємництва, Національний фонд охорони здоров'я та інші установи.

Аналіз наукових досліджень та інформаційних ресурсів засвідчує, що одною із важливих форм реалізації навчання впродовж життя у Польщі є здійснення навчання в Університетах третього віку («університеті майбутнього). Вважаємо за доцільне більш детально розглянути та проаналізувати принципи діяльності та досягнення таких університетів.

Головною ідеєю університету третього віку є підготовка людей різного покоління, зокрема старшого й пенсійного віку, які виявляють бажання оволодіти новими знаннями й компетенціями, не пов'язаними з їхньою професійною діяльністю. Перший Університет третього віку виник у Варшаві ще в 1975 р. Поступово інтерес поляків старшого віку до оволодіння новими компетентностями зріс, разом із розвитком концепції навчання впродовж життя, що спричинило поступовий розвиток таких інституцій. Найбільша кількість таких установ з'явилося в 2006-2010 рр. (44% від існуючих сьогодні), впродовж наступних 2011-2015 рр. виникло ще 145 нових закладів, усього станом на 2015 р. функціонує 575 університетів третього віку [10, с. 5-7]. Загалом, у Польщі розрізняють три типи університетів третього віку: 1) ті, які здійснюють свою діяльність в структурах і під егідою вищої школи; 2) засновані асоціацією, яка займається науково-популярною діяльністю; 3) ті, які працюють при будинках культури, бібліотеках, громадських центрах, центрах соціальної допомоги. Тобто деякі університети третього віку здійснюють свою діяльність як окремі структурні одиниці, а інші в межах традиційних університетів (понад 42% університетів підтримують таку форму перепідготовки фахівців) [7, с. 916]. Одночасно із зростанням кількості університетів третього віку спостерігається стала тенденція зростання кількості їхніх учасників. Станом на 2014-2015 рр. тут навчалося 96370 слухачів різної вікової категорії, проте через брак місць ще 2% бажаючих не було прийнято на навчання [10]. Цікавим є той факт, що 62% від усіх слухачів становили особи у віці від 60 до 70 років, а 26% - це люди старші 70 років.

Навчання в Університетах третього віку здійснюється у формі лекцій, практичних курсів та занять, літературних зустрічей, фізичних занять, музичних вечорів, відповідаючи запитам спільноти та ринку місцевого ринку праці. Загалом, для регулярного проведення занять, семінарів та лекцій залучено понад 12 тис. осіб, з яких 64% - це вчителі, професійні інструктори та тренери. Більшість семінарів присвячено медицині та здоров'ю (91%), туризму і географії (70%), психології (62%), історії та праву (57%).

Здійснене дослідження засвідчує, що цілеспрямована та організована робота урядових та освітніх установ Польщі над реалізацією концепції навчання впродовж життя приносять значні результати у підготовці та перепідготовці фахівців. Сьогодні польське суспільство усвідомлює вагомість і доцільність навчання впродовж усього життя, адже з кожним роком зростає кількість осіб, які залучені у цей процес. Реалізація цієї концепції, яка стала невід'ємною у процесі підготовки та перепідготовки фахівців, відбувається через шкільну та нешкільну форму освіти дорослих. Підготовка аспірантів й докторантів у ВНЗ, а також підготовка та перепідготовка фахівців на різноманітних післядипломних курсах залишаються важливими формами здобуття та удосконалення знань та умінь. З кожним роком зростає інтерес до здобуття нових кваліфікацій через Інтернет - ресурси та е-курси. Головним напрямом здобуття нових знань і комптентностей серед дорослого населення є Університет третього віку, де навчається понад 96 тис. людей старшого віку, що і є одним із пріоритетних завдань концепції навчання впродовж життя.

Перспективи подальших розвідок вбачаємо у вивченні змісту підготовки та перепідготовки фахівців у Польщі, а також адаптації польського досвіду до вітчизняної системи перепідготовки фахівців та підвищення їхньої кваліфікації.

Використана література

1. Желуденко М. Неперервна освіта у контексті глобалізаційних процесів / М.О. Жилуденко // Збірник наукових праць УДПУ імені Павла Тичини. - Умань: СПД Жовтий, 2008. - Ч. 1. - С. 66-71.

2. Корчагіна Л.М. Навчання впродовж життя як пріоритетний напрямок модернізації управління освітою в Україні [Електронний ресурс] / Л.М. Корчагіна // Теорія та практика державного управління. - Вип. 3. - Харків: Харків. рег. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. При Президентові України, 2008. - С. 326-331. Режим доступу до документа: http://nbuv.gov.ua

3. A Memorandum on Lifelong Learning / Сommission staff working paper. - Commission оf The European Communities, Brussels, 30.10.2000 SEC(2000) 1832 - 36 р.

4. Konieczny O. Inwestycja w kadry. Perspektywa instytucji szkoleniowych // WYG International: Warszawa, 2007.

5. Lifelong Learning Programme. Implementation of the European Agenda for Adult Learning 2012-2014 [Електронний ресурс]. Poland, 2012. - 6 p. Режим доступу до документа: http://eacea.ec.europa.eu

6. Nowicki J. Uczymy siq przez cate zycie. Przewodnik po ksztatceniu ustawicznym. - Wojewodzki Urzqd Pracy w Warszawie, Warszawa 2015. - 45 s.

7. Pasierbiak Р. Lifelong learning as a method of a modern labour market's balancing. Case of Poland / Pawet Pasierbiak, Bozena Oleszko-Kurzyna // Human capital without borders: knowledge and learning for quality of life. - International conference 2014. - Portoroz, Slovenia, 2014. - P. 909 - 917.

8. Szkoty wyzsze i ich finanse w 2015 r. / Gtowny Urzqd Statystyczny. - Warszawa: Zaktad Wydawnictw Statystycznych, 2016. - 246 s.

9. Uniwersytety Trzeciego Wieku w roku akademickim 2014/2015 / Gtowny Urzqd Statystyczny. - Warszawa: Zaktad Wydawnictw Statystycznych, 2016. - 28 s.

Размещено на Allbest.ru