Творчий потенціал учителя: компонентно-критеріальна характеристика

Наукові дослідження особистості творчого педагога (О. Краснова, Ю. Кучерява, В. Моляко [7], О. Попель, С. Щеглова та ін.) підтверджують інтегративність творчого потенціалу вчителя, його багатокомпонентність, динамічність, здатність до позитивного зростання. На підставі вивчення, аналізу й узагальнення висновків учених вважаємо, що творчий потенціал учителя є складною динамічною структурою, що висвітлює його сутнісні особливості й об'єднує ряд взаємопов'язаних компонентів: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний, рефлексійно-оцінний, кожний із яких вимірюється відповідними критеріями та показниками. Проте на сьогодні не розроблено питання компонентно-критеріальної характеристики творчого потенціалу вчителя, яка містить опис конкретних знань, умінь, навичок, якостей і може використовуватися для вимірювання творчого потенціалу педагога.

Формулювання цілей статті... Мета статті полягає в обґрунтуванні компонентно-критеріальної характеристики творчого потенціалу вчителя, яка призначена для вимірювання творчого потенціалу педагога та його окремих компонентів.

Виклад основного матеріалу дослідження... ворча діяльність учителя сьогодні багатьма дослідниками розглядається як головний чинник, який впливає на розвиток творчих можливостей учнів і забезпечує ефективність навчально-виховного процесу. У ході дослідження сутності творчого потенціалу вчителя виявлено, що він тісно пов'язаний із розвитком педагогічної майстерності, професійним самовдосконаленням педагогів. Академік І. Зязюн визначав педагогічну майстерність як "комплекс якостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі" [8, с. 25]. Учений вбачав сутність педагогічної майстерності в особистості вчителя, в його позиції, здатності виявляти творчу ініціативу на ґрунті реалізації власної системи цінностей. Компонентами педагогічної майстерності, згідно з його поглядами, є гуманістична спрямованість особистості (ціннісні орієнтації вчителя на себе та на учня, на засоби педагогічного впливу, мету педагогічної діяльності), професійна компетентність, здібності до педагогічної діяльності (комунікативність, перцептивні здібності, динамізм особистості, емоційна стабільність, оптимістичне прогнозування, креативність) і педагогічна техніка.

Педагогічна творчість як різновид творчої діяльності виступає не лише складовою професійної майстерності, а й зовнішнім виразом творчого потенціалу, заснованого на особистісних і професійних якостях учителя (креативність, уява, інтуїція, творча активність, винахідливість, професійна мобільність, педагогічна майстерність, готовність до інноваційної діяльності). С. Сисоєва акцентує, що творчість учителя є сукупністю послідовних і взаємопов'язаних перетворень у творчому розвитку педагога і його учнів: мотивації, характерологічних особливостей, творчих умінь, психологічних процесів, які сприяють успіху людини у творчій діяльності [11, с. 15].

У ході розроблення компонентно-критеріальної характеристики творчого потенціалу вчителя ми виокремили ряд критеріїв і показників, конкретизованих нами на підставі аналізу наукових праць С. Амелюшкіної [1], О. Дорофієвої [2], І. Дубровіної [3], В. Іванченко [4], Н. Мартишиної [5], В. Риндак [9], І. Савельєвої [10] та власного педагогічного досвіду (табл. 1).

Таблиця 1. Критерії і показники творчого потенціалу вчителя

До критеріїв творчого потенціалу вчителя відносимо:

- мотиваційний, що дозволяє охарактеризувати цілі, мотиви творчої професійної діяльності педагога, його індивідуальну систему цінностей та ставлення до педагогічної творчості;

- гностичний, що полягає у вимірюванні рівня засвоєння педагогами знань про особливості творчої діяльності, сутнісні риси творчого потенціалу особистості, освітні інновації, ефективний педагогічний досвід, нормативні вимоги до інноваційної діяльності в галузі освіти, а також в оцінюванні ступеня оригінальності мислення вчителів;

- організаційно-практичний, який забезпечує встановлення ступеня практичного оволодіння операціями творчого мислення, з'ясування рівня підготовки педагогів до інноваційної діяльності, використання ними у власній діяльності здобутків педагогічної інноватики;

- діагностично-прогностичний, що характеризує ступінь усвідомленості педагогами рівня власного творчого потенціалу й окреслення ними плану дій щодо подальшого саморозвитку.

Показники та критерії творчого потенціалу у їхній сукупності є підґрунтям для визначення рівнів творчого потенціалу вчителя.

Низький рівень характеризує недостатньо розвинений чи недостатньо актуалізований творчий потенціал педагога, слабку сформованість усіх або більшості його компонентів.

Зокрема, в учителів із низьким рівнем творчого потенціалу практично відсутні мотиви до виявів творчості у педагогічній діяльності. Такі педагоги мають слабко розвинений творчий кругозір, погано володіють теоретичними знаннями про способи виявлення творчості у професійно-методичній діяльності, практично не орієнтуються в нормативно-правових вимогах щодо здійснення інноваційної та дослідно-експериментальної діяльності в галузі освіти.

Вони майже не генерують нових ідей або роблять це невправно, характеризуються шаблонним мисленням, відчувають значні утруднення в організації власної творчої діяльності, презентації результатів своєї роботи, не здійснюють самодіагностики творчого потенціалу.

Середній рівень вказує на незначно, певною мірою, сформований чи актуалізований творчий потенціал учителя, часткову сформованість усіх або деяких його компонентів.

Педагоги з середнім рівнем творчого потенціалу схильні до позитивно-пасивного ставлення до педагогічної творчості інших учителів, не прагнуть використовувати їхній досвід у власній професійній діяльності, надаючи недостатнього значення постійному самовдосконаленню й розвитку власного творчого потенціалу. Вони мають певні знання в галузі педагогічної інноватики, володіють фрагментарними уявленнями про зміст нормативно-правових документів, що регламентують інноваційну та дослідно-експериментальну діяльність в освітній галузі. Такі вчителі епізодично генерують нові ідеї, однак ці ідеї здебільшого є педагогічно недоцільними.

У цілому їхня здатність до шаблонного мислення переважає над проявами креативності, здатність до переносу знань і вмінь у нову ситуацію розвинена недостатньо, а вміння узагальнювати і презентувати результати власної педагогічної діяльності сформовані лише частково. Педагоги безсистемно використовують методики самодіагностики власного творчого потенціалу й відчувають певні утруднення при визначенні рівня власної задоволеності в ситуаціях самореалізації, самоствердження, самовизначення тощо.

Достатній рівень відбиває суттєво розвинений чи актуалізований творчий потенціал педагога, відчутну сформованість усіх або більшості його компонентів.

Учителі з достатнім рівнем творчого потенціалу усвідомлюють необхідність розвитку свого творчого потенціалу й намагаються самореалізуватися в педагогічній діяльності, прагнуть розвивати свій потенціал, однак не мають чіткої мети творчої діяльності. Вони цікавляться ефективним педагогічним досвідом та освітніми інноваціями, час від часу використовують досвід інших педагогів у власній професійній діяльності.

Такі педагоги розуміють сутність педагогічної творчості та провідних концепцій творчої діяльності, у цілому володіють теоретичними знаннями про способи оригінального вирішення професійних завдань і виявлення творчості у професійно-методичній діяльності, ознайомлені з нормативно-правовими документами, які регламентують інноваційну та дослідно-експериментальну діяльність у галузі освіти. Вони здатні генерувати нові ідеї, якщо для цього є зовнішні мотиви, однак ці ідеї почасти потребують подальшого доопрацювання.

Прояви креативності в цих учителів переважають над шаблонним мисленням. Вони характеризуються достатньо розвиненою здатністю до переносу знань і вмінь у нову ситуацію, уміють організувати власну творчу діяльність за наданим зразком, узагальнювати і презентувати результати власної педагогічної діяльності. Учителі в цілому обізнані з критеріями оцінювання творчої діяльності педагога й періодично використовують методики самодіагностики власного рівня творчого потенціалу, відчуваючи незначні утруднення при визначенні еталону творчої діяльності.

Високий рівень свідчить про значно розвинений чи повністю актуалізований творчий потенціал учителя, сформованість усіх його компонентів.

Учителі з високим рівнем творчого потенціалу усвідомлюють важливість безперервного самовдосконалення й необхідність розвитку творчого потенціалу; мають стійкі зовнішні та внутрішні мотиви до розвитку власного потенціалу, яскраво виражене прагнення до творчої педагогічної діяльності. Вони виявляють стійкий інтерес до освітніх інновацій та ефективного педагогічного досвіду, систематично використовуючи здобутки педагогічної інноватики у власній діяльності; мають творчі ідеали в педагогіці і прагнуть їх наслідувати. Такі педагоги характеризуються ґрунтовними знаннями про сутність педагогічної творчості та концепції творчої діяльності, добре орієнтуються у змісті нормативних вимог до організації інноваційної та дослідно- експериментальної діяльності у галузі освіти, за власною ініціативою генерують велику кількість нових ідей, причому ці ідеї відзначаються педагогічною доцільністю та глибиною розроблення.

Учителі вирізняються оригінальним мисленням, значно розвиненою здатністю до переносу знань і вмінь у нову ситуацію, вміннями самостійно організувати власну творчу діяльність, узагальнювати і презентувати результати власної педагогічної діяльності. Вони систематично здійснюють самодіагностику власного творчого потенціалу, самостійно визначають еталон творчої діяльності на підставі аналізу сучасних досягнень психолого- педагогічної науки й порівнюють результати власної діяльності з еталоном з метою її корекції та самовдосконалення.

Висновки... Таким чином, компонентно-критеріальна характеристика творчого потенціалу вчителя дозволяє здійснити комплексне оцінювання досліджуваної якості особистості педагога за критеріями і показниками, конкретизованими на підставі аналізу наукової літератури та власного професійного досвіду.

Перспективним напрямом подальших досліджень є розроблення компонентно-критеріальних характеристик творчого потенціалу вчителів окремих навчальних предметів, а також інших категорій педагогічних працівників (вихователів, керівників гуртків, соціальних педагогів тощо).