Розвиток творчих здібностей молодшого школяра засобом арт-терапії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

У швидкозмінних умовах сучасного соціуму першочергового значення набуває розвиток творчих здібностей особистості, які дозволяють їй максимально ефективно адаптуватися до життя. Здатність до творчої адаптації формується з раннього віку людини і розвивається протягом її життя. Інтелектуальний і творчий потенціал України значною мірою залежить від того, на скільки психолого-педагогічна наука разом зі шкільною практикою може розробляти науково-обґрунтовану теорію й ефективну педагогічну технологію виявлення і подальшого розвитку в процесі навчання творчих здібностей школярів різних вікових категорій, управління процесом виховання та самовиховання творчої особистості.

Проблема творчості та творчих здібностей вивчалася багатьма науковцями (Т. Андерсон, В. Андрєєв, В. Біблер, А. Брушлинський, Дж. Гілфорд, С. Гольдентрихт, А. Маслоу, О. Матюшкін, Я. Пономарьов та ін.). Результатом їх багаторічних досліджень стали висновки, що творчість не є особливим даруванням для обраних, вона, навпаки, є властивістю, яка розподіляється між усім людством більшою чи меншою мірою, а творче мислення починає працювати у будь-якої нормальної людини, якщо саме життя, практика наштовхують її на якісь труднощі, перешкоди, які виступають у вигляді посильних складних завдань.

Психолого-педагогічні дослідження (Д. Богоявленська, Л. Виготський, А. Жуганов, В. Кан-Калик, Н. Кирилова, В. Краєвський, Ю. Кулюткін, М. Лазарєв, В. Лозова, Р. Нізамов, А. Петровський , В. Смагін, О. Сущенко, П. Шевченко та ін.) дають нам підставу вважати: визначальною якістю творчої особистості є її творча активність, яка розглядається як інтегративна характеристика особистості, в якій, з одного боку, відображені нові глибокі утворення в структурі особистості (творчі потреби, мотиви, домагання), а, з другої, знаходять своє вираження якісні зміни в діяльності, яка стає більш цілеспрямованою, потужною, продуктивною.

Такі науковці, як: М. Алексєєва, Л. Аметова, М. Кисельова, С. Кожохіна, О. Медведєва, А. Мелік-Пашаєв, Г. Скурат, Н. Сучкова, Л. Шалімова тра інші, - одним із ефективних засобів розвитку творчих здібностей школярів вважають використання технології арт-терапії. Адже арт-терапія відкриває можливості особистості для вираження почуттів, розкриття творчого потенціалу особистості, сприяє розвитку навичок включення в колективну діяльність, тобто творчого пристосування до середовища. Крім того, в процесі арт-терапії дитина одержує практично необмежені можливості для самовираження та самореалізації в продуктах творчості.

База дослідження: дослідження проводилось на базі КЗШ №94.

Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.

Об'єкт дослідження: процес розвитку творчої особистості молодшого підлітка засобом арт-терапії.

Предмет дослідження: психологічні та соціально-педагогічні умови використання арт-терапії для розвитку творчих здібностей дітей 10-11 років.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та практично перевірити психологічні та соціально-педагогічні умови розвитку творчої особистості молодшого підлітка засобом арт-терапії.

Завдання дослідження:

проаналізувати наукову літературу з проблеми дослідження;

узагальнити психологічні та соціально-педагогічні умови розвитку творчої особистості дитини 10-11 років;

визначити особливості використання технології арт-терапії в соціально-педагогічній діяльності.;

дослідити розвиток творчих здібностей молодших підлітків;

розробити соціально-педагогічну програму з розвитку творчої особистості засобом арт-терапії;

перевірити ефективність запропонованої методики.

Гіпотеза дослідження: розвиток творчої особистості школяра засобом арт-терапії буде ефективним, якщо:

ураховувати вікові та індивідуальні особливості школярів;

спонукати школяра до самовираження;

забезпечити умови психологічного комфорту в процесі творчої діяльності, безоціночне сприйняття продуктів творчої діяльності школяра.

Методи дослідження: теоретичні - аналіз, узагальнення, синтез, систематизація; емпіричні - тестування, експеримент, статистичні методи дослідження.

Наукова значимість одержаних теоретичних результатів: у дослідження узагальненні психологічні та соціально-педагогічні умови розвитку творчої особистості школяра, визначено особливості використання арт-терапії в соціально-педагогічній діяльності.

Практична значимість одержаних результатів: : розроблена соціально-педагогічна програма може бути використана соціальним педагогом у загальноосвітніх навчальних закладах для розвитку творчої особистості молодшого підлітка засобом арт-терапії.

творчий дитина арт терапія



Розділ 1. Теоретичні засади розвитку творчої особистості школяра засобом арт-терапії

1.1 Психологічні та соціально-педагогічні умови розвитку творчої особистості молодшого школяра

Обов'язковим результатом навчання в сучасній школі проголошується формування та розвиток мислячої, активної, творчої особистості юного громадянина України, який у майбутньому був би здатний до плідної праці на користь нації та держави. Така особистість може сформуватися лише в процесі творчої діяльності.

У сучасній науковій літературі творчість розглядають передовсім як процес відкриття себе, самовираження власного «Я», самореалізації. Загальноприйнятим є визначення поняття «творчість» як діяльності людини, спрямованої на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо). Необхідними компонентами творчості є фантазія, уява, психічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого продукту (результату творчості).

Сучасні науковці переконані, що до творчості здатна будь-яка людина, починаючи з раннього віку, якщо створити умови для розвитку її творчих здібностей. Творчі здібності особистості - це синтез її властивостей і рис характеру, які характеризують ступінь їх відповідності вимогам певного виду навчально-творчої діяльності і які обумовлюють рівень результативності цієї діяльності [11, с.23].

Стосовно навчально-творчої діяльності в психолого-педагогічній науці виділені такі укрупнені компоненти творчих здібностей особистості:

мотиваційно-творча активність і спрямованість особистості;

інтелектуально-логічні здібності;

інтелектуально-евристичні, інтуїтивні здібності;

світоглядні властивості особистості;

моральні якості, які сприяють успішній навчально-творчій діяльності;

естетичні якості;

комунікативно-творчі здібності;

здібності до самоуправління особистості своєю навчально-творчою діяльністю [15, с.35].

Проблема розвитку творчих здібностей учнів привертала увагу таких видатних мислителів минулого, як Е. Кей, М. Монтессорі, Л. Толстого, П. Фрейре та ін. У сучасних дослідженнях педагогів - В. Андрєєва, О. Лука, М. Поташніка, С. Сисоєвої - виділені та систематизовані творчі якості особистості, які сприяють успіху людини в творчій діяльності.

Аналіз цих та інших наукових джерел дозволив нам визначити, що творчі здібності сучасного школяра визначаються: природженими задатками учня, індивідуальними особливостями психічних процесів, творчими уміннями, спрямованістю особистості учня на творчу діяльність та умовами розвитку творчої особистості.

У психолого-педагогічній літературі творча особистість розглядається як індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Для творчої особистості творча діяльність є життєвою потребою, а творчий стиль поведінки - найбільш характерний. Головним показником творчої особистості, її найголовнішою ознакою вважають наявність творчих здібностей, які розглядаються як індивідуально-психологічні здібності людини, що відповідають вимогам творчої діяльності та є умовою її успішного виконання. Відповідно, творча особистість - це цілісна людська індивідуальність, яка виявляє розвинені творчі здібності, творчу мотивацію, творчі вміння, що забезпечують їй здатність породжувати якісно нові матеріали, технології та духовні цінності, що більшою чи меншою мірою змінюють на краще життя людини.

Розвитком творчої особистості потрібно керувати, оскільки існують чинники, що впливають на цей розвиток: умови, в яких формується дитина; середовище, що її оточує; характер її навчальної діяльності. Формування творчої особистості учня - це педагогічне управління індивідуальним становленням людської особистості. Формування творчої особистості учня неможливе без цілісного уявлення про її природу, специфіку, якості. Творчі здібності самі по собі не є гарантом творчих здобутків. Необхідні бажання і воля, які виступають двигуном для запуску механізмів мислення, потрібна мотиваційна основа для продуктивної творчої діяльності.

Проблема розвитку творчих здібностей особистості не зводиться до вироблення конкретних завдань, а має розглядатися у площині «особистість - соціальне оточення». Дуже важливим є аналіз соціальної ситуації розвитку - місця особистості в системі соціальних відносин. Система соціальних взаємозв'язків тільки тоді стає ситуацією розвитку, коли її вимоги сприймаються особистістю як актуальні саме для неї. Соціальна ситуація розвитку впливає на формування не тільки творчих здібностей, а й ціннісних орієнтацій, певних знань, умінь, навичок, що необхідно враховувати при організації занять з молодшими школярами.

На розвиток творчих здібностей здійснює вплив велика кількість чинників, що по-різному представлені в кожному конкретному випадку. Чинники, з якими можуть бути пов'язані творчі здібності, можна умовно поділити на зовнішні і внутрішні. До зовнішніх можна віднести такі чинники мікросередовища, як: характер і систему сімейного виховання, вплив школи і спілкування з однолітками. До внутрішніх детермінантів творчих здібностей належать: вікові і індивідуально-психологічні особливості особистості, статеві відмінності, психопатологічні прояви (акцентуації характеру), стилі (стратегії) організації розумової діяльності. Аналіз цих чинників дуже важливий для визначення шляхів розвитку та формування творчих здібностей.

Молодший шкільний вік - це важливий етап виховання творчого мислення дитини. Але у пошуках методів розвитку творчого потенціалу слід ураховувати особливість психіки, своєрідність пізнавальної та емоційної сфер дітей цього віку (поняття «творчий потенціал особи» вчені визначають неоднозначно, деякі автори, розуміючи, очевидно, одне і те саме явище, передають його в таких поняттях, як «духовний потенціал людини», «творчий потенціал особи», «інтелектуальний потенціал особи», «трудовий потенціал»).

Саме молодший підлітковий вік є найбільш сприятливим для творчого розвитку дітей, їх здібностей до творчості. У цей період активно розвивається уява, дар фантазувати, творчо мислити, критично оцінювати діяльність. За даними психолого-педагогічних спостережень, у молодшому підлітковому віці відбувається різке зростання індивідуальних відмінностей, самостійності мислення. Творцем, так само, як і інтелектуалом, не народжуються. Усе залежить від того, які можливості створюються в суспільстві для реалізації того потенціалу, який властивий кожному з нас.

Еволюційне накопичення знань з проблеми обґрунтування теоретичних підвалин творчості людини надало можливість ученому Е. Торенсу створити систему вимірювання творчих здібностей. Дослідником встановлено, що спадковий потенціал не є важливим показником майбутньої творчої продуктивності. Учений стверджує, що на розвиток творчої особистості дитини великий вплив мають батьки, які виховують дитину і навчальний заклад, де вона навчається. Цікавим є дослідження взаємозв'язку творчо обдарованої дитини з батьками залежно від статі. Дослідження виявили, що батько певним чином впливає на творчі здібності доньки, а мати - на творчість сина.

Велику роль у формуванні та розвитку творчих здібностей особистості відіграють психофізіологічні процеси (уява, мислення, увага та інші). Усі ці пізнавальні процеси активно розвиваються в провідній діяльності молодшого підлітка - навчальній, якісно удосконалюються, що створює необхідні психологічні передумови розвитку творчої особистості школяра.

Для того, щоб сформувати таку особистість в умовах загальноосвітнього навчального закладу, маємо створити належні педагогічні передумови для розкриття індивідуальних особливостей кожного учня, задоволення навчальних потреб, використовувати особистісно зорієнтований підхід до організації педагогічного процесу задля ефективності навчання, розвитку та виховання кожного учня.

Дитячі роки - найсприятливіший період для творчості. Дітям треба оволодіти у школі складними процесами сприймання, уяви як основи творчої діяльності.

Творчі можливості молодшого школяра реалізуються в різних видах діяльності: грі, навчанні, спілкуванні, трудовій діяльності.

Творчій особистості притаманні такі риси: інтелектуальність - багатство ідей, нетрадиційне мислення, гнучкість розуму, хороша пам'ять, допитливість, самостійність, наполегливість в роботі, здатність ставити та вирішувати проблеми.

Розвиток творчих здібностей буде ефективним, якщо в організації творчої діяльності враховується сукупність взаємопов'язаних між собою сторін: зміст навчального матеріалу, система творчих завдань, організація навчально-пізнавальної діяльності.

Перш ніж пропонувати завдання творчого рівня, необхідно сформувати в учнів певні базові знання та вміння, які будуть ланцюжком для зв'язку нового з вивченим раніше, стануть умовою свідомого опанування знаннями в подальшому, сприятимуть виробленню й розвитку особистих прийомів самоосвіти, індивідуальних здібностей і талантів. Творча діяльність заснована на здатності нашого мозку комбінувати, творчо переробляти та моделювати з елементів попереднього досвіду щось нове. Не можна творчо використовувати знання, яких немає, чи вміння та навички, що не сформовані. Підготовка до виконання творчих завдань потребує вироблення в учнів точності, акуратності, цінування кожної хвилини, енергійної праці, які нададуть максимальний поштовх силам, можливостям і творчим здібностям учнів. Необхідні знання подаються за чітким алгоритмом, досить щільно, в оптимальному темпі.

Розвиток інтелектуально-творчих здібностей через систему творчих завдань передбачає тренування, а також вироблення комбінаторних умінь та навичок, що є основою творчості, якої не тільки можна, а й треба навчати. Будь-які навички можуть бути сформовані тільки у практичній діяльності та є результатом багаторазових дій.

На нашу думку, опора на емоційність, образність, власний досвід - це найкращий шлях для розвитку творчої особистості школяра.

Отже, в молодшому підлітковому віці є всі необхідні психологічні передумови розвитку творчої особистості школяра. Для того, щоб цей процес відбувався успішно, необхідно створити сприятливі умови, що заохочуватимуть дитину до творчого пошуку, самовираження, самопізнання.

1.2 Методи арт-терапії у роботі соціального педагога

Арт-терапія - це використання засобів мистецтва для передачі почуттів та інших проявів психіки людини з метою зміни структури її світовідчуття. В основу сучасного визначення арт-терапії покладено поняття експресії, комунікації, символізації, з дією яких і пов'язана художня творчість. Прийнято вважати, що образи художньої творчості відображають всі види підсвідомих процесів, включаючи страхи, внутрішні конфлікти, спогади дитинства, сновидіння.

Дослідження виявили, що арт-терапевтичні заняття дозволяють вирішувати такі важливі психолого-педагогічні завдання, як виховні, корекційні, психотерапевтичні, розвивальні, діагностичні. Зокрема, реалізація розвивального завдання дозволяє кожній дитині пережити успіх в той чи іншій діяльності, самостійно долаючи важку ситуацію; навчитися вербалізації емоційних переживань, відкритості у спілкуванні, спонтанності; розвивати здібності до творчості, здійснювати саморегуляцію почуттів і поведінки.

З позицій наукових досліджень існує два основних варіанта арт-терапевтичної роботи - індивідуальний і груповий. Перевага надається груповим формам, які дозволяють розвивати соціальні навички; надавати взаємну підтримку членам групи, вирішуючи загальні проблеми; засвоювати нові ролі та рольову поведінку, що впливає на взаємини з оточуючими, підвищує самооцінку й призводить до зміцнення особистої ідентичності; створювати особливу «демократичну» атмосферу, пов'язану з рівністю прав і відповідальністю учасників групи; вимагати певних комунікативних навичок і здатності адаптуватися до групових «норм».

О. Вознесенська до переваг арт-терапії порівняно з іншими формами психотерапевтичної роботи відносить можливість: майже кожної людини брати участь в арт-терапії; невербального спілкування; зближення людей; обійти «цензуру свідомості»; самовираження та самопізнання; мобілізації творчого потенціалу людини; також методи арт-терапії відповідають очікуванням, установкам, особливостям дітей молодшого підліткового віку, для яких характерна орієнтація на емоційно-образне переживання [4, с.38].

Арт-терапія є методикою лікування за допомогою художньої творчості, а сьогодні вважається одним з найбільш одним з найбільш м'яких, але ефективних методів, які використовуються в роботі психологами та психотерапевтами. Вперше цей термін був вжитий американським психотерапевтом А. Хіллом у 1938 році.

Як особливий вид професійної діяльності арт-терапія почала розвиватися у Великобританії після Другої світової війни, і була тісно зв'язана з психотерапією.

У своїй праці «Групова терапія» К. Рудестам (американський психолог) визначає цілі, досягненню яких сприяє арт-терапія, а саме:

дати соціально можливий вихід агресії та інших негативних почуттів (малювання, ліплення сприяють розрядці нервового напруження);

полегшення процесу лікування (внутрішні конфлікти і переживання краще висловлювати візуально - за допомогою зорових образів, ніж вербально);

отримати матеріал для інтерпретації і діагностичних висновків (зміст, стиль художніх робіт є джерелом інформації про пацієнта; він здатний сам допомагати арт-терапевту в інтерпретації своїх творів; продукти художньої творчості існують у часі і просторі і пацієнт не може заперечувати факт їх існування.);

більш докладно зрозуміти думки і почуття, які пацієнт звик стримувати в собі (невербальні засоби часто стають єдино можливими у виявленні і з'ясуванні сильних переживань, страждань, почуттів);

розвиток почуття внутрішнього контролю (малювання, ліплення передбачають упорядкування форми і кольорів);

концентрація уваги на відчуттях (заняття образотворчим мистецтвом створює великі можливості для експерименту з кинестетичними і зоровими відчуттями і розвитку здібностей їх сприйняття);

розвиток художніх здібностей і підвищення самооцінки (якщо результатом занять стає виявлення прихованих талантів і їх розвиток, то виникає у пацієнта відчуття задоволення, що веде до утворення душевного комфорту);

укріплення відносин між арт-терапевтом і пацієнтом (участь разом у художній діяльності може сприяти емпатії та взаємного сприйняття).

Загальновідомим є той факт, що складова терміну «арт» акцентує увагу на образотворчому мистецтві. Проте в процесі роботи часто використовуються музика, рухи, відтворювання історій, казки. Відповідно розрізняють різні напрямки арт-терапії, а саме: терапія творчим самовираженням, музична терапія, ігрова терапія, драмотерапія, казкотерапія, бібліотерапія, танцювальна терапія, терапія рухом тіла, арт-терапія. Арт-терпія поділяється на види: образотворча терапія - малювання, ліплення та інші художні техніки; візуальна терапія образами; медитативного малювання; мультимедійна терапія інтегративна.

Арт-терапія - це інноваційний метод, що сприяє творчому розкриттю здібностей та сутнісного потенціалу школяра, мобілізації внутрішніх механізмів саморегуляції та зцілення [2, с.42].

Арт-терапія є міждисциплінарним підходом, що з'єднує в собі різні галузі знання - психологію, медицину, педагогіку, культурологію та ін. Її джерелом виступає художня практика, оскільки в ході арт-терапевтичних уроків школярі залучаються до образотворчої діяльності.

Арт-терапія включає в себе створення візуальних образів, і ця операція містить у собі взаємодію між автором художньої роботи, самим психологом і художньою роботою. Арт-терапія спрямована на розуміння несвідомого душевного матеріалу, а також на розвиток творчих здібностей. Естетичні стандарти, на думку М. Бурхливо, в контексті арт-терапії не мають великого значення. Основою арт-терапевтичного взаємодії є вираз і конденсація неусвідомлюваного психічного матеріалу за допомогою образотворчої діяльності.

У соціально-педагогічній діяльності при використання арт-терапії з дітьми акцент зміщується з діагностичної та корекційної функції цієї технології, на розвивальну, тобто соціальними педагогами арт-терапія використовується передовсім як засіб розкриття і розвитку творчого потенціалу особистості, емпатії, вільного і безпечного самовираження та самопізнання.

Використовувані в даний час в різних країнах характер і шляхи арт-терапевтичної роботи з дітьми дуже різноманітні. Джерело для створення перших технік арт-терапевтичної роботи з дітьми на Заході були закладені такими авторами, як: E. Кейн, В. Ловенфельд. Ці автори розглядають образотворчу діяльність дитини в нерозривному зв'язку з розвитком її пізнавальної та емоційної сфер і бачать в ній багатий потенціал для розвитку її творчих здібностей.

Існує практика проведення з дітьми різних варіантів групової арт-терапії, включаючи роботу в студійній групі, яка передбачає значну спонтанність поведінки учасників. Діти з готовністю використовують багаті можливості студії, творчо організовуючи свій простір, чергуючи образотворчу роботу з грою і взаємодією один із одним.

Огляд арт-терапії у формі групової роботи з дітьми наводиться у статті Ф. Прокоф'євої. Вона підкреслює, що дія в дитячих групах може бути дуже динамічною, і при недостатньому контролю з боку ведучого це може призводити до раптових деструктивних дій дітей. Фахівці, що працюють з дітьми, повинні дієво реагувати на вираження їх імпульсивної поведінки, яка може з'являтися в певні моменти роботи. Автор зазначає, що успішне проведення групової арт-терапії з дітьми, на відміну від роботи з дорослими, за наявності у дітей імпульсивних явищ вимагає жорсткішого структурування їх діяльності. При цьому терапевту важливо не втратити спілкування з дитиною, а також прагнути створити в групі безпечну атмосферу, щоб не придушити її творчої основи і не прийти до гіперконтролю.

Арт-терапія формує творче ставлення до життя з його проблемами, здатність бачити різноманітність способів і засобів досягнення мети, розвиває приховані таланти до творчого вирішення складних життєвих завдань.

На відміну від багатьох корекційно-розвивальних напрямків, арт-терапія використовує «мову» візуальної та пластичної експресії. Це особливо актуально при роботі з дітьми, які не завжди можуть висловити словами свій емоційний стан, проблему. Перебуваючи в творчому просторі, дитина отримує можливість для самовираження, в результаті чого відбуваються поліпшення в її емоційній і поведінковій сферах. Арт-терапевтична атмосфера сприяє відкриттю дитиною свого потенціалу.

Соціальні педагоги у своїй роботі надають перевагу саме малюванню як одному із видів арт-терапії, оскільки це та діяльність, у яку досить легко включаються діти.

Малювання - творчий акт, що дозволяє дитині відчути і зрозуміти себе, виразити вільно свої думки і відчуття, звільнитися від конфліктів і сильних переживань, вільно виражати свої мрії і надії.

Малюнок може використовуватися як в індивідуальній формі, так і в груповій роботі. На думку Є. Мадонової, основна задача малюнка полягає у виявленні й усвідомленні проблем, що важко вербалізуються.

Образотворче мистецтво посідає чільне місце у формуванні та розвитку особистості. У такий спосіб діти виявляють природний потяг до творчості.

Теми малюнків підбираються так, щоб надати учасникам можливість виразити графічно або малюнком свої відчуття і думки. Є. Мадонова виділяє такі варіанти тем: 1) вільне малювання (кожний малює, що хоче). Малюнки виконуються індивідуально, а обговорення відбувається у групі; 2) комунікативне малювання: група розбивається на пари, у кожної пари свій лист паперу, пара спільно малює певну тему, вербальні контакти виключаються; 3) сумісне малювання: декілька осіб мовчки малюють на одному листі; по закінченні обговорення малюнка; 4) додаткове малювання: малюнок посилається по колу - один починає малювати, інший продовжує.

Ще малюнки поділяються на вільні - завданні зі слабо вираженою структурою. Наприклад, «вільний малюнок»; «спонтанний малюнок»; «мій настрій»; «самовідчуття в даний момент»; тематичні - завдання, що мають виражену структуру і ідею; традиційні - завдання відносяться до відомих, поширених, популярних тестів, надійність яких пройшла гідну перевірку в нашій країні і за кордоном; нетрадиційні - інструкції, власне, не відносяться до «тестових завдань»; «особистісні» - тести-малюнки, направлені на дослідження індивідуальних особливостей людини: «людина»; «автопортрет»; «дерево»; «будинок»; «неіснуюча тварина»; «картина світу»; «будинок-дерево-людина»; «сімейні» - тести-малюнки, направлені на дослідження особливостей внутрішньосімейних відносин і самовідчуття людини в сім'ї: «малюнок сім'ї»; «сім'я в образах тварин»; «символічні» - завдання, пов'язані з символізацією деякого психічного процесу. Наприклад: «В що б мене зачарували»; «Мій маскарадний костюм»; «Що б я хотів «викинути» зі свого життя»; «Мої заборони». «Моделюючі» - завдання, пов'язані зі свідомими моделюванням деякої ситуації або майбутнього. Наприклад: «Моє життя через три роки»; «Карта мого життя»; «Карта казкової країни».

Таким чином, арт-терапія є на сьогоднішній момент одним з основних способів розвитку творчих здібностей.



Розділ 2. Дослідження розвитку творчого потенціалу особистості школяра засобом арт-терапії

2.1 Дослідження рівня творчої активності молодших підлітків

Дослідження проводилося в 4-А класі Криворізької загальноосвітньої школи №94. У дослідженні брали участь 26 учнів.

Експеримент складався з трьох етапів: констатувального, формувального та контрольного.

Метою констатувального етапу дослідження було визначення вихідного рівня творчої активності учнів. Для цього ми використали методику «Схована форма» (додаток А), мета якої була виявити рівень образно-творчого мислення та вміння висувати різноманітні гіпотези, що є показником рівня розвитку творчої активності. Слід зазначити, що творча активність є одним із основних атрибутів творчої особистості, відповідно, рівень її сформованості дає можливість судити про формування творчої особистості молодшого підлітка.

Учнів опитували по черзі, пропонували уважно розглянути неструктурований малюнок і дати відповідь на запитання; «Що намальовано на ньому? Знайди зображення якогось предмета чи явища на малюнку». Час виконання завдання був обмежений - 3 хвилини.

За результатами діагностування можна зробити висновок про те, що переважна більшість школярів має середній рівень розвитку творчої активності. Незначна кількість учнів має низький рівень розвитку творчої активності й приблизно стільки ж дітей виявили високий рівень розвитку досліджуваної якості.

За результатами дослідження ми поділили учнів на дві групи - експериментальну та контрольну. При об'єднанні школярів у групи ми враховували рівень розвитку творчої активності та бажання дітей брати участь в експериментальній програмі. У результаті в експериментальні та контрольній групах було по 13 учнів.

Розподіл учнів за рівнем розвитку творчої активності в групах відображено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Рівень сформованості творчої активності четвертокласників

Групи Рівні	Експериментальна група	Контрольна група
	К-ість учнів	%	К-ість учнів	%
Високий	3	23,1	4	30,7
Достатній	3	23,1	3	23,1
Середній	4	30,7	5	38,4
Низький	3	23,1	1	7,8
Разом	13	100	13	100

Отже, результати проведеного дослідження дозволяють стверджувати, що молодші підлітки в обох групах мають досить невисокі показники рівня розвитку творчої активності.

2.2 Соціально-педагогічна програма з розвитку творчої особистості школяра засобом арт-терапії

Розвиток творчої особистості четвертокласників експериментальної групи відбувався на заняттях, які проводилися у формі тренінгу. Вибір саме такої форми занять зумовлений тим, що особливості їх проведення забезпечують активну взаємодію учасників, дають широкі можливості як індивідуальній, так і колективній творчості, обміну думками, враженнями, досвідом. Діяльність учнів піддається мінімальній регламентації, натомість заохочуються ініціатива, гнучкість і нестандартність мислення, створюється атмосфера творчої співпраці.

Соціально-педагогічна програма передбачала проведення 6 тренінгових занять протягом місяця, тривалість занять - 60 хвилин. Зміст програми узагальнений в таблиці 2.2, зразки вправ, які використовувалися на заняттях, подані в додатку Б, фрагмент заняття - у додатку В.

Таблиця 2.2 - Соціально-педагогічна програма з розвитку творчої особистості молодшого підлітка

Тема заняття	Мета заняття	Вправи
Заняття 1. «Сприймаю себе - бачу інших»	Розвивати здатність до розуміння себе та інших, сприяти розвитку рефлексії та навикам самоаналізу	«Герби і символи» «Реклама» «Яким я себе бачу»
Заняття 2. «Карта - не територія»	Розвивати здатність до децентрації, до ідентифікації власних емоцій, гнучкість мислення	«Мій сусід по парті» «Таким мене бачать інші» «Мій повсякденний настрій»
Заняття 3. «Акварелі»	Розвивати творче мислення, уміння співпрацювати в групі, здатність до творчої співпраці	«Я і моя родина» «Моя мрія» «Малюємо казку»
Заняття 4. «Привіт, індивідуальносте!»	Закріпити розуміння учнів власної унікальності та індивідуальності, сприяти усвідомленому сприйняттю іншої людини як особистості	«Асоціації з кольором» «Фреска тварини» «Я у колі друзів»
Заняття 5. «Творчі лабораторії»	Розвивати творчу уяву, творчу активність, гнучкість мислення	«Грані мого Я» «Закарлючки» «Ілюстрація до вірша»
Заняття 6. «Арт-мозаїка»	Розвивати творчу уяву, творчу активність, гнучкість мислення	«Монотипія» «Пляшечка джина» «Намалюй нашу групу»

Заняття були спрямовані передовсім на особистісне зростання молодших підлітків, на формування у них здатності до рефлексії, децентрації, формування вміння поважати власну індивідуальність і толерантно ставитися до іншої особистості. Розвиток цих якостей успішно відбувається саме в процесі творчої діяльності, через малювання. Адже, які відомо, малювання є потужним засобом самовираження, що допомагає здійснювати самоідентифікацію і забезпечує шлях для виявлення почуттів, навіть тих, які не усвідомлює особистість. Відтак, розвиток творчої особистості не можу відбуватися без особистісного зростання людини.

Відчуття, тіло, почуття, інтелект - це основа відчуття «Я», яке допомагає розвивати арт-терапія. Сильне відчуття «Я», тобто розвиток автономності особистості, дозволяє налагоджувати ефективні та продуктивні контакти із соціальним середовищем через покращення контактів зі своїми відчуттями, відповідно, це робить поведінку людини більш усвідомленою, а отже, підвищує самоконтроль.

Кожне заняття розпочиналося із загального кола, у якому учні ділилися тим, що вважали потрібним розповісти про себе, про події свого життя, які відбулися за період між заняттями. Після повідомлення теми заняття школярі розповідали в загальному колі про свої очікування, а наприкінці заняття аналізували, чи вони виправдалися. У підсумку тренінгу завжди проводилася рефлексія, де молодші підлітки проговорювали, що на цьому занятті було для них складним і чому, що було важливим, що будуть використовувати у своєму житті, що не сподобалося. При цьому ми стежили, щоб учні висловлювалися від першої особи, говорили про власні відчуття і думки, а не приписували їх іншим учасникам заняття. Коли коментувалися творчі роботи, перевага надавалася інтерпретації автора, навіть якщо інші учасники сприймали творчу роботу інакше (ми підкреслювали, що всі відчуття індивідуальні, адже вони є результатом досвіду особистості, світогляду на ціннісним орієнтаціям тощо).

Майже на кожному занятті використовували прийом колективного малювання, адже робота в групі дозволяла розвивати соціальні навики, зокрема, вміння працювати з іншими, згуртовувала школярів, вони вчилися надавати одне одному підтримку та толерантно сприймати ідеї і думки інших, не відкидаючи їх і не критикуючи.

Таким чином, розвиток творчої особистості школяра найбільш органічно відбувається саме в процесі творчої співпраці, в процесі особистісного зростання учня.



2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження

Після проведення системи тренінгових занять, спрямованих на розвиток творчої особистості учнів експериментальної групи, в контрольній та експериментальній групі ми провели контрольний зріз.

Мета контрольного зрізу - перевірити ефективність запропонованої системи завдань на розвиток творчої особистості школяра. Для цього учням обох груп було запропоновано виконати завдання, передбачені методикою «Схована форма». Проведена методика аналогічна тій, що ми використали на констатувальному етапі дослідження, але неструктурований малюнок було замінено на інший. Дослідження проводилося індивідуально. Учнів опитували по черзі, пропонуючи уважно розглянути неструктурований малюнок і дати відповідь на запитання: «Що намальовано на ньому? Знайди зображення якогось предмета чи явища на малюнку». Час виконання завдання був обмежений - 3 хвилини.

Учні обох груп відповідально поставилися до завдання й більш впевнено, ніж першого разу. Учні експериментальної групи виконували завдання самостійно, швидко й впевнено. Деякі учні на початку роботи розгубилися, але потім, обдумавши, швидко відповідали на запитання. Школярі контрольної групи були менш впевнені та більше потребували допомоги, були й незібрані учні, які довго міркували, перш ніж дати відповідь, і як результат - не встигали виконати завдання.

Аналіз результати діагностування дозволяє стверджувати, що показники рівня розвитку творчої активності учнів експериментальної та контрольної груп, які на констатувальному етапі експерименту були практично однакові, на контрольному зрізі суттєво відрізняються. В експериментальній групі учнів, які мають високий рівень творчої активності на 7,7% більше, ніж у контрольній групі. Кількість учнів з низьким рівнем досліджуваної якості в експериментальній групі менша на 7,8%, ніж в контрольній групі. Суттєво зменшилася кількість дітей експериментальної групи (на 15,3%), порівняно з контрольною групою, які мають середній рівень творчої активності.

Результати дослідження узагальнені в таблиці 2.3

Таблиця 2.3 - Рівень сформованості творчої активності четвертокласників

Групи Рівні	Експериментальна група	Контрольна група
	К-ість учнів	%	К-ість учнів	%
Високий	5	38,4	4	30,7
Достатній	3	23,1	3	23,1
Середній	3	23,1	5	38,4
Низький	2	15,4%	1	7,8
Разом	13	100	13	100

Таким чином, отримані під час контрольного етапу експерименту результати дозволяють зробити висновок про те, що використання арт-терапії для розвитку творчої особистості школяра є ефективним.



Висновки

Молодший підлітковий вік є важливим періодом в розвитку творчої особистості дитини. З одного боку, вже достатньо розвинені пізнавальні процеси, що безпосередньо беруть участь у продуктивній творчій діяльності, а з іншого - досить потужно розгортаються процеси стереотипізації мислення, що є результатом успішної соціалізації в молодшому шкільному віці. Відтак, саме від педагогів залежить, чи будуть ці два різноспрямовані процеси розвиватися, чи буде надана перевага одному з них.

Творча особистість не може розвиватися сама по собі, необхідно створення певних умов, що дозволять збагачувати досвід естетичної діяльності, розвивати інтелект учня, соціальні навички, здатність до самопізнання, самовираження, самоактуалізації - необхідні складові творчих здібностей. Реалізація зазначених умов відбувається за допомогою відповідних засобів, зокрема, перспективним є використання арт-терапії в соціально-педагогічній діяльності.

Сутність арт-терапії в соціально-педагогічній діяльності полягає в тому, що ця технологія дозволяє впливати на морально-етичні, естетичні та комунікативно-рефлексивні основи особистості і сприяє формуванню в учнів навичок соціальної поведінки за допомогою мистецтва. Арт-терапія допомагає школярам розвивати творчі здібності, долати психологічні труднощі, відновлювати психологічну рівновагу.

Малювання - одна з основних технік арт-терапії, яка дозволяє учневі виразити як усвідомлені, так і не усвідомлені емоції, сприяє самопізнанню, розвитку ідентифікації, що зрештою сприяє формуванню автономної особистості, здатної гнучко і нестандартно мислити.

Одним із основних показників розвитку творчої особистості є рівень розвитку творчої активності. У процесі дослідження було виявлено, що переважна більшість четвертокласників має середні показники розвитку творчої активності, школярі вже орієнтуються на певні стандарти мислення, тому окремим дітям було досить важко відійти від певних стереотипів та побачити в неструктурованих малюнках предмети чи явища.

На формувальному етапі була реалізована соціально-педагогічна програма на розвиток творчої особистості школяра засобом арт-терапії. Нами була розроблена система занять, які проводилися у формі тренінгу, які були спрямовані на активізацію творчої активності учнів, на розвиток здатності ідентифікувати власні емоції і почуття, на формування вмінь співпрацювати в групі, взаємодіяти в процесі творчої діяльності, толерантно ставитися до іншої особистості, не оцінювати продукти творчої діяльності однокласників.

Аналіз результатів дослідження виявив, що в учнів, які склали експериментальну групу, показники творчої активності вищі, від тих школярів, які входили до контрольної групи і в експериментальній програмі участі не брали.

Отже, результати проведеного дослідження дозволяють стверджувати, що запропонована соціально-педагогічна програма на розвиток творчої особистості школяра засобом арт-терапії є ефективною.



Список використаної літератури

1. Арт-терапія як метод дослідження творчого аспекту психічного здоров'я особистості // Психологічна газета. - 2006. - №1. - С.3-15.

2. Безшлях Н. С. Використання методів арт-терапії як засобу розвитку творчих здібностей молодших школярів в класах інтенсивної психологічної корекції / Н. С. Безшлях // Педагогічне Криворіжжя. - 2016. - №2. - С.40-44.

3. Богоявленская Д. Б. Субъект деятельности в проблематике творчества / Д. Б. Богоявленская // Вопросы психологии. - 1999. - №2. - С.35-38.

4. Вознесенська О. Арт-терапія у роботі практичного психолога. Використання арт-технологій в освіті / О. Вознесенська, Л. Мова - Київ: Шк. світ, 2007. - 120с.

5. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психологический очерк: кн. для учителя / Л. С. Выготский. - Москва: Просвещение, 1991. - 93с.

6. Гомырина Т. А. Развитие творческих способностей первоклассников на уроках художественного труда / Т. А. Гомырина. - Москва: ВЧГК Российский Центр, 2003. - С.3-40.

7. Занков Л. В. Обучение и развитие / Л. В. Занков. - Москва: Просвещение, 1975. - 244с.

8. Комарова Т. С. Коллективное творчество детей. Творческое мышление, восприятие и личность / Т. С. Комарова. - Москва: ІПП, Воронеж, 1997. - 47с.

9. Коротяев Б.И. Учение - процесс творческий: учеб. пос. / Б. И. Коротяев. - Москва: Просвещение, 1989. - 159с.

10. Матюшкина А. М. Развитие творческой активности школьников / А. М. Матюшкина. - Москва: Педагогика, 1991. - 155с.

11. Моляко А. В. Творческая одаренность и воспитание творческой личности / А. В. Моляко. - Киев: Знание, 1991. - С.19-25.

12. Некрасов Ю. Б. Лечение творчеством / Ю. Б. Некрасов. - Москва: Смысл, 2005. - 140с.

13. Никитин Б. П. Ступени творчества или развивающие игры: учеб. пос. / Б. П. Никитин. - Москва: Просвещение, 1989. - 160с.

14. Николаева Е. И. Психология детского творчества / Е. И. Николаева. - СПб.: Речь, 2006. - 58с.

15. Нікітіна А. В. Розвиток творчих здібностей учнів / А. В. Нікітіна // Початкова школа. - 2001. - № 10. - С.34-37.

16. Осипова А. А. Общая психокоррекция: учеб. пос. для студ. Вузов / А. А. Осипова. - Москва: ТЦ Сфера, 2008. - 512с.

17. Симановский А. Е. Развитие творческого мышления детей / А. Е. Симановский. - Ярославль: Гринго, 1996. - 192с.

18. Телегина Е. Д. Воспитание творческой личности в современных условиях / Е. Д. Телегина // Мир психологии. - 1998. - №3. - С.181-189.

19. Теплов Б. М. Психологические вопросы художественного воспитания / Б. М. Теплов. - Москва, 1997. - 204 с.

20. Тихомиров О. К. Психологические исследования творческой деятельности / О. К. Тихомиров. - Москва: Наука, 1975. - 323с.

21. Черниш О Арт-терапія в корекційній роботі / О. Черниш // Психологічна газета. - 2005. - №7. - С.22-29.

22. Шалімова Л. Л. Казкотерапія як засіб розвитку молодших школярів / Лариса Леонідівна Шалімова. - Харків: Ранок, 2013. - 160с.

23. Шумакова Н. Исследование творческой одаренности с использованием тестов П. Торренса у младших школьников при специальном обучении / Н. Шумакова, Е. Щебланова, Н. Щербо // Вопросы психологии. - 1991. - №1. - С.13-17.

24. Шумилин А. Т. Процесс творчества школьников / А. Т. Шумилин. - Москва: Просвещение, 1990. - 122с.

25. Яковлева Е. Л. Психология развития творческого потенциала личности / Е. Л. Яковлева. - Москва: Флинта, 1997. - 136с.

26. 

Додаток А

Методика «Схована форма»

Завдання. Знайти різні фігури, сховані в складному, малоструктурованому зображенні.

Інструкція для реципієнта.

Знайди якнайбільше зображень на цьому малюнку. Що намальовано на цій картинці? Час виконання субтесту - 3 хвилини. Тестові стимульні матеріали (зображення) наведені на малюнках 1, 2, 3, 4: усього чотири різні малюнки. Показувати треба тільки один малюнок. Інші подані для того, щоб можна було провести повторне тестування іншим часом.

Оцінювання

Результати виконання субтесту оцінюються в балах за двома показниками:

1) швидкість - сумарне число відповідей (n). Одна відповідь - 1 бал. Б=n;

2) оригінальність - число оригінальних відповідей, що трапляються нечасто. У цьому випадку оригінальною буде вважатися відповідь, дана 1 раз на вибірці 20-30 осіб. Одна оригінальна відповідь - 5 балів. Оp=5k, де Ор - оригінальність, k - число оригінальних відповідей.

Т4=n + 5k,

де Т4 - сумарний показник четвертого субтесту.



Додаток Б

Вправи на формування творчої особистості школяра

Вправа «Герби і символи»

Інструкція. Подумайте і зобразіть свій герб або символ, який відображав би найбільш характерні властивості вашої особистості.

Обговорення.

Що зображено на малюнку?

Що позначають зображені символи?

Які почуття виникають, коли дивишся на свій малюнок? Чи подобається він тобі?

Чи легко було малювати?

Що було складним для тебе при виконанні цього завдання?

Вправа «Мій сусід по парті»

Інструкція. Треба намалювати іншу людину - а саме сусіда, з яким ви сидите за партою. Ви можете також зобразити сусіда у вигляді кого завгодно, але малюнок має йому підходити. Поставтеся до завдання відповідально, з повагою один до одного, щоб не образити іншу людину.

Обговорення. Після того, як кожний бажаючий виступить зі своїм малюнком і розповість про нього, треба попросити учня порівняти два малюнки: той, де учень сам себе малював, з тим, де його малював сусід.

Чи однаковими вийшли малюнки?

Чому вони різні?

Чи є в них щось схоже?

Чому, коли завдання однакове, але його виконують різні людини, то в результаті ми отримуємо роботи, які не подібні одна до одної?

Обговорення слід завершити висновком про те, що кожна людина відрізняється певними рисами одна від одної, як зовнішньо, так і внутрішньо, ми всі маємо різний погляд на одні й ті самі речи, думка іншого гідна поваги так само, як і власна.

Вправа «Мій повсякденний настрій»

Інструкція. Хто може пояснити, що таке «настрій»? А що відчувають люди, коли у них гарний настрій (перераховують: захоплення, радість, піднесення, запал, захват, натхнення …), а коли поганий (нудьга, сум, туга, журба, печаль…). Зараз ми з вами спробуємо передати в малюнку свій звичайний настрій. Подумайте, який колір відповідає тому, що ви відчуваєте, яка ситуація, який символ (рослина, тварина, геометрична фігури чи фігури тощо).

Обговорення.

Що зображено на малюнку?

Що позначають зображені символи?

Які почуття виникають, коли дивишся на свій малюнок? Чи подобається він тобі?

Чи легко було малювати?

Що було складним для тебе при виконанні цього завдання?

«Асоціації з кольором»

Інструкція. Зараз ми з вами пограємо у таку гру: я вам буду показувати кольори, а ви будете називати, що з ними пов'язано (наприклад, жовтий - осінь, чорний - ніч, блакитний - небо), на один колір бажано називати по декілька явищ. Намалюйте, будь ласка, малюнок, зміст якого будуть складати різні кольори, які будуть зображати емоції, етапи життя, пори року чи доби, залежно від того, що ви хочете намалювати.

Обговорення.

Що зображено на малюнку?

Що позначають зображені символи?

Які почуття виникають, коли дивишся на свій малюнок? Чи подобається він тобі?

Чи легко було малювати?

Що було складним для тебе при виконанні цього завдання?



Додаток В

Фрагмент соціально-педагогічного заходу на формування творчої особистості школяра

Тема заходу. Сприймаю себе - бачу інших.

Тип заходу: тренінг.

Контингент, який спрямовано захід: учні 4 класу.

Обладнання: аркуші формату А4, пастель, гуаш, акварелі, олівці, аудіо-запис мелодійної музики.

Мета заходу: розвивати здатність до розуміння себе та інших, сприяти розвитку рефлексії та навикам самоаналізу.

Завдання заходу:

створити умови для творчого самовираження;

формувати здатність до символічного самовираження;

орієнтувати учнів на нестандартні розв'язання завдань;

створити умови для безоціночного сприйняття себе та інших учасників групи.

План заходу

Загальне коло (обговорення того, чому погодилися брати участь в заняттях, з яким настроєм прийшли на заняття).

Правила роботи в групі.

Повідомлення теми заняття.

Вправа «Мої очікування».

Вправа «Знайомство».

Вправа «Герби і символи».

Вправа «Яким я себе бачу».

Підсумки заняття. Вправа «Чи виправдалися мої очікування?»

Рефлексія.

Фрагмент заходу

Вправа «Яким я себе бачу»

Учасники групи сидять на стільцях, розташованих колом.

Інструкція. Намалюйте, будь ласка, самого себе. Ви можете це зробити, зобразивши себе рослиною, твариною чи будь-чим або будь-ким. Можна намалювати автопортрет. Коли будете малювати, нікому не показуйте свій малюнок і не намагайтеся побачити малюнок іншого учасника. Подумайте про те, як ви виглядаєте, які риси характеру вам притаманні, що ви полюбляєте, чим захоплюєтесь - передайте те, що важливо знати про вас в малюнку, щоб глядячи на нього інші побачили і впізнали вас. Коли завершити малювати, здайте малюнок мені так, щоб не було видно, що на ньому зображено. Пам'ятайте, що ваші художні здібності в даному випадку, не відіграють жодної ролі. важливо не як буде зображено, а що буде зображено. Красота малюнку оцінюватися не буде, однак дуже важливо, щоб малюнок був ніби відбитком вашої особистості, розповідав про вас важливі речі.

Учасники групи самостійно обирають, чим бажають малювати: гуашем, олівцями, аквареллю чи пастеллю.

Тренер вмикає музику, коли учні починають працювати. Час на роботу не обмежується.

Після завершення малювання учасники групи здають малюнки тренеру. Коли всі учасники подали свої малюнки, тренер вивішує їх на фліп-чарті.

Тренер. Подивіться, будь ласка, на малюнки. Чи впізнаєте ви, хто зображений на малюнку, чи можете вгадати, хто його намалював?

Учасники висловлюють припущення щодо того, хто зображений на малюнку. Тренер просить пояснити, чому висловили саме таке припущення, що із зображеного на малюнку дозволяє приписати його авторство саме цій людині?

Після того, як всі припущення були висловлені, тренер запитує, чи комусь вдалося вгадати автора малюнка. Якщо знаходяться учасники, авторство яких угадали, то відбувається обговорення.

Питання для обговорення.

Чи подобається тобі твій малюнок, коли він опинився серед інших малюнків на фліп-чарті? (Якщо не сподобався, то тренер має уточнити: чому?)

Як тобі було слухати коментарі учасників групи, коли вони висловлювали припущення?

Чи з усім сказаним учасниками групи ти погоджуєшся?

Чи з'явилося бажання щось виправити на малюнку після почутих коментарів? Що саме? Чи дійсно щось варто виправляти?

Якби ще раз попросили тебе намалювати себе, як би виглядав цей малюнок?

Потім обговорюються малюнки, авторство яких не вдалося вгадати відразу або взагалі не здогадалися, хто на них зображений. В обговоренні беруть участь всі учасники групи.

Питання для обговорення.

Як ви думаєте, чому не могли здогадатися, хто автор малюнка?

Що із зображеного на малюнку, на вашу думку, зовсім не відповідає особистості автора?

Потім тренер пропонує автору малюнка його прокоментувати.

Що зображено на малюнку?

Які особливості своєї особистості намагався / намагалась передати цим малюнком?

Як ти думаєш, чому відразу не відгадали, хто автор малюнку?

Як тобі було слухати коментарі учасників групи, коли вони висловлювали припущення?

Чи з усім сказаним учасниками групи ти погоджуєшся?

Чи з'явилося бажання щось виправити на малюнку після почутих коментарів? Що саме? Чи дійсно щось варто виправляти?

Якби ще раз попросили тебе намалювати себе, як би виглядав цей малюнок?

Після того, як малюнки всіх учасників були обговоренні, відбувається обговорення в загальному колі.

Обговорення.

Які емоції відчуваєте після виконання вправи? Як почуваєтеся?

Чи легко було вам виконувати цю вправу? Чи зразу знайшли необхідні образи, символи, які б узагальнювали ваші індивідуальні особливості?

Що було найскладнішим для вас в цьому завданні?

Що не сподобалося при виконанні цього завдання?

Що найбільше сподобалося вам при виконанні цього завдання?

Увага тренеру: в процесі обговорення малюнків слід уважно стежити, щоб коментарі не переростали в критику, висловлювалися від першої особи, як власне бачення, а не узагальнене судження. Коли автор малюнку коментує свою роботу, необхідно стежити, щоб учасник групи не почав виправдовуватися за те, що, мовляв, малюнок вийшов невдалий, адже ніхто не зміг здогадатися, хто його автор. Варто підкреслити, що наші малюнки, як і наші коментарі, це лише наше сприйняття дійсності, а не істинне бачення речей. Відповідно, малюнки не можуть бути гарним чи поганими, вдалими чи невдалими, бо кожен малюнок є особливим, індивідуальним і має право на існування таким, як його створили.

Обґрунтування обраних соціально-педагогічних методів і засобів впливу. Малювання - одна з основних технік арт-терапії. Малювати можна чим завгодно (гуашем, пастеллю, крейдою, олівцями тощо), але слід пам'ятати, що школяр має сам обрати, чим йому хочеться малювати, адже вибір цей буде не випадковим, хоча, очевидно, зроблений підсвідомо. Так, нервовій людині краще використовувати олівці, пастель, крейду, тому що гуаш, акварель, яка розтікається, може спровокувати тривогу. Крейду, пастель, олівці легше контролювати, і людина переносить це відчуття на життя. Однак, якщо учень емоційно зажатий, закомплексований, то краще для малювання запропонувати акварель, гуаш - це допоможе дитині відчути себе розкутою.

...