Настанови як прийом актуалізації установок в процесі розвитку музично-образного мислення старших дошкільників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Настанови як прийом актуалізації установок в процесі розвитку музично-образного мислення старших дошкільників

Актуальність проблеми розвитку музично-образного мислення дітей старшого дошкільного віку у теперішній час набуває значущості в нинішніх умовах функціонування системи дошкільної освіти та виховання. Психологічне забезпечення розвитку музично-образного мислення в умовах дошкільної установи є одним із важливих напрямів діяльності музичного керівника на музичних заняттях. Тут педагогічний процес розглядається як система педагогічних впливів з освітньою і виховною метою, де освіта передбачає „накопичення” дитиною певних музичних знань, умінь, навичок, індивідуального музично-практичного досвіду, а виховання спрямовується на формування певних соціальних установок (понять і принципів), ціннісних орієнтацій (морально-етичних норм), що визначають свідомість і поведінку дитини як на музичних заняттях, так і в цілому.

Загалом, музично-образне мислення дитини, несе в собі відповідні естетичні переживання, динамічні, насичені образи і асоціації, спонукає дитину до активної настроєності її духовного світу, розвиває пізнавальну активність, формує її естетичні смаки, організовує відповідну систему установок щодо сприйняття навколишнього світу. Треба підкреслити, що адекватність установок дитини, формує її готовність, активізує сили мислительної діяльності задля вирішення певних музичних завдань, і навпаки - їхня невідповідність може бути вагомою причиною розчарувань дитини, що веде за собою ряд негативних факторів її розвитку у музичній діяльності і не тільки.

Отже, метою даної статті є висвітлення проблеми актуалізації установок за допомогою настанов педагога в процесі розвитку музично-образного мислення у дітей старшого дошкільного віку на музичних заняттях в дитячому садку.

Сам процес утворення образів під впливом музичного мистецтва є дуже складною функцією слухового та зорового аналізаторів, адже, під впливом сприйняття звукового потоку, в образному мисленні дитини формується не одиничний образ якогось предмету, а ціла низка послідовних, структурно-обумовлених, цілісних уявлень, які локалізуються у просторі та часі. Отже, в даному процесі, тільки добре злагоджена робота аналізаторів виступає джерелом активності пізнавальної сфери дитини, яка також є невід'ємним компонентом розвитку музично-образної діяльності дошкільника.

Слід зауважити, що ми маємо справу з дітьми 5 - 6 років, які в силу своїх вікових особливостей не мають достатньо досвіду самостійно зосереджувати увагу слухових та зорових уявлень на потрібних нюансах звучання музичного твору. В даному виді діяльності діти потребують допомоги зі сторони музичного керівника, який за допомогою певних вказівок (словесної та ілюстративної демонстрації) допоможе дитині розібратися у своїх уявленнях. Дані вказівки виконуватимуть функцію настанови, яка своїм впливом формуватиме у дитини певні установки щодо сприйняття твору та утворення образів. Адже, установку набагато легше формувати, або змінювати, якщо вона підкріплюється певними рекомендаціями, ілюстративними та демонстративними прикладами. Це, в свою чергу формує у дитини відповідний музичний досвід, який виявляється у формі поведінки або висловлювань.

Отже, систематичне використання настанов позитивно впливатиме на формування у дітей даного віку установок до певних нюансів звучання і, таким чином, процес створення музичних образів стає більш контрольованішим зі сторони музичного керівника, він має можливість швидше та влучніше підбирати прийоми корекції музично-образних уявлень в процесі навчання. Адже, формування саме адекватних установок є вагомим компонентом здобуття музичних знань, умінь та навичок.

Виходячи з вище сказаного, можна вважати теоретично обґрунтованою можливість і дидактичну доцільність впровадження музичним керівником в педагогічний процес педагогічних настанов які формують у дітей відповідні установки, що допомагають їм оволодівати певними музичними навичками та формувати музично-образне мислення, якість якого відповідатиме відповідним вимогам. Відповідно до цього нами було розроблено модель розвитку музично-образного мислення у дітей старшого дошкільного віку під впливом педагогічних установок, актуалізація яких має відбуватися під впливом такого прийому як настанови, обраних і згрупованих з урахуванням характеру настанов. (див.мал.1)

Дана модель дозволяє прослідкувати етапи формування та механізми розвитку музичних образів у дітей старшого дошкільного віку. Так ми бачимо, що формування установки відбувається при наявності двох основних компонентів: дитини та музичного твору, які в сукупності та взаємодії один з одним утворюють багаторівневу структуру установок, в основі яких лежить дія педагогічних настанов. Наприклад, в основі створення першого блоку установок, який має назву установка на утворення музичного образу виступає як прагнення до спілкування з музикою, що несе в собі потяг до музики, активну готовність мислення і сприйняття до утворення музичного образу, концентрацію духовних сил для його побудови. Вона налаштовує дитину на адекватне утворення музичного образу в певних умовах.

В основі реалізації даного блоку лежить ряд різноманітних установок, функціонування яких здійснюється за допомогою певних настанов:

· Установка на сприйняття твору формується під впливом таких настанов як: словесні зарисовки, предметні настанови, обставинні настанови;

· Установка на емоційну настроєність сприйняття твору реалізують під дією настанови на вираження через міміку, настанову на вираження рухами та настановою на вираження музичного настрою через сово;

· Установка на окреслення первинного образу актуалізується через настанову, що викликає порівняння твору з особливостями природи, настанови, що викликає увагу у дітей на співвідношення звучання з казковими героями.

Як ми бачимо, процес формування у дітей установки на утворення музичного образу потребує комплексного підходу у своєму використанні, який являє собою об'єднання, синтез таких елементів в роботі музичного керівника, як активізація процесу сприйняття твору, привчати дітей порівнювати, зіставляти, узагальнювати, розвивати музичне мислення, творчу уяву пам'ять, активізувати сенсорний розвиток дітей шляхом систематичного використання в роботі музично-дидактичних і музично-ритмічних ігор та вправ, вміння зіставляти ігровий задум і план його реалізації.

На створення перцептивно-образного блоку установок працюють установки такого напрямку:

· Установку на виявлення емоційно-чуттєвих компонентів музичного звучання та співвіднесення їх з образом дитини формується за умови актуалізації таких настанов як: настанова на з'ясування життєвого досвіду дитини та переживань; настанова на співвідношення життєвих вражень з музичним звучанням;

· Установку на спрямованість пізнавальної активності під час звучання твору (виокремлення конкретних музичних епізодів, які служать основою для відображення звучання в образі) реалізується за допомогою настанови на виявлення активності музично-образного інтересу та настанови на прогнозування образних уявлень;

· Установку на уточнення відображення музичного образу актуалізується в процесі системної роботи таких настанов як, настанови на виокремлення певних моментів образу та настанови на корекцію певних елементів музичного образу;

Функція перцептивно-образної установки, полягає у системній настроєності аналізаторів, мобілізації уваги, пам'яті, уяви, емоцій тощо на адекватне відображення музичного образу. Вона виявляється системою дій (практичних і мислительних), які динамічно складаються залежно від змісту сенсорного завдання, характеру об'єкта, та рівня оволодінням суб'єктом самими перцептивними діями.

Отже, залежно від цього зміст музичного образу може суттєво змінюватися, а це, в свою чергу зможе забезпечувати вибірковість образних уявлень. Це дозволяє дитині розглядати образ з різних точок зору, а мислення включається в нові зв'язки та відношення, що дозволяє здобувати нові його якості, фіксувати в образі його змістовність. Саме перцептивно-образні установки забезпечують не примітивно-дзеркальне відображення, а всю багатопланову, багаторівневу структуру музичного образу.

Використання вищеописаних установок та настанов їх актуалізації підводять дитину до пояснення засобів створення музичного твору. До включення апарату образного передбачення велику роль відіграє орієнтування дитини в вузлових моментах самої будови твору: визначення жанрових особливостей, характеру, темпу, динаміки, тембру та колоритності звучання. Такий синтетичний аналіз побудови твору являється формою інформаційного процесу в музично-образному мисленні дошкільників, становлення якого відбувається під впливом формування пізнавально-образного блоку установок, який має складається з:

· Установки, що спрямовує увагу дітей на розкриття основного звучання музичного твору, в якій виявляються жанрові та характерні риси звучання твору виявляється через актуалізацію таких настанов як:

- настанова на з'ясовування сольно-оркестрового звучання твору;

- настанова на розбір жанрової характеристики твору;

· Установки на виразність емоційної відгукуванності, де з'ясовуються темпово-динамічна характеристика звучання твору розкривається через такі настанови музичного керівника:

- настанова на виявлення темпових особливостей твору;

- настанова на розкриття динамічних характеристик твору;

· Установки на привернення уваги дітей до другорядних засобів виразності таких як лад, регістр, тембр, штрихи, формується у процесі впливу таких настанов як:

- настанова на розкриття тембрових властивостях звучання;

- настанова на виявлення колоритності виконання та звучання твору.

Суть пізнавальної установки у даному випадку полягає у випереджаючому підкріпленні до сприймання конкретного музичного твору тих сфер музичного і життєвого досвіду, які необхідні для розпізнання використаних у творі музично-мовних засобів і їх індивідуальної трактовки, осягнення художнього смислу. Також слід зауважити, що даний блок настанов носить поступальний характер: попередня установка готує наступну і при цьому, попередня не зникає, а підсилює і доповнює вплив наступної. Усі ці моменти у використанні даних настанов позитивно впливають на формування у дітей даного виду установки і підсилює розвиток музично-образного мислення.

За допомогою формування пізнавально-образних установок, дитина починає розуміти структуру музичного твору, яка вміщує в собі основні шляхи і логіку та передачу емоційно-образного засвоєння художньої інформації. Актуалізація взаємодії об'єкта і суб'єкта (музичного твору і слухача) - відбувається у процесі сприймання, результатом якого є музичний образ.

Все це готує мислення дитини до оцінної діяльності свого образу та звучання твору, яка формується під впливом блоку аксіологічно-образної установки. У руслі цієї (оцінної) діяльності музичний твір, який сприймається, постійно співвідноситься з системою смаків і критеріїв слухача. [8;161] За допомогою аксіологічно-образної установки музичний образ має постійно співвідноситися з системою знань, смаків та критеріїв оцінювання дитини. Тобто, під впливом аксіологічно-образної установки слід розуміти безсвідоме сховище музично-образного досвіду дитини, що збагачується протягом всього процесу музично-образної діяльності дитини. До нього відносяться:

· Установка на обґрунтування пізнавальної активності як зовнішньої допомоги під час створення образу здійснюється за допомогою настанови на висловлювання образу, та настанови на його доведення;

· Установка на порівняння даного образу з музичним звучанням та виявлення його адекватності активізується настанови зіставлення попередніх образів та настанови співвідношення образів з образами попередніх творів ;

· Установка на виявлення оцінного ставлення до почутого та відображеного утворюється за допомогою настанови на задоволення своїм образом та настанови на його корегування.

Застосування настанов аксіологічно-образної установки виступають у якості формування підсумкового етапу музично-образного мислення дітей дошкільного віку. Вони допомагають дитині встановлювати системно-аналітичні зв'язки між знаннями, досвідом та образами. Вони сприяють встановленню взаємозалежності між тим що дитина знає, що дитина чує, що дитина відчуває і що вона відображає.

Аксіологічно-образна установка формується на основі установки обґрунтування пізнавальної активності, реалізація якої можлива під впливом настанови на висловлювання образу та настанови на доведення образу. Дана система настанов несе в собі елемент дискусійності. Тобто, за допомогою формування у дитини даного боку настанов, поява образу не зупиняє її мислительну діяльність, а спонукає до подальшого закріплення деяких елементів та кращого їх засвоєння.

Отже, ми бачимо, що настанови виступають тими механізмами, за допомогою яких здійснюється злагоджена робота і аналізаторів, і мислительних процесів, і образних елементів. Тобто, за участю настанов відбувається інтеграція функцій аналізаторів та компонентів мислительної діяльності.

Враховуючи вищесказане, не слід розглядати образне мислення в контексті одного із видів мислення, що відрізняється від інших лише тим, що оперування інформації виражається в образах та уявленнях. Це є дуже складною роботою і ефективність її перебігу залежить від багатьох функцій організму людини від самого початку до того моменту, коли в уяві з'являється образ, від ситуації сприйняття твору, від форми подання музичного матеріалу, від вміння організації музичної діяльності дітей, та знаходження їй ефективного практичного застосування. Тобто, поява самого образу виступає результатом плідної, згуртованої роботи як самого організму дитини, так і зовнішніх впливів під дією яких відбувається його формування та розвиток.

Виходячи з цього, можна сказати, що музично-образне мислення виступає як складна багаторівнева структура, в якій перетинаються результати перцептивного й інтелектуального актів, осягнення художнього світу твору і активного творчого оволодіння ним. Тому, музичний образ не є репродуктивним відтворенням почутого, а постає як процес створення, під час сприйняття твору, образу на основі засвоєння музичного досвіду. В такому разі музичний образ виступає не як одиничне повідомлення, а як багатошаровий текст, який у різний час може бути сприйнятим по-різному. Звідси випливає ще одна особливість музично-образного мислення, яка вимагає активної роботи всіх механізмів психіки дитини. І саме тому, „в процесі мислення об'єкт (образ) постійно включається у все нові зв'язки, через що з'являється у все нових властивостях і якостях, які формуються у все нових поняттях”[2, 55].

Музично-образне мислення розуміється нами у якості суттєвого і визначального для становлення дитячої особистості різновиду її свідомості загалом, бо: по-перше, музично-образне мислення дитини є активним мислительним процесом, що вимагає від неї емоційного й інтелектуального напруження, особливої уваги. Ця увага випливає з установки, яка в свою чергу, й зумовлює якісну сторону даного процесу, його повноту. Невідповідність слухацької установки дитини з музичним образом твору приводять до фрагментарності його сприймання, пропусків важливих моментів становлення художнього образу, а отже, й до неповноцінності розвитку музично-образного мислення в цілому; по-друге, розвиток музично-образних уявлень завжди поєднаний з процесом формування, утвердження, або перетворення відповідної внутрішньої настроєності на музику, яка сприймається. Без урахування готовності слухача до сприймання керівні впливи музичного керівника, як би добре вони не були продумані, бажаного ефекту не дадуть, бо вони можуть впасти на не „підготовлений ґрунт”.

Розуміння музично-образного мислення у такому ракурсі по-новому висвітлює роль музичного керівника в дошкільному закладі, змушує його звернутися до переосмислення теоретичних здобутків і традиційних методик, досягнень світової дидактики та власних педагогічних знахідок.

На нашу думку, саме установка виступає як інтегративна системна якість вираження музичних знань, умінь та навичок, яка виникає як факт значущості суб'єктивно-об'єктивного змісту та цінності музичної образності і забезпечує перехід суб'єкта (звучання) в об'єкт (образ), виділяючи в ньому домінанти.

Будучи своєрідним модусом особистості, установка визначатиме стійкий, послідовний цілеспрямований характер перебігу мислительно-образної діяльності, виступатиме як механізм її стабілізації, що дозволяє забезпечити її спрямування у змінних ситуаціях. Відповідно до цього музично-образне мислення дітей старшого дошкільного віку формується за такою схемою:

музичний мислення дошкільний

Таким чином, система педагогічних настанов у мисленнєвій діяльності, за допомогою якої досягається розрізнення (аналіз, синтез, виділення головного, узагальнення, конкретизація, систематизація) звукового потоку музичного твору, осмислення змісту музичних образів, становить зміст процесу музично-образного мислення.

Педагогічна настанова є цілісним утворенням, яке регулює і спрямовує психофізичні сили дитини для здійснення нею мислительно-образної діяльності. Це є інтегральним психічним утворенням різної степені усвідомленості, що виконує системоутворюючу функцію та проявляється в утриманні цілісності психологічної системи музичних образів, яка включає в себе музичну діяльність, особистість дитини у єдності тієї частини об'єктивного світу, яка має для неї значення, зміст і цінність.

Таке розуміння педагогічної настанови дозволяє нам зробити висновок про те, що вона є, по-перше, однією із найважливіших об'єктивних детермінант музичної діяльності дитини; по-друге, її формування ґрунтується на співпаданні зовнішнього звучання музичного матеріалу та внутрішньої образної наповненості дитини; по-третє, педагогічна настанова, будучи детермінована віковими особливостями дитини, виступає необхідною умовою формування музично - образного мислення дітей та основою подальшого розвитку їх музичної діяльності.

Педагогічна настанова виступає мобілізуючим станом відповідно до образного мислення. Повноцінне сприйняття будь-якого музичного твору реалізується під впливом настанов музичного керівника. Вони ніби організовують виникаючі в результаті подразнення рецепторів (звучання твору) відчуття у вигляді образу. Отже, формування, розвиток образного мислення у дітей залежить від тієї настанови, яку він отримує перед звучанням того чи іншого твору.

За допомогою певної системи діючи на дитину настанов, можна розв'язувати найскладніші завдання музично-образного сприйняття твору та його відображення, підіймаючись своєрідними сходинками так званого „алгоритму”. Розв'язання завдань за настановчим „алгоритмом” відбувається без великої кількості „марних спроб”, планомірно, за чіт-кими правилами. Замість пошуку наосліп установка забез-печує розв'язання завдань на основі логічних опера-цій, сприяє збагаченню інтелектуального потенціалу особистості. Педагогічна установка -- це чудовий механізм для оптимізації методів навчально-виховної роботи з розвитку музично-образного мислення дошкільників. Також це чудовий інструмент для виявлення та продуктивного розвитку індивідуальних задатків кожної дитини.

Отже, установки та настанови, які їх активізують виступають одночасно і процесом, і елементом формування музичного образу твору. Їх необхідно використовувати, по перше, як спосіб організації пізнавальної активності дітей; по-друге, як засіб активізації та дитячої уваги, уяви та фантазії, по-третє, як педагогічний прийом спрямовування мислительної діяльності дітей, по-четверте, як тренінг деяких творчих здібностей дітей, по-п'яте, як потенційну властивість відповідного педагогічного засобу надання позитивного впливу на навчально-пізнавальну активність, інтелектуальну, емоційно-вольову, духовно-етичну сферу особистості дитини.. Вони є оптимальним засобом формування музично-образної активності мислительної діяльності дітей старшого дошкільного віку.

Висвітлені нами питання, звичайно, не можуть розкрити повністю всіх умов формування образного мислення. Але нам хотілося б показати, на які сторони у першу чергу слід звернути увагу педагогу в роботі з музично-образного мислення, виділити основні положення проблеми педагогічної установки у цьому процесі. Адже, формування, розвиток музично-образного мислення у дітей старшого дошкільного віку в процесі занять закладає основи наступної захопленості музичною діяльністю, що є необхідним для всебічного та гармонійного розвитку особистості.

Рис. 1. Модель впливу установок на розвиток музично - образного мислення старших дошкільників

Література

1.Ансерме Э. Беседы о музыке: Перевод с фр. - 2-е изд.,- Л.: Музыка, 1984, - 104 с.

2.Брушлинский А.В. Психологическое мышление и кибернетика. - М.: Мысль, 1970. - 190с.

3.Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В. Давыдова. - М.: Педагогика, 1991, 480с.

4.Земцовский И.И. Теория восприятия и этномузыковедчкская практика // Музыкальное восприятие как предмет комплексного исследования: Сб.ст. / сост. А.Г. Костюк. - К.: Музична Україна, 1986, 85 - 99с.

5.Костюк А.П. Эстетические аспекты восприятия музыки // Проблемы музыкальной культуры. Вып. 2. - К.: Музична Україна, 1989,- 156с.

6.Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. - М.: Мысль, 1965., 574с., Ст.201.

7.Макаренко А.С. Книга для родителей. - М.: Педагогика, 1988, - 304с., Ст. 290.

8.Медушевский В.В. О художественной мотивированности пропорций музыкальных произведений // Методологические вопросы теоретического музыкознания: Труды ГМПИ им. Гнесиных. - М., 1976, 158 - 172 с., Ст. 161.

9.Павлов И.П. Полное собрание сочинений, т.3., кн. 2, 1951,

10.Психология. Словарь / под ред. А.В. Петровского, Г.М. Ярошевского. 2-е изд. Испр. и доп. - М.6 Политиздат, 1990, 494с., Ст. 419.

11.Clark R. Art education: A. Canadian Pers pectve. - Toronto” Ontario Sosietu for Education thorough Art, 1994, - 161 p.

Размещено на Allbest.ru