Критерії, рівні та показники сформованості комунікативної компетентності майбутніх авіаційних диспетчерів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Критерії, рівні та показники сформованості комунікативної компетентності майбутніх авіаційних диспетчерів

Лаврухіна Т.В., аспірант кафедри педагогіки та психології професійної освіти, Національний авіаційний університет

Анотація

У статі проведений аналіз критеріїв і показників, що визначають рівень сформованості комунікативної компетентності майбутніх авіаційних диспетчерів.

Ключові слова: авіаційний диспетчер, комунікативна компетентність, критерій, показник, рівень.

Аннотация

В статье проведен анализ критериев и показателей, которые позволяют определить уровень коммуникативной компетентности будущих авиационных диспетчеров.

Ключевые слова: авиационный диспетчер, коммуникативная компетентность, критерий, показатель, уровень.

Summary

The analysis of criteria and indexes which allow to define the level of communicative competence of future aviation controllers is conducted in the article.

Keywords: aviation controller, communicative competence, criterion, index, level.

Постановка проблеми та її актуальність

авіаційний диспетчер комунікативний компетентність

Стрімкий розвиток технічного прогресу авіаційної галузі має безпосередній вплив на здатність нашої країни увійти в єдиний європейський простір, що вимагає від сучасної системи вищої професійної освіти змінити та підвищити вимоги до якості професійної підготовки фахівців авіаційної галузі. Розвиток авіаційного виробництва зумовлює необхідність модернізації та удосконалення професійної освіти авіаційних фахівців, зокрема, диспетчерів управління повітряним рухом.

Необхідно зазначити, що важливим етапом освітньої підготовки авіаційних диспетчерів є формування компонентів професійної компетентності, серед яких науковці виділяють особистісну, соціально-психологічну, ділову та організаторську компетенції, що вимагає від майбутнього фахівця володінням комунікативними уміннями та навичками. Тут слід зазначити, що 70-80% трудової діяльності авіаційних диспетчерів складає саме комунікація та спілкування, що, в свою чергу, вимагає високого рівня сформованості комунікативної компетентності, що становить одне з ключових понять у професійній підготовці майбутніх авіаційних диспетчерів.

Виявити рівень сформованості комунікативної компетентності майбутнього авіаційного диспетчера можна завдяки критеріальному підходу. Саме критеріальний підхід надає змогу індитефікувати та обґрунтувати критерії та показники сформованості комунікативної компетентності авіаційного диспетчера. Необхідність формування їх комунікативної компетентності, зумовило нас до розробки критеріально-діагностичного апарату для оцінки стану результативності її формування.

Аналіз наукових праць, присвячених розв'язанню проблеми.

Аналіз сучасних досліджень та наукових публікацій дає можливість зробити висновок про те, що проблему визначення критеріїв та показників сформованості різних видів компетентностей та компетенцій в різні часи розв'язувало багато науковців: Н. Баловсяк, О. Барановська, Н. Гарашкіна, І. Демура, Д. Демченко, І. Зимня, П. Куляс, О. Овчарук.

Проблему мовної підготовки у вищих навчальних закладах та засоби формування комунікативної компетентності вивчали вітчизняні та зарубіжні науковці Д.М. Годлевська, Ю.М. Ємельянов, Ю.М. Жуков, М.М. Ісаєнко, Є. Мелібруда, Н.С. Назаренко, Л.А. Петровська, П.В. Растянніков, що свідчить про те, що проблема формування комунікативної компетентності особистості є досить актуальною. Результати аналізу наукових праць з цього питання дозволяють зробити висновок, що, на сьогодні, у педагогічній науці існують різні погляди щодо критеріїв оцінювання сформованості комунікативної компетентності. Проте малодослідженою є проблеми категоріального апарату комунікативної компетентності майбутніх авіаційних диспетчерів.

Постановка завдання, цілі статті.

Провести аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури щодо визначення критеріїв сформованості комунікативної компетентності майбутніх авіаційних диспетчерів. Визначити рівні сформованості та показники комунікативної компетентності майбутніх авіаційних диспетчерів.

Виклад основного матеріалу.

Перш за все, звернемося до критеріального осмислення досліджуваного питання, що дасть змогу оцінити ефективність визначених рівнів комунікативної компетентності студентів-авіадиспетчерів. За визначенням відомих українських науковців [2; 3], критерій є ознакою, за якою “класифікуються, контролюються (та одержують оцінки) психічні явища, дії або діяльність, зокрема при їх формалізації”. Тут, актуальною є точка зору А.І. Кузьмінського, який вказував на те, що у зв'язку з розвитком демократичного суспільства необхідно відмовитись від терміну «контроль», і замість нього вживати термін «оцінювання» [4].

Важливою науковою позицією для нашого дослідження є точка зору таких вчених як А. Батаршева і С. Гречка. Вчені визначають, що поняття «критерій» ширше за поняття «показник», і вказують, що показник є складовою частиною критерію. У нашому дослідженні ми використовуємо запропонований дослідниками підхід щодо визначення понять «критерій» та «показник», що, в свою чергу, дозволяє сформулювати наступний висновок: під критеріями розуміється загальна характеристика об'єкта дослідження, а показник визначає засоби якісної та кількісної оцінки критеріїв [5; 6]

У сучасній психолого-педагогічній науці вагома кількість робіт присвячена розробки критеріїв щодо комунікативної компетентності майбутніх фахівців. Як приклад проаналізуємо основні напрацювання в цій галузі.

Актуальним є вивчення проблеми сформованості комунікативної компетентності майбутніх фахівців, що відображено у працях Н. С. Назаренко, Є. М. Проворова, В. П. Черевко, З. Ф. Підручна, Л. В. Волкова, Д. М. Годлевська, Л. Є. Нагорнюк, в яких розглядається визначення критеріїв, показників та рівнів сформованості комунікативної компетентності. Наведені вчені намагаються розв'язати проблему удосконалення комунікативної підготовки майбутніх фахівців (менеджери, перекладачі, соціальні працівники, журналісти, педагоги тощо). Однак, комунікативно-компетентнісні параметри авіаційних диспетчерів та особливості їх виділення та дослідження залишаються поза увагою науковців та вчених, і не розглядаються у психолого-педагогічній літературі. Виключенням є нечисленні праці, які опосередковано присвячені деяким аспектам із зазначеної проблеми (Пухальська Г. А., Тарнавська Т. В., Буцик І. М., Щербіна С. В.).

Т.О. Бутенко у своєму дослідженні, що присвячене визначенню критеріїв сформованості комунікативної компетентності майбутніх інженерів до виконання професійної діяльності, посилаючись на праці видатних психологів (Г. М. Андреева, О. М. Леонтьєв, Б. Ф. Ломов), визначає критерії і показники сформованості комунікативної компетентності майбутніх інженерів: когнітивний критерій, що спрямований на активізувати пізнавальну діяльність щодо оволодіння навичками спілкування; діяльнісно-комунікативний критерій, що спрямований на оцінку сформованості комунікативних умінь студента; емоційно-оцінний критерій - оволодіння комунікативними уміннями, вміння ефективно оцінювати та аналізувати власну комунікативну компетентність і уникати помилок у спілкуванні [7].

Питання діагностики комунікативної компетентності майбутніх пілотів цивільної авіації розглядає Г. А. Пухальська. На основі проведеного аналізу вчена надає висновок, що основними показниками комунікативної компетентності пілота є: знання, навички, вміння та креативність - це параметри, за якими розроблено критерії комунікативної компетентності майбутніх пілотів цивільної авіації, - це комунікативні знання (когнітивний компонент комунікативної компетентності), комунікативні навички та вміння (операційний компонент комунікативної компетентності), комунікативна спрямованість (ціннісно-мотиваційний компонент комунікативної компетентності), комунікативна креативність (креативний компонент комунікативної компетентності). До комунікативних знань вчена відносить знання й уміння використовувати вербальні та невербальні засоби спілкування; обирати адекватні способи передачі інформації; комунікативні навички та вміння майбутнього пілота цивільної авіації розкриваються через уміння встановлювати і підтримувати психологічний контакт; враховувати індивідуально-психологічні особливості об'єкта комунікативного впливу; вміння будувати логічне, аргументоване або емоційно-образне повідомлення в залежності від ситуації (в польоті, під час підготовки на землі, побутові умови); комунікативна спрямованість - це наявність чітко виражених цінностей, мотивів, установок, що забезпечують усвідомлення важливості ефективних професійних комунікації та взаємодії, прагнення до постійного вдосконалення комунікативної сторони професійної діяльності, орієнтація на особистість, як на головну цінність (гуманістична позиція), курсант відвідує консультації та шукає відповіді на незрозумілі питання, цікавиться додатковою літературою та джерелами; комунікативна креативність пілота цивільної авіації виражається через орієнтування фахівця у різноманітних ситуаціях спілкування, спирається на отримані знання та досвід [8].

Формування комунікативної компетентності майбутнього авіаційного диспетчера становить складний психолого-педагогічний процес оволодінням певних спеціальних і загальних теоретичних знань, розвиток умінь та навичок та формування певних професійних здібностей, особистісних якостей, які є необхідними для подальшої професійної діяльності. Сформованість комунікативної компетентності майбутнього авіаційного диспетчера на пряму залежить від рівня розвитку кожного її компоненти, серед яких ми виділяємо: мотиваційно-цінністний, когнітивний, особистісно-діяльнісний компоненти.

Сутність мотиваційно-ціннісного компонента комунікативної компетентності авіаційного диспетчера передбачає формування спрямованості майбутнього фахівця відповідно до професійної діяльності; прояв зацікавленості до обраної професії; позитивне ставлення до навчальної та майбутньої професійної діяльності; усвідомлення себе як майбутнього професіонала. Когнітивний компонент передбачає володінням професійними, спеціальними, психологічними знаннями, володінням як рідною так і іноземними мовами. Особистісно-діяльнісний компонент передбачає наявність певних психологічних якостей, сформованих умінь та навичок, які є необхідними для розв'язання професійних завдань та відповідають за готовність та здатність до виконання професійних функцій.

Таким чином, у результаті проведеного теоретичного аналізу, сформованість комунікативної компетентності майбутніх авіаційних диспетчерів здійснюється за критеріями, які розкриваються у показниках, що відображають сутність компонентів комунікативної компетентності авіаційних диспетчерів.

Так, показники мотиваційного критерію (мотиваційно-ціннісний компонент комунікативної компетентності) передбачають спрямованість майбутнього фахівця відповідно до професійної діяльності; інтерес до навчання та майбутньої професійної діяльності; наявність чітко виражених цінностей, мотивів, установок, що забезпечують усвідомлення важливості професійних комунікації та взаємодії, прагнення до постійного вдосконалення комунікативної сторони професійної діяльності.

Показники когнітивного критерію (когнітивний компонент комунікативної компетентності) відображають наявність системи професійних та функціональних знань; знання про мету, сутність, структуру комунікативної компетентності, засоби, особливості професійного спілкування.

За діяльнісним критерієм (особистісно-діяльнисний компонент комунікативної компетентності) показники передбачають певний рівень сформованих умінь та навичок, які є необхідними для розв'язання професійних завдань.

На підставі визначених критеріїв та показників необхідним є визначення рівнів сформованості комунікативної компетентності майбутніх авіаційних диспетчерів. Виходячи з констатувальної діагностики нами були визначено три рівні сформованості комунікативної компетентності майбутніх авіаційних диспетчерів: низький (репродуктивний), середній (алгоритмічний), високий (творчий). Рівень сформованості комунікативної компетентності майбутніх авіаційних диспетчерів розглядається як ступінь оволодіння майбутнім фахівцем ключовими компонентами, що є складовими комунікативної компетентності (мотивоціно-ціннісний, когнітивний, особистісно-діяльнісний компоненти).

З метою визначення показників сформованості комунікативної компетентності майбутніх авіаційних диспетчерів було розроблено діагностичне забезпечення з кожного критерію, що включає анкетування, тестування, методики оцінки мотивації навчання у ВНЗ майбутніх авіаційних диспетчерів.

Мотиваційний критерій: творчий рівень - позитивне ставлення до процесу, змісту та результату навчальної діяльності; алгоритмічний рівень - суперечливе ставлення до навчальної та професійної діяльності; репродуктивний рівень - байдуже відношення до професійної діяльності.

Когнітивний критерій: творчий рівень - високий рівень сформованості професійних знань, умінь та навичок комунікативної компетентності майбутніх авіаційних диспетчерів; алгоритмічний рівень - задовільний рівень сформованості знань; репродуктивний рівень - знання сформовані слабко.

Діяльнісний критерій: творчий рівень - сформовані умінь та навички, впевненість у роботі, наполегливість пошуку рішення, потреба у продовженні роботи; алгоритмічний рівень - задовільно сформованих умінь та навичок наявність сумнівів щодо правильності або раціональності конкретних професійних операцій; репродуктивний рівень - відсутність сформованих умінь та навичок при виконанні професійних завдань, незацікавлене відношення до професійних завдань, невпевненість у роботі, потреба у перериванні роботи.

Виходячи з визначення комунікативної компетентності майбутніх авіаційних диспетчерів, що складається з певних компонентів, були розроблені показники сформованості кожного компонента комунікативної компетентності авіаційного диспетчера.

Відповідно до показників кожного критерію, розвиток кожного з компонентів комунікативної компетентності дозволяє підвищити рівень його сформованості, що, в свою чергу, допомагає об'єктивно оцінити успішність розв'язання комплексних завдань та визначити рівень сформованості комунікативної компетентності майбутніх фахівців авіаційних диспетчерів.

Висновки та перспективи подальших розвідок дослідження проблеми

Таким чином, визначено основні критерії (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний), їх показники та рівні (творчий, алгоритмічний, репродуктивний) сформованості комунікативної компетентності майбутніх авіаційних диспетчерів.

Отже, на підставі висунутих критеріїв до рівня сформованості комунікативної компетентності студентів-авіадиспетчерів можливе оцінювання компетентності у спілкуванні і забезпеченні якісної підготовки майбутніх фахівців авіаційної галузі.

Список використаних джерел

1. Харченко В. П. Автоматизація процесу професійного відбору авіаційного персоналу цивільної авіації / В.П. Харченко, Ю.В. Чинченко // Вісник НАУ. - 2006. - № 2. - С. 34-36

2. Гончаренко С.У. Зміст загальної освіти і її гуманітаризація / С.У. Гончаренко // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи : монографія / С. У. Гончаренко ; [за ред. І.А. Зязюна]. - К.: Віпол, 2000. - 636 с.

3. Коджаспирова Г.Н. Педагогический словарь : для студ. высш. и сред. пед. учеб. заведений / Г.Н. Коджаспирова, А.Ю. Коджаспиров. - М. : Академия, 2000. - 176 с.

4. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. - К.: Знання, 2005. - 486 с.

5. Батаршев А. В. Диагностика профессионально важных качеств / Батаршев А. В., Алексеева И. Ю., Майорова Е. В. ? СПб. : Питер, 2007. ? 192 с.

6. Гречко С. М. Психолого-педагогічні основи виховання та гуманітарної підготовки військовослужбовців : Навчально-методичний посібник для частин та підрозділів ПВУ /С. М. Гречко/ ? Хмельницький: АПВУ, 1998. - 150 с.

7. Пухальська Г. А. Педагогічні умови формування комунікативної компетентності у майбутніх пілотів цивільної авіації: дис. канд. пед. наук : 13. 00. 04 / Пухальська Галина Анатолієвна. -- Черкаси, 2011. -- 273 с.

Размещено на Allbest.ur