Дослідження готовності студентів-першокурсників до здійснення самостійної навчальної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження готовності студентів-першокурсників до здійснення самостійної навчальної діяльності

Л.В. Бондар (Київ)

Успішність навчання у вищому навчальному закладі залежить не стільки від рівня знань, але й головним чином, в якій мірі сформована навчальна діяльність студентів, способи аналізу джерел навчальної інформації.

Вітчизняними вченими (Д.Б. Ельконін, В.В. Давидов, В.В. Рєпкін, С.Д. Максименко, О.К. Дусавицький та ін.) навчальна діяльність розглядається як особлива форма активності дитини, яка націлена на зміни їм самого себе як суб'єкта учіння.

«Перетворення дитини в суб'єкта, який зацікавлений в самозміні та здатний до неї, перетворення учня в того, який вчиться, характеризує основний зміст розвитку школяра в процесі шкільного навчання.» [4,ст.7]

Навчальна діяльність (рос. мовою учебная деятельность) в нашій роботі розглядається в розумінні В.В. Давидова, Д.Б. Ельконіна, В.В. Рєпкіна та їх послідовників.

Змістом навчальної діяльності є теоретичні знання, оволодіння якими розвиває в учнів основи теоретичної свідомості, мислення, творчий рівень здійснення практичних видів діяльності. У процесі засвоєння школярами навчального матеріалу в них формуються важливі операції теоретичного мислення (рефлексія, планування, аналіз).

Академік В.П. Зинченко наголошує: «Корисно подумати над навчальною діяльністю та навчальними діями. Чи не передчасно вони втрачають свою ведучу роль у розвиткові школяра? Може тому викладачі вузів стикаються з тим, що навчальна діяльність студентів молодших курсів має невисокий рівень».

Отримуючи освіту, людина здійснює специфічну навчальну діяльність по оволодінню знаннями та учнями, які пов'язані з теоретичною свідомістю та мисленням, до того ж, у неї складається теоретичне ставлення до дійсності, до навколишнього світу.

«Належним чином організована учбова діяльність виступає основною умовою цілеспрямованого формування особистості. Це стосується перш за все формування теоретичного мислення, умінь учитися, оволодівати здібностями, доцільно оперувати теоретичними знаннями». [3, ст.58]

Завдання вищої школи: дати професійну освіту майбутнім фахівцям. Високий рівень професіоналізму пов'язаний з теоретичним (не імперичним), творчим мисленням і розвиненим практичним інтелектом.

Наукова школа В.В. Давидова розробляє проблему формування теоретичного мислення як засади виховання творчої особистості, професіонала, який в усіх сферах трудової діяльності розкриває глибинні та суттєві зв'язки між предметами та явищами, знаходить узагальнені шляхи розв'язання професійних завдань.

Повноцінне здійснення студентами самостійної навчальної діяльності спирається на певний рівень розвитку теоретичного мислення (перш за все дії аналізу, узагальнення).

Необхідною складовою частиною підготовки до самостійної навчальної діяльності є формування змістовного аналізу, узагальнення та використання їх в якості способів навчальної діяльності.

Формування способів логічного аналізу джерел навчальної інформації складає одну з важливіших завдань навчання, яке має на меті підготовку до самостійної навчальної діяльності. Важливою умовою переходу до самостійних форм діяльності є оволодіння способами аналізу джерел навчальної інформації, які забезпечують розуміння та засвоєння її змісту. /В.В. Рєпкін/

Для перевірки вмінь студентів самостійно здійснювати навчальну діяльність були запропоновані завдання: а) на вміння порівнювати, аналізувати та узагальнювати виділені ознаки, на розуміння абстрагованих типів зв'язку між окремими поняттями, а також перенесення цього розуміння на інші конкретні приклади (методика «Складні асоціації»); б) уміння працювати з текстом: проводити його аналіз, визначати тему, знаходити відповіді на запитання.

Таблиця 1

Методика «Складні асоціації»

Дані, наведені в таблицях, підтверджують, що рівень розвитку теоретичного мислення 30,6 % студентів 1 курсу на найнижчому та низькому рівнях, 60,2 % має середній рівень, 9,2 % - високий.

Ще однією важливою умовою здійснення самостійної навчальної діяльності студентами є оволодіння ними способами аналізу джерел навчальної інформації, які забезпечують розуміння та засвоєння змісту тексту.

Розвиток розуміння тексту ставлять у залежність від розвитку системи знань суб'єкта, яка забезпечує оволодіння поняттями певного ступеня узагальненості.

Ми запропонували студентам 1 курсу /62 чол./ текст, який мав дві підтеми, пов'язані між собою загальною темою про суспільний устрій, види занять населення Древнього Єгипту. Завдання складені за рекомендацією Чистякової. Після ознайомлення з текстом потрібно було виконати завдання:

1. Виділити головне, суттєве в змісті тексту, узагальнити його у вигляді теми.

2. Виділити незрозуміле.

3. Відповісти на запитання за змістом тексту /3 запитання/.

4. Про що хотіли б ви дізнатися у зв'язку з прочитаним?

Аналіз відповідей студентів дозволив розподілити їх за трьома рівнями: високий, середній, низький.

Високий рівень: проявлений пізнавальний інтерес, повно сформульована тема тексту, дані правильні та точні відповіді на завдання до тексту, завдання виконані повністю.

Середній рівень: проявлений пізнавальний інтерес, дані відповіді на запитання, але є неточність відповідей, є помилки, неточно визначено тему тексту.

Низький рівень: пізнавальний інтерес не виявлений, більша частина завдань не виконана, неповнота відповідей. Тема тексту окреслена неправильно, не виділена головна думка тексту.

Таблиця 2

Рівень розуміння тексту

Отже, ми можемо зробити висновок, що загальний рівень уміння проводити аналіз тексту, узагальнювати тему, давати точні відповіді на запитання по тексту студентів першого курсу невисокий. Це, звичайно, негативно впливає на успішність навчання у вищому навчальному закладі.

Студентам 1 курсу була запропонована анкета, яка мала на меті визначити їхнє ставлення до самостійної роботи, самооцінку способів та її організації. Анкета містила такі запитання:

1. Виконуєте всі завдання, які пропонують викладачі?

2. Які завдання самостійної роботи викликають труднощі?

3. Як організовуєте час для виконання сомостійної роботи?

4. Які завдання викликають інтерес? Чому?

5. Вам допомагає хто-небудь в організації самостійної роботи? У чому виявляється допомога?

6. Якими джерелами користуєтесь при виконанні самостійної роботи?

7. Як ви оцінюєте свій рівень сформованості умінь самостійно виконувати завдання (високий, середній, низький)?

Брали участь 45 студентів.

При цьому відмічені самооцінка студентами свого рівня самостійного виконання навчальних завдань: низький рівень - 2 студенти, середній - 29, високий - 14 .

Завдання, які викликають труднощі: об ємні, проблемою є пошук матеріалу: не вистачає літератури, кваліфікованої літератури, високого рівня;

Завдання, які викликають інтерес : дискусійні завдання, які вимагають творчого мислення та висловлення власної думки, пізнавальні завдання на актуальні молодіжні проблеми, завдання пов'язані з обраною професією.

Також визначені групи студентів щодо організації самостійної роботи:

§ Не самостійний, не організовую свій власний час, не знаю як - 7 %

§ Не організовую тому, що не можу - 4 %

§ Роблю все в останній момент, тому що не хочу - 6 %

§ Організовую, але інколи не вдається виконати все самостійно -13 %

§ Організовую та виконую все самостійно - 16 %

Отже, студенти оцінують свій рівень самостійної навчальної діяльності досить високо, це не співпадає з рівнем виконання тестів на розвиток мислення та уміння працювати з текстом.

Під час проведення практичних занять з дисципліни «Загальна психологія» студентам 1 курсу були запропоновані індивідуальні домашні завдання (серед них є творчі, нерепродуктивного характеру та реферативні, репродуктивні):

1. Закони та загадки зорового сприймання.

2. Умови доброго запам'ятовування та збереження інформації.

3. Методики дослідження пам'яті людини.

4. Скласти базовий лист контролю по будь-якій темі:

а) основні поняття перерахувати, дати визначення;

б) схематично окреслити взаємозв'язок цих понять.

5. Скласти 3 запитання (завдання) по будь-якій темі та дати взірці їх відповідей.

6. Умови та розвиток уваги.

7. Скласти розширений опорний конспект однієї теми.

8. Скласти психологічну казку на одну з тем.

9. Скласти тестову самостійну роботу (10 запитань) по темах «Пам'ять», «Мислення».

10. Скласти збірник цікавих фактів з психології.

11. Написати фантастичне оповідання на одну з тем лекції, використовуючи основні поняття.

12. Скласти опорний плакат на одну з лекційних тем модуля.

13. Вибрати будь-яке поняття з курсу, дати його розгорнуте пояснення, використовуючи матеріал лекції, підручник (1-ша сторінка), 2-га сторінка: дати адаптоване пояснення цього поняття на рівні учня школи (7-9 клас).

14. Розробити питання домашнього завдання для однокурсника та дати приклад його виконання.

15.Заповнити таблицю особливостей окремих методів психології.

Аналіз вибору студентами запропонованих завдань показує, що серед 87 студентів тільки 7 обрали завдання творчі, нестандартні, не репродуктивні.

??Загальний аналіз виконаних завдань студентами свідчить, що рівень сформованості навчальної діяльності невисокий, шкільна освіта не ставить метою виховання суб'єкта навчальної діяльності.

Сьогодні школа все ж таки орієнтована головним чином, на передачу учням готових знань (не дивлячись на те, що останнім часом різні інноваційні процеси охопили шкільне навчання).

Метою освіти у сучасних умовах має бути формування людини, яка здатна критично осмислювати навколишнє середовище, себе та інших людей, здатної до самокорекції поведінки, знаходження себе в нових сучасних умовах життя.

Уміти вчитися, знаходити способи розв'язання не тільки навчальних теоретичних але й життєвих задач важливо для кожної людини. Сформувати ці уміння можливо через включення дітей у навчальну діяльність з перших днів перебування їх у школі.

навчальний самостійний готовність

Література

1. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. - Москва, 1996. - 541с.

2. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. - Москва, 2000. - 478с.

3. Максименко С.Д. Основи генетичної психології. - Київ, 1998. - 216с.

4. Репкин В.В., Репкина Н.В. Развивающее обучение: теория и практика. - Томск.: Пеленг, 1997. - 228с.

5. Сенашенко В. Высшая школа и болонские преобразования. // Высшее образование в России. - 2005. - №6. - с.95-100.

6. Стратегія посилення самостійної роботи студентів у контексті приєднання України до Болонського процесу. // Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції 14-15 грудня 2004р. Тези доповідей. - Харків, 2004.

7. Сухова Н.М. Педагогічний досвід Е.В. Ільєнкова і проблеми сучасної освіти. // Материалы VIII Международной научной конференции, 20-21 апреля 2006г., Киев, 2006. - с.362. Размещено на Allbest.ru