Вивчення образного мислення у дошкільників

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

Вивчення образного мислення у дошкільників

Каряка І.В.

На сьогодні безумовним є положення про те, що в розумовому розвитку дитини дошкільного віку важливе значення має образне мислення. Адже, розвиток цієї форми мислення в значній мірі означає успішність її переходу до більш складної понятійної форми мислення. Тому проблема образного мислення протягом всієї історії свого існування, має досить ґрунтовну базу досліджень, завдяки чому визначились основні підходи його вивчення, основні механізми його утворення і функціонування, основні форми його реалізації і т.д.

Провідна роль в образному розвитку дитини належить саме знанням, хоча фундаментом цього явища є все ж таки перцептивний досвід, який об'єктивуючи зміст образа, під впливом музичного твору є необхідним аспектом розуміння музики. Якщо формуванню системи знань відводиться першочергова роль в мисленнєвій діяльності дитини, то саме цей розвиток повинен розглядатися в першу чергу як безперервне образне утворення.

Ще одна особливість образного мислення полягає у можливості не лише до образного відтворення візуально сприйнятих предметів і явищ, а й їх зображення у створенні образів, відображаючи музичний простір, що потребує сенсорної інтеграції.

Вивчають образне мислення у різних аспектах його прояву і на різних вікових етапах. Але на сьогоднішній день ми не знаємо з чого потрібно починати розвиток образного мислення у дитини, як його підтримувати, доводити до вершин досконалості, і чи є та межа досконалості на кожному віковому етапі взагалі. Отже, опрацювавши літературу, ми прийшли до того висновку, що в сучасній психології є методики, які допомогли б вирішити ці питання, але вони розрізнені, не утворюють цілісну систему.

Це не означає, що проблемі розвитку образного мислення у дітей приділяється недостатньо уваги, але в методичній літературі часто говориться про навчальні методики, які мають на меті навчати дітей утворювати цілісний образ відображеного. Нас цікавлять особливості образного мислення і музично-образного мислення: як діти розуміють засоби створення музичного образу, як вони характеризують змістові і звукові характеристики музичного твору, чи поєднують вони ці характеристики між собою і яким чином вони це роблять. Адже, у теорії музично-естетичного виховання образне мислення розглядається як один із компонентів процесу музичного сприймання. Під мисленням при цьому розуміється “здібність слухати і емоційно переживати музичний зміст (музичні образи) як художню єдність, як художньо-образне відображення дійсності, а не як механічну суму різних звуків”. [1]. образний мислення дитина

В своєму досліджені ми спробуємо модифікувати і розвинути вже відомі методики вивчення образного мислення, згрупувати їх у певній послідовності за основними особливостями свого впливу на образну сферу дитини. І таким чином, створити систему з цих самих методик, які будуть спрямовані на визначення рівня розвитку образного мислення під впливом музичних творів. Запропоновані нами групи методів можна вважати не лише діагностичними. На нашу думку, їх також доцільно використовувати і під час навчання дітей на музичних заняттях з метою дидактичного впливу, що допоможе дітям слухати, чути, розуміти, відчувати музичний твір, його музично-образні особливості.

Щоб виявити рівень розвитку образного мислення у старших дошкільників ми пропонуємо ряд методик, що описані далі, які ми добирали з літературних джерел, але для застосування їх на музичних заняттях, всі вони викладені в нашій інтерпретації. Для того, щоб простежити і виявити вплив музики на образну сферу мислительної діяльності дитини, нам потрібно з'ясувати рівень образного мислення дитини без впливу на неї музики і під її впливом. Існує також ще одна закономірність, яка полягає у тому, що образне мислення, як і всі інші види мислення, може проявлятися та реалізовуватись лише в діяльності. Це можливо завдяки слову, рухам, міміці, жестам, практичним діям і т.д. Згідно з вищесказаним ми виділяємо групи методик, які дадуть можливість простежити і проаналізувати рівень образного мислення дитини і вплив на нього музичного мистецтва.

До першої групи методик ми відносимо ті, які визначають рівень розвитку образного мислення без сприймання музичних творів. Тут можна запропонувати:

1)класичну методику Поддьякова М.М. “Качечка”, яка допоможе з'ясувати нам взагалі наявність образних уявлень у дитини старшого дошкільного віку, та рівень їх розвитку.

2) Методику з застосуванням розрізаних карток.

Логічнопослідовне складання картинки із частин є важливим показником під час оцінки рівня мислительно-розумового розвитку дитини. В цьому і пролягає мета методу.

Перед початком кожної спроби вихователь перед дитиною розкладає зображення стандартним чином і пропонує їй зібрати об'єкт. Під час складання ніякої допомоги, окрім стимулюючої, не пропонується.

Наступного разу дитині показуються і даються розрізані частини картинки зі словами: “На цій картинці показано, з яких частин вона збирається. Пунктирні лінії - це лінії розрізу. Пізнаєш їх? Подивися, тут видно, як одна до одної прикладаються - зроби так само.”

Під час першої і другої спроби, дитина бачить зразок. Якщо, дитина не може справитися з завданням, то їй пропонується накласти частини картинки на зразок і запам'ятати результат, попередивши, що тепер вона буде збирати картинку самостійно. Після цього частини картинки знову розкладаються, зразок прибирається і дитина збирає картинку сама.

Матеріал. Дитина повинна скласти три чорно-білі предметні зображення (картинки), вирізані по контуру і розрізані на частини. Картинки складаються за рівнем складності: “Хлопчик”, “Метелик”, “Півень”. На виконання кожного завдання дається по дві хвилини.

Оцінка результатів. При заповненні протоколу фіксується час виконання і якість зображення.

Успішне вирішення завдання з першої спроби оцінюється 10 балами, з другої - 8; з третьої - 5; четвертої - 2. Якщо дитина не склала самостійно частини картинки з зразком, але зібрала картинку сама - 1 бал. Невиконання - 0.

В зв'язку з підраховуванням балів з'ясовується рівень розвитку розумової діяльності дитини:

ІІІ рівень - високий: правильне складання любої картинки з першої спроби дає основу вважати, що у дитини добре сформовані відповіді зразки-уявлення, перцептивні навички аналізу елементів зображення, наочно-дійове і наочно-образне мислення.

ІІ рівень - середній: виконання завдання не з першої спроби, а з другої. Це може бути пов'язане зі слабкою сформованістю відповідних зразків-уявлень при достатньому рівні розвитку перцептивних і мислительних операцій порівняння, аналізу, умовиводу.

І рівень - самий низький. Виконання завдання за допомогою накладання частин картинки на зразок вказує на недостатній розвиток мислительних операцій і розумових здібностей.

3) Методика “Казковий палац”, яка допоможе з'ясувати чи може дитина створювати самостійно казкові образи, добираючи до них потрібні предмети. Вона також розвиває творчу уяву дітей.

Матеріал. На столі лежить багато предметів, які потрібні казковому герою, або навпаки. Дитині пропонуються серед цих предметів вибрати ті, які належать казковому герою. Перед завданням проводиться попередня робота: читання казок, розглядання ілюстрації. Дитина повинна свій вибір пояснити.

Оцінка результатів. Високий рівень - предмети добирають правельно, послідовно, обгрунтовуючи свій вибір.

Середній вибір - предмети добирають правильно, але пояснення потребують корекції дорослого.

Низький рівень - вибір предметів проводиться випадково, обгрунтування неадекватні або зовсім відсутні.

До другої групи методик ми відносимо ті, які виявляють рівень образного мислення дитини на словесному матеріалі під впливом музичного мистецтва.

1) Методика “Послідовність подій” - з'ясовуються особливості розвитку словесно-логічного та образного мислення дітей старшого дошкільного віку.

Матеріал: серія з п'яти сюжетних картинок, яких об'єднує один зміст. Дитині показують картинки і пропонують прослухати музичний уривок і вибрати ту картинку, яка більш підходить за характером твору. Потім скласти за ними розповідь.

Оцінка результатів. Високий рівень - дитина розміщує картинки відповідно до характеру музичного твору, в логічній послідовності складає свій твір.

Середній рівень - дитина відчуває труднощі при розміщенні картинок за характером твору. Складена нею розповідь посередня й не завжди відповідає змістові картинок, часто звертається за допомогою дорослого.

Низький рівень - не може розмістити картинки належним чином, відмовляється складати розповідь, або ж ця розповідь недолуга.

2) Методика “Сюжетно-тематичні картинки” - з'ясовує особливості і рівень образності у дитини.

Матеріал: серія із набору картинок (10-15 шт.), які різні за змістом і тематикою, не пов'язані між собою. Дитина повинна, слухаючи музичний твір, вибрати ті, які на її думку відповідають характеру твору, а потім ті, які не відповідають музичному настрою. Свій вибір дитина повинна обґрунтувати.

Оцінка результатів. Високий рівень - дитина відібрала картинки відповідно до характеру твору, пояснюючи свій вибір, логічно висловлює свою думку, іноді користується музичними термінами.

Середній рівень - правильно відібрала картинки, але при поясненні може вагатися у виборі, потребує допомогу дорослого.

Низький рівень - картинки відібрані не відповідно до твору, пояснення неадекватні.

3) Методика “Завершення речень” - передбачає з'ясування характеру відповідності знань та уявлень дитини про їх будову.

Матеріал: відбір серії незакінчених речень. Вихователь добирає речення і пропонує дитині (або групі) закінчити їх. Речення формуються так, щоб стимулювати до відповіді, яка охоплює ознаки, якості, особливості, що цікавлять вихователя. Наприклад: “Весела музика та, що звучить…”, “Під цю музику можна крокувати, бо…”, “Коли мелодія сумна, то мені здається, що …” і т.д.

Оцінка результатів. Високий рівень - дитина дає свої відповіді вільно і просто без зайвих зусиль.

Середній рівень - дитина вагається у правильності своїх відповідей, потребує корекції зі сторони дітей, дорослого.

Низький рівень - дитина не може відповісти на запитання самостійно, а іноді взагалі її немає.

До третьої групи методик ми відносимо методики, за допомогою яких можна виявити рівень образного мислення дитини з опорою на зображувально-відображувальний матеріал суті музичних творів.

1) Методика “Вибір у дії” - дає можливість з'ясувати наскільки повне у дитини склалося враження після прослуховування музичного твору і чи відповідає музичний образ назві даного уривку.

Матеріал: готується три листівки з картинками і три ящики (поштові). Після прослуховування 3-ох творів (уривків) діти кладуть у ящик листівку з тим зображенням, яке на їх думку відповідає музичному образу даного твору. Кожна листівка кладеться після кожного прослуховування окремо.

Оцінка результатів. Високий рівень - дитина поклала всі листівки правильно.

Середній рівень - дитина зробила одну помилку, або вагається у своєму виборі.

Низький рівень - дитина правильно виклала або розклала картки.

2) Методика вивчення експресії: малювання почутого образу - виявляє образну сферу мислення дитини. Завдяки дитячим малюнкам, які намальовані під враженням почутого, можна визначити рівень сприйнятості твору, його засобів виразності, рівень переживань, які дитина відчуває слухаючи цей твір. При оцінюванні малюнків, слід враховувати і композицію малюнка, і кольори, які дитина використовувала.

Оцінювання результатів. Високий рівень - малюнок передає своїми кольорами, композицією музичний образ, який адекватний до звукової палітри мелодії.

Середній рівень - малюнок передає музичний настрій, але не зовсім.

Низький рівень - малюнок зовсім не відповідає музичному образу.

3) Методика “Галявина” - виявляє рівень образного мислення дитини, широту і повноту уявлень які утворюються під впливом музичних вражень.

Матеріал: на кожну дитину робиться один великий лист картону (60 х 70 см), з зображенням галявинки. На цих “галявинках” були намальовані дві доріжки, в кінці кожної стояли будиночки. Біля нижнього кінця доріжки зображена травичка (звідси потрібно починати свій шлях). Кожний відрізок доріжки було помічено трьома орієнтирами. До кожної галявинки додаються карточки (грибочки, метелик, хмаринка, сонечко, квіточки) за допомогою яких діти, слухаючи музичний уривок, зображали цей шлях до будиночка кожного звіра.

Дитина повинна була, слухаючи уривки музичного твору, відмітити за допомогою карточок шлях до кожного будиночка. І потім, після прослуховування всього твору обрати звіра, який міг би жити у цьому будиночку. Інструкція давалася перед завданням, в якій зверталася увага на те, щоб діти уважно слухали уривок твору і відмічали на шляху все, що вони почують і побачать.

Оцінка результатів. Дитина отримує 1 бал за кожний послідовно правильно вибраний відрізок шляху. Таким чином, вона може отримати від 0 до 4 балів. Після підраховування балів можна виявити рівні розвитку образного мислення дітей.

Високий рівень - діти вирішують завдання правильно, можуть поєднати і змістовий і звуковий елементи музичного образу. Можуть пояснити свій вибір, обґрунтувати його.

Середній рівень - діти виконують завдання правильно, але іноді вагаються у правильності свого вибору і потребують допомоги, підказки дорослого, або товаришів.

Низький рівень - діти виконують завдання, але їхній вибір карток є випадковим.

4) Методика “Ми ідемо в гості” - допоможе виявити, як дитина відчуває музику, як вона може зобразити, передати її у рухах, поєднати свої переживання, образи з музикою

Дітям перед початком завдання дається інструкція про те, що вони сьогодні підуть у гості до лісу (казки, бабусі і т.д.). Коли вони будуть “йти”, їм на шляху зустрічатимуться різні персонажі. І от із зміною музики, діти повинні якимись рухами (ходою, жестами, мімікою) передати образ того персонажа, який зустрічається.

На першому етапі дітям називають того героя, якого вони зараз зустрінуть. На другому - їх запитують перед тим як програють уривок: “Кого ми можемо зустріти під таку музику?”, “Що може він робити під таку музику?” На третьому етапі запитання ставляться такі: “Яка повинна бути музика, коли ми зустрінемо зайця (кота, ведмедя і т.д.)?”, “Чому ?”

Оцінка результатів.Високий рівень - дитина передає рухи персонажів вільно, швидко реагує на зміну мелодії регістру, відчуває музичний образ і поєднує його зі своїми рухами. Дає відповіді на запитання без зусиль.

Середній рівень - дитина справляється із завданням, але рухи не завжди відповідають музиці. Вона відповідає на запитання за допомогою дорослого.

Низький рівень - виконує завдання, але не самостійно, а копіюючи інших. Відповіді або взагалі не дає, або повторює те, що сказали інші.

5) Методика “Гра - медитація” - дозволяє виявити вплив музики на довільність виконання рухів дитини, на те, чи налаштовує музика дитину на певний вид діяльності.

Ця гра проводиться під музичний супровід. Діти слухаючи музику уявляють себе пташкою, метеликом, сонечком, хмаринкою, тощо. На фоні музичного супроводу вихователь каже: “Я - маленьке сонечко. Я прокидаюся, вмиваюся. Я розчісую свої промінчики і піднімаюсь над обрієм. Я - велика куля. В мені багато тепла і світла. Я - велике сонце. Я дарую своє тепло всій землі. Я лечу над землею і освітлюю зелене листя, червону квітку, я купаюся у блакитних морських хвилях, стрибаю по вікнах будинків і т.д.”

Діти сприймають все це сидячи, закривши очі. Після цього діти розповідають все, що вони побачили і почули, тобто розповідають про свої образи.

Оцінка результатів.Високий рівень - відповіді стислі, лаконічні, логічно пов'язані між собою, супроводжують жестами, мімікою, емоціями.

Середній рівень - відповіді цікаві, але дитині важко підібрати деякі порівняння, висловлювання.

Низький рівень - відповіді правильні, але не пов'язані між собою: окремі фрази, хоча емоційні почуття присутні.

6) Методика “Тести-завдання” - допоможе визначити рівень образних елементів у мисленні дитини.

Дитині дається завдання прослухавши музичний твір визначити: “Де чия доріжка”, “Де чий будиночок”, “Хто іде під цю мелодію”, “Чия це хода”.

Оцінка результатів проводиться таким чином, що за кожну правильну відповідь дитина отримує один бал. Відповідно до підрахунків визначаються рівні.

Високий рівень - всі відповіді правильні.

Середній рівень - коли є декілька помилок.

Низький рівень - коли всі відповіді неправильні, або вірна лише одна.

7) Методика “Складання композиції рухів” - виявляє рівень образності дитини під впливом музичного мистецтва.

Дитині програють музику, після чого пропонується на першому етапі після прослуховування музики подумати і сказати, які рухи відповідають даній мелодії (плавні, швидкі і т.д.) і чому. На другому етапі пропонується скласти рухи до цієї мелодії. Рухи можуть бути танцювальними, вільними і т.д., тобто все те, що вона відчула, вона повинна передати рухами. На третьому етапі діти самі складають рухи і описують музику, яка повинна супроводжувати ці рухи.

Оцінка результатів. Високий рівень - дитина справляється з усіма етапами добре, вільно рухається під мелодію, узгоджує мелодію з рухами і навпаки, обґрунтовує свій вибір.

Середній рівень - дитина справляється з завданнями переважно самостійно, але іноді потребує корекції зі сторони.

Низький рівень - дитина не сама вигадує рухи, а копіює їх, або зовсім не справляється з завданням.

Під час розкриття рівня та розвитку образного мислення у дошкільників не потрібно забувати про дотримання основних дидактичних принципів. Адже саме вони відповідають за те, щоб дитина, виконувала всі завдання без зайвих зусиль, легко, з зацікавленістю.

М.М.Поддьяков вивчаючи мислення дошкільника вважає, що основним напрямком здійснення досліджень цієї проблеми є те, що потрібно знайти і розробити такі засоби мимовільної актуалізації уявлень, які були б доступні дітям дошкільного віку. А також, розробити засоби, оволодіння яких дозволило б дітям вільно оперувати своїми уявленнями. [18]; та які б впливали на її повноту, точність, ливидність утворення та кореляцію з переживаннями і думками. В цьому полягає значущість адекватного образного сприйняття музичних творів.

На нашу думку, одним із таких засобів впливу на розвиток образного мислення дитини дошкільного віку є педагогічна установка. Ми вважаємо, що за допомогою засобів педагогічних установок образна сфера дитини буде більш активною, її образи будуть більш повними, адекватними до почутого твору. Тобто, дитина під дією педагогічних установок буде здатна уявляти образи, які допомагатимуть їй цілісно сприймати музичний твір.

Інтенсивність свідомого сприймання залежить від ряду факторів: привабливості твору; сили емоційного впливу на твір; новизни естетичної інформації твору і т.д. Але основним фактором впливу свідомого, адекватного, образного сприймання виступає першопочаткова установка дитини на цей твір. Тільки від неї залежатимуть його часові, кількісні та якісні характеристики. Адже, для того, щоб у дитини виникли образи, емоції, враження, думки, під впливом певного музичного твору, вона повинна настроїтися на його прослуховування. Тобто, від цієї настройки, установки, залежатиме ефективність сприймання, та вплив його на образне мислення і розвиток основного спектру почуттів.

Мистецтво передбачає особливу психологічну установку на сприйняття твору в його цілісності, єдності форми і змісту. Тому сприймання, яке спрямоване установкою і є першим рівнем емоційного музично-образного мислення. Сприйнятливість як установка на цілісність сприйняття може створюватися самими дітьми в результаті попереднього досвіду. Вона виникає за умови розуміння природи жанру мистецтва в першу чергу. Уже саме визначення «танець», «пісня», «хоровод», «гра» і т.д. створюють у дитині специфічну спрямованість сприймання, формують відповідну «систему очікувань», установку.

Спрямовано включитися в процес сприйняття твору для створення певного образу на цей твір допомагають різні форми зовнішніх установок: передмова до твору (розповідь); пояснення різного роду; наочність; ілюстрації; спостереження. Навіть сама коротка інформація про твір вже організує установку на сприймання, спрямовує його на головні моменти, що забезпечуватиме цілісність і правильність сприйняття, а отже і адекватність образних уявлень дитини.

На традиційних музичних заняттях музичні керівники використовують установки які насамперед спрямовані на підсилення уваги дітей, на виконання музичної діяльності (співу, танцю, гри), на сприймання музичного твору. Їх використання відбувається в основному лише у словесній формі, іноді використовуючи наочність. Ці установки часто не відповідають цілям, завданням, що стоять перед музичним керівником при здійсненні музичного виховання у дитини. Вони використовуються, не маючи певної системи, їх реалізація здійснюється по одинці, якщо використовується одна то друга автоматично випадає. Весь цей процес не має свідомого підґрунтя, тобто у певній мірі відбувається користування установками на підсвідомому рівні. Тому, ми вважаємо, що роль установки у музичній діяльності дітей не розкрита і не використовується у повній мірі своїх можливостей і має великий резерв свого використання.

Адже, існує ще ряд установок, які досить часто випускаються з поля зору музичних керівників під час проведення музичних занять. Серед них можна назвати такі як: установка на емоційність переживання музичного твору; установка на музичні враження під час слухання музики; установка когнітивна, яка передбачає у спілкуванні з музичним мистецтвом деякі навчальні елементи; установка на виховні моменти у музичному творі; установка на деякі моральні якості, що передаються засобами музичної виразності; установка на звукове відображення дійсності; установка на передачу естетичних почуттів під впливом музики і т.д.

Ми у своєму дослідженні шляхом експерименту спробуємо добрати такі установки, які б відповідали музичному простору у творах, онтогенетичним особливостям розвитку дитини.

Як ми бачимо, на музичних заняттях здійснюється робота, під час якої діти засвоюють традиційні навички та практичні вміння: співають, слухають музику, виконують музично-ритмічні рухи. Але найважливішим у цьому процесі є безперервна робота дитячої уяви, фантазії, душі. Вона полягає у глибокому переживанні дитиною музичного твору і потребує напруження дитячих переживань, душевних сил, в яких бере участь індивідуально-особистісна сфера життя кожної дитини. Всі ці якості відображає і передає музика своїми звуковими інтонаціями. Завдяки своїм образам, які утворюються під впливом інтонацій, дитина, емоційно відчуває і переживає його, оцінює і усвідомлює художній образ кожного твору. Тому методика для нас - це не просто ряд методичних установок, які розкривають різні сторони нашої роботи. Насамперед - це побудова системи поетапного ознайомлення дітей через музику з вічними проблемами людського буття під впливом педагогічних установок через образну мисленнєву діяльність.

Можливо, працюючи в такому напрямку, ми спробуємо досягти вищої педагогічної стратегії, педагогічної мудрості, яка полягає в тому, що навички та уміння повинні дозрівати в процесі роботи над музичним образом, а не над самими навичками! Тобто, не перетворювати педагогічні установки у мету, а розуміти їх і використовувати тільки як засіб створення музичного образу.

Література

1. Апраскіна О.А. Методика музыкального воспитания в школе.,- М.: Просвещение., 1983.,- 222 с.

2. Венгер Л.А. Воспитание сенсорной культуры ребенка от рождения до 6 лет.,- М.: Просвещение., 1988.- 144 с.

3. Войцехівська Т.П., “Я - сонце, я - вітер, я - дощ… ігри-медитації для дошкільнят. //Дошкільне виховання 1995., № 7.,Ст. 20-21.

4. Диагностика умственного развития дошкольников (НИИ дошк. восп. АПН СССР).- М.: Педагогика, 1978.,- 248 с.

5. Диагностика учебной деятельности и интелектуального развития детей. Сб. научных трудов под ред. Д.Б.Эльконина, А.А.Венгера., М.:, 1981, 158 с.

6. Кузьменко В.І., Мислення //Дошкільне виховання., 1997, № 9., ст 18-19.

7. Ніколенко Д.Ф. Формування естетичних почуттів у дітей дошкільного віку., К.; “Радянська школа”, 1966 - 96 с.

8. Поддьяков М.М. Мышление дошкольника., НИИ дошк. восп. АПН СССР., М-: «Педагогика», 1977 - 272 с.

9. Проблемы психологии образа //Психологический журнал, 1984 № 2, ст. 124.

10. Сенсорное воспитание дошкольников /Под ред. А.В.Запорожца, А.П.Усовой) из-во АПН РСФСР., М., 1963.

11. Украинская республиканская научно-практическая конференция дошкольных работников., К.; 1985 - 372 с.

Размещено на Allbest.ru