Застосування еталонних моделей компетенції диспетчерів керування повітряним рухом, як засобу оптимізації витрат провайдера аеронавігаційних послуг

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аерокосмічні системи моніторингу та керування

УДК 656.7.071.13.(045)

ЗАСТОСУВАННЯ ЕТАЛОННИХ МОДЕЛЕЙ КОМПЕТЕНЦІЇ ДИСПЕТЧЕРІВ КЕРУВАННЯ ПОВІТРЯНИМ РУХОМ, ЯК ЗАСОБУ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИТРАТ ПРОВАЙДЕРА АЕРОНАВІГАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

В.П. Харченко, д.т.н., проф. Національний авіаційний університет Е-mail: kharch@nau.edu.ua

В.П. Колотуша, к.т.н., доц. Е-mail: kolotusha@uksatse.org.ua

І.В. Колотуша, диспетчер КПР

Навчально-сертифікаційний центр Державного підприємства обслуговування повітряного руху України

Розглянуто питання реалізації схеми індивідуалізованого відбору та розподілу диспетчерів керування повітряним рухом для їх стажування на відповідних робочих місцях на основі застосування еталонних моделей професійної компетенції.

диспетчер керування повітряним рухом, еталонна модель, компетенція

диспетчер повітряний стажування професійний

В.П. Харченко, В.П. Колотуша, И.В. Колотуша

Применение эталонных моделей компетенции диспетчеров УВД, как средства оптимизации расходов провайдера аэронавигационных услуг

Национальный авиационный университет

Государственное предприятие обслуживания воздушного двидения Украины диспетчер управления воздушным движением, компетенция, эталонная модель

Рассмотрено применение эталонных моделей компетенции диспетчеров управления воздушным движением как средства оптимизации расходов провайдера аэронавигационных услуг. Приведенные данные о значительном увеличении объемов авиационных перевозок, в том числе и через воздушное пространство Украины, о повышении показателей надежности технической составляющей системы обслуживания воздушного движения на фоне практически неизменных психофизиологических возможностей авиационного диспетчера делают актуальным обоснование поиска направлений обеспечения провайдера аэронавигационных услуг наиболее подготовленными диспетчерами управления воздушным движением для работы на определенном рабочем месте. Пошагово рассмотрен механизм разработки эталонной модели компетенции диспетчера управления воздушным движением. Приведен пример формирования полной количественной индивидуальной модели компетенции кандидата на определенное рабочее место в виде обобщенного критерия компетенции, который представляет собой свертку всех отдельных показателей его профессиональной деятельности, полученных на этапе проверки. Предложен подход, при котором индивидуальные параметры профессиональных характеристик выходной модели выпускника, полученные им после проверки его работы в качестве диспетчера командно-диспетчерского пункта, диспетчерского органа подхода или районного диспетчерского центра сравниваются с заранее разработанной эталонной моделью компетентности специалиста для определенного рабочего места в системе обслуживание воздушным движением, т.е. реализуется концепция, при которой учитывается соответствие выходного уровня компетенции выпускника определенной эталонной модели диспетчера управления воздушным движением для конкретного рабочего места органа обслуживания воздушным движением.

Volodymyr P. Kharchenko, Volodymyr P. Kolotusha, Igor V. Kolotusha

Application of ATC controllers competence reference models as a mean of air navigation services provider's charge optimization

National Aviation University

Initial Training Department Training and Certification Center Ukrainian State Air Traffic Service Enterprise (UkSATSE) air traffic control officer, competence, reference model

The issue of application of ATC controllers competence reference models as a mean of air navigation services provider's charge optimization is described in the article, and this issue is interpretated as an optimization task. The data relating to the significant growth of aviation traffic, especially using the airspace of Ukraine, given by authors, and the statement of fact that air traffic management (ATM) system's technical component reliability increasement takes place on the basis of practically invariable psychophysiological abilities of aviation controller, make the substantiation of ANSP provision with the most trained ATC controllers for the work on the working places of ATC Unit actual.

The `mechanism' of ATC controllers competence reference model creation is defined step-by step. There is an example of candidate's for the working place competence quantitative individual model forming as a common criteria of competence, which, in its turn, is the compressed format of all parameters of its working activity, received at the stage of control. The approach, according to which the individual parameters of graduating student's output model's professional characteristics, which he received after the examination of his work as Tower controller (ATM Unit of aerodrome control service), approach controller or area control service controller, are compared with the predetermined specialist's competence reference model, relating to the special working place in ATM system, is supposed here. Notably, the conception, relating to the correspondence of the graduating student's competence output level to the defined reference model of ATC controller, relating to the special working place of ATM Unit, is realised.

Постановка проблеми

Протягом останнього десятиріччя ХХ ст та особливо на початку ХХІ, інтенсивно зростає обсяг міжнародних транспортних перевезень, збільшуються приватні ділові та туристичні поїздки.

Авіатранспортна індустрія розвивалася швидше, ніж інші галузі транспорту. Ця тенденція зберігатиметься і надалі. Зокрема в повітряному просторі України в 2012 р. прогнозується зростання кількості польотів більш ніж на 40% порівняно з 2006 р.

Підвищення показників надійності технічної складової системи обслуговування повітряного руху (ОПР) відбувається в умовах майже незмінних психофізіологічних можливостей авіаційного диспетчера.

Кінцева ефективність системи ОПР як теперп, і так і наділі буде оцінюватися пропускною здатністю авіаційного диспетчера [1]. Пропускна здатність системи ОПР безпосередньо залежить від пропускної здатності диспетчера керування повітряним рухом (КПР). Від того, наскільки диспетчер КПР на певному робочому місці відповідає вимогам повітряного руху щодо забезпечення пропускної здатності залежить сума аеронавігаційних зборів провайдера.

Згідно з стратегією EUROCONTROL потрібна пропускна здатність для потрібного потоку повітряного руху в потрібному місці залежить від найбільш підготованого диспетчера КПР для певного робочого місця).

Аналіз процесу підготовки диспетчера

Процес підготовки диспетчера КПР передбачає здобування ним професійних знань, умінь та навичок, необхідних для виконання певної діяльності.

Традиційна система підготовки авіаційних диспетчерів в Україні та СНД формувалися багато десятиліть, протягом яких був накопичений величезний позитивний досвід. Однак, зважаючи на існуючий та перспективний стан аеронавігаційної системи, ця підготовка вже не повною мірою відповідає сучасним потребам авіатранспортної галузі. Найбільш характерним недоліком традиційної системи початкової підготовки диспетчерів КПР є недостатнє врахування індивідуального рівня професійної компетенції. За принципом наявності вільних місць майбутні диспетчери КПР можуть розподілятися на відповідний об'єкт ОПР ? робоче місце диспетчера КПР:

? командно-диспетчерського пункту (КДП),

? диспетчерського органу підходу (ДОП),

? органу районного диспетчерського центру (РДЦ).

Однак може виникнути невідповідність професійно-значущих якостей та індивідуальних психофізіологічних характеристик кандидата тим вимогам, які ставляться до того об'єкта ОПР (робочого місця), на якому він почне стажуватися для отримання ліцензії диспетчера КПР, й як наслідок - це потребуватиме ще одного терміну стажування.

За існуючої системи контролю та оцінювання діяльності майбутнього диспетчера КПР може бути допущений суб'єктивізм у визначенні його професійної компетенції та відповідності його вихідних параметрів діяльності певному робочому місцю.

Мета роботи ? розроблення індивідуальної моделі вихідних професійних характеристик порівняно з еталонною моделлю компетентності фахівця для певного робочого місця в системі ОПР, тобто реалізація концепції відповідності вихідного рівня компетенції випускника певній еталонній моделі конкретного робочого місця органу ОПР: РДЦ, ДОП, КДП), (див. рисунок).

Завдяки реалізації схеми індивідуалізованого та більш гарантованого підходу до розподілу випускників на засадах застосування еталонних моделей диспетчерів КПР виникає можливість оптимізувати витрати провайдера аеронавігаційних послуг на стажування майбутніх фахівців з метою отримання ними ліцензії диспетчера КПР.

Передусім треба визначити з поняттям компетентності. Згідно з працею[2] компетентність - ситуативна категорія, оскільки виражається в готовності проводити будь-яку діяльність в конкретних професійних ситуаціях. Компетенція виявляється в особистісно орієнтовній діяльності та характеризує здатність фахівця реалізовувати свій потенціал у професійній діяльності.

Схема індивідуалізованого розподілу випускників відповідно до еталонних моделей компетенції диспетчерів КПР.

Сутнісними характеристиками компетенції диспетчера КПР є [2]:

? ефективне використання професійно-значущих якостей та індивідуальних психофізіологічних характеристик, які дозволяють виконувати функціональні обов'язки відповідно до вимог робочого місця (КДП, ДОП, РДЦ);

? володіння знаннями, навичками та уміння провадити діяльність у складі зміни ОПР за одночасній автономності та гнучкості вирішення професійних питань;

? інтегроване поєднання знань, навичок та умінь, оптимальних для виконання конкретної виробничої діяльності (потрібних для роботи на певному робочому місці органу ОПР);

? здатність діяти ефективно в широкому форматі контекстів з високим ступенем саморегулювання та самооцінки;

? швидко, адаптивно та адекватно реагувати на розвиток динамічної повітряної ситуації та навколишнього робочого середовища.

Відповідність рівня компетенції сертифікаційним вимогам покажемо на прикладі кандидата на отримання свідоцтва студента-диспетчера КПР РДЦ з рейтинговим допуском до керування як диспетчер радіолокаційного контролю [3]. Це зумовлено тим, що близько 60% повітряного руху в повітряному просторі України є транзитним, а він як раз й обслуговується диспетчерами РДЦ.

Згідно з вимогами EUROCONTROL кандидат на отримання свідоцтва студента-диспетчера КПР РДЦ з рейтинговим допуском до керування як диспетчер радіолокаційного контролю повинен:

? аналізувати, планувати та керувати потоком повітряного руху з використанням даних від джерела радіолокаційної інформації;

? виявляти потенційні конфлікти між повітряними суднами (ПС) на підставі отриманої інформації від системи ОПР та джерела радіолокаційної інформації;

? забезпечувати та підтримувати встановлений мінімум ешелонування між ПС, а також між ПС та межами відповідного елементу структури повітряного простору;

? виконувати одночасно декілька завдань, підтримуючи при цьому ситуаційну обізнаність щодо повітряної ситуації (стійко «тримати образ»);

? контролювати дисплеї з відображенням польотних даних та гарантувати своєчасне оновлення інформації на них;

? уміти ранжувати завдання за значущістю їх виконання та розподіляти їх між собою та диспетчером планового контролю (в сучасних системах ОПР на одному робочому місці перебувають два диспетчери КПР);

? здійснювати радіообмін у чіткій манері, що не допускає подвійного тлумачення, з використанням, наскільки це можливо, стандартної фразеології радіообміну;

? гарантувати, що всі координаційні дії виконано відповідно до приписаних процедур обслуговування руху;

? уміти компенсувати повністю або частково відмову радіозв'язку;

? допомагати екіпажу ПС в надзвичайних/аварійних ситуаціях;

? постійно прослуховувати робочу частоту свого сектору ОПР;

? виконувати потрібні керувальні дії відповідно до плану, розробленого диспетчером планового контролю;

? координувати свої дії з диспетчером планового контролю, якщо змінюються умови виходу ПС з сектору ОПР (інший ешелон польоту, час, пункт виходу тощо).

Для формування еталонної моделі компетенції диспетчера КПР РДЦ у загальному вигляді на основі функціональних обов'язків диспетчера КПР (в розглядуваному прикладі диспетчера КПР РДЦ) формується залікова практична вправа, яку претендент на отримання свідоцтва студента-диспетчера КПР буде виконувати на комплексному диспетчерському тренажері.

Декомпозиція залікової практичної вправи складається з технологічних операцій, до яких можуть бути застосовані кількісні методи вимірювання якості їх виконання.

Кожній технологічній операції привласнюється кількісна оцінка її виконання, яка й буде відповідною часовою еталонною професіональною характеристикою виконання цієї операції. Наприклад, розв'язання конфліктної ситуації між ПС, шляхом застосування вертикального ешелонування за 30 - 37 с ? оцінка 5 балів, за 38 - 47 с - оцінка 4, 48 - 54 с ? оцінка 3 бала і т.д.). Також, можна ввести порогові значення, наприклад, якщо оцінка становить 3 бали технологічна операція вважається не виконаною.

Відповідній технологічній операції привласнюється унікальний ваговий коефіцієнт, що визначає ступінь значущості виконання цієї операції.

Для більш чіткого розуміння подамо викладене, в таблиці.

Еталонна модель компетенції диспетчера КПР

Повну кількісну індивідуальну модель компетенції випускника можна показати у вигляді узагальненого критерію компетенції, що являє собою згортку окремих показників:

Міндк = , (1)

де КТОi - ваговий коефіцієнт технологічної операції, з урахуванням її значущості, та який задовольняє умову КТО 1 + КТО 2 + ...+ КТО n = 1;

Ti - час, який витрачається на вирішення і-ї технологічної операції;

NТО - кількість технологічних операцій у практичній вправі, які об'єктивно можуть бути зареєстровані кількісними методами оцінювання.

Наприклад, індивідуальні параметри вихідних професійних характеристик випускника після виконання на комплексному диспетчерському тренажері залікової практичної вправи з шести технологічних операцій з урахуванням часу виконання та вагового коефіцієнту технологічної операції, дорівнюють:

П1ІНД = 14;

П2ІНД = 7, 5;

П3ІНД = 22, 5;

П4ІНД = 24;

П5ІНД = 18;

П6ІНД = 10, 5.

Повну кількісну індивідуальну модель компетенції випускника визначають за формулою (1):

Міндк == 16, 083.

Із врахуванням узагальненого критерія еталонної моделі компетенції диспетчера КПР для диспетчера КПР РДЦ еталонна модель компетенції становить 15, 5 має виконуватися умова, що еталонна модель компетенції диспетчера РДЦ менша або дорівнює індивідуальній моделі компетенції.

У нашому випадку умова виконується 15,5 < 16,083.

На підставі отриманих результатів приймається рішення про те, що повна кількісна індивідуальна модель компетенції випускника відповідає еталонній моделі компетенції диспетчера КПР РДЦ.

Висновки

1. Професійну модель сучасного авіаційного диспетчера формує значний обсяг професійно-орієнтованих знань, умінь та навичок діяльності, але, незважаючи на новітні досягнення в галузі інформаційних технологій та автоматизації процесів КПР, кінцева ефективність системи ОПР і надалі буде оцінюватися за пропускною здатністю авіаційного диспетчера.

2. Від того, наскільки диспетчер КПР на певному робочому місці відповідає вимогам системи ОПР щодо забезпечення пропускної здатності, напряму залежить дохідна частина аеронавігаційних зборів провайдера аеронавігаційних послуг.

? Для реалізації принципу «найбільш підготований диспетчер КПР для певного робочого місця» пропонується підхід за якого індивідуальні моделі вихідних професійних характеристик порівнюються зі заздалегідь розробленою еталонною моделлю фахівця для певного робочого місця в системі ОПР;

? Завдяки реалізації схеми індивідуалізованого та більш гарантованого підходу до розподілу випускників на основі застосування еталонних моделей диспетчерів КПР надається можливість оптимізувати витрати провайдера аеронавігаційних послуг на стажування майбутніх фахівців з метою отримання ліцензії диспетчера КПР.

Література

1. ARNV6 - Future Development of the ATS Route Network: Trade off Efficiency / Capacity // Eurocontrol, Operation, Coordination Group, 07/1/19.

2. Толпекіна Н.В. Формирование ИКТ- компетентности преподавателей вуза. Дистанционное и виртуальное обучение / Н.В. Толпекіна, Г.Р. Усманова // науч. журн. ? 2009. ?№11(29), ноябрь. ? С. 34-41.

3. Area Control Surveillance Rating with Radar and Terminal Endorsements ? Training Plans // EUROCONTROL, 1.0, 2001.

Размещено на Allbest.ru