Формування готовності вчителів до консультативної профорієнтаційної роботи з учнями старшої школи в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький інститут Університет «Україна»

УДК 378.013

Формування готовності вчителів до консультативної профорієнтаційної роботи з учнями старшої школи в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників

Оксана Сагадіна,

викладач-методист

Стаття присвячена уточненню сутності готовності вчителів до здійснення консультаційної профорієнтаційної роботи з учнями старшої школи. Розкрито зміст основних її складових для подальшого обґрунтування та розробки практично затребуваної моделі готовності вчителя до консультативної професійної орієнтації школярів.

Ключові слова: готовність учителя до консультативної профорієнтаційної роботи, складові готовності вчителя до профорієнтаційної роботи.

Статья посвящена уточнению сущности готовности учителей к осуществлению консультационной профориентационной работы с учениками старшей школы. Раскрыто содержание основных ее составляющих для дальнейшего обоснования и разработки практически востребованной модели готовности учителя к консультативной профессиональной ориентации школьников.

Ключевые слова: готовность учителя к консультативной профориентационной работе, составляющие готовности учителя к профориентационной работе.

The article is devoted to clarifying the essence of teachers ' readiness for consulting career guidance work with schoolchildren. The content of their main components is revealed for further substantiation and development of the practically claimed model of the teacher's readiness for the advisory vocational guidance of schoolchildren.

Key words: teacher's readiness for advisory career guidance work; components of the teacher's readiness for career-oriented work.

Постановка проблеми. Розвиток ринкових відносин в Україні, реформування та модернізація системи освіти - все це сприяє оновленню ринку освітніх послуг та ринку праці. Зміни умов, змісту і засобів праці потребують функціонування довготривалої та динамічної системи щодо професійної орієнтації, яка є складовою неперервної освіти. Наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. у ході розбудови незалежної України з'явилася можливість по-новому підійти до проблеми підготовки особистості. Однак високий рівень безробіття серед молоді на сучасному етапі, плинність кадрів, невдоволеність значної кількості людей своєю спеціальністю свідчать, що питання вибору професії підростаючим поколінням не можна вважати розв'язаним.

Орієнтація на професійну діяльність у системі загальної освіти потребує наукового переосмислення, результатом якого повинно бути впровадження в освітню практику нового змісту навчально-виховної роботи, нових форм профорієнтаційного інформування педагогами, адже школярі повинні не лише отримувати знання в школі, а й готуватися до професійної діяльності, яка не лише відповідатиме їх особистісним якостям, а й користуватиметься попитом на ринку праці. Особливо гостро стоїть питання підготовки вчителя, який виконує провідну роль у консультаційній професійній орієнтації учнів старшої школи.

Аналіз наукових досліджень і публікацій. Фундаментальні питання професійно-педагогічної підготовки вчителів і формування в них готовності до педагогічної діяльності висвітлені у наукових працях Ю. К. Бабанського, Г. О. Балла, М. Й. Боришевсько- го, А. Д. Ганюшкіна, А. О. Деркача, К. М. Дурай- Новакової, М. І. Дьяченка, І. А. Зязюна, Є. А. Калі- ніна, Л. В. Кондрашової, О. І. Мешко, Н. Г. Ничкало, Л. Е. Орбан, І. Ф. Прокопенка, Л. Я. Рубіної, О. Я. Савченко, В. О. Сластьоніна та ін. Готовність майбутніх учителів до профорієнтаційної роботи зі школярами досліджувалася О. О. Негріводою, Д. Ж. Завітренко, М. Є. Чумаком, І. М. Чорною, Г. О. Парховнюком, М. Пшеничновою, Б. М. Утегеновою, Л. В. Куроч- кіною, Л. В. Тименко та ін.

Зауважимо, що проблеми визначення сутності та змісту структурних складових підготовки учителів до здійснення консультативної професійної орієнтації школярів хоча і розглядалися в дослідженнях Беха, Н. Василенко, Р. Гуревича, Л. Даниленко, А. Деркача, О. Джури, Е. Зеєра, О. Климова, А. Маркової, Н. Ничкало, В. Оліник, Н. Побірченко, А. Реана, Б. Федоришина та інших, однак потребують подальшого висвітлення як педагогами, так і психологами.

В Україні додаткові соціальні проблеми створюють ситуацію невідповідності між високими вимогами роботодавців до кваліфікації спеціалістів та неготовністю молоді до вибору професії, а отже, до праці в нових економічних умовах.

Актуальність теми полягає в тому, що існуюча теоретична база професійної орієнтації недостатня для її ефективності. Істотним гальмом розвитку профорієнтації є те, що вона, як правило, розрахована на певного усередненого старшокласника; відсутній індивідуальний підхід до особистості, яка обирає професію та потребує значного вдосконалення.

Проблема сучасного стану підготовки консультантів до профорієнтаційної роботи зі старшокласниками в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників (стажування, курси підвищення кваліфікації, перепідготовка тощо) вітчизняними науковцями досліджувалася недостатньо.

Зважаючи на це, мета нашої статті - уточнити сутність поняття готовності вчителів до здійснення консультаційної профорієнтаційної роботи з учнями старшої школи та визначити зміст її структурних компонентів.

Виклад основного матеріалу. Поняття підготовки вчителів до професійної педагогічної діяльності є складним та багатоаспектним. Науковці визначають його як інтегративну якість особистості, цілісне комплексне новоутворення особистості, її стійку характеристику, комплекс індивідуально-психологічних якостей, систему знань, умінь та навичок, що сприяють успішній професійній діяльності [4].

У роботах О. Негріводи, Д. Завітренко, М. Чумака, Б. Утегенової, Л. Курочкіної, Л. Тименко та ін. зазначається, що важливою складовою професійної підготовки вчителів у системі підвищення кваліфікації є формування їх готовності до профорієнтаційної роботи з учнями старшої школи. Вони вважають, що готовність учителя до консультативної профорієнтаційної роботи є його специфічним станом [7]; новоутворенням у структурі особистості, що з'являється на певному рівні особистісного розвитку, що формується під впливом соціального середовища, навчання і виховання [2; 6]; стійкою інтегративною якістю особистості, яка характеризує її усвідомленим прагненням і спрямованістю на організацію профорієнтаційної роботи, здатністю прогнозувати й створювати умови для самостійного вибору учнями індивідуальної траєкторії професійного розвитку, його стимулювання, формування і корекції, сформованістю педагогічної рефлексії й високим рівнем оволодіння психолого-педагогічними і спеціальними знаннями, відповідними вміннями й навичками, які забезпечують успішність виконання профорієнтаційних функцій, що проявляються у використанні, самостійному конструюванні й модифікації профорієнтаційних засобів, розробці диференційованих (індивідуалізованих) програм профорієнтації учнів на основі індивідуальних навчальних планів (індивідуальних освітніх маршрутів) [8].

Досліджуючи готовність учителів до консультативної професійно-орієнтаційної роботи зі старшокласниками, О. О. Негрівода визначає її як сукупність спеціальних знань, умінь, навичок, необхідних учителям для надання інформації та допомоги учням у виборі майбутньої професії; самореалізацію в педагогічній діяльності; позитивне ставлення до профорієнтаційної роботи; свідоме бажання займатися нею; емоційну стійкість; врівноваженість; настанову на активні, цілеспрямовані дії [3].

Ґрунтуючись на результатах аналізу наукових джерел, ми прийшли до висновку, що готовність учителя до проведення консультаційної профорієнтаційної роботи зі школярами виявляється в сукупності відповідних загальних та спеціальних знань, умінь та навичок, стійкому бажанні здійснювати цю діяльність, оцінювати та підвищувати рівень власної підготовки.

Щодо визначення складових готовності вчителя до проведення консультативної профорієнтаційної роботи зі школярами, то в психолого-педагогічних дослідженнях пропонуються різні точки зору на це питання. Більшість дослідників єдині у поглядах на окреслення мотиваційного, когнітивного, практич- но-діяльнісного та рефлексивного компонентів щодо готовності вчителя до проведення консультативної профорієнтаційної роботи зі школярами та зважають на необхідність урахування рефлексивної складової цієї діяльності. Проаналізуємо зміст представлених складових більш детально.

Мотиваційний компонент готовності вчителів до консультаційної профорієнтаційної роботи зі школярами як необхідна передумова формування мотивів поведінки та діяльності особистості, на думку науковців, є одним із головних і визначає успішність діяльності [1]. Мотиваційна складова готовності вчителів до консультаційної профорієнтаційної роботи зі школярами - динамічна структура різноманітних спонукань та стимулів, які виступають у ролі рушійних сил цього напряму професійної діяльності вчителя. Структуру мотиваційної сфери можна розглядати як таку, що складається з потреб, мотивів, цілей та інтересів. Кожна з означених складових має змістовні та динамічні характеристики. Вченими встановлено, що розвиток мотиваційної сфери особистості відбувається складним шляхом диференціації, інтеграції, перетворення, боротьби суперечливих мотивів, взаємного їх посилення або послаблення. Крім того, мотиваційна готовність учителя до консультаційної професійної діяльності обумовлюється цінностями - орієнтирами його соціальної і професійної активності, спрямованими на досягнення значущих цілей, що визначають поведінку особистості педагога, спрямованість його професійної діяльності [7].

Сукупність знань, якими має володіти вчитель для успішного здійснення консультаційної профорієнтаційної роботи, утворює зміст когнітивного компонента готовності учителів до профорієнтаційної роботи з учнями старшої школи. Цей компонент у цілому характеризується як усвідомлення цілей, реалізація яких забезпечить розв'язання певного завдання; усвідомлення й оцінка умов, за яких відбуватиметься профорієнтаційна діяльність, знання специфіки цієї роботи; актуалізація досвіду, пов'язаного з виконанням завдань та вимог подібного характеру; високий рівень інтелектуального розвитку, здатність до переробки нової інформації, інтелектуально-логічні здібності, асоціативність сприймання, творче мислення, уява, інтуїція, незалежність суджень; професійна компетентність; теоретико-методологічна підготовка майбутніх учителів; система знань психологічних основ профорієнтаційної роботи в школі [3].

Виходячи з позицій психології, І. М. Чорна додає до переліку емпіричних показників сформованості когнітивного компонента знання: змісту і суті профорієнтаційної роботи; аспектів профорієнтації; структури системи профорієнтаційної роботи в школі; особливостей профорієнтаційної діяльності вчителя; компонентів та категорій профорієнтації; методів профдіагностики; прикладні знання [7].

На нашу думку, у змісті когнітивного компонента готовності вчителів до консультаційної професійної орієнтації школярів доцільно виокремити інваріантну та варіативну складові. До інваріантної (базової) складової відносять такі знання вчителя щодо основ проведення професійної орієнтації школярів, що не залежать від його предметної спеціалізації і складають основу його профорієнтаційної діяльності в рамках навчальної та позанавчальної роботи з учнями.

Варіативна (предметно-орієнтована) складова когнітивного компонента готовності вчителя до професійної орієнтації школярів містить знання, які враховують особливості консультаційного та профорієнтаційного потенціалу шкільного предмета «Вступ до професії». Спираючись на дослідження психологів та педагогів, до інваріантної складової належать знання: сутності та специфіки процесу професійного самовизначення школярів; ключових принципів професійної орієнтації школярів; мети та змісту профорієнтаційної роботи зі школярами; основних видів профорієнтаційної діяльності та ефективних форм і методів їх реалізації у навчально-виховному процесі в школі.

Практично-діяльнісний компонент готовності вчителя до профорієнтаційної роботи зі школярами включає комплекс умінь, необхідних для здійснення консультацій. Цей компонент готовності вчителя до профорієнтаційної роботи зі школярами характеризується вченими як актуалізація всієї сукупності знань учителя про професії, співставлення розв'язання конкретних проблем та завдань і трансформація способів діяльності, переведення їх «на мову практичних дій»; визначення на основі знань, досвіду та оцінки намічених умов діяльності, найбільш ефективних способів, методів та прийомів розв'язання завдань, що здійснюється через систему вмінь, професійно-важливих якостей та здібностей [3].

Таким чином, означений компонент проявляється у рівні оволодіння технологічною культурою профорієнтаційної діяльності та вмінні застосовувати теоретичні знання в практичній діяльності. Критеріями виявлення показників цього компонента вважається точність умінь та навичок, якість у виконанні професійних дій, зокрема консультацій для учнів та їх батьків [2; 3; 7].

На нашу думку, практично-діяльнісний компонент готовності вчителя до консультаційної профорієнтаційної роботи зі школярами слід розглядати як сукупність інваріантних та варіативних умінь, що забезпечують безпосереднє проведення профорієнтаційної роботи зі школярами.

Рефлексивна складова готовності вчителів до консультаційної профорієнтаційної роботи зі школярами відображає здатність учителя до її здійснення, почуття відповідальності за результати навчання, ціннісно-нормативну сферу педагогічної діяльності. Отже, рефлексивний компонент характеризує здатність учителя до оцінювання результатів його профорієнтаційної роботи та його власної підготовленості до здійснення такої діяльності. Рефлексивний компонент готовності вчителя до консультаційної профорієнтаційної роботи визначає його спрямованість на критичний аналіз успішності виконання організаційної, координуючої, діагностуючої, консультуючої, спрямовуючої, регулюючої, посередницької функцій у профорієнтації школярів. Цей компонент включає спроможність і налаштованість педагога на постійний пошук нових форм, методів консультаційної роботи та засобів здійснення профорієнтаційної роботи на різні спеціальності, що є необхідним з огляду на динамічність розвитку галузей як сфери професійної орієнтації: поява нових професій потребує оновлення способів ознайомлення з ними учнів, а також спрямування їх інтересу на їх набуття. Специфічність рефлексивного компонента вчителя виявляється у збільшенні його вагомості в загальній структурі готовності до здійснення консультативної профорієнтаційної роботи.

Таким чином, у готовності вчителя до проведення консультативної профорієнтаційної роботи з учнями старшої школи, що виявляється в сукупності відповідних загальних та спеціальних знань, умінь та навичок, стійкому бажанні здійснювати цю діяльність та здатності оцінювати і підвищувати рівень власної підготовки, варто виокремити мотиваційну, когнітивну, практично-діяльнісну та рефлексивну складові. Зміст цих складових, як засвідчили результати проведеного дослідження, має визначений специфічний характер, а їх формування повинно цілеспрямовано відбуватися в процесі підвищення кваліфікації в інститутах післядипломної освіти.

Проведене уточнення структури готовності вчителів до консультативної професійної орієнтації школярів є основою для подальшого обґрунтування та розробки практично затребуваної моделі підготовки вчителя до консультативної професійної орієнтації з учнями старшої школи.

готовність консультативний профорієнтаційний

Список використаної літератури

1. Віаніс-Трофименко К. Б. Мотивація педагога як умова зростання професійної компетентності / К. Б. Віаніс-Трофименко // Педагогічні шляхи реалізації загальноєвропейських цінностей у системі освіти України / К. Б. Віаніс-Трофименко. - Харків : Стиль-Издат, 2005. - С. 36-42.

2. Завітренко Д. Ж. Формування в майбутніх вчителів технологій готовності до професійної орієнтації учнів основної школи : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Д. Ж. Завітренко. - Кіровоград, 2013. - 20 с.

3. Негрівода О. О. Підготовка майбутніх учителів до професійно орієнтаційної роботи зі старшокласниками : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. пед. наук : спец.13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / О. О. Негрівода. - Одеса, 2012. - 20 с.

4. Олефіренко Н. В. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до проектування дидактичних електронних ресурсів : монографія / Н. В. Олефірен- ко. - Харків : ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2014. - 330 с.

5. Понамарьова Н. О. Структурні компоненти готовності майбутнього вчителя інформатики до профорієнтаційної діяльності зі старшокласниками [Електронний ресурс] / Н. О. Понамарьова. - Режим доступу : https://core.ac.uk/ download/pdf/12082866.pdf.

6. Пшеничнов А. Н. Формирование готовности к профориентационной работе с учащимися у студентов педагогического вуза : дис. канд. пед. наук : 13.00.08 / А. Н. Пшеничнов. - Шуя, 2009. - 190 с.

7. Чорна І. М. Формування психологічної готовності майбутнього вчителя до профорієнтаційної роботи у школі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. псих. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / І. М. Чорна. - Київ, 2003. - 20 с.

8. Чумак М. Є. Рівні сформованості готовності до профорієнтаційної роботи з учнями загальноосвітніх навчальних закладів в умовах профілізації навчання та методи їх визначення [Електронний ресурс] / М. Є.Чумак. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov. ua/old_jrn/soc_gum/znpkp_ped/2012_18/r2/p2_16.pdf.

Размещено на Allbest.ru