Моделювання розвитку технологічної компетентності в керівників загальноосвітніх навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 371.113:374.7:372.862

Моделювання розвитку технологічної компетентності в керівників загальноосвітніх навчальних закладів

Володимир Заячковський,

директор Могилів-Подільського

монтажно-економічного коледжу

У статті представлено результати першої частини дослідження, проведеного серед керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Здійснено моделювання розвитку технологічної компетентності в керівників ЗНЗ, визначено індикатори означеної компетентності. Зроблено спробу виявити сприйняття респондентами власних навичок у галузі використання інформаційно-цифрових технологій, знання та застосування правил поведінки в Інтернет-середовищі, поведінкові установки щодо використання інформаційно-цифрових технологій в управлінській діяльності, прийняття усвідомлених рішень у виробничих ситуаціях, що стосуються організації діяльності й управління навчальним закладом.

Ключові слова: технологічна компетентність, інформаційно-цифрова компетентність, інформаційно-комунікаційні технології, керівники загальноосвітніх навчальних закладів, післядипломна освіта.

В статье представлены результаты первой части исследования, проведенного среди руководителей общеобразовательных учебных заведений. Осуществлено моделирование развития технологической компетентности в руководителей ОУЗ, определены индикаторы обозначенной компетентности. Сделана попытка выявления восприятия респондентами собственных навыков в области использования информационно-цифровых технологий, знание и применение правил поведения в интернет-среде, поведенческие установки по использованию информационно-цифровых технологий в управленческой деятельности, принятия осознанных решений в производственных ситуациях, касающихся организации деятельности и управления учебным заведением.

Ключевые слова: технологическая компетентность, информационно-цифровая компетентность, информационно-коммуникационные технологии, руководители общеобразовательных учебных заведений, последипломное образование.

технологічний компетентність управлінський навчальний

There are presented results of the first part of research in the article. Study was taken among the leaders of schools. An aim is a model of development of technological competence in the leaders of schools, indicators of technological competence of leader. The subject of research is an exposure of respondents ' own skills in area of the use of information digital technologies, knowledge and using of rules of behavior in an environment of the

Internet, options of the use of information digital technologies in administrative activity, making decision in situations at work.

Key words: technological expertise, information and digital competence, information and communication technology, school principals, postgraduate education.

Постановка проблеми. Сучасні реалії вимагають від директора загальноосвітнього навчального закладу не лише самостійного, творчого, а й ефективного, в широкому компетентнісному розумінні, професійного керування закладом.

Компетентність керівника розуміється як сукупність знань, навичок та поведінкових установок і є складовою якості особистості, об'єднує здібності, можливості, навички, необхідні або достатні для досягнення певної мети (очікуваних результатів). Завданням директора загальноосвітнього навчального закладу є правильна організація роботи сучасної школи. Порівняно з періодом демократичного централізму, коли директор був зобов'язаний виконувати лише заздалегідь поставлені завдання, сучасні реформи надали керівникам значну свободу в організації та управлінні як навчальним закладом, так і фінансовими ресурсами.

Аналіз наукових досліджень і публікацій. Проблема компетентнісного підходу у формуванні та підвищенні кваліфікації фахівців є сьогодні надзвичайно актуальною. У працях Н. Бібік [1], О. Овчарук [11], О. Пометун [12], Дж. Равена [13], А. Хуторського [15] розкрито сутність та основні компоненти компетентнісного підходу в освіті.

До компетентності як предмета дослідження зверталися такі українські вчені - дослідники різних галузей: Н. Василенко (соціокомунікативна та логічна компетентності керівників профільних ЗНЗ) [3], Л. Васильєва (комунікативна компетентність майбутніх лікарів) [4], Т. Гуріна (інформаційна компетентність в учителів іноземної мови) [6], Л. Києнко-Романюк (науково-методична компетентність педагога) [7], Н. Ничкало (комунікативна компетентність філологів) [10]. Інформаційну компетентність фахівців також досліджували Т. Волкова, М. Жалдак, М. Головань, Н. Морзе, А. Харківська та ін. У працях В. Лугового [8], В. Майбороди [9] розкривається сутність технологічної компетентності державних службовців. К. Серченко визначила компоненти технологічної компетентності державних службовців [14].

Проте недостатньо розглянутим залишається питання індикаторів розвитку технологічної компетентності у керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Зважаючи на це, метою статті є моделювання розвитку технологічної компетентності у керівників шкіл, а також визначення індикаторів означеної компетентності.

Предметом дослідження стало виявлення сприйняття респондентами власних навичок у галузі використання інформаційно-цифрових технологій, знання та застосування правил поведінки в інтернет-середовищі, поведінкові установки щодо використання інформаційно-цифрових технологій в управлінській діяльності, прийняття усвідомлених рішень у виробничих ситуаціях, що стосуються організації діяльності та управління навчальним закладом.

Виклад основного матеріалу. Нові технології супроводжують сучасну людину повсякчас. Так, молодь сьогодні не може уявити собі процес отримання інформації без доступу до мережі Інтернет, поглиблюючи, таким чином, свої цифрові навички: володіння цифровими інструментами і використання нових технологій для особистого розвитку. На жаль, лише незначна частина педагогічних працівників сьогодні можуть ефективно використовувати інтер- нет-ресурси у ході організації навчальної та позанавчальної роботи, підтримуючи потреби учнів у нових способах спілкування в цифровому середовищі. Крім того, і не всі керівники загальноосвітніх навчальних закладів володіють технологічною, зокрема й інформаційно-цифровою, компетентністю на рівні способу життя - усвідомленого використання у професійних та життєвих ситуаціях. Такий розрив спричиняє відірваність навчального закладу від сучасного життя, а як наслідок - зниження його авторитетності. Подібна ситуація притаманна не лише Україні.

Апелюватимемо до результатів дослідження Фонду Orange і польського Братства лицарів Гутенберга у співпраці з Інститутом інформаційних та книжкових досліджень Варшавського університету (UW IINiSB), оскільки, за нашими спостереженнями та аналізом наукових праць наших західних сусідів, можемо констатувати, що ми швидше схожі, ніж відмінні у виявленні технологічних компетентностей працівниками освітньої галузі [16]. Так, у 2013 році польськими науковцями досліджувалася цифрова грамотність молоді («Цифрова компетентність молоді в Польщі») та педагогів («Цифрові компетентності вчителів і використання нових засобів масової інформації в системі початкової, молодшої середньої та старшої середньої освіти. Діагностика»). Результати означеного дослідження засвідчили, що межа між віртуальним простором і реальним світом серед молоді не є чіткою. Так, 91% підлітків користується мережею Інтернет щодня, присвячуючи цьому в середньому 2,5 години на день. Також було доведено, що Інтернет перестав бути для молодих людей просто розвагою, забавкою або заповненням вільного часу. 98% підлітків зауважили, що вони використовують мережу для пошуку інформації та набуття знань, 72% опитаних переконують, що навчатися, не маючи доступу до мережі Інтернет, набагато складніше, а 65% - ще й набагато нудніше. Крім того, 6 із 10 підлітків зазначили, що Інтернет є для них основним джерелом інформації, необхідної у підготовці до уроків.

Результати дослідження інформаційно-цифрової грамотності вчителів, використання ними нових технологій в освіті, з одного боку, показують, що 94% педагогів готові використовувати комп'ютер і мережу Інтернет у школі, 64% - упевнені, що завдяки новим засобам масової інформації навчання буде значно легшим і цікавішим, 60% - мають доступ до цифрових пристроїв, відповідним чином адаптованих для використання під час уроку. З іншого боку, опитування засвідчило абсолютно базові навички педагогів, що складає 86% і вище, на рівні найслабшого у навчанні учня (скопіювати, перемістити файл або папку, вирізати, вставити вибрані фрагменти тексту, використати основні функції електронних таблиць, презентація електронних слайдів), що жодним чином не може свідчити про їх достатній рівень комп'ютерної грамотності.

Багато вчителів воліли б, аби новітні технології використовувалися за межами школи, хоча більшість із них (більше 80%) регулярно здійснюють пошук навчальних матеріалів у мережі Інтернет. Однак варто зауважити, що більше 64% педагогів дуже рідко або зовсім не рекомендують своїм учням здійснювати пошук навчальних матеріалів у мережі.

Взаємодія з керівниками загальноосвітніх навчальних закладів у ході підвищення кваліфікації в курсовий та міжкурсовий періоди дає чітке уявлення про кількість шкіл та вчителів, що спрощують щоденне професійне життя (уникаючи бюрократії) за допомогою найпростіших інструментів Google-файлів на Google Drive. Із власного досвіду роботи автора статті на посаді завідувача відділу інформаційних технологій Вінницької академії неперервної освіти можна констатувати такий факт, що сьогодні є ще чимало шкіл, яким необхідно досить багато часу, наприклад, аби представити на конференції досягнення педагогічного та учнівського колективів у сфері ІКТ-проектів, адже в цьому навчальному закладі працюють у Dropbox, який не дає можливості редагувати вміст документа одночасно кількома людьми.

Оскільки, як видно із досліджень та особистого досвіду роботи автора з цільовою аудиторією, цифрова грамотність учителів перебуває на низькому рівні, потребує уваги ще одна сфера вивчення питання та організації навчальної й розвивальної роботи в системі післядипломної освіти - розвиток технологічної компетентності керівників загальноосвітнього навчального закладу. На нашу думку, два фактори мають найбільший вплив на розвиток технологічної, зокрема інформаційно-цифрової, компетентності керівників загальноосвітнього навчального закладу:

- доступ до різноманітних цифрових інструментів та ідей для їх застосування;

- мотивація і безпечне навчальне середовище (безпосередня та дистанційна підтримка від викла- дачів/тьюторів системи післядипломної педагогічної освіти.

Моделюючи розвиток технологічної компетентності керівників загальноосвітнього навчального закладу в системі післядипломної освіти, ми прагнули з'ясувати, якими є модулі підготовки та їх змістове і процесуальне наповнення в системі післядипломної освіти, а також індикатори технологічної компетентності керівника, які організовують діяльність сучасного загальноосвітнього навчального закладу (див. табл.).

Таблиця Індикатори технологічної компетентності керівника загальноосвітнього навчального закладу

Спроектована нами модель розвитку технологічної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів містить такі модулі: цільовий (запит українського суспільства: формування ком- петентнісного випускника; мета навчально-виховного процесу: сформулювати десять ключових компетентностей; завдання освіти, що реалізуються через дев'ять освітніх компонентів); стратегічний (концепція: наукові підходи, принципи; нормативно-правова база: загальна середня освіта, вища освіта, післядипломна освіта); змістовно-процесуальний (психолого-педагогічні умови: науково-методичні, особистісно-мотиваційні, соціокомунікативні, адміністративно-управлінські, навчально-технологічні; зміст, форми, методи, засоби навчання); рефлексивно-установочний (критерії оцінювання особистої позиції: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, операційно-процесуальний, особистісний, рефлексивний; моніторинг; рівні розвитку технологічної компетентності: мінімальний, достатній, оптимальний; рівні готовності до впровадження у професійну діяльність/поведінкові установки: задовільний, достатній, високий); підсумковий (очікуваний результат: розвинута технологічна компетентність керівника ЗНЗ, достатня для виконання професійної діяльності та навчання впродовж усього життя).

Таким чином, модель розвитку в керівників загальноосвітніх навчальних закладів технологічної компетентності в системі післядипломної освіти передбачає організацію процесу за п'ятьма модулями з урахуванням факторів впливу та дванадцяти індикаторів. Керівник, в якого технологічна компетентність розвинута на оптимальному рівні, володіє критичним мисленням, здатністю приймати усвідомлені ситуативні рішення, спрямовані на досягнення очікуваних результатів, успішно організовувати навчально-виховний процес і організаційно-фінансову діяльність навчального закладу.

Список використаної літератури

1. Бібік Н. Компетентністний підхід: рефлексивний аналіз застосування / Н. Бібік // Основна школа. 2005. - Вип. 3-4.

2. Быховский Я. С. Образовательные веб-квесты [Электронный ресурс] / Я. С. Быховский. - Режим доступа : http://www.iteach.ru/met/metodika/a_2wn4.php. Название с экрана.

3. Василенко Н. В. Хмарні технології як засіб розвитку логічної компетентності керівників профільних загальноосвітніх навчальних закладів / Н. В. Василенко // Обрії. - 2014. - № 2. - С. 37-41.

4. Васильева Л. Н. Коммуникативная компетентность и совладающее поведение будущих врачей / Л. Н. Васильева // Вестник КГУ им. Н. А. Некрасова. 2009. - Т 15. - № 5. - С. 172-176.

5. Внедрение информационных технологий [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www. management.com.ua/. - Название с экрана.

6. Гуріна Т Формування інформаційної компетентності в процесі фахової підготовки вчителя іноземної мови [Електронний ресурс] / Т Гуріна. - Режим доступу : http://www.ii.npu.edu.ua/files/ Zbimik_KOSN/10/5.pdf/ - Назва з екрана.

7. Києнко-Романюк Л. А. Науково-методична компетентність педагога в контексті завдань сучасної післядипломної освіти / Л. А. Києнко-Романюк // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Педагогіка і психологія. - 2013. - Вип. 40 (2). - С. 233-238.

8. Луговий В. І. Компетентності і компетенції: поняттєво-термінологічний дискурс / В. І. Луговий // Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології. - К. : Гнозис, 2009. - 630 с.

9. Майборода В. К. Проблеми деонтологічної підготовки у системі вищої професійної освіти / В. К. Майборода, В. Ю. Артемов // Проблеми освіти. - 2012. - № 73. - С. 11-15.

10. Ничкало Н. Г. Дидактичні принципи формування комунікативної компетентності майбутніх філологів у позанавчальній діяльності з використанням мультимедійних технологій / Н. Г. Ничкало // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. - 2013. - Вип. 4.

11. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти / О. Овчарук // Стратегія реформування освіти в Україні : рекомендації з освітньої політики. - К. : К.І.С, 2003.

12. Пометун О. І. Теорія та практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн / О. І. Пометун. - К. : К.І.С., 2004.

13. Равен Дж. Компетентность в современном обществе: выявление, развитие и реализация / Дж. Равен ; пер. с англ. - М. : Когито - центр, 2002.

14. Серченко К. Технологічна компетентність державних службовців: поняття та сутність / К. Сер- ченко // Державне управління та місцеве самоврядування. - 2014. - Вип. 4. - С. 170-180.

15. Хуторской А. К. Ключевые компетенции как компонент личностно ориентированной парадигмы образования / А. К. Хуторской // Народное образование. - 2003. - № 2.

16. Kwiatkowska D. Dojrzalosc technologiczna uczniow w swietle wynikow badan ankietowych [Elek- troniczne zrodlo] / D. Kwiatkowska, M. D^browski. - Dost^p : https://translate.google.com.ua/translate?hl=uk& sl=pl&tl=uk&u=http%3A%2F%2Fwww.ementor.edu.pl %2Fartykul%2Findex%2Fnumer%2F43%2Fid%2F896 &anno=2. - Tytul ekranu.

Размещено на Allbest.ru