Методи активізації розумової та пізнавальної діяльності студентів
Аналіз дидактичних та методичних аспектів активізації пізнавальної діяльності учнів та студентів. Характеристика методів активізації розумової і пізнавальної діяльності студентів на заняттях із сучасної української мови. Огляд зразків інтерактивних вправ.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.04.2018 |
| Размер файла | 24,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 371.3:811.161.2
Методи активізації розумової та пізнавальної діяльності студентів
Іван Хом'як, доктор педагогічних наук, професор Національного університету «Острозька академія»
Людмила Пасічник, магістрантка Національного університету «Острозька академія»
Анотація
У статті проаналізовано методи активізації розумової і пізнавальної діяльності студентів у ході вивчення української мови у вищих навчальних закладах, наведено зразки інтерактивних вправ.
Ключові слова: активізація навчання, метод, мотивація навчально-пізнавальної діяльності.
В статье проанализированы методы активизации умственной и познавательной деятельности студентов в процессе изучения украинского языка в вузе, представлены образцы интерактивных упражнений.
Ключевые слова: активизация обучения, метод, мотивация учебно-познавательной деятельности.The article deals with the analysis of methods of developing of the cognitive activity of university students during the Ukrainian language session. Standarts of interactive exercises are characterized as well.
Key words: activation of studies, method, developing of the educational-cognitive activity.
Вступ
Постановка проблеми. Активізація навчання - одна з найвагоміших проблем сучасної освіти. Застосування принципу активності у навчанні має вагоме значення, адже навчання і розвиток базуються на діяльнісній основі. Від якості освіти залежить навчальний результат, розвиток і вихованість студентів. Активізація навчання студентів є основним критерієм підвищення якості та ефективності навчально-виховного процесу у вишах. Її важливість полягає в тому, що навчання зосереджене не лише на сприйнятті освітнього матеріалу, а й на формуванні позитивного ставлення здобувачів вищої освіти до пізнавальної діяльності як такої. Перетворювальний характер діяльності має зв'язок із активністю суб'єкта. «Готові» знання зазвичай спричиняють у студентів деякі складнощі під час їх застосування або вирішення навчальних завдань, що обумовлено формальним засвоєнням теоретичних основ предмета й невмінням їх використовувати на практиці.
Аналіз наукових досліджень і публікацій. Проблему активізації пізнавальної діяльності учнів і студентів у навчальному процесі науковці почали активно досліджувати у 90-х роках минулого століття. Вивченню дидактичних та методичних аспектів активізації пізнавальної діяльності учнів та студентів присвячено праці О. М. Біляєва, М. І. Махмутової, О. Я. Савченко, Г. І. Щукіної, І. Ф. Харламова, І.М. Хом'яка та ін. Психологічний аспект процесу активізації дослідили Л. С. Виготський, В. В. Давидов, О. М. Леонтьєв, О. Г. Мороз, Л. Г. Подоляк, С. Л. Рубінштейн, В. І. Юрченко та ін.
Мета статті - охарактеризувати методи активізації розумової і пізнавальної діяльності студентів на заняттях із сучасної української літературної мови.
Виклад основного матеріалу
Цікавість до навчання, винахідливість в освітньому процесі, пізнавальна самостійність, залучення всіх розумових сил у ході виконання поставленого завдання мають позитивний вплив на активність студентів у навчанні, роблячи сприятливою атмосферу для розвитку їх навчально-пізнавальної діяльності.
Психологи й педагоги по-різному підходять до поняття «пізнавальна активність». Деякі дослідники ототожнюють поняття «активізація навчання» та «активізація пізнавальної діяльності». На думку більшості науковців, ці поняття слід розмежовувати. Ми поділяємо думку Т. І. Шамової стосовно того, що «активізацію навчально-пізнавальної діяльності слід розуміти не як підвищення інтенсивності її протікання, а як мобілізацію інтелектуальних, емоційно-вольових та фізичних сил студента, що здійснюється викладачем за допомогою певних засобів і спрямовується на досягнення конкретних цілей навчання і виховання» [5, с. 6].
Пізнавальній діяльності притаманні такі критерії, як єдність чутливого сприйняття, теоретичного мислення та практичного застосування. Вона реалізується на кожному життєвому етапі та в соціальній роботі студентів (комунікація з іншими індивідами, суспільно корисна праця), а також через виконання різноманітних практичних дій в освітньому процесі (експеримент, вирішення дослідницьких завдань тощо).
У структурі активності вчені виділяють такі складники: готовність виконувати завдання; свідомість виконання завдань; систематичність навчання; прагнення підвищити особистий рівень та ін.
Найбільша активність проявляється під час створення різноманітних ситуацій, в яких студенти самі повинні обстоювати власну думку, дискутувати та обговорювати різні проблеми, ставити запитання своїм одногрупникам і викладачам, рецензувати відповіді однокурсників, оцінювати відповіді й письмові роботи, віднаходити декілька варіантів можливого розв'язання пізнавального завдання, здійснювати самоперевірку, аналіз особистих пізнавальних і практичних дій, вирішувати пізнавальні завдання шляхом комплексного застосування відомих їм способів рішення тощо [6, с. 5].
Сьогодні існує безліч різноманітних технологій покращення пізнавальної та розумової діяльності фігурантів навчання. Для активізації колективної та індивідуальної уваги студентів можна скористатися методом евристичної бесіди, різними дидактичними матеріалами (наочно-образними або логічними схемами, планами-конспектами тощо), шляхом виконання самостійної роботи (наприклад, виконати завдання, аналогічне запропонованому викладачем тощо), порівняння результату своїх дій відповідно до проілюстрованого зразка (контроль), рецензування робіт або відповідей одногрупників, взаємоперевірка та самоперевірка.
Під час вибору тих чи інших методів навчання насамперед потрібно прагнути найвищого результату. Студент повинен не лише зрозуміти, запам'ятати й відтворити набуті знання, а й уміти ними оперувати, застосовувати у ході виконання практичних завдань, розвивати тощо. Чим активнішим буде цей розумово-практичний навчальний процес, тим більш продуктивним є його результат. Студенти починають формувати стійкі переконання, а як наслідок - суттєво поповнюють багаж професійних знань. Тому активізація пізнавальної діяльності в освітньому процесі посідає вагоме місце.
Під поняттям методу навчання розуміють складну педагогічну категорію, завдяки якій реалізуються функції навчання: виховна, освітня, контрольно-корекційна, розвивальна та ін. Методи навчання мови - це система цілеспрямованих дій викладача, спрямована на організацію пізнавально-практичної діяльності студентів, забезпечення засвоєння знань з того чи іншого предмета, вироблення відповідних умінь тощо [1, с. 27].
Згідно з інформацією, поданою в Проекті Ради Європи «Сучасні мови», підвищення ефективності навчання відбувається завдяки методам активізації пізнавальної діяльності студентів.
Найбільш продуктивними є методи: рольових ігор (Г. А. Китайгородська, М. А. Аріян), евристичної бесіди, дискусійний (М. В. Кларін, Г. А. Китайгородська), проектів (Є. С. Полат, М. Ю. Бухаркіна), використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Вони пов'язані між собою тим, що їх форми і зміст дозволяють досягати разом із комунікативною компетентністю інших інтелектуальних умінь, які забезпечують критичність мислення [8].
Проаналізуємо вищеназвані методи.
Під дидактичними і рольовими іграми розуміють практичну групову вправу з вироблення оптимальних рішень, використання методів і прийомів у спеціально створених умовах, які відтворюють реальне середовище. Ігри чи елементи гри варто використовувати на кожному занятті, оскільки студентам до вподоби командна робота, що активізує діяльність, вони захоплюються цим своєрідним змаганням. Основна мета - правильно організувати гру, дібрати її відповідно до теми та завдань заняття, а також до рівня можливостей і знань студентів.
Метод евристичної бесіди. Для того, щоб розвивати логічне мислення студентів, їм необхідно створити умови для самоаналізу, порівняння й синтезування, підбиття підсумків на основі індуктивного та дедуктивного мислення тощо. Цього можна досягти в ході проведення заняття методом евристичної бесіди. Питання слід добирати не лише на відтворення студентами раніше засвоєних знань, а й розраховувати на їх мислення, аналітичну діяльність, на одержання висновку індуктивним або дедуктивним шляхом. Таким чином, головне - логічно дібрані запитання, які у ході навчального процесу будуть поставлені студентам.
Дискусія полягає в широкому обговоренні певного конфліктного питання для з'ясування різних поглядів на одну проблему. Завдяки дискусії можна збільшити пізнавальну діяльність студентів, формувати культуру мови, вміння, не перебиваючи, вислухати співбесідника, сформувати свідоме ставлення до розгляду проблеми, забезпечити активність під час обговорення проблеми, спрямованість на з'ясування причин її виникнення та успішного вирішення. Таким чином, мова - це водночас і мета, і засіб навчання. Дискусія також сприяє формуванню культури творчого мислення, створює умови для застосування особистого досвіду, попередньо одержаних знань із метою засвоєння нових.
Ще одним важливим методом активізації пізнавальної діяльності є метод проектів. Це - організація самостійної діяльності студентів у межах ними ж обраної теми. Метод проектів передбачає два етапи: етап підготовки та етап підбиття підсумків (висвітлення кінцевого результату цієї діяльності). Важливим елементом таких завдань є форма представлення. Студентам подобається готувати презентації, публікації. Виконуючи проекти, вони поєднують знання з різних дисциплін: літератури, історії, географії, музики, етики тощо, ефективно застосовують уміння роботи з комп'ютером, реалізують свої дизайнерські здібності. Наприклад, під час вивчення розділу «Орфоепія» студентам можна запропонувати здійснити проект дослідження неправильності вимови в піснях українських рок-гуртів, промов відомих політиків чи журналістів тощо. Отже, завдяки реалізації методу проектів результати дослідження запам'ятовуються якнайдовше.
Сучасне навчання неможливо також уявити і без інформаційних технологій, адже мережа Інтернет є одним з ефективних засобів, що допомагає не лише урізноманітнити процес навчання, а й підвищити мотивацію й активізацію пізнавальної діяльності студентів. Як свідчить передовий педагогічний досвід, кожне заняття з використанням різних веб-сайтів сприяє емоційному піднесенню студентів, навіть ті, які відстають у навчанні, із задоволенням працюють із комп'ютером, а поганий результат тестування чи спілкування в онлайн-режимі виявляє прогалини в знаннях, спонукає звернутися до викладача або самостійно здобути ці знання [5].
За допомогою Інтернету студенти мають змогу виконувати тренувальні вправи з правопису, вивчати лексичний матеріал, удосконалювати розуміння аудіо- тексту, вивчати граматику, тренувати вимову тощо.
Одним із кроків підвищення ефективності заняття є впровадження інтерактивних методів навчання. Вони спрацьовують через осмислення кожним студентом своєї діяльності, що сприяє координуванню власних дій. Інтерактивне навчання допомагає сформувати в особистості вміння самостійно вчитися, здобувати нову інформацію. Використання таких методів на заняттях сприяє реалізації ідеї співпраці тих, хто навчає, і тих, хто навчається, а також комфортному мікрокліматові в групі. Інтерактивні методи навчання дають змогу студентам аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до вивчення матеріалу, адже це робить засвоєння знань доступнішим, допомагає навчитися формулювати власну думку, правильно її висловлювати, доводити власні погляди, аргументувати й дискутувати, слухати інших, поважати іншу думку тощо [3].
Пропонуємо інтерактивні прийоми, які доцільно застосовувати у ході викладання української мови.
«Круглий стіл» - прийом проведення заняття зі слухачами, які здебільшого вже мають певний досвід роботи, здійснюють практичну діяльність із питання, винесеного на обговорення. Під час проведення «круглого столу» студенти можуть і повинні обгрунтовано ставити запитання з теми обговорення, аргументувати підходи до їх вирішення, а також розповідати про власний вдалий або невдалий досвід. «Круглий стіл» - це своєрідна нарада з обміну досвідом і обговорення досягнень і помилок. У такий спосіб здобувачі вищої освіти засвоюють зміст теми, її ключові проблеми.
«Крісло автора» - це прийом, який передбачає реалізацію підвищення самооцінки студентів. Він здійснюється таким чином: викладач пропонує місце педагога в аудиторії студентові, який іде виголошувати доповідь (есе, реферат та ін.). Студент, перебуваючи на місці викладача, відчуває себе достойним високої посади, що підвищує не лише його самооцінку, а й бажання здобути ще більше знань.
«Мистецтво красномовства». Студенти перебирають на себе роль журналістів, письменників. Завдання полягає в написанні творчої роботи, статті, репортажу та ін. Можуть бути запропоновані лише тема роботи або ж опорні слова чи словосполучення як обов'язкові для використання, що залежить від бажання викладача і можливостей студентів.
«Словесне багатоборство» - це завдання для лінгвістів. Уся група ділиться на команди. Кожну з них викладач оснащує роздавальним матеріалом, наприклад, реченнями, а до них по 4-6 завдань.
Так, розглядаючи тему «Дієприслівник», можна запропонувати: закінчити речення; підкреслити дієприслівники, з'ясувавши, чи входять вони до складу звороту; поставити розділові знаки; пояснити написання не з дієприслівниками тощо.
«Музей помилок». Студенти - музейні співробітники. До них на експертизу та реставрацію потрапляють давні стародруки, на які час наклав свій відбиток: зітерто частини речень, нечітко написані слова, відсутні розділові знаки, переплутано слова місцями. Завдання: відтворити текст, пояснити помилки, виправити їх. Крім того, інколи потрібно ще й відредагувати текст-переклад із давньої мови, виконаний недостатньо грамотними дослідниками [2].
Таким чином, інтерактивні методи дозволяють активізувати навчальний процес, зробити його більш цікавим та менш утомлюваним для його учасників.
Більш продуктивній роботі на заняттях сприяють також і творчі завдання. Так, під час вивчення «Лексикології» для активізації пізнавальної діяльності студентів викладач може запропонувати їм твір львівського юриста Богдана Костева, який, їдучи потягом з іноземцями, склав твір, усі слова в якому починаються літерою «п» (Популярному перемишльському поетові Павлу Петровичу Подільчаку поштою прийшло приємне повідомлення: «Приїздіть, Павле Петровичу, - писав поважний правитель Підгорецького повіту Полікарп Пантелеймонович Паскевич, - погостюєте, повеселитеся». Павло Петрович поспішив, прибувши першим поїздом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під'їхали поважні персони - приятелі Паскевичів...), а також вірш на літеру «с» (Сипле, стелить сад самотній / сірий смуток - срібний сніг / Сумно стогне сонний струмінь / Серце слуха скорбний сміх / Серед саду страх сіріє / Сад солодкий спокій снить...). Крім того, студентам можна запропонувати написали подібні твори на певну літеру з алфавіту чи скласти кілька речень. Наприклад: Сонячне світло сонно стелилося серед семикілометрового сливового саду сімдесятирічного сільського старости Сладківського Семена Святославовича...
Активізувати розумову та пізнавальну діяльність студентів на заняттях з української мови, а також сприяти кращому засвоєнню матеріалу можна й завдяки проведенню нетрадиційних занять у формі змагань (лінгвістичний турнір), семінарів, заснованих на формах і жанрах, відомих у суспільній практиці (інтерв'ю, репортаж, лінгвістичне дослідження), занять з імітацією публічних форм спілкування (прес-конференція, телепередача), занять, побудованих на імітації діяльності різних організацій (засідання вченої ради, дебати в парламенті), занять, що імітують громадсько-культурні заходи (заочна екскурсія, лінгвістичний театр) тощо [7, с. 127].
активізація пізнавальний студент мова
Висновки
Отже, активізація розумово-пізнавальної діяльності на заняттях має важливе значення. Успіх навчання залежить від ставлення студентів до навчання, їх прагнення до пізнання, усвідомлення й самостійного засвоєння знань, вироблення умінь та навичок, їх пізнавальної активності.
Активні методи навчання перетворюють розумову діяльність у творчо-пошуковий процес, який сприяє пошукові різних методів засвоєння знань. Необхідність активного навчання зумовлена тим, що за його допомогою можна ефективно вирішувати дидактичні завдання, які важко розв'язати за умов традиційного навчання.
Варто пам'ятати, що активізацію навчально-пізнавальної діяльності не можна розглядати лише як процес керування активністю студентів, оскільки вона водночас є процесом і результатом стимулювання активності на лекційних і практичних заняттях.
Основною метою активізації пізнавальної та розумової діяльності студентів є розвиток їх креатив- них здібностей. Методи активізації, які використовує викладач, мають ураховувати пізнавальні здібності й інтелектуальні можливості всіх членів студентської групи: непосильні завдання можуть підірвати віру студентів у свої сили і тоді результат не буде позитивним. Тому система роботи викладача з активізації пізнавальної діяльності студентів повинна будуватися з урахуванням поступового і цілеспрямованого розвитку творчих здібностей студентів, розвитку їх мислення. Цьому сприяють інтерактивні прийоми, евристична бесіда, рольові ігри, дискусії, використання ІКТ, творчі завдання, лекційні чи практичні заняття у формі змагань (лінгвістичного турніру), засідань ученої ради, радіо- та телепередач тощо.
Список використаної літератури
1. Бондар В. І. Дидактика: ефективні технології навчання студентів / В. І. Бондар - К. : Вересень, 1996. - 129 с.
2. Іванова-Комарщук О. Корисність інтерактивних методів навчання [Електронний ресурс] /Іванова-Комарщук. - 2010. - Режим доступу : http://osvita.ua/school/method/technol/6564/.
3. Інтерактивні методи навчання - запорука розвитку творчої особистості [Електронний ресурс]. - Чернівці, 2013. - Режим доступу : chito.in.ua/pars_ docs/refs/4/3451/3451.pdf.
4. Роман Л. В. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів як засіб підвищення ефективності навчально-виховного процесу [Електронний ресурс] / Л. В. Роман. - Режим доступу : http://kcpto47.at.ua/Giri/aktivizacijanavchalno-piznaval noji_dijalnosti_uch.doc.
5. Чепурний В. І. Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів [Електронний ресурс] / В. І. Чепурний, Т. А. Махина. - Режим доступу : http://umo.edu.ua/images/content/nashi_vydanya/stud_ almanah/69.pdf.
6. Хом'як І. М. Проблема типології уроків /М. Хом'як // Теоретична і дидактична філологія : зб. наук. праць. - Переяслав-Хмельницький, 2012. - Вип. 12. - С. 122-129.
7. Щепіна Н. В. Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів ВНЗ як наукова проблема [Електронний ресурс] / Н. В. Щепіна. - Режим доступу : http://www.nbuY.goY.ua/old_jrn/Soc_Gum/ Pfto/2012_23/files/P2312_71.pdf.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Теоретичні основи активізації пізнавальної діяльності учнів 9 класу основної школи в процесі навчання математики. Методи та засоби активізації пізнавальної діяльності учнів у процесі розв’язування математичних задач фінансового змісту, аналіз результатів.
дипломная работа [187,5 K], добавлен 24.04.2009Визначення ролі та педагогічних можливостей ігрових технологій навчання при проведенні діалогічних та полемічних лекцій з біохімії. Аналіз значення дидактичних міні-ігор для розвитку пізнавальної активності та продуктивності навчальної діяльності.
статья [26,2 K], добавлен 31.08.2017Методи навчання для підвищення активності учнів на заняттях. Принцип забезпечення максимально можливої адекватності учбовий-пізнавальної діяльності характеру практичних завдань. Способи активізації пізнавальної діяльності при викладанні економіки.
курсовая работа [42,8 K], добавлен 23.07.2009Поняття пізнавальної діяльності. Інтерактивне навчання як сучасний напрям активізації пізнавальної діяльності учнів. Методика застосування групового методу навчання та проведення ігрового навчання. Організація роботи учнів на основі кейс-технології.
курсовая работа [122,6 K], добавлен 18.02.2012Загальні види та критерії пізнавальної діяльності. Сутність поняття "активізація пізнавальної діяльності учнів". Емоції та їх значення в пізнавальної діяльності. Проблемне навчання і його значення для активізації пізнавальної діяльності школярів.
дипломная работа [54,5 K], добавлен 09.08.2011Способи активізації пізнавальної діяльності студентів на основі вивчення основних методів стимулювання розумової активності у процесі вивчення математики. Роль задач практичного змісту при навчанні математики, зв'язок суміжних наук у процесі навчання.
статья [22,8 K], добавлен 31.08.2017Викладання біології у старших класах. Забезпечення максимально можливої адекватності учбово-пізнавальної діяльності характеру практичних завдань. Використання мультимедійних презентацій на уроках біології. Засоби активізації пізнавальної діяльності.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 07.12.2014Традиційні методи навчання англійської мови. Поняття і методи активізації пізнавальної діяльності учнів. Фрагменти уроків з англійської мови з використанням дидактичних ігор, методу дискусії та комп’ютерних технологій. Метод проектів у навчанні.
курсовая работа [792,7 K], добавлен 11.01.2011Психолого-педагогічні основи активізації пізнавальної діяльності учнів, форми, методи і засоби розвитку інтелектуальних умінь. Формування творчої активності і мислення при вивченні математики, застосування інтерактивних технологій на уроці алгебри.
курсовая работа [55,9 K], добавлен 24.01.2011Розгляд сутності понять "навчально-пізнавальна діяльність учнів", "активізація навчально-пізнавальної діяльності школярів". Обґрунтування ролі гри в активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Дослідження ставлення молодших школярів до предметів.
курсовая работа [3,2 M], добавлен 10.04.2019Сучасний стан проблеми контролю пізнавальної діяльності студентів за літературними джерелами, періодичними виданнями та семінарами. Логічна послідовність процесу пізнавальної діяльності із загальної фізики студентів технічних вищих навчальних закладів.
автореферат [55,5 K], добавлен 29.03.2009Активізація учбово-пізнавальної діяльності студентів як один з засобів підвищення ролі їх самостійної роботи. Основні умови стимулювання та заходи підтримки розвитку академічних компетенцій в студентів в процесі навчально-пізнавальної діяльності.
дипломная работа [1005,5 K], добавлен 25.06.2013Сутність та актуальність особистісно орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі. Активізація пізнавальної та розумової діяльності учнів на уроках української мови та літератури. Застосування цікавих матеріалів з мовознавства та лексикології.
контрольная работа [101,2 K], добавлен 23.06.2009Навчальна гра як засіб активізації пізнавальної діяльності на уроках у початкових класах. Формування комунікативних умінь, гармонійний розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності. Методика навчання української мови. Процеси вивчення лексичного матеріалу.
статья [27,0 K], добавлен 27.08.2017Психолого-педагогічні засади пізнавальної діяльності учнів. Аналіз активних та інтерактивних методів навчання. Методичні рекомендації вчителям щодо організації пізнавальної діяльності школярів в процесі вивчення географії Південної та Північної Америки.
дипломная работа [212,2 K], добавлен 21.09.2011Засоби і методи активізації пізнавальної діяльності у навчально-виховному процесі з метою створення умов для самореалізації учнів, сприяння підвищенню теоретичних знань, розвитку інтелектуальних здібностей і провідних компетентностей молодших школярів.
курсовая работа [8,5 M], добавлен 04.04.2019Методи активізації пізнавальної діяльності школярів при вивченні курсу фізики в основній школі. Принципи розуміння матеріалу, деякі прийоми розвитку логічного й творчого мислення учнів. Дидактичні ігри на уроках фізики, створення цікавих ситуацій.
курсовая работа [752,3 K], добавлен 09.04.2011Методичні основи викладання біології в школі. Нетрадиційні підходи до організації навчання. Методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності школярів. Класифікація нетрадиційних форм. Доцільність використання навчальних ігор на уроці.
курсовая работа [72,6 K], добавлен 20.04.2017Види і форми організації навчання студентів. Класно-урочна система організації навчання, урок як основна форма педагогічного процесу. Особливості форм організації навчального процесу по спеціальних предметах, методи навчання та їх основні групи.
курсовая работа [61,7 K], добавлен 29.09.2010Значення проблеми активізації пізнавальної діяльності для дидактики та методики викладання математики. Використання комп'ютерно-орієнтованих засобів навчання. Проведення факультативних занять з вивчення властивостей цікавих ліній і точок трикутника.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 16.08.2013
