На шляху до нової української школи

Власний погляд щодо проблем розвитку суспільства та школи на сучасному етапі, її роль у підвищенні рівня духовності й моральності. Основні механізми, за допомогою яких можлива розбудова Нової української школи. Значущість громадсько-активної школи.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.04.2018
Размер файла 23,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

24

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

24

На шляху до нової української школи

Наталія Лісова,

кандидат педагогічних наук,

проректор із питань ЗНО і моніторингу якості освіти Черкаського ОШОПП

Анотації

У статті представлено власний погляд щодо проблем розвитку суспільства та школи на сучасному етапі, розкрито її роль у підвищенні рівня духовності й моральності, а також механізми, за допомогою яких можлива розбудова Нової української школи. Особливу увагу звернено на взаємодію школи та новостворених громад в умовах децентралізації та демократизації, значущість громадсько-активної школи. Актуалізовано зарубіжний досвід щодо управління системою шкільної освіти, основою якої є благополуччя учнів як ключовий елемент академічного успіху.

Ключові слова: державно-громадське управління, громадсько-активна школа, цінності, розвиток, духовність, мораль.

В статье представлен собственный взгляд относительно проблем развития общества и школы на современном этапе, раскрыта ее роль в повышении уровня духовности и нравственности, а также механизмы, с помощью которых возможно развитие Новой украинской школы. Особое внимание обращено на взаимодействие школы и объединенных территориальных общин в условиях децентрализации и демократизации, значимость общественно активной школы. Актуализирован зарубежный опыт по управлению системой школьного образования, основой которого является благополучие учащихся как ключевой элемент академического успеха.

Ключевые слова: государственно-общественное управление, общественно активная школа, ценности, развитие, духовность, мораль.

The article own view of the problems of society and schools nowadays, revealed its role in increasing spirituality and morality, and the mechanisms by which the possible development of a new Ukrainian school. Special attention is paid to the interaction between the school and the newly formed communities under decentralization and democratization, the importance of socially active schools; Modified international experience to manage school system, which is the basis of students welfare as a key element of academic success.

Key words: state and public administration, Community schools, values, development, spirituality and morality.

нова українська школа

Постановка проблеми

Глобалізація на сучасному етапі стала об'єктивною реальністю світового розвитку суспільства, адже відіграє важливу роль у забезпеченні його успішного поступу. Цей процес незворотний, а ті проблеми, які він висуває, потребують термінового й ефективного вирішення. Однією з ключових проблем суспільного розвитку на цьомуетапі є недостатній рівень освіченості та духовності. Глобалізаційні зміни глибоко проникли в різні сфери життєдіяльності держав - як громад загалом, так і конкретних особистостей зокрема. Переконані, що без відповідного рівня розвитку освіти та духовності, які поєднують цінності, вироблені людством упродовж багатьох тисячоліть (гуманність, толерантність, повага до людини незалежно від її нації, кольору шкіри, віросповідання), все це реалізувати через повагу, довіру до себе та власної національної приналежності практично неможливо.

Безліч проблем, наявних у державі, здатна допомогти вирішити система освіти, зокрема школа, проте одне з найважливіших - підняти рівень культури суспільства шляхом забезпечення його якісною освітою. Кризові ситуації, які наявні в багатьох державах світу, в тому числі й в Україні, спровокували такі негативні явища, як агресивність та жорстокість, нігілізм, скептицизм, невпевненість у завтрашньому дні, постійну соціальну тривожність. Виникають запитання: Чи можна позбутися таких негативних проявів у суспільстві? Які механізми варто застосувати для цього? Хто спроможний системно працювати над підняттям рівня моральності?

Аналіз наукових досліджень і публікацій

Вважаємо, що вищеозначені проблеми під силу вирішити наукам, зокрема філософії, педагогіці, психології, а також школі спільно з органами влади, сім'єю, громадою й громадськими організаціями. Певний досвід із цих питань в Україні вже є: підготовлено й оприлюднено низку концепцій і програм щодо громадянської освіти, превентивного виховання, морально-етичного розвитку особистості (перелік означених документів подано у "Методичних рекомендаціях із питань організації виховної роботи в навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році" [3]). Підтримуємо думку академіка НАПН України, професора О. Сухомлинської: "Якщо ми візьмемо за аксіому, що посилена увага до проблеми виховання зумовлена кризовим становищем суспільства, то маємо більше звертати увагу на єдність і цілісність педагогічного процесу, де виховна складова посідатиме більше значення, ніж освітня. Щодо виховного характеру навчання висловлюються різні погляди, але ніхто не заперечує, що знання містять значний духовно-ціннісний потенціал. Від вибору змісту навчальних предметів, їх ціннісно-смислового наповнення залежить формування світоглядних позицій дітей та молоді, оскільки від нас, науковців, авторів підручників, значною мірою залежить, чи зуміємо ми в умовах інтегрованого суспільства розширити погляди наших дітей і в новому контексті зберегти вірність національним цінностям та ідеалам" [5, с.5].

Так, нормативну базу створено, однак реалії життя засвідчують низьку результативність її реалізації. На наш погляд, причини можуть бути різні: роз'єднаність суспільства, розбалансованість зусиль (органів влади, місцевого самоврядування, громадських об'єднань, школи), поява зневіри у багатьох громадян. Викликає занепокоєння і те, що все частіше спостерігаються прояви незахищеності дитини. Необхідно зазначити, що вирішення багатьох проблем щодо духовності й моральності не завжди під силу лише школі, незважаючи на те, що вона виконує основну свою функцію: навчає, виховує, розвиває дітей через зміст навчальних предметів, формує компетентності, постійно долучається до різноманітних творчих змагань (конкурсів, олімпіад, квестів, ігор) локального, районного, регіонального, всеукраїнського та міжнародного рівнів тощо. Розуміємо, наскільки важливо в школі більше приділяти увагу тлумаченню понять духовності, моральності, адже саме такі цінності відповідають цивілізаційним реаліям сучасного світу. Виходячи з цього, виникає необхідність постійно уточнювати пріоритети, які для едукаційного процесу мають бути першочерговими.

Мета статті - розкрити проблеми розвитку суспільства та школи в умовах децентралізації й демократизації; довести значущість громадсько активної школи у взаємодії з новоствореними громадами в Україні.

Виклад основного матеріалу

У нашому житті є ряд надзвичайно важливих категорій, що розглядаються зазвичай із філософської точки зору. З ними людина стикається повсякчас і для неї важливо подивитися й оцінити їх із педагогічної точки зору. Таким чином, у період глобального, модерного світу педагогізація людських взаємин набуває неабиякого значення. Цікавою й необхідною вважаємо концепцію духовно-морального виховання особистості, яка розробляється в Україні сьогодні. В її основу покладено важливі цінності: "визнання унікальності, своєрідності кожної дитини, її духовного внутрішнього світу; гуманізм, повага до гідності та прав дитини на свободу, щастя, всебічний розвиток, прояв її здібностей як основи всього навчально-виховного процесу" [5, с.3]. Отже, ми оперуємо поняттями не новими, адже в наукових розвідках вони трапляються досить часто, проте в житті часто бракує тих сформованих компетентностей, які, на нашу думку, є чинниками породження таких негативних явищ у суспільстві, як жорстокість, суїцид, зло, ненависть, бездушність, втрата совісті, обман тощо. Ураховуючи ці соціальні негаразди, розробники концепції вкладають в основу державної освітньої політики, реформування й модернізації освітнього простору зарубіжний та вітчизняний досвід, напрацьований видатними філософами, педагогами, психологами та ін. Як зазначає академік О. Сухомлинська, "науково-методичне обґрунтування та науково-методичний супровід сучасної освіти лежать саме в гуманістично-антропологічній, особистісно орієнтованій спрямованості, яка приділяє значну увагу розвитку культури особистості, її духовного світу - багатству інтелектуального, морального та емоційного потенціалу особистості. У цій концепції неабияке значення надається гуманітарній складовій" [5]. Принагідно зауважимо, що "ідея гуманітаризації не є принципово новою, вона успішно реалізується в освітніх системах розвинутих країн, адже основна її суть - забезпечення ґрунтовного загальнокультурного розвитку, формування гармонійної, цілісної особистості, що розглядається як важлива передумова й суттєвий фактор її професійного становлення й самореалізації" [4, с.168]. Долучаємося до суджень вітчизняних учених і хочемо додати власні думки щодо питання гуманітаризації загальної середньої освіти на сучасному етапі, адже це - один із головних засобів заповнення "духовного вакууму", одне з основних джерел формування нової соціально-освітньої ідеології, яка здатна, на нашу думку, змінити менталітет суспільства.

Відродження духовності та моральності в шкільній освіті є саме тією першоосновою, на якій можлива наступна розбудова Нової української школи, шлях до неї вбачаємо через гуманітаризацію освіти. На основі цього постають запитання: "Чи є розуміння сутності поняття "гуманітаризація освіти?"", "Чи готові освітяни та інші суб'єкти сучасного едукацій - ного процесу до її впровадження?". Відповідь знаходимо у авторів концепції "Гуманізація загальної середньої освіти" (С. У Гончаренко, Ю.І. Мальований). Як зазначають учені, "часто процес гуманітаризації освіти розглядається досить спрощено. Одні все зводять до формального нераціонального навчального часу на користь предметів гуманітарного циклу, інші додають до цього циклу предметів ще більше розширення знань. Зрозуміло, що ні перші, ні другі "не забезпечать процес формування духовності та моральності, а навпаки, породять низьку культуру й бездуховність" [4]. На жаль, за останні більше як двадцять років становище в освіті не покращилося, а практика підтверджує правильність суджень учених. Загострюємо увагу на сутності цього поняття.

Гуманітаризація - це, на думку С.У. Гончаренка та Ю.І. Мальованого, "сутнісно нові пріоритети у формуванні змісту освіти, організації навчально-виховного процесу. Головним у системі гуманітаризації освіти й виховання стає раннє виявлення здібностей учнів і їх цілеспрямований розвиток. Гуманітаризація, виходячи з цього, - це така організація навчально-виховного процесу, коли формування всебічно й гармонійно розвинутої особистості, всебічне культивування індивідуальних здібностей учнів є головним смислом і метою педагогічних зусиль вихователів, як і самих вихованців, а міра розвитку учнів є визначальною мірою якості роботи вчителя, школи, усієї системи освіти" [4].

Часто забуваємо, що центральною фігурою в державному будівництві є сама людина, а правове демократичне суспільство "потрібне людству не просто як певний суспільний устрій, побудований на демократичних і гуманістичних засадах, а як суспільство, що здатне забезпечити кожній особистості умови для всебічного розвитку її задатків і здібностей" [4]. Вважаємо, що для цього необхідно допомогти педагогам позбутися соціальної сліпоти та зрозуміти, що функцією освіти було й залишається долучення людини до загальнолюдських цінностей, вияв того, що освіта є способом розвитку особистості, а не бездумним наповненням пам'яті дитини різною інформацією.

Таким чином, гуманітаризація освіти - це прямий шлях до якісно нової школи, де не буде місця для бездуховності й відчуження, знеособлення й невігластва, нудьги й моралізаторства, тобто Нова українська школа має трансформуватися в центр всебічного й гармонійного виховання дітей, формування справді вільної, творчо розвиненої особистості, перетворення її в головну лабораторію вільного життя всього суспільства, аби процес пізнання й навчання кожного став продуктивною працею. Переконані, що культурне середовище, необхідне для повноцінного розвитку людини, починається також у системі освіти, адже, як відомо, суспільство, яке не навчилося інвестувати систему освіти й виховання, позбавляє себе гідного майбутнього. Свідченням цього є світова практика: якісна реформа освіти є найкращою інвестицією в майбутнє країни, що здатна наперед передбачити свій розвиток.

У передових країнах світу питання шкільництва поставлене на одне із основних місць у державі. Там влада безпосередньо опікується розвитком освіти, впроваджує різноманітні за змістом рейтингові системи надання освітніх послуг та шкали оцінювання. Нещодавно Катерина Ясько, психолог, едуколог, громадський діяч, соціальний підприємець, поділилася враженнями про школи, які відвідала в Дубаях: "Ви, напевно, скажете, що там є кошти. Так, але є й важливі механізми управлінської діяльності, які дають позитивні результати щодо розвитку шкільної освіти. Наприклад, у них використовується шість словесних оцінок: "неперевершено", "дуже добре", "добре", "прийнятно", "слабо" й "дуже слабо". Що характерно: такі висновки робляться на основі оцінювання за 70-ма різними параметрами. Окрім успішності учнів із семи основних предметів, члени комісії обов'язково спілкуються з дітьми, педагогами, батьками, оцінюють якість їжі в їдальні, вивчають стан дотримання санітарних і гігієнічних норм, поведінкові звички дітей, якість навчання, а також корекційний супровід дітей з особливими освітніми потребами тощо. Варто й нам використати практику, яка спонукає керівників шкіл постійно дбати про їх розвиток. Заслуговує на увагу, наприклад, такий досвід: якщо школа за результатами інспектування отримує низькі бали, її відносять до площини ризику. Її діяльність не просто залишають без змін, а змінюють найперше керівника, тобто, аби змінити ситуацію на краще, на його місце призначають досвідченого директора з унікальними компетенціями й глобальним мисленням. При цьому департамент Міністерства освіти створює умови, аби новий керівник міг творчо, без зайвих перешкод реалізувати свою програму. Для цього йому відводиться один рік. Як засвідчили результати останнього інспектування, школа отримала оцінку "добре", адже вдалося покращити результати за 36 параметрами із 70. Гордістю для освітян мікрорайону стали досягнуті показники, адже вони включені до загальнодержавного проекту й виконують спільну для всієї країни мету - побудувати країну щастя та увійти до ТОП-5 найщасливіших країн світу за міжнародним рейтингом щастя. Кожен учень має вичерпну інформацію про те, як йому варто навчатися, яким бути, якими цінностями оволодіти. Ці завдання занесені до учнівського щоденника, де, зокрема, зазначено: у школі формуються повага, турбота, віра, орієнтація та міжнародність (глобальне мислення). Головною метою кожної школи в Дубаї є щаслива людина; не розумна, не освічена, не компетентна, а просто - щаслива! На державному рівні визнано, що в цій країні зі щасливих дітей, щасливих батьків, щасливих учителів складається щаслива нація.

Невипадковим є і той факт, що у 2016 році Кабінет Міністрів поповнився двома державними посадами - Міністр щастя та Міністр толерантності. Міністр щастя координує й рухає вперед державну політику з питань створення соціального блага й задоволення, а Міністр толерантності працює над укріпленням цінностей толерантності в суспільстві. Знаковим є і те, що на обидві посади прийшли шановані в країні жінки. Але найбільше, що нас здивувало й одночасно потішило, це те, що в цій країні створено орган влади при Міністерстві освіти, який опікується знаннями й людським розвитком.

Чим більше ми заглиблювалися в змістовий контент шкіл, тим більше проявлявся наш інтерес до їх діяльності, раділи успіхам, по-доброму заздрили, з'явилося бажання вивчити управлінські та педагогічні практики. Школи у них дуже різні, як і програми розвитку, проте контролюються в рамках єдиної системи інспектування шкіл, адже всі вони мають досягати високих результатів. Щорічно відповідний департамент галузевого Міністерства публікує офіційний звіт, в якому описуються всі сильні й слабкі сторони кожної школи. Органи освіти прагнуть сформувати школи відкритого простору" [7].

Отже, нами був зроблений окремий екскурс у зміст та функціонування шкіл Дубаю. Якщо ж аналізувати умови праці, професіоналізм педагогів, то тут також є підстави для того, щоб порадіти за колег. Вони зустрічаються тричі на рік, обговорюють створену Міністерством так звану платформу "Що працює", діляться своїми найкращими напра - цюваннями в парадигмі позитивних змін. Серед обговорюваних платформ була, зокрема, тема, присвячена толерантності в школах - ще один чинник розвитку шкільної освіти, вартий на увагу. З метою стимулювання співробітництва між школами практикують таку діяльність: ті з них, що мають оцінку "неперевершено", можуть замість річної інспекції обрати підтримку слабшої школи, аби допомогти їй вийти на новий рівень. Це завдання стає спільним завданням усього колективу сильнішої школи. При цьому загальноприйнято, щоб сильні школи запозичували кращі практики у слабших, адже в усіх школах є чудові вчителі з креативними ідеями. Цей проект можна назвати "Проект спільного успіху". Методичну роботу веде спеціальний "регуляторний орган" Міністерства освіти, який виробляє стандарти, оцінює якість результату, не втручаючись при цьому в розвиток закладів і роботу керівників і вчителів. Його місія - створювати простір для творчості, підтримувати, надихати. Усі учасники навчально-виховного процесу вірять у те, що благополуччя учнів є ключовим елементом академічного успіху, що навчати потрібно не лише розум, а й серце, а це, у свою чергу, сприяє побудові позитивних відносин, культивує наполегливість, психологічну пружність, заохочує позитивну поведінку серед учнів.

Вважаємо, що українська школа на сучасному етапі конче потребує змін. Досліджуючи зміст Концептуальних засад реформування середньої освіти "Нова українська школа", варто виокремити проблемні питання: неактуальність знань, низька конкурентоспроможність системи освіти; виїзд інтелектуального потенціалу країни за кордон на навчання та подальше постійне проживання; мотивація як учнів, так і педагогів вичерпала свої можливості та ін. [2].

Означені нами проблеми спонукають до активного їх вирішення насамперед владою у системі "Суспільство - Громада - Школа".

Гострота проблеми взаємодії громади й школи відчувається в умовах децентралізації влади. Виникає питання: "Від кого і від чого залежать зміни?". Основну роль у реалізації завдань щодо забезпечення успішної життєдіяльності людини в суспільстві, звичайно, відіграє держава. Її політична функція спрямована на розвиток демократії, вдосконалення різних інститутів, зміцнення народовладдя тощо, а також розробку освітньої політики.

Обравши демократичний шлях розвитку, держава покликана формувати громадянське суспільство, яке насамперед зобов'язане створити громадські органи управління. Таким чином, отримаємо модель державно-громадського управління, яка, на наше переконання, буде дієвою та ефективною за умови компетентного та співвідповідального управління. Частину повноважень держава делегує створеним об'єднаним територіальним громадам, оскільки вони найближчі до людини й можуть швидше задовольнити її потреби. Крім того, зауважимо, що будь-які повноваження потребують ресурсів, а результати реформ залежатимуть від того, яким чином буде організований процес створення громад і наскільки швидко люди відчують реальні позитивні зміни.

Розуміємо, що в основу формування об'єднаних громад закладено бажання самих жителів і можливості територій. Громада буде успішною лише тоді, коли вона буде спроможна вирішувати соціальні й економічні проблеми [6]. Вплив такої громади на розвиток освітньої сфери буде відчутним. Уряд стимулює створення громад, які об'єднуються навколо міст, вбачаючи в цьому більшу їх спроможність. З одного боку, це добре, адже з'являються можливості залучення людей із високим інтелектуальним потенціалом, розширюються бюджетні можливості, а з іншого, - нове об'єднання потребує навчання з багатьох життєво важливих питань: управління, формування людських цінностей, "уміння жити разом", "чути один одного", тобто сформувати взаємодію на довірчих засадах. Таким чином, до розбудови об'єднаної територіальної громади включаться різні соціальні групи: громадські організації, органи самоорганізації, фонди, асоціації тощо. Об'єднані територіальні громади мають бути зацікавлені у збереженні соціально-культурної та освітньої сфер у кожному підрозділі (громаді).

У громадах ключова роль відводиться школі як культурно-освітньому центру. Його основна мета - не лише надавати учням освітні послуги, а й брати участь у розвитку спільноти, залучаючи, таким чином, батьків і жителів до вирішення соціальних та інших проблем - як шкільних, так і громади в цілому. Отже, школа набуває статусу "громадсько активної школи" (ГАШ), що дає можливість створити навколо неї дієве громадянське суспільство, стає своєрідною моделлю, яка зможе залучати місцеві громади до активної участі в справах освіти, розширення партнерства, підвищення відповідальності школи та громади за виховання дітей, педагогізацію батьків. Важливо, що таку школу очолює керівник-лідер, який створює умови для професійного зростання кожного працівника, спільно з партнерами виробляє концепцію та програму її розвитку.

ГАШ роблять свій внесок у згуртованість місцевої спільноти, допомагаючи соціальним групам, які, можливо, конфліктують між собою, більше дізнатися одна про одну, навчитися мирно співіснувати. Це, у свою чергу, сприятиме передумовам створення комфортної навчальної атмосфери в школі, яка стане головним ресурсним центром для всієї громади й пропонуватиме різноманітні послуги (надання підтримки родинам, організація навчання для дорослих і членів громадських об'єднань та ін.), які залежать від потреб мешканців. Таким чином, школа виконує ще й роль волонтера: виховує відчуття громадянськості, посилює самоповагу й упевненість, докладає зусиль для розвитку всієї громади. Суб'єкти ГАШ допомагають громадським об'єднанням виконувати важливі для громади дії: школа навчає їх методики організації громад, проведення опитувань, аналізу результатів тощо. Знаковим є й те, що таку школу підтримують батьки, адже розуміють потреби розвитку своїх дітей, можуть створити оптимальні умови для їх навчання. Отже, така співпраця між педагогами й батьками сприяє їх активному діалогу. Саме таку школу ми можемо назвати відкритою до змін, адже в усіх аспектах життєдіяльності вона керується демократичними принципами: працівники школи дослухаються до потреб дітей, батьків, партнерів, громади та готові корегувати власну практику роботи, тобто формується шкільна культура, зміцнюються партнерські зв'язки з різними установами та представниками громади. Такі взаємини допоможуть різним службам, що опікуються питаннями дітей, родин і громадськості, гармонійно взаємодіяти між собою, координувати послуги й підтримувати одне одного. Партнерські стосунки передбачають взаєморозуміння сфер відповідальності, залучення й спільне використання ресурсів та активний, відкритий обмін інформацією.

Вважаємо, що подібна модель може бути ефективною за умови розвитку власного ресурсу, людського капіталу, який складається з учнівського, педагогічного, батьківського колективів, що здатні взаємодіяти на довірливих засадах.

Висновки

З огляду на викладене вище, вважаємо, що загальна середня освіта в Україні поряд із економікою стає інструментом нової державної політики, зорієнтованої на розвиток людських ресурсів, а школа як соціальний інститут може пропонувати власні механізми розвитку самої школи на позитивних соціально-освітніх практиках, механізми впровадження міжнародних та вітчизняних методик успішного розвитку освітніх систем, а також об'єднаних територіальних громад. Актуальним питанням на сучасному етапі є взаємодія школи й громади, які на сьогодні знаходяться під впливом трансформаційних змін: школа все більше набуває статусу "громадсько активної школи", громада - статусу об'єднаної територіальної громади (ОТГ). Від взаємодії на засадах довіри залежить успішне вирішення завдань, поставлених Концепцією "Нова українська школа" перед освітянською спільнотою, батьківською громадськістю, органами місцевої влади та громадами. Реформи, започатковані державою, впливають на зміст управлінської діяльності як ОТГ, так і школи. В умовах децентралізації обидва суб'єкти потребують організаційно-методичної допомоги, яку покликані надавати з управлінських питань - департамент (управління) освіти і науки, а з методичних - методичні служби обласного рівня.

Насамкінець варто додати, що благополуччя, щастя й позитивність стали способом життя, державним пріоритетом і духом, що об'єднує громади багатьох країн світу. Переконані, що кращі світові й вітчизняні практики вдасться впровадити і в освітню систему України та успішно побудувати Нову українську школу.

Список використаної літератури

1. Громадсько-активні школи в Україні: кроки до дій / упоряд.: Н. Софій, Ю. Кавун. - К.: Всеукраїнський фонд "Крок за кроком", 2005. - 162 с.

2. Концептуальні засади реформування середньої освіти "Нова українська школа" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/ education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/.

3. Лист Інституту модернізації змісту освіти "Про методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році" № 2.1/10-1828 від 25.07.2016 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://vippo.org.ua/ files/recommendations/2015-2016/imzo_1828. pdf.

4. Лісова Н.І. Теорія і практика гуманізації та гуманітаризації освітнього процесу в школі: навчальний посібник / Н.І. Лісова. - Тясмин, 2004. - 208 с.

5. Сухомлинська О.В. Моральне виховання учнів: педагогічна наука та практика / О.В. Сухомлинська // Вічне слово. - 2017. - № 1-2. - С.3-6.

6. Ткачук А. Децентралізація: реформа в дії [Електронний ресурс] / А. Ткачук. - Режим доступу: http://xn--80aid1auz. xn--80ao2a3f. xn--j1amh/analitika/590 - tkachuk-ekspert. - Назва з екрана.

7. Ясько К. Освіта в Дубаї - місті щастя [Електронний ресурс] / К. Ясько. - Режим доступу: http://osvita.ua/news/54882/.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Сім'я як модель суспільства на конкретному історичному етапі розвитку суспільства. Процес спільної роботи сім’ї і школи у вихованні дітей молодшого шкільного віку. Форми і методи взаємозв’язку школи та сім’ї у системі виховання учнів початкових класів.

    курсовая работа [38,4 K], добавлен 29.12.2009

  • Відродження коренів національної минувшини: історії, державних традицій, духовності. Створення школи козацько-лицарського виховання. Структура школи, управління та організація навчально-виховного процесу. Громадсько-родинне виховання козака та берегині.

    книга [1,5 M], добавлен 29.10.2009

  • Проблема підготовки дітей до школи, роль сім'ї у її розв'язанні. Психологічна готовність дітей до навчання у школі. Аналіз методики визначення готовності дітей до школи. Рекомендації щодо роботи з дітьми та їхніми батьками у підготовчий до школи період.

    курсовая работа [42,4 K], добавлен 06.11.2009

  • Соціально-економічні зміни у всіх сферах життя. Відношення суспільства і особистості. Зростання труднощів в роботі з учнями, з підлітками і старшокласниками. Проблеми учнівського самоуправління. Розвиток індивідуальності дітей, активної позиції учнів.

    статья [23,2 K], добавлен 02.07.2011

  • Сутність адаптації підлітків, спрямовуюча роль у ній батьків, педагогів, суспільних молодіжних об’єднань школи. Критерії позитивної адаптації підлітків у соціум в умовах школи, їх аналіз та порівняння з даними літератури, рекомендації щодо їх корегування.

    дипломная работа [138,6 K], добавлен 28.02.2010

  • Особливості взаємодії школи і сім’ї з виховання дитини. Способи організації морального виховання у процесі навчальної діяльності. Розробка авторської програми взаємозв’язку сім’ї і школи щодо покращення морального виховання дітей молодшого шкільного віку.

    курсовая работа [49,8 K], добавлен 23.01.2015

  • Педагогіка вищої школи як наука. Її історичний розвиток. Предмет та система категорій сучасної педагогіки вищої школи. Розмаїття методологічних течій в західній педагогіці вищої школи. Творчий синтез ідей в сучасній гуманістичній методології педагогіки.

    реферат [26,1 K], добавлен 25.04.2009

  • Значення освіти для кожної людини та суспільства в цілому. Зародження і розвиток сучасної вищої школи в країні, її державне регулювання. Історія та значення болонської та кредитно-модульної системи. Україна на шляху інтеграції у Європейське суспільство.

    реферат [22,5 K], добавлен 06.09.2014

  • Теоретичні засади дослідження проблеми взаємозв’язку школи та сім’ї в загальній та спеціальній педагогіці. Методика ефективної співпраці школи з батьками. Принципи виховання та роль сім’ї та шкільної освіти у вихованні дитини з порушеннями зору.

    курсовая работа [51,0 K], добавлен 04.03.2015

  • Педагог вищої школи як особливий соціальний тип особистості. Багаторівневість особистості педагога вищої школи. Поняття педагогічного покликання. Самооцінка в процесі вдосконалення діяльності молодого педагога. Принципи складання професіограми педагога.

    реферат [26,0 K], добавлен 25.04.2009

  • Характеристика загальних дидактичних принципів вищої школи та визначення їх основних проблем (відсутність розвитку творчих здібностей). Розгляд тенденцій індивідуалізації процесу навчання та виховання в умовах сучасних психолого-педагогічних процесів.

    реферат [22,7 K], добавлен 04.06.2010

  • Загальне недорозвинення мовлення як складне порушення компонентів мовленнєвої системи. Причини, клінічна класифікація та періодизація проявів загального недорозвинення мовлення. Готовність до школи – певний рівень розвитку дитини. Логопедична робота.

    курсовая работа [57,2 K], добавлен 28.12.2011

  • Початкові рівні сформованості мотиваційної готовності дітей 6 років до школи. Методичні рекомендації для вихователів і батьків по формуванню мотиваційної та психологічної готовності дітей до школи. Бесіда по виявленню "внутрішньої позиції школяра".

    курсовая работа [74,7 K], добавлен 15.02.2014

  • Поняття про педагогiку i психологiю в системi вищої освiти. Загальноорганiзацiйна структура педагогiчних завдань вищої школи. Процес викладання в системi вищої школи. Своерiднiсть процесу вчення у ВУЗi. Змiст i органiзацiя процесу навчання у ВУЗi.

    анализ учебного пособия [681,4 K], добавлен 01.09.2010

  • Приклади створення педагогом ситуації для актуалізації дії рушійної сили. Аналіз посібника Бредлі Джонса "Оволодій самостійно мовою за 21 день". Компоненти педагогічної компетентності. Основні вимоги та протипоказання до особистості педагога вищої школи.

    контрольная работа [24,2 K], добавлен 28.04.2011

  • Стан упровадження безперервності у практиці освіти учнів початкової школи (на прикладі рідної мови). Технологія підготовки майбутнього вчителя початкової школи до здійснення безперервної освіти. Аналіз і оцінка результатів педагогічного експерименту.

    дипломная работа [492,2 K], добавлен 22.12.2012

  • Стан та умови використання проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи в теорії і практиці сучасної школи. Організація проектно-технологічної діяльності учнів школи на заняттях трудового навчання з розділу "Технологія вирощування рослин".

    дипломная работа [245,3 K], добавлен 26.02.2011

  • Ролі самостійної роботи у фаховій підготовці вчителя початкової школи. Важливість розвитку в майбутніх фахівців самостійності у навчально-пізнавальній діяльності. Приклад тем для самостійного опрацювання з дисципліни "Загальні основи педагогіки".

    статья [20,7 K], добавлен 31.08.2017

  • Дослідження системи робіт навчально-мовленнєвої діяльності учнів 6-х класів середньої школи на уроках української мови. Вплив мовленнєво-ігрової діяльності на розвиток комунікативних умінь та навичок. Особливості розвитку усного та писемного мовлення.

    дипломная работа [117,5 K], добавлен 28.11.2010

  • Аналіз стратегії розвитку освіти в Україні до 2021 р. Екологічне виховання школярів, взаємодія школи і сім’ї. Характеристика середовища, де розвивається учень. Формування компетентності, культури та ціннісного ставлення до природи у початкових класах.

    статья [54,5 K], добавлен 18.08.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.