Педагогічні умови формування фахової компетентності майбутніх фахівців у медичних коледжах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічні умови формування фахової компетентності майбутніх фахівців у медичних коледжах

Лариса Поєдинцева

Л.Г. Кайдалова

Особливості підготовки майбутніх фахівців системи охорони здоров'я висвітлено у наукових працях М. Банчука, І. Бойчук, Л. Кайдалової, В. Копетчук, Т. Корольової, К. Куренкової, О. Лисенко, І. Махновської, І. Радзієвської, Р. Сабадишина та ін. [2; 4; 6-13].

Так, особливості розвитку медсестринської справи й підготовки медичних сестер до професійної діяльності висвітлено в дослідженнях О. Аніщенко, В. Банщикова, О. Горай, Н. Проппер та ін. [1; 3; 5].

Спираючись на наукові праці вітчизняних та зарубіжних дослідників (Ю. Бабанський, А. Багдуєва, Л. Загребельна, н. Лантух, О. Назарова, А. Найн, Н. Пархоменко, Р. Серьожнікова, Л. Яковецька) у нашому дослідженні ми визначаємо педагогічні умови формування фахової компетентності майбутніх медичних працівників як комплекс взаємопов'язаних заходів, що необхідні для організації планомірного освітнього процесу із застосуванням різних педагогічних засобів, методів і технологій.

Під час проведення дослідно-експериментальної роботи мета полягала у виявленні, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці технології та педагогічних умов формування фахової компетентності майбутніх фахівців у медичному коледжі.

Експериментальна робота була проведена на базі КЗОЗ "Куп'янський медичний коледж ім. Марії Шкарлетової" протягом 2012 - 2017 рр. У проведенні експерименту взяли участь студенти II - IV курсів медсестринського відділення Куп'янського медичного коледжу, а також експертна група викладачів у складі 5 осіб. В експерименті усього взяли участь 152 студенти (контрольна група КГ-1 - 76 осіб і експериментальна група ЕГ-1 - 76 осіб), які були задіяні у проведенні експериментального дослідження. педагогічний освітній фаховий

Експериментальна програма дослідження передбачала проведення констатувального, формувального та контрольного етапів експерименту, що забезпечувало наступне:

• проведення попереднього спостереження за професійною підготовкою майбутніх медичних сестер;

• теоретичне вивчення проблеми дослідження, реалізація педагогічних умов формування фахової компетентності майбутніх фахівців;

• визначення контрольних та експериментальних груп, проведення вимірювання у цих групах.

Перший, констатувальний етап експерименту (2012 - 2013 рр.), передбачав вирішення таких завдань: формулювання гіпотези; вибір необхідної кількості експериментальних об'єктів; розробку кваліметричної моделі оцінювання рівнів сформованості фахової компетентності; підбір оптимальних методів з метою отримання достовірних даних про стан сформованості фахової компетентності у студентів контрольної та експериментальної груп; визначення вихідного рівня сформованості фахової компетентності у студентів контрольної та експериментальної груп на основі розробленої критеріальної моделі оцінки рівнів названої категорії.

На початку експерименту з метою визначення ступеня готовності студентів до навчання залежно від етапу навчання і місця проведення контролю було проведено зрізи знань, умінь та навичок в обраних групах.

Для оцінки рівня сформованості фахової компетентності була розроблена методика діагностики критеріїв, показників та ознак сформованості фахової компетентності майбутніх медичних сестер. Розробка методики ґрунтується на застосуванні достатньо відомих і розповсюджених діагностичних методик, якими користуються дослідники і науковці для визначення рівнів сформованості визначених критеріїв (табл. 1).

На констатувальному етапі експериментального дослідження було проведено діагностику вихідного рівня фахової компетентності майбутніх фахівців у медичних коледжах.

У ході констатувального етапу експерименту нами було розроблено критерії та показники рівнів сформованості фахової компетентності майбутніх медичних сестер, що характеризуються такими критеріями: мотиваційним, когнітивним, комунікативним, функціональним.

Узагальнені результати діагностики сформованості фахової компетентності майбутніх медичних сестер у 152 студентів другого курсу медсестринського відділення наведено у табл. 2.

Отже, на основі класичних кваліметричних моделей нами було розроблено технологію формування фахової компетентності майбутніх фахівців у медичному коледжі.

Завдання формувального етапу (2013 - 2014 рр.) експерименту полягало в практичній перевірці технології та педагогічних умов формування фахової компетентності майбутніх фахівців у медичних коледжах у процесі фахової підготовки.

Зважаючи на окреслені завдання, реалізація педагогічних умов передбачала: удосконалення методичної роботи викладачів шляхом проведення заходів, спрямованих на підвищення якості викладання дисциплін; застосування активних та інтерактивних методів навчання у процесі фахової підготовки медичних сестер на прикладі професійно орієнтованих дисциплін; удосконалення аудиторної та позааудиторної самостійної роботи студентів, що здійснюється в спеціально відведений для цього навчальний та поза- навчальний час.

Таким чином, у ході реалізації технології формування фахової компетентності на формувальному етапі експерименту було досягнуто наступне:

• упроваджено сучасні форми та методи з метою підвищення методичної підготовки викладачів, що сприяло розвитку особистісних і професійно значущих якостей викладача коледжу та вплинуло на ефективність освітнього процесу і, як підсумок - на підвищення рівня фахової компетентності майбутніх фахівців;

упровадження активних та інтерактивних методів навчання дозволило творчо підійти до навчально- виховного процесу, стимулювати пізнавальний інтерес студентів через використання різноманітних ігор, створення завдань, в яких відслідковується зв'язок з життям, майбутньою професією, спрямувати зусилля студентів на досягнення мети, виховувати в них професійні якості медичного працівника;

* проведено систему заходів, які сприяли широкому залученню студентів експериментальної групи до різних видів аудиторної й позааудиторної самостійної роботи, таких як: аналітичний розгляд наукових публікацій; підготовка доповідей і повідомлень; складання узагальнюючих таблиць; презентація; участь у діловій, рольовій або командній грі; підготовка індивідуального та групового проекту; укладання портфоліо; проведення експерименту; робота студентів безпосередньо біля ліжка хворого; виконання і захист науково- дослідної роботи тощо.

Теоретико-методичні аспекти формування фахової компетентності майбутніх медичних сестер та реалізація технології формування фахової компетентності майбутніх медичних сестер в процесі фахової підготовки у медичних коледжах дозволили проаналізувати результати проведеного експериментального дослідження.

На контрольному етапі експерименту (2014 - 2017 рр.) було проведено оцінювання рівнів сформованості фахової компетентності, які розподілено відповідно до шкал високого, середнього та низького рівнів.

Також було визначено динаміку прояву формування фахової компетентності студентів експериментальної та контрольної груп студентів. У експериментальній групі процес фахової підготовки планувався та організовувався з урахуванням визначених педагогічних умов формування фахової компетентності, а у контрольній групі використовувались традиційні методи та підходи до освітнього процесу.

У процесі експериментального дослідження було простежено кількісні і якісні зміни визначених критеріїв сформованості фахової компетентності медичних сестер.

Загальна кількісна оцінка прояву фахової компетентності медичних фахівців у медичних коледжах у кваліметричних одиницях на контрольному етапі експерименту для групи ЕГ-1 склала 0,66 (проти 0,51 на констатувальному етапі), а групи КГ-1 0,55 (проти 0,50). Згідно з прийнятим діапазоном кількісної оцінки рівнів сформованості фахової компетентності її усереднений показник для груп ЕГ-1 та КГ-1 зафіксований в межах 0,74 - 0,50. Отже, рівень прояву фахової компетентності студентів груп ЕГ-1 та КГ-1 на контрольному етапі експерименту відповідає якісному середньому рівню.

Це демонструє те, що у ході формувального етапу експерименту відбулося підвищення показника середнього рівня сформованості фахової компетентності з нижньої межі до якісної середини даного рівня (з 0,51 до 0,66 групи ЕГ-1, а групи КГ-1 - з 0,50 до 0,55). Так, підсумкове анкетування та метод педагогічного опитування дозволив установити, що за критерієм К 4 "Функціональний" значна кількість студентів експериментальної групи ЕГ-1 досягла показників високого рівня, на відміну від студентів контрольної групи КГ-1. Зокрема, 28,9% студентів показали високий рівень здатності застосовувати фахові знання на практиці, 59,3% - середній і лише 11,8% - низький. За другим показником функціонального критерію 34,2% студентів досягли високого рівня сформованості фахових вмінь і навичок, 52,6% - середнього і лише 13,2% студентів продемонстрували низький рівень.

У результаті впровадження заходів на формувальному етапі експериментального дослідження відбулися суттєві позитивні зміни у мотиваційній сфері студентів групи ЕГ-1. Про це свідчать показники ставлення до обраної професії медичної сестри, які на високому рівні продемонстрували 42,1 %, а показник прагнення і здатності до навчання на високому рівні показали 32,9 % студентів.

Проведені зрізи та методи дозволили відмітити якісні зміни за критерієм К 3 "Когнітивний", де високий рівень продемонстрували 27,6% респондентів, середній - 47,4%, низький - 25,0% за показником ступеня володіння фаховими знаннями. Високий показник якості фахових знань продемонстрували 27,6% студентів, а середній - 47,4%.

Результати проведених заходів формувального експерименту несуттєво, але ж вплинули й на комунікативний критерій К 3, де покращилися показники прояву професійно значущих якостей у студентів та володіння навичками спілкування.

Аналізуючи результати експериментальної роботи, ми наголошуємо, що загальний приріст усередненого коефіцієнта відповідності у групі ЕГ-1 значно змінився і складає 0,15, а у контрольній групі КГ-1 - лише 0,05, що дає підстави для висунутої гіпотези. Одержані результати (табл. 3) також дають підстави констатувати, що за всіма визначеними критеріями суттєву позитивну динаміку ми спостерігали в експериментальній групі ЕГ-1.

Таким чином, аналіз результатів контрольного етапу дозволив дійти висновку, що реалізовані в експерименті педагогічні умови позитивно впливають на формування фахової компетентності майбутніх фахівців у медичних коледжах, підвищують мотивацію до навчання та якість сформованих умінь та навичок майбутніх медичних сестер.

Література

1. Аніщенко, О.В. Професійна підготовка сестер милосердя в Україні в ХІХ - на початку ХХ ст. / О.В. Аніщенко // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1998. - № 5. - С. 136-143.

2. Банчук, М.В. Стратегія розвитку та реформування медсестринства в Україні / М.В. Банчук, О.П. Волосовець, Т.І. Чернишенко // Магістр медсестрин- ства. - Житомир, 2008. - № 1. - C. 18-21.

3. Банщиков, В.М., Проппер, Н.И. Среднее медицинское образование // История и современное состояние. - М. : МОНО, 1928. - 288 с.

4. Бойчук, І. Д. Підготовка бакалаврів у коледжі як фактор готовності їх до професійної діяльності / І.Д. Бойчук // Освіта технікуми, коледжі. - 2007. - № 4. - С. 186-196.

5. Горай, О.В. Підготовка майбутніх медичних сестер (фельдшерів) до санітарно-гігієнічного виховання і профілактичної роботи зі школярами: автореф. дис. ... канд. пед. наук, спец. 13.00.04. - Житомир, 2012. - 17 с.

6. Кайдалова, Л.Г. Професійна підготовка майбутніх фахівців фармацевтичного профілю у вищих навчальних закладах: моногр. / Л.Г. Кайдалова. - Харків: НФаУ, 2010. - С. 7.

7. Копетчук, В.А. Формування науково-педагогічної еліти з медсестринства в медичних навчальних закладах // Вища освіта в медсестринстві: проблеми і перспективи. - Житомир: Полісся, 2011. - С. 64-67.

Корольова, Т.В. Формування професійно-етичної культури майбутніх лікарів у процесі гуманітарної підготовки: автореф. ... канд. пед. наук, спец. 13.00.04 / Т.В. Корольова. - Хмельницький: нац. академія держ. прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, 2015. - 20 с.

8. Куренкова, К.М. Формування професійних цінностей майбутніх медсестер у процесі фахової підготовки: автореф. дис. ... канд. пед. наук, спец. 13.00.04 / К.М Куренкова. - Харків, 2009. - 17 с.

9. Лисенко, О.Ю. Формування професійної компетентності майбутніх провізорів у вищих медичних навчальних закладах: автореф. дис. ... канд. пед. наук, спец. 13.00.04 / О.Ю. Лисенко; Нац. мед. ун-т ім. О.О. Богомольця; Хмельницький нац. ун-т. - Хмельницький, 2015. - 20 с.

10. Махновська, І.Р. Професійна підготовка магістрів сестринської справи в умовах ступеневої освіти: дис. . канд. пед. наук, спец. 13.00.04, Житомир. держ. ун-т ім. Івана Франка. - Житомир, 2015. - 200 с.

11. Радзієвська, І.В. Формування професійної компетентності майбутніх медичних сестер у процесі вивчення фахових дисциплін: автореф. дис. . канд. пед. наук, спец. 13.00.04. - К., 2011. - 21 с.

Размещено на Allbest.ru