Особливості навчання бакалаврів у провідних країнах світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.22 : 37.014.24

Особливості навчання бакалаврів у провідних країнах світу

Світлана Сисоєва

доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України,

Людмила Козак

доктор педагогічних наук, доцент, старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії освітології, Київський університет імені Бориса Грінченка, пр-т М. Тимошенка 13 б, 04212 м. Київ, Україна,

У статті розглянуто навчання бакалаврів у провідних країнах світу Велика Британія, Швеція, Німеччина, США та Японія. Показано, що вищі навчальні заклади у цих країнах пропонують бакалаврські програми, які, зазвичай, мають два способи організації навчального процесу: модульну і семестрову, кожна з яких має свої особливості та переваги; встановлено, що зміст навчання орієнтований на сучасні вимоги ринку праці та особистісні потреби студентів;розглянуто форми організації навчання бакалаврів (лекції, семінари, практичні заняття, індивідуальні та колективні проекти, самостійна робота) та інтерактивні й проблемні методи навчання; застосування у процесі навчання ІКТ технології; проаналізовано практичну підготовку, що передбачає наукове дослідження, проектування, стажування на підприємствах та організаціях своєї країни та за кордоном.

Ключові слова: бакалавр; навчальний план; навчальний процес; методи навчання; провідні країни світу; технології навчання; форми навчання.

ОСОБЕННОСТИ ОБУЧЕНИЯ БАКАЛАВРОВ В ВЕДУЩИХ СТРАНАХ МИРА

Сысоева Светлана, доктор педагогических наук, профессор, действующий член (академик) НАПН

Украины, заведующая научно-исследовательской лабораторией освитологии, Киевский университет имени Бориса Гринченка,

Козак Людмила, доктор педагогических наук, доцент, старший научный сотрудник научно- исследовательской лабораториии освитологии, Киевский университет имени Бориса Гринченка

В статье рассматривается обучение бакалавров в ведущих странах мира Великобритания, Швеция, Германия, США и Япония. Показано, что высшие учебные заведения в этих странах предлагают бакалаврские программы, которые, обычно, имеют два способа организации учебного процесса: модульную и семестровую, каждая из которых имеет свои особенности и преимущества; установлено, что содержание обучения ориентировано на современные требования рынка труда и личностные потребности студентов; рассмотрены формы организации обучения бакалавров (лекции, семинары, практические занятия, индивидуальные и коллективные проекты, самостоятельная работа), интерактивные и проблемные методы обучения, применение в процессе обучения ИКТ технологий; проанализировано практическую подготовку, что предполагает научное исследование, проектирование, стажировки на предприятиях и организациях своей страны и за рубежом.

Ключевые слова: бакалавр; учебный план; учебный процесс; методы обучения; ведущие страны мира; технологии обучения; формы обучения.

FEATURES OF STUDIES OF BACHELORS IN LEADING COUNTRIES OF THE WORLD

Sysoieva Svitlana, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Corresponding Member of NAPS of Ukraine, Head of Educational Research Laboratory, Borys Grinchenko

Kozak Luydmila, Doctor of Pedagogical Sciences, Docent, Senior Researcher of Educational Research Laboratory, Borys Grinchenko

In the article the studies of bachelors are considered in the leading countries of the world Great Britain, Sweden, Germany, USA and Japan. It is shown that higher educational establishments in these countries offer the bachelor programs, that, usually, have two methods of organization of educational process: module and semester, each of that has the features and advantages; it is set that maintenance of studies is oriented on the modern requirements of labour-market and personality necessities of students; considered the forms of organization of studies of bachelors (lectures, seminars, practical employments, individual and collective projects, independent work) and interactive and problem methods of studies, application ІКТ technologies in the process of studies; analysed practical preparation, that provides scientific research, planning, internship on enterprises and organizations of the country and abroad; it is shown that a student can study in a summer pore that considerably accelerates the process of studies; the prelude of higher educational establishment is possible during a school year; the role of teacher is taken to the assistant of students in studies; it is set that organization of studies of bachelors in the leading countries of the world is effective, practically directed and can be taken into account in the universities of Ukraine.

Keywords: bachelor; curriculum; educational process; methods of studies; leading countries of the world; technologies of studies; forms of studies.

Вступ. Рівень якості підготовки фахівців для різних галузей знань в системі вищої освіти є одним з найважливіших показників розвитку будь-якої країни, її наукового, технічного й економічного прогресу. Саме тому підвищення якості освіти є ключовою проблемою політики провідних країн. Рішення цієї проблеми спонукає до реформування не тільки змісту й структури вищої освіти, але й удосконалювання вже існуючих й розробку нових форм організації й методів навчання. Тому, реформуючи й удосконалюючи систему вищої освіти України відповідно до сучасних вимог, варто звернутися до досвіду провідних країн світу, зокрема до досвіду організації навчання бакалаврів.

На сьогодні впровадження освітнього рівня бакалавр породжує проблеми щодо визнання кваліфікації бакалавра на ринку праці в Україні. Варто підкреслити, що в Європі 85% фахівців мають рівень освіти бакалавр (Гусева П. Т Курс лекцій з дисципліни «Вища освіта України і Болонський процес», 2011/12, с. 25). навчання модульний вуз бакалавр

Вивчення досвіду організації навчання бакалаврів у провідних країнах світу, аналіз змісту, форм і методів їх професійної підготовки допомоглиб у виробленні практичних підходів до організації навчання бакалаврів у вищих навчальних закладах України і підготовки їх як фахівців міжнародного рівня, що зможуть посісти належне місце на сучасному ринку праці.

Дослідженню зарубіжного досвіду підготовки фахівців у вищих навчальних закладах присвячені праці багатьох дослідників, зокрема таким проблемам, як модернізація системи вищої освіти у Великобританії (А. Л. Саргсян); розвиток професійної освіти в Німеччині (Н. В. Абашкіна), в Англії та Уельсі (Н. М. Авшенюк); тенденції професійної підготовки фахівців аграрної галузі у країнах Європейського Союзу (С. Г. Заскалєта); педагогічна освіта, зокрема, у країнах Західної Європи (Л. П. Пуховська), у країнах Європейського Союзу (Т. Є. Кристопчук), у Німеччині (Н. В. Махиня), у Швеції (Н. М. Карпенко).

Увагу дослідників привертають також проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців в університетах США (В. Е. Лунячек, Т. Данилишена) та вищих школах Японії (Т П. Кучай, І. І. Пододіменко та ін.). Особливості підготовки бакалаврів у провідних країнах світу відображено у великій кількості електронних джерел.

Постановка завдання. Метою статті є дослідження організації навчання бакалаврів у провідних країнах світу задля подальшого його врахування в організації освітнього процесу в університетах України.

Результати дослідження дозволили нам виділити загальні риси, що характеризують бакалаврські програми провідних країн світу, які, зазвичай, мають два способи організації навчального процесу: модульну і семестрову. Відповідно до модульної системи, на кожний предмет відводиться приблизно шість тижнів інтенсивного навчання. Упродовж цього часу проходять заняття тільки з даної дисципліни, студенти виконують групові та індивідуальні роботи і здають фінальний іспит. По закінченню шести тижнів здійснюється перехід до вивчення наступного предмета. Переваги модульної системи полягають у тому, що студенти зосереджують свою увагу на вивченні тільки певного предмета і працюють «зі свіжими знаннями» (Высшее образование за рубежом [Електронний ресурс]).

За семестровою системою навчання визначається конкретний перелік дисциплін, як правило, від 4 до 6, які студенти вивчають упродовж семестру тривалістю чотири місяці. Заняття з кожного предмета проводяться раз на тиждень (упродовж усього дня) або кілька разів на тиждень. Перевагами семестрової системи є те, що студенти мають можливість проводити паралелі між декількома дисциплінами і мають цілий семестр для освоєння предмета.

Ключовою відмінністю зарубіжних бакалаврських програм від українських є відсутність великого переліку дисциплін загальної спрямованості. У перший рік навчання студенти вивчають лише кілька загальноосвітніх дисциплін, суміжних з обраною спеціальністю. Водночас, спеціальні предмети вивчаються вже з першого року навчання. Навчальна програма кожного наступного курсу включає все більше фахових дисциплін, що забезпечує студентам можливість отримати глибокі профільні знання (там само).

Основною метою, яку ставлять перед собою університети, розробляючи навчальні плани, є комплексне введення студента до обраного ним фаху. Саме тому навчальні програми бакалавріату включають значну кількість фахових екскурсій, практичних занять, конкурсних проектів і стажувань.

Вища освіта бакалавра у Великій Британії має свої особливості. Після закінчення двох перших років навчання студент отримує диплом про вищу освіту DipHE (Diploma of Higher Education). Для отримання першого ступеня бакалавра (Bachelor Degree) необхідно навчатися 3 роки, успішне закінчення четвертого року свідчить про отримання ступеня бакалавра з відзнакою (Bachelor with Honours). До післядипломних програм відносяться друга ступінь ступінь магістра (Master Degree) і третя ступінь доктор філософії (PhD). У систему вищої освіти бакалавра входять наступні навчальні заклади: університети, технічні інститути та коледжі вищої освіти.

Що стосується форм навчання, то в основі своїй це лекції, семінари, тьюторіали (приватні заняття з викладачем) і домашні роботи. Перші два роки присвячені вивченню базових предметів, наступні два спрямовані на освоєння вибраних профільних дисциплін. Навчальні плани тут неймовірно гнучкі, список факультативних занять значно розширений (Среднее и высшее образование в Великобритании [Електронний ресурс]).

На відміну від більшості університетів світу, навчання в Оксфорді та Кембриджі побудовано на системі закріплення студентів за кураторами. Консультації проходять у формі індивідуальних зустрічей з куратором або з іншими студентами. Консультація триває близько години. Зазвичай один зі студентів читає своє есе або письмову роботу вголос і це стає своєрідним каталізатором обговорення тієї роботи, над якою студент працював самостійно протягом тижня (А как на самом деле учатся в Оксфорде и Кембридже? [Електронний ресурс]).

Студенти в Оксфорді систематично пишуть есе (три есе на тиждень). Кожне есе обсягом до 9000 слів, тобто близько 15 сторінок. Щоб написати одне есе, студенту потрібно прочитати близько 400 сторінок різної літератури.

Щодо особливостей навчання бакалаврів у Кембріджі, варто відмітити, що кожен семестр триває два місяці, після чого наступають канікули тривалістю 1,5 місяці, призначені для самопідготовки. На першому курсі вивчається чотири-п'ять предметів, безпосередньо пов'язаних із обраним фахом. З другого курсу університет дозволяє вибрати додатковий предмет до стандартного розкладу.

Окрім академічних досягнень, студенти Кембріджу повинні брати участь у соціальному житті, відвідувати спортивні секції, майстер-класи, гуртки, різноманітні культурні, розважальні та освітні заходи (Личный опыт: University of Cambridge [Електронний ресурс]).

Навчання, зорієнтоване на наукові дослідження є обов'язковим компонентом підготовки бакалаврів у Швеції. Наукова робота для студентів бакалавріату починається з навчально-дослідної діяльності, яка органічно пов'язана з навчальним процесом і є його частиною. Вона полягає у вивченні теоретико-методологічних засад проведення наукового дослідження на змістовому матеріалі дисциплін, які вивчаються, та у виконанні завдань дослідницького характеру під час занять і під час проходження практики. На завершальному етапі навчання передбачається написання дипломної роботи, яка є своєрідною підготовкою випускника до навчання на наступному циклі (Карпенко Н. М. Професійно-педагогічна підготовка фахівців дошкільної освіти в університетах Швеції, 2010).

Крім того, студенти беруть участь у наукових проектах, до роботи над якими залучаються також наукові співробітники, викладачі вищих навчальних установ, педагогічні працівники інших навчальних закладів.

Підготовка бакалаврів у Швеції є практикоорієнтованою, має міцну фундаментальну основу та міждисциплінарний характер, що ефективно сприяє формуванню професійного світогляду і цілісного сприйняття об'єктивної дійсності. Цілісність змісту забезпечується завдяки комплексній організації навчання студентів, яка передбачає інтеграцію трьох складових: навчально-пізнавальної, науково-дослідної та навчально-практичної діяльності.

Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів забезпечується використанням значної кількості навчальних альтернатив, поєднанням різноманітних форм і методів роботи. Найбільш поширеними організаційними формами навчання є лекція (300 студентів) та семінар (30 студентів). Особлива роль надається роботі у малих групах. Вважається, що така форма роботи сприяє розвитку в студентів уміння взаємодіяти з іншими у процесі особистого навчання, співпрацювати з колегами на демократичних засадах, ділитися культурним досвідом і розвивати інтеркультурне мислення. Серед методів навчання найчастіше застосовуються метод портфоліо, кейс-метод, метод симуляції.

Студенти проходять практику в одному навчальному закладі упродовж усього періоду навчання, що допомагає глибше пізнати культуру конкретного закладу, внести свій вклад у його розвиток. Вибір закладу відбувається за ініціативи студента. Практика не виділяється як окремий компонент, оскільки навчання на базі навчального закладу є інтегрованим у навчальний процес. Студенти відвідують практику регулярно (3 дні на тиждень), бо кожний навчальний курс, окрім теоретичної частини, передбачає професійнопрактичну частину (Карпенко Н. М. Професійнопедагогічна підготовка фахівців дошкільної освіти в університетах Швеції, 2010).

Розглянемо особливості навчання бакалаврів у Німеччині.

У Німеччині існують такі різновиди вищих навчальних закладів як вищі школи та університети. У вищих школах викладаються в основному прикладні дисципліни, значна кількість годин відводиться на практичну підготовку, мета якої є підготовка висококваліфікованого фахівця.

Можна виділити такі особливості організації навчального процесу бакалаврів у Вищих школах Німеччини (Донченко С. В. Аналіз організації навчального процесу у Вищій школі Еслінгена [Електронний ресурс]):

- студенти прикріплюються до певних груп тільки на 1-му курсі навчання, на всіх інших курсах студент індивідуально обирає (окрім лекцій) з запропонованого у розкладі варіанту зручний для нього час відвідування занять (організаційно відтворюється такий вибір шляхом запису через мережу Інтернет до списку певної групи, яку зазначено в електронному розкладі);

- студент сам обирає спосіб вивчення матеріалу (або вивчає самостійно, або відвідує заняття за розкладом), організаційно це відбувається таким чином: якщо на заняття з'явилося 5 осіб і більше, тоді викладач проводить заняття, якщо менше заняття замінюється на консультацію;

- студент має право самостійно обирати проект, в якому він бажає брати участь (організаційно це відтворюється через Інтернет шляхом реєстрації за допомогою електронного розкладу);

- для усвідомлення студентів щодо вибору відвідування того чи іншого заняття з певної дисциплін викладач в електронному розкладі розміщує коротку анотацію щодо проведення заняття та його особливостей.

Стосовно методів та форм навчання, то у вищих школах Німеччини використовують лекції, семінари, дискусійне обговорення групових самостійних робіт (3-5 студентів), індивідуальну роботу студентів із захистом усно або представлення її результатів у письмовому вигляді.

Під час навчання студенти обов'язково беруть участь у реальних проектах, які організовуються та виконуються в рамках вищого навчального закладу під керівництвом викладачів, які є ідейними засновниками та керівниками таких. У проектах може одночасно брати участь від 8 до 30 студентів. Проект, як окремий курс (модуль), вноситься у навчальний план та має певну кількість кредитів, які зараховуються студентам після його виконання. Всю необхідну інформацію стосовно матеріалів з дисциплін курсів студенти отримують через модульне середовище, яке організовано на платформі Modul (там само).

У межах навчального процесу у вищих навчальних закладах Німеччини передбачено обов'язкову практику в німецьких організаціях та фірмах. Термін стажування коливається від 3-х місяців до 1 року. Невід'ємною складовою навчального процесу є навчальні та фахові екскурсії, участь у яких передбачено програмою, а їх тривалість може бути значною (Заскалєта С. Г Тенденції професійної підготовки фахівців аграрної галузі в країнах Європейського Союзу, 2013).

Важливий принцип німецьких вищих навчальних закладів зв'язок навчального процесу з науковими дослідженнями. Наукова діяльність в університетах будується на концепції вищої освіти В. Гумбольдта, що акцентує поєднання навчальної і наукової роботи в процесі навчання (Університети Німеччини [Електронний ресурс]).

Для прикладу розглянемо навчальний план бакалавріата Університету прикладних наук Фульди в Гессені (Hochschule Fulda. Verzeichnis der Lehrveranstaltungen) (таблиця.1).

Представлений для аналізу навчальний план відповідає напряму підготовки «Прикладна інформатика». Він складається з модулів, що мають визначену кількість годин та кредитів (таблиця.1), а також програмної характеристики кожного модуля (таблиця. 2).

Базовий термін навчання складає 6 семестрів та налічує 180 кредитів. У кожному семестрі вивчається 6 модулів (дисциплін), кожен з яких має 4-5 кредитів (загальна кількість кредитів за семестр складає 30).

Аналізуючи представлений навчальний план звернемо увагу на такі достатньо важливі особливості:

- усі модулі (дисципліни) стосуються безпосередньо фахової підготовки студентів;

- у кожному наступному семестрі переважно вивчаються нові модулі (дисципліни);

- починаючи з 4-го семестру, студенти обирають для вивчення поглиблені модулі (1 із 4-х запропонованих);

- вивчення модулів забезпечується такими формами організації навчання як: лекції (Vorlesung), семінари-інструктажі (Seminaristischer Unterricht), семінари (Seminar), практичні заняття (Ubung), проекти (Projekt), бакалаврська робота (Bachelorarbeit), практика на виробництві, практика за програмою Еразмус+;

- підсумковий контроль, який проводиться у 6-му семестрі, включає: практичний проект, який є результатом практики на виробництві (15 кредитів), колоквіум (3 кредити), бакалаврську роботу (12 кредитів).

Слід зазначити, що лекції (V) в навчальному плані практично відсутні.

Розглянемо розподіл годин та форми занять в одному із семестрів. Так, у 1 семестрі кількість годин на вивчення одного модуля становить переважно 4 год. (SWS) на тиждень. На кожний модуль пропонуються такі форми занять та кількість тижневих годин: семінари-інструктажі (2-3 год.), проект (1-2 год.) або практикум (2 год.) (таблиця.1).

Таблиця 1. Модульний посеместровий навчальний план

У таблиці 2 представлено додаток до навчального плану з описом одного з модулів (дисципліни), що вивчається у першому семестрі. За структурою він нагадує тематичний план українських навчальних програм: назва модуля, кількість годин, кількість кредитів, номер семестру, в якому він вивчається, кількість студентів в групі (максимальна), форми навчання, кінцевий результат навчання (компетенції), зміст модуля (теми для вивчення), форми контролю. Слід зазначити, що в даному університеті, відповідно до форм організації навчання, пропонується різна кількість студентів. Так, семінари-інструктажі (Seminaristischer Unterricht) передбачають максимальну кількість 35 студентів, проекти (Projekt) 15 студентів, практикуми (Ubung) 20 студентів, семінари (Seminar) 15 студентів.