Системна модель професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства та алгоритм її реалізації

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Запорізький національний університет

Системна модель професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства та алгоритм її реалізації

Лариса Безкоровайна

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри туризму,

У статті автором здійснено теоретичне обґрунтування системної моделі професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства у вищих навчальних закладах. Автор розглядає окреслену професійну підготовку як цілісну, відкриту, мобільну, інтеграційну, багаторівневу педагогічну систему. З'ясовано методологічну основу професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства; схарактеризовано системну модель означеної підготовки, ґрунтовно розкрито її складові, окреслено структуру, визначено комплекс організаційно- педагогічних умов, подано їх зміст. В ході дослідження запропоновано алгоритм продуктивного використання системної моделі професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства у вищих навчальних закладах. Подано певні висновки та окреслено перспективи подальших дослідницьких напрямів діяльності.

Ключові слова: вища освіта, майбутній фахівець з туризмознавства, методологія, організаційно- педагогічні умови, професійна підготовка, системна модель.

На основі теоретичного аналізу та власного досвіду з обраного питання ми розглядаємо професійну підготовку майбутніх фахівців з туризмознавства у вищих навчальних закладах як цілісну, відкриту, інтеграційну, багаторівневу педагогічну систему, функціонування якої передбачає створення організаційно-педагогічних умов, науково-методичного та інформаційного забезпечення, проектування освітньо-інформаційно-професійного середовища з урахуванням взаємозв'язку з роботодавцем туристичної сфери задля розвитку особистості фахівця на основі оволодіння необхідною системою знань, умінь, навичок і здатностей, формування професійних й особистісних якостей, що враховують соціальні потреби та забезпечують ефективність майбутньої професійної діяльності в індустрії туризму. Методологічну основу педагогічної системи

професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства до професійної діяльності складають (за Я.А.Коменським) загальні дидактичні принципи: свідомості й активності; наочності; поступовості і систематичності знань; міцного оволодіння знань і навичок.

Зважаючи на особливості дослідження, ми враховували принципи, які висловлено в Гаазькій декларації з міжнародного туризму:

Якість туризму як міжособистісної діяльності залежить від якості послуг, що надаються, тому освіта і навчання фахівців в галузі туризму та підготовка нових осіб, які освоюють цю професію, є вкрай важливими для туристичної індустрії та розвитку туризму.

У зв'язку з цим повинно бути вжито ефективних заходів з:

підготовки окремих осіб для подорожей і туризму, зокрема шляхом включення туризму в навчальні плани шкіл і вищих навчальних закладів;

підвищення престижу туристичних професій та заохочення в першу чергу молоді до вибору кар'єри в галузі туризму;

створення мережі навчальних закладів, здатних надавати не тільки навчання, а й освіту в галузі туризму на основі стандартизованого на міжнародному рівні навчального плану, який також полегшив би взаємне визнання дипломів і обмін туристичним персоналом;

сприяння, відповідно до рекомендацій ЮНЕСКО в цій галузі, навчання викладачів, постійного процесу освіти і проведення курсів підвищення кваліфікації для всього туристичного персоналу або викладачів, незалежно від їх рівня;

визнання найважливішої ролі засобів масової інформації в розвитку туризму.

Враховуючи зазначене, визначено принципи, на яких ґрунтується педагогічна система саме професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства до професійної діяльності:

загальнодидактичні (гуманізації і демократизації; науковості; систематичності та послідовності знань, умінь і навичок; свідомості; зв'язку теорії з практикою; активності та самостійності; наочності; ґрунтовності; зв'язку навчання з практичною діяльністю; доступності навчання та врахування індивідуальних особливостей студентів; емоційності навчання; поєднання колективного і індивідуального; духовності; особистісного підходу);

спеціальні (громадянськості, комуніка- тивності, міждисциплінарності, багаторівневості, безперервності, атрактивності, полікультурності, соціальної актуальності, економічної доцільності, соціоморфності).

Метою статті є теоретичне обґрунтування системної моделі професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства у вищих навчальних закладах.

Питання моделювання професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства у педагогічній теорії. Моделювання процесу професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства у вищих навчальних закладах здійснювалось на основі теоретичного обґрунтування умов її ефективного функціонування; визначення методологічних підходів; пошуку, аналізу й отримання сучасної, доцільної саме для нашої роботи, інформації. Під час проектування ми вважали, що системна модель уможливлює відтворення готовності особистості майбутнього фахівця з туризмознавства задля усвідомлення особливостей її прогнозування, функціонування, подальшої успішної реалізації в освітній практиці.

Теоретичні засади впровадження моделей у процес професійної підготовки фахівців різних напрямів склали дослідницькі праці провідних учених з таких питань: моделі змісту природничо-наукової освіти бакалаврів і магістрів (П.В.Станкевич, 2010); особливості моделювання професійної підготовки вчительських кадрів з позицій компетентнісного підходу (Ю.П.Шапран, 2015); моделей загальноосвітніх навчальних закладів (Б.А.Франкфурт, 2000) та ін.

Підґрунтям з моделювання у професійній підготовці майбутніх фахівців з туризмознавства слугували такі дослідження: формування професійно-комунікативної компетенції у майбутніх менеджерів по туризму в процесі вивчення дисциплін по вибору на основі педагогічного проектування (Горбачев А.А., 2014); формування міжкультурної компетентності фахівців сервісу і туризму (Лиханова В.В., 2015, с. 86). Ми враховували думку щодо необхідності проектування структури і змісту рівнів системи вищої освіти, завдяки чому студенти конструюють індивідуальний освітній маршрут (Станкевич П.В., 2010, с. 14).

Визначальною метою створення системної моделі професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства у вищих навчальних закладах є отримання майбутніми фахівцями з туризмознавства необхідного рівня готовності до професійної діяльності. Ця модель, що розглядається як відкрита, інтегративна, багаторівнева, мобільна, адекватна соціальним вимогам й індивідуальним потребам студентів, освітня система, містить складові: теоретико-мето- дологічну, структурно-функціональну, проектно- технологічну, критеріально-аналітичну.

Теоретико-методологічна - спрямована на реалізацію системного підходу, що передбачає усвідомлення процесу окресленої підготовки як цілісної педагогічної системи; визначення мети педагогічної діяльності, що спрямована на формування готовності зазначених фахівців, та є засобом керування, перевірки, порівняння підсумків обраних педагогічних дій з прогнозованим результатом; вибору підходів, принципів, методів, орієнтованих на формування означеної готовності.

Структурно-функціональна - спрямована на реалізацію структурного та акмеологічного підходів завдяки розкриттю сутності готовності майбутніх фахівців з туризмознавства до професійної діяльності; визначенню педагогічних функцій (діагностичної, прогностичної, проектувальної, планування, інформаційної, організаційної, оцінювально-контрольної, корекційної, технологічної, винахідницької, дослідницької), спрямованих на формування структурних компонентів (мотиваційного, когнітивного, особистісно-творчого, інформаційно-технологічного, діяльнісно-операційного), що характеризують сформованість психологічної, теоретичної, практичної готовності означених фахівців.Проектно-технологічна - вбачає реалізацію компетентнісного, культурологічного, інформаційного, інноваційного, ціннісного, творчого, особистісного підходів завдяки побудові спеціальної освітньо-педагогічної основи професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства, що включає: запровадження інноваційної технології; науково-дослідної, творчої співпраці викладачів і студентів; організацію освітньої діяльності (моделювання, проектування); створення науково- методичного, навчального, інформаційного супроводу, освітньо-інформаційного середовища, організаційно-педагогічних умов, комплексної програми реалізації педагогічної технології, спрямованих на ефективність процесу формування означеної готовності.

Головна мета змісту професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства у вищих навчальних закладах полягає у формуванні їх готовності до майбутньої професійної туристичної діяльності.

З урахуванням теоретичного аналізу наукової, законодавчо-нормативної літератури з обраної теми, класифікаторів професій, зарубіжного огляду, власного досвіду; визначених ключових компетенцій майбутніх фахівців з туризмознавства (соціальних, комунікативних, інформаційних, автономізаційних), з'ясовані критерії відбору змісту освітнього процесу формування готовності зазначених фахівців:

безперервності (визначає самостійність, ґрунтується на принципі системності, що містить взаємообумовлене функціонування підсистем, які забезпечують безперервний перехід від одного етапу професійної освіти до іншого);

критерій економічної доцільності (передбачає таку модель змісту освітньої програми підготовки означених фахівців, що забезпечує задоволення потреби туристичних підприємств у професійних кадрах необхідної кількості, рівня готовності, з гарантованим ефективним результатом професійної діяльності);

соціоморфності (ґрунтується на принципі соціоморфності) [6], суть якого полягає в тому, що освіта в будь-якій країні є унікальною, індивідуальною, адекватною морфній системі соціально-економічних, національно-етнічних, демографічних, культурних зв'язків; має відповідати вимогам певного суспільства з урахуванням історії, культури, традицій; економічних, демографічних, соціогенетичних механізмів; національного досвіду розвитку освіти).

Реалізація змісту професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства у вищих навчальних закладах має враховувати вимоги:

оновлення змісту відповідно до умов інтеграції завдань освіти з Європейським освітнім простором; вдосконалення наукового, навчально-методичного, інформаційно-методичного, технологічного забезпечення; створення освітньо- інформаційного середовища;

індивідуального підходу, що полягає у врахуванні індивідуальних особливостей майбутніх фахівців з туризмознавства в процесі навчання, а саме: інтелектуальної сфери (уваги, перемикання, зосередженості, сприйняття, мислення, пам'яті, уяви); мови; емоційної сфери (темпераменту, чутливості, збудливості); вольової регуляції; поведінки; стилю навчання; фізичних особливостей (зору, слуху, постави); працездатності; темпу діяльності; загальних та/або спеціальних здібностей; схильностей; інтересів; спрямованості особистості; ступеню успішності з предмету і/або взагалі в навчанні;

принципу варіативності, що полягає в індивідуальному виборі студентів факультативу, спецкурсу або профілю спеціальності; інтеграції інваріативної і варіативної основ змісту з урахуванням індивідуальних особливостей студентів;

формування професійно вагомих та особистісних якостей, розвиток здібностей, опанування професійно спрямованими знаннями, уміннями і навичками задля становлення творчої, ініціативної, самостійної, відповідальної особистості фахівця, готового до успішного здійснення професійної діяльності в галузі туризму;

активізації і розвитку у студентів впродовж освітнього процесу інтересу, мотивації й потреби у навчанні, самонавчанні, постійному саморозвитку, професійному вдосконаленні, безперервній освіті протягом життя;

спрямованість на практико-орієнтований зміст навчання шляхом впровадження професійно значущих сучасних інноваційних педагогічних технологій; відбір професійно значущих, проектних завдань, необхідних для формування необхідного комплексу професійних знань, умінь і навичок;

варіативність педагогічних методів і форм з урахуванням індивідуальних особливостей студентів та соціальних вимог щодо майбутньої професійної діяльності; застосування контекстних, ігрових технологій в навчальному процесі;

посилення взаємозв'язку вищих навчальних закладів з роботодавцями шляхом залучення фахівців туристичної індустрії до освітнього процесу; впровадження нових форм соціального партнерства, нових типів договорів, спрямованих (з урахуванням їх максимального узгодження і реалізації взаємних інтересів) на підготовку фахівців і забезпечення кадрових потреб туристичних підприємств; вдосконалення практичної підготовки студентів, процесу проходження стажування і різних видів практик на всіх рівнях освіти.

Враховуючи досвід науковців з питань теоретико-методологічних основ підготовки фахівців у вищих навчальних закладах (Л.В.Кнодель, Г.О.Сорокіна, Л.П.Сущенко, В.К.Федорченко та ін.), спираючись на визначені концептуальні основи професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства, розкрито комплекс організаційно- педагогічних умов означеної підготовки, що складається з:

Теоретико-методологічних: орієнтація на формування означеної готовності з урахуванням системного, структурного, акмеологічного, діяльнісного, операціонального, праксиологічного, компетентнісного, ціннісного, культурологічного, інформаційного, інноваційного, творчого, осо- бистісного підходів; реалізація системної моделі формування готовності майбутніх фахівців з туризмознавства з урахуванням принципів атрактивності, міждисциплінарності, соціальної актуальності, багаторівневості, безперервності, полікультурності; забезпечення диференційованого і комплексного впливу на формування складових готовності фахівців означеного напряму шляхом впровадження новітніх технологій.

Технолого-організаційних: оновлення змісту відповідно до умов інтеграції освіти з Європейським освітнім простором; вдосконалення науково- методичного, навчального, технологічного, інформаційно-методичного забезпечення; створення освітньо-інформаційного середовища; впровадження професійно значущих інноваційних технологій; інтеграція інваріативної і варіативної основ змісту з урахуванням індивідуальних особливостей студентів; професійне вдосконалення викладачів відповідно до розвитку індустрії туризму; вдосконалення матеріально-технічних умов (новітнє обладнання, наочний, науково- методичний матеріал).

Навчально-методичних: варіативність педагогічних методів і форм з урахуванням індивідуальних особливостей студентів і соціальних вимог щодо їх професійної діяльності; відбір професійно значущих, проектних завдань задля формування комплексу професійних знань, умінь, навичок; застосування контекстних, ігрових технологій у навчанні.

Практико-орієнтованих: посилення взаємозв'язку вищих навчальних закладів з роботодавцями шляхом залучення фахівців туристичної індустрії до освітнього процесу; вдосконалення практичної підготовки студентів, процесу проходження стажування і різних видів практик на всіх рівнях освіти.

Активізації самостійної діяльності майбутніх фахівців з туризмознавства: орієнтація навчального процесу на розвиток творчої рефлексивної особистості студентів; активізація самостійної діяльності та розвиток самооцінки; мотивація до самовдосконалення, самоосвіти протягом життя.

Критеріально-аналітична складова є завершальною в процесі формування готовності фахівців досліджуваного напряму і передбачає реалізацію діяльнісного, операціонального, праксиологічного підходів, спрямованих на з'ясування узгодженості між дослідженням готовності майбутніх фахівців з туризмознавства до професійної діяльності, критеріями, рівнями її сформованості; формування самооцінки досягнутих результатів, умінь аналізувати власну навчальну і практичну діяльність, визначати й оцінювати причини успішності і неуспішності, визнавати помилки, складати програму коригування освітньої та практичної діяльності.

Усі визначені складові, що являють собою етапи, ланки у структурі загальної системи процесу формування готовності майбутніх фахівців з туризмознавства до професійної діяльності, ми розглядаємо у міцному взаємозв'язку з обов'язковим урахуванням визначеного методологічного підґрунтя під час їх використання.

Висновки

Тож, на основі теоретичного підґрунтя підтверджена актуальність висвітлених питань. Розроблена і запропонована системна модель професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства до професійної діяльності враховує багаторівневість цієї підготовки, що вимагає диференційованого підходу до розробки педагогічної системи на основі варіативного педагогічно корисного дидактичного забезпечення, що надає можливість комплексного врахування усіх факторів, що впливають на формування структурних компонентів готовності майбутніх фахівців з туризмознавства до професійної діяльності. Створення окресленої моделі передбачає, що ефективність її впровадження в освітній процес підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства у вищих навчальних закладах залежить від правильного розроблення і дотримання відповідних організаційно-педагогічних умов, більш ґрунтовне опрацювання яких вбачається у подальших дослідженнях.

Література

Горбачев А.А. Тарариева К.С. Этапы формирования профессионально-коммуникативной компетенции у будущих менеджеров по туризму в процессе обучения в вузе на основе педагогического проектирования. [Електронний ресурс]. - URL: http://Teoria-Practica.Ru/Rus/Files/Arhiv_ Zhumala/2014/4/Pedagogika/Gorbachev-Tararieva.Pdf

Лиханова В.В. Модель формирования межкультурной компетентности специалистов сервиса и туризма вестник бурятского государственного университета. - 2014. - №1(1). - С. 80-84.

Станкевич П.В. Модели содержания естественнонаучного образования бакалавров и магистров: автореф. дис. на соиск. учен. степени доктора пед. наук: спец. 13.00.02. «Теория и методика обучения и воспитания» (естествознание, уровень профессионального образования) / П.В. Станкевич. - Санкт- Петербург, 2010. - 38 с.

Субетто А.И. Социоморфность системы образования как критериальное основание квалиметрии страновых образовательных систем // Тезисы Международной конференции-семинара «Сравнение систем высшегообразования и сравнительная педагогика (г. Новгород, 26-30 сентября 1994 г.). - М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 1994. - С. 12-14.

Федорченко В.К. Теоретичні та методичні засади підготовки фахівців для сфери туризму: Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 / В.К. Федорченко ; Ін-ут педагогіки і психології проф. освіти АПН України. - К., 2004. - 43 с.

Франкфурт Б.А. Теоретико-педагогические проблемы построения современных моделей общеобразовательных учреждений: дис. на соискание науч. степени док. пед. науч: спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / Борис Андреевич Франкфурт. - М., 2000. - 424 с.

Размещено на Allbest.ru