Формування у студентів педагогічних спеціальностей навичок ХХІ століття у процесі виконання самостійної роботи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський університет імені Бориса Грінченка

Формування у студентів педагогічних спеціальностей навичок ХХІ століття у процесі виконання самостійної роботи

Леся Куземко

Анотація

У статті актуалізується проблема формування у майбутніх педагогів навичок двадцять першого століття: критичне мислення та здатність вирішувати проблеми, комунікативні навички та навички співробітництва, медіа та комп'ютерні навички. Розглянуто види самостійної роботи студентів та їхній вплив на формування навичок двадцять першого століття. Наведено приклади практичних розробок індивідуальних і колективних завдань самостійної роботи з однієї навчальної дисципліни та проаналізовано їхню ефективність. Представлено результати вивчення позиції студентів щодо виконання творчих завдань самостійної роботи.

Ключові слова: інформаційні технології, комунікативні навички, критичне мислення, навички ХХІ століття, навички співробітництва, веб-квест, самостійна робота.

Аннотация

В статье актуализируется проблема формирования у будущих педагогов навыков двадцать первого века: критическое мышление и способность решать проблемы, коммуникативные навыки и навыки сотрудничества, медиа и компьютерные навыки. Рассмотрены виды самостоятельной работы студентов и их влияние на формирование навыков ХХІ века. Приведены примеры практических разработок индивидуальных и коллективных заданий самостоятельной работы с одной учебной дисциплины и проанализирована их эффективность. Представлены результаты изучения позиции студентов по выполнению творческих заданий самостоятельной работы.

Ключевые слова: информационные технологии; коммуникативные навыки; критическое мышление; навыки ХХІ века; навыки сотрудничества; веб-квест; самостоятельная работа.

Annotation

Keywords: information technologies; communicative skills; critical thinking; skills of ХХІ th century; cooperation skills; professional training; Web-quest; individual task.

Актуальність дослідження. Нині, у період тотальної інформатизації суспільства, перед вищими навчальними закладами постає завдання активізувати творчий потенціал майбутніх педагогів спроможних критично мислити, використовувати і створювати інформаційні ресурси, породжувати адекватні потребам суспільства нові ідеї. Активізація творчості студентів можлива у логічному поєднанні аудиторних та позааудиторних завдань самостійної роботи, які спрямовані на формування та вдосконалення навичок ХХІ століття. Адже вирішення студентами самостійних індивідуальних та колективних завдань формує здатність до творчості та інноваційності, уміння швидко вирішувати проблеми, навички співробітництва, медіа та комп'ютерні навички. педагог мислення самостійний студент

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Формування у майбутніх педагогів навичок ХХІ століття актуалізується дослідженнями зарубіжних науковців щодо вимог, які ставляться до особистості в умовах інформаційного суспільства (П. Гриффін, О. Тоффлер, Б. Триллінг, Ч. Фейдл та ін.). В Україні проблема формування навичок ХХІ століття набула особливої популярності у наукових дослідженнях останніх років. А саме: використання інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні навичок інформаційної та інноваційної діяльності (Н. Балик,); методика налагодження електронної співпраці студентів для формування навичок співробітництва (Л. Варченко); використання методу проектів у формуванні навичок ХХІ століття (І. Кузьменчук); виконання компетентнісних задач (Н. Морзе) та використання мережевих ресурсів у процесі розвитку навичок ХХІ століття (Н. Дементієва, Г. Скрипка, С. Литвинова) (Срипка Г.В, 2016, с.99) та ін.

У теорії вищої освіти велика увага приділена потенціалу самостійної навчальної діяльності студентів для розвитку їхніх професійних і життєвих навичок. Самостійна робота розглядається як: один із ефективних методів пізнавальної діяльності студентів (А. Алексюк, Б. Єсипов, П. Підкасистий); форма організації навчання (Ю. Бабанський, В. Бондар, М. Дяченко, Л. Кандибович, І. Лернер, В. Сиротюк); спосіб формування самостійності та інформаційної культури (М. Айзенберг, Г Воробйов, І. Геллер, Н. Морзе, Є. Полат, Л. Савенкова) та ін. Ряд науковців (Р. Гуревич, М. Жалдак, М. Кадемія, М. Козяр та ін.) підкреслюють інноваційний характер самостійної роботи з використанням технологій Інтернет у професійній підготовці фахівців (Гуревич Р. С., 2012, с. 146).

Ці та інші науковці розглядають необхідність формування навичок ХХІ століття в освітньому процесі вищих навчальних закладів і розробили ряд теоретичних і практичних рекомендацій щодо його удосконалення. Однак, мало хто приділяв увагу саме ролі самостійної роботи для формування навичок ХХІ століття у майбутніх педагогів.

Мета статті: розкрити теоретичні й практичні аспекти формування навичок ХХІ століття у майбутніх педагогів у процесі виконання завдань самостійної роботи.

Особистість в умовах інформаційного суспільства. Ключовими навичками, що визначали грамотність фахівця в епоху індустрії, можемо назвати читання, письмо, арифметику. У ХХІ столітті акценти зміщуються у бік умінь критично мислити, здатності до налагодження взаємодії й комунікації з різними категоріями людей, творчого вирішення поставлених завдань. Адже нині фахівець будь-якої галузі повинен уміти самостійно здобувати і швидко осмислювати інформацію, критично її оцінювати, а не лише накопичувати і запам'ятовувати. Сучасні студенти завдяки інформаційним технологіям іноді володіють більшими знаннями у деяких сферах ніж викладачі. Отже, повинні змінюватися і підходи до викладання навчальних дисциплін у вищих навчальних закладах. Де педагоги перетворюються із проголошувачів знань на педагогів-організаторів і, відповідно, оцінюють не багаж знань студентів, а сформованість умінь виконувати поставлені задачі.

Звичайно, основу фахової підготовки педагогів повинні складати теоретичні знання та професійні уміння без яких не можлива організація навчально-виховної роботи з дітьми. Але у сучасному інформаційному світі лише професійних знань та умінь не достатньо щоб стати справжнім професіоналом. Під час розроблення навчальних програм викладачам ВНЗ варто орієнтуватися не лише на формування у студентів професійних компетентностей (освітньої, психологічної, дидактичної, рефлексивної), але і на розвиток загальних компетентностей (життєвої, комунікативної, самоосвітньої, інформаційної). Тобто формувати і розвивати у майбутніх педагогів навички ХХІ століття, до яких відносимо:

- творчість і інноваційність, що забезпечують здатність породжувати оригінальні ідеї, доносити ці ідеї до інших та самостійно їх впроваджувати, відкритість та сприяння творчим новаціям;

- критичне мислення та здатність вирішувати проблеми. Ці навички забезпечують здатність до аналізу, синтезування та оформлення інформації для вирішення завдань, уміння з'ясовувати причинно-наслідкові зв'язки, ґрунтовне розуміння чужих та доведення власних ідей;

- комунікативні навички та навички співробітництва, що забезпечують можливість співпрацювати і комунікувати з різними групами, гнучкість та готовність до необхідних компромісів з метою виконання спільного завдання, прийняття відповідальності за результати власної та спільної діяльності;

- медіа та комп'ютерні навички, що забезпечують швидкість та ефективність у пошуку інформації, здатність до критичного та компетентного її оцінювання, творчого використання даних для вирішення проблем, інтерпретації інформації і представлення різними способами;

- життєві та кар'єрні навички, що забезпечують здатність до ініціативи, відповідальності, самоспрямованості, лідерського служіння.

Самостійна робота, як один із видів навчальної роботи, дозволяє розширити навчальні можливості студентів, здійснити вибір і організацію індивідуальної траєкторії навчання, яка відбувається в контексті розвитку самостійного критичного і творчого мислення.

Відповідно до Тимчасового положення про організацію освітнього процесу у Київському університеті імені Бориса Грінченка визначено, що самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу без участі викладача у вільний від обов'язкових навчальних занять час. Метою самостійної роботи є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студента самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у підготовці та становленні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Вивчивши авторитетну думку Г. Романової (Романова Г. М., 2003, с.21) про те, що самостійна робота стає засобом активної пізнавальної діяльності лише за певних умов, спробуємо визначити педагогічні умови, за яких самостійна робота буде сприяти формуванню у студентів навичок ХХІ століття. А саме:

а)мета самостійної роботи не лише підпорядковується завданням навчальної дисципліни, а й спрямована на формування критичного мислення і життєвих навичок;

б)студент усвідомлює і приймає цю мету, слідує високим стандартам і цілям для якісного і вчасного виконання роботи;

в)у процесі роботи студент долає труднощі, проявляючи ініціативність, самоспрямованість та відповідальність;

г)у процесі роботи не лише закріплюються або отримуються нові знання, а і способи діяльності;

д)у процесі виконання роботи студент розвиває комунікативні навички, взаємодіє із товаришами та іншими викладачами та несе відповідальність за результат власної та колективної діяльності.

Щоб забезпечити ефективність самостійної роботи студентів необхідно, щоб її організація була підпорядкована таким вимогам:

1) наявність у студентів чіткої мотивації до оволодіння новими знаннями та уміннями. Мотивом до виконання самостійної роботи повинна стати не лише позитивна оцінка, а й прагнення упевнитись у значущості власних зусиль для вирішення завдань;

2) систематичність і послідовність. Якщо виникає тривала перерва у роботі з навчальним матеріалом - це негативно впливає на засвоєння знань і може спричинити втрату логічного зв'язку з раніше вивченим. Самостійній роботі має бути характерна чітка упорядкованість та поетапність виконання роботи. Безсистемність призводить до того, що студенти мають поверхневі знання. Тому кожне наступне завдання самостійної роботи повинно базуватися на знаннях і уміннях опанованих раніше, поступово ускладнюючись. Лише за такої умови студент зможе упевнитись у власній самостійності і працездатності;

3) правильне структурування самостійної роботи, раціональне використання часу. Кожен викладач повинен чітко планувати завдання згідно відведеного студенту часу для його виконання.

Адже занадто об'ємні за обсягом завдання і недостатньо часу на його виконання негативно впливатимуть на формування самовпевненості студента. Як результат - відмова від творчості у виконанні самостійної роботи, репродуктивний характер виконання завдань;

4) варіативність завдань самостійної роботи. Варто пропонувати студентам не лише індивідуальні, а й колективні завдання, під час виконання яких студенти змушені взаємодіяти, брати на себе керівні ролі, вчитися підпорядковуватися командним вимогам;

5) використання відкритих форм представлення результатів. Не варто обмежувати студентів у виборі форми презентації самостійної роботи, адже знаходження способу її представлення позитивно впливає на формування відповідних навичок.

Як зазначають науковці, для організації самостійної діяльності яка сприяє формуванню у студентів навичок ХХІ століття необхідно дотримуватись низки принципів, а саме (Котова А.В., Туренко Р.Л., 2015, с.76):

- активність студентів;

- індивідуалізація навчання;

- чіткість та визначеність завдань;

- систематичність та послідовність у формуванні навичок самостійної роботи;

- свідомість та самостійність навчання;

- зв'язок із життям;

- використання єдиних критеріїв оцінки.

Одним із головних етапів в організації самостійної роботи є контроль і оцінювання її результатів. Вони можуть здійснюватись у будь-якому вигляді, як на аудиторних навчальних заняттях, так і в позааудиторний час з оцінюванням та самооцінюванням усних відповідей, письмових й графічних робіт студентів.

З метою вивчення ставлення студентів до виконання завдань самостійної роботи, нами проведено опитування. В ньому брали участь студенти третього курсу напряму підготовки «Дошкільна освіта» ОКР «бакалавр» денної форми навчання (всього 28 осіб).

Одне із запитань, поставлених студентам, стосувалося вмінню раціонально розподіляти час на виконання самостійних завдань. У результаті опитування, з'ясували, що 44% студентів завжди раціонально розподіляють свій час на виконання самостійної роботи, 54% опитаних відповіли, що інколи і лише 2% студентів відповіли, що ніколи не розподіляють свій час, а виконують завдання по можливості й в останній момент. Тому ми дійшли такого висновку, що більшість студентів здатні раціонально розподілити свій час, у тому числі і на виконання самостійної роботи.

Ми запропонували відповісти на запитання: «Чи завжди Ви наполегливо продовжуєте роботу, навіть коли відчуваєте труднощі у виконанні завдань?». Отримані результати засвідчили, що 56% студентів готові долати труднощі у процесі виконання самостійної роботи, 41% студентів відповіли, що інколи продовжують роботу коли стикаються з труднощами, та лише 3% студентів закінчують роботу, якщо у них виникають певні труднощі.

Пропонуючи студентам наступне запитання ми хотіли дізнатися чи звертаються студенти по допомогу до своїх викладачів, товаришів, або вирішують проблеми, які виникають при виконанні самостійних завдань, самостійно. Отже, відповіді на це запитання отримали такі: 68% студентів завжди звертаються до викладачів за допомогою, 20% опитаних обговорюють проблеми із товаришами по групі, 12 % студентів намагаються вирішити проблему самостійно.

На запитання - чи завжди студенти ознайомлюються із методичними рекомендаціями щодо виконання самостійної роботи, отримали стовідсоткову стверджувальну відповідь.

Отже, проведене дослідження дозволило зробити наступні висновки: переважна більшість опитаних студентів здатні вчасно та самостійно виконувати завдання, переборювати труднощі за умови чітких методичних вказівок щодо їхнього виконання та підтримки з боку викладача та одногрупників. Виходячи з цього припускаємо, що опитані студенти готові виконувати колективні завдання самостійної роботи, доцільно розподіляючи час та виконавчі ролі. З цією метою нами розроблено серію індивідуальних та групових завдань самостійної роботи з дисципліни «Основи наукових досліджень» для студентів третього курсу напряму підготовки «Дошкільна освіта» які зорієнтовані на формування навичок ХХІ століття.

Під час розроблення самостійної роботи значна увага приділялася поєднанню завдань дослідницького характеру із застосування інформаційних технологій та завдань, що передбачають індивідуальну роботу та колективну взаємодію. Найкращою формою самостійної роботи обрано Веб-квест, який поєднує метод проектів з використанням Інтернет і рольових ігор. Під квестом (англ. Quest - подорож, мандрівка) розуміють комп'ютерну гру, в якій гравець має досягти певної мети, використовуючи власні знання і досвід, а також спілкуючись з учасниками квесту (Гуревич Р. С., 2011, с. 36). Основою Веб-квестів є проектна методика, яка орієнтована на самостійну діяльність студентів - індивідуальну, парну, групову, котра здійснюється за певний проміжок часу з використанням мережевих технологій.

У ході дослідження проблеми, нами була здійснена апробація розробленого Веб-квесту самостійної роботи з дисципліни «Основи наукових досліджень». Для прикладу наведемо декілька завдань Веб-квесту:

- вирішення кросворду, який студенти розв'язують після опрацювання теоретичного матеріалу. Результатом виконаного завдання вважається розміщене на блозі дисципліни ключове слово. Для того щоб дізнатися наступне завдання, необхідно скористатися програмою QR-reader;

- завдання для виконання якого студенти повинні ознайомитись із електронними сайтами вищих навчальних закладів Києва та створити каталог фахових видань;

- визначити коло актуальних проблем дошкільної освіти України (за результатами аналізу статей із журналу «Дошкільне виховання» за останні два роки) та обрати одну для дослідження. Переглянути сайти ДНЗ України і ознайомитися з розробленими анкетами для батьків та вихователів з обраної проблеми. Проаналізувати їх та створити власну анкету для батьків та вихователів враховуючи всі недоліки;

- інтерактивні тести та дидактичні ігри, розв'язання яких потребує глибоких знань теоретичного і практичного матеріалу з дисципліни. Підставою для оцінювання результату гри є скріншот, який студент розміщує на блозі дисципліни та ін. (Куземко Л. В., 2016, с. 543).

Розроблені завдання є досить ефективною формою розвитку системного і критичного мислення студентів, розвивають самоаналіз та самооцінювання власних досягнень, формують здатність співпрацювати у команді для досягнення мети та нести відповідальність за результат, удосконалюють інформаційно-комунікаційні уміння.

Студенти третього курсу, які ввійшли до експертної групи у кількості 28 осіб, вже вивчали зазначену дисципліну і мали змогу порівняти розроблені завдання самостійної роботи і оцінити доцільність Веб-квесту. Наводимо окремі результати проведеного опитування студентів після проходження ними Веб-квесту.

На перше запитання розміщене у блозі «Мені складно/ не зрозуміло було виконувати...» студенти експертної групи відповіли таким чином: 58% студентів відповіли, що завдання були зрозумілими та не складними і виконували їх із задоволенням. Для 24% студентів деякі завдання виявилися складними, але посильними. Решта опитаних мала труднощі під час виконання конкретних завдань, в основному це групові завдання та завдання із застосуванням QR-кодів та просили більш детально описати як користуватися даною програмою-додатком.

Оцінюючи завдання за 5-ти бальною шкалою (1-легко, 5-важко) студенти показали наступне: 20% - відповіли, що завдання легкі для виконання (оцінили в 1-2 бали за шкалою оцінки). 65% студентів оцінили в 3-4 бали за шкалою, решта опитаних зазначили про високу складність завдань. Отже, можемо констатувати, що завдання для самостійної роботи середньої складності та посильні для виконання переважної більшості студентів. У блозі студенти, які проходили запропонований Веб-квест, залишали власні коментарі щодо завдань: свої враження, пропозиції, зазначали які нові знання та уміння здобули.

Апробація розроблених завдань дала змогу з'ясувати, що переважна більшість респондентів надають перевагу самостійній роботі у формі Веб-квесту. Виконання запропонованих завдань підвищує інтерес, активізує пізнавальну діяльність, а отже сприяє кращому опануванню студентами навчальним матеріалом, мотивує до вироблення практичних умінь щодо проведення самостійних досліджень, колективної взаємодії тощо.

Отже, використання технології Веб-квесту як форми організації самостійної роботи студентів у вищому навчальному закладі дозволяє: удосконалити навички пошуку інформації у мережі інтернет; розвивати критичне мислення, здатність до аналізу, узагальнення та оцінки інформації; заохочувати студентів до самостійності у вирішенні завдань; розвивати дослідницькі та творчі здібності; формувати здатність до налагодження комунікації і взаємодії з іншими.

Висновок

Самостійна робота студента є важливої і невід'ємною частиною сучасної професійної освіти і здатна сприяти формуванню у майбутніх фахівців навичок ХХІ століття. Завдання самостійної роботи повинні виконуватися систематично, відповідати тематиці матеріалу, що вивчається і бути варіативними за ступенем складності та рівню самостійності студента. По мірі розвитку готовності до самостійної роботи (розвитку мотивації) функція контролю з боку викладача замінюється різними формами самоконтролю. Від початкового безпосереднього керівництва викладача через керівництво опосередковане студент переходить до самоуправління власною діяльністю. Самостійна робота перестане бути формальною ланкою, якщо буде усвідомлюватися студентом як суттєво необхідний елемент свого розвитку. Перспективним напрямом подальшої роботи є питання розробки різних форм і технологій навчання майбутніх педагогів для забезпечення нової якості професійної освіти.

Література

1. Гуревич Р. С. Веб-квест як інноваційна технологія навчання у вищій і середній школі / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія // Вісн. Луган. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. - Луганськ: ЛНУ ім. Т. Шевченка, 2011. - Ч. 1. - Вип. 21(232). - С. 36-45.

2. Гуревич Р. С. Інформаційно-комунікаційні технології в професійній освіті / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія, М. М. Козяр ; за ред. член-кор. НАПН України Гуревича Р. С. - 2012. - 506.

3. Котова А. Принципи організації самостійної роботи студентів та вимоги до її проведення / Анна Котова, Рима Туренко // ScienceRise. - 2015. - T. 10, N 5 (15). - С. 75-77. - Режим доступа : DOI : 10.15587/2313-8416.2015.52181.

4. Куземко Л. В. Використання Веб-квестів у проектуванні самостійної роботи майбутніх вихователів ДНЗ / Л.В. Куземко, Т.В. Бондаренко.// Молодий вчений : наукове видання - 2016. - №4. - С. 541-544.

5. Романова Г.М. Індивідуально-типологічні та дидактичні чинники результативності самостійної роботи студентів економічних університетів : автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / Романова Ганна Миколаївна, Ін-т педагог. і психолог. проф. освіти АПН України. - Київ, 2003. - 21 с.

6. Срипка Г.В. Формування в учнів навичок ХХІ століття засобами інформаційно-комунікаційних технологій / Г.В. Скрипка // Інформаційні технології і засоби навчання, 2016. - Т.54, - №4. - С.99-105. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1410/1066. (15.10.2016)

Размещено на Allbest.ru