Методична презентація рекламних медіатекстів на освітньому web-порталі

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Сучасне людство живе в епоху суцільної глобалізації, а зі збільшенням обсягу інформації пов'язане виникнення явища, яке отримало назву «масова комунікація», що протягом доволі тривалого часу є об'єктом прискіпливої уваги дослідників різноманітних наукових напрямів: комунікативна лінгвістика, соціологія комунікації, прагмалінгводидактика, прикладна лінгвістика і психологія, інформатика тощо. Означені проблеми вирішують у межах відносно нової української педагогічної парадигми - медіаосвіти як наукового напряму дидактики, основними завданнями якої є «підготовка нового покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття й розуміння різної інформації, усвідомлення наслідків її впливу на психіку тощо» [1, с. 134]. Становлення і стрімкий поступ вітчизняної медіаосвіти, як самостійного напряму в царині педагогічної науки, спричинили нагальну потребу в чіткому обґрунтуванні її понятійного апарату. Як було доведено науковцями (О. Волошенюк, В. Іванов, Н. Зражевська, Н. Кириллова, Л. Найдьонова, Г. Онкович, Б. Потятинник, О. Федоров, Ю. Чернявська), медіаосвіта, не виявляючи виразної професійної спрямованості, зазвичай інтегрована в різні сфери освітньої діяльності, а зручним механізмом формування медіакультури і медіакомпетентності особистості, як наслідку запровадження медіаосвіти, виступають різноманітні медіатексти.

Мета статті полягає в обґрунтуванні методичної значущості інформаційного віртуального середовища для забезпечення потреб сучасної медіаосвіти, що передбачає:

а) уточнення змісту інформаційного наповнення веб-порталу з презентації рекламних текстів;

б) визначення дієвих прийомів і форм роботи, типів завдань із візуалізації рекламного дискурсу. Медіатекст як особливий різновид інформаційного і впливового дискурсу, на відміну від звичайного тексту, є витвором масово-інформаційної діяльності й масової комунікації, що має на меті вплинути або переконати. Медіатекст на сьогодні фактично визнано основною одиницею членування медіапростору, в межах якого поєднано такі багаторівневі поняття, як газетна стаття, радіопередача, телевізійні новини, Інтернет-реклама й інші види продукції засобів масової інформації.

Перші фундаментальні праці, присвячені розгляду сутності досліджуваного феномена, як і, власне, поява самого терміна «медіатекст» в англомовній літературі (А. Белл, ван Дейк Т., М. Монтгомері, Р. Фаулер, Н. Фейєрклаф), спричинили до того, що згодом західна термінологія поєдналася з вітчизняними напрацюваннями у вивченні мови ЗМІ, публіцистичного стилю. На пострадянському просторі значний унесок у становлення та розвиток загальної теорії медіатексту зробили С. Бернштейн, С. Гаріна, Т. Добросклонська, Л. Кройчик, Н. Кузьміна, О. Леонтьєв, М. Молчанова, Г. Почепцов, Ю. Рождественський, С. Сметаніна, Г. Солганик, Н. Чичеріна, М. Яцимірська та інші. Відзначимо, що найбільш затребуваним науковою спільнотою поняттям на позначення текстів сфери масових комунікацій виявився саме цей термін поряд із суміжними - «мас-медійний текст», «газетний текст», «публіцистичний текст», «журналістський текст», «рекламний текст», «теле - і радіотекст», «текст Інтернет - ЗМІ», «PR-текст» тощо. У сучасних концепціях медіатексту визнано три основних сфери його функціонування - журналістика, реклама і PR, і, як уважає М. Казак, «свою пояснювальну силу термін набуває при інтерпретації медіатексту як сукупного продукту трьох глобальних підсистем масової комунікації: журналістики, PR і реклами» [2, с. 185].

Сьогодні й самі медіа дослідники Г. Бакулєв, В. Костомаров, В. Різун, І. Чемерис поділяють на «традиційні» (книгодрукарня, преса, радіо, звукопис, кінематограф, телебачення) і сучасні або «нові» (відео, мобільні телефони, CD, DVD, комп'ютер, Інтернет). Зокрема, Г. Бакулєв зазначає, що основні риси, які «вирізняють «нові медіа» від «старих»: децентралізація, висока пропускна спроможність, інтерактивність, гнучкість форми, змісту й використання інформації» [1, с. 3]. Не випадково з ними пов'язують поняття креолізації, мультимедійності і гіпертексту. Українська дослідниця М. Яцимірська, синтезуючи різні тлумачення медіатексту, визначає його, як «усний чи писемний твір масовоінформаційної діяльності та масової комунікації, суттю якого є конкретна інформація, що виражена мовленням з метою впливу на громадську думку та переконання» [4, с. 66]. Слушним спостереженням автора є розрізнення в медіатексті за тексту-фрагменту події, що змальована в тексті, і підтексту - так званої прихованої інформації, яка випливає з тексту завдяки асоціативності його одиниць.

Як бачимо, сучасне тлумачення медіатексту пов'язане із жанрами медіа, які виокремлюють, спираючись на канали трансляції: телебачення, радіо, кінематограф, друковані ЗМІ, Інтернет. З-поміж різних одиниць медіапростору нашу безпосередню увагу привернув саме Інтернет як потенційий освітній ресурс, що створює найбільш сприятливі умови для методичної презентації рекламних текстів. Така наукова позиція пояснюється кількома причинами. По-перше, Інтернет має найбільше охоплення споживацької аудиторії, адже Інтернетний простір складається з численної кількості комп'ютерних мереж, забезпечуючи доступ до комп'ютерів, електронної пошти, баз даних. По-друге, ключовою відмінністю веб-видання від немережевого є наявність трьох ознак: інтерактивність, мультимедійність та гіпертекстуальність. У мережі можливо досягти прямої взаємодії користувачів у режимі он-лайн або створити акт колективної комунікації. Мультимедійність забезпечує можливість трансляції повідомлень з допомогою поєднання різних каналів: аудіального, візуального та вербального. Гіпертекстовий характер медіаресусу позначається на гнучкості й унікальності форми і змісту мережевих видань.

Власне презентація практичної частини роботи створена за допомогою системи управління контентом Український WordPress.

Як відомо, найвиразнішим виявом візуалізації рекламного дискурсу є креолізація як поєднання словесних і невербальних (іконічних) засобів передавання інформації (фотографії, малюнки, колір фрагментів зображення, варіювання шрифту, так звані зображення-метафори чи символи, графіки, таблиці, схеми, креслення і под.). Наявність зображення дозволяє мінімізувати вербальну яка використовує технологію Web 2.0, є легкою в налаштуванні і зручною в користуванні, дає можливість підключити модулі (плагіни) з простою системою їх взаємодії з кодом, публікації за допомогою сторонніх програм і сервісів, має підтримку так званих «тем», наявність українських перекладів і величезні бібліотеки «тем» та «плагінів». Створення освітнього веб-порталу сконструйовано з використанням доменного імені advertisingtext.com.ua. Інформаційне наповнення web-порталу має інтегрований характер і складається з лекційного, практичного (комплекс вправ і завдань) і контрольного блоків (модульне тестування), розміщених на головній сторінці. Окремо навчальний портал містить інтерактивний глосарій, перелік рекомендованої літератури як основної, так і додаткової з гіперпосиланнями на інтерактивний доступ до неї. Безпосередній дистанційний діалог забезпечується можливістю залишати коментарі. Розроблений веб-ресурс містить RSS (XML формати, що використовують для публікацій і надання часто змінюваної інформації, напр., анонсів новин, заголовків, зображень, аудіо і відеоматеріалів). Для зручності пошуку необхідну інформацію можна переглянути як окремо при натисканні на потрібне заняття з відповідною назвою, так і праворуч у меню, а наявність календаря забезпечує можливість відшукати його за датою. Таким чином, web-ресурс дозволяє унаочнити рекламні медіатексти за рахунок використання засобів медіа - статичної й анімованої графіки, відео та звуку, презентуючи їх в інтерактивному режимі з прямим доступом до мережі Інтернет.

Рис. 1

медіосвіта візуалізація дискурс невербальний

Зазвичай інтерфейс з екрану монітора має вигляд слайдів електронної версії демонстраційного «Альбому креолізованих текстів реклами»: інформацію і багато що стає зрозумілим студентам без зайвих слів, адже іконічний компонент спонукає до потрібних асоціацій, натякаючи на приховані смисли. Рівень довіри до візуальної інформації набагато вищий, ніж до словесної, до того ж вона довше зберігається в пам'яті. Зображення може або доповнювати вербальне повідомлення, або мати основне інформаційне навантаження, або взагалі замінити вербальне послання. Ілюстрацією таких рекламних текстів є плакати « Чистота, що вражає. Легкий догляд за мийками Blanco», «Мікадо.

Мистецтво японського виновиробництва», рекламний постер «Pantine». Презентація слайдів дозволяє відстежити психологію впливу колірної гамми на споживачів, розтлумачити семантику основних кольорів. Наприклад, демонструючи плакат-рекламу лікувального засобу «Карсил», акцентуємо на тому, що зелений колір украй доречний, адже «запевняє» споживача в тому, що препарат натуральний, екологічний, в основі якого - природні речовини, тому він безпечний і надійний. Підсилює візуалізацію і слоган з римою «Карсил - надасть печінці нових сил». Часто тлом для креативних ідей є кольорові поєднання, які апелюють до символів, міфів або кодів культури (напр., слайд « SEMKI»), або служать для посилення колірного контрасту основних кольорів (напр., слайд «Майонез Ukropstyle»). В обох випадках у вербальній складовій плакату спостерігаємо і варіювання шрифту через поєднання кирилиці з латиницею. Приклади доводять, що основним інструментом рекламного впливу на споживача є «імідж», як психологічний образ товару, що склався, ставши брендом (напр., відеоролик «Корона» з домінуванням червоного кольору підтверджує усталений асоціативний ряд: обгортка плитки шоколаду - червона жіноча сукня, колір помади і вишукане жіноче взуття на високих підборах).

Слід зазначити, що застосування освітнього порталу як засобу презентації рекламних текстів, зумовлює специфіку технічної організації навчального процесу, яка потребує вільного доступу до мережі Інтернет з використанням інтерактивної дошки чи екрану і проектора.

Саме формат освітнього веб-порталу, пов'язаний з його інтерактивністю, забезпечує здатність взаємодіяти в режимі он-лайн бесіди, віртуального діалогу з чимось (комп'ютером), або з кимось (людиною). По-перше, така організація роботи з аналізу медіатекстів передбачає як безпосередній діалог викладача зі студентами, покроковий навчально- методичний супровід, так і самостійну роботу студентів або роботу в парах. По-друге, значний обсяг роботи з аналізу рекламних текстів мінімізовано шляхом використання комп'ютерних технологій, зокрема електронної версії «Альбому креолізованих текстів реклами», мультимедійних презентацій, портфоліо рекламного тексту і т.ін.

Розроблена методична система з презентації рекламних текстів спиралася на використання інтерактивних вправ, які було створено за допомогою сервісу LeamingApps, що є частиною Web 2.0 для підтримки процесу навчання й викладання з допомогою невеликих інтерактивних модулів, які прислужаться як безпосередні навчальні ресурси або як самостійна робота.

Розробка загальнодоступної бібліотеки незалежних блоків, придатних для повторного використання чи змін, здійснюється з урахуванням того, що блоки (вправи) не вміщені в жодні конкретні сценарії або програми, тому вони не розглядаються як цілісні завдання, а їх можна використати в будь-якому доречному методичному сценарії. Основна ідея інтерактивних завдань, таким чином, полягає в тому, що студенти мають змогу перевірити знання або відпрацювати вміння в нестандартній формі, що, безумовно, сприяє появі інтересу і мотивованості на отримання нової інформації. Крім того, після попередньої реєстрації на сайті цей освітній ресурс дає змогу як переглядати шаблони вправ, так і створювати чи зберігати власні.

Так, однією з інтерактивних вправ є вправа «Класифікація», виконання якої скеровано на комплексний аналіз рекламних текстів у межах медіапростору: перегляньте залежність презентації рекламної продукції від каналу розповсюдження:

а) ранкове шоу «Підйом» на Новому каналі;

б) реклама в радіоефірі;

в) «Подробиці» на телеканалі Інтер (випуск новин);

г) реклама на он-лайн ресурсах;

д) вуличні рекламні постери, флаєри, банери тощо.

Проаналізуйте рекламний контент трьох найпопулярніших соціальних мереж: Фейсбук, В Контакті, Твіттер і визначте їх цільову аудиторію.

Інше завдання інтерактивного типу «Таблиця відповідностей», передбачає розмежування рис, притаманних динамічній рекламі на телебаченні і статичній (рекламні постери), зокрема механізмів мовленнєвого впливу (уведення оцінної інформації до фактологічної; подрібнення інформації; метафоричність, розмитість значень; використання слів з «дифузною» семантикою; використання лексики, що викликає прогнозовану реакцію):

1. Порівняйте рекламні ролики з їх відповідниками статичної реклами та визначте спільні і відмінні риси щодо засобів мовленнєвого впливу:

1. https://www.youtube.com/watch?v=dA1kRHOeTP M (Золотий вік);

2. https://www.youtube.com/watch?v=xjSCWMZUwH Y (Ощадбанк);

3. https://www.youtube.com/watch?v=pRKHhq1TQL Q (Козацька рада);

4. https://www.youtube.com/watch?v=u0c3sQkB 1Hk (Карпатська джерельна);

5. https://www.youtube.com/watch?v=ROiH802fCtA (Жатецький гус);

6. https://www.youtube.com/watch?v=ACMHrqjPYw4 (Садочок).

2. Проаналізуйте явище «прихованої реклами» в телевізійних шоу чи кінематографі. Поясніть, яким чином та з якою метою використовують саме такий вид реклами. Змонтуйте на прикладі фрагменту з теле-шоу чи кінострічки використання прихованої реклами. Прокоментуйте свій вибір.

Під час презентації рекламних текстів у визначеному освітньому форматі зростає методична цінність так званих аналітико-конструктивних вправ, що мають на меті: а) критичний аналіз рекламних текстів, розміщених у друкованих виданнях або Інтернет-ЗМІ, визначення їх спільних і відмінних рис; б) уточнення культурологічних маркерів рекламної продукції; в) самостійну дослідницьку діяльність з моніторингу Infostream; г) формування вмінь проектування і створення рекламного тексту. Наприклад:

1. Розгляньте запропоновані рекламні медіатексти. Поясніть, які культурні маркери (колір, розмір, варіювання шрифту, зображення-символи чи зображення-метафори, малюнок чи фотографія) було використано:

«Майонез укропстайл»

(https://www.youtube.com/watch?v=lDhrJYPe3YM; «Ощадбанк»

https://www.youtube. com/watch?v=hVNkJ4ot1kY; «Семкі»

https://www.youtube. com/watch?v=kRqj zb-Fbv0;

«Ice mix»

https://www.youtube.com/watch?v=_3 6RlkXJXhw).

Доберіть власний приклад культурно -

маркованих рекламних текстів.

2. Створіть і запишіть рекламний відеоролик для просування на ринку певного товару або послуги для загального користування.

3. Проаналізуйте рекомендовані рекламні тексти й поясніть, які саме мовні явища домінують та з якою стилістичною метою. Наведіть власні приклади використання мовних явищ у рекламних текстах (рекламні плакати, телереклама «Алерсіс» (https://www.youtube.com/watch?v=NPJWUqiekfc)

4. Проаналізуйте Інтернет-сайти та визначте їх типи. Відзначте особливості побудови кожного відповідно до приналежності певному типу медіатексту, уточніть авторські преференції щодо рекламної продукції. http://1.kopiyka.club/

https://pokupon.ua/odessa

https://www.ukr.net/

http://www.atbmarket.com/uk/hot/akcii

http://comfy.ua/?partner=google&gclid=CIX06q2o-

8cCFeULcwodyrMHNQ

http://www.boston.com/

http://www.fulbright.org.ua/

https://www.groupon.com.ua/browse/odessa

http://www.eldorado.com.ua/

https://bucha.com.ua/?do=board

http://health-ua.com/

Сумуючи викладене, відзначимо, що медіаосвіта, як нова педагогічна парадигма, безумовно, оперує своїм понятійним апаратом. Сучасна мовна особистість перебуває під значним тиском інформаційних потоків медіапростору, основною одиницею якого є медіатекст, що на відміну від звичайного тексту, є інтегративним витвором масово-інформаційної діяльності та масової комунікації і має на меті або вплинути, або переконати. Сучасні концепції медіатексту як багаторівневого утворення, доповнені стійкою системою параметрів, дозволяють виокремити нові жанри медіа, з-поміж яких окреме місце посідає рекламний медіатекст. Специфіка взаємодії вербальної й іконічної частини, провідна роль візуального сприймання у процесі декодування рекламного повідомлення неминуче змушують шукати оптимальні шляхи з його методичної презентації, одним із яких є використання віртуального освітнього середовища, зокрема освітніх веб-ресурсів. Використання освітніх ресурсів, заснованих на web-технологіях, можливе як у режимі он-лайн, так і за відсутності до мережі Інтернет (навчальні матеріали у вигляді веб-сайтів, розміщені на локальному сервері, компакт-дисках або жорстких дисках). Перспективним напрямом уважаємо розробку цілісної методичної системи з презентації на веб-ресурсах різних сучасних жанрів медіа.

Література

1. Бакулев Г.П. Массовая коммуникация: западные теории и концепции / Г.П. Бакулев. - М.: АспектПресс, 2005.- 176 с.

2. Казак М.Ю. Медиатекст: сущностные и типологические свойства.

3. Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник для студентів педагогічних коледжів / ред.- упор. В.Ф. Іванов, О.В. Волошенюк; за наук. ред. В.В. Різуна. - К.: Центр Вільної Преси, 2014. - 431 с.

4. Яцимірська М.Г. Сучасний медіатекст: Словник-довідник / М.Г Яцимірська. - Львів: ПАІС, 2005 - 220 с.

Размещено на Allbest.ru