Методика підготовки фахівців з екологічного моніторингу

Рецензент: д.пед.н., професор Е. Е. Карпова

м. Житомир, м. Київ, Україна

Зростання обсягів нової наукової інформації екологічного спрямування вимагає від навчальних закладів підготовки активних, самостійних майбутніх екологів з розвинутим системним мисленням, сформованим професійним світоглядом та здатних комплексно вирішувати екологічні проблеми. Актуалізація питання професійної підготовки майбутніх екологів, спонукає до пошуку нових шляхів удосконалення вищої освіти, що підвищить не тільки активність та ініціативність студентів, а і сформує у них професійні компетентності [1, с. 17].

Саме впровадження міждисциплінарного підходу у навчання буде сприяти формуванню професійних компетентностей у майбутніх екологів. Раціональне використання потенціалу фундаментальних природничо-наукових дисциплін призведе до систематичності, послідовності, наступності в оволодінні необхідними компетентностями, а, отже, до збільшення обсягу засвоєних знань студентами.

Навчальна дисципліна «Моніторинг довкілля» є синергетичним комплексом природничо-наукової і професійно-практичної підготовки фахівців. Тому актуальним є формування професійних компетентностей у майбутніх екологів з використанням міждисциплінарних зв'язків при забезпеченні змісту моніторингу довкілля.

Питання організації професійної підготовки фахівців на основі міждисциплінарної інтеграції досліджували Н. Амінов, І. Бочан, А. Вербицький, В. Вершинін, С. Григор'єв, О. Лестунов, О. Уваров, В. Яценко та ін. [3, с. 85]. Застосування міжпредметних зв'язків при професійній спрямованості навчання досліджували С. Гончаренко, О. Васюк, Р. Гуревич, О. Дубинчук, І. Звєрєв, І. Козловська, К. Колесіна, В. Максимова, П. Самойленко, О. Сергєєв, В. Федорова, Н. Лошкарьова [7]. Проблемою використання міждисциплінарних зв'язків при вивченні дисциплін природничого та гуманітарного циклу займалися В. Н. Максимова, І. С. Москальова, І. І. Петрова, Н. А. Лошкарьова та інші [4]. Фундаменталізація освіти спрямована на фундаментальну підготовку студентів в умовах мобільного ринку інтелектуальної праці, що визначає рівень їх конкурентоздатності; перехід від дисциплінарно-інформаційного підходу до міждисциплінарного знання, до оволодіння методологією предмета, до інтелектуальних основ майбутньої професійної діяльності; використання інтелектуальних та інформаційних освітніх технологій; отримання фундаментальних якісних результатів [1, с. 18].

Основними проблемами, характерними для сучасного стану підготовки майбутніх екологів у ВНЗ є відсутність або слабо вираженість міждисциплінарних зв'язків, низька системність знань, переважне застосування традиційних методів навчання і недостатній рівень використання інформаційно-комунікаційних технологій [1, с. 19].

Впровадження нових технологій навчання, інтегральних курсів, розробка нових міждисциплінарних зв'язків є основою методики організації навчання дисциплін професійно-практичного циклу [6, с. 164]. Тому, для підвищення якості професійної підготовки майбутніх екологів необхідно оновити зміст навчання, виокремити окремі його елементи та зв'язки між навчальними дисциплінами, практиками. Що, в свою чергу, призведе до структурування навчального плану, програм, використання інноваційних методів і форм навчання.

Метою дослідження є обґрунтування та розробка методичних засад підготовки фахівців у процесі навчання моніторингу довкілля на основі міждисциплінарних взаємодій.

На основі подібності змісту фундаментальних природничо-наукових, професійно-практичних дисциплін у підготовці майбутніх екологів, міждисциплінарні зв'язки дозволяють побудувати цілісну систему навчання. За рахунок їх використання в організації навчального процесу можна досягти збільшення наукоємності навчання, його доступності, що призведе до удосконалення процесу формування знань, умінь і навичок у студентів.

Отже, розглянемо методичні засади навчання моніторингу довкілля на основі міждисциплінарної інтеграції. Дана дисципліна є провідною у підготовці майбутніх фахівців-екологів, у процесі вивчення якої у студентів формується професійна компетентність - здатність особистості володіти професійно-профільованими знаннями і практичними уміннями, визначати показники якості природного середовища і на їх основі здійснювати екологічний аналіз, обгрунтовувати напрям використання та оптимізації функціонування природних еко- та геосистем; визначати та оцінювати ефективність природоохоронних заходів з метою підготовки обгрунтованих регіональних програм та проектів, а також для прийняття відповідних управлінських рішень [2, с. 7]. компетентність студент еколог моніторинг

Під час побудови курсу «Моніторинг довкілля» було визначено дисципліни, які передають вже сформовані знання, уміння і навички (табл.1). Дані дисципліни можна поділити на 2 блоки:

· фундаментальні - «Фізика з основами біофізики», «Біологія», «Хімія», «Екологія», «Гідрологія», «Грунтознавство», «Топографія з основами картографії», «Геологія з основами геоморфології», «Метеорологія і кліматологія», які формують загальнонаукові природничі компетентності, в тому числі: світоглядні здатності світосприйняття і структурно-функціональної взаємодії у системі людина-суспільство-природа через хімічні, фізичні, біологічні, суспільно-політичні процеси і явища; критично оцінювати безпеку науково-технічного прогресу для суспільства, а також у глобальному вимірі [5, с. 376];

· оцінні - «Вища математика», «Геоінформаційні системи в екології», «Нормування антропогенного навантаження на природне середовище», які розвивають математичні, аксіологічні, квалітологічні здатності для вирішення певних екологічних проблем, зокрема здійснювати оцінку достовірності і змін; набувають навичок збору, критичного аналізу, адекватної оцінки інформації та її відображення за допомогою сучасних геоінформаційних технологій.

На основі отриманих знань, умінь і навичок суміжних дисциплін під час навчання моніторингу довкілля у майбутніх екологів сформуються навички відбору зразків природних компонентів для аналізів та здатність роботи із сучасними приладами оцінки стану компонентів довкілля, зможуть застосовувати сучасні методи та засоби контролю стану атмосферного повітря, природних вод, грунтів та стану біоти; оволодіють методиками обробки екологічної інформації і оцінки стану природних об'єктів.

Професійна підготовка майбутніх екологів під час вивчення «Моніторингу довкілля» буде складатися з наступних компонентів:

1) сформовані фундаментальні компетентності споріднених дисциплін, зокрема: загально-наукові, соціально-особистісні, екологічної, математичної і комп'ютерної грамотності, інтелектуальні;

2) компетентності, які формуються під час навчання моніторингу довкілля - інструментальні, загально-практичні, нормативно-правові, природоохоронні, працездатні, творчі, що є системно-утворюючими;

3) на основі системно-утворюючих зв'язків, при вивченні дисциплін «Техноекологія», «Урбоекологія», «Агроекологія»,

«Природоохоронні технології», «Соціальна екологія» будуть формуватися прикладні компетентності;

4) на заключному етапі професійної підготовки майбутніх екологів формуються системно-моделюючі зв'язки, які формують наступні компетентності: аналітично-прогнозуюча, науково-дослідницька, спеціально-професійна.

Здатність до наукового пізнання, творчості та креативності у майбутніх екологів буде проявлятися під час виконання курсового проекту з моніторингу довкілля на тему «Мала Батьківщина», який передбачає не лише еколого-географічний опис регіону дослідження, але й безпосередньо розробку системи моніторингу компонентів навколишнього природного середовища, визначення методів і засобів діагностики параметрів складових розробленої системи, формування нормативно-правового, методологічного та інформаційного забезпечення даної системи. В подальшому даний курсовий проект стане основою для написання дипломної роботи.

При даному підході до організації підготовки фахівця з екологічного моніторингу, у майбутніх екологів сформується здатність до застосування екосистемного підходу для аналізу, діагностики, прогнозування екологічних проблем, розробки та обгрунтуванні заходів щодо попередження виникнення небезпечних ситуацій і явищ; практичного розроблення систем соціо-економіко-екологічного моніторингу; здійснення системного аналізу компонентів довкілля з метою моделювання сценаріїв різноманітних природних і антропогенних процесів; аналізування і розробки заходів щодо зниження техногенного навантаження на довкілля.

Дане дослідження сприяє розробці методичних засад забезпечення змісту моніторингу довкілля з використанням міждисциплінарної взаємодії. Виокремлено основні компоненти професійної підготовки майбутніх екологів та уточнено їх професійні компетентності на прикладі міждисциплінарних зв'язків.

У перспективі подальших досліджень набудуть положення методичного забезпечення внутрішньо-предметних зв'язків при вивченні дисципліни «Моніторинг довкілля».