Нові освітні стандарти як основа реформування вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

НОВІ ОСВІТНІ СТАНДАРТИ ЯК ОСНОВА РЕФОРМУВАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ

М.І. Мурашко

С.О. Назарко

Постановка проблеми. Закон України «Про вищу освіту» істотно змінює систему стандартів у сфері вищої освіти. Тому, необхідно вносити відповідні зміни до багатьох інших нормативних документів, що регулюють цю сферу. А також, впроваджувати нові механізми забезпечення якості вищої освіти, що сприятиме інтеграції України в європейське освітнє середовище та підвищенню конкурентоспроможності українських вишів.

Аналіз досліджень і публікацій та невирішені частини проблеми. Окремі аспекти дослідження освітніх стандартів розглядаються в працях українських вчених, зокрема В. Бахрушина, О. Дашковської, О. Красовської, В. Погребняка, Ю. Рашкевича, Т. Ткаченка. та інших.

Проте, незважаючи на достатню кількість наукових публікацій, сьогодні окреслено коло проблем реформування національної вищої освіти, які потребують подальшого осмислення й аналізу.

Метою даної статті є: розглянуто основні новації щодо стандартів вищої освіти, які розробляються в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів.

Виклад основного матеріалу. Після прийняття Закону України «Про вищу освіту» № 1556 - УІІ (чинний від 01.07.2014 р.) розпочався новий трансформаційний етап системи вищої освіти. Який включає: рівні і ступені, перелік спеціальностей, освітні програми, результати навчання та компетентності студентів, здобуті під час навчання, зміст, організація та забезпечення якості освітнього процесу.

Встановлено наступні рівні: початковий рівень (короткий цикл), перший (бакалаврський), другий (магістерський), третій (освітньо-науковий), науковий та ступені вищої освіти: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук [1].

Суттєвим кроком модернізації вищої освіти в Україні є затвердження нового переліку галузей знань і спеціальностей (Постанова КМУ від 29.04.2015 р.), за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти. Замість 48 галузей знань, 144 напрямів та понад 500 спеціальностей попередніх переліків введено 27 галузей знань і 114 спеціальностей. При цьому вищі навчальні заклади самостійно обирають спеціалізації, що дає їм можливість гнучко реагувати на потреби ринку праці [2].

Новий закон акцентує увагу на тому, що нова якість (вища освіта) - це, насамперед, результати, а не процеси навчання. А компетентності, які відповідають рівням вищої освіти, за складністю мають бути вищими, ніж ті, що відповідають рівню повної загальної середньої освіти.

Таким чином, новації цього закону відповідають сформованій моделі розвитку системи вищої освіти, спрямованої на інтеграцію до європейського освітнього простору й підвищення ролі і самостійності вищих навчальних закладів [8].

Також, Закон вніс принципові зміни щодо розуміння стандартизації освіти і процесів, що її супроводжують. І як зазначає директор департаменту вищої освіти МОН України Олег Шаров: «ключове завдання реформування вищої освіти - нові стандарти як врегулювання питання нового змісту вищої освіти». Тому не менш важливим кроком є побудова системи стандартів у сфері вищої освіти.

Стандарти вищої освіти розробляються для кожного рівня і кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій (НРК) і визначають вимоги до освітньої програми: обсяг кредитів, необхідний для здобуття відповідного ступеня; перелік компетентностей випускника; нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти; форми їх атестації; вимоги до наявності внутрішньої системи забезпечення якості.

«Нові стандарти вищої освіти є наступним поколінням стандартів і замінюють собою Галузеві стандарти вищої освіти, які розроблялись у 2002 - 2014 роках відповідно до законодавства. Стандарти базуються на компетентісному підході і поділяють філософію визначення вимог до фахівця, закладену в основу Болонського процесу та в міжнародному Проекті Європейської Комісії «Гармонізація освітніх структур в Європі» (Tuning Educational Structures in Europe, TUNING)», - йдеться у документі [7].

Відповідно розробникам стандартів треба перейти від загальних рекомендацій до конкретних методик для кожної компетентності.

Компетентності поділяються на три частини - інтегральну, загальні та спеціальні. Інтегральна компетентність формулюється на основі відповідної норми Національної рамки кваліфікацій.

Таблиця 1. Протиріччя рамок кваліфікацій

Джерело: [11].

Для формування загальних компетентностей рекомендовано обирати 5 - 15 варіантів з переліку проекту Tuning. Але, якого випускника потребує Європа (національна вища освіта має забезпечити йому наступні компетенції):

- здатність до аналізу та синтезу;

- здатність організувати процес та спланувати його;

- спроможність до усної та письмової комунікації рідною мовою;

- знання другої (іноземної) мови;

- навички роботи на комп'ютері;

- навички до обробки інформації (здатність знайти та проаналізувати інформацію з різних джерел);

- вміння вирішувати проблеми;

- вміння приймати рішення; здатність до критичного осмислення та самокритичної оцінки;

- вміння працювати в команді;

- навички міжособистісного спілкування; здатність до роботи в складі міждисциплінарної команди;

- здатність до комунікації з експертами в інших сферах;

- розуміння різноманітності та мультикультурності;

- етичні зобов'язання.

Найскладнішим етапом є формування спеціальних компетентностей та нормативних результатів навчання.

Ще одним обов'язковим елементом стандарту є визначення нормативного змісту підготовки здобувачів вищої освіти, сформульованого в термінах результатів навчання.

Результати навчання визначаються як сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих особою у процесі навчання за певною освітньо-професійною, освітньо-науковою програмою, які можна ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти.

Вимоги до результатів навчання:

S - specific - конкретними

M - measurable - вимірними

A - attainable/achievable - досяжними

R - relevant - доречними/релевантними

T - timely - своєчасними.

Таблиця 2. Програмний результат навчання

Джерело: [11].

Упродовж 2017 року Міністерство освіти планує затвердити 120 нових стандартів вищої освіти для бакалаврів, 80 для магістрів і 50 для докторів філософії.

40 «бакалаврських» вже пройшли громадське обговорення, доопрацьовані та схвалені сектором вищої освіти науково-методичної ради МОН.

Після затвердження 2017-го більшості стандартів надалі планується повністю завершити роботу над ними, а в 2020-2025 рр. передбачено перегляд їхнього концепту. Паралельно триватиме робота над створенням національної системи кваліфікацій, галузевих рамок кваліфікацій та професійних стандартів.

Таблиця 3. Професійні стандарти в системі вищої освіти