Зародження позашкільної інклюзивної освіти туристсько-краєзнавчого напряму в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАРОДЖЕННЯ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ ТУРИСТСЬКО-КРАЄЗНАВЧОГО НАПРЯМУ В УКРАЇНІ

Валентина РЕДІНА, кандидат педагогічних наук,

доцент, директор Комунального закладу

«Харківська обласна станція юних

туристів» Харківської обласної ради, м. Харків

Анотація

інклюзивний освіта позашкільний діти

У статті показано процес зародження цього виду освіти та обґрунтовується доцільність використання позашкільної інклюзивної освіти як одного зі шляхів подолання проблеми дискримінації та соціальної ізоляції дітей із особливими потребами. Продемонстровано діяльність деяких закладів, що здійснюють супровід та підтримку учнів із особливими потребами та залучення їх до позашкільної діяльності. Визначено та вказано на необхідність вирішення ряду проблемних питань, зокрема, визначення і врахування різноманітних потреб своїх учнів, відповідне навчально-методичне забезпечення, застосування організаційних заходів, розробки стратегії викладання, використання ресурсів і партнерських зв'язків зі своїми громадами. З'ясовано, що взаємодія між учнями з особливими освітніми потребами та іншими дітьми під час занять у гуртках позашкільного навчального закладу туристсько-краєзнавчого профілю сприяє налагодженню між ними дружніх стосунків, їх соціалізації.

Ключові слова: інклюзивна освіта, інтеграція, діти з особливими потребами, позашкільний навчальний заклад.

Аннотация

Ключевые слова: инклюзивное образование, интеграция, детей с особыми потребностями, внешкольное учебное заведение.

Annotation

Key words: inclusive education, integration, children with special needs, out- of-school educational establishment.

Постановка проблеми у загальному вигляді

Питання інклюзивної освіти сьогодні актуалізується оскільки однією з найгостріших проблем світової спільноти є подолання неповносправності дітей. Викликом сьогодення для кожної цивілізованої країни є забезпечення права людей з інвалідністю на інклюзивну освіту на всіх рівнях без дискримінації та на основі рівності [2, с. 90].

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор

Чимало наукових праць, зокрема Л. С. Виготського, А. В. Гета, О. В. Гузія, Л. М. Жирака Г. Ф. Лабайчука, В. М. Мухіна, М. І. Сварника, Т. В. Скрипника, В. В. Тесленко, С. М. Томчука, М. М. Чумаченко присвячено питанням реабілітації, адаптації до суспільного життя та інтеграції неповноспроможних осіб, зокрема дітей у середовище здорових людей.

Позашкільна освіта України для цієї мети мала і має потужний потенціал, її відкритість, мобільність, демократичність, гуманістичність як ніколи затребувані. Позашкільні навчальні заклади забезпечують потреби, запити та інтереси вихованців у самореалізації, професійному самовизначенні, розвитку творчих здібностей у сфері культури, мистецтва, наукових знань, техніки, туризму, краєзнавства тощо. Модернізаційні процеси в позашкільній освіті мають слугувати меті забезпечення динамічності, диференціації та індивідуалізації навчально-виховного процесу як соціального явища, яке, будучи природною складовою життя, надає змогу ефективно розкривати й реалізувати життєві та освітні потреби з огляду на еволюцію свідомості особистості та задоволення її інтелектуальних і духовних потреб [1, с.18].

Тут є можливості розвитку рухової активності дітей, що позитивно впливає на їх психофізичний стан та розширює можливості реабілітаційних та рекреаційних заходів неповносправних осіб.

Мета статті полягає у розкритті історії інклюзивної позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напряму та довести, що нерозривно пов'язаний із нею супровід навчання й виховання дітей із особливими потребами існує і є найраціональнішим шляхом соціальної інтеграції цієї категорії населення в суспільство.

Виклад основного матеріалу дослідження

Актуальні напрями забезпечення права на освіту дітей з особливими потребами, зокрема запровадження інклюзивного навчання, створення інклюзивно-ресурсних центрів, реформування системи закладів інституційного догляду та виховання (деінституціалізація) визначено Указами Президента України від 25.08.2015 р. № 501 «Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини», від 13.12.2016 р. № 533 «Про заходи, спрямовані на забезпечення додержання прав осіб з інвалідністю», від 03.12.2015 р. № 678 «Про активізацію роботи щодо забезпечення прав людей з інвалідністю», Протоколом першого засідання

Національної ради реформ на тему: «Освіта, безпека та благополуччя дітей як пріоритет розвитку країни» від 31.03.2017 р., програмою діяльності Кабінету Міністрів України, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.11.2015 р. № 1393-р «Про затвердження плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року».

Вплив туристсько-краєзнавчої роботи, а також реальний стан рекреаційно-оздоровчого туризму для неповносправних в Україні досліджувався у 2010-2011 рр. у 10 обласних центрах туризму і краєзнавства учнівської молоді, зокрема Івано-Франківському, Запорізькому, Дніпропетровському, Харківському, Чернігівському, Закарпатському, Миколаївському, Херсонському, АР Крим, Львівському [5; 6].

Так, Комунальний заклад «Харківська обласна станція юних туристів» Харківської обласної ради, що є однією із складових позашкільної освіти Харківщини, і спрямовує свою діяльність на залучення якомога більшої чисельності учнівської молоді Харківщини до занять у гуртках туристсько- краєзнавчого напряму, організацію змістовного дозвілля дітей шляхом залучення їх до участі в масових заходах з туризму, краєзнавства, екскурсій, створення комфортних умов для відвідування гурткових занять дітьми з особливими потребами.

В області також створені та успішно функціонують 6 санаторних, 14 спеціалізованих навчальних закладів для дітей з особливими потребами, в яких навчаються більше 3,5 тисячі учнів.

Очевидно, що успішність пошукової роботи учнів із інвалідністю залежить не тільки від їхніх здібностей і здатності пристосуватись до інтегрованого освітнього середовища, але й від пристосованості навчального закладу до потреб учня з інвалідністю, підготовленості педагогічних кадрів до викладання в інтегрованому середовищі і морально-психологічного клімату під час заняття та індивідуального спілкування з дитиною [3]. КЗ «Харківська обласна станція юних туристів» залучає до позашкільної діяльності дітей із особливими потребами, зокрема гурткової роботи педагогів станції, яка ведеться на базі таких спеціалізованих навчальних закладів Харківської обласної ради: Комунальний заклад «Харківська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-III ступенів № 8», Комунальний заклад «Харківська загальноосвітня санаторна школа-інтернат I-III ступенів № 9», Комунальний заклад «Харківський санаторний навчально-виховний комплекс №13», Комунальний заклад «Куп'янська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат», Комунальний заклад «Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс імені В.Г. Короленка».

Учні вищезазначених навчальних закладів мають вади здоров'я, а саме проблеми із зором, серцево-судинною системою, опорно-руховим апаратом тощо. Та жодна з перелічених хвороб не має стати на перешкоді до мрії знайти себе в позашкільній діяльності. «Освіта має надаватися в межах можливого, у загальноосвітніх школах, без будь-якого вияву дискримінації стосовно дітей та дорослих інвалідів» [3, с.129], - така офіційна позиція європейської спільноти була висловлена ЮНЕСКО, Комісією з прав людини: «Оскільки в більшості випадків інвалідність сама по собі не є перешкодою, дискримінація - ось що перешкоджає дитині отримати освіту в загальній системі» [3, с.129].

Позашкільною освітою КЗ «Харківська обласна станція юних туристів» охоплено 189 учнів із особливими потребами, що становить близько 10 % від загальної кількості вихованців закладу. Ці діти є активними учасниками, призерами та переможцями Всеукраїнських експедицій, конференцій та конкурсів туристсько-краєзнавчого напряму.

Як приклад можна навести участь Ходоновича Руслана, вихованця НВК імені В. Г. Короленка у Всеукраїнському конкурсі екскурсоводів «Край, в якому я живу», де, незважаючи на те, що він абсолютно незрячий, посів І місце як кращий екскурсовод у номінації «Музей історії навчального закладу».

Заслуговує на увагу залучення дітей з особливими освітніми потребами до науково-дослідницької роботи в Малій академії наук. Зокрема, Коваленко Анастасія (учениця 11 класу Комунального закладу «Харківський санаторний навчально-виховний комплекс № 13») посіла ІІ місце по секції «Історичне краєзнавство», Єфімова Юлія (учениця 11 класу Комунального закладу «Харківська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів № 9») посіла ІІІ місце по секції «Археологія».

У практиці Івано-Франківського обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді також є гурткова робота з учнями шкіл- інтернатів області. Так, у Калуській спеціалізованій школі-інтернаті для дітей зі зниженим слухом апробовувалася програма корекції психофізичного стану дітей рекреаційно-туристичними засобами. З цією метою на базі Вигодської спеціалізованої школи-інтернату для дітей з вадами зору працює етнографічно- краєзнавчий гурток [5].

На нашу думку, навчання та виховання дітей із особливими потребами, у позашкільних навчальних закладах туристсько-краєзнавчого профілю набуло певного стану, хоча є ряд питань які необхідно вирішувати, зокрема, визначення і врахування різноманітних потреб своїх учнів, узгоджуючи різні види й темпи навчання для окремих категорій неповноспроможних, відповідне навчально-методичне забезпечення, застосування організаційних заходів, розробки стратегії викладання, використання ресурсів і партнерських зв'язків зі своїми громадами.

Діти з особливими освітніми потребами у позашкільному навчальному закладі мають отримувати додаткову допомогу, яка може знадобитися їм для забезпечення успішності процесу навчання [4, с. 93]. Отже інклюзивна освіта у позашкільному навчальному закладі туристсько-краєзнавчого профілю активно розвивається та удосконалюється відповідно до вимог сучасного суспільства.

Висновки

Таким чином, навчання в гуртках позашкільного навчального закладу туристсько-краєзнавчого профілю корисне як для дітей із особливими освітніми потребами, так і для інших дітей, членів родин та суспільства в цілому. Взаємодія зі здоровими дітьми сприяє фізичному, мовному, соціальному та емоційному розвиткові дітей із особливими освітніми потребами. При цьому діти з типовим рівнем розвитку демонструють відповідні моделі поведінки дітям із особливими освітніми потребами й мотивують їх до розвитку та цілеспрямованого використання нових знань і вмінь. Взаємодія між учнями з особливими освітніми потребами та іншими дітьми під час занять у гуртках сприяє налагодженню між ними дружніх стосунків, їх соціалізації. Завдяки такій взаємодії діти вчаться природно сприймати й толерантно ставитися до людських відмінностей, вони стають більш чуйними, готовими до взаємодопомоги.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямі. До перспектив подальших досліджень відносимо розкриття актуальних питань діяльності позашкільних навчальних закладів в Україні на сучасному етапі.

Список використаної літератури

1. Конвенція про права інвалідів. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН №61/106, прийнята на Шістдесят першій сесії ГА ООН 13 грудня 2006 року (неофіційний переклад). К.: Вид. Представництва ООН в Україні, 2008. 40 с.

2. Національна доповідь «Про становище інвалідів в Україні» / вид. Міністерством праці та соціальної політики України. К., 2008. 200 с.

3. Колупаєва, А. А. Педагогічні основи інтегрування школярів з особливостями психофізичного розвитку у загальноосвітні навчальні заклади: [моногр.] / А. А. Колупаєва. К.: Педагогічна думка, 2007. 458 с.

4. Таланчук, П. М. Супровід навчання студентів з особливими потребами в інтегрованому освітньому середовищі: навч.-метод. посіб. / Таланчук П. М., Кольченко К. О., Нікуліна Г. Ф. К.: Соцінформ, 2004. 128 с.

5. Поточний архів Івано-Франківського обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді.

6. Поточний архів Харківської станції юних туристів.

Размещено на Allbest.ru