Методико-праксіологічні підходи до організації самоосвітньої діяльності суб’єктів навчання в системі вищої та післядипломної освіти

Ключевые слова: высшее образование, компетентностный подход, личностно-деятельностный подход, личностно-ориентированный подход, последипломное образование, ресурсный подход, рефлексивный подход, управление, организация.

Summary

The article reveals the analysis of the content of approaches (competency building approach, activity-based approach, person- centered, acmeological, resource-based and reflective) to the organization of self- educational activity of the subjects of education and proves the necessity of their implementation in the modern educational-information system of the higher educational establishment and of postgraduate establishments. Comparative analysis of its basic nature with traditional approach was done for deeper understanding of innovative entity of competence-based approach. According to activity-based approach different ways of independent work for students and different ways of control the providing of its productivity were proposed. There were set basic requirements to student-centered education that have to contribute to the success of students' independent work. In the resource approach that foresees the providing of conditions for the most effective use and the fullest development of inner and outer resources of each student, the search of improving the effectiveness of management of students' independent work was carried out. It was done due to the optimization of the combination of functions traditionally used learning tools and didactic means of new generation. It is pointed that the important result of realization of reflective approach is the formation students' personal and professional quality such as autonomy. Analysis and synthesis of received experimental data allowed to outline directions of further scientific researches: introduction of the developed scientific-methodical system of organization and managing of students' independent work in the process of studying much more scientific disciplines, its complex assessment taking into consideration the features of module-rating technology of education, the upgrade of suggested methodic-praxеological approaches of organization of self-educational activity in the practice of postgraduate education.

Key words: higher education, competence-based approach, student-active approach, personally oriented approach, postgraduate education, resource-based approach, reflective approach, management, organization.

Одним із напрямів реформування вищої школи та системи післядипломної освіти в Україні, що має сприяти поліпшенню якості підготовки вчителів, є пошук шляхів удосконалення професійно-педагогічної діяльності в галузі самоосвіти. Наразі на підґрунті нової стратегічної програми європейської співпраці в галузі освіти і навчання «Освіта і навчання - 2020» в нашій державі започатковано реалізацію «Національної стратегії розвитку освіти на період до 2021 року», яка пріоритетним визначає підвищення якості навчання, зокрема, організацію та управління самостійною навчально-пізнавальною діяльністю студентів вищих навчальних закладів [1], забезпечення наступності щодо реалізації цих процесів у системі післядипломної педагогічної освіти.

У сучасній андрагогіці та дидактиці вищої школи ця проблема набула особливої актуальності у зв'язку з потребою підготовки вчителів нової формації до реалізації європейської концепції «навчання протягом усього життя» як необхідної умови самоосвіти, самоорганізації та творчої життєдіяльності [7]. Зауваживши, що самостійна навчальна діяльність - це складний динамічний, багатоаспектний процес, оскільки умови, в яких він відбувається, постійно змінюються, ми вважаємо, що цей феномен потребує детального дослідження, теоретичного осмислення та наукового обґрунтування концептуальних підходів до його організації з перспективою подальшого цілеспрямованого й поступового впровадження результатів наукових пошуків у реальну педагогічну практику.

Саме тому метою статті окреслено висвітлення дидактичної сутності нових методико-праксіологічних (компетентнісного, особистісно-діяльнісного, особистісно-орієнтованого, ресурсного, акмеологічного та рефлексивного) підходів до організації та управління самоосвітньою діяльністю суб'єктів навчання в умовах сучасного інформаційно-освітнього середовища.

При обґрунтуванні змісту цих підходів та необхідності їх використання в педагогічній практиці цінними для нас виявилися наукові доробки А. Губи [3], Н. Кічук [6], О. Малихіна [8], А. Рахімова [9], В. Шарко [11]. Авторами доведено, що в процесі підготовки сучасного педагога необхідно змінювати ставлення до самостійності студента: він має діяти самостійно не лише після отримання завдання, а й у процесі пошуку інформації, під час осмислення лекційного матеріалу, у виявленні й формулюванні як пізнавальної, так і професійної проблеми, її розв'язанні.

Верхівкою ж розвитку студента як суб'єкта навчально-пізнавальної діяльності є його самоосвітня діяльність, яка не є тотожною ні навчальній діяльності за участю викладача, ні самостійній роботі. Самостійна робота є тією основою, що забезпечує самоосвіту майбутнього фахівця як компонент становлення творчої особистості, а самоосвіта відноситься до базових компетентностей у сучасній моделі європейської освіти [7]. Оволодіння вміннями самостійної роботи є підґрунтям реалізації принципу наступності у вишівському навчанні та в системі післядипломної світи.

Пропоновані методико-праксіологічні підходи до організації та управління самоосвітньою діяльністю своєю основою мають гуманістичну парадигму навчання, збагачену ідеями гуманістичної психології (Карл Роджерс, Артур Комбс, Абрахам Маслоу, Лоуренс Колберг та ін.). Ці науковці обґрунтували необхідність організації навчання як індивідуалізованої діяльності, метою якої є виявлення «внутрішньої субстанції людини». інформаційний рефлексивний самоосвітній навчання

На їх думку, особливим чинником у забезпеченні ефективності самостійної роботи особистості є її здібності до самоорганізації та самоактуалізації. О. Малихін, детально обґрунтовуючи систему принципів організації самостійної роботи студентів (СРС), також наголошує на тому, що принцип гуманізації та гуманітаризації має посідати одне з провідних місць у цій системі [8, с. 56].

При побудові нової моделі організації самостійної діяльності студентів з опорою на гуманістичну парадигму освіти логічним було звернення до компетентнісного підходу, адже, на наш погляд, компетентність є найважливішим показником професіоналізму. У наш час запропоновано багато визначень поняття «компетентність» [4; 6; 7]. Ми ж звернули увагу на ті ознаки, що є спільними для всіх визначень, адже вони визначають глибинну сутність цього феномена. Так, зокрема, компетентність:

а) це передусім особистісна характеристика, а тому особистість того, хто навчається, є системоутворюючим компонентом навчального процесу, а також головним його суб'єктом, тобто людина є творцем власної компетентності;

б) фундамент поняття формує знання: широке, глибоке, максимально усвідомлене, особистісно прийняте (суб'єктивне), дієве (активне), готове до практичного використання як у стандартних, так і у видозмінених ситуаціях;

в) це максимальна інтеграція життєвих, навчальних, професійних стилів, що програмуються як структурою пізнавальної діяльності особистості, так і змістовим навантаженням.

У той же час є сенс уточнення взаємозв'язку понять «компетентність» і «готовність». На думку Р. Гуревича [4], готовність - це внутрішній стан (здатність) особистості, що є ознакою професійної кваліфікації, а також результатам цілеспрямованої підготовки.

Так, «готовність як складне психологічне утворення, крім необхідних знань, умінь та навичок, містить у собі не лише адекватні вимоги до професійної діяльності, якостей особистості та її властивостей, а й пізнавальні (розуміння професійних завдань, оцінка їхньої значущості і т. ін.), мотиваційні (інтерес до професії, намагання досягти успіху і т. ін.) і вольові (подолання сумнівів, уміння мобілізувати свої сили і т. ін.) компоненти, і таким чином, включає в себе когнітивну, операційну й аксіологічну складові» [4, с. 224].

Ми поділяємо точку зору дослідника про наявність деякого збігу понять компетентності та готовності та визначаємо компетентність як вищий ступінь готовності до певного виду діяльності. Для більш глибокого розуміння інноваційної сутності компетентнісного підходу в організації самоосвітньої діяльності нами здійснено [2, с. 85] порівняльний аналіз його сутності з традиційним («знаннєвим») підходом до суб'єктів навчального процесу (табл. 1).

Таблиця 1. Порівняльна характеристика «знаннєвого» та компетентнісного підходів

Література

1. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року // Урядовий кур'єр. - 2013. - № 117. - С. 11-13.

2. Бугра А. В. Дидактичні засади індивідуалізації самостійної навчальної діяльності з математичних дисциплін студентів вищих технічних навчальних закладів : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.09 / Бугра Аліна Вікторівна. - Тернопіль, 2016. - 298 с.

3. Губа Н. В. Концептуальні підходи до формування управлінської культури / Н. В. Губа // Педагогіка і психологія. - 2008. - № 2 (59). - С. 100-110.

4. Гуревич Р. С. Готовність до застосування інформаційно-телекомунікаційних технологій у педагогічній діяльності як основа компетентності учителя / Р. С. Гуревич // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського, 2006. -№ 16. - С. 222-225. - (Серія : Педагогіка і психологія).

5. Давыдова Г. Рефлексивные технологии психолого-педагогического сопровождения в дополнительном образовании / Г. Давыдова, И. Семенов // Післядипломна освіта в Україні. - 2009. - № 2. - С. 39-43.

6. Кічук Н. В. Компетентність саморозвитку майбутнього фахівця : особистісно- орієнтовані технології у вищій школі / Н. В. Кічук // Науковий вісник Миколаївського державного університету. Педагогічні науки : зб. наук. праць. - 2006. - Вип. 12. - Т. 1. - С. 80-87.

7. Ключові компетентності для навчання протягом життя - Європейська довідкова рамка / Затверджена рекомендацією Європейського парламенту та Європейської ради про ключові компетентності для навчання протягом життя (2006/962/ЄС) // О. Я. Савченко. Дидактика початкової освіти : [підручник]. - Київ : Грамота, 2012. - С. 461-470.

8. Малихін О. В. Організація самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів : теоретико-методологічний аспект : [монографія] / О. В. Малихін. - Кривий Ріг : Видавничий дім, 2009. - 307 с.

9. Рахимов А. З. Педагогическая акмеология : наука о закономерностях достижения профессиональной вершины / А. З. Рахимов. - Уфа : Баш. ГПУ, 1999. - 246 с.

10. Сулим І. Ф. Методологічні засади організації самостійної роботи студентів педагогічних коледжів США / І. Ф. Сулим // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського : зб. наук. праць. - 2005. -№ 15. - С. 116-119. - (Серія : Педагогіка і психологія).

11. Шарко В. Д. Рефлексивний підхід до організації навчання як умова саморозвитку вчителя в умовах неперервної освіти / В. Д. Шарко // Метода : зб. наук. праць. - Херсон, 2007. - С. 32-40.

Размещено на Allbest.ru