Педагогічні умови формування ґендерної культури учнів 10-11 класів засобами української літератури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічні умови формування ґендерної культури учнів 10-11 класів засобами української літератури

Бутурлим Т.І.

Кандидат психологічних наук, учитель вищої категорії, Ніжинський обласний педагогічний ліцей Чернігівської обласної ради, м. Ніжин (Україна)

Анотація

У статті визначено педагогічні умови формування гендерної культури старшокласників у процесі вивчення української літератури: мотивування учнів до зіставлення власних гендерних цінностей та гендерних цінностей художніх персонажів; підвищення професійної компетентності вчителів щодо формування гендерної культури старшокласників; використання інтерактивних методів і форм гендерного виховання.

Ключові слова: тендерне виховання, тендерна культура, українська література, тендерні цінності, тендерна компетентність, інтерактивні психолого-педагогічні вправи.

інтерактивний український література старшокласник

Abstract

The article determines pedagogical conditions of senior student's gender culture formation while learning Ukrainian literature: motivating students to compare their gender values and artistic character's gender values; improving teacher's professional competence regarding senior student's gender culture formation; use of interactive methods and forms of gender education.

Contents of the first pedagogical condition are analyzed: formation the ability to relate literary character's gender culture to their own gender ideology, gender positions, roles, ability to confront gender stereotypes, establish gender dialogic relations; ability to rethink personal gender experience based on awareness of male and female character's gender values; need for gender selfimprovement; ability to design an effective plan of actions towards finding gender harmony etc.

It is proved that the result of gender education greatly depends on gender competence of the participants of educational process, especially on thoroughness and wholeness of gender knowledge, degree of realization of substance of gender approach, ways of gender theory learning, ability to perform gender text interpretation, ability to dialogic connection between characters' and senior student's picture of the world, student's readiness to transform stereotype gender consciousness or improve their own gender culture, teacher's gender accuracy, considering senior students' psychological peculiarities.

It is proved that use of interactive methods and forms of gender education (games, psychological exercises, associative pictures, literature collages, computer presentations using resumptive schemes, tables, graphics, diagrams, group work, pair work, etc.) activate student's cognitive activity, develop creative capacities, accumulate system of gender knowledge, capacities, skills, form high level of gender self-confidence, responsible attitude to possible consequences of their own gender culture production.

It is proved that complex realization of above mentioned pedagogical conditions will induce senior students to perception, improving gender culture, realization of gender knowledge, abilities, values in every-day life.

Keywords: gender education, gender culture, Ukrainian literature, gender values, gender competence, interactive psycho-pedagogical exercise.

Аннотация

В статье определены педагогические условия формирования гендерной культуры старшеклассников в процессе изучения украинской литературы: мотивирование учеников к сопоставлению собственных гендерных ценностей и гендерных ценностей художественных персонажей; повышение профессиональной компетентности педагогов относительно формирования гендерной культуры старшеклассников; использование интерактивных методов и форм гендерного воспитания.

Ключевые слова: гендерное воспитание, гендерная культура, украинская литература, гендерные ценности, гендерная компетентность, интерактивные психологопедагогические упражнения.

Постановка проблеми. Конструювання моделі формування ґендерної культури старшокласників у процесі вивчення української літератури зумовлює необхідність у визначенні шляхів удосконалення взаємин між чоловіком та жінкою. Аналіз праць із ґендерології показав, що більшість наукових розвідок на вищезазначену тему носять теоретично-описовий, узагальнюючий характер.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Практичні знахідки актуалізувалися в історії ґендерної педагогіки, психології, філософії, методиці навчання й виховання лише в останнє десятиріччя. Серед них дисертаційні дослідження (А. Аніщенко, С. Вихор, О. Вілкова, Т. Власова, Т. Говорун, Н. Городнова, І. Жеребкіна, О. Камінська, Н. Коростильова, Т. Кубриченко, Н. Левчик, Т. Лук'яненко, Л. Мозгова, І. Мунтян, П. Терзі, Т. Ткаченко, Л. Харченко, Л. Яценко, С. Яшник та ін.); навчально-методична література, словники, збірки матеріалів всеукраїнських та міжнародних конференцій, публікації в періодичних виданнях.

Незважаючи на підвищений інтерес науковців до ґендерного виховання, проблема педагогічних умов формування ґендерної культури старшокласників у процесі вивчення української літератури залишається лакуною в ґендерології. Тому метою статті є визначення педагогічних умов формування ґендерної культури старшокласників у процесі вивчення української літератури.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження. У контексті реалізації технології формування ґендерної культури старшокласників у процесі вивчення української літератури [1] педагогічними умовами, на нашу думку, є комплекс педагогічних заходів, спрямованих на підвищення рівня розвитку когнітивного, емоційно-ціннісного, поведінкового компонентів Тендерної культури учнів у контексті вивчення української літератури.

Психолого-педагогічний досвід, теоретичний аналіз літератури з ґендерології, спостереження за поведінкою учнів, аналіз їх висловлювань на ґендерну тематику показують, що основними шляхами реалізації моделі формування ґендерної культури старшокласників у процесі вивчення української літератури є мотивування учнів до зіставлення власних Тендерних цінностей та Тендерних цінностей художніх персонажів; підвищення професійної компетентності вчителів щодо формування Тендерної культури старшокласників; використання інтерактивних методів і форм Тендерного виховання. Вищезазначені педагогічні умови ґрунтуються на принципах виховання, визначених авторським колективом «Програми виховання дітей та учнівської молоді в Україні» [2], а саме: принципі національної спрямованості виховання, принципі культуро-відповідності, принципі гуманізації, принципі суб'єкт-суб'єктної взаємодії, принципі цілісності, акмеологічному принципі, принципі особистісної орієнтації, принципі життєвої самодіяльності, принципі полікультурності, принципі технологізації, принципі соціальної відповідності, принципі превентивності.

Основний зміст першої педагогічної умови -- мотивування учнів до зіставлення власних ґендерних цінностей та ґендерних цінностей художніх персонажів - полягає у формуванні в старшокласників уміння співвідносити ґендерну культуру літературних героїв із власним ґендерним світоглядом, ґендерною позицією, ґендерними ролями, здатністю протистояти патріархат-матріархатним стереотипам, налагоджувати діалогічні ґендерні взаємини; уміння переосмислювати особистий ґендерний досвід на основі усвідомлення ґендерних цінностей персонажів жіночої та чоловічої статі; потреби в ґендерному самовдосконаленні; здатності конструювати ефективний план дій на шляху до віднайдення ґендерної гармонії тощо. Розроблена технологія спрямована на усвідомлення важливості гармонії у взаєминах статей, зокрема взаємного кохання, щирості, вірності, взаємодопомоги, взаєморозуміння, спільного вирішення життєвих проблем, взаємопідтримки на шляху до самоактуалізації обох партнерів ґендерної комунікації. Характер і ступінь розвитку ґендерного досвіду старшокласників залежить від уміння вчителя української літератури допомогти їм побачити типові помилки ґендерних взаємин персонажів, орієнтовну схему побудови гармонійної сім'ї та змоделювати власну систему ґендерних цінностей.

Формування когнітивної складової ґендерної культури передбачає засвоєння ґендерної теорії та усвідомлення старшокласниками рівня власної ґендерної культури, місця в системі ґендерних взаємин. В урочний час підвищення інтересу до проблеми рівності статей і засвоєння старшокласниками ґендерних знань доцільно здійснювати на всіх етапах занять української літератури. На етапах актуалізації опорних знань, умінь і навичок та мотивації навчальної діяльності важливим є вступне слово вчителя. Н-д: «Кожен творить життя таким, яким він його бачить. І саме від наших рішень залежить траєкторія екзистенції. Сьогодні на уроці ми побачимо, який життєвий шлях обирають для себе чоловічі й жіночі персонажі роману Панаса Мирного та Івана Біли- ка «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», що завадило їм побудувати гармонійні взаємини». Підвищенню інтересу старшокласників до ґендерного аспекту твору та власної ґендерної культури сприяють проблемні запитання. Н- д: «Внутрішня й міжособистісна гармонія особистості в більшості випадків визначається тим, як до нас ставляться інші: чи люблять, поважають чи виражають незадоволення, психічно/фізично пригнічують. Як правильно побудувати своє життя, щоб нас оточувала лише любов, взаєморозуміння, щирість?» Також у процесі формування когнітивної складової ґендерної культури старшокласників важливим є апелювання до Тендерного світогляду учнів (н-д, «Підніміть картку із зображенням чоловіка, жінки чи представників обох статей відповідно до ваших ґендерних поглядів»); установлення зв'язку з раніше вивченим матеріалом (н-д, «У яких художніх текстах українських та зарубіжних письменників змальовується рівність/нерівність між чоловіком та жінкою? Які особливості зображення ґендерної картини світу цих творів?»); повторення вивченого (н-д, ґендерної термінології, сутності ґендерної інтерпретації художнього тексту, ґендерної картини світу вивчених текстів); демонстрація відеоколажу відомих мелодрам, що презентує модель справжнього кохання, толерантності, ґендерної справедливості; аналіз висловлювань про кохання видат них філософів, психологів тощо.

Удосконаленню когнітивного компонента ґендерної культури старшокласників сприяють навчально-виховні завдання на етапі засвоєння нових знань, формування практичних умінь, навичок та узагальнення й систематизації вивченого. Усі елемент и ґендерної інтерпретації художнього тексту (аналіз ґендерного світогляду митця в тексті; характеристика ґендерної картини світу (дисгармонійної (патріархатної/матріархатної), гармонійної (ґендерної рівності)); зіставлення різних поглядів героїв на місце чоловіка та жінки в сімейній, суспільній, політичній, виробничій сферах; аналіз типів чоловічих і жіночих світів, особливостей їх взаємин; прослідковування еволюції міжстатевих відносин; дослідження ознак ґендерної гармонії, рівності чи нерівності, насильства; характеристика ґендерних ролей, статусу статей; визначення причин руйнування ґендерних цінностей; моделювання шляхів формування андрогінної родини героїв; зіставлення ґендерного світогляду героїв із поглядами на взаємини чоловіка та жінки інших художніх персонажів; побудова узагальнюючих схем, графіків, таблиць) супроводжуються ґендерним вихованням. Тобто, здійснюючи інтерпретацію ґендерних взаємин художніх персонажів, рівня їх ґендерної культури, учитель спонукає старшокласників до переосмислення й усвідомлення особливостей розвитку власних ґендерних якостей, знань, умінь, цінностей, учинків по відношенню до особи протилежної статі. Так, модель ґендерної культури художніх образів умовно проектується на свідомість старшокласників, у результаті чого вони можуть прийняти її, удосконалити з метою практичного застосування в реальному житті, або не прийняти, усвідомлюючи неефективність та руйнівний характер дисгармонійного поєднання чоловічих і жіночих якостей, ґендерної нерівності, насилля. Важливу роль відіграють евристичні бесіди, спрямовані на розв'язання навчальних завдань та питань ґендерного розвитку особистості учнів. Н-д: «Чим зумовлена другорядна позиція Галі, Христі, Мотрі в пат- ріархатному суспільстві («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Бі-№ 1 (3) 2016 лика)? Як ви оцінюєте ситуацію взаємин статей на сучасному етапі життя?»). Не менш важливу роль у формуванні ґендерної культури старшокласників відіграють проблемні завдання. Н-д: на основі аналізу ґендерних ролей художніх образів визначити, до якого типу жінки належить Марія, які ґендерні ролі характеризують Гната як фемінного, а Корнія - як маскулінного, оцінити рівень їх ґендерної культури («Марія» У. Самчука), проаналізувати власні чоловічі й жіночі якості, визначити, які з них сприяють побудові толерантних взаємин з особою протилежної статі, а які - перешкоджають. Творча робота в процесі вивчення української літератури не лише актуалізує пізнавальну діяльність учнів, а й розвиває образне уявлення моделі ґендерних взаємин у майбутній сім'ї. Прикладом таких завдань є асоціативне представлення взаємин Івана та Марічки, Івана та Палагни («Тіні забутих предків» М. Коцюбинського), аналіз ступеня гармонійності у власних взаєминах з особою протилежної статі.

Розвитку когнітивного компонента ґен- дерної культури старшокласників сприяють домашні завдання. Н-д: дати письмову відповідь на запитання «Яким (-ою) ви уявляєте свого (-ю) майбутнього (-ю) супутника (-цю) життя? Окресліть модель бажаних ґендерних взаємин».

Отже, формування інтересу до ідеї рівності чоловіка та жінки, усвідомлення власного місця в системі ґендерних взаємин здійснюється через художній текст. Учитель української літератури допомагає старшокласникам транслювати ґендерну картину світу художнього тексту на свідомість учнів із метою формування неприйняття інтолерантної позиції персонажів до особи протилежної статі та розцінювання андрогінних чоловіка й жінку як зразкових.

Формування емоційно-ціннісної складової ґендерної культури старшокласників засобами української літератури передбає конструювання таких ґендерних цінностей, що визначатимуть конструктивний характер взаємин з особою протилежної статі: рівність між чоловіком та жінкою, толерантність, справедливість, співробітництво. Усвідомивши рівень розвитку ґендерної культури, учні мають змоделювати у власній свідомості образ гармонійної особистості як бажаного результату ґендерного виховання та самовиховання. Оскільки програма з української літератури презентує лише незначну кількість художніх творів із гармонійною моделлю ґендерних взаємин, важливо орієнтувати учнів на продукування ґендерних цінностей шляхом усвідомлення конструктивного досвіду андрогінних персонажів (н-д, Марічки й Іванка («Тіні забутих предків» М. Коцюбинського), Наталки та Григорія («Тигролови» Івана Багряного)) і розуміння типових помилок ґендерно нетолерантних персонажів (н-д, Чіпки й Галі («Хіба ревуть воли, як ясла повні» Панаса Мирного та Івана Білика), Мавки й Лукаша («Лісова пісня» Лесі Українки)). Інтерпретація зображеної у творах ґендерної нерівності не має розвинути в старшокласників потребу наслідувати аморальність, бездуховність, байдужість до почуттів інших, гіпермаскулінність чи гіперфемінність, схильність до ґендерного насильства. Учитель повинен виховати в учнів неприйняття деструктивних явищ у взаєминах між чоловіком та жінкою, потребу вдосконалити ґендерну культуру.

Основними шляхами формування практичних умінь і навичок є завдання, що потребують аналітичного мислення, актуалізації творчих здібностей. Це евристичні запитання (н-д, Чому Лукаш і Килина («Лісова пісня» Лесі Українки), Іван і Палагна («Тіні забутих предків» М. Коцюбинського) не змогли досягти ґендерної гармонії'? Як ви поводите себе в ситуації ґендерної нерівності? Яким чином вирішуєте непорозуміння з особою протилежної статі, попереджуєте акти насильства?) та проблемні завдання (н-д, змоделювати варіант шлюбу без насильства («Перехресні стежки» І. Франка), розіграти уявну картинку неприйняття ґендерного насилля в результаті раціональних активних дій).

Таким чином, проведення паралелі між ґендерними цінностями художніх персонажів та ґендерними цінностями старшокласників сприяє усвідомленню учнями рівня розвитку ґендерної культури, розвитку потреби в самовдосконаленні, конструюванню власної ґендерної позиції, бажаного образу взаємин статей, реалізації ідеї рівності статей.

Друга педагогічна умова - підвищення професійної компетентності вчителів щодо формування тендерної культури старшокласників (складова ґендерної культури вчителя, здатність ефективно застосувати сукупність ґендерних знань, ґендерних цінностей, ґендерних умінь і навичок у навчально-виховному процесі з метою формування високого рівня ґендерної культури учнів). Як показує психолого-педагогічний досвід, ефективний розвиток ґендерної компетентності визначається високою обізнаністю вчителя з технологією формування ґендерної культури старшокласників засобами української літератури, умінням організувати конструктивне дешифрування художнього тексту, виховати конструктивні ґендерні якості особистості. Значну роль у формуванні чи корекції ґендерних знань відіграє ґендерна просвіта, основною метою якої є формування цілісності й об'єктивності знань щодо особливостей ґендерного виховання, розуміння змісту категоріального апарату ґендерної педагогіки, структури й етапів здійснення технології формування ґендерної культури старшокласників. Вона має здійснюватися відповідно до принципів доступності, наочності, діалогізму, активності й самостійності, систематичності, свідомості й міцності знань, зв'язку із життям. У роботі з учителями щодо підвищення рівня ґендерної компетентності доцільним є використання таких методів, інтерактивна лекція, евристична бесіда, дискусія, гра, метод вправ, групова, індивідуальна, колективна, самостійна робота, робота в парах, дослідницькі завдання, розв'язання проблемних ситуацій, демонстрація, приклад високого рівня ґендерної культури видатних людей, художніх персонажів, переконання щодо розвитку паритетного ставлення до чоловіка та жінки, метод прогнозування гармонійного ґендерного розвитку, заохочення, рефлексія.

Тренер у процесі формування ґендерних знань вчителів має враховувати їх світоглядну позицію щодо місця чоловіка й жінки в суспільстві. У випадку неприйняття вчителями ідеї ґендерної рівності важливо не нав'язувати бажані ґендерні цінності, а спонукати до усвідомлення ними важливості ґендерної гармонії та деструктивності нерівності у взаєминах осіб протилежної статі. Обсяг теоретичних знань, необхідних для здійснення ґендерного виховання, має бути недостатньо великим, систематичним і лаконічним, оскільки ґендерна концепція є лише засобом формування ґендерної культури старшокласників, а не визначальною категорією в процесі виховання. Тому доцільно обмежитися поглибленням знань учителів про ґендер, взаємини чоловіка та жінки в історії розвитку суспільства, ґендерну педагогіку, технологію формування ґендерної культури. Педагоги мають зрозуміти зміст ключової Тендерної термінології: ґендер, ґендерна проблематика, ґендерні ролі, ґендерний світогляд, ґендерна свідомість, гендерна ідентичність, ґендерна картина світу, ґендерні знання, ґендерні стереотипи, фемінність, маскулінність, андрогінність, ґендерна гнучкість, ґендерна чутливість, ґендерна гармонія/дисгармонія, ґендерна рівність/нерівність, ґендерне насилля, ґендерна культура, виховання ґендерної культури старшокласників засобами української літератури.

Не менш значимим є формування практичних Тендерних умінь у процесі вивчення української літератури, зокрема аналізувати будь-який ґендерно чутливий навчальний матеріал у контексті ґендерної концепції та застосовувати сформований конструктивний досвід у процесі ґендерної соціалізації.

Важливу роль у формуванні ґендерної культури старшокласників відіграє Тендерна позиція вчителя. Педагог, який здійснює ґендерне виховання, має демонструвати конструктивний зразок ґендерної культури, тобто розвивати в собі якості ґендерно коректної особистості.

Таким чином, результат ґендерного виховання значною мірою залежить від ґендерної компетентності учасників навчально- виховного процесу, зокрема від ґрунтовності й цілісності ґендерних знань, ступеня усвідомлення сутності ґендерного підходу, шляхів вивчення ґендерної теорії, уміння здійснювати ґендерну інтерпретацію тексту, здатності встановити діалогічний зв'язок між ґендерною картиною світу персонажів і старшокласників, готовності учнів трансформувати стереотипну ґендерну свідомість чи вдосконалити власну ґендерну культуру, ґендерної коректності вчителя, урахування психологічних особливостей старшокласників.

Важливою умовою виховання ґендерної культури старшокласників у процесі осмислення текстів є використання інтерактивних методів і форм ґендерного виховання, що стимулюють творчість, самостійне й критичне мислення. Виконання будь-яких завдань, спрямованих на формування ґендер- ної культури старшокласників, має бути зорієнтованим на ґендерне «Я» старшокласників, супроводжуватися резюмуванням учнями особливостей розвитку власної ґендерної культури та проектуванням можливих шляхів її вдосконалення. Так, аналіз типів жіночо-чоловічого світу тексту, характеру їх взаємин, моделювання адекватно правильної ґендерної художньої ситуації у формі гри, психологічних вправ, асоціативних малюнків, літературних колажів, комп'ютерних презентацій із застосуванням узагальнюючих схем, таблиць, графіків, діаграм, групової роботи, роботи в парах та ін., як показують педагогічні спостереження, бесіди з учителями, результати педагогічного дослідження, активізують пізнавальну діяльність старшокласників, розвивають креативні здібності, акумулюють систему ґендерних знань, умінь, навичок, формують високий ступінь ґендерної самосвідомості, відповідальне ставлення до можливих наслідків продукування власної ґендерної культури. Створені нами психолого-педагогічні вправи зорієнтовані на те, щоб учні якнайбільше були задіяні в інтелектуально-руховій діяльності, рефлексії власної ґендерної поведінки та розвитку практичних умінь конструктивних взаємин з особою протилежної статі. Н-д, розвитку адекватної самооцінки щодо ґендерних взаємин сприяє вправа «Чорні й червоні серця». Кожен учень має оцінити власне ґендерне «Я» з допомогою паперових сердець (червоним, якщо вважає себе ґендерно коректним, чорним - ґендерно некоректним), указуючи рівень розвитку ґендерної культури, на основі чого створюється узагальнюючий ґендерний портрет мікрогрупи. Потім старшокласники визначають тип ґендерної поведінки художніх персонажів: розподіляють маленькі червоні/чорні сердечка між двома склянками з написами «ґендерно коректні персонажі» та «ґендерно некоректні персонажі». Наприкінці учні мають узагальнити риси ґендерно коректних та некоректних художніх образів і визначити, чию поведінку хотіли б наслідувати/не повторювати в реальному житті. Після ґендерної інтерпретації поведінки персонажів старшокласники повторно оцінюють власне «Я» з допомогою паперових сердечок. Засобом формування позитивного сприйняття образу майбутньої сім'ї є релаксація: «Закрийте очі. Зробіть глибокий вдих, видих. Уявіть, що ви, проснувшись одного дня, відчули, як усе довкола змінилось: люди усміхнені, привітні, хочеться жити, творити, розвива-№ 1 (3) 2016 тися. Аж ось відчинилися двері - увійшов ваш чоловік (для дівчат) / дружина (для хлопців). Серце відразу почало радісно пульсувати, адже побачили близьку людину, ту, із якою хочеться провести решту свого життя. Запитавши про те, як він/вона провів (провела) день, як себе почуває, починаєте разом готувати вечерю та прибирати в будинку.

Після виконання домашньої роботи разом ідете до спортивної зали, а згодом - у танцювальний клуб. Наповнені позитивними емоціями, удома обмінюєтеся враженнями, плануєте завтрашній день, обговорюєте, як реалізувати творчі ідеї, що виникли впродовж дня. Розумієте, що саме таким ви бали своє подружнє життя 5-10 р. тому. Кажете: «Я щаслива (-ий)! Рівність прав та обов'язків - запорука гармонійної сім'ї! Сподіваюся, що мої діти також будуватимуть родину на засадах любові, взаємоповаги, взаємодопомоги, рівності, свободи! »

Висновки

інтерактивний український література старшокласник

Отже, комплексна реалізація педагогічних умов формування ґендерної культури старшокласників спонукатиме старшокласників до пізнання, удосконалення ґендерної культури, реалізації ґендерних знань, умінь, цінностей у повсякденному житті. Застосування технології формування ґендерної культури старшокласників засобами української літератури є можливим в урочний та позаурочний час, зокрема в процесі інтерпретації ґендерного аспекту художніх текстів, на уроках узагальнення й систематизації вивченого матеріалу, консультаціях, спецкурсах, предметних тижнях, конференціях, семінарах, тренінгах, у контексті написання наукових робіт, створення творчих проектів тощо. Цілісність організації процесу ґендерного виховання засобами української літератури допоможе учням у реальному житті адекватно оцінити ґендерний світ, віднайти власне місце в ньому, генерувати ґендерні знання з метою моделювання шляхів гармонійного співіснування з особою протилежної статі в реальному житті.

Перспективи подальших досліджень.

Подальші дослідження будуть спрямовані на формування ґендерної культури вчителів та батьків.

Перелік використаних джерел

1. Бутурлим Т. І. Формування тендерної культури старшокласників у процесі вивчення української літератури : дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.07 / Ін-т проблем виховання НАПН України. - Київ, 2013. - 400 с.

Размещено на Allbest.ur