Англомовне навчання майбутніх ІТ-фахівців лінгвостилістичним особливостям тексту політики інформаційної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНГЛОМОВНЕ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ІТ-ФАХІВЦІВ ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНИМ ОСОБЛИВОСТЯМ ТЕКСТУ ПОЛІТИКИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

Оксана Синекоп

На сучасному ринку праці в Україні і за кордоном найбільш затребуваними є фахівці інформаційних технологій (ІТ), зокрема фахівців з кібербезпеки, оскільки в умовах тотальної інформатизації їх безпосередня професійна діяльність пов'язана із забезпеченням інформаційної безпеки людини, суспільства і держави. Відтак, підготовка висококваліфікованих ІТ-фахівців, що передбачає в однаковій мірі важливим як володіння професійно-орієнтованими знаннями, навичками і вміннями, так і вміннями спілкуватися іноземною мовою в усній і письмовій формах для успішного здійснення професійної діяльності та вдосконалення у фаховому плані, покладається на немовні вищі навчальні заклади.

В контексті диференційованого навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування особливого значення для ІТ-фахівців набуває створення фахових письмових текстів англійською мовою, серед яких одним з найважливіших є політика інформаційної безпеки. Попри різноманітність розроблених методик іншомовного навчання студентів немовних спеціальностей, пов'язаних із текстами у фаховому ракурсі (Н. І. Дичка (Дичка Н. І., 2015): специфікація вимог до програмного забезпечення, О. М. Устименко (Устименко О. М., 2002): зовнішньоторговельні документи, Н. В. Зінукова (Зінукова Н. В., 2004): довідково-інформаційна документація, М. М. Метьолкіна (Метьолкіна М. М., 2009): заповнення логістичних документів міжнародних вантажоперевезень, Г. С. Скуратівська (Скуратівська Г. С., 2002): ділові листи, меморандуми, телекси, резюме, звіти, угоди, контракти, О. Б. Тарнопольський та С.П. Кожушко (Тарнопольський О.Б., Кожушко С.П., 2004), Н. В. Маєр (Маєр Н. В., 2010), Ozge Kutlu (Kutlu O., 2013, с. 267-271): ділові листи та інші), політика інформаційної безпеки ще не розглядалась.

Для навчання створення такого фахового тексту в рамках диференційованого навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування студентів-майбутніх фахівців з кібербезпеки необхідно визначити його лінгвістичні і стилістичні характеристики. Отже, метою цієї статті є аналіз лінгвостилістичних особливостей тексту політики інформаційної безпеки для навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування майбутніх ІТ-фахівців у немовних вищих навчальних закладах.

Стилістичні і жанрові особливості тексту політики інформаційної безпеки. Розглянемо спочатку поняття стиль і жанр, чинники формування стилю, а також місце тексту політики інформаційної безпеки в стилістичній ієрархії. Поняття «стиль» міцно пов'язане з функціональним аспектом мови, з використанням її у різних сферах, з необхідністю враховувати двосторонній характер спілкування адресант / адресат, ситуацію й умови його та специфіку текстотворення (Мацько Л. І., Сидоренко О.М., Мацько О. М., 2003, с. 149). Відтак, за визначенням Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько функціональний стиль це різновид мови (тип мовомислення, мовної діяльності), що характеризується співвіднесеністю з певною сферою суспільно-виробничої діяльності мовців (Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О. М., 2003, с. 160).

Стилі диференціюються на розмовний / усно-розмовний (переважно усна форма) та книж ковий / писемно-книжковий (письмова форма). В межах книжкового стилю традиційно виділяють публіцистичний, науковий, офіційно-діловий, художній / літературно-художній (Арнольд І. В., 2002 с. 171; Львов М. Р., 2000, с.137; Гойхман О. Я., Надєіна Т. М., 2003, с.17-18; Кузнець М. Д., Скрєбнєв Ю. М., 1960, с.122-169; Звєрєва О. М., 2008, с. 25). Існуючі стилі відображаються у певних жанрах, як типізованих форм організації мови, що відрізняється заданим характером мовленнєвої діяльності (Звєрєва О. М., 2008, c.171).

Формування стилю відбувається під впливом низки чинників. Серед них науковці виділяють такі, як сфера суспільно-виробничої діяльності, форма вияву мови (усна чи писемна), спосіб комунікації (масова чи індивідуальна), ситуація (умови, слухачі, аудиторія), тип мовлення (розповідь, опис, міркування) і вид мовлення (монолог, діалог, полілог), функції мови (спілкування, повідомлення і впливу) (Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О. М., 2003 с. 156; Виноградов В. В., 1963, с. 6).

З метою визначення належності до певного стилю тексту політики інформаційної безпеки звернімося до її визначень (Information Security Policy), що подані в англомовних он-лайн термінологічних словниках та статтях, які можуть вважатися авторитетними. Так, політика інформаційної безпеки це документ високого рівня, що встановлює правила з метою захисту технологічних ресурсів компанії і даних, збережених за допомогою цих ресурсів (Lindley P. J., 2001, c. 1); є документ, який детермінує вимоги до інформаційної безпеки організації; найважливішою основою для ефективної та всеохоплюючої програми безпеки (Rhodes-Ousley M., 2013, c. 108); низка обов'язкових правил, визначених і встановлених керівництвом організації для співробітників компанії (Gattiker U. E., 2004, c. 164165); сукупність директив, положень, правил, яка наказує, яким чином організації потрібно управляти, захищати і поширювати інформацію (Kissel R., 2013, c. 96). Отже, з поданих визначень очевидно, що політику інформаційної безпеки можна розглядати як письмовий текст, що охоплює ряд управлінських рішень та вимог задля інформаційної безпеки організації чи компанії. Крім того, J. P. Lindley та M. Rhodes-Ousley прирівнюють цей текст до документу. За визначенням О. М. Звєрєвої документ це текст, що керує діями людей та є юридично вагомим (Звєрєва О. М., 2008, с. 158). Аналіз текстів-зразків політик інформаційної безпеки (понад 60) показує, що вони мають певну чітку структуру і зміст, який представляє регламентовані дії працівників компанії та санкції до них у випадку недотримання певних положень співробітниками компанії. З огляду на визначення науковців та аналіз текстів-зразків політики інформаційної безпеки може вважатися документом.

В залежності від потреб компанії визначаються необхідні види політик інформаційної безпеки. Наприклад, політика управління паролями, політика безпеки периметру, політика віддаленого доступу, політика використання електронної пошти, політика оцінки ризиків, політика етики, політика антивірусного захисту тощо. Відтак, очевидним є і те, що цей текст є службовим, тому що використовується в межах певної компанії, належить до професійно орієнтованої сфери фахівців галузі ІТ, координує дії працівників щодо користування інформацією і забезпечення її безпеки, цим самим, задовольняючи виробничі потреби її співробітників, а значить належить до офіційно-ділового стилю в межах книжкового / писемно-книжкового.

Зазначений стиль має підстилі та їх жанри: законодавчий (виконує настановчо-регулювальну функцію у державному і суспільному житті, затверджує обов'язкові правові норми: закони, постанови, конституції тощо); дипломатичний (обслуговує дипломатичну службу, керується міжнародними угодами, деклараціями, меморандумами, комюніке тощо); адміністративно-управлінський (забезпечується управлінсько-виконавчим апаратом; включає накази, інструкції, звіти тощо) (Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О.М., 2003, с. 258).

Зважаючи на вищезазначене, текст політики інформаційної безпеки належить до адміністративно-управлінського підстилю, оскільки реалізується адміністративною і виконавчою ланкою певної компанії чи організації в контексті регулювання внутрішнього і зовнішнього користування інформацією.

Дослідники окреслюють такі види адміністративно-управлінської документації: розпорядчу (наказ, постанова, рішення, розпорядження); організаційну (статут, інструкція, договір); інформаційно-довідкову (автобіографія, заява, звіт, план, характеристика, довідка) (Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О. М., 2003, с. 258).

З проаналізованих визначень та текстів-зразків політик інформаційної безпеки ясно, що вони відносяться до розпорядчого виду документації, так як регламентують діяльність компанії на всіх її ієрархічних рівнях; за строком зберігання є документом тривалого зберігання, що потребує регулярного оновлення; за надходженням та секретністю є внутрішнім і не передбачає розголошення.

Характеризуючи письмові тексти офіційно-ділового стилю М. Брандес пише, що мова зазначеного стилю є комунікативно односторонньою: це мова повідомлення (Брандес М. П., 2004, с. 158). Відтак, текст політики інформаційної безпеки, інформуючи працівників компанії чи організації про основні правила і положення щодо інформаційної безпеки, виконує функцію повідомлення / інформування у мові.

В процесі професійно орієнтованого англомовного спілкування майбутніх ІТ-фахівців викладач повинен змоделювати комунікативну ситуацію, в результаті якої виникає потреба у студента обговорювати необхідність створення політики інформаційної безпеки для компанії і безпосередньо її писати. Викладач може запропонувати таку ситуацію: « Your private company «Cybersecurity» has received the order to create information security policies for the Virtual University «Technical Education». We need to analyze the needs of the university, discuss them on our meeting and create the information security policies».

З метою ознайомлення студентів з текстом, викладач пропонує готові зразки політик інформаційної безпеки, які вони аналізують, визначають композиційні елементи тексту, обговорюють інформацію, яка повинна бути включена в документ, оцінюють його.

Характеризуючи текст політики інформаційної безпеки зупинимось на визначених дослідниками типах текстів. У Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти окреслюються усні і письмові типи текстів (Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти, 2003, с. 95). В. В. Черниш виділяє друковані (художні, публіцистичні, науково-фахові) та аудіовізуальні (аудіотексти, аудіовізуальні, інтерактивні) типи текстів (Черниш В. В., 2015, с. 239). Т. А. Єщенко класифікує типи текстів за функціонально-смисловим призначенням (текст констатувального типу: опис, розповідь; текст аргументувального типу: міркування); за кількістю учасників у мовленні (монолог, діалог, полілог); за стильовою належністю (художні; нехудожні: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, конфесійний, розмовно-побутовий); за жанровою належністю (текст листа, текст оповідання тощо); за формою репрезентації (усні, письмові, друковані); за характером побудови (тексти від першої, другої чи третьої особи) (Єщенко Т. А., 2009).

З огляду на різні класифікації текстів та на особливості тексту політики інформаційної безпеки схарактеризуємо його за способом пред'явлення інформації як письмовий електронний чи друкований тип; за функціонально-смисловим призначенням є текст констатувального типу розповідь, оскільки повідомляється низка дій, які повинні бути виконані або є забороненими; за характером побудови є текст, що пишеться від третьої особи (наприклад, All user authentication Known weak encryption algorithms and vulnerable protocols...); за стилістичною ознакою, як вже згадувалось раніше, книжковий, офіційно-діловий, бо використовується для регулювання дій співробітників компанії; за характером відображення дійсності є нехудожній, тому що обмежений логічно необхідною раціональністю професійно орієнтованої діяльності. Також зазначений текст реалізується у письмовій формі у вигляді монологу, що характеризується нейтральністю (відсутність емоційного забарвлення) й офіційністю викладення інформації. Як правило, усно текст політики інформаційної безпеки може обговорюватись на виробничих нарадах.

Лінгвістичні особливості тексту політики інформаційної безпеки. Далі зупинимось на притаманних лінгвістичних особливостях тексту політики інформаційної безпеки. Вслід за науковцями вважаємо, що офіційно-діловий стиль характеризується деякою консервативністю і замкненістю (Львов М. Р., 2000, c. 140) та має низку характерних йому ознак як точність, логічність, стандартизованість, висока інформативність, імперативність (Львов М. Р., 2000, с.140; Звєрєва О. М., 2008, с.157; Шонц О. П., 2010, с. 6; Кузнець М. Д., Скрєбнєв Ю. М., 1960, с. 128-131; Гойхман О. Я., Надєіна Т. М., 2003, с. 18; Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О. М., 2003, с. 257). Деталізуємо сказане:

1. Точність в зазначеному документі досягається шляхом уникнення надлишковості; використанням ясних висловлювань, чітких і стислих визначень, правильних і лаконічних формулювань, що передають алгоритмізовану систему положень для працівників компанії, якими вони повинні керуватися. Б. М. Головін пише, що точність як одне з комунікативних якостей характеризує мовлення з боку її змісту (Головін Б. М., 1988, c. 125-128), тобто текст політики інформаційної безпеки повинен бути змістовим, сформульований виключно до потреб певної компанії, мати конкретний смисл і бути зрозумілим для користувачів. Влучне використання термінів робить документ точним, конкретним, однозначним і ємним.

2. Логічність реалізується через послідовне розкриття певних блоків документу, які є взаємопов'язаними. На думку Б. М. Головіна логіка мовлення відображає логіку думки (Головін Б. М., 1988, с. 151).

3. Стандартизованість документа еквівалентна його уніфікованості, що досягається слідуванням композиційної структури тексту; використанням мовленнєвих кліше. Науковці виділяють два рівні стандартизації: низький рівень стандартизації документів, в яких обов'язковим є тільки виклад найзагальніших відомостей, інші можуть мати конкретний і довільний виклад, та високий рівень стандартизації, коли визначені певні блоки для заповнення (Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О. М., 2003, с. 261). Отже, політика інформаційної безпеки є документом з низьким рівнем стандартизації, оскільки інформація у визначених елементах тексту викладається довільно.

4. Висока інформативність реалізується через змістову насиченість, що задовольняє співробітників компанії необхідно достатньою інформацією.

5. Імперативність передбачає бездоганне, обов'язкове виконання певних прописаних рішень та положень для працівників компанії. Імперативний відтінок змісту документу надає відповідна лексика. Посилюються імперативність твердженнями щодо застосування мір у разі порушення політики інформаційної безпеки.

На лексичному рівні точність і висока інформативність реалізується шляхом використання спеціальної лексики, зокрема: термінів (security risks, third-party email systems, remote access, authentication); фраз, що конкретизують дії працівників компанії (All user-level passwords must be changed at least every six months., а не.... must be changed); наказових дієслів (use, generate, authenticate, permit, oblige, verify); мовленнєвих кліше (the purpose of this policy, the scope of this policy); слів, що дають найменування, характерні для професійно орієнтованої сфери (user користувач, employee співробітник, personnel штат); введенням професійно орієнтованих понять і їх визначень (Phishing the use of e-mails that appear to originate from a trusted source to trick a user into entering valid credentials at a fake website. Typically the e-mail and the web site looks like they are part of a bank the user is doing business with.); акронімів (Password Authentication Protocol PAP).

Точність, конкретність, логіка й імперативність висловлювання досягається і на граматичному рівні. Так, модальні дієслова, як must (значення необхідності виконання дії: must have a unique password, must support), may та can (значення здатності чи можливості виконання дії: may be performed, may have been compromised, can take over the functions), should (значення рекомендації: Employees should consider the following questions), shall (значення вимоги, наказу: This policy, and any subsidiaries, shall be reviewed by the Information Security Advisory Board.), підкреслюють важливість і обов'язковість або мають рекомендаційний характер виконання дій. Неособові форми дієслова такі, як дієприкметник / the Participle (all other accounts held by that user, the recommended change), герундій / the Gerund (including administrative assistants, secretaries, managers), інфінітив / the Infinitive (the user will be required to change) дають можливість стисло викласти інформацію. Лінгвістичний аналіз текстів політик інформаційної безпеки показав, що серед видо-часових форм дієслів найпоширенішими є теперішній час (88%), а саме: The Present Indefinite Active (Examples include authentication tokens передає дію, час виконання якої не є визначеним), оскільки констатує певні положення, рішення; зрідка використовується майбутній час (12%), зокрема, The Future Indefinite Active (The Infosec team will verify compliance to this policy through various methods, . передає майбутню дію, час виконання якої не є обмеженим). Конденсаційне навантаження несуть пасивні конструкції (If a password is guessed or cracked, may have been compromised.). Отже, відповідно до проведеного аналізу текстів використання інфінітиву, герундія та дієприкметника складає 18%, часи 40%, модальні дієслова 42%.

Причинно-наслідковість дій у реченнях посилюється використанням прийменників because of, for, by, а також сполучників thus, therefore. Наказові речення / Imperatives виражають 1) спонукання до дії, наполегливість до її виконання (Executives must have an open door policy and welcome suggestions and concerns from employees') чи 2) заборону (Passwords must not be inserted into email messages, Alliance cases or other forms of electronic communication). В наказових реченнях може бути відсутній присудок (Do not reveal a password on questionnaires or security forms) і зрідка вони можуть бути пом'якшені словом «Please» (Please refer to the technical reference for additional details), цим самим підкреслюється необхідність і бажаність виконання дії. У тексті політики інформаційної безпеки домінують розповідні речення; переважно прості речення з прямим порядком слів (The remote access tool must mutually authenticate both ends of the session), що можуть бути ускладнені однорідними членами (Remote desktop software, also known as remote access tools, provide a way for computer users and support staff alike to share screens, access work computer systems from home, and vice versa). Характерне використання і складних речень (рідко), особливо умовних (If the signer's digital signature does not appear valid, the recipient must not trust the source of the document or correspondence). Слід зазначити, що не використовуються займенники першої особи однини і множини (I, We), короткі дієслівні форми (mustn't, don't).

Композиційна структура тексту політики інформаційної безпеки. Логіку тексту політики інформаційної безпеки також забезпечує її композиційна структура. Аналіз рекомендацій (Lindley P. J., 2001) щодо створення тексту політики інформаційної безпеки, їх зразків, поданих різними Інтернетджерелами, в тому числі, представлені SANS Інститутом, показує, що зазначений текст складається з трьох основних взаємопов'язаних блоків, а саме: вступ, ролі і обов'язки, власне політика. Назва політики інформаційної безпеки корелює темі тексту.

Спираючись на досвід науковців (Lindley P. J., 2001) і фахівців SANS Інституту з метою навчання студентів майбутніх фахівців з кібербезпеки написання тексту політики інформаційної безпеки, розглянемо детальніше його структуру, складовими якої є: 1. Назва політики інформаційної безпеки, ім'я та прізвище розробника, посада, версія, дата розміщуються на титульному аркуші. 2. Зміст політики інформаційної безпеки подається на окремому аркуші з зазначенням обов'язкових трьох композиційних складових: вступ (ціль і область застосування), ролі й обов'язки та політика. 3. Вступ / Introduction. В ньому передається призначення документу, зазначається назва політики, область дії (об'єкти інформаційної безпеки), обґрунтування її важливості використання у компанії. 3.1. Ціль / Purpose. В цій частині документу визначається мета документу, що допоможе користувачу зрозуміти те, як політика має бути використана. 3.2. Область застосування / Scope охоплює інфраструктури й інформаційні системи, до яких політика застосовується; безпосередні користувачі.

4. Ролі та обов'язки / Roles and Responsibilities. Окреслюються відповідальні в компанії за реалізацію та підтримання визначеної політики. Наприклад, менеджер відповідальний за політику та певні співробітники компанії, яких стосується цей документ.

5. Політика / Policy включає докладну інформацію про конкретні заходи щодо інформаційної безпеки, що реалізуються в усній чи письмовій формах. 6. Дотримання політики / Policy Compliance передбачає обов'язковість слідування політики певними працівників компанії, винятки та заходи у випадку порушення політики інформаційної безпеки. 7. Відповідні стандарти, політика і процеси / Related Standards, Policies and Processes. Зазначаються стандарти та інші документи пов'язані з тою чи іншою політикою. 8. Визначення та терміни / Definitions and Terms окреслюються в межах визначеної політики інформаційної безпеки. 9. Історія перегляду / Revision History включає дату зміни, відповідальну особу, коментарі щодо змін.

Висновки

Підсумовуючи опис лінгвостилістичних особливостей тексту політики інформаційної безпеки, узагальнимо їх відповідно до таких критеріїв: стиль (книжковий, офіційно-діловий), характеристики стилю (точність, логічність, стандартизованість (низький рівень стандартизації), висока інформативність, імперативність), підстиль (адміністративно-канцелярський), жанр (текст політики інформаційної безпеки), вид адміністративно-управлінської документації (розпорядчий), ціль (інформування про управлінські рішення, встановлених керівництвом організації для співробітників компанії; повідомлення процедури обробки й захисту інформації), сфера вживання (професійно орієнтована), тема (співвідноситься з видом політики інформаційної безпеки), функція у мові (повідомлення, інформування), характер відображення дійсності (нехудожній), характер викладення інформації (нейтральний, офіційний), форма мовлення (письмовий монолог), функціонально-смислове призначення (констатувальний тип тексту, розповідь), форма реалізації (письмовий електронний чи друкований), характер побудови тексту (текст від третьої особи), структура тексту (вступ, ролі та обов'язки, політика), ключові лексичні й граматичні особливості.

Отже, в цій статті ми здійснили лінгвостилістичний аналіз тексту політики інформаційної безпеки, який в подальшому необхідний для розробки вправ. Наступним нашим кроком буде розгляд комплексу вправ щодо навчання студентів ІТ-фахівців написання політики інформаційної безпеки.

лінгвостилістичний інформаційний безпека англомовний

Література

1. Арнольд И. В. Стилистика. Современный английский язык: Учебник для вузов. / И. В. Арнольд. 5-е изд., испр. и доп. М.: Флинта Наука, 2002. 384 с.

2. Брандес М. П. Стилистика текста. Теоретический курс (На материале немецкого языка): Учебник / М. П. Брандес 3-е изд., перераб. И доп. М.: «Прогресс-Традиция»; «ИНФРА-М», 2004. 416 с.

3. Виноградов В. В. Сюжет и стиль / Виноградов В. В. М.: Изд. АН СССР, 1963. 192 с.

4. Головин Б. Н. Основы культуры речи: Учеб. для вузов по спец. «Рус. яз. и лит.» / Б. Н.Головин. - 2-е изд., испр. М.: «Высшая школа», 1988. 320 с.

5. Гойхман О. Я. Речевая коммуникация: Учебник / О. Я. Гойхман, Т. М. Надеина // Под ред. проф. О.Я. Гойхмана. М.: ИНФРА-М, 2003. 272 с.

6. Дичка Н. І. Методика навчання англомовного професійно орієнтованого писемного мовлення майбутніх фахівців з інформаційних технологій автореф. дис.... канд. пед. наук: 13.00.02 / Н.І. Дичка. К., 2015. 25 с.

7. Єщенко Т. А. Лінгвістичний аналіз тексту: модул. курс / Т. А. Єщенко; Донец. ін-т соц. освіти. Донецьк, 2009. 336 с.

8. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / [пер. з англ. О. М. Шерстюк] ; наук. ред. укр. вид-ня С. Ю. Ніколаєва. К.: Ленвіт, 2003. 273 с.

9. Зверева Е. Н. Основы культуры речи: Теоретический курс. / Е. Н. Зверева. М.: Изд. Центр ЕАОИ, 2008. 219 с.

10. Зінукова Н. В. Навчання студентів-економістів написання англійською мовою довідковоінформаційної документації: дис.... канд. пед. наук: 13.00.02 / Н. В. Зінукова. К., КНЛУ, 2004. 289 с.

11. Кузнец М. Д. Стилистика английского языка: Пособие для студентов педагогических институтов / М. Д. Кузнец, Ю. М. Скребнев // Под ред. Н. Н. Амосовой Ленинград: Государственное учебно-педагогическое изд., 1960. 175 с.

12. Львов М. Р. Основы теории речи: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. / М. Р. Львов. М.: Издательский центр «Академия», 2000. 248 с.

13. Майєр Н. В. Методика самостійного оволодіння франкомовним діловим писемним спілкуванням майбутніми документознавцями з використанням дистанційних технологій: дис....канд. пед. наук: 13.00.02 / Майєр Наталія Василівна. К., 2010. 286 с.

14. Мацько Л. І. Стилістика української мови: Підручник / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько // За ред. Л. І. Мацько Київ: «Вища школа», 2003. 462 с.

15. Метьолкіна М. М. Формування англомовної компетенції у фаховому писемному спілкуванні майбутніх логістів: дис....канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія і методика навчання: германські мови» / М. М. Метьолкіна. Одеса, 2009. 228 с.

16. Скуратівська Г. С. Навчання писемного англійського професійного мовлення студентів фінансовоекономічних спеціальностей: дис.... канд. пед. наук: спец. 13.00.02. «Теорія та методика навчання: германські мови» / Г. С. Скуратівська. К., 2002. 196 с.

17. Тарнопольский О. Б. Методика обучения английскому языку для делового общения: учебное пособие / О. Б. Тарнопольский, С. П. Кожушко. К.: Ленвит, 2004. 192 с.

18. Устименко О. М. Навчання створення фахової документації англійською мовою студентів факультетів зовнішньо-торговельної діяльності: дис.. канд. пед. наук: спец. 13.00.02. «Теорія та методика навчання: германські мови» / О. М. Устименко. К., 2002. 219 с.

19. Черниш В. В. Теоретико-методичні засади формування у майбутніх учителів професійно орієнтованої англомовної компетенції в говорінні: дис.... д-ра пед. наук, 13.00.02 теорія і методика навчання: германські мови / Черниш Валентина Василівна К., КНЛУ, 2015. 623 с.

20. Шонц О. П. Українська мова за професійним спрямуванням: Навч. Посіб. / О. П. Шонц. Одеса, 2010. 56 с.

21. Gattiker U. E. The Information Security Dictionary. Defining the Terms that Define Security for E-Business, Internet, Information and Wireless Technology. / Urs E. Gattiker. KLUWER Academic Publishers: New York, Boston, Dordrecht, London, Moscow, 2004. 444 p.

22. Kissel R. Glossary of Key Information Security Terms / Richard Kissel. National Institute of Standards and Technology Interagency or Internal Report 7298r2, U.S. Department of Commerce Revision 2 May, 2013. 222 p.

23. Kutlu O. Using technology for developing writing in an ESP class /Ozge Kutlu // Procedia - Social and Behavioral Sciences. Published by Elsevier Ltd. 2013, №70. P 267 271, DOI:10.1016/j.sbspro.2013.01.064. Available at: www.sciencedirect.com

24. Lindley P J. Technical Writing for IT Security Policies in Five Easy Steps / P J. Lindley. SANS Institute InfoSec Reading Room, 2001, 11 p.

25. Rhodes-Ousley M. The Complete Reference. Information Security / Mark Rhodes-Ousley. New York: The McGraw-Hill Companies, 2013. 898 p.

Размещено на Allbest.ru