Формування орфоепічної грамотності іноземних студентів медичного профілю

Виклад основного матеріалу. Основна мета курсу української мови як іноземної - мотивація її вивчення, формування та удосконалення умінь і навичок усного мовлення (слухання-розуміння, говоріння), необхідних для використання в навчально-професійній та побутовій сферах спілкування. Відповідно до цього потрібно навчити студентів писати й читати, працювати з писемним текстом, будувати зв'язні усні та писемні висловлювання.

Головною метою навчання іноземних студентів української мови є практичне оволодіння нею. Відповідно до робочої програми з курсу «Українська мова як іноземна» ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України» одним із її напрямів є формування орфоепічних вмінь і навичок, зокрема, вимови голосних і приголосних (правильне артикулювання шиплячих, дзвінких та глухих), вимови м'яких приголосних звуків та слів з апострофом. Таким чином, проблема формування у студентів-іноземців медичного профілю орфоепічних умінь з української мови пов'язана з вивченням її звукової структури, усвідомленням фонетичних особливостей, формуванням правильної вимови звуків, складів та слів.

1) вимова наголошених і ненаголошених голосних, нескладового [У] (медикамент, кишка, симптом, кров, вчора, завтра);

2) вимова дзвінких приголосних перед глухими (бородавка, зітхати, розсипка, розпорядження);

3) вимова шиплячих звуків (щелепа, щиколотка, шлунок);

4) вимова приголосних перед я, ю, є при відсутності звука Ц] у словах, що пишуться з апострофом (здоров'я, комп'ютер, дев'ять);

8) вимова проривного звука [ґ] (ґастродуоденіт,, ґастроектомія) і звука [г] (легені, гаструла, грип, груди);

9) вимова африкатів [дж], [дз] (джгут, збудження, дзвінкий);

10) вимова твердих губних приголосних [б], [в], [м], [п], [ф] у кінці слів (зуб, тулуб, симптом, суглоб, вісім, кров) м'яко;

11) вимова твердого [р] у кінці слова та складу (тепер, міхур, характер, кір);

12) вимова твердих приголосних перед е (серце, дентин, ребро);

13) пом'якшена вимова приголосних перед і (біль, кістка, ліки, білок, дім; вимова приголосних перед и (дитина, милиця, клітина);

14) вимова пом'якшених [з'],[с'] перед напівпом'якшеними губними приголосними (світ, звіробій, світлолікування, свідоцтво);

15) вимова пом'якшеного [с'] перед м'якими зубними (місці, у кріслі);

16) правильне наголошування слів (флюорографія, спина, асиметрія).

Формування орфоепічних навичок передбачає комплекс умінь, виконання яких забезпечить реалізацію поставленої викладачем мети. Серед них виділяємо: 1) артикуляційне тренування органів мовлення, яке розвиває їхню пластичність; 2) сприйняття звука на слух з опорою на зір; 3) артикуляція звука на його слуховий образ; 4) самостійне відтворення звука з опорою на зір; 5) читання та написання літери, яка відповідає певному звуку.

Серед методів засвоєння орфоепії української мови студентами-іноземцями на першому місці має бути метод спостереження. Погоджуємось із думкою О.М.Біляєва, що «...будь-яке мовлення повинно бути бездоганно грамотним» [1, с.39], а, особливо, мовлення викладача ВНЗ, яке має відповідати усім мовним нормам. Важливим при цьому є дотримання інтонації, міміки та жестів, добре поставлений голос, чітка дикція, дотриманням пауз, що відповідають ситуації мовлення, ступені емоційності, тощо.

Типологія вправ і завдань визначається з урахуванням особливостей пропонованого матеріалу, рівня загального розвитку, мовної і мовленнєвої підготовки студентів. Найбільш прийнятною для теорії та практики навчання мови є класифікація вправ, розроблена В.О.Онищуком, в основу якої покладено дидактичну мету завдання, ступінь активності і самостійності в роботі. За цією класифікацією вправи поділяють на: а) підготовчі (мета яких - ліквідувати прогалини в опорних знаннях, потрібних для подальшого сприймання нового матеріалу); б) вступні (спрямовані на виконання завдань під керівництвом викладача для підготовки студентів до поступової самостійної роботи); в) тренувальні (метою яких є закріплення мовних умінь і навичок; основні їх види - вправи за зразком, за інструкцією, за завданням, спрямовані на конструювання і моделювання мовних одиниць, заміну одних форм чи конструкцій іншими); г) завершальні (проблемні завдання та різні види творчих робіт).

1. Уважно послухайте і вимовляйте звуки:

2. Правильно вимовляйте звуки у словах:

Хвороба, вдих, повіка, скроня, одужувати, рецепт, пов'язка, ступня, гнійний, тазовий, лікування, м'яз, зморшка, анальгетики, інфекція, захворювання, антибіотик, самопочуття, адаптація, туберкульоз, вакцина, інсулін, гепатит, пеніцилін, коліно, гіпертонія, дезінфекція, скарги, марення, горло, залоза, зап'ястя, крапельниця, вірусний, запаморочення..

3. Назвіть звуки у словах і визначте їх кількість: Шлунок, здоров'я, гикавка, операція, сеча, опіки, порожнина, нирка, сітчастий, лікоть, довідка, печія, судома, виразка, пульс, шия, обстеження, організм, кашель, офтальмолог, лихоманка.

4. Дайте якісну характеристику кожному звукові (голосний, приголосний, голосний наголошений -- ненаголошений; приголосний твердий -- м'який):

Серцево-судинні захворювання, лікарські препарати, болезаспокійливі таблетки, завідувач відділу, медична карта стаціонарного хворого, здоровий спосіб життя, згортання крові, грудна клітка, згортання крові.

1. Складіть слова з окремих букв:

і, р, к, а, л; е, р, ц, є, с; і, р, г, р, х, у; и, е, р, д, я, ф, і, т; а, н, г, о;

а, х, б, о, в, о, р, а; е, т, д, б, а, і; є, т, п, і, н, а, ц; г, а, і, к, р, а, д, а, о, р; я, а, м, а, і, н, о, т; о, г, о, д, м, а, п, о; е, к, и, м, д.

Довідка: лікар, серце, хірург, дифтерія, нога, хвороба, діабет, пацієнт, кардіограма, анатомія маніпуляція, допомога, медик.

2. Правильно вимовляйте прийменники із словами:

З Тернополя, з Харкова, із чаєм, від грипу, у животі, у практиці, у грудній порожнині, в клітині, в яснах, у повітрі, із шкідливою звичкою, під час, зі звіробою, з жінкою, з крові, у слизовій оболонці, в судинах, в капсулах.

3. Правильно вимовляйте слова, поясніть особливості вимови:

Вимовляти, потрібно, токсини, симптом, діагностика, пам'ять, широкий, український, навчатися, походження, вакцинація, аритмія, протипоказання, м'язи, шлунково-кишковий, потилиця, депресія, дихання, генетика.

4. Поставте наголоси у словах:

Видужання, залоза, диспансер, алкоголь, феномен, ознаки, показ, середина, сантиметр, щелепа, різкий, одинадцять, лупа, відомість, підлітковий, лікарський, завжди, слина, спина.

Формування орфоепічної грамотності студентів-ме- диків передбачає також засвоєння основних засобів милозвучності, що досягається природним чергуванням окремих голосних та приголосних звуків, можливістю вживати варіанти слів і словоформ, не змінюючи їхнього значення, наприклад: у - в, і - й, же - ж, над - наді, знову - знов, лише - лиш.