Особливості формування педагогічної культури майбутнього вчителя початкових класів

Важливим аспектом діяльності вчителя початкових класів є його професійна компетентність. Сучасне суспільство вимагає від професіонала компетентності, яка значною мірою базується на системі цінностей, що є в людини. Цінності впливають на розвиток мотивації, визначають педагогічну позицію та є важливим компонентом професійно-педагогічної спрямованості особистості. Це активізувало процес проведення дослідження, метою якого було виявлення рівня усвідомлення професійно-педагогічних цінностей майбутніми фахівцями початкової ланки освіти. Наголошуючи, що вияв компетентності відбувається лише в певному виді діяльності (в нашому випадку - це діяльність вчителя початкових класів), А. Хуторський визначає компетентність як сукупність смислових орієнтацій, знань, умінь, навичок і досвіду діяльності щодо певного кола об'єктів реальної дійсності, необхідних для здійснення особистісно і соціально значущої продуктивної діяльності[ 9, с. 2 ].

І. Зимня визначає компетентність як інтелектуально та особистісно зумовлену професійну діяльність, що базується напедагогічних знаннях .

В. Горб подає таке її визначення: професійна компетентність - це особистісні можливості фахівця, які дозволяють йому діяти конструктивно в межах певної професійної компетенції. До цих особистісних можливостей автор відносить загальні і спеціальні здібності людини до виконання певної професійної діяльності; знання, навички, вміння, а також накопичений професійний і життєвий досвід; готовність до професійної діяльності.

Досліджуючи зміст професійної освіти, Е. Зеєр зауважує, що формування компетентності в освітньому процесі висуває на перше місце не інформованість того, хто вчиться, а вміння вирішувати проблеми в різних сферах. Під компетентністю він розуміє «сукупність знань, вмінь, досвіду, відображену в теоретико-прикладній підготовленості до їх реалізації в діяльності на рівні функціональної грамотності» [41, c. 67].

Усі складові професійної компетентності педагога початкових класів можна об'єднати в такі групи: - діяльність особистості (пізнавальна діяльність - постановка і вирішення пізнавальних завдань, уміння знайти нестандартні рішення, створення і розв'язання проблемних ситуацій, продуктивне і репродуктивне пізнання, дослідження, інтелектуальна діяльність; засоби і способи діяльності: планування, проектування моделювання, прогнозування, дослідна діяльність, орієнтація в різних видах діяльності; володіння інформаційними технологіями - отримання, переробка, перетворення, зберігання, передача інформації, мас-медійні та мультимедійні технології, володіння internet-технологіями); - суб'єкт-суб'єктна взаємодія (взаємозв'язки із суспільством, колективом, сім'єю, партнерами; здатність розв'язувати конфлікти, співробітництво з іншими, повага і прийняття відмінностей у расі, національності, релігії, статусі, соціальній ролі; соціальна мобільність; комунікативна компетентність - усне і письмове спілкування, знання і дотримання культурних традицій та етикету); - особистісні чинники (відповідальність за власне здоров'я; ціннісно-смислова орієнтація - цінності буття, культури, мистецтва, науки, релігій різних народів; система знань - структурування наявних і набуття нових; особистісна громадянська позиція - знання та отримання прав і обов'язків громадянина, впевненість у собі, гідність; володіння методами самовдосконалення, саморозвитку, саморегулювання, особистісна та предметна рефлексія, професійний розвиток, високий рівень інформаційної культури, знання кількох мов [ 42, с. 66].

Педагогічна культура визначається відношенням до професійних знань, вмінням учителя розпоряджатися цими знаннями, використовувати їх для свого професійного зросту. Тільки в тому випадку, якщо знання перейдуть у розряд переконань, вони стануть показниками педагогічної культури вчителя.

В. Сластьонін пише про те, що знання педагога повинні бути співвіднесені з рішенням конкретних педагогічних задач. «Практична реалізація цих задач перетворює знання в інструмент професійної діяльності вчителя». Тому, для того, щоб бути здатним до передачі культурних цінностей і культурно - значимого досвіду, необхідні не тільки знання, але і сформованість загально педагогічних і професійних знань і умінь, тобто вчитель повинний вміти застосувати отримані знання на практиці. Вміння, придбані майбутнім вчителем у процесі навчання, виступають показником якості засвоєних знань, складають його ядро, є одним з ведучих компонентів культури вчителя.

Педагогічна діяльність настільки складна і багатогранна, що її не може забезпечити одна лише педагогічна основа: вона спирається на емоційну сферу, на все багатство духовного світу педагога, на його педагогічний досвід, що складають професійно-педагогічні знання і практично засвоєні навички й уміння.

Ефективність професійної діяльності вчителя залежить не тільки і не стільки від знань і навичок, скільки від здатності використовувати надану в педагогічних ситуаціях інформацію різними способами й у швидкому темпі. А це приходить тільки з досвідом.

Навіть високий рівень розвитку знань і умінь марний, якщо йому не властивий активний творчий потенціал особистості вчителя. Педагогічна творчість є системотворчим компонентом педагогічної культури, що виділяє у своїх працях А. Барабанщиків, Т. Белоусов, С. Елканов, Т. Іванова, А. Лобач, Л. Нейштатд, М. Скаткин та інші [ 36, c. 86 ].

Педагогічна діяльність не може бути, однозначна, вона завжди припускає гнучку шкалу рішень, що залежить від багатьох обставин. Таке розуміння її сутності відкриває простір творчості, розвиток новаторства учителя, народженню передового досвіду, збагаченню педагогічної науки через його вивчення й узагальнення.

Складність структури і змісту професійно-педагогічної культури зумовлює необхідність виділення основних показників, які відображають її сутнісні характеристики, за якими визначають відповідні рівні сформованості педагогічної культури.

Середній рівень характеризується недостатнім проявом сформованості професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової ланки. Використовуються стереотипи у виконанні проблемних та конфліктних ситуацій; прояв певних якостей особистості потребує вдосконалення знань з педагогічних дисциплін та розвитку комунікативних здібностей; нечіткі уявлення про методи та засоби практико-орієнтовного підходу; не чітко виражене прагнення до самовдосконалення та самоаналіз своєї діяльності.

Низький рівень характеризується репродуктивним використанням знань, умінь з професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя початкових класів; нерозвиненістю педагогічного мислення, низькою пізнавальною активністю. Відсутня впевненість у самовдосконаленості та розвитку комунікативних здібностей; відсутня потреба у формуванні професійно-педагогічної культури особистості майбутнього вчителя початкової школи [ 22, с.6].

Адже, професійно-педагогічна культура вчителів початкової школи виявляє свою сутність через: наявність фактів, у яких відтворено досвід навчання і виховання дітей в умовах початкової школи, набутий педагогічною діяльністю особливої професійно підготовленої групи вчителів; систему професійно-визначених правил, моральних норм поведінки, що регулюють взаємини вчителя початкових класів з учнями, їхніми батьками та іншими учасниками педагогічного процесу; систему розпоряджень, наказів, що регламентують цілі, засоби, принципи; здійснення педагогічної діяльності вчителя у початковій школі (навчальні плани, програми, підручники, методики навчання, інструкцій); систему цінностей, що визначають соціальний і професійний статус вчителя початкових класів у суспільстві і системі освіти, його права і обов'язки, професійні вимоги щодо його особистості; систему знань, де відображено наявні в суспільстві і у педагогічній дійсності уявлення щодо змісту початкового навчання, його ролі у розвитку дитини та її життєдіяльності; сутності, структури, змісту і технологій педагогічної діяльності вчителя початкових класів [ 39, с. 36].

У сучасній освіті професійно-педагогічна культура вчителів початкової школи виявляється у різноманітних методиках і технологіях навчання та виховання, які реалізовуються за допомогою навчального матеріалу, предметів, з різною метою, але в єдиних за віком і соціальним статусом групах дітей. Основний простір професійної діяльності вчителя -це навчально-виховний процес у початкових класах, у якому суспільство гарантовано забезпечує розвиток особистості дитини і надання їй допомоги щодо знаходження свого місця у суспільстві. У професійній діяльності вчителя початкової школи це виявляється через його здатність і вміння:

надавати підтримку дитині у проявах її самовизначення, самопізнання, саморозвитку, самореалізації;

турбота про комфортабельні умови її життєдіяльності у школі;

захищати і забезпечувати свободу та права дитини, допомагати у вирішенні індивідуальних проблем;

задовольняти розвиток інтересів дитини;

захищати ідентичність дитини незалежно від національності;

забезпечувати свободу соціального вибору дитини.

Є. Бондаревська зазначає, що культура вчителя (з погляду норм педагогічної професії) характеризує: пошану гідності іншої людини, вихованця, збереження власної гідності в різноманітних ситуаціях соціальної взаємодії; культуру побуту, праці, відпочинку, здорового способу життя, спілкування; культуру нормативної поведінки, етикету, відносин, соціальної взаємодії у полікультурному просторі; культуру інтелектуальної і предметної педагогічної діяльності; культуру саморегуляції, особистісного самовизначення; загальноцивілізаційну культуру; культуру соціального буття [ 10, c. 61].

У наукових дослідженнях С. Бондаревської, Н. Шеховської професійно-педагогічну культуру вчителя розглянуто за рівнями вищий, високий, достатній, масовий. В основі названої класифікації представлена відмінність одного рівня від іншого за визначеними показниками.

Вчитель вищого рівня професійно-педагогічної культури: любить дітей, захищає їхні права та інтереси, піклується про їхнє здоров'я і самопочуття, виявляє доброту і повагу до кожного учня, незалежно від успіхів у навчанні, відповідально ставиться до своїх функцій, авторитетний серед дітей, батьків, колег, громадськості; розуміє психологію кожного учня, застосовує розумні вимоги до організації навчально-виховного процесу; вміє аналізувати педагогічні ситуації, знає причини неадекватної поведінки учнів, здатний приймати обґрунтовані рішення, передбачати небажані наслідки; цікавиться науковими дослідженнями, володіє глибокими знаннями з предметів, уміє самостійно вибирати і розробляти власні оригінальні освітньо-виховні технології та індивідуальні програми (проекти), викликає в учнів інтерес до навчання, досягає позитивних результатів у педагогічній діяльності; має індивідуальний педагогічний почерк, удосконалює систему власної (дидактичної, виховної, методичної) діяльності, має авторські методичні розробки, бере участь в інноваційній та науково-дослідній роботі, створює нові зразки педагогічної практики, надає методичну допомогу колегам; у всіх ситуаціях педагогічної взаємодії вирізняється високою культурою поведінки, морально-вольовою саморегуляцією, займається професійною самоосвітою і самовихованням, є зразком культури людини.

Високий рівень професійно-педагогічної культури характеризує педагога за такими показниками: працює професійно, у постійних пошуках творчих шляхів розв'язання освітньо-виховних завдань; прагне до самовдосконалення шляхом самоосвіти; досягає позитивних результатів у навчально-виховному процесі; його творчість спрямована на поліпшення, удосконалення, а не на створення нових зразків педагогічної практики; видозмінює свою діяльність відповідно до професійних вимог; самореалізовується як професіонал, а не як представник педагогічної культури [ 17, c. 147].

Характеристика достатнього рівня професійно-педагогічної культури вчителя: володіє професійними знаннями, вміннями і навичками, необхідними особистісними рисами; епізодично бере участь у творчому пошуку, але не прагне займатися дослідницькою, експериментальною роботою; не завжди аналізує досягнуті результати, не виявляє прагнення до професійного росту.

Характеристика масового рівня професійно-педагогічної культури вчителя: не володіє необхідними професіонально-особистими рисами; не спирається на свої знання, уміння у практичній діяльності; не визнає творчості, пошуку, експерименту; одержує невисокі результати у навчанні й вихованні учнів

Зазначимо, що у структурі компетентності вчителя педагогічна культура посідає особливе місце, а сам вчитель набуває свого справжнього сенсу лише тоді, коли він достатньо володіє загальною культурою, оскільки лише в полікультурному середовищі можуть сформуватися спеціалісти, здатні вільно і критично мислити, відтворювати духовні й інтелектуальні цінності, яких завжди потребує суспільство і школа як одна із його визначальних соціальних інституцій.

2.2 Основні умови формування педагогічної культури майбутнього вчителя початкових класів у процесі професійної підготовки

Сучасна школа, її розвиток, функціонування багато в чому залежить від учителя, його професіоналізму, його педагогічної культури. В. Чайка відзначає, що «Сучасні вимоги до вчителя і процесу його підготовки, які відображені у державних документах і законодавчих актах, зумовлені процесами системи самоорганізації навчання у вищій педагогічній школі для проходження всіх етапів професійного становлення, що забезпечують формування у майбутніх учителів цілісного досвіду педагогічної діяльності, а також основних компонентів педагогічної культури».

Необхідно визнати, що залишається ще не вирішена проблема конкретизації шляхів формування професійної культури майбутніх учителів початкових класів та визначення педагогічних умов її розвитку.

Педагогічна культура властива не тільки педагогам, але й спеціалістам інших профілів: «Педагогічна культура - це синтез духовного і професійного в людині, а головне, саме сформованість педагогічної культури дозволить передати, привити, сформувати ці якості у представників будь-якої професії»

Професійна педагогічна культура майбутнього вчителя початкових класів детермінується істотними характеристиками особистості та взаємодії педагога, його системою педагогічних цінностей, способів діяльності і спілкування, професійною поведінкою.

Професійна культура вчителя початкових класів складається як результат всебічної підготовки, орієнтованої на професійну майстерність. Для ефективного формування професійно-педагогічної культури майбутніх вчителів освітній процес має сприяти вмотивованості навчальної діяльності майбутніх вчителів, розвитку їх зацікавленості й відповідальності за результати навчання [ 24, c. 77].

Основні умови формування професійної педагогічної культури, як системоутворюючий фактор, включають в себе діагностичний, операційний і транспозиційний аспекти. Діагностичний аспект дає змогу визначити: а) стан сформованості професійної педагогічної культури майбутніх вчителів; б) стан готовності майбутніх вчителів до саморозвитку на початку навчання у вищому навчальному закладі та після освоєння запропонованої системи навчання.

Операційний аспект включає у себе систему напрямів та способів формування та розвитку професійної педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів і складається з трьох етапів: Перший етап формування професійної культури припадає на перший курс навчання у ВНЗ. Цей етап є стимулювально-мотиваційний і виконує інформативну функцію. В цей час майбутні вчителі вивчають «Вступ до спеціальності», проходять ознайомлювальну практику в школі, де отримують основні знання про вимоги до особистості вчителя та значення професійно-педагогічної культури у зростанню його професіоналізму.

Другий етап є інформаційним за змістом. Цей етап припадає на другий-третій курси навчання у ВНЗ, коли майбутні вчителі опановують основні педагогічні дисципліни, основи наукових досліджень, основи педагогічної майстерності. Варто відзначити, що третій етап співпадає із другим. Якщо на другому етапі майбутні вчителі отримують знання, які сприяють формуванню їх професійно-педагогічної культури, то третій етап сприяє формуванню в них певного педагогічного досвіду.

Тому формування і основний розвиток професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів здійснюється в процесі організації та проведення лекційно-практичних занять, самостійної роботи майбутніх вчителів з циклу педагогічних дисциплін «Вступу до спеціальності», «Основи педагогічної майстерності», «Дидактики», «Теорії виховання», «Школознавство» шляхом засвоєння професійних знань, розвитку навичок та вмінь та формуванню педагогічного досвіду. Транспозиційний аспект сприяє застосуванню вчителями набутих у вузі знань, навичок і вмінь з організації навчально-виховного процесу в початковій школі під час педагогічної практики і в подальшій професійній діяльності [ 35, c. 58 ].

Таким чином, до основних напрямів формування професійної педагогічної культури майбутніх вчителів належать навчальний процес у ВНЗ і процес самовдосконалення.

Як зазначає педагог С. Мартиненко: формування та розвиток у майбутніх педагогів початкової школи професійно-педагогічної культури найбільш успішно здійснюється за певних умов:

1. Організація навчального процесу у ВНЗ, зокрема при викладанні педагогіки, основ педагогічної майстерності, на принципах співробітництва, співтворчості викладача та майбутніх вчителів.

2. Акцентування уваги на розвитку професійно важливих якостей особистості майбутніх учителів початкової школи.

3. Систематичного поглиблення теоретичних знань з педагогіки, філософії, культурології, етики, психології.

4. Актуалізація особистісного саморозвитку майбутніх вчителів;

5. Удосконалення змісту самостійної роботи майбутніх вчителів, яка повинна реаліалізуватися в творчій співпраці, співтворчості викладачів і майбутніх вчителів.

6. Широке застосування методів, прийомів, спрямованих на стимулювання творчої активності майбутніх вчителів;

7.Створення атмосфери схвалення активності, самостійності майбутніх вчителів, оригінальності пропонованих ними ситуативних рішень;

8. Здійснення педагогічного моніторингу, який полягає в систематичному одержанні викладачем об'єктивної інформації про хід навчальної діяльності майбутніх вчителів; залучення майбутніх вчителів до активної педагогічної діяльності з подальшим її аналізом; створення належних умов і відповідних стимулів для самостійної роботи майбутніх вчителів, самоосвіти, самовиховання, рефлексії.

9. Розвитку викладачами своєї професійної культури.

Педагогічний процес освітньої установи, зміст навчання становлять особливе культурно-освітнє середовище. Разом вони є чинниками становлення в тих, хто навчається, особистісної і професійної культури. Тому педагог Ю. Бабанський виділив педагогічні умови формування у майбутніх учителів їхньої професійно-педагогічної культури, які створюються і реалізовуються у просторі навчально-виховного процесу вищого навчального закладу.

Першою педагогічною умовою формування педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи дослідники називають відображення у змісті навчальних предметів цієї культури як історично, соціально і суб'єктивно-персоніфікованого феномена. У змісті теоретичної підготовки вчителів початкових класів ця умова відображена низкою дисциплін педагогічного циклу, до якої належать загальні основи педагогіки, педагогічні технології, школознавство тощо.

Друга умова формування педагогічної культури вчителя початкових класів - використання у навчальному процесі пізнавальних ситуацій, що спонукають майбутніх учителів до усвідомлення цілей, змісту і засобів професійної діяльності крізь призму культурної відповідності історичним і соціальним обставинам.

Третя умова формування педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів - упровадження інтерактивних форм навчання, що забезпечують набуття майбутніми вчителями досвіду пізнання і критичного осмислення практики навчання та виховання учнів за відповідними культурними зразками і нормами професійної діяльності.

Педагогічна практика - провідний чинник формування професійно- педагогічної культури вчителя початкової школи. Вона є складовою навчально-виховного процесу і забезпечує поєднання теоретичної підготовки майбутніх учителів з їхньою практичною діяльністю у педагогічному закладі [37, с. 48 ].

Отже, педагогічна культура вчителя початкової школи конкретизує досвід практичної педагогічної діяльності фахівців, спеціально підготовлених до навчання і виховання дітей на початковому етапі, їх систематичного і послідовного залучення до досвіду культури, що має бути усвідомленим і відтвореним у системі початкової освіти. Формування професійно-педагогічної культури вчителів початкових класів у процесі підготовки у вищому навчальному закладі до професійної діяльності забезпечується сукупністю педагогічних умов. Практичноорієнтований підхід, на засадах якого реалізуються педагогічні умови формування професійно-педагогічної культури вчителя початкових класів, спрямовує пізнавальну діяльність майбутніх учителів початкових класів на усвідомлення культурно-історичної зумовленості цілей і засобів професійної діяльності, досягнень наукової думки, на розуміння призначення початкової освіти в суспільстві і розвитку дитини як особистості і суб'єкта власної життєдіяльності. Професійно-педагогічна культура вчителів початкової школи - це світ особливих предметів, створюваних їхньою педагогічною діяльністю на рівні професійно-організованого соціуму. Особливий характер професійно- педагогічної культури виявляється у тому, що вона спрямована на розкриття духовної сутності дитини, її людяності.

Висновки

Досліджуючи проблему формування педагогічної культури вчителя початкових класів, ми дійшли таких висновків: що педагогічна культура - це складова загальної культури педагога, яка пов`язана з життєвими цінностями і орієнтирами вчителя, його духовністю та морально-етичними переконаннями. Тому, вона посідає особливе місце, а сам вчитель набуває свого справжнього сенсу лише тоді, коли він достатньо володіє загальною культурою.

Проаналізували, що педагогічна культура являє собою складний соціально-педагогічний феномен, який слід розглядати як інтегровану єдність певних структурних компонентів особистості, що гармонійно поєднуються між собою, і тому, її складовими наукового світогляду і наукових знань є : ерудиція, духовне багатство, особливі особистісні якості (гуманізм, справедливость, вимоглива доброта, толерантність, тактовність, прагнення до самовдосконалення), культури педагогічного мислення, психолого-педагогічна і методична підготовка, досконале володіння педагогічною технікою, позитивний педагогічний імідж, зовнішня естетична привабливість.

Також виокремили, що педагогічна культура у професійній діяльності вчителя початкових класів є досить важливою, оскільки вчитель, який має високий рівень педагогічної культури: любить дітей, захищає їхні права та інтереси, піклується про їхнє здоров'я і самопочуття, виявляє доброту і повагу до кожного учня, незалежно від успіхів у навчанні, відповідально ставиться до своїх функцій, авторитетний серед дітей, батьків, колег, громадськості; розуміє психологію кожного учня, застосовує розумні вимоги до організації навчально-виховного процесу; вміє аналізувати педагогічні ситуації, знає причини неадекватної поведінки учнів, здатний приймати обґрунтовані рішення, передбачати небажані наслідки; цікавиться науковими дослідженнями, володіє глибокими знаннями з предметів, уміє самостійно вибирати і розробляти власні оригінальні освітньо-виховні технології та індивідуальні програми (проекти), викликає в учнів інтерес до навчання, досягає зримих позитивних результатів у педагогічній діяльності; має індивідуальний педагогічний почерк, удосконалює систему власної (дидактичної, виховної, методичної) діяльності, має авторські методичні розробки, бере участь в інноваційній та науково-дослідній роботі, створює нові зразки педагогічної практики, надає методичну допомогу колегам; у всіх ситуаціях педагогічної взаємодії вирізняється високою культурою поведінки, морально-вольовою саморегуляцією, займається професійною самоосвітою і самовихованням, є зразком культури людини.

Також виділили, що формування професійно-педагогічної культури вчителів початкових класів у процесі підготовки у вищому навчальному закладі до професійної діяльності забезпечується сукупністю педагогічних умов. Практичноорієнтований підхід, на засадах якого реалізуються педагогічні умови формування професійно-педагогічної культури вчителя початкових класів, спрямовує пізнавальну діяльність майбутніх учителів початкових класів на усвідомлення культурно-історичної зумовленості цілей і засобів професійної діяльності, досягнень наукової думки, на розуміння призначення початкової освіти в суспільстві і розвитку дитини як особистості і суб'єкта власної життєдіяльності. Тому педагог Ю. Бабанський виділив осовні педагогічні умови формування у майбутніх учителів їхньої професійно-педагогічної культури, які створюються і реалізовуються у просторі навчально-виховного процесу вищого навчального закладу.

Тож, ефективність професійної діяльності вчителя і відповідність його педагогічної культури залежить не тільки від знань і навичок, скільки від здатності використовувати надану в педагогічних ситуаціях інформацію і культуру різними способами й у швидкому темпі, яка приходить тільки з досвідом.

Список використаних джерел

1. Бондар Л.С. Педагогічна культура вчителя як основа його професійної компетентності у творчій спадщині В. О. Сухомлинського / Л. С. Бондар // Педагогіка і психологія. - 2006. - №3. - С. 13-18.

2. Бондаревская Е. В. Теория и практика личнистно-ориентированого образования / Э. В. Бондаревская. - Ростов-н/Д, 2000. - 352 с.

3. Вчителю про педагогічну техніку / Под ред. Л.І. Рувінська- М., 1987.

4. Євтух М. Б. Сучасні тенденції професійної підготовки вчителя / М. Б. Євтух// Педагогічна газета. - 2002. - № 8-9.

5. Голуб Н. Ретроспектива і перспектива ідеалу вчителя / Н. Голуб // Українська мова і література в школі. - 2007. - № 7/8. - С. 60-65

6. Гриньова В. М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та практичний аспект): Монографія. - Харків: Основа. 1998. - С. 300.

7. Грехнев B.C. Культура педагогічного спілкування. - М., 1990.

8. Даниленко Л. І. Самоосвіта сільського вчителя - найважливіша умова підвищення професійної майстерності та загальної культури / Л. І. Даниленко // Управління школою. - 2007. - № 4. - С. 14-17.

9. Дейнеко С. В. Педагогічна компетентність учителя як умова та засіб гуманізації освітнього середовища / С. В. Дейнеко // Управління школою. - 2007. - № 4. - С. 2-7.

10. Дибський С. Педагогічна культура вчителя / С. Дибський // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. - 2008. - № 3. - С. 59-61

11. Дубасенюк О. А. Концептуальні положення теорії професійної виховної діяльності педагога / О. А. Дубасенюк // Педагогіка і психологія. - 1999. - № 4. - 91 С. 8.

12. Завальський Ю. І. Конкурентноспроможний вчитель: теорія і практика : навч. посіб. / Ю. І. Завальський. - Чернівці : Букрек, 2010. - С.102-103.

13. Коджаспірова Г.М. Культура професійного самоосвіти педагога: Посібник / За ред. Ю.М. Забродина - М., 1994.

14. Коляденко С. М., Юрчук О. О. Деякі питання соціалізації особистості у творчий спадщині В. О. Сухомлинського // Теоретичні та методичні засади соціально-педагогічної підготовки вчителя. - Київ-Житомир.: Державний педагогічний інститут. 2001.

15. Левітан К.М. Основи педагогічної деонтології. - М., 1994.

16. Основи педагогічної майстерності: Учеб. посібник / За ред. І.А.Зязюна. - М., 1989.

17. Луцюк А. М. Василь Сухомлинський: Про пед. майстерність учителя. - Луцьк, 2003. - С. 205.

18. Мацюк В. Я. Цікавішої професії не знаю : нариси про вчителів / В. Я. Мацюк. - К. : Рад. школа, 1988. - С. 208.

19. Микитюк І. Педагогічна культура вчителя в контексті сучасної культурно-освітньої ситуації / І. Микитюк // Вища школа. - 2009. - № 4. - С. 93-101

20. Никифорова І. Педагогічна культура як складова фахової комунікативної культури майбутнього вчителя (теоретичний аналіз) / І. Никифорова // Рідна школа. - 2007. - № 3. - С. 52-55.

21. Нікула Н.В. Роль методичної культури у забезпеченні якості професійної діяльності вчителя/ Н. В. Нікула // Наука і освіта Новий вимір. Педагогіка і психологія, - 2015.- № 3 - 19.- С. 47-50.

22. Осадчий І. Програма розвитку педагогічної культури вчителя "Дельта+" / Осадчий // Завуч. Шкільний світ. - 2010. - № 1(січ.). - С. 6-1

23. Панок В. Психологічна культура педагогічних працівників як умова розвитку здібностей та формування ціннісних орієнтацій / В. Панок // Психолог. (Шкільний світ). - 2009. - № 22/23. - С. 3-3.

24. Пальшкова І. О. Педагогіка: професійно-педагогічна культура вчителя. навч. посіб. -І. О. Пальшкова. - К. : Видавничий Дім “Слово”, 2011. - С. 192.

25. Пилипенко В. Акмеологія професійної культури педагога / В. Пилипенко // Директор школи. (Шкільний світ). - 2007. - №43. - С. 12-

26. Педагогічна майстерність : [підручник] / [Зязюн І. А., Крамущенко Л. В., Кривонос І. Ф. та ін.] ; за ред. Зязюна І. А. - К. : Вища шк., 1997. - С. 349.

27. Підласий І.П. Педагогіка початкової школи: Учеб. посібник для студ. пед. коледжів. - М.: Гуманит. вид. центр ВЛАДОС, 2007. - С. 400.

28. Рогов Є.М. Особистість вчителя: теорія і практика. - 2006. - С. 512.

29. Семиченко В.А. Психологические основы процесса профессиональной подготовки студентов вуза: Учебное пособие. - Полтава, 1989. - С. 86.

30. Ситник Ю. П. Особливості формування інноваційної культури вчителя / Ю. П. Ситник // Управління школою. - 2006. - № 22/24. - С. 58-62.

31. Соф'янц Е. Педагогічна культура вчителя / Е. Соф'янц, Т. Волобуєва // Управління освітою. - 2006. - №16. - С. 3-6.

32. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям. В. О. Сухомлинський. - К. : Акта, 2012. - С. 415-416.

33. Тафінцева С. І. Теоретичний аспект професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи до соціалізації учня / С. І. Тафінцева // Проблеми становлення та самореалізації творчої особистості майбутніх фахівців гуманітарного спрямування : зміст, форми та методи підготовки : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, (Хмельницький, 14-15 травня 2010 р.). - Хмельницький : ХНУ, 2010. - С. 126-129.

34. Тетерятник М. Науково-методична культура вчителя початкових класів / М. Тетерятник // Початкова школа. - 2007. - № 4. - С. 45-47.

35. Формування професійної культури вчителя / За ред. В.А.Сластенин. - М., 1993.

36. Холявінська М. Загальнокультурна та професійна самоосвіта / М. Холявінська // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. - 2008. - № 11. - С. 86-87.

37. Хозяїнов Г.І. Педагогічна майстерність викладача: Метод, посібник. - М., 1988.

38. Хомич Л.О. Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкових класів - К. : „Магістр - S”, 1998. - С . 200.

39. Хорунжа л.П. Гуманізація навчально-виховного процесу //Рідна школа.- 1999. - № 1.- С. 36.

40. Хоружа Л.Л. Етична компетентність майбутнього вчителя початкових класів : Теорія і практика /Л.Л. Хоружа. - К.: Преса України, 2003. - С. 320.

41. Щербань П. Сутність педагогічної культури / П. Щербань // Вища освіта України. - 2004. - № 3. - С. 67-71.

42. Щербань П. М.. Педагогічна культура - фундаментальна основа професійно - педагогічної діяльності майбутніх учителів// Вища освіта України,2005 - №1,С. 66 - 74.

Додаток

Складові педагогічної культури (В. Гриньова)

Размещено на Allbest.ru