Австрійський науковець К. - Б. Бекман у своїй праці “Мови в освітній програмі замість німецької як другої мови” виокремлює термін “мовне розмаїття" [11, с.16]. Під терміном “мовне розмаїття" науковець розуміє функціонування німецької мови як першої, рідної мови для учнів у школах Австрії, а також другої, третьої і т.д. мови для учнів-імігрантів. К.Б. Бекман виокремлює терміни “стандартна мова”, “державна мова”, “освітня мова”, “національна мова”, “офіційна мова”.

У проекті Європейського центру сучасних мов Ради Європи у м. Грац (Австрія) подано дефініцію терміна “мова (мови) навчання”. Цією мовою може бути рідна мова, німецька для корінних австрійців; мова (мови) навчання може бути другою мовою для дітей, які належать до етнічних меншин в Австрії та іноземною мовою для дітей імігрантів [13].

Науковцями з Австрії здійснюються дослідження з метою надання наукового підґрунтя, закріплення терміна “мультилінгвізм" в навчальних програмах. У праці австрійського дослідника Г. Крума “Викладання мови і навчальний процес для багатомовних людей" [10, с.33] схарактеризовано сукупність шкільних та позашкільних навчальних процесів, під час яких функціонують дві і більше мов. На думку автора, діти і підлітки значно краще використовують позакласні можливості для вивчення мови за допомогою засобів масової інформації.

Австрійський науковець Г. Райх описує загальну концепцію мовної освіти: “Слід розуміти політичну зорієнтованість в галузі освіти, що враховує зміну ситуації мовного сьогодення і передбачуваної динаміки щодо відповідності з основною політичною метою і як у будь-якому освітньому проекті - намагається збалансувати інтереси окремих осіб та інтереси суспільства" [13, с.65]. Дослідник вказує на зміни як у функції, так і у понятті, як національної або рідної мови, з урахуванням реальної ситуації, в якій рідна мова і універсальна мова функціонують в навчальних закладах та під час дозвілля [13, с.65]. На думку Г. Райха “Навчання різних мов має когнітивний зміст, тобто не має необхідності в повторній компіляції для кожної мови” [15, с.71]. Йдеться про поєднання граматичних та семантичних понять, навчання і розвитку стратегії, порівняльних та історичних елементів мови. На думку автора, граматичні та семантичні поняття можуть бути пов'язані разом з основними поняттями соціології мови та психології мови в спеціалізовану "мову", яку можна розглядати в якості об'єднуючої дисципліни мовної освіти, від початкової до середньої освіти [13, с.71].

Дослідження вивчення другої мови, яке розвинулось тільки у 70-х роках ХХ століття, спростувало побоювання шкідливості білінгвізму та мультилінгвізму і за сприятливих умов підкреслило легкість опанування двох або більше мов у ранньому віці. Підходи, що моделює мультилінгвізм, розглядає білінгвізм та мультилінгвізм під концептуальним підходом моделі мультиконцепцій В. Кука, що означає знання двох і більше мов однією особою [14]. Теоретичне дослідження мови [15] доводить, що закономірності навчання другої і третьої мови відрізняються від засвоєння першої мови. Слід розрізняти соціальний/ колективний мультилінгвізм та індивідуальний муль - тилінгвізм. Мультилінгвізм - це здатність людини використовувати декілька мов, а також співіснувати з різними мовними спільнотами в одній географічній області [16]. На думку Х. Крайст, лише двомовність має перевагу у мовній моделі L1 + лінгва франка [12]. Міжмовний мультилінгвізм відіграє певну роль в шкільному контексті. Досвідчені носії мови володіють різними варіантами мов, особливо в німецько-мовних країнах і міжмовний мультилінгвізм відіграє певну роль в шкільному контексті. Мовні варіації, в межах численного стандарту німецької мови, складаються з трьох варіантів, наприклад: німецької літературної мови в Швейцарії, німецької мови в Австрії та німецької мови в Федеративній Республіці Німеччина. Найважливішою кількісною формою функціонування мультилінгвізму в австрійських школах є урок іноземної мови. На думку дослідників (Г. Крум, Г. Райх), викладання іноземних мов в Австрії недостатньо диверсифіковане. В Австрії офіційно визнані шість автохтонних мовних меншин, яким створені сприятливі умови для безперервної двомовної освіти у школах. До цих меншин належать: хорватська меншина в Бургенланді, словенська меншина в Карінтії й Штирії, угорська меншина в Бургенланді й Відні, чеська меншина у Відні, словацька меншина у Відні та меншина ромів у Бургенланді.

Англійська мова займає домінуюче положення в шкільній програмі вивчення іноземних мов учнями старших класів в Австрії та в реалізації цілей (Ь1 + Ь2) в процесі обов'язкової освіти. Згідно з даними “Австрійського Центру Мовної Компетенції" в 2004 - 2005 роках у початкових школах Австрії 92, 85% учнів вивчали лише одну іноземну мову (англійську мова), в молодших класах середньої школи - 89, 81%, у старших класах середньої школи - 59,6 % [17]. І більше 90% навчання обмежується англійською мовою. Однією з причин є, звичайно, той факт, що навчальний план, за винятком гімназій, передбачає вивчення лише однієї обов'язкової іноземної мови в середніх спеціальних навчальних закладах, починаючи з 7-ого класу, учні гімназій вивчають другу іноземну мову. Очевидно, що батьки та учні обирають англійську як першу іноземну мову Лише в деяких навчальних закладах вивчається французька мова, як перша іноземна мова. Крім того, в австрійських середніх школах вивчення латинської мови продовжує відігравати значну роль, адже, знання латинської мови необхідне для продовження навчання в університетах.

Висновки. Загальна концепція мовної освіти в Австрії полягає в пропаганді мультилінгвізму. Враховуючи суспільну взаємопов'язаність мов та процесу навчання іноземних мов, усе зводиться до переорієнтації навчання іноземних мов в умовах мульти - лінгвізму. Окрім збереження існуючих навчальних програм, слід також розвивати мовну різноманітність та розширювати вивчення другої, третьої іноземних мов у середніх навчальних закладах Австрії.

мовна освіта мультилінгвізм австрія

Список використаної літератури

1. Europдische Kommission, Mehrsprachigkeit. Trumpfkarte Europas, aber auch gemeinsame Verpflichtung. Mitteilung der Kommission vom 18.9.2008. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ec. europa. eu/education/languages/pdf/ com/2008_0566_cs. pdf. - Загол. з екрану. - Мова нім.

2. Gnutzmann C. Mehrsprachigkeit als ьbergeordnetes Lernziel des Sprach (en) unterrichts: die „neue" kommunikative Kompetenz? / C. Gnutzmann. - In: Bausch Karl-Richard/ Kцnigs, Frank G. / Krumm, Hans-Jьrgen. Mehrsprachigkeit im Fokus: Arbeitspapiere der 24. Frьhjahrskonferenz zur Erforschung des Fremdsprachenunterrichts. - 2004. - S.45-54.

3. Білецька І. Двомовна освіта та її функціонування у США / І. Білецька // Молодь і ринок. - 2014. - № 2. - С.104-107.

4. Боднарчук Т.В. Моделі білінгвальної освіти у досвіді діяльності сучасної школи / Т.В. Боднарчук // Вісник Львівського національного університету І. Франка. Серія педагогічна. - Львів, 2007. - Вип.22. - С.212-219

5. Боднарчук Т.В. Розвиток білінгвальної освіти в Австрії (1945-2010 рр.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец.13.00.01 "Загальна педагогіка та історія педагогіки" / Тетяна Вікторівна Боднарчук; Хмельницький, 2012. - 20 с.

6. Бузовський А.В. Двомовна освіта в школах США та Європи / А.В. Бузовський // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2010. - № 9. - С.92-104.

7. Бурда Т.М. Мовна поведінка особистості в умовах українсько-російського білінгвізму: молодіжне середовище Києва: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец.10.02.01/Тетяна Михайлівна Бурда; КНУ Т. Шевченка. К., 2002. - 22 с.

8. Винарчик М.П. Полікультурне виховання у контексті білінгвальної освіти / М.П. Винарчик // Людинознавчі студії. Зб. Наук. Праць. - Випуск 19/Редкол.Т. Біленко (головний редактор), М. Чепіль та ін. - Дрогобич: Ред. - вид. відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2009. - С.104-113.

9. Зайцева Л.С. Білінгвізм як мовне та соціальне явище / Л.С. Зайцева [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/6_NITSB_2010/Philologia/59619. doc. htm>. - Загол. З екрану. - Мова укр.

10. Krumm H. - J. Von der additiven zur curricularen Mehrsprachigkeit: Ьber die Notwendigkeit der Einbeziehung von Minderheiten-, Migranten - und Nachbarsprachen/ H. - J. Krumm. - In:. B. Hufeisen, M. Lutjeharms (eds): Gesamtsprachencurriculum - Integriete Sprachendidaktik - Common Curriculum. Theoretische Ьberlegungen und Beispiele der Umsetzung. - 2005. - S.27-36

11. Boeckmann K. - B. Sprachen der Bildung statt `Deutsch als Zweitsprache`/ K. B. Boeckmann // ЦdaF-Mitteilungen. - 2009. - № S.16-28

12. Christ H. Fremdsprachenunterricht fьr das Jahr 2000/H. Christ // Sprachenpolitische Betrachtungen zum Lehren und Lernen fremder Sprachen. - Tьbingen, 1991. - S.26.

13. Reich H. Integration und Mehrsprachigkeit - Fцrderung der Erstsprachen und Deutsch als Zweitsprache im Rahmen eines Gesamtkonzepts sprachlicher Bildung / H. Reich // ЦSZ / BMUKK (Hrsg.): Sprachenkonferenz 2008: Unsere Gesellschaft ist mehrsprachig - unsere Bildung auch? MaЯnahmen fьr ein Gesamtkonzept sprachlicher Bildung in Цsterreich. Konferenzbericht.

14. ЦSZ: Fokus 8. - Graz, 2009. - S.61-70

15. Cook V Evidence for multi-competence / V. Cook // Language Learning, 1992. - № 42/4. - P.557-591

16. Hufeisen B. Mehrsprachigkeitskonzept - Tertiдrsprachenlernen - Deutsch nach Englisch / B. Hufeisen, G. Neuner. - Strasbourg, 2003. - S.13-34

17. Europдische Kommission, Eine neue Rahmenstrategie fьr Mehrsprachigkeit. - Brьssel, 2005. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://europa. eu/legislation_summaries/education_training_youth/lifelong_learning/c11084_de. htm. - Загол. з екрану. - Мова нім.

18. ЦSZ = Цsterreichisches Sprachen Kompetenz Zentrum. Der schulische Fremdsprachenunterricht in Цsterreich. Erste Ergebnisse einer Studie zum Schuljahr 2004/2005. - Graz., 2007. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://www.linz. at/images/ Mehrsprachigkeit-AUTundEU_Dr. Wojnesitz_WiKa-OOE_2014. pdf. - Загол. з екрану. - Мова нім.

Размещено на Allbest.ru