Проблема статевого виховання на сторінках педагогічного часопису "Українська школа" (1925-1939 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблема статевого виховання на сторінках педагогічного часопису «Українська школа» (1925-1939 рр.)

Зубрицький Ігор Ярославович

м.Дрогобич

У статті на основі окремих сюжетів із публікацій, вміщених на сторінках галицького педагогічного часопису «Українська школа», розглядаються погляди авторів на проблему статевого виховання та статевої просвіти дітей та молоді. Особлива увага зосереджена на змісті, формах організації та проведення, методах, прийомах та засобах статевого виховання школярів в українських навчальних закладах Галичини 2030 х. рр. ХХ століття. Визначено цінні складові історичного досвіду, зокрема щодо організації профілактичної діяльності педагогічних працівників в контексті статевого виховання. виховання статевий навчальний

Ключові слова: «Українська школа», «статеве виховання», «статеве питання», «полове виховання», «полове питання», «полові проблеми», «антиалкогольне виховання».

В статье на основе отдельных сюжетов из публикаций, помещенных на страницах галицкого педагогического журнала «Украинская школа», рассматриваются взгляды авторов на проблемы полового воспитания и полового просвещения детей и молодежи. Особое внимание сосредоточено на содержании, формах организации и проведения, методах, приемах и средствах полового воспитания учащейся молодежи в украинских учебных заведениях Галичины 2030 х. гг. ХХ века.

Ключевые слова: «Украинская школа», «половое воспитание», «половой вопрос», «половые проблемы», «антиалкогольное воспитание».

The issue of sex education for children and young people occupies a notable place among important and actual historical and pedagogical problems as sex relations play a considerable part in the life of an individual. The Educational Press of Eastern Galicia of the first third of the twentieth century is an interesting and valuable resource for research and comprehensive analysis of the theoretical and practical experience of the Galician teachers regarding the organization of sex education in Ukrainian schools. On the basis of the individual themes of publications available on the pages of Galician pedagogical magazine "Ukrainian school”, we survey the views of the authors concerning the problem of sex education for children and youth. Special attention is focused on the content, forms of organization and realization, methods, ways and means of students' sex education in Ukrainian schools of Galicia in 2030 years. XX century. The author of the article determined valuable components of historical experience, including the practice of preventive educational workers in the context of sex education.

Key words: "Ukrainian school", "sex education", "sexual question", "sexual education", "sexual issues", "sexual problems", "antialcohol education".

Актуальність теми дослідження. Одним із важливих напрямів сучасних історикопедагогічних досліджень є розвідки, пов'язані з вивченням вітчизняного педагогічного досвіду, спадщини видатних учених та науковців минулого, що забезпечує дотримання принципів єдності, системності та наступності у розвитку педагогічної науки. Важливим джерелом вивчення такого досвіду є педагогічна періодика Східної Галичини кінця ХІХ першої третини ХХ століття, яка дає чітке уявлення про стан педагогічної науки, народної освіти і про основні проблеми, які хвилювали українську педагогічну громадськість на цьому історичному етапі.

Серед таких важливих та актуальних соціальнопедагогічних проблем, що неодноразово піднімалися на сторінках україномовних галицьких педагогічних періодичних видань є питання статевого виховання підростаючого покоління. Цій тематиці було відведено місце й на сторінках педагогічного часопису «Українська школа», що виходив у Львові з 1925 до 1939 року завдяки зусиллям товариства «Учительська громада» [5, с.3404]. Аналіз цих тематичних публікацій засвідчує, що уже в той час було нагромаджено значний досвід та арсенал форм і методів статевого виховання учнівської молоді, і їх вкрай важливо досліджувати та актуалізувати.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Упродовж останніх двох десятиліть значно активізувалися науковопедагогічні дослідження питання статевого виховання в історичному аспекті. Аналіз наукової літератури дозволяє зазначити, що цю проблему вивчають такі вчені, як: О.Василенко, Т.Кравченко, О.Петренко, Г.Хархан та ін. Окремо слід виділити дисертаційне дослідження Т.Кравченко «Статеве виховання школярів у вітчизняній педагогічній теорії та практиці 2030 років ХХ століття». Однак слід зауважити, що кількість наукових праць, присвячених дослідженню проблеми статевого виховання учнівської молоді на сторінках українських педагогічних періодичних часописів є дуже обмеженою.

З огляду на це, метою нашої статті є здійснення аналізу публікацій вміщених у педагогічному часописі «Українська школа», що розглядають зміст, форми, методи, прийоми та засоби статевого виховання дітей та молоді.

Виклад основного матеріалу. Починаючи з 20х років ХХ ст. на сторінках українських періодичних видань, що виходили в Галичині, досить активно, і в різних контекстах, обговорюється проблема необхідності організованого проведення статевого виховання дітей та шкільної молоді. Актуальні питання зазначеної проблематики знайшли своє відображення і на сторінках педагогічного часопису «Українська школа» (19251939). Аналізуючи зміст публікацій вміщених у цьому журналі, які прямо чи опосередковано порушували питання статевого виховання, варто зауважити, що тогочасні дослідники і, не лише у Галичині, використовували різні терміни на означення цієї проблеми, часто навіть у рамках однієї статті [7, с.176]. Зокрема, поряд із терміном «сексуальне виховання» вживали терміни «сексуальне питання», «полове питання», «полове виховання». У контексті нашого дослідження ці терміни використовуються у тотожному значенні до словосполучення «статеве виховання».

За 1925 рік у черговому номері «Української школи» знаходимо статтю відомого науковця та педагога, доктора філософії, професора Львівського університету Володимира Бриґідера (1889 1952) [3, с.175] «Декілька завваг про сексуальне питання в школі». У ній автор, спираючись на досвід провідних європейських педагогів, висловлює своє бачення організації та здійснення статевого виховання учнів в українських школах.

В першу чергу В. Бриґідер, звертає увагу читачів на повну неприпустимість ігнорування «сексуального питання» у вихованні підростаючого покоління в межах школи. Школа, на його думку, «...повинна зайнятись половим питанням для добра вихованців і як що вже не більше, то принай мі освідомити їх та повчити заздалегідь про справи з ним звязані» [Бригідер, 35]. У своїй статті він гостро критикує погляди тих педагогів, які вважали, що «полові проблєми» не потрібно піднімати в школі, оскільки учні розпочинають статеве життя в більш зрілому віці, уже після закінчення навчального закладу та радили вирішувати «полові питання» виключно у родинному колі. Висловлюючи повагу до інституту сімейного виховання, В. Бриґідер, вважає, що «сьогоднішній дім, за малими виїмками, не доріс до цього завдання. Він не тільки не знає, як за цю справу взятися, але здебільшого не має в нього навіть доброї волі й охоти нею зацікавитися» [2, с.35].

На його глибоке переконання школа, в першу чергу, якраз і має стати тією соціальною інституцією, тим «чинником, що разом з іншими муситиме з початку також працювати над вихованням самої сім'ї» з метою підвищення її виховного потенціалу у питаннях статевого виховання. Сім'я і школа, на думку В. Бриґідера, «можуть багато доброго зробити, наколи при добрій волі співділати муть разом і підмо гати один одного» та в майбутньому стануть осередками «раціонального статевого виховання молоді й таким робом по можности протиділати цій струї зла, яке несе само життя в сучасних формах суспільного ладу» [2, с.37].

Аргументуючи доцільність активної роботи української школи у цьому напрямку, автор посилається на багаторічні дослідження польських науковців Лазовського, Ковальського й Сівіцького, які вказують, що 58% хлопців отримали інформацію про «тайну полового життя» вже у віці 912 років, «при чому ні одному з них не розкрито її батьками чи виховниками», а понад 80% студентів Варшавського університету розпочали статеве життя ще у шкільні часи і, 2426% з їх числа, вже перенесли венеричні хвороби у цей же період. Допускаючи думку, що ця сумна статистика не зовсім відповідає реаліям українських шкіл, В.Бриґідер все ж, закликає вчителів не ігнорувати цієї проблеми та активно займатися статевою просвітою.

Усвідомлюючи необхідність у залученні вчителів до просвітницької діяльності в контексті статевого виховання, автор вказує на об'єктивні чинники, що утруднюють її здійснення. Одним із них є, на його думку, відсутність фахової україномовної літератури з цієї проблематики. «Здається, що на західній области вкраїнських земель крім книжечки Др. Мих. Коса; «Про полові справи» (ІІ вид. 1908), де автор ставиться до теми з лікарського, а не педагогічного становища, в нас нічого більше не надруковано» [2, с.39]. Та й загалом, аналізуючи доступні польські та німецькі публікації, які висвітлювали проблеми статевого виховання школярів, В.Бригідер доходить висновку, що наукової літератури з цього питання катастрофічно замало і закликає українську педагогічну спільноту «цю пекучу недостачу як найскоріше заповнити».

Поряд із тим, В.Бриґідер чітко наголошує, що статеве виховання не може зводитися лише до статевої просвіти. «Вплив умілого [полового] освідомлення, значить такого, що не тільки заспокоює жадобу знання, але дає його з ніжністю, теплом і любовю, не кінчається в сфері інтелекту, але сягає в ділянку почувань і волі, то всеж таки думаю остає він мінімальний, коли з ним разом не плекається етичних почувань, непохитного характеру й фізичного здо ровя» [2, с.39]. Проблема статевого виховання дітей та молоді, на його глибоке переконання, в першу чергу є прерогативою школи, бо тільки вона, на відміну від тогочасної сім'ї, яка, ще не була готова до виконання такої місії, зможе комплексно вирішувати такі завдання.

Першочерговим завданням школи у питаннях статевого виховання, на думку В.Бриґідера, є профілактична діяльність («профілякційна акція»). «Енергійна, профілякційна акція школи ... рішучою, але доцільною боротьбою запобіжить не одному половому промахові. Коли говорю про боротьбу школи, покладаю найменше надії на успіх кар, а більше на етичні, абстинентські кружки самої молоді, на похвальні виклади й відчити з відповідними проекційними образами» [2, с.41].

Профілактичну діяльність школи В. Бриґідер розглядає у двох напрямках: 1) «плекання в ділянці етичного виховання сильної волі й характеру» та 2) «фізичне виховання молоді».

У його розумінні профілактична діяльність школи може бути продуктивною лише тоді, коли статеве виховання випереджується вихованням сильної волі у школярів у контексті їх загального етичного виховання. «В міру як наближується полова зрілість тисячу разів важніша готовність волі за підготовку ума. Найбагатше гігієнічне знання й свідомість полових небезпек нічого не поможе, коли людина в ході спокуси не має сили поступити згідно з приказом свого знання. Тому збереження молоді перед половою небезпекою являється більше питанням сили, ніж питанням знання. Полова педагогіка мусить бути перш за все педагогікою волі» [2, с.40].

Другим напрямком, у якому, на думку В.Бриґідера, повинна розвиватися профілактична діяльність школи в питанні статевого виховання є фізичне виховання молоді. «Бездіяльність і фізична деґенерація, це найкращий ґрунт для всяких сексуальних збочень. Навпаки: фізична праця й гарт це найпригідніщі умови сексуального здоров'я» [2, с.41]. Він досить гостро критикує тогочасну українську школу за надмірне перевантаження її «духовою» культурою, через що учні перебувають, за його висловом у «абстракції» та закликає переглянути навчальні плани таким чином, щоб заняття фізичною культурою та спортом, а особливо фізичною працею стали для школярів невід'ємною та вагомою складовою навчальновиховного процесу. «.Коли школа стане мінятурою трудової суспільности, зв'язаною з життям, створеною для життя й праці, тоді проблєма фізичного виховання найде гідну себе розвязку, а сексуальне питання найвідповідніщий ґрунт для раціонального поставлення» [2, с.41].

Характеризуючи «безпосередню акцію школи на полі сексуального виховання» В. Бриґідер вважав, що статеве виховання не може проходити відірвано від загальної навчальновиховної роботи, воно повинно пронизувати усі рівні педагогічного процесу. Однак, для стійкого засвоєння знань статевої сфери, він у першу чергу пропонує планомірно проводити статеве виховання та просвіту молоді під час вивчення таких дисциплін, як природа, гігієна та релігія. «Кожний член учительського колективу може вести освідомлюючу акцію в найтісніщому поєднанні з лекційним матеріялом, коли тільки найде в йому відповідну до цього нагоду, в спосіб, приписаний дидактикою його предмету. Нема предмету, що не давав би наректи полового освідомлювання безпосередньо, чи посередньо, коли є добра воля, педагогічний хист і такт у роботі. Все ж таки думаю, що наука природи, гігієни й релігії у сьогоднішній школі стоїть найближче з усіх предметів до справи полового освідомлювання. З цього виходить, що при співділанні цілого вчительського збору стає полове освідомлювання функцією перш за все вчителя природи, шкільного лікаря й священника» [2, с.42 ].

Вчитель природи, на думку В.Бриґідера, «з натури свого предмету» може організувати, враховуючи вікові особливості школярів, колективне інформування дітей про особливості та механізми статевого життя, озброїти їх загальними знаннями щодо норм взаємин з представниками протилежної статі та правильного ставлення до питань статі.

Шкільний лікар, «на ґрунті, підготованім учителем природи», повинен проводити консультації та підготовку старших школярів та їхніх батьків у галузі медикогігієнічних питань статевого виховання. «Коли натураліст практично розгляне справу зі становища біольогії, отже в найширших межах то завдання лікаря є звести її до вущих і роздивлятися полове життя в приміненні до людини, зі становища медицини. Одначе в ступні без порівняння більшому має шкільний лікар нагоду освідомлювати й навчати індивідуально, а саме при обов'язковому огляданні учнів. Тоді може ввійти в інтимне життя вихованця. Лікар повинен очевидно навести дуже тісний контакт із батьками й обмінюватися з ними поміченнями, важливими для полового життя дитини» [2, с.44].

Насамкінець, характеризуючи фахівців, які в першу чергу повинні були б займатися статевою просвітою молоді в школі, В. Бриґідер висловлює щирий жаль, що священики практично не долучаються до такої роботи, а що гірше, взагалі упереджено ставляться до ідеї статевого виховання в системі шкільної освіти. Хоча, пише він, «ніяка релігійна догма не стоїть на перешкоді прихильному відношенню останнього до освідомлювальної акції», і навпаки «найшовби він [клєр] тут без сумніву не тільки нагоду до колєктивного освідомлення в звязку з навчальним матеріялом свого предмету, але при більшому ступні до індивідуального наприклад при сповіді розуміється коли в обидвох, а перш за все в останньому випадку не обмежиться тільки до осудження евентуального промаху вихованця, як погріху проти Божих законів кваліфікували б винуватця на пекельну кару, але схотіли навчити, пояснити й зясува ти без шкідливого прибільшення погубні його наслідки для фізичного, духового й морального розвитку учня так із погляду індивідуального, соціяльного» [2, с.44].

В. Бриґідер у своїй статті підняв ще одну важливу проблему, яка, на його думку є стрижневою у визначенні змісту статевого виховання школярів спільне навчання хлопців і дівчат. Мішану або коедукаційну школу, він вважає, позитивним фактором статевого виховання, який знімає штучне відчуження і сексуальну напругу між статями. «Коедукацій на школа творить осередок, у якому постійне співжиття й взаємний вплив обох полів стають цими засобами, що надають половому вихованню бажаний напрямок». Однак, як сам В. Бригідер зазначає, його роздуми на цю тему носять виключно теоретичний характер, оскільки тогочасні українські школи майже не мали досвіду спільного навчання дітей обох статей. А в тих закладах, які в силу вимушених обставин, проводили навчання та виховання дітей разом «принцип коедукації не є ... проведений у всій повноті, послідовно, з найранщих літ, а прихапцем, спорадично, не з ідеї, навіть не як намірений, обдуманий експеримент, а просто як вислід хвилевої місцевої потреби». Ці українські школи В. Бриґідер характеризував не як коедукаційні, а як «декораційні, де на подавляючи більшість хлопців невеличка скількість представниць кращого полу».

Акцентуючи увагу на важливості організації спільного навчання та виховання дітей обох статей в українських школах для повноцінного становлення та функціонування системи статевого виховання підростаючого покоління, В.Бригідер посилається на багаторічний досвід діяльності таких мішаних (коедукаційних) шкіл в інших країнах та погляди провідних європейських дослідників цієї проблеми Бльоха, Пальмґрена, Менчковську Фореля, та ін.

У підсумку статті, закликаючи своїх колег активно підтримати запровадження такої прогресивної шкільної моделі в український навчальновиховний простір, В. Бригідер наводить цитату засновника першої в Європі коедукаційної середньої школи «Раїтдгепвк у Затвкопаї» (1876 р.) шведа Е. Пальмгрена, який зокрема пише: «Є це сумна правда, що істнує на світі зло й гріх. Не можу одначе зрозуміти, чому зло мало б вибухнути з більшою силою, коли влаштуємо виховання наших дітей по зразкам домашнього огнища, створеного Богом і природою. Ніхто не заперечить, що дім і родина, це найприродніше й найліпше виховне заведення для дитини. Всі школи, отже й Самсколян, тому тільки завдячують своє істнування що родина не може наділити молоді усіми відомостями, потрібними до її пізнішого життя» [2, с.47].

Аналіз сторінок «Української школи» свідчить про те, що у тематичних публікаціях було приділено значну увагу не лише обґрунтуванню необхідності проведення цілеспрямованого та систематичного статевого виховання шкільної молоді, а й розробки такої системи запобіжної педагогічної діяльності, яка б змогла протистояти негативним явищам, передусім алкоголізму, які мали згубний вплив на статеве виховання підростаючого покоління.

У січневому номері «Української школи» за 1929 р. вміщено статтю німецького професора Ґеорґа Клятта, вільний переклад якої здійснив Юліан Каменецький (1892 1973), український педагог і громадський діяч, відомий передусім як один з організаторів протиалкогольного та протинікоти нового руху в Галичині [4, с.927].

Ґ.Клятт ставить питання про шкідливий вплив алкогольних напоїв на статеве виховання підростаючого покоління. «Алькогольні напитки є найбільшим ворогом для нас, батьків і вчителів, бо перепиняють нам забезпечити молоді спокій і здоровий половий розвій». Він стверджує, що статеве виховання молоді нерозривно пов'язане з антиалкогольним вихованням, але в процесі здійснення антиалкогольної кампанії закликає фахівців в першу чергу апелювати не до підростаючого покоління, а до їхніх батьків та родичів.

Усвідомлюючи який великий педагогічний вплив має сім'я на виховання дітей, Г.Клятт закликає батьків об'єктивно проаналізувати ризики, до яких часто призводить їхня безвідповідальна позиція в питаннях антиалкогольного та статевого виховання. «Ми далеко ще стоїмо від загального, строгого протиалкогольного виховання молоді. Правда, є між нами багато таких родичів, які розуміють вагу справи і не дають дітям ніяких алкогольних напитків, але серед переважаючої більшости є поширений погляд, що принагідне пиття на свята, весілля чи в інші родинні свята цілком не шкодить. Звичайно кажуть, що це не велике лихо і що «einmal ist keinmal?» Однак коли ці принагідні виїмки розбурхають принагідно полову пристрасть дитини й вона звихнеться та піде на манівці чи й тоді також зможуть сказати несовісні родичі, що «einmal ist keinmal?» [6, с.65].

Звертаючись до батьків та вчителів, Г.Клятт акцентує увагу на важливості їхньої активної позиції стосовно цілковитої заборони вживання алкогольних напоїв до досягнення дітьми повноліття. На його думку, повна абстиненція серед неповнолітніх усуне величезну кількість проблем, у тому числі статевих, виникнення яких провокується якраз уживанням спиртних напоїв у ранньому віці. «Алкогольні напої розбуджують не тільки полові пристрасти але нищать також дуже критичний змисл, нищать всі моральноетичні перепони, які виплекав дім, школа і самовиховання та дозволяють гуляти розгнузданим диким інстинктам» вважає він [6, с.66].

Насамкінець, нагадуючи вчителям про їхню високу місію виховання здорового підростаючого покоління, Г.Клятт наголошує, що вони «для добра молоді повинні здобутися на самопожертву», якщо «хочуть мати колись кращі, ліпші покоління, чим маємо тепер» [6, с. 67].

На «високій місії» виховникаучителя стосовно статевого виховання дітей та молоді наголошує і відомий психолог із Галичини, професор Варшавського університету Степан Балей (1885 1952) [3, с. 85] У своїй статті «Рефлексії на тему етичного виховання», вміщеній у черговому номері часопису за 1933 рік, він зазначає, що для виконання завдань морального та статевого виховання у школі, вчителі та психологи повинні тонко володіти педагогічним тактом, мати великий життєвий досвід, а також користуватися «глибокою довірою» в учнівської молоді. Прекрасно розуміючи психологію молодої людини С. Балей дає свої рекомендації педагогічним працівникам як правильно налагодити довірливі стосунки із учнями для обговорення тем, які, як правило, вони не можуть підняти у розмові із старшими, бо «лякаються насмішки чи здивування ... і воліють мовчати навіть тоді, як їм бажалосьби пізнати погляд на ті речі зрілих, компетентних осіб» [1, с. 84]. Така упереджена позиція молодих людей стосовно обговорення із дорослими статевих питань, на його думку, в більшості підтверджується невдалим досвідом попереднього спілкування із старшими, які не змогли або просто не зуміли об'єктивно оцінити усю «трагічну велич молодечої проблєми». Для подолання такої «дразливої осторожності» учнів С. Балей радить вчителям та психологам якнайщиріше перейматися проблемами молодого покоління та навчитися «збагнути їх цікавість». «Треба обласкавити молодого чоловіка, треба, щоб набрав він переконання, що його гадка, пориви та сумніви не є для старшого дивоглядні, що цей старший не тільки поводиться так, неначе б усе те мало для його якусь вагу, але дійсно сердечно й почутливо заінтересований у клопотах молодечої душі, і тоді аж розгорнеться перед старшим картина цієї душі» [1, с.85].

Висновки. Результати здійсненого наукового пошуку дозволили зробити висновок про те, що проблема статевого виховання дітей і молоді розглядалася на сторінках часопису «Української школи» передовими педагогами та психологами Галичини міжвоєнного періоду ХХ ст. як бага тоаспектна соціальна та психологопедагогічна проблема. Аналіз тематичних статей свідчить про те, що автори значну увагу приділяли не лише обґрунтуванню необхідності проведення цілеспрямованого та систематичного статевого виховання молоді, а й визначенню принципів його організації та реалізації, різноманітних засобів, методів та прийомів.

Література та джерела

1. Балей С. Рефлексії на тему етичного виховання / С.Балей // Українська школа. Педагогічний журнал. Часопис тва «Учительська громада» у Львові. 1933. Р. ХУІІІ. Ч.67. С.8287

2. Бриґідер В. Декілька завваг про сексуальне питання в школі / В.Бриґідер // Українська школа. Видання товариства «Учительська громада» у Львові. 1925. Р. І. (Х.). Т. І. (ХХХІУ). Зш. 10 12. (52 54) N. С.3348

3. Енциклопедія Українознавства. Перевидання в Україні. (Репринтне відтворення видання 1955 1984 років). Т.1. К.: «Глобус», 1993. 400 с.

4. Енциклопедія Українознавства. Словникова частина. Перевидання в Україні. (Репринтне відтворення видання 1955 1984 років). Т.3. Л.: Наукове товариство імені Т.Шевченка, 1994. 1200 с.

5. Енциклопедія Українознавства. Словникова частина. Перевидання в Україні (Репринтне відтворення видання 1955 1984 років). Т.9. Л.: Наукове товариство імені Т.Шевченка, 2000. 3600 с.

6. Клятт Ґ. Полове виховання молоді а алкоголь / Ґ.Клятт // Українська школа. Часопис товариства «Учительська громада» у Львові. 1929. Р.ХІУ Ч.14. С.6467

7. Кравченко Т.В. «Статеве питання» на сторінках вітчизняних періодичних видань 20х років ХХ століття / Т.В.Кравченко // Психолого педагогічні проблеми сільської школи : зб. наук. пр. К.: Міленіум, 2006. Вип.17. С.176181

Размещено на Allbest.ru