Реформи у системі вищої освіти України очима студентів КНУ імені Тараса Шевченка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реформи у системі вищої освіти України очима студентів КНУ імені Тараса Шевченка

Кожекіна Л.Ю., Вдовиченко М.О.

Анотація

УДК 316.378

РЕФОРМИ У СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ ОЧИМА СТУДЕНТІВ КНУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Публікація містить результати досліджень, проведених за грантом Президента України за конкурсним проектом Ф-70 Державного фонду фундаментальних досліджень.

Кожекіна Л.Ю., Київський національний університет імені Тараса Шевченка, факультет соціології, кандидат соціологічних наук, соціолог,

Учитывая намерения Украины относительно реформирования системы высшего образования в контексте вхождения в европейское пространство, в статье подчеркивается актуальность исследования, направленного на выявление готовности студентов к изменениям образовательного законодательства. Анализируется отношение студентов к изменениям в высшем образовании на примере КНУ имени Тараса Шевченка. Делается вывод о необходимости проведения просветительской работы со стороны руководства ВУЗа и органов управления образованием для содействия в облегчении адаптации студентов к реформам в системе высшего образования Украины.

Ключевые слова: высшее образование, университет, студенты, реформы, мониторинговое исследование.

Annotation

Considering Ukraine's intention to reform the higher education system in the context of entry into Europe, the article emphasizes the relevance of the study which is aimed at revealing the readiness of students for the changes in the educational legislation. The article analyzes the student's attitude towards the changes in higher education on the example of Taras Shevchenko National University of Kyiv. It is concluded that there is the need of enlightening activity on the part of university administration and educational authorities to facilitate in adaptation of students to the reforms in the system of higher education of Ukraine.

Key words: higher education, university, students, reforms, monitoring research.

Вступ

Актуальність дослідження. Визначальним фактором соціально- економічного та інноваційного розвитку країн є розбудова якісної, ефективної та конкурентоспроможної системи вищої освіти. Разом з тим, розвиток української вищої освіти впродовж розбудови державної незалежності відбувається в умовах суперечливих внутрішніх впливів політичних, економічних, соціальних, культурних і власне освітянських чинників. Система вищої освіти в сучасному українському суспільстві як фактор культурного відтворення відчуває значні труднощі, пов'язані в першу чергу з її невідповідністю як запитам сучасного життя, потребам розвитку країни, суспільства, держави, так і потребам і інтересам особистості. Труднощі викликають і наміри України щодо приєднання до інтегрованого європейського освітнього простору, що потребує вирішення питання підвищення ефективності і результативності концепції розвитку вітчизняної системи вищої освіти.

З метою створення конкурентоспроможної національної системи вищої освіти України, інтегрованої у Європейський простір вищої освіти та Європейський дослідницький простір, Робочою групою під керівництвом Міністерства освіти і науки України розроблено проект: "Стратегія реформування вищої освіти в Україні до 2020 року". В цьому контексті цілком доцільним видається проведення дослідження, спрямованого на виявлення бачення напрямів реформування вищої освіти очима безпосередніх споживачів освітніх послуг - самих студентів.

Аналіз наявних розробок вітчизняних та зарубіжних дослідників дозволяє зробити висновок, що дослідження студентства є поширеною практикою як в Україні, так і за кордоном. Серед робіт присвячених вивченню студентського життя, варто відзначити публікації Л. Сокурянської, І. Чірікова, Т. Семенової, Дж. Дугласа, Г. Томпсона, Дж. Кінзі, К. Когсвелла, К. Шоу, А. Холбрука [1, 2, 3, 4, 5, 6].

Проте зважаючи на наміри України щодо реформування системи вищої освіти в контексті входження до європейського простору, актуальним стає проведення дослідження, яке було б спрямоване на вдосконалення та розвиток наявних теоретико-методологічних розробок, емпіричних даних, враховуючи специфіку сучасного стану системи вищої освіти в Україні.

Мета статті - проаналізувати готовність студентів до запроваджуваних реформ в системі вищої освіти України на прикладі студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Для досягнення поставленої мети звернемося до аналізу результатів моніторингового опитування UNIDOS (Університетське дослідження), у проведенні якого автори цієї статті беруть безпосередню участь. Дане дослідження було започатковане в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка в 2009 р. факультетом соціології. Опитування проводиться один або два рази на рік та присвячене дослідженню різних сфер студентського життя. Моніторинг дозволяє збирати, аналізувати, розповсюджувати дані щодо думок студентів з питань функціонування університету та системи вищої освіти загалом. Опитувальник містить постійну (моніторингову) і змінну частини. Зокрема, до постійної частини моніторингу входять питання, спрямовані на виявлення мотивації отримання вищої освіти, планів на майбутнє після закінчення навчання в університеті, очікувань студентів щодо ринку праці та подальшого працевлаштування, думок студентів про вступну кампанію (для 1-го курсу), навчальний процес на факультетах та соціально-демографічного портрету студентів університету. Всього за цей час проведено 12 хвиль дослідження. На основі отриманих даних готуються звіти для керівництва та підрозділів університету для прийняття рішень щодо поточної діяльності.

Об'єктом дослідження, проведеного факультетом соціології КНУ імені Тараса Шевченка у вересні 2016 року є першокурсники та студенти 2-6 курсів всіх факультетів, інститутів (за виключенням Військового інституту) КНУ імені Тараса Шевченка. Використовувався метод стандартизованого анкетного опитування. Здійснено суцільне опитування першокурсників. Всього опитано 2871 студентів 1-го курсу, що становить 87,5 % від усіх першокурсників. Частина респондентів виявилась недосяжною для опитування через їх відсутність на заняттях у дні, коли проводилось дослідження. За стратифікованою випадковою вибіркою опитано 1127 студентів 2-6 курсів.

З метою виявлення ставлення студентів до реформ у системі вищої освіти до цьогорічного опитувальника були включені питання, присвячені змінам та новаціям освітнього законодавства України. Для формулювання питань проаналізовано, зокрема, положення Закону України "Про вищу освіту", що набув чинності 6 вересня 2014 року та який "встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з вищими навчальними закладами на принципах автономії вищих навчальних закладів, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях" [7].

В умовах реформування системи вищої освіти України одним з першочергових питань є підвищення її якості. Оцінка якості освіти - це комплексні показники, які охоплюють всі аспекти діяльності вищого начального закладу: навчальні та академічні програми, наукову і дослідницьку роботу, професорсько-викладацький склад і студентів, навчально-матеріальну базу і ресурси [8, с. 171]. Від того, наскільки якісною є вища освіта, залежить успішність її інтеграції до європейського та світового освітнього простору, а звідси і конкурентоздатність вітчизняних ВНЗ на міжнародному рівні. В цьому контексті цікавим було дізнатися як студенти оцінюють якість вищої освіти в Україні загалом та в КНУ імені Тараса Шевченка зокрема. При цьому питання щодо якості вищої освіти ставились лише студентам 2-6 курсів, оскільки першокурсники знаходяться лише на початковому етапі входження до системи вищої освіти. Аналізуючи отримані в ході дослідження дані, можемо спостерігати наступне: 48,2 % опитаних студентів оцінили вищу освіту в Україні як середню, 23,4 % - як скоріше високу і лише 4,6 % - як дуже високу. Тоді як в КНУ імені Тараса Шевченка 49 % опитаних оцінили якість освіти як скоріше високу, 13,4 % - як дуже високу (табл.1).

Таблиця 1 - Оцінка якості освіти студентами 2-6 курсів (% серед тих, хто відповіли)

Рис. 1 - Оцінка якості освіти в КНУ імені Тараса Шевченка (середній бал за 5-ти бальною шкалою, відповідно до факультету навчання студентів 2-6 курсів)

Безумовно, оцінка якості освіти різниться залежно від професійного спрямування. Адже оцінюючи якість освіти в університеті, студенти так чи інакше асоціюють її з якістю освіти на обраному факультеті. Так, найкраще якість освіти в університеті оцінили такі факультети: фізичний - 4,16 бала, механіко-математичний - 4,04 бала, найгірше - студенти інституту журналістики - 3,02 бала. Узагальнені дані щодо оцінки якості освіти в університеті на факультетах представлені на рисунку 1.

Варто відзначити, що незважаючи на те, що майже дві третини опитаних студентів 2-6 курсів оцінили якість освіти у КНУ імені Тараса Шевченка як високу, спостерігається тривожна тенденція щодо планів на майбутнє після закінчення навчання в університеті: так, кожен четвертий студент планує виїхати за кордон з метою навчання або працевлаштування (серед студентів 1-го курсу таких 43,3 %). Це може бути свідченням того, що молоді люди просто не бачать можливостей для своєї реалізації в рідній країні навіть попри високий рівень здобутої освіти. Проте заради справедливості необхідно відмітити і позитивну тенденцію: чим старшим є курс, тим меншим є прагнення виїхати за кордон (серед студентів ОР "спеціаліст" та "магістр" таких 16 %).

В контексті реформування вищої освіти розглянемо як студенти усвідомлюють мету свого навчання в університеті. Слід зауважити, що мотивація отримання вищої освіти серед першокурсників в цілому не відрізняється від мотивації студентів 2-6 курсів. Так, найбільш важливими мотивами отримання вищої освіти для студентів є такі: бажання загалом бути освіченою особистістю, отримати цікаву роботу, розвивати власні ідеї та думки, отримати гарну академічну освіту та мати надійний прибуток. Серед найменш виражених мотивів отримання вищої освіти студенти називали: бажання не відставати від друзів, уникнення армії, відкладення початку самостійної роботи (табл. 2).

Таблиця 2 - Мотивація отримання вищої освіти (середній бал за 7-ми бальною шкалою)

Перейдемо до аналізу основних питань даної статті, що присвячені змінам та новаціям освітнього законодавства України. У зв'язку з набранням чинності Закону "Про вищу освіту" актуальними стають наступні питання: знання, чи хоча б ознайомленість студентів із Законом, його розуміння задля захисту своїх прав та можливостей, а також аналіз оцінки введених новацій в системі вищої освіти та впевненість в успішності даної реформи.

Що стосується обізнаності студентів із Законом "Про вищу освіту", в якому закріплено зміни у системі вищої освіти, результати дослідження показали, що 31,2 % опитаних першокурсників нічого не знають про Закон "Про вищу освіту", ще 34,6 % дещо про нього чули, 12,2 % читали цей Закон, 22 % Закон не читали, але знають його основні положення. Серед студентів 2-6 курсів ситуація наступна: 42,6 % респондентів про новий Закон нічого не знають, 25,8 % дещо про нього чули, 16,8 % Закон не читали, але знають його основні положення, 14,8 % опитаних студентів читали цей Закон.

Наскільки зрозумілим є Закон "Про вищу освіту" для студентів, які ознайомлені з ним в тій чи іншій мірі? В ході опитування студентів 2-6 курсів університету виявилося, що 22,8 % опитаних не розуміють і потребують роз'яснень положень Закону, 47,6 % розуміють, але потребують роз'яснень деяких положень Закону і лише 25,1 % студентів не потребують додаткових роз'яснень. Крім того, певний відсоток студентів (4,5 %) байдужі до процесів реформування в вищій освіті, вони не розуміють даний Закон і не потребують роз'яснень. реформа вища освіта європейський

Зважаючи на те, що процес реформування вищої освіти України відбувається за складних економічно-політичних та соціально-культурних умов, цікаво було дізнатися, чи вірять студенти в успіх реформування. Виходячи з аналізу отриманих даних, 11,6 % опитаних зовсім не впевнені в результативності цих реформ і лише 7,2 % опитаних цілком впевнені в успіху (рис. 2).

Рис. 2 - Чи вірите Ви, що процес реформування системи вищої освіти України буде успішним? (% серед тих студентів 2-6 курсів, які відповіли)

У цілому, за результатами проведеного аналізу, можна констатувати більшу обізнаність із Законом студентів 1 -го курсу у порівнянні зі студентами 2-6 курсів. Це можна пояснити тим, що вступаючи до ВНЗ та ознайомлюючись із правилами та порядком вступу, студенти-першокурсники цікавились, зокрема, і напрямками змін до освітнього законодавства України.

Варто відзначити, що нововведення цьогорічної вступної кампанії - електронна подача заяв при вступі - викликала труднощі приблизно у третини вступників.

Як відомо, у 2016 році скасовані позаконкурсний вступ та цільовий прийом до ВНЗ. Таким чином враховується конституційна норма щодо рівного доступу до вищої освіти на конкурсних засадах. Разом з тим, окремі категорії вступників можуть брати участь у конкурсі за результатами вступних іспитів, а не ЗНО. До них належать: особи, які мають захворювання, що можуть бути перешкодою для проходження ЗНО; діти-сироти; особи, яких законом визнано учасниками бойових дій та які захищали незалежність і територіальну цілісність України, брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення [9].

В цьому зв'язку в межах опитування першокурсникам було поставлено питання щодо категорій вступників, які мають отримувати пільгові можливості для вступу до ВНЗ. Найчастіше студенти 1-го курсу називали наступні категорії: сироти (67,3 %), діти з обмеженими фізичними можливостями (45,2 %), діти з найбідніших сімей (43,2 %) та діти військових та учасників АТО (40,5 %). Лише 13 % студентів вважають, що пільг при вступі до ВНЗ не має бути.

Безумовна більшість студентів 1-го курсу (86,8 %) вважають, що результати зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) - це перше, що має бути враховано при зарахуванні абітурієнтів до ВНЗ. Такий високий показник може свідчити про те, що у свідомості студентів ЗНО асоціюється з об'єктивним інструментом оцінювання набутих знань.

Як вже зазначалося, для визначення напрямків реформування вищої освіти, було проаналізовано Закон України "Про вищу освіту" 2014 року. Закон містить 79 статей у 14 розділах [7]. Для включення в опитувальник було відібрано ті нововведення, які безпосередньо стосуються студентів та становлять для них інтерес.

Таблиця 3 - Як Ви оцінюєте наступні новації в системі вищої освіти? (середній бал за 5-ти бальною шкалою)

Отже, оцінюючи новації в системі вищої освіти, як першокурсники, так і студенти 2-6 курсів висловили найбільшу підтримку наступним: можливості самостійного вибору студентами значної кількості навчальних дисциплін та можливості при вступі на магістратуру обрати іншу, відмінну від бакалаврату, спеціальність. Найменше студенти підтримують збільшення обсягу годин для самостійної роботи студентів при зменшенні кількості аудиторних занять (табл.3). Таким чином, можна говорити про досить високий рівень підтримки змін у вищій освіті серед студентів КНУ імені Тараса Шевченка.

Висновки

Як показали результати проведеного дослідження, у своїй більшості студенти університету необізнані зі змістом та напрямками реформування системи вищої освіти України. Щодо оцінки новацій в системі вищої освіти, найбільше підтримуються ті нововведення, які стосується надання студентам більшої свободи вибору. В той же час значна частина студентів неготова до зміни форм своєї навчальної діяльності та перепланування бюджету часу загалом (йдеться про збільшення годин на самостійну роботу). Отримані дані свідчать про необхідність проведення відповідної просвітницької роботи з боку керівництва ВНЗ, органів державного та місцевого управління освітою, а також освітніх громадських організацій для сприяння у полегшенні адаптації студентів до реформ у системі вищої освіти України.

У цілому, проведене дослідження дозволило зробити висновки щодо готовності студентів до запроваджуваних реформ в системі вищої освіти на прикладі конкретного ВНЗ. В той же час видається, що цінність подібних внутрішньоуніверситетських досліджень значно б зросла, якби з'явилася можливість для порівняння себе з іншими вузами. На тлі постійної конкуренції між вузами це завдання видається тим більш актуальним. Саме тому перспективним напрямком університетських досліджень є наукова розробка та обґрунтування такої методики моніторингового дослідження, яка б у разі успішності свого застосування в одному вузі зробила б можливою розширення меж використання моніторингу до міжвузівського рівня. Важливим кроком в цьому напрямі має стати співпраця з іншими університетами України. У цьому зв'язку університетське дослідження та його методологічне вдосконалення в перспективі розширення меж його використання (міжвузівська, регіональна, міжрегіональна співпраця) надає наукової та практичної оцінки ефективності запроваджуваних державою реформ. В свою чергу врахування такої ґрунтованої на широкому емпіричному матеріалі експертизи в державному управлінні освітніми процесами стане неодмінним чинником більш ефективного спрямування державних коштів та / або їх економії.

Список використаних джерел

1. Сокурянська Л.Г. Соціокультурні фактори конструювання і трансформації громадянської ідентичності сучасного студентства / Л.Г. Сокурянська // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Серія: Соціологія. - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет". - 2012. - №3. - С. 65-70.

2. Chirikov I. Research Universities as Knowledge Networks: the Role of Institutional Research / Igor Chirikov // Studies in Higher Education. - 2013. - Vol.38. - № 3. - P. 456-469.

3. Семенова Т.В. Межвузовские исследования как важный инструмент изучения системы высшего образования / Т.В. Семенова // Universitas. Журнал о жизни университетов. - 2013. - № 3 (Том 1). - С. 9-19.

4. Douglass J. The learning outcomes race: the value of self-reported gains in large research universities / John Aubrey Douglass, Gregg Thomson, Chun-Mei Zhao // Higher education. - 2012. - Vol.64. - №3. - P.317-335.

5. Kinzie J. Reflections on the state of student engagement data use and strategies for action / Jillian Kinzie, Cynthia A. Cogswell, Katherine I.E. Wheatl // Assessment Update. Progress, Trends, and Practices in Higher Education. - 2015. - Vol.27. -№2. - P.1-2, 14-16.

6. Shaw K. Student experience of final-year undergraduate research projects: an exploration of `research preparedness' / Kylie Shaw, Allyson Holbrook, Sid Bourke // Studies in Higher Education. - 2011. - Vol. 10. - № 4. - P. 1-17.

7. Закон України від 1 липня 2014 р. № 1556-VN "Про вищу освіту" [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/1556-18.

8. Вища освіта України і Болонський процес: навч. посіб. / авт. кол.: М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук, В.В. Грубінко, І.І. Бабин [за ред. В.Г. Кременя]. - Тернопіль: Навчальна книга. - Богдан, 2004. - 384 с.

9. Інна Совсун: У 2016 році набір студентів до вищих навчальних закладів буде здійснюватись за новим єдиним переліком галузей та спеціальностей [Електронний ресурс]- Режим доступу: http://mon.gov.ua/usi- novivni/novini/2016/05/18/sovsun-17052016/.

Размещено на Allbest.ru