Педагогіка розуміння в духовному розвитку особистості засобами мистецтва
Розкриття сутності педагогіки розуміння в духовному розвитку особистості засобами мистецтва. Позиції представників різних наук щодо розуміння духовної складової людської діяльності. Механізми розуміння мистецького твору в освітньому процесі вищої школи.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.05.2018 |
| Размер файла | 20,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Педагогіка розуміння в духовному розвитку особистості засобами мистецтва
О.М. Олексюк
Анотація
педагогіка духовний мистецький освітній
Стаття присвячена розкриттю сутності педагогіки розуміння в духовному розвитку особистості засобами мистецтва. Висвітлено позиції представників різних галузей наук щодо розуміння духовної складової людської діяльності. Запропоновано механізми розуміння мистецького твору в освітньому процесі вищої школи.
Ключові слова: педагогіка розуміння, духовний розвиток, особистість, засоби мистецтва, інтерпретація.
Аннотация
Статья посвящена раскрытию сущности педагогики понимания в духовном развитии личности средствами искусства. Освещены позиции представителей различных отраслей наук в понимании духовной составляющей человеческой деятельности. Предложены механизмы понимания художественного произведения в образовательном процессе высшей школы.
Ключевые слова: педагогика понимания, духовное развитие, личность, средства искусства, интерпретация.
Annotation
The article is devoted to disclosure of the essence of pedagogy of understanding in spiritual development of a personality through art. The views of the representatives of different branches of science on understanding as a spiritual component of human activity are characterized. The mechanisms of understanding the works of art in the educational process of higher school are offered.
Key words: Pedagogy of understanding, spiritual development, personality, means of art, interpretation.
Постановка проблеми. Останні десятиліття характеризуються загостренням кризових явищ у сфері освіти. Помітно проявляються тенденції падіння культури в молодіжному середовищі. Цей складний багатогранний процес визначає необхідність піднесення на якісно новий рівень духовно-ціннісного аспекту педагогіки розуміння, в якому переживається і осмислюється унікальність буття особистості в світі. Гострота актуалізації проблеми полягає в тому, щоб у складному, суперечливому річищі соціокультурних перетворень розкрити смисловий контент педагогіки розуміння в духовному розвитку особистості.
Розвиток духовного потенціалу особистості засобами музичного мистецтва - складний багатогранний процес, що включає пошук пропедевтичних основ з галузей філософії та психології, аналіз логічних аспектів, критичного дискурсу, тощо. Цей процес проектується на категорію «розуміння» в єдності гносеологічного, рефлексивного та емпатійного аспектів. У нашому ракурсі розгляду проблеми доцільно виходити з того, що розуміння є духовною складовою будь якої людської діяльності, буття людини в світі, в якій переживається і осмислюється її унікальність. Так розглядає категорію «розуміння» у своїх працях один з яскравих представників Київської школи філософів Євген Бистріцький.
Аналіз останніх досліджень. Беручи за основу таке визначення категорії «розуміння», ми акцентуємо її фундаментальне значення як важливого елементу смислового контенту педагогічного знання.
Сучасні філософи зазначають, що аналіз проблеми розуміння в гуманітарній сфері передбачає урахування внутрішньої поліфонічної взаємодії різних традицій, тому ця проблема виводить дослідників на міждисциплінарний рівень.
Н. Автономова [1, с. 100] слушно зазначає, що « ...розуміння ніколи не відбувається само по собі, автоматично, на основі підсумовування наявного матеріалу, але завжди вимагає гри фантазії, інтуїції, уяви. І це дуже важливо: не розуміння - частина інтуїції, а навпаки, інтуїція - частина, точніше, інструмент розуміння».
У сучасній педагогічній науці проблема розуміння розглядається як і традиційному аспектів аналізу педагогічних текстів, так і в контексті інтерпретації їх змісту. І, якщо в традиційному аспекті розуміння означає розкриття змісту інформації, то в процесі інтерпретації педагогічного тексту важливо не тільки розкрити авторські смисли, а й наповнити написане смислами новими.
Тим часом, аналіз ситуації, яка склалась у різних сферах суспільного життя, зокрема, у сфері освіти, свідчить про зростання негативних явищ, пов'язаних з низькою загальною культурою в молодіжному середовищі та втратою базових духовних цінностей в соціумі. Однією з головних причин відсутності цінностей у студентської молоді є недостатня реалізація духовного потенціалу освітнього процесу. Зокрема, проблема полягає у відсутності належної уваги до розуміння як основи ціннісних орієнтирів, потреб, мотивів, інтересів, ідеалів, ціннісних переконань.
Мета статті полягає в розкритті сутності педагогіки розуміння в духовному розвитку особистості засобами мистецтва.
Виклад основного матеріалу. У сучасній науці поширена думка про те, що розуміння тексту (особливо художнього) може бути різним за глибиною. Розуміння і творчість стають синонімами. Творчий характер розуміння закладається вже автором твору тому, що, за М.Бахтіним, творець тексту передбачає наявність не лише адресата, а й вищого нададресата, найвище, справедливе розуміння (Бог, абсолютна істина, суд людської совісті; народний суд історії) [6, с. 22].
У колективній монографії «Герменевтичний підхід у вищій мистецькій освіті» автори стверджують, що саме духовний потенціал є джерелом творчої самореалізації майбутнього музиканта-виконавця в інтерпретаційному процесі, який стає не просто діяльністю музичного мислення, спрямованого на розкриття виражальних можливостей твору, а певною творчою процесуальністю, в якій діють фактори «вільного
174конструювання», спалахів творчої інтуїції, стану творчого осяяння, що немовби вивільнюють «поле» для творчої імпровізації заради виявлення смислу музичного твору. Тому настанова на забезпечення майбутніх фахівців педагогічно і художньо доцільними знаннями щодо музичних творів, педагогічно керованого формування узагальнених прийомів музично-виконавської діяльності, побудованих на основі логіки інтерпретаційного процесу, виявляється недостатньою і трансформується, не втрачаючи методичної цінності, у напрямку цілісного світорозуміння, розвитку здатності до творчої самореалізації через розуміння-співпереживання світу і себе в світі [6, с. 23].
О.Романовський з цього приводу зазначає, що всяке розуміння завжди прагне до цілісності: можна запам'ятати, засвоїти частину матеріалу, частину інформації, але розуміння можливе тільки всієї теорії в цілісності [8, с. 75]. Автор аналізує герменевтичні функції освіти у затвердженні гуманістичних цінностей, ставлення до кожного студента як до особистості. Викладач будь якої дисципліни навчає студентів розумінню, прилучає їх до існуючих значеннєвих структур суспільства, розвиває здібність розуміти будь яку інформацію, яка репрезентується ним. Сучасні тенденції індивідуалізації вищої освіти, на думку автора, сприяють прояву у студентів «свого» бачення світу, сприяють розумовій роботі студента над проникнення у сутність навчального матеріалу [8, с. 75]. Отже, О. Романовський наголошує на тому, що розуміння як осягнення смислу, необхідно розділяти на два моменти: розуміння як процес і розуміння як результат [8, с. 74].
Мистецтво як особлива сфера людського буття поєднує пізнання й спілкування, інтелект, почуття і моральні уявлення людей. Залучення людини до мистецтва є необхідною умовою формування рефлексивних компонентів її свідомості, що проявляється в умінні абстрагуватися від реальності, оскільки у процесі сприйняття, переживання і розуміння художніх творів відбувається піднесення духу і відчуження від прози життя. Розуміння, на думку А. Брудного [3, с. 225], є плюральним, існує у безлічі варіантів, кожен з яких відображує ту чи іншу грань об'єктивної дійсності, поєднує індивідуальне існування із суспільно значущими фактами.
У контексті нелінійної онтології заслуговують на увагу положення М. Бахтіна [2, с. 98] про буття світу мистецтва. У змістовному ракурсі художній твір є зупинкою людського буття, яке набуває при цьому якості надбуття і мовби забуває про своє начало і природу. Розгляд буття людини естетичної, її ставлення до іншої людини та світу, неподібність її з людиною етичною і теоретичною дає змогу М. Бахтіну окреслити межі естетичної діяльності та мистецтва, в якому воно втілюється в найбільш чистому і повному вигляді.
Розвиваючи цю думку, провідні сучасні музикознавці (А. Земцовський, Є. Назайкінський, В. Медушевський, та ін.) закладають основи розвитку музично-онтологічної теорії. Так, аналізуючи таємничо-піднесену красу музики, В. Медушевський [4, с. 324-325] стверджує, що вона онтологічно підкоряє свою організацію живим голосом буття. Автор підкреслює, що осягнути онтологічну сутність музики можна, проникнувши в смислову основу інтонаційних енергій музики. При цьому він розкриває негативні тенденції, які порушують чистоту духовних сил людини, що впливає на стан культури і музики.
Особливого значення онтологічна орієнтація набуває в музичній освіті, в якій прагматичний підхід до засвоєння культури не можна вважати прийнятним. У зв'язку з цим, особливої значущості в системі вищої мистецької освіти набуває герменевтичний підхід як методологічна основа інтерпретації, але не тільки у своєму вузькому значенні - як інтерпретація музичного твору, а набагато ширше - як засіб пізнання й розуміння особистістю світу (навколишнього і внутрішнього) через музичний твір [6]. Саме з герменевтичних позицій інтерпретування музичного твору - це не тільки певний інтелектуальний процес, а й напружена духовно-пізнавальна діяльність особистості, яка спирається на загальнолюдські цінності і дає можливість майбутньому вчителю музики актуалізувати свій духовний світ, світоглядні настанови й особистісні переконання, своє світорозуміння, що є стимулом для реалізації творчого підходу до своєї професійної діяльності. Тому настанова на забезпечення майбутніх фахівців мистецького профілю педагогічно і художньо доцільними знаннями щодо музичних творів виявляється недостатньою і трансформується, не втрачаючи своєї методичної цінності, у напрямі формування цілісного професійного світорозуміння майбутнього вчителя музики через розуміння-співпереживання світу і себе в ньому.
Вища мистецька освіта як структуроутворювальний чинник сучасної культурної політики наділена потенційними можливостями для підготовки фахівців мистецького профілю на високому рівні, якщо процес професійної підготовки та його навчально-методичне забезпечення органічно увійдуть в загальний контекст завдань модернізації освіти та підвищення ролі культури як найважливішого фактора стабільного розвитку суспільства. Онтологічний момент «змонтованосгі» музичної освіти в соціальну реальність сприяє становленню особистості як суб'єкта культури, інтеграції освіти в культуру, і, навпаки, розвитку культурної ідентифікації в процесі навчання і виховання, використанню інноваційних технологій, що створюють умови для ефективної підготовки педагогічних кадрів у системі вищої мистецької освіти.
Діяльність викладача вищого мистецького навчального закладу зумовлена необхідністю оволодіти вмінням інтерпретувати художній текст. Так, Т. Рейзенкінд [7] зазначає, що художній текст виконує дидактичні функції, забезпечуючи дискурс як спосіб організації розгорнутого комунікативного спілкування. Він сприяє розумінню змісту інтеграції в єдину цілісність різноманітних культур на основі принципу варіювання й комбінування просторових і часових співвідношень. Цей фактор впливає на оволодіння образними методами навчання. Водночас студенти мають уявлення про поняття «художній текст» з точки зору контекстного підходу (інтеграція знань із мистецтвознавства, філософії, психології, педагогіки). Автор концепції стверджує, що контекст дає змогу забезпечувати неперервну смислову організацію. А це важливо для створення педагогічної ситуації розуміння художнього тексту. Із утворенням ситуації розуміння завдяки тексту й контексту майбутній вчитель музики може глибше пізнати зміст онтології мистецтва. Йдеться про розуміння контексту двох полюсів: даного (факт існування реалії мистецтва) і створеного (факт мислення); останнє сприяє організації діалогу в ході самопізнання й навчального процесу в школі.
Одним із головних завдань викладача є необхідність розвитку в студента здатності слухати, відчувати автора художнього твору, формувати нові смисли-образи не тільки щодо художніх творів, а й власного життя (забезпечується принцип «життєтворчості» навчання). Разом з цим виникає розуміння уявляти його як спосіб діяльності, що орієнтує не на наслідування сформованих готових смислів, а на створення нових у процесі тлумачення емоційно-образного змісту текстів культури, власних суджень щодо продуктів творчої діяльності. Розуміння передбачає формування нових смислів особистості, у нашому випадку в ході інтерпретації текстів культури на основі їхньої взаємодії, коли інтерпретацію розглядають як рефлексію над розумінням. При цьому слід розглядати рефлексію як друге після відчуттів джерело досвіду, механізм, скерований не тільки на самопізнання, а й на гармонізацію особистісних сфер суб'єктів педагогічного процесу, що ґрунтується на єдності внутрішнього світу й сенсу буття (береться до уваги формування особистості на основі онтологічної конструкції бачення світу). Зазначимо, що розуміння є невід'ємним конструктором рефлексії в момент її об'єктивації, тобто ідентифікації себе з іншими думками, образами [5, с. 5].
Висновки
Підводячи підсумки, зазначимо, що саме в особистісних сферах суб'єктів освітнього процесу у вищій школі відбувається дія механізму розуміння мистецького твору. Досягнення високої продуктивності різних видів занять у вищих мистецьких навчальних закладах проходить головним чином завдяки механізму розуміння мистецького твору. Однак викладач може наповнювати власним розумінням художні тексти та осмислювати їх прояв у освітньому процесі. Відтак йдеться про способи проникнення у феноменологічні глибини свідомості, занурення в «життєві світи» і ментальні структури буття суб'єктів.
Література
1. Автономова Н. С. Метафорика и понимание / Н. С. Автономова / Загадка человеческого понимания / сост. В.П.Филатов; под общ. ред. А. А. Яковлева. - М.: Политиздат, 1991. - С. 95-113.
2. Бахтин М. М. К философии поступка // Философия и социология науки и техники: Ежегодник, 1984-1985. - М.: Наука, 1986. - С. 80-160.
3. Брудный А. А. Психологическая герменевтика. - М.: Лабиринт, 2005. - 336 с.
4. Медушевский А. В. Таинственные энергии музыки // Музыкальная академия. - 1992. - №3. - С. 324-325.
5. Олексюк О. М. Феномен розуміння як механізм гармонізації особистісних сфер суб'єктів музично-педагогічного процесу у вищій школі / Наукові записки Тернопільського нац. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія : Педагогіка. - 2014. - № 4. - С. 3-6.
6. Олексюк О. М., Ткач М. М., Лісун Д. В. Герменевтичний підхід у вищій мистецькій освіті: колект. монограф. / О. М. Олексюк, М. М. Ткач, Д. В. Лісун. - К.: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2013. - 164 с.
7. Рейзенкінд Т. Й. Дидактичні основи професійної підготовки вчителя музики в педуніверситеті. - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2006. - 240 с.
8. Романовський О. Г. Педагогіка розуміння як перспективний напрям розвитку вищої освіти : навч. посіб. / О. Г. Романовський, О. С. Пономарьов, С. М. Резнік, Ж. Б. Богдан. - X. : НТУ «ХІТІ», 2014. - 260 с.ПЕДАГОГИКА
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Проблеми розвитку, взаємодії сучасного світу, розвиток ідей толерантності як поважання, сприйняття, розуміння багатого різноманіття культур світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Принципи, завдання педагогіки толерантності.
курсовая работа [52,8 K], добавлен 14.11.2013Педагогіка вищої школи як наука. Її історичний розвиток. Предмет та система категорій сучасної педагогіки вищої школи. Розмаїття методологічних течій в західній педагогіці вищої школи. Творчий синтез ідей в сучасній гуманістичній методології педагогіки.
реферат [26,1 K], добавлен 25.04.2009Питання музичного виховання учнів на уроках музичного мистецтва засобами українського фольклору. Шляхи підготовки учнів в навчально-виховній діяльності в школі. Методичні прийоми стимулювання у них потреби у всебічному гармонічному самовдосконаленні.
статья [16,4 K], добавлен 22.02.2018Розкриття сутності ціннісно-мотиваційного, когнітивного та діяльнісного компонентів естетичної компетентності студента. Ефективність використання образотворчого мистецтва у розвитку естетичної компетентності майбутніх учителів загальноосвітніх шкіл.
дипломная работа [2,6 M], добавлен 28.10.2011Педагог вищої школи як особливий соціальний тип особистості. Багаторівневість особистості педагога вищої школи. Поняття педагогічного покликання. Самооцінка в процесі вдосконалення діяльності молодого педагога. Принципи складання професіограми педагога.
реферат [26,0 K], добавлен 25.04.2009Предмет педагогіки та її основні категорії. Роль спадковості і середовища в розвитку і формуванні особистості. Виховання як провідний фактор розвитку і формування особистості. Загальна характеристика логіки і методів науково–педагогічного дослідження.
шпаргалка [53,4 K], добавлен 14.05.2009Поняття емоційного інтелекту та його структура. Аспекти внутрішньо-особистісного емоційного інтелекту. Міжособистісне розуміння та управління, внутрішня експресія. Психодіагностичний інструментарій для з’ясування рівня розвитку емоційного інтелекту.
статья [23,8 K], добавлен 24.04.2018Духовність як невід’ємна частина розвитку рис особистості. Критерії та рівні сформованості духовних якостей в учнях. Особливості розвитку творчої особистості в позашкільній освіті. Етичне і трудове виховання як основа процесу духовного розвитку дитини.
методичка [312,1 K], добавлен 21.02.2014Поняття розвитку та його розгляд в різних теоріях особистості. Взаємозв’язок розвитку, навчання, виховання і освіти. Педагогіка як наука про освіту: об’єкт, предмет, задачі. Дидактика як педагогічна теорія навчання. Управління навчальною діяльністю.
курсовая работа [65,3 K], добавлен 13.12.2010Зміст та завдання викладання мистецтва в початковій школі, особливості розвитку творчих здібностей учнів засобами мистецтва. Загальна характеристика виховної системи Сухомлинського, педагогічні аспекти народної педагогіки та погляди на музичне виховання.
курсовая работа [40,8 K], добавлен 06.10.2012Розвиток педагогіки, як науки. Педагогіка - наука, що вивчає процеси виховання, навчання і розвитку особистості. Предмет, завдання і методологія педагогіки. Методи і порядок науково-педагогічного дослідження. Зв’язок педагогіки з іншими науками.
реферат [40,9 K], добавлен 02.02.2009Світоглядно-філософські концепції соціалізації як підґрунтя її соціально-педагогічного розуміння. Сутність соціалізації особистості, її етапи і фактори. Рекомендації щодо формування морально-правових якостей молодших школярів в учбово-виховному процесі.
дипломная работа [136,6 K], добавлен 19.11.2012Для розбудови нового суспільства потрібні цілеспрямовані, енергійні, всебічно розвинуті особистості. Дослідження наявності розуміння поняття волі й вольових якостей дітьми 3 класу. Підготовка дитини до майбутнього тривалого саморозвитку і самовиховання.
дипломная работа [59,8 K], добавлен 20.05.2009Гра як один із видів діяльності людини, її специфічні риси та значення в розвитку особистості дитини, аналіз їх використання в виховному процесі в початковій школі. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної пізнавальної діяльності.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 22.04.2010Шляхи підвищення ефективності розвитку творчих здібностей учнів на уроках трудового навчання засобами декоративно-прикладного мистецтва. Методи стимулювання емоційно-почуттєвої сфери, сприяння дієвості уяви і фантазії в конструктивній діяльності учнів.
дипломная работа [209,3 K], добавлен 03.10.2014Головні етапи становлення та розвитку Г. Ващенка як вченого і педагога, його науково-педагогічна діяльність. Освітні концепції формування особистості в педагогічній спадщині Григорія Григоровича. Його розуміння національного виховання української молоді.
курсовая работа [204,0 K], добавлен 05.12.2013Сутність, основні категорії педагогіки - науки, яка вивчає процеси виховання, навчання та розвитку особистості. Виховання, як цілеспрямований та організований процес формування особистості. Вчитель, його функції, соціально-педагогічні якості і вміння.
реферат [19,1 K], добавлен 30.04.2011Предмет і завдання педагогіки. Роль вітчизняних педагогів у розвитку педагогічної думки. Емпіричні методи педагогічного дослідження. Вікові етапи розвитку особистості школяра, мета національного виховання. Самовиховання вчителя і професійна майстерність.
шпаргалка [1,2 M], добавлен 01.12.2010Основні особливості використання декоративного розпису як одного з видів декоративно-ужиткового мистецтва під час проведення занять з образотворчого мистецтва. Загальна характеристика історії розвитку декоративного мистецтва, аналіз головних етапів.
курсовая работа [4,6 M], добавлен 22.11.2013Поняття процесу, становлення та розвиток системи виховання дітей засобами народної педагогіки. Методика вивчення ставлення молодших школярів до здобутків рідного народу. Виховні можливості козацької педагогіки як невід’ємної частини народної педагогіки.
курсовая работа [87,3 K], добавлен 27.10.2013
