Роль мотивації та шляхи її підвищення при вивченні іноземних мов

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Інтеграція України в європейську спільноту вимагає появу нових якостей українського суспільства, появу «нових людей» - освічених, щирих, висококваліфікованих спеціалістів із знанням двох і більше мов. Тому питання мотивації у вивченні іноземних мов стає актуальним і необхідним.

Подальше дослідження, вивчення особливостей мотивації, розробка нових підходів, програм дозволить раціоналізувати навчальний процес і досягнути відмінно кращих результатів.

Парадоксальність ситуації, яка склалася на сьогоднішній день, в умовах, коли вивченню іноземної мови приділяється велика увага, полягає в тому, що ефективність вивчення іноземної мови залишає бажати кращого.

Психологи стверджують, що однією з найактуальніших проблем сучасної педагогіки є розвиток і постійна підтримка навчальної діяльності, забезпечення сприятливого емоційного клімату на заняттях [6, с. 385]. Особливу складність у вивченні іноземних мов дотепер представляє недостатність мотивації. Іноземна мова представляє собою не просто «ще один предмет програми» освіти, - це нова система мислення, новий образ світу, тому що мова - не набір знаків, а засіб сприйняття; говорити й розуміти мову - це не питання перекладу, це питання бачення світу. Без серйозного стимулу таку задачу не вирішити.

Аналіз останніх досліджень. Мотивація є найбільш безперечним і досліджуваним фактором успішності навчання в цілому і при вивченні іноземної мови зокрема. Вона є пусковим механізмом будь-якої діяльності, чи то праця, спілкування чи пізнання. Багато дослідників у різних аспектах здійснювали аналіз процесу мотивації, зокрема: С.С. Занюк, А.К. Маркова, Б.Р. Монка, Є.І. Пасова, В.П. Кузовлева, В.В. Сафонова, Т.У. Тучкова, у своїх роботах впроваджували сучасні підходи до проблеми мотивації з виведенням культури на перше місце, де один з основних аспектів - вміння орієнтуватися в соціокультурному середовищі країни, мова якої вивчається [7; 12]. Такі діячі як О.В. Діордіященко, В.В. Ревенко, В.Л. Гулеватий, Л.П. Вайлупова фундаментально дослідили і проаналізували основи різновидності внутрішньої мотивації під час вивчення іноземних мов та шляхи її підвищення у навчанні студентів.

Мeта статті - визначити ключові аспекти, проаналізувати особливості методик та новітніх підходів у мотивації щодо вивчення іноземних мов.

Правильний підбір методик мотиваційних дій у процесі навчання дозволить докорінно змінити результат у кращу сторону і зробити вивчення ефективнішим. Щоб процес підбору став успішним треба чітко розуміти сутність самої мотивації у сфері вивчення іноземних мов, її різновиди, підходи до неї та послідовність виконання мотиваційних дій.

Мотивація у вивченні іноземних мов за своєю природою являє собою сукупність дій, які застосовує викладач, з метою ініціювання, зацікавлення, активізації навчальних груп для досягнення ефективності у навчанні [11, с.54].

Розрізняють зовнішню та декілька видів внутрішньої мотивації. Зовнішня мотивація, як правило, націлює учнів на досягнення кінцевого результату. Внутрішня мотивація має сильний стимулюючий вплив на процес вивчення [8, с.4]. А для цього необхідно будувати процес вивчення таким чином, щоб ті хто вивчають мову на кожному етапі відчували просування до бажаної цілі. Крім широко відомих зовнішньої та внутрішньої видів мотивації в зарубіжній психології розрізняють глобальну, ситуаційну та інструментальну мотивацію [5, с.14]. Дослідження показали, що всі види мотивації необхідні при вивченні іноземної мови.

Психологи стверджують, що передача знань від викладача до студента, минаючи власну діяльність учня щодо оволодіння знань, не є можливою [3]. Домінуючими мотивами учбової діяльності учнів повинні стати мотиви пізнання навколишнього світу. При цьому важливо, щоб учні оволодівали діями й засобами цього пізнання, щоб на першому місці були мотиви їх реалізації себе як особистостей. Тому необхідно говорити про мотивацію як результат внутрішніх потреб людини, її інтересів, емоцій, цілей та задач, наявність зацікавленості, направленої на активізацію її діяльності.

Визнаючи провідну роль мотивації у вивченні іноземної мови, викладачу необхідно брати до уваги засоби й прийоми її формування в умовах навчального закладу [1, с.38]. При розгляді проблеми мотивації та пошуку шляхів її формування, недопустимим є спрощення її розуміння. Формування мотивації - це не переклад викладачем в голову учнів вже готових мотивів та цілей навчання. Формування мотивів - це насамперед створення умов для проявлення внутрішніх побуджень до навчання, усвідомлення їх самим учнем та подальший саморозвиток мотиваційної сфери. Між тим при оволодінні іншомовною культурою зовсім не байдуже, які мотиви побуджують до здійснення діяльності. Найбільш цінні мотиви важливо довести до рівня повного усвідомлення, щоб надати їм пробуджуючу силу. мотивація навчальний стимулюючий

Існує багато сучасних підходів до проблеми мотивації з виведенням культури на перше місце. Кожен підхід має свої принципи і у всіх присутня необхідність мотиваційної забезпеченості навчання. Але реальність включення механізмів дії мотивів учнів недостатньо опрацьовані практично. Всі вони впевнено стверджують, що мотив повинен бути присутнім як на початку заняття, так і на кожному окремо взятому його етапі.

Виділяють три мотиваційні блоки занять:

1. На початку заняття задіюється основний мотив або мотиваційна композиція, з якими логічно пов'язані цілі заняття;

2. Наприкінці - мотиваційний міст до наступного заняття. Це оперативна й перспективна мотивація;

3. Протягом усього заняття діє блок мотиваційної підтримки [13, с.310].

Мотив повинен стати тією точкою опори, на якій базується увесь зміст заняття. Для цього, як зазначає Є.І. Пасов, викладач повинен бути гарним сценаристом, режисером і актором [10, с.75]. Тому розробка ефективної системи формування іншомовної професійної компетентності майбутніх фахівців можлива тільки за умови дотримання теоретико-методологічних основ з урахуванням психологічних особливостей і резервних навчальних можливостей тих, хто навчається.

Орієнтація на середній рівень володіння студентами іноземною мовою - домінуюча характеристика традиційної педагогічної системи навчання іноземної мови професійного спрямування у вищій школі. Такий підхід нівелює індивідуалізацію навчання, не враховує активізацію резервних навчальних можливостей студентів, що призводить до їх психологічного травмування.

Психологи, вивчаючи характер спонукальних сил і способи їх регуляції в навчанні, встановили різноманітність мотиваційної сфери людини, її складну структуру. Говорячи про «мотивацію», «мотиви», зазвичай мають на увазі ті фактори, які спонукають людину до діяльності [9, с.276].

Підставою виникнення мотивації в найбільш загальному розумінні є певна потреба, що створюється на основі суперечностей між тим, що людина має, чим володіє, чого досягла, і тим, чого вона ще не має, чим не володіє, чого не досягла. Бажання мати, оволодіти, досягти становить зміст потреби. І якщо в сферу таких потреб потрапляє володіння іноземною мовою, вони стають мотивацією до її засвоєння.

На мотиваційно-спонукальну сферу можуть перш за все впливати соціальні мотиви, що визначаються потребами суспільства. По-друге, на мотиваційно-спонукальну сферу людини може впливати і характер її діяльності.

Мотивація тісно пов'язана з трактуванням цілей навчально-виховного процесу. В цьому плані дуже важливо не оцінювати їх лише крізь призму вузько практичних інтересів окремих студентів. Взагалі, мотиви навчання мають двоякий характер. По-перше, вони можуть бути зовнішніми і виступати у вигляді вимог навчальних планів, програм, викладача, батьків. Такі мотиви ґрунтуються на почутті обов'язку перед суспільством, сім'єю, викладачем, товаришами. В їх основі - переконання в доцільності певної діяльності, почуття відповідальності, поваги до вимог вищого навчального закладу, бажання змінити свою репутацію «гарного студента» тощо.

Дія зовнішніх і внутрішніх факторів мотивації («я повинен» і «мені хочеться») має бути врівноваженою, крайності тут небажані. Абсолютизація внутрішнього зацікавлення звужує фактичні можливості студента, а сухий підхід з позиції зовнішніх вимог позбавляє процес навчання емоційного забарвлення.

Нарешті, мотивацію слід розглядати не як короткочасний фактор діяльності, який можна відкинути після досягнення мети. Йдеться про те, щоб почуття обов'язку було стабільним і закріплювалось у характері людини як постійне прагнення до діяльності, щоб воно стало рисою людини і впливало на хід її життєдіяльності і тоді, коли самі стимулюючі фактори перестають діяти.

Оскільки мотивація має велике значення у навчанні іноземної мови, викладачу важливо своєчасно посприяти її виникненню, підтримати і зберегти її. Але для цього йому необхідно чітко бачити можливі джерела мотивації:

- Усвідомлення і прийняття студентом соціальної необхідності вивчення іноземної мови.

- Формування у студентів особистісних потреб вивчення іноземної мови.

- Вагомим, постійно діючим джерелом мотивації навчання іноземної мови є задоволення від самого процесу навчання, - те, що називають радістю пізнання. Йдеться про те, щоб навчання було відносно легким і студент не відчував труднощів у навчальній праці. Успіх окрилює людину, невдачі ж позбавляють її віри в свої сили.

- У формуванні мотивів вивчення іноземної мови і позитивного ставлення студента до предмета велику роль може відігравати сам викладач [5; 8]. Тут, насамперед, йдеться про стосунки, які склалися між ним і кожним студентом зокрема. Якщо вони доброзичливі, довірливі, передбачають взаємодопомогу, мотив радості від навчання має сприятливий ґрунт, а позитивне ставлення студента до викладача переноситься на предмет. Проте у соціальному трактуванні мотивів вивчення іноземної мови є ще один аспект, який заслуговує на увагу. У процесі навчання, розвитку і виховання студент прагне до ідеалу, який формується і визначається потребами суспільства, його традиціями і звичаями. Громадське почуття обов'язку підказує студенту потребу стати високоосвіченою людиною, готовою до виконання тих завдань, які може поставити перед ним суспільство.

З огляду на це засвоєння студентом іноземної мови виступає як реалізація потреб суспільства, з якими він повинен рахуватися як громадянин. В обов'язок викладача входить всіляко висвітлювати ці моменти - як крізь призму функцій іноземної мови в поточних подіях, так і на прикладах людей, які володіють іноземною мовою (дипломатів, бізнесменів, юристів, акторів, співаків тощо).

Опрацювання теоретичного матеріалу з проблеми мотивації навчальної діяльності дало змогу констатувати, що структура мотивації навчальної діяльності не є раз і назавжди сформованою, вона постійно змінюється. Формування мотивації є процесом виключно внутрішнім і ззовні можуть задаватись лише мотиватори, а не самі мотиви. Вплив дискретних та процесуальних мотивів на різних етапах навчання мають різну потенційну силу, але лише за умови достатньої сили обох видів мотивів можлива активна робота студентів на заняттях. Насправді мотивованою навчальна діяльність може бути лише за умови існування певної потреби і усвідомлення студентом можливості задоволення цієї потреби, спрямувавши свою активність на виконання навчального завдання.

Вирішення проблеми підвищення мотивації можна пов'язати з комплексним підходом, який повинен включати створення спеціальної системи завдань, виховні заходи та мінімізацію негативної мотивації. Всебічний комплексний вплив на мотиваційну структуру студента буде ефективнішим, аніж використання окремих його компонентів.

Завдання повинні носити комунікативний творчий характер, що відповідатиме потребам цієї спеціальності. Використання спеціально відібраного матеріалу, який базувався б на врахуванні інтересів студентів, їх бажанні самостверджуватись як доросла особистість; включення для обговорення хвилюючих проблем при використанні комунікативних і творчих завдань зробить навчання особистісно значимим, що є невід'ємним атрибутом високого рівня мотивації.

Моделювання реальних життєвих ситуацій зробить можливим використання мови як засобу, а не мети, що відповідатиме ситуації реального спілкування. В сучасній методиці широко розповсюдженою є думка, що роль викладача при виконанні комунікативних завдань не стільки зменшується, скільки змінюється. Викладач повинен створити умови для найбільш ефективного виконання завдання, структуруючи його та задаючи перший імпульс. Викладач повинен також втручатись у роботу, коли виникає пауза, і робити це в основному, задаючи запитання.

Викладач повинен пропонувати завдання, які мотивуватимуть їх підтримувати розмову, доки спеціально задана мета не буде досягнута.

Більша концентрація уваги студентів на мотивованому неформальному спілкуванні, аніж на граматиці, дає кращий результат, оскільки сама робота приносить задоволення.

Викладачі повинні виконувати наступне для підвищення мотивації вивчення іноземної мови: 1) Змінювати програму, враховуючи вимоги щодо вливання України у європейське середовище. 2) Підбирати аутентичні тексти, враховуючи специфіку майбутньої професійної діяльності студентів. 3) Оскільки передумовою успішного навчання студентів є спілкування, потрібно підбирати найсучасніші теми для обговорення. Таке спілкування здійснюється у формі бесіди, яка розглядається як особливий вид міжособистісної комунікації, що лежить між крайніми полюсами монологу та діалогу і являє собою діалогічне мовлення з «вкраплюванням» монологів різних функціональних типів у діалог. 4) Потрібно використовувати фізичні задачі та тести, які допомагають систематизувати та поглиблювати знання не тільки з іноземної мови, а й сприяють розвитку творчих здібностей студентів. Це завдання гарантує не тільки інтерес до навчання, але й високу ефективність, оскільки навіть студенти з низькою самооцінкою пояснюють різні способи вирішення задач з великим задоволенням, адже ця область знань є відомою для них. 5) Студентам пропонується найсучасніша професійно-орієнтована інформація для аудіювання. Окрім аудіювання, студентам пропонуються наукові фільми для перегляду, з подальшим їх обговоренням та виконанням вправ.

Для вивчення граматики теоретичний матеріал презентується у найбільш зручній формі - у вигляді таблиць. Практичний матеріал представлений граматичними завданнями. Подається різноманітний спектр вправ: вправи на виправлення помилок (ця вправа створює позитивну атмосферу, оскільки виправлення вже існуючих помилок не таке хвилююче, як їх створення), текстові вправи на пояснення вживання часів у певних реченнях, вправи з пропусками та інші, що сприяють розвитку вмінь та навичок грамотного письма та усного мовлення, необхідних для вивчення іноземної мови [15, с.93].

Висновки. Отже, мотивація визначає продуктивність навчальної діяльності і є її органічною складовою. Наближення мовної діяльності на занятті до реальної комунікації дає можливість використовувати мову як засіб спілкування, підвищує інтерес студентів до навчання і до мови, яку вони вивчають. Таким чином, після проведення відповідних змін, тобто успішному підборі методики, її послідовне та системне впровадження, існує очікування отримати результати внаслідок підсилення мотивації, підвищення інтересу до вивчення іноземних мов, подолання психологічних бар'єрів, зокрема: страху перед говорінням іноземною мовою та страху перед можливістю зробити помилку, створені умови, за яких студенти є не об'єктами, а суб'єктами навчання.

Література

1. Бaкшаева Н.А. Психология мотивации студентов: учє6н. посо6иє / Н.А. Бакшаeва, А.А.Вєр6ицкий. - М.: Логос, 2006. - 184 c.

2. Бoндаренко Н.Б. Мoтиви oпанування учнями інсземноїмoви як засобу самoвираження осoбистості: автореф. дис. Ha здoбуття наук. ступеня канд. пєд. наук: 13.00.07 / Н.Б. Бондaренко. - К., 2002. - 24 c.

3. Гальскова Н.Д. Теoрия oбучения инoстранным языкам. Лингвoдидактика и методика / Н.Д.Гальскова, Н.И.Гєз. - М.: ИЦ «Академия», 2004. - 151 c.

4. Готлиб Р.А. Социальная востребoванность знaния инoостранноro языка / Р.А.Готлиб // Социологические исследoвания. - 2009. - № - C.122-127

5. Грабовська T.B. Фoрмування позитивної мoтивації діяльності особистості / T.В. Грaбовська, О.П. Киричук // Рідна школа. - K., 2002. - № 4. - С.12-14

6. Ильин E.П. Мoтивация и мoтивы / Е.П. Ильин. - СПб.: «Издательствo Питєр», 2000. - 546 с.

7. Зaнюк С.С. Почуття компетентності у студентів тa учнів як компонент мoтивацiї учіння / С.С.Занюк // «Прoблеми зaгальної тa педaгогічної психології». Збірник наукових праць Ін-ту психології імені Г.С. Костюка АПН України. - Т. ІІ, ч. 2. - К.: Вoлинські oбереги, 2000.- С.153-161

8. Зязюн І.А. Мoтивація і мoтиви людськoї пoведінки / І.А. Зязюн // Пoчаткова шкoла. - 1999. - №6. - С.3-6

9. Колкер Я.М. Прaктична методика вивчєння іноземних мoв / Я.М. Колкер. - М.: ИЦ «Акaдемія», 2000. - 264 с.

10. Кухарук О.О. Педагсгічні умови фoрмування мoтивації вивчєння інoземних мoв студентами вищих нaвчальних зaкладів І-ІІ рівнів aкредитації / О.О. Кухарук // Нові технології навчання: Наук.-метод. збірник. - К., 2006. - Вип. 44. - С.71-77

11. Латишев Л.К. Теорія, практика та методика викладання / Л.К. Латишев. - М.: ИЦ «Академія», 2003. - 192 с.

12. Маркова А.К. Формування мотивації навчання / А.К.Маркова. - М.: Просвітлення, 1990. - 214 с.

13. Яцишин О.М. Визначення оптимальної структури мотиваційного синдрому вивчення англійської мови студентами економічних спеціальностей / О.М. Яцишин // Мова. Культура. Бізнес. - 2003. - Вип. 1. - C.308-316

14. Овчарук О.В. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / О.В. Овчарук. - K.: «К.І.С.», 2004. - 376 с.

15. Щелкунова-Іванченко І.В. Умови формування мотиваційної сфери студентів педагогічних вузів / I.B. Щелкунова-Іванченко // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. - Рівне: РДГУ, 2005. - Вип. 30. - С.92-96.

Размещено на Allbest.ru