Структура професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва

Визначення сутності професійної компетентності сучасного вчителя музичного мистецтва як складного поняття, яке характеризується з точки зору соціокультурного, комунікативного, професійного, контекстно-інформаційного та психологічного наукових підходів.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 10.05.2018
Размер файла 26,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Файл не выбран
РћР±Р·РѕСЂ

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структура професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва

Галина Стець

Анотація

УДК 378.011-051:78

СТРУКТУРА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Галина Стець, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики музичного виховання і диригування Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

У статті визначено сутність професійної компетентності сучасного вчителя музичного мистецтва як складне багатокомпонентне поняття, яке в сучасній науковій літературі характеризується з точки зору кількох наукових підходів: соціокультурного, діяльнісного, комунікативного, професійного, контекстно-інформаційного та психологічного. Запропоновано структуру професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва.

Ключові слова: професійна компетентність, вчитель музичного мистецтва, структура компетентності, виконавська діяльність, компетентнісний підхід.

Аннотация

СТРУКТУРА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ МУЗЫКАЛЬНОГО ИСКУССТВА

Галина Стець, кандидат педагогических наук, доцент кафедры методики музыкального воспитания и дирижирования Дрогобычского государственного педагогического университета имени Ивана Франко.

В статье определена сущность профессиональной компетентности современного учителя музыкального искусства как сложное многокомпонентное понятие, в современной научной литературе характеризуется с точки зрения нескольких научных подходов: социокультурного, деятельностного, коммуникативного, профессионального, контекстно-информационного и психологического. Предложена структура профессиональной компетентности будущего учителя музыкального искусства.

Ключевые слова: профессиональная компетентность, учитель музыкального искусства, структура компетентности, исполнительская деятельность, компетентностный подход.

Annotation

THE STRUCTURE OF PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE TEACHERS OF MUSIC ART

Halyna Stets, Ph.D. (Pedagogy), Associate Professor of the Methodology of Music Education and Conducting Department Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University.

The article deals with the essence of professional competence of teachers of modern music as the complex multi-concept, which is characterized by the modern scientific literature in terms of several scientific approaches, such as: socio-cultural, active, communicative, professional, context information and psychological. The structure of professional competence of future teachers of music was proponed. The author stresses that the conceptual framework of future teacher of music in modern conditions of modernization of higher musical education is currently under the reconsideration. The interdependence and interrelatedness of the professional competence as the structural components consider being mandatory for the success of future teacher of music in modern conditions of Ukrainian society. The competence approach in the process of preparing future teachers of music involves the different areas of professional training, musical and pedagogical, methodological and practical and performing. The basis of such training is acquiring the music-theoretical and musical-historical knowledge by students, forming them as intellectual, and psychological and social competent. The knowledge appears the basis of the professional development of future teacher of music. The specifics of future teachers preparation in terms of pedagogical university is the combination of pragmatic and informative training that focused on the development of potential (the musical abilities, the personal qualities) and creative skills. The modern music education requires a competent professional with an extensive knowledge and skills, able to effectively exercise the professional competence and individual personal qualities in the musical and educational activities. The author propones the set of components, based on the analysis of different approaches concerning the determination of the structure of professional competence of music teachers.

Keywords: the professional competence of the teacher of music, the structure of competence, the performance activities, a competence approach.

Вступ

Постановка проблеми. В сучасних умовах розвитку українського суспільства особливо актуальною постає проблема вдосконалення рівня професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва, що являється одним із основних напрямків реформування освіти. Про це свідчать і основні нормативно-правові документи Міністерства освіти і науки України, зокрема в законі України "Про освіту" йдеться про те, що педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність та загальну культуру Більш повніше розглянути проблеми підготовки й використання фахівців, оцінити якість роботи різноманітних структурних ланок вищого навчального закладу можна завдяки розробленню структури професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва на основі моделі його діяльності. Враховуючи актуальність компетентнісного підходу у формуванні особистості педагога- музиканта нової формації, фахова підготовка студентів повинна бути орієнтована, перш за все, на компетентнісну модель вчителя музичного мистецтва, що обумовлює потребу у нових наукових дослідженнях цієї проблеми.

Аналіз останніх наукових досліджень та публікацій. Огляд педагогічної літератури з окресленої проблематики дає можливість стверджувати, що питання професійної компетентності педагогічних кадрів розглядалося в різних аспектах у працях В. Адольфа, Ш. Амонашвілі, І. Ареф'єва, С. Висоцької, М. Коломійця, А. Орлова, В. Пилипівського та інших науковців. Концептуальні засади професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва в системі вищої педагогічної освіти розроблені Е. Абдулліним, Л. Арчажниковою, А. Болгарським, О. Олексюк, Г. Падалкою, О. Ростовським та іншими. Варто зауважити, що сучасні науковці розглядають професійну компетентність учителя як сукупність трьох складових: предметно- технологічної, психолого-педагогічної, загальнокультурної. Однак, проблема структуризації професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва залишається недостатньо висвітленою у науковій літературі.

Мета статті - визначення сутності та структури професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва.

Виклад основного матеріалу

Професійна підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва передбачає вивчення таких виконавських дисциплін, як музичний інструмент, постановка голосу, диригування, хоровий спів тощо. Так, одним з основних завдань предмету "Постановка голосу" є розвиток голосового апарату, співацьких здібностей, формування вокально-педагогічних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва.

Важливу роль у системі підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва відіграє диригування як одна з фахових музичних дисциплін, яка вивчається студентами протягом чотирьох років. Вагомість цього предмета обумовлюється специфікою роботи вчителя музичного мистецтва, оскільки окрім звичайних уроків проводяться і заняття зі шкільними хорами та інструментальними ансамблями.

Окремої уваги заслуговує проблема методичної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, оскільки у вузах склалася традиція вузького розуміння методичної підготовки, коли всі її завдання перекладаються в основному на курс "Методика музичного виховання в школі". Однак, попри те, що дана дисципліна вивчається лише на II - III курсах, нею не можна розв'язати усі завдання фахової підготовки при всій важливості цього предмету. Тому, саме у встановленні взаємозв'язку всіх музичних дисциплін з "Методикою музичного виховання" вбачається можливість подальшого поглиблення професійно-педагогічної орієнтації майбутніх учителів музичного мистецтва.

Важливим аспектом роботи майбутнього вчителя музичного мистецтва є його виконавська діяльність, яка містить в собі великі можливості для розкриття власних індивідуально-творчих особливостей, вона максимально розвиває самостійність. Цей вид діяльності передбачає глибоке проникнення в зміст музичного твору, передання найбільш глибоких речей, що формують внутрішній світ митця, його уявлення про оточуючий світ. Власне, без тісного взаємозв'язку музично-слухових уявлень з усією системою виконавських знань, умінь та навичок не можливе розкриття самого змісту твору. професійна компетентність вчитель музичне

Розглянемо різні підходи до визначення сутності поняття "компетенція" в педагогічній літературі. В перекладі з латини цей термін означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має певні, здобуті нею, знання та досвід. Під професійною компетентністю педагога розуміють особистісні можливості учителя, що дозволяють йому самостійно й ефективно реалізовувати цілі та завдання педагогічного процесу Для цього необхідно знати педагогічну теорію, уміти застосовувати її в практичній діяльності. Педагогічна компетентність учителя - це єдність його теоретичної та практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності.

У Словнику з педагогіки Г. Коджаспірової (2005) поняття "компетентність" трактується як "особисті можливості посадовця і його кваліфікація (знання, досвід), що дозволяє брати участь в розробці певного кола рішень або вирішувати питання самому, завдяки наявності у нього певних знань, навичок; рівень освіченої особи, який визначається ступенем оволодіння теоретичними засобами пізнавальної або практичної діяльності" [1, 133].

У цьому контексті педагогічна компетентність визначається як процес та результат творчої музично-педагогічної діяльності, як інтегрований показник особистісно-діяльнісної сутності вчителя музичного мистецтва, зумовлений рівнем реалізації його гуманістичної спрямованості.

Дослідник В. Синенко [6, 18]вважає, що компетентність - це певна перспектива, яка тією чи іншою мірою доступна даному фахівцю через його індивідуальні можливості та різні об'єктивні фактори.

На думку Н.Ф. Сергієнка, компетентність властива людині, а компетенції - діям. Тобто, компетенції розглядаються як заздалегідь задана соціальна норма (зразок тих дій, якими мають оволодіти професійно педагоги, інакше - стандарт). Компетентність визначається як реальна здатність до досягнення мети чи певного результату. Ступінь її сформованості у відповідності із заданими компетенціями зазначається кваліфікацією. Під кваліфікацією ми розуміємо офіційне визнання результату формування у суб'єктів навчання компетентностей, визначених нормативними освітніми документами для певної галузі діяльності [5, 9].

А. Маркова [2, 34], розглядаючи професійну компетентність, у своїй фундаментальній праці "Психологія професіоналізму" виокремила наступні її види: спеціальна компетентність (володіння власне професійною діяльністю на достатньо високому рівні, здатність проектувати свій подальший професійний розвиток); соціальна компетентність (володіння спільною (груповою, кооперативною) професійною діяльністю, співпрацею, а також прийнятими в певній професії прийомами професійного спілкування; соціальна відповідальність за результати своєї професійної праці); особистісна компетентність (володіння прийомами особистісного самовираження й саморозвитку, засобам и протистояння професійним деформаціям особистості); індивідуальна компетентність (володіння прийомами саморегуляції і розвитку індивідуальності в рамках професії, готовність до професійного зростання, здатність до індивідуального самозбереження, непідвладність професійному старінню, уміння організувати раціонально свою працю).

Водночас у психологічній літературі зауважують на диференціації таких понять як "компетенції" та "компетентності". Зокрема, А. Хуторський, аналізуючи компетентність учня, розмежовує ці поняття: під компетенцією він розуміє наперед задану вимогу (норму) до освітньої підготовки учня, а під компетентністю - особистісну його якість (сукупність якостей), які вже набуті, а також мінімальний досвід щодо діяльності в заданій сфері. На його думку науковця, "компетентність передбачає мінімальний досвід застосування компетенції" [8, 61].

Інтегральна структура компетентності особистості фахівця-професіонала, як випливає з визначення компетентності, даного Ю. Татур [7], представлена когнітивним, мотиваційно- ціннісним, операційно-діяльнісним та соціально- психологічним компонентами.

Когнітивний компонент компетентності являє собою розвинені до певного рівня знання та формується в основному в процесі професійної освіти та самоосвіти. Виборчу спрямованість на діяльність визначає мотиваційно-ціннісний компонент компетентності. Операціонально-діяльнісний компонент містить у собі професійну творчість, комунікативну компетентність та адекватну професійну самооцінку, крім антиципації, саморегуляції та вміння приймати рішення.

Рефлексію, емпатію, спілкування, розуміння та ін. включає в себе соціально-психологічний компонент, який визначає соціалізацію особистості в спілкуванні, як одному з видів діяльності і представляє процес та результат засвоєння і відтворення індивідом набутого ним певного соціального досвіду.

Отже, під компетенціями ми вважаємо характеристики, необхідні для задовільного рівня виконання поставлених завдань, це своєрідна характеристика позиції (ролі, посади), а не самого індивіда. Водночас, компетентність - це, перш за все, суб'єктивна ознака, це та характеристика, яка дає можливість порівняти одного працівника з іншим.

Таким чином, першоосновою для формування та розвитку професіоналізму майбутнього вчителя музичного мистецтва повинно бути професійне самовизначення та подальше професійне навчання. Подальшим етапом являється професійна адаптація, в процесі якої виявляється змістова сфера професіоналізму - професійна компетентність та операційна сфера - професійні здібності, професійно важливі якості, професійне мислення та музична творчість. Саме у процесі професійної адаптації здійснюється первинне практичне засвоєння вчителем музичного мистецтва норм, менталітетів, необхідних технік і технологій [3].

Слід зазначити, що в сучасній науковій літературі визначення професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва є доволі складним багатокомпонентним поняттям. Воно характеризується з точки зору кількох наукових підходів: соціокультурного, діяльнісного, комунікативного, професійного, контекстно-інформаційного та психологічного. Всі ці підходи тісно пов'язані між собою та взаємодоповнюють один одного і кожен із них не вичерпує наукового аналізу проблеми професійної компетентності повністю.

За критеріями результативності педагогічної діяльності вчителя М. Лапенок виділяє п'ять рівнів професійної компетентності педагога: репродуктивний (дуже низький), адаптивний (низький), локально-моделюючий (середній), системно-моделюючий (високий) та творчий (найвищий) [4, 133].

Таким чином, на основі аналізу різних підходів до визначення структури професійної компетентності вчителя музичного мистецтва можна виділити наступні її складові:

- мотиваційна - передбачає, перш за все, зацікавлення вчителя у власній музично- педагогічній діяльності для досягнення високого рівня виконання своїх професійних обов'язків. Важливу роль тут відіграє як внутрішня (покликання, хист, бажання, талант) і зовнішня мотивація до діяльності (відповідна оплата для забезпечення належного рівня життя), так і моральна (визнання суспільством вагомості професії вчителя музичного мистецтва як такої);

- музично-педагогічна - формування знань, вмінь, навичок, досвіду із музично-педагогічних дисциплін;

- психолого-педагогічна - виявляється у ступені підготовки вчителя музичного мистецтва з дисциплін психолого-педагогічного циклу, тобто рівень його набутих знань, умінь, навичок та досвіду з педагогіки і психології;

- методична - характерна оволодінням вчителем музичного мистецтва системою наукових психолого-педагогічних та предметних вмінь і навичок, що ґрунтуються на знанні засобів, шляхів, умов, форм, методів й прийомів педагогічних впливів та їх ефективному використанні у навчально-виховному процесі;

- особистісна - полягає у набутті майбутнім вчителем музичного мистецтва таких важливих особистісних якостей, які обов'язково мають бути характерні для справжнього педагога: людяність, відкритість, щирість, гуманність, порядність, бажання завжди допомогти тощо;

- комунікативна - проявляється в умінні вчителя музичного мистецтва спілкуватись зі своїми учнями, їхніми батьками, з педагогічним колективом;

- емоційно-вольова - характеризується здатністю майбутнього вчителя музичного мистецтва до емоційного проникнення в образний зміст музики та внутрішній світ кожного учня зокрема, вміння створювати невимушену творчу атмосферу на уроці, передавати учням свої емоційні враження від музичних творів. Іншими словами ця структурна складова професійної компетентності будується на розвитку емпатії. Вчитель музичного мистецтва повинен вміти розвивати адекватні емоційні реакції учнів, їхнє ставлення до музики;

- організаційно-управлінська - передбачає вміння вчителя музичного мистецтва належно організовувати, управляти та коригувати навчально-виховний процес;

- експериментально-дослідницька - виявляється у вмінні вчителя музичного мистецтва аналізувати та оцінювати: обирати відповідні методики, здійснювати різноманітні експериментальні дослідження та на основі отриманих результатів робити аргументовані висновки;

- оцінювальна - характерна здатністю майбутнього вчителя музичного мистецтва до самооцінки своєї діяльності. Педагог повинен вміти здійснювати аналіз досягнутого в музично- педагогічній роботі, виявляти допущені помилки та недоліки, визначати способи їх усунення. Необхідно також вміти правильно оцінювати рівень музичного розвитку школярів;

- рефлективність та самостійність - самоосвіта, самоаналіз, самомотивація, самооцінка, самокритичність тощо.

Враховуючи взаємозалежність та взаємопов'язаність визначених структурних складових професійної компетентності необхідно вважати їх обов'язковими для успішної діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва в сучасних умовах розвитку українського суспільства.

Висновки

Концептуальна база підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва в сучасних умовах модернізації вищої музично- педагогічної освіти знаходиться на етапі переосмислення. Компетентнісний підхід у підготовці майбутнього вчителя музичного мистецтва передбачає різні напрямки фахової підготовки: музично-педагогічний, методико- практичний та виконавський. Підґрунтям такої підготовки є набуття студентами музично- теоретичних та музично-історичних знань, що формують у них як інтелектуальні, так і психологічні та соціальні компетенції. Саме ці знання і є основою для професійного становлення майбутнього вчителя музичного мистецтва. Специфіка його підготовки в умовах педагогічного університету полягає у поєднанні прагматично-інформаційного навчання з цілеспрямованим розвитком його потенційних можливостей (музичних здібностей, особистісних якостей) та творчої майстерності. Сучасна музична освіта потребує компетентного фахівця з ґрунтовними знаннями і вміннями, який здатний ефективно реалізувати свої професійні компетенції та індивідуально-особистісні якості у процесі музично-педагогічної діяльності.

Література

1. Коджаспирова Г.М. Словарь по педагогике / Г.М. Коджаспирова, А.Ю. Коджаспиров. - Москва: ИКЦ "МарТ"; Ростов н/Д: Изд. центр "МарТ", 2005. - 133 с.

2. Маркова А.К. Психология профессионализма / А.К. Маркова. - М.: Международный гуманитарный фонд "Знание", 1996. - 308 с.

3. Мішедченко В. Формування професійної компетентності майбутнього вчителя музики в умовах вищого навчального закладу /В. Мішедченко //Проблеми підготовки сучасного вчителя. - №6 (Ч. 1). - 2012. - С. 251-257.

4. Післядипломна педагогічна освіта України: сучасність і перспективи розвитку: наук. -метод. посіб. /за заг. ред. В.В. Олійника, Л.І. Даниленко. - К.: Міленіум, 2005. - 230 с.

5. Сергієнко Н.Ф. Компетентнісний підхід як засіб розвитку професійної майстерності сучасного вчителя / Н.Ф. Сергієнко. - Режим доступу: http://tme.umo.edu.Ua/docs/2/09sertpm.pdf.

6. Синенко В.Я. Профессионализм учителя / В.Я. Синенко //Педагогика. -1999. - № 5. - С. 45-51.

7. Татур Ю.Г. Компетентность в структуре модели качества подготовки специалиста / Ю.Г. Татур // Высшее образование сегодня. - 2004. - №3. - C. 20-22.

8. Хуторской А.В. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования / А.В. Хуторской // Народное образование. - 2003. - № 2. - С. 58-64.

References:

1. Kodzhaspirova, G. M. & Kodzhaspirov, A. Yu. (2005). Slovar po pedagogike [Dictionary of Pedagogy]. Moscov: IKTs "MarT", Rostov n/D: "MarT" Publ., 133 p. [in Russian].

2. Markova, A. K. (1996). Psikhologiya professionalizma [Psychology of professionalism]. Moscov: International humanitarian fund "Knowledge", 308 p. [in Russian].

3. Mishedchenko, V. (2012). Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnoho vchytelia muzyky v umovakh vyshchoho navchalnoho zakladu [Formation of professional competence of future teachers of music in terms of higher education institution]. The problems of modern teacher. No.6 (part.1), pp. 251-257. [in Ukrainian].

4. Oliinyka, V V & Danylenko, L. I. (Ed.). (2005). Pisliadyplomna pedahohichna osvita Ukrainy: suchasnist iperspektyvy rozvytku: nauk. -metod. posib [Postgraduate Education of Ukraine: Present and Prospects for Development]. Kyiv: Milenium, 230 p. [in Ukrainian].

5. Serhiienko, N.F. Kompetentnisnyi pidkhid yak zasib rozvytku profesiinoi maisternosti suchasnoho vchytelia [Competence approach as a means of professional skills of modem teacher]. Available at: http://tme.umo.edu.Ua/docs/2/09sertpm.pdf [in Ukrainian].

6. Synenko, V. Ya. (1999). Professyonalyzm uchytelia [Professionalism of the teacher]. Pedagogy, no. 5, pp. 45 "51. [in Russian].

7. Tatur, Yu. G. (2004). Kompetentnost v strukture modeli kachestva podgotovki spetsialista [Competence in the structure of the specialist training quality model]. Higher education today. Vol.3, pp. 20. [in Russian].

8. Khutorskoy, A. V (2003). Klyuchevye kompetentsii kak komponent lichnostno-orientirovannoy paradigmy obrazovaniya [Key Competencies as a Component of the Personality-Oriented Education Paradigm]. Public education. Vol. 2, pp. 58-64. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.