Підготовка менеджерів е-навчання: компетентнісний підхід

Для підготовки менеджерів е-навчання в рамках вивчення дисциплін спеціалізації «Управління електронним навчанням» [17] сформовано гібридне хмаро-орієнтоване е- середовище, яке включає е-курси (ЕНК- електронні навчальні курси) на платформі LMS MOODLE, корпоративні аккаунти в хмарах Microsoft та Google, доступ до інструментів та сервісів, які є предметом вивчення, зокрема сервіси для організація самостійної та індивідуальної роботи, налагодження освітньої комунікації, створення електронних дидактичних матеріалів, контролю та діагностики навчальних досягнень студентів, інструменти організації самостійної дослідницької діяльності, спільні додатки та віртуальні класи.

Для критичного оцінювання та опрацювання матеріалів курсів студенти використовують ресурси платформи LMS Moodle (рис. 5), для організації групової роботи та налагодженні комунікації, попри ресурси централізованої платформи LMS Moodle (рекомендовано університетом) використовувались хмарні сервіси Google Apps та засоби Microsoft Office 365 (КУБГ має відповідні ліцензійні угоди). Разом з тим, пропоновані інструменти не обмежують студентів - використання інших соціальних сервісів дозволяє студентам розширити власне персональне навчальне середовище та збагатити його у процесі здійснення дослідницької діяльності.

Для проведення моніторингу рівня навченості та готовності студентів до роботи над вивченням дисциплін зазначеної спеціалізації на етапі вхідного тестування були виділені основні знання, уміння та навички по роботі з офісними додатками. Корекція була проведена протягом семестру шляхом додаткового навчання у Microsoft Imagine Academy, а також проведення додаткового навчання щодо впровадження ІКТ у педагогічну діяльність (навчальний план Teaching with Technology Microsoft Imagine Academy). Студенти самостійно визначали завдання та траєкторію неформального навчання у МВОК.

Сформованість своїх професійних і специфічних компетентностей магістри мали можливість «перевірити» під час проходження практики у навчальних закладах. Зокрема, завдання практичної підготовки передбачали застосувати набуті знання та вміння з експертизи інформаційно-освітнього середовища, підготовки рекомендацій щодо вдосконалення ІКТ-політики навчального закладу, надання методичних рекомендацій щодо використання сучасних інформаційних технологій та сервісів для організації педагогічної діяльності тощо (https://goo.gl/TXp8Rn). Для здійснення рефлексії й моніторингу формування у студентів зазначених компетентностей використовувалися методи анкетування та спостереження.

Оцінювання набуття студентами когнітивних і комунікативних навичок у процесі опанування дисциплін спеціалізації (табл. 2) відбувалось шляхом розв'язування компетентнісних завдань. Технологія виконання подібних проектних завдань передбачала діяльності за певними етапами, у результаті яких розвивалися комунікативні, міжособистісні, лідерські навички, навички роботи у команді та управління часом.

Компетентнісні завдання використовувалися як під час вивчення окремих дисциплін, так і під час фахового екзамену. Для прикладу, у вивченні дисципліни «Проектування та експертиза високотехнологічного інформаційного освітнього середовища» для оцінювання рівня володіння компетентністю «Проектування е- освітнього середовища» пропонувалося таке завдання: «Середня загальноосвітня школа будує е-освітнє середовище. Першим кроком стало створення сайту: (адреса). На основі вивчення функціоналу сайту необхідно проаналізувати, які процеси школи потребують використання ресурсів і сервісів е-освітнього середовища. Спроектувати інфраструктурні, програмні, інформаційні компоненти е-освітнього середовища для визначених процесів.»

Саме завдання дає можливість оцінювати навички студентів аналізувати запропонований ресурс, а також визначати потреби навчального закладу і формувати функціонал е-освітнього середовища. Відповідно до таксономії Блума [18] досягаються навчальні цілі щодо аналізу й синтезу. Рівні сформованості вищезазначеної компетентності відповідно до дескриптора 3 описані у табл.1. Оцінювання виконання компетентнісного завдання відбувалося відповідно до опису вищезазначених рівнів.

Нижче наведено приклад компетентнісного завдання, пропонованого для підсумкової атестації. Таке завдання є комплексним і поєднує кілька компетентностей, зазначених у моделі (рис. 4).

Кейс (базова дисципліна «Інноваційні методи, технології та моніторинг якості електронного навчання»): За сучасних умов актуалізується проблема надання рівного доступу до освіти всіх громадян нашої країни. Вас залучили до розробки пропозицій щодо надання освітніх послуг різним категоріям громадян.

- запропонуйте модель е-навчання однієї з категорій, враховуючи специфіку вашого навчального закладу. Для цього:

- визначте категорію потенційних слухачів (діти, що знаходяться на лікуванні; жителі тимчасово окупованих територій, сільської місцевості; люди з особливими потребами; громадяни, зареєстровані на біржі праці тощо) та обґрунтуйте свій вибір;

- сформулюйте мету та завдання, цілі навчання (конкретні, зрозумілі та досяжні);

- проаналізуйте вітчизняний і світовий досвід організації е-навчання для визначеної категорії слухачів;

- запропонуйте інноваційні методи, які слід застосовувати у навчальному процесі задля забезпечення якості надання освітніх послуг.

Інструменти реалізації (базова дисципліна «Інтернетика та прикладні інформаційні технології в освіті»): надайте приклади навчальних ресурсів та комунікаційних сервісів, які можуть бути використані для обраної категорії потенційних слухачів.

Аналіз умов реалізації:

1) (базова дисципліна «Управління ІТ-інфраструктурою освітньої установи»): Оцініть ІТ-інфраструктуру навчального заклад, де ви навчаєтесь (працюєте), з позиції реалізації проекту «Допоможи ближньому». Обґрунтуйте Вашу пропозицію;

2) (базова дисципліна «Проектування та експертиза високотехнологічного інформаційного освітнього середовища»): Оцініть структуру та функціонал освітнього е-середовища навчального закладу, де ви навчаєтесь (працюєте), з позиції реалізації проекту «Допоможи ближньому». Визначте обмеження для реалізації проекту. Запропонуйте модель е-середовища для реалізації проекту. Обґрунтуйте Вашу пропозицію.

Результат подайте у вигляді бізнес-плану. Структуру документа розробіть самостійно.

Оскільки компоненти компетентностей пропонованої моделі (рис. 4) не були прописані у завданні, студенти мали самостійно їх визначити та оцінити власний рівень набуття. Для цього було запропоновано таке завдання: Визначте, які компетентності необхідні для розв'язування цього завдання, й оцініть ваш рівень. Для цього заповніть електронну форму (https://goo.gl/5nGiw4) та таблицю 4.

Таблиця 4 Оцінювання рівня компетентностей для розв'язування завдання (приклад заповнення)

Примітка:

I. Дисципліни позначайте літерами: А. Управління ІТ-інфраструктурою; Б. Проектування та експертиза високотехнологічного інформаційного освітнього середовища; В. Інноваційні методи, технології та моніторинг якості електронного навчання; Г. Інтернетика та прикладні інформаційні технології.

II. Компетентності: компоненти та характеристики (рис. 2).

III. Рівень (рис. 2): Обізнаності (1), Знання (2), Досвіду (3), Майстерності (4), Експертний (5).

Студенти, які виконували компетентнісні завдання під час фахового іспиту, оцінювали розвиток власних професійних компетентностей у педагогічній, науково- дослідний, методичній, проектній діяльності, а також специфічні компетентності за 5- бальною шкалою від 1 до 5. Паралельно - досягнуті студентами компетентності оцінювали педагоги з використанням розроблених індикаторів. Наприклад, індикаторами визначення рівня компетентності 5.Проектна діяльність (табл. 1) є: результати тестування на розуміння структури е-середовища і базових принципів його функціонування (кількісний індикатор); повнота аналізу пропонованого е-середовища, якість проектування е-середовища, відповідність спроектованого студентами е- середовища визначеним у завданні цілям (якісні індикатори). У результаті приведення результатів самооцінювання й оцінювання педагогами до середніх значень ми отримали результати, які наведені у [17]. Наступна перевірка статистичної гіпотези про рівність генеральних середніх у двох сукупностях результатів за кожним видом компетентностей (самооцінка й оцінка викладача) показала, що всі сукупності розподілені за нормальним законом розподілу. Для кожної пари генеральних сукупностей розрахували експериментальне значення критерію Стьюдента (наприклад, для групи компетентностей з педагогічної діяльності Т=1.07, Ткр=1.96 для числа ступенів свободи 64, Т<Ткр і не потрапляє в критичний інтервал). На підставі виконаних розрахунків гіпотеза про рівність двох генеральних середніх була прийнята. Отже, слід відзначити адекватність самооцінки студентів стосовно набутих компетентностей.

Одержані результати оцінювання дали можливість, з одного боку, проаналізувати, які компетентності були використані для розв'язування компетентнісного завдання, а з іншого, - показали рівень оволодіння студентами різними компетентностями. Це дає можливість скоригувати підготовку під час вивчення навчальних дисциплін за спеціалізацією, наприклад, звернути увагу на формування науково-дослідних компетентностей, управлінських, які є достатньо важливими для майбутніх менеджерів е-навчання, яким необхідно не лише вміти створювати й методично грамотно використовувати ІКТ у е-навчанні, а й організовувати роботу з управління процесом е- навчання, досліджувати ефективність впровадження інноваційних методів у навчальний процес.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

У результаті експериментального дослідження із запровадження магістерської програми за спеціалізацією «Управління е-навчанням», були розроблені й реалізовані дві моделі. Модель системи компетентностей менеджера е-навчання була розроблена на основі європейської рамки е-компетенцій. Вона включає 4 дескриптора: компонент системи компетентностей, еталонні компетентності, рівні оволодіння компетентностями, додаткові компетентності. Для формування системи компетентностей під час навчання студентів за магістерською спеціалізацією «Управління е-навчанням» була розроблена і реалізована на практиці модель, яка визначала зміст, методи, форми, засоби навчання, інструменти та індикатори для оцінювання результатів навчання за рівнями. Модель формування системи компетентностей менеджера е-навчання розроблена на основі визначених дескрипторів. Зокрема, зміст навчальних дисциплін повністю відповідає моделі системи компетентностей, а запропонована система оцінювання на основі компетентнісних завдань - відповідає рівням оволодіння відповідними компетентностями.

Результати виробничої практики і фаховий екзамен, які проводилися на основі компетентнісних завдань, дають можливість зробити висновок про якісну підготовку магістрів до професійної діяльності у навчальних закладах. Студенти демонстрували повне розуміння завдань, знали й уміли використовувати необхідні інструменти та сервіси, методи навчання, розуміли принципи побудови інформаційно-освітнього середовища, ІТ-інфраструктури навчального закладу.

Позитивний досвід від запровадження спеціалізації «Управління е-навчанням» варто розповсюдити на всі педагогічні спеціальності, завдяки чому існує можливість більш інтенсивного запровадження інноваційних технологій у загальноосвітніх школах та вищих навчальних закладах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

менеджер навчання компетентність професійний

[1] M. Gaebel, V. Kupriyanova, R. Morais, E Colucci, “E-learning in European Higher Education Institutions: European University Association”, Results of a mapping survey conducted in october-december 2013. [Online]. Available: http://www.eua.be/Libraries/publication/e-leaming_survey.

[2] О. В. Співаковський, “Побудова ІКТ інфраструктури ВНЗ: проблеми та шляхи вирішення”, .Інформаційні технології і засоби навчання, 2014, № 1 (39), c. 99-116. [Електронний ресурс]. Доступно: http://journaLiitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/996#.Uzz8sfLt1Z. Lflf.

[3] N.Morze, O. Kuzminska, G. Protsenko, “Public Information Environment of a Modern University”, ICT in Education, Research and Industrial Applications: Integration, Harmonization and Knowledge Transfer. CEUR Workshop Proceedings, pp. 264-272, 2013. [Online]. Available: http://ceur-ws.org/Vol- 1000/ICTERI-2013-p-264-272.pdf.

[4] О. Г. Глазунова“Теоретико-методичні засади проектування та використання системи електронного навчання майбутніх фахівців з інформаційних технологій в університетах аграрного профілю”, Дис.д-рапед.н., Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН, 2015, 545 с.

[5] Al-Ani Muzhir, “E-University Environment Based on E-management”, International Journal of

Computational Engineering Research, vol. 05(04), 2015, pp. 1-6. [Online]. Available: https://www.researchgate.net/profile/Muzhir_Al-Ani/publication/275462223_E- University_Environment_Based_on_E-management/links/553cb6fd0cf29b5ee4b8aa06.pdf.

[6] J. Keengwe, T. Kidd, “Towards best practices in online learning and teaching in higher education”,

Journal of Online Learning and Teaching, vol. 6(2), 2010, рр. 533-341. [Online].

Available:https://pdfs.semanticscholar.org/3494/998f1c80c7745998d969686f394aaddb6735.pdf.

[7] V. Weigel, “Deep Learning for a Digital Age”, Technology's Untapped Potential To Enrich Higher Education: Jossey-Bass, 2002, 169 р. [Online]. Available: https://eric.ed.gov/?id=ED457787.

[8] The eLearning Competency Framework for Teachers and Trainers, European Institute of E- Learning[Online] Available: http://www.eife-l.org/competencies/ttframework.

[9] Vasile D. Cardos, A. Tiron-Tudor, “Managerial skills of an e-learning manager”, Annals of Faculty of

Economics, Vol. 4 (1), 2009, pp. 135-140. [Online]. Available:

http://EconPapers.repec.org/RePEc:ora:journl:v:4:y:2009:i:1:p:135-140.

[10] M. Keramida, “Top 6 Skills Of An Outstanding eLearning Project Manager”, 2016. [Online] Available: https://elearningindustry.com/top-6-skills-outstanding-elearning-project-manager.

[11] P. Dhondi, “Skills of a Successful E-learning Project Manager”, 2014. [Online] Available: http://blog.commlabindia.com/elearning-design/skills-of-elearning-project-manager.

[12] ICT Profiles [Online] Available: http://www.ecompetences.eu/ict-professional-profiles/.

[13] European e-Competence Framework 3.0 (EN).[Online].Available: http://www.ecompetences.eu/wp- content/uploads/2014/02/European-e-Competence-Framework-3.0_CEN_CWA_16234-1_2014.pdf.

[14] Н. Морзе, Н. Балык, Е. Смирнова-Трибульская, “Анализ зарубежных отечественных программ подготовки менеджеров e-learning”, EDUKACJA HUMANISTYCZNA In: nr 2 (31), 2014 Wydawca: „Pedagogium” Wydawnictwo OR TWP w Szczecinie, Szczecin 2014 s. 123-138 ISSN 1507-4943. [Електронний ресурс]. Доступно:http://wshtwp.pl/eh-2014-2/.

[15] Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти [Електронний ресурс]. Доступно: http://www.enqa.eu/indirme/esg/ESG%20in%20Ukrainian.pdf.

[16] В. Бурмакина., М. Зелман, И. Фалина, “Большая Семёрка (Б7). Информационно-коммуникационно-технологическая компетентность. Методическое руководство для подготовки к тестированию учителей”, Международный банк реконструкции и развития, Национальный фонд подготовки кадров, Центр развития образования АНХ при правительстве РФ, Москва, 2007. [Електронний ресурс]. Доступно:Ьир:Жар.ги/НЬгагу/Ьоок360.рйГ.

[17] N. Morze, O. Buinytska, O. Kuzminska, O. Glazunova, G. Protsenko, I. Vorotnykova, “E-learning Managers Training at Universities: Projection, Design and Efficiency Indicators”, In ICT in Education, Research and Industrial Applications: Integration, Harmonization and Knowledge Transfer. CEUR Workshop Proceedings, 2017, pp. 229-244. [Online]. Available: http://ceur-ws.org/Vol- 1844/10000229.pdf.

[18] M. Valcke, M. De Wever, C. Bram Chang, C. Deed, “Supporting active cognitive processing in collaborative groups”, The potential of Bloom's taxonomy as a labeling tool. Internet and Higher Education, 2009, 12, рр.165-172. [Online]. Available: http://dx.doi.Org/10.1016/j.iheduc.2009.08.003.

Размещено на Allbest.ru