Шляхи формування іншомовної комунікативної компетенції в початковій школі

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Кафедра порівняльної педагогіки та методики викладання іноземних мов

Шляхи формування іншомовної комунікативної компетенції в початковій школі

Галина Пристай, к.філол.н., доцент

Анотація

Ключові слова: іншомовна комунікативна компетенція, початкова школа, учбова діяльність, особистісно орієнтоване навчання, соціокультурна компетентність.

Галина Пристай. Пути формирования иноязычной коммуникативной компетенции в начальной школе

В статье рассмотрены способы формирования основ иноязычной коммуникативной компетенции у школьников начальной школы. Исследована суть обновленного содержания обучения, которая заключается в коммуникативно-деятельностной, личностно-ориентированной и социокультурной направленности. Коммуникативно-деятельностный подход рассматривается как сочетание четырех видов речевой деятельности и способствует подготовке младших школьников к практическому общению; цель личностно-ориентированного обучения заключается в совершенствовании личных качеств ученика в процессе учебной деятельности; социокультурный опыт позволяет постичь особенности культуры другого народа.

Ключевые слова: иноязычная коммуникативная компетенция, начальная школа, учебная деятельность, личностно-ориентированное обучение, социокультурная компетентность.

Halyna Prystay, The ways of forming of foreign communicative competence in the primary school

Keywords: a foreign language communicative competence, a primary school, an educational activity, a student-centered learning, a sociocultural competence.

Постановка проблеми

Державний стандарт початкової загальної школи, навчальна програма з іноземних мов, “Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: навчання, викладання і контроль” головну мету навчання іноземної мови вбачають у формуванні в учнів молодшого шкільного віку комунікативної компетенції як сукупності знань, умінь і навичок спілкування з метою використання в повсякденних ситуаціях [5], [4, 2 9], [3, 251]. Особистісно орієнтоване навчання, диференціація та індивідуалізація навчання стимулюють розвиток інтересів та позитивне ставлення до іноземної мови, здійснюють вплив на мотиваційну сферу молодших школярів. Крім того, набуття соціокультурного досвіду ґрунтується на використанні автентичних матеріалів: текстів, діалогів, ілюстрацій та інших додаткових дидактичних засобів, які демонструють різноманітні аспекти життя носіїв мови.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Проблему формування іншомовної комунікативної компетенції висвітлено в сучасних педагогічних та методичних дослідженнях. Зокрема ті, що аналізують компоненти змісту навчання іноземної мови, знаходимо у працях О.Б. Бігич (електронні засоби навчання), І.Л. Бім (проблеми засобів навчання іноземних мов), Н.Д. Гальскова (іноземна мова як складова частина мовної освіти), О. Д. Климентенко (характеристика навчально-мовленнєвих ситуацій), С.Ю. Ніколаєва (технології врахування індивідуальних особливостей учнів для ефективного оволодіння іншомовною комунікативною компетентністю), Є.І. Пассов (основи комунікативної методики навчання іноземних мов), В.М. Плахотник (використання наочності на початковому етапі), В.Г. Редько (концепція змісту підручників для рівневого навчання), О.Я. Савченко (дидактичні особливості інтегрованих уроків) та ін.

Мета статті шляхом опису з'ясувати принципи формування комунікативної компетентності на уроках англійської мови в початковій школі.

Виклад основного матеріалу дослідження

Словник-довідник з української лінгводидактики тлумачить значення комунікативної компетенції як сукупності мовленнєвої компетенції (уміння застосовувати знання мови на практиці, користуватися мовними одиницями), мовної компетенції (знання одиниць мови та правил їхнього поєднання), предметної компетенції (уміння на основі активного володіння загальною лексикою відтворювати в свідомості картину світу), прагматичної компетенції (здатність до здійснення мовленнєвої діяльності, зумовленої комунікативною метою, до вибору необхідних форм, типів мовлення, урахування функціонально-стильових різновидів мовлення) [8, 69].

Розглянемо шляхи формування кожної складової зокрема. Формування мовної особистості забезпечує практична спрямованість навчання, яка відповідає інтересам молодших школярів та задовольняє потреби використання мови як засобу спілкування. Мовленнєва компетенція включає формування мотивації навчання, комунікативних умінь, розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності слухання, говоріння, письма та читання. Скажімо, наприкінці 1-го класу учень набуває таких мовленнєвих функцій, як здатність привітатися/попрощатися (Hello! Good morning!), познайомитися (What's your name?), подякувати (Thank you!), привітати зі святом (Merry Christmas!) чи виконати певні інструкції (Stand up! Take...). Крім того, учні опановують елементи писемного мовлення та читання вчаться записувати слова, словосполучення, короткі речення. Варто пропонувати утворити й записати слова з одного слова (наприклад, Trainers '! in, is, are, rain, air, ten, at, ant, rat); самостійно зробити підписи до малюнка; вибрати з кількох правильне закінчення для речення.

Значні труднощі постають перед учнями початкової школи при вивченні алфавіту та засвоєнні певних, не властивих рідній мові, буквенно-звукових співвідношень. Серед вправ, що формують навички техніки читання, ефективне хорове читання за вчителем, індивідуально-масове читання й індивідуальне читання. Необхідно ретельно працювати над технікою читання вголос, оскільки навчальні дії формуються спочатку в зовнішньому, а потім у внутрішній плані. Важливо швидше досягти етапу цілісного сприйняття блоків слів: цьому сприяє читання по синтагмах, що розширює одиницю сприйняття. Для подолання труднощів навчання читання методисти Г.В. Рогова та І.М. Верещагіна рекомендують проводити усний вступний курс, щоб накопичити необхідний і достатній іншомовний мовленнєвий матеріал, сформувати мовленнєві зразки іншомовної усного мовлення і таким чином перебороти частину труднощів у процесі співвідношення літер і звуків іноземної мови [7, 167 203]. Читання звичайно виступає не лише як мета, а як засіб навчання самого читання (навчальне читання), а й також інших видів мовленнєвої діяльності (усного мовлення та письма). До кінця 4-ого класу учні читають і розуміють незнайомі тексти обсягом до 350 друкованих знаків, про значення незнайомих слів здогадуються самостійно. комунікативний іншомовний компетенція школяр

Аудіювання використовують як при усному викладі навчального матеріалу (скажімо, розповідь учителя), так і при різних формах бесіди; його можна як при засвоєнні навчального матеріалу, так і в процесі застосування чи узагальнення. Для покращення сприймання доцільно підготувати певну зорову опору (ілюстрацію, схему, таблицю), а для контролю розуміння учнями прослуханої інформації підготувати завдання (запитання, правда-неправда, відповіді на вибір). Наприкінці 3-ого класу молодші школярі розуміють прості запитання, дають на них короткі відповіді, розуміють короткі діалоги, інструкції та повідомлення. Обсяг прослуханого тексту (у запису чи прочитаного учителем) до 3-ох хвилин.

Мовна компетенція передбачає оволодіння учнями певним мінімумом мовних знань (серед яких фонетичні, лексичні, граматичні, орфографічні) та навичками оперування цими знаннями в мовленні. Перевірку засвоєння мовної компетенції доцільно здійснювати в процесі усного мовлення, читання та письма. Так, для кращого закріплення лексичної теми “My Family” при дотриманні наближеної вимови та запам'ятовування відповідних граматичних структур (вказівних, особових та присвійних займенників, множини іменників, дієслів to have got, to be) учням пропонують прочитати слова на позначення членів сім'ї, усно розповісти про своїх родичів, а згодом намалювати рідних чи описати фотографію. Таким чином сформована лексична компетенція стає підґрунтям для реалізації мовленнєвої, соціокультурної та соціолінгвістичної компетенцій школярів.

Навчання діяльності комунікації ґрунтується також на формуванні соціокультурної компетенції взаємопов'язаному навчанні іноземної мови та культури її носіїв. Молодші школярі залюбки слухають і наслідують пісеньки, римівки, лічилки, скоромовки. Доречно створювати ситуації-діалоги (знайомство; привітання зі святом; уявні подорожі до, скажімо, Діснейленда чи Лондона). Для засвоєння соціокультурної інформації варто використовувати різні форми наочності: плакати, схеми, відеота аудіо записи.

Результат сформованості предметної (загально-навчальної компетенції) в учнів молодших класів полягає в розумінні та в умінні відтворити певні мовленнєві зразки, як-от описати погоду, розповісти про улюблені іграшки чи тварин. Учень 1-2 класу без труднощів виконує прості інструкції вчителя (Open the textbooks! Look at the blackboard! Touch your head!). Учні 3-4 класу спроможні стежити за презентованою інформацією, уміють працювати в парах, групі чи самостійно (при створенні презентацій). Особливу увагу надають взаємопов'язаному й збалансованому навчанню всіх видів мовленнєвої діяльності: читанню, аудіюванню, говорінню й письму.

Прагматична компетенція передбачає оволодіння практичними вміннями та навичками володіння іноземною мовою відповідно до теми спілкування в різноманітних життєвих ситуаціях. До кінця 4-ого класу учні осягають базовий рівень володіння іноземною мовою. Це елементарний комунікативний рівень, достатній для спілкування в усній та письмовій формі. Молодші школярі вміють спілкуватися на різні побутові теми, як от поговорити про дозвілля та хобі, здійснити покупки в продовольчому та промисловому магазинах, замовити їжу в їдальні чи кафе, розпитати дорогу до потрібного місця призначення, розповісти про свої вподобання та режим дня, здійснити уявну подорож різними видами транспорту. Крім того, вони можуть написати e-mail, невелике повідомлення та опис товариша чи домашнього улюбленця.

Навчальна діяльність цілісний процес, у центрі якого знаходиться пізнавальна діяльність учня. Діяльнісний характер процесу навчання можливий за умови особистісно орієнтованого підходу. Функція учителя надавати розвивальну допомогу й педагогічну підтримку учням водночас добираючи найоптимальніші методи й засоби викладання відповідно до мети уроку. Перед учителем постає чимала кількість викликів: самостійно добирати різнорівневі та диференційовані завдання, тексти, типи учбового діалогу та форм контролю відповідно до особистісного розвитку учнів в процесі засвоєння знань, умінь і досвіду. Завдання педагога навчити дітей спільно здійснювати пошукову роботу, розвинути вміння оцінити й обґрунтувати знайдений спосіб дій та здійснити самооцінку своєї діяльності. Молодші школярі залюбки працюють в парах, трійках і командах, виконуючи спільне завдання участь в імітаційно-рольових іграх, створенні власних проектів (наприклад, “Улюблене свято” чи “Домашня тваринка”).

У навчальному процесі тісно пов'язані мотивація, зміст, способи дії та оцінка результатів діяльності. Для формування повноцінної мотивації молодших школярів важливо забезпечити заняття цікавим матеріалом (наприклад, пізнавальними іграми) і новими позитивними емоційними враженнями, стимулювати допитливість і подолання труднощів через заохочення, розвивати творче мислення. Контроль може бути усним (індивідуальним чи фронтальним), письмовим (контрольні роботи чи тести), програмований (за допомогою комп'ютера). З метою коригування навчального процесу педагоги радять застосовувати й метод самодіагностування, або укладання мовного портфоліо [5, 6].

Висновки і перспективи подальших розвідок

Формування основ іншомовної комунікативної компетенції починається з першого класу початкової школи. Використання комунікативно орієнтованого підходу передбачає уміння спілкуватися, розуміти на слух, читати й передавати письмово необхідну інформацію. Особистісно орієнтований підхід сприяє оволодінню конкретними знаннями через саморозвиток й учбову діяльність молодших школярів. Перевага належить колективним формам роботи. Використання новітніх педагогічних технологій детермінує зростання мотивації до вивчення іноземної мови.

Перспективами подальших розвідок убачаємо дослідження методів особистісно орієнтованого навчання на уроках англійської мови в початковій школі.

Література

1. Алексия Т.М. Розвиток предметних компетентностей на уроці // Англійська мова в початковій школі. -- 2009. -- №6. -- С. 29-31.

2. Гальскова Н.Д. Теория обучения иностранным языкам. Лингводидактика и методика: [учеб. пос.] / Н.Д. Гальскова, Н.И. Гез. -- М.: Академия, 2006. -- 336 с.

3. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Науковий редактор українського видання доктор пед. наук, проф. С.Ю. Ніколаєва. -- К.: Ленвіт, 2003. -- 273 с.

4. Навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з вивченням іноземних мов [Електронний ресурс]

5. Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти. [Електронний ресурс] // Постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року №462

6. Редько В.Г. Засоби (формування комунікативної компетентності у змісті шкільних підручників з іноземних мов. Теорія і практика: монографія / Валерій Редько. -- К.: Генеза, 2012. -- 224 с.

7. Рогова Г.В. Методика обучения английскому языку на начальном этапе в общеобразовательных учреждениях: [пособие для учителей и студентов пед. вузов] / Г.В. Рогова, И.Н. Верещагина. -- М.: Просвещение, 2000. -- 232 с.

8. Словник-довідник з української лінгводидактики: [навчальний посібник]/кол. авторівзаред. М. Пентилюк. -- К.: Ленвіт, 2003. -- С. 69.

9. Rethinking the Role of Communicative

References

1. Aleksych, T.M. (2009). Rozvytok predmetnykh kompetentnostey na urotsi [Development of subject competences in the classroom]. English in primary school, vol. 6. pp. 29-31. [in Ukrainian].

2. Galskova, N.D.&Gez, N.I. (2006). Teoriya obucheniya inostrannym yazykam. Lingvodidaktika i metodika [The theory of teaching foreign languages. Linguodidactics and methodology]. Moskva: Akademiya, 336 p. [in Russian].

3. Nikolayeva, S.Yu. (Ed.). (2003). Zahalnoievropeiski Rekomendatsii z movnoi osvity: vyvchennia, vykladannia, otsiniuvannia [Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment]. Kyiv: Lenvit, 273 p. [in Ukrainian].

4. Navchalni prohramy dlia 1-4 klasiv zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv z vyvchenniam inozemnykh mov [Educational programs for grades 1-4 of comprehensive schools with foreign languages learning]

5. Pro zatverdzhennia Derzhavnoho standartu pochatkovoi zahalnoi osvity (2011). [On approval of the State standard of primary education]. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 20 kvitnya 2011 roku №462

6. Redko, V.H. (2012). Zasoby formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti u zmisti shkilnykh pidruchnykiv z inozemnykh mov. Teoriia i praktyka

7. Сучасний погляд на управління загальноосвітніми навчальними закладами [Means of formation of communicative competence in the content of school textbooks in foreign languages. Theory and practice]. Kyiv: Heneza, 224 p. [in Ukrainian].

8. Rogova, G.V.&Vereshchagina, I.N. (2000). Metodika obucheniya angliyskomu yazyku na nachalnom etape v obshcheobrazovatelnykh uchrezhdeniyakh [Methodology of teaching English at the initial stage in general education institutions]. Moskva: Prosveshchenie 232 p. [in Russian].

9. Slovnyk-dovidnyk z ukrainskoi linhvodydaktyky (2003). [Glossary Directory of the Ukrainian Linguodidactics]. Kyiv: Lenvit, p. 69. [in Ukrainian].

10. Rethinking the Role of Communicative Competence in Language Teaching

Размещено на Allbest.ru