Історичні передумови запровадження "європейського підходу в дошкільній освіті": значення та перспективи для вітчизняного освітнього простору

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка

Історичні передумови запровадження «європейського підходу в дошкільній освіті»: значення та перспективи для вітчизняного освітнього простору

УДК 378.12:327(4)

Мельник Н.І.

Анотація

У статті представлено аналіз історичних передумов запровадження «європейського підходу в дошкільній освіті». Автором встановлено сутнісні особливості підходу, його принципи, основи, розуміння в європейському контексті. В статті обґрунтовано значення запровадження «європейського підходу» у вітчизняному освітньому просторі, зазначено основні умови для реалізації; визначено перспективи впровадження в контексті професійної підготовки дошкільних педагогів у контексті «компетентної системи дошкільної освіти»; встановлено цінності професійної підготовки для реалізації європейського підходу.

Ключові слова: «Європейський підхід», дитинство, стратегія розвитку дошкільної освіти, європейський освітній простір, концепції.

Вступ

Постановка проблеми. Розвиток сучасного європейського і міжнародного суспільства нерозривно пов'язаний з концепцією «освіти впродовж життя», вихідною ланкою якої є насамперед дошкільна освіта. З огляду на це лідерами європейських країн неодноразово підкреслюється значення дошкільного дитинства для кожного громадянина як важливого і повноцінного періоду розвитку та становлення особистості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Про важливість та значення періоду дошкільного дитинства йдеться, як в міжнародних нормативно- правових документах: Концепції ООН про права дитини [6], документах ЮНЕСКО з освітньої політики в сфері дошкільної освіти [12], звітах ЮНЕСКО «Внесок дошкільної освіти в інтересах сталого суспільства» [14, c. 6-9], резолюціях організованих ЮНЕСКО міжнародних конференцій, що присвячені визначення та визнання статусу дошкільного дитинства [11, c. 41]; так і вітчизняних: Національній програмі «Діти України» [8], «Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті» [7], законах України «Про освіту» [4], «Про дошкільну освіту» [3], «Про охорону дитинства» [5], Базовому компоненті дошкільної освіти [1, c. 4].

З огляду на зазначене найперше, на що повинна бути спрямована увага та діяльність громадських активістів, діячів культури, політиків-реформаторів в процесі становлення та розвитку правової держави це -- дошкільне дитинство. Відтак, надважливим та перспективним завданням держави європейські політики, освітяни, громадські активісти та науковці вбачають у забезпечення «щасливого дитинства» для кожної дитини без виключення, обґрунтовуючи свою позицію тим, що «...інвестиції зроблені в дитинство» забезпечуватимуть «успішний та сталий розвиток «здорового» в усіх проявах означеного слова суспільства в цілому» [10]. Дитинство, за визначенням вітчизняних науковців (А. М. Богуш, О. В. Варяниці, Н. В. Гавриш, С. М. Курінної, І. П. Рогальлької-Яблонської) -- «. найважливіший період у житті людини», а «. інвестиції, вкладені в дитинство сьогодні, обов'язково повернуться суспільству сторицею: гуманізмом, демократією, громадянськістю, цивілізованістю» [2, c. 73].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. У вітчизняній теорії і практиці вже досить відоме поняття «європейський вимір освіти», «європейський простір», досліджено особливості європейської стратегії розвитку освіти в цілому. Проте маловідомим і малодослідженим поняттям для української науки і практики є поняття «європейського підходу в дошкільній освіті», яке донині не ставало об'єктом наукового пошуку.

З огляду на зазначене, метою даної статті є дослідження особливостей сутності феномену «європейський підхід в дошкільній освіті» та історичних аспектів його виникнення.

Виклад основного матеріалу

Під категорією «європейський підхід» за визначенням провідних спеціалістів проекту «Діти в Європі» розуміються загальноприйняті цілі, принципи і права, а також багато інших аспектів в організації системи суспільного дошкільного виховання, як в межах однієї країни так і між різними державами. Розробка взаємозв'язку та узгодженості між різноманітністю організації дошкільної освіти та виховання як у різних країнах ЄС, так у країнах окремого регіону, відіграє вирішальне значення для якісного запровадження єдиного «європейського підходу» в дошкільній сфері, створення відповідного освітнього простору. Особливо актуальним таке узгодження має в контексті децентралізованої системи організації дошкільної освіти, оскільки створення «рівних можливостей» в умовах деферентності ускладнюється розв'язанням таких питань як: перше -- що повинно бути визначеним централізовано з метою реалізації завдання забезпечення «освіти для всіх», а друге -- що варто залишити на розсуд місцевого управління у контексті проблеми забезпечення конкретних потреб і побажань місцевої громади чи спільноти? Європейський підхід не означає детальної і всеосяжної концептуалізації та специфікації, що передбачає в перспективі залучення всіх держав-членів до Європейської стандартизованої системи дошкільної освіти та виховання. Запровадження «європейського підходу» не є самоціллю, а передбачає фундаментальний систематичний поступ в розвитку якості дошкільної освіти, саме тому коли йдеться про його запровадження не виставляються певні конкретні часові обмеження, а лише перспективи, наприклад до 2020 чи 2030 років. Великою мірою «європейський вимір» є політичним суб'єктом, і, таким чином, відкритий для постійних дискусій і змін. Пошук уніфікованості в системі дошкільної освіти може проявлятися, наприклад, у тому, що якість всієї системи дошкільної освіти забезпечуватиметься розробкою інтегрованого багатоаспектного навчального плану або більш близьке для європейської науково-методичної термінології поняття куррикулуму дошкільної освіти (curriculum), але сфера, специфіка і форма реалізації освітньої програми, побудованої на цьому куррикулумі на сучасному етапі розвитку дошкільної освіти у світі може широко варіюються як в межах різних країн, так і в межах однієї країни. Таким чином, процес впровадження «європейського підходу» вбачається його ідейними засновниками та лідерами проекту «Діти в Європі» в довготривалій перспективі та через широку дискусію [9, с. 4].

Розробці та впровадженню «європейського підходу» передувало прийняття ряду важливих історичних документів, активної діяльності громадських та наукових організацій, презентації висновків провідних експертів з питань дошкільної освіти, що в подальшому сформували основу десяти принципів цього підходу. Першими фундаментальним кроком у напрямку актуалізації проблеми якості дошкільної освіти, забезпечення «рівного доступу» в системі суспільного дошкільного виховання було прийняття Радою міністрів в березні 1992 році «Рекомендацій по догляду за дітьми» (92/241/EEC, затвердженої 31 березня 1992 року), прийнятих в рамках «Третьої програми ЄС із забезпечення рівних можливостей» [І5]. Документом визначалися загальні положення освітньої політики, принципів і цілей, які було погоджено урядами тодішніх держав-членів щодо «...забезпечення рівності між можливістю жінок і чоловіків поєднувати професійні, сімейні обов'язки та обов'язків по вихованню за дітьми» (Стаття 1). У ньому пропонується цілий комплекс заходів, спрямованих на створення умов для отримання різних послуг сфери дошкільної освіти, надання державних дикретних відпусток та оплачуваних відпусток на робочих місцях, а також інших кроків, спрямованих на заохочення дорослого працюючого населення до соціальної відповідальності перед дітьми по догляду за ними [9, c. 5]. професійний дошкільний педагог європейський

В «Рекомендаціях по догляду за дитиною» було вузько окреслено термін «послуги з догляду за дитиною» (child care services), що в контексті європейської соціальної та освітньої політики стосувались, в першу чергу, зайнятості та гендерної рівності. Але в «Рекомендаціях» вперше було окреслено більш широку і глибоку перспективу сфери дошкільної освіти. Так, відповідно документу «дошкільна освіта та виховання, послуги, які пов'язані з цією сферою мають надзвичайно важливе значення для сприяння благополуччя дітей та їхніх сімей, для забезпечення їхніх різноманітних потреб», «вона повинна забезпечуватись цілим рядом якісних принципів, якими потрібно керуватися у розвитку послуг з дошкільної освіти та виховання: доступності; доступності в усіх областях, як міських, так і сільських районах; доступності освіти для дітей з особливими потребами; єдності безпечного та ретельного догляду з педагогічним підходом; тісні взаємозв'язки з представниками регіональних та загальнодержавних управлінь, якісна взаємодія з батьками і місцевими громадами; принцип різноманітності і гнучкості; принцип забезпечення широкого вибору послуг в сфері дошкільної освіти для батьків; принцип злагодженої взаємоспівпраці між агентами дошкільної освіти та різними службами [15].

Наступною важливою передумовою формування основ «європейського підходу» в дошкільній освіті був документ «Критерії визначення якості дошкільної освіти та виховання і послуг по догляду за дитиною» (Quality Targets in Services for Young Childre), який було опубліковано О'бєднанням представників Європейської Комісіх з питань дошкільної освіти у 1996 році.

Представники означеної групи, виходячи з принципів, викладених в Рекомендації Ради, було розроблено 40 цілей, які за їхнім твердженням, були досяжні для всіх держав-членів протягом десятилітній період. Досягнення цих цілей, за положеннями документу «Критерії визначення якості дошкільної освіти та виховання і послуг по догляду за дитиною» мало б забезпечити реальний прогрес у напрямку реалізації Рекомендації -- хоча в документі підкреслюється, що цілі не були остаточним у вирішенні проблеми якості дошкільної освіти [13, с. 5-6]. Цілі в Документі були визначені у дев'яти сферах: політика; фінанси; рівність у доступі та види послуг; освіта; навантаження на педагогічних працівників (нормове навантаження дошкільних педагогів, співвідношення між кількістю дітей на одного педагога); прийом персоналу на роботу та професійна підготовка; довкілля і здоров'я; батьки і громада; особливості роботи [13, с. 11-41]. У документі підкреслювалося, що цілі є взаємозалежними і утворюють цілісну структуру, оскільки «ігнорування хоча б одного з них призводить до безрезультативності» [13, с. 6].

Незважаючи на те, що документ «Критерії визначення якості дошкільної освіти та виховання і послуг по догляду за дитиною» так і не був офіційно опублікованим Європейською комісією, цільові показники якості, представлені в ньому були досить широко обговорено та набули розповсюдження в громадськості. Таким чином, означений документ став першим прикладом результату відкритого громадського обговорення проблем якості дошкільної освіти на міжнародному рівні, в документі вперше було здійснено спробу розробки «єдиних засад» (певних критеріїв) для дошкільної галузі.

Наступні три документи, які визначали базові засадти «європейського підходу» в дошкільній освіті були: «Сильний старт» (Starting Strong), опублікований у 2001 році та «Сильний стар ІІ» (Starting Strong ІІ), виданий у 2006 році Організацією економічного розвитку та співробітництва, а також документу «У напрямку до розбудови нової суспільної освітньої системи» (For a New Public Education System), презентованим у 2005 році Асоціацією вчителів Рози Сенсат (Assocmc^ de Mestres Rosa Sensat).

Так, у першому та другому документах були презентовані результати фундаментальних крос-національних досліджень особливостей функціонування європейських систем дошкільної освіти, що охоплювало 20-ть держави-членів ЄС. У означених документах було представлено не лише інформацію щодо особливостей дошкільної освіти в країнах Європи, засадничі ідеї, але й виокремлено низку «ключових елементів успішної освітньої політики в галузі дошкільної освіти та виховання в різних країнах, в тому числі: систематичний і комплексний підхід до здійснення такої політики; презентовано умови забезпечення тісного і рівноправного партнерства між системою дошкільної освіти та інших ланок освіти; представлено універсальний підхід до реалізації політики «рівного доступу»; презентовано взаємозв'язок між значним обсягом державних інвестицій у дошкільну освіту та розвитком інфраструктури даної галузі; описано забезпечення систематичного підходу до поліпшення якості дошкільної освіти і відповідної професійної підготовки та умов праці для всіх працівників, залучених до дошкільної галузі.

У документі поважної каталонської організації «У напрямку до розбудови нової суспільної освітньої системи» було актуалізовано проблеми присвячені освіті й підвищенню кваліфікації вчителів в цілому. Цією декларацією було висунуто важливі принципи і домовленості щодо мети і практики освітніх послуг у сфері дошкільної освіти, які були викладено в десяти рубриках і презентували собою опис певної «освітньої утопії». В документі підкреслено важливість забезпечення абсолютної рівності та наступності між всіма освітніми ланками, починаючи з дошкільної і завершуючи освітою дорослих [9, c. 6].

Окрім того, важливе значення запровадження «європейського підходу в дошкільній освіті» має у контексті ціннісних орієнтацій професійної підготовки дошкільних педагогів у Європі. Так, до зазначених у Звіті головного директорату Європейської комісії з освіти і культури принципів «європейського простору в дошкільній освіті», у контексті чотирьох вимірів «компетентнісної системи дошкільної освіти» (індивідуального; інституційного та рівня команди; між інституційного та управлінського рівнів), визначено та сформульовано ціннісні орієнтири, якими повинні керуватися дошкільні педагоги у Європі. Так на індивідуальному рівні виміру компетентнісної системи організації дошкільної освіти у контексті знань: