Гіпертекст як інструмент створення електронних засобів навчання
Актуальність проблеми створення електронних засобів навчання викладачами без спеціальної комп'ютерної освіти. Доцільність використання гіпертекстової технології. Алгоритм створення електронних засобів навчання на основі гіпертекстової технології.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.05.2018 |
| Размер файла | 21,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Гіпертекст як інструмент створення електронних засобів навчання
Духаніна Н.М.
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
У статті обґрунтовується актуальність проблеми створення електронних засобів навчання викладачами без спеціальної комп'ютерної освіти. Визначено доцільність використання гіпертекстової технології. На основі теоретичного аналізу актуальних досліджень уточнено поняття «гіпертекст» та виділено його ключові особливості. Здійснена спроба описати загальний алгоритм створення електронних засобів навчання на основі гіпертекстової технології з урахування її специфіки.
Ключові слова: інформаційні технології, гіпертекст, гіпертекстове посилання, електронні навчальні ресурси, переваги, алгоритм, індивідуалізація. електронний навчання гіпертекстовий компьютерний
Постановка проблеми. В процесі інформатизації освіти для підвищення її якості та підготовки фахівців нового рівня на сьогоднішній день проведено великий об'єм роботи як у сфері наукових досліджень, так і у питаннях створення технологічної та матеріальної бази вищої освіти. Теоретичні та практичні досягнення у означеному напрямі актуалізують питання оновлення педагогічного інструментарію та методів навчання і, відповідно, розробки навчальної та методичної літератури нового покоління до якої відносять і електронні засоби навчання (О.Г. Алєксєєв, І.Ф. Володость, М.В. Булгаков, С.С. Фокін та ін.). Під поняттям «електронні засоби навчання» розуміємо електронні видання, що містять систематизовану інформацію наукового чи прикладного характеру викладену у формі зручній для вивчення та викладання [1, с. 34].
Ефективність застосування електронних засобів навчання для вирішення різноманітних педагогічних завдань (розширення можливостей наочного представлення матеріалу, індивідуалізація та диференціація навчальної діяльності студентів залежно від рівня підготовки, забезпечення самостійної пізнавальної діяльності студентів, реалізація навчальної комунікації, забезпечення інтенсифікації навчального процесу) відзначається багатьма науковцями в дослідженнях з питань застосування комп'ютера в системі засобів навчання (Б.С. Гер- шунский, В.М. Монахов, О.В. Петров, І.В. Роберт), в роботах присвячених аналізу електронних ресурсів в навчанні (В.В. Гузєєв, Є.В. Данильчук) та дослідженнях присвячених систематизації дидактичних характеристик та особливостей застосування інформаційних технологій в процесі викладання (Н.С. Анісімова, Л.М. Бобровська, В.М. Монахов, А.В. Осин, О.Ю. Уваров).
Однак, як визначають дослідники та педагоги-практики існуюча об'єктивна необхідність використання електронних засобів навчання для ефективної організації навчального процесу поєднується з обмеженими можливостями застосування готових продуктів. Незважаючи на насиченість ринку електронними навчальними комплексами відзначають ряд недоліків характерних цим комплексам: «безадресність» (відсутній особистісно-орієнтований підхід); усередне- ність (не враховуються індивідуальні педагогічні умови навчального закладу); форма подачі матеріалу, що виключає можливість пошуку та аналізу інформації; завеликий масив інформації; відсутність принципу наступності в подачі матеріалу (Є. І. Машбиц, Н. Х. Розов, А. Ю. Уваров та ін.). Також, кожен викладач має адаптувати їх до практичного застосування з врахуванням специфіки курсу та у відповідності до навчального плану. У більшості випадків для різних частин курсу викладачу необхідно комбінувати елементи різних навчальних та методичних ресурсів, що безумовно порушує цілісність самого курсу. Окрім цього, вони не надають можливості розвитку та реалізації методичних ідей самого викладача.
Саме ці фактори актуалізують необхідність у створенні викладачами власних електронних навчальних та методичних ресурсів, зміст яких якнайкраще відповідатиме цілям та задачам курсу та особливостям технічного облаштування навчального закладу. Однак, рівень комп'ютерної компетентності пересічноговикладача не завжди дозволяє вільно створювати програмні продукти, а співпраця з фахівцями-програмістами не завжди можлива. Одним з простих та ефективних рішень проблеми, на нашу думку, є використання технології гіпертексту.
Аналіз актуальних досліджень. Методика проектування, створення та практичного застосування електронних навчальних ресурсів привертає все більше уваги вітчизняних та закордонних дослідників. Теоретичною основою нашого дослідження стали роботи з питань:
— використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті С. О. Крамарова, І. Г. Захарової, С. Б. Панюкова, А. Ю. Уварова, Є.В. Ширшова;
— розробки та застосування електронних навчальних ресурсів для підвищення якості навчально-виховного процесу О. І. Башмакова, Гури, Л. Х. Зайнутдинова, О. С. Полат, Уварова;
— дидактичної організації електронних підручників В. П. Беспалько, М. В. Булгакова, Гасова, М. Г. Євдокимової;
— визначення особливостей гіпертекстово- го представлення інформації О. Н. Баранова, Водолад, О. А. Іванової, О. В. Константино- вої, Л. Г. Ованесбекова, В. Л. Эпштейна;
— специфіки використання гіпертексту в процесі викладання різних дисциплін М. І. Бєляєва, А. К. Джалалуддіна, А. І. Лижина, А. О. Пака.
Мета статті. Здійснити теоретичний аналіз та обґрунтування доцільності використання гіпертекстової технології для створення електронних засобів навчання. Визначити ключові особливості гіпертексту. Описати загальний алгоритм створення електронних засобів навчання на основі гіпертекстової технології.
Виклад основного матеріалу. Визначаючи поняття гіпертекст, звернемося до порівняння із звичайним лінійним (одномірним) текстом, що представляє собою послідовністю символів та читається в одному напрямі. Гіпертекст є нелінійним (багатомірним) утворенням, тобто складається з набору текстів поєднаних вузлами переходу. В окремих точках багатомірного тексту можливо продовжити читання в декількох напрямах, залежно від інформаційної потреби.
Гіпертекст відрізняється від одномірного тесту послідовністю представленого матеріалу -- елементи гіпертексту розміщуються у вигляді ієрархічного утворення або мережевої організації, він може мати декілька рівнів стислого викладення і деталізації, способів представлення тощо [9, с. 271].
Дослідники визначають гіпертекст як «новий спосіб, інструмент і нову технологію розуміння тексту» [9, с. 95], нову технологію представлення неструктурованого вільно накопичуваного знання (Л. Ю. Капліна, А. І. Лижин), «систему асоціативних зв'язків при великій кількості яких виникає своєрідна семантична мережа, що бага- томірно відображає предметну область» [8, с. 93].
Відповідно до сутності педагогічної науки, поняття гіпертексту інтерпретується дослідниками як «інформаційний фонд, що характеризується повнотою викладу, наявністю посилань і пев- ною кількістю розділів та даних з тематики» [1, с. 127].
В нашому досліджені ми розглядаємо гіпер- текст як специфічну нелінійну форму організації тексту з використанням системи посилань. Структурно гіпертекст вважаємо системою інформаційних об'єктів, що можуть бути не лише текстовими, але й графічними, аудіо- та відеообє'ктами.
Узагальнюючи результати актуальних досліджень з проблеми розвитку концепції гіпертексту, визначимо основні технічні особливості та переваги гіпертексту:
— простота використання -- не потребує високого рівня комп'ютерної грамотності (М. В. Баканова, Н. С. Оводова);
— динамічність -- можливість переходу за посиланнями в різних напрямках (О. Ю. Жук, Г. В. Кримов);
— гнучкість структуризації інформації -- на базі одного матеріалу можливо вибудовувати різні моделі структуризації інформації (Г. Г. Перта- ков, А. Ю. Сергєєва, К. М. Цимбал);
— модульність побудови -- на один текстовий сегмент можливо посилатися з різних блоків, що збільшує інформаційну насиченість (Ю. М. Бада- єв, Ю. С. Дорошенко);
— гнучкість компонування текстових вузлів -- надає можливість одному документу виконувати різні функції (В. Ф. Валюк, О. В. Константинова, В. П. Морозов);
— сумісність -- над одним документом може працювати декілька авторів (І. Р. Купер).
Оскільки мислення людини є нелінійним процесом, а структура мотиваційного середовища студентів часто зумовлює асинхронність логіки сприйняття матеріалу студентом і його викладення педагогом [5, с. 32], до основних переваг використання гіпертексту в електронних навчальних виданнях дослідники відносять:
1. Можливість використання зорової та ауди- тивної наочності -- саме мультимедійність гіпер- текстового середовища на студента й забезпечує якісно новий рівень активного сприйняття інформації. Синхронний вплив на слух та зір суттєво збільшує об'єм та ступінь засвоєння інформації за певну одиницю часу [4, с. 75].
2. Гнучка та динамічна форма подачі інформації надає можливість максимально індивідуалізувати навчальний процес з врахуванням особливостей сприйняття та рівня кожного студента. Студент має можливість самостійно вибудовувати логіку освоєння матеріалу, що сприяє формуванню навичок самостійності мислення, а також забезпечує усвідомленість навчання (Л. Ю. Бєлєнова, Г. М. Нурмухамедов, Н. Г. Семенова).
3. Ієрархічна організація інформації дає узагальнений погляд на систему зв'язків у межах однієї теми, що особливо важливо при великому обсязі інформації з теми (Д. Ш. Матрос, Н. К. Падалка).
4. Системність представлення інформації дає можливість зрозуміти зв'язок із попередніми й наступними темами (О. П. Буйницька, Л. Г. Ованесбеков, А. Ю. Соколова).
5. Гіпертекстове представлення інформації спрощує діагностику помилок та виявлення причин недостатнього засвоєння окремих тем чи підтем (О. А. Скларова, В. М. Шадріна).
Перехід від традиційного лінійного викладу навчального матеріалу до нелінійного гіпертекстового, звичайно, потребує від викладача нового погляду на курс. Оскільки на сьогоднішній день не існує чіткої методики та алгоритму для створення навчальних ресурсів на основі гіпертекстової технології, спробуємо узагальнити актуальні теоретичні розробки та власний практичний досвід. Отже, в якості основних етапів роботи ми виділяємо наступні:
1. Ретельний відбір навчальної інформації -- текстові, графічні, аудіо, відео, мультимедійні та довідкові матеріали тощо.
2. Структурування навчального тексту -- поділ на розділи, теми, підтеми, параграфи тощо.
3. Виявлення та встановлення зв'язків між підготованим матеріалом та іншими елементами навчальної інформації (як додаткової, так і допоміжної).
4. Визначення можливих навігаційних маршрутів вивчення курсу.
5. Ергономічна обробка тексту та формування системи гіперпосилань.
Гіперпосилання можуть бути двох типів -- структурні або внутрішні (для навігації в рамках курсу) та змістові або зовнішні (опціональні для використання, надають додаткову інформацію [2, с. 114].
Структурні гіперпосилання забезпечують швидку навігацію в рамках курсу та надають можливість переходу та простого повернення від однієї структурної частини курсу до іншої.
Змістові гіперпосилання є опціональними для використання та суттєво розширюють інформаційне поле курсу. За потреби, для отримання додаткової інформації студент може скористатися змістовими гіперпосиланнями які можуть бути:
— термінологічними -- це може бути, наприклад, стаття з додатковими прикладами використання терміну, словникова стаття з детальним описом терміну або переклад терміну іншою мовою;
— ілюстративними -- надають додаткові приклади та ілюстрації і можуть бути як статичними (графіки, ілюстрації тощо), так і динамічними (відео, презентації, анімація тощо);
— довідковими -- посилання на додаткові джерела, наприклад довідники, коментарі експертів чи викладача, статті з енциклопедій тощо;
— бібліографічними -- пропонують додаткову літературу з теми (монографії, статті, підручники тощо).
Щодо кількості гіперпосилань, то не існує чітких стандартів та обмежень. Недостатня кількість може стати причиною змістових «прогалин», завелика кількість ускладнює сприйняття. Отже, оптимальним критерієм вважаємо твердження «кількість посилань визначається змістом тексту, курсу» [7, с. 81]. Візуальне оформлення також має велике значення. Гіпертекстові посилання можливо оформити наступним чином:
— виділення кольором;
— виділення за допомогою іншого типу шрифту;
— виділення за допомогою розміру шрифту;
— виділення курсивом, підкреслюванням, жирним шрифтом [9, с. 270].
Оскільки візуальне оформлення має безпосередній вплив на мотивацію, швидкість сприйняття та ряд інших важливих показників [5, с. 179], варто взяти до уваги наступні рекомендації:
— гіперпосилання мають бути чітко виділеними;
— оптимальна довжина гіперпосилання має складати від одного до чотирьох слів;
— спосіб виділення гіперпосилань не має відволікати уваги чи викликати зорове напруження [2, с. 101].
Висновки та перспективи подальших наукових розвідок. Отже, гіпертекстова технологія має значний потенціал для підвищення ефективності навчального процесу та мотивації студентів і викладачів, що відкривають для себе новий засіб інтелектуальної діяльності. Подальшої розробки потребують питання з методики створення електронних навчальних ресурсів на основі гіпертекстової технології.
Список літератури
1. Александрова Н.В. Подготовка будущих учителей гуманитарных специальностей к применению и созданию электронных образовательных ресурсов: дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Н.В. Александрова. - Нижний Тагил, 2008. - 187 с.
2. Андресен Бент. Б. Мультимедиа в образовании: специализированный учеб. курс / Бент. Б. Андерсен, Катя Ван Ден Бринк. - 2-е изд.; испр. и доп. - М.: Дрофа, 2007. - 224 с.
3. Константинова О.В. Использование гипертекстовой технологии при обучении иностранных учащихся языку специальности в техническом вузе: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / О.В. Константинова. - М., 2001. - 212 с.
4. Краснова Г.А. Технологии создания электронных средств / Г.А. Краснова, М.И. Беляев, А.В. Соловов. - М.: МГИУ, 2001. - 224 с.
5. Роберт И.В. Информационные и коммуникационные технологии в образовании: учеб.-метод. пособие / И.В. Роберт, С.В. Панюкова, А.А. Кузнецов, А.Ю. Кравцова - М.: Дрофа, 2008. - 312 с.
6. Субботин М.М. Гипертекст. Новая форма письменной коммуникации / М. М. Субботин. - М.: ВИНИТИ,
1994. - 157 с.
7. Шемакин Ю.И. Начала компьютерной лингвистики / Ю.И. Шемакин. - Москва: Изд-во МГОУ, 1992. - 182 с.
8. Эпштейн В.Л. Введение в гипертекст и гипертекстовые системы / В.Л. Эпштейн [Электронной ресурс]. - Режим доступу: http://www.ipu.rssi.ru/publ/epstn.htm
9. Nielsen J. Multimedia and Hypertext. The Internet and Beyond / Jakob Nielsen. - Boston: AP Professional
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття та класифікація електронних засобів навчання. Психолого-ергономічні вимоги до їх застосування та значення. Особливості використання електронних засобів навчання на уроках фізики. Технологія створення та огляд існуючих електронних засобів навчання.
курсовая работа [53,7 K], добавлен 16.12.2011Інформаційна культура людини. Сутність нових технологій навчання та методологій навчально-виховного процесу з використанням новітніх електронних засобів навчання. Система безперервної освіти. Особливості застосування комп'ютерних формул мовного етикету.
статья [24,7 K], добавлен 03.01.2009Дидактичне значення наочних засобів в розвитку наочно-образного мислення школярів. Проблеми і методичні розробки застосування цих засобів (малюнків, електронних карт, підручників, атласів) у шкільній практиці навчання фізичної географії учнів 6-8 класів.
дипломная работа [290,7 K], добавлен 25.02.2009Створення психологічного клімату. Активні методи навчання. Парадоксальна розповідь. Бліц-інтерв`ю. Інтерактивні технології навчання: колективно-групового навчання, кооперативного навчання, опрацювання дискусійних питань. Гра як інтерактивний метод.
курсовая работа [41,3 K], добавлен 18.09.2008Засоби навчання, їх значення та функції. Види засобів навчання. Екскурсії як важливий засіб навчання природознавства. Методика використання натуральних та образотворчих засобів навчання на різних етапах уроків природознавства в сучасній школі.
курсовая работа [217,7 K], добавлен 12.05.2014Стан комп'ютеризації процесу навчання. Методи організації навчання з застосуванням персонального комп'ютера. Технолого-економічні аспекти проблеми дистанційного навчання. Досвід використання комп'ютерний технологій для навчання інформатиці незрячих дітей.
реферат [33,6 K], добавлен 24.07.2009Характеристика засобів дистанційного навчання, їх значення, здобутки й недоліки. Особливості планування навчального процесу при дистанційному навчанні. Аналіз технології переходу форми існуючих стаціонарних курсів на форму дистанційного навчання.
реферат [24,3 K], добавлен 16.06.2011Особливості засобів навчання і їх роль у ефективному засвоєнні знань учнями початкових класів. Класифікація засобів наочності, що використовуються на уроках природознавства. Використання опорних схем. Екскурсії, як важливий засіб навчання природознавству.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 15.06.2010Сутність і зміст циклових навчальних дисциплін на основі технології моделюючого навчання. Специфіка формування мети в рамках технології проблемного навчання. Аналіз особливостей технології програмованого навчання. Перспективи індивідуалізації навчання.
реферат [20,7 K], добавлен 04.06.2010Впровадження інформаційних комп'ютерних технологій у навчальний процес. Комп'ютер як засіб ефективного вивчення іноземних мов. Програмне забезпечення навчання: використання електронних підручників та розробка тренувальних лексико-граматичних вправ.
курсовая работа [42,9 K], добавлен 06.03.2012Засоби навчання, їх види та функції. Обґрунтування необхідності впровадження в учбовий процес технічних засобів навчання. Застосування технік інтерактивного навчання на уроках природознавства. Особливості використання програмно-методичного забезпечення.
курсовая работа [4,2 M], добавлен 15.06.2010Характеристика технічних засобів навчання, як засобів активізації учнів. Наочні посібники для та вимоги до них. Шляхи та засоби впровадження навчальних посібників в процес навчання учнів. Підготовка та використання наочності на заняттях з кулінарії.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 20.09.2010Принципи і правила навчання. Теоретичні основи використання засобів наочності на уроках "Я і Україна". Системний підхід у реалізації принципів навчання. Класифікація засобів наочності, що використовуються на уроках природознавства та їх характеристика.
курсовая работа [63,3 K], добавлен 11.06.2009Дистанційне навчання, визначення та мета. Задачі дистанційного навчання. Перелік існуючих програмних платформ дистанційного навчання. Сутність безперервної освіти. Шляхи її реалізації. Технології мережі Інтернет. Безперервність і різноманітність освіти.
реферат [30,6 K], добавлен 25.04.2015Процес інформатизації суспільства. Розвиток засобів інформатизації (комп`ютерів, комп`ютерних комунікацій, різних електронних пристроїв). Вибір навчальних програм. Дидактичні можливості. Формування мовної, мовленнєвої та соціокультурної компетенцій.
статья [18,3 K], добавлен 03.01.2009Засоби навчання в біології, їх різновиди та порівняльна характеристика, місце в навчальному процесі. Теоретичне обґрунтування технології створення робочих зошитів з друкованою основою. Плани-конспекти уроків, принципи їх формування та використання.
курсовая работа [233,4 K], добавлен 21.09.2010Суть методу навчання Центрального інституту праці, загальна оцінка його досвіду у трудовому навчанні. Застосування інструкцій, технічних засобів, режиму праці у системі профтехосвіти. Пропозиції щодо створення нової системи виробничого навчання.
курсовая работа [769,9 K], добавлен 26.10.2010Характерні особливості технології індивідуального навчання. Техніка комп'ютерного навчання. Ефективність особистісно-зорієнтованго навчання. Метод проектів і навчання в співробітництві. Технологія різнорівневого навчання. технологічні явища в педагогіці.
реферат [21,3 K], добавлен 04.06.2010Дослідження технічних засобів навчання. Характеристика та призначення ТЗН за характером передачі інформації: екранні, звукові, екранно-звукові, комп'ютерні телекомунікації. Використання відеоматеріалів з метою систематизації та узагальнення знань учнів.
курсовая работа [40,6 K], добавлен 24.10.2010Психологічні особливості використання цифрових навчальних засобів у молодшому шкільному віці. Застосування цифрових навчальних засобів - важлива дидактична умова якісної організації навчання. Досвід практичного використання на уроках іноземної мови.
курсовая работа [115,4 K], добавлен 25.04.2012
