Специфіка вищої філософської освіти у країнах Бенілюксу: компаративний аналіз

Особливості підготовки магістрів та бакалаврів з філософії у європейських країнах. Опис специфіка викладання предмету для студентів у бельгійських, люксембурзьких та нідерландських університетах. Аналіз програм вищої освіти та виділеного на це часу.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык
Дата добавления 11.05.2018
Размер файла 16,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Специфіка вищої філософської освіти у країнах Бенілюксу: компаративний аналіз

Туренко В.Е., Соболь Т.В., Ярмоліцька Н.В. Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

У статті детально та комплексно досліджено особливості підготовки магістрів та бакалаврів з філософії у Бельгії, Нідерландах та Люксембурзі. Виявлено, що в країнах Бенілюксу існують як класичні 3-річні програми бакалаврату, так і скорочені (інтенсивні), для тих, хто навчається на інших спеціальностях на даному освітньому рівні. Також висвітлено, що магістерська підготовка у державах Бенілюксу буває як класична філософська для широкого кола фахівців, так і дослідницька, спрямована на викладання та наукову діяльність майбутніх фахівців. Досліджено, що філософська освіта в даному регіоні спрямована перш за все на те, щоб випускник був у змозі використати інструменти, різного роду інноваційні навички необхідні для ефективного спілкування та управління інформацією. Доведено, що серед можливих аспектів модернізації вітчизняної філософської освіти має бути впровадження теоретичних і практичних магістерських програм, а також більша наповненість філософськими курсами навчання на бакалавраті.

Ключові слова: вища філософська освіта, Бельгія, Нідерланди, Люксемубрг, модернізація філософської освіти, бакалаврат, магістратура.

Аннотация

В статье подробно и комплексно исследованы особенности подготовки магистров и бакалавров по философии в Бельгии, Нидерландах и Люксембурге. Выявлено, что в странах Бенилюкса существуют как классические 3-летние программы бакалавриата, так и сокращенные (интенсивные), для тех, кто учится на других специальностях на данном образовательном уровне. Также освещено, что магистерская подготовка в государствах Бенилюкса бывает как классическая философская для широкого круга специалистов, так и исследовательская, направленная на преподавание и научную деятельность будущих специалистов. Доказано, что среди возможных аспектов модернизации отечественной философской образования должно быть внедрение теоретических и практических магистерских программ, а также большая наполненность философскими курсами обучения на бакалавриате.

Ключевые слова: высшее философское образование, Бельгия, Нидерланды, Люксемубрг, модернизация философского образования, бакалавриат, магистратура.

Summary

The article examines in detail and comprehensively the features of the preparation of masters and bachelors in philosophy in Belgium, the Netherlands and Luxembourg. It has been revealed that in the Benelux countries there are both classical 3-year undergraduate programs, and reduced (intensive) programs for those who study in other specialties at this educational level. It is also highlighted that the master's preparation in the Benelux states is both a classical philosophical for a wide range of specialists, and a research one aimed at teaching and researching future specialists. It is proved that the philosophical education in this region is aimed primarily at ensuring that the graduate was able to use the tools, various innovative skills necessary for effective communication and information management. It is shown that among possible aspects of modernization of the domestic philosophical education there should be the introduction of theoretical and practical Master's programs, as well as a great deal of philosophical training courses at the undergraduate level.

Keywords: higher philosophical education, Belgium, Netherlands, Luxembourg, modernization of philosophical education, bachelor's degree, master's degree.

магістр бакалавр освіта

Постановка проблеми. Актуальність даної теми полягає в тому, що наразі в нашій країні виникла потреба модернізації вітчизняної філософської освіти і науки та її гармонізації з базовими принципами міжнародного освітньо-наукового простору. Це обумовлено тим, що в Україні відбувається імплементація Законів «Про вищу освіту» та «Про наукову і науково- технічну діяльність». Безперечно, що одним з головних векторів, на які спирається осучаснення нашої системи освіти і науки -- це безперечно європейські системи освіти. Вища філософська освіта у навчальних закладах Європи має давні традиції. Через це стає доцільним звернення та порівняльний аналіз філософських систем освіти у світі, зокрема у країнах Бенілюксу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наразі в зарубіжній та вітчизняній науковій літературі присутні дослідження [1, 6, 7, 8], які присвячені аналізу систем вищої освіти в європейських країнах, зокрема держав, що входять до Бенілюксу.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Слід зазначити, що хоча є певна кількість ґрунтовних наукових досліджень, присвячених аналізу вищої освіти у Бельгії, Люксембурзі та Нідерландах, однак можемо констатувати, що наразі відсутні студії, які стосуються висвітленню в них саме філософської освіти.

Мета статті. Отже метою статті є компаративний аналіз вищої філософської освіти в країнах Бенілюксу на основі висвітлення специфіки та особливостей підготовки на філософських факультетах даних країн бакалаврів, і магістрів філософії.

Специфіка підготовки бакалаврів з філософії у Бенілюксі Перш ніж аналізувати специфіку філософської освіти на рівні бакалаврату у Бельгії, варто наголосити, що вища освіта у даній країні поділяється на три види: «університетська; тривала неуніверситетська; «коротка» неуніверситетська освіта.

В свою чергу «Закон про вищу освіту» застосовує дещо інший поділ, а саме на університетський сектор і 8 неуніверситетських секторів. Молодь має виключно великі можливості для вибору профілю навчання та рівня закладу відповідно до своїх уподобань і можливостей.

«Повний» бельгійський університет у числі своїх факультетів зобов'язаний мати такі п'ять: медичний, прикладних наук, природничих наук, юридичний, філософії і гуманітарних наук. Всі наявні університети мають значно більше факультетів і надають вищу освіту високої якості з усіма циклами, включаючи докторантуру» [1; 23-24].

На відміну від вітчизняних та ряду європейських вузів, в країнах Бенілюксу, в т.ч. і Бельгії підготовка бакалаврів триває 3 роки. Так, зокрема в Антверпенському університеті навчальний план включає в себе як загальнообов'язкові (психологія, право, соціологія, політологія тощо), так і філософські (етика, логіка, історія філософія, естетика та ін.) дисципліни. Примітним є те, що курси як першої групи, так і другої студент може вільно обирати. Специфікою, на нашу думку, є те, що на третьому курсі досить вагому частку займають різного роду дослідницькі семінари (з етики, естетики, філософії психології, філософії релігії, метафізики). Бакалаврська робота передбачає відвідування спеціалізованого семінару та написання дослідницької праці обсягом 50 сторінок [Див.: 12]. Це є доволі відчутною відмінністю в контексті підготовки бакалаврі з українськими вищими навчальними закладами, адже у нас спеціалізовані семінари діють лише на рівні магістратури.

В свою чергу в Католицькому університеті Левена є два вектори підготовки бакалаврів з філософії:

1) класична 3-річна програма (180 ECTS). Основні курси надають студенту необхідні знання з історії філософії і ключовим філософських тем і концепціям. На семінарах учень навчається уважно читати і аналізувати тексти, а також давати добре структуровані презентації. Факультативи, які також включають в себе нефілософського курси, стимулюють інтерес учня і заохочують між- дисциплінарність. Важливою частиною програми є «Бакалаврська робота з семінаром», курс, в якому учень навчається досліджувати і писати більш широку філософські уміння та навички. Складається з 6 блоків: базові філософські куриси, іс- торико-філософські курси, дослідницькі вміння, дослідницькі семінари, релігієзнавчий блок, дисципліни на вибір, блок який в свою чергу ділиться три групи: нефілософські курси (європейські та класичні мови, теологія та релігієзнавство, літературознавчі студії, соціологічні, політологічні та психологічні дисципліни); філософські курси (філософські традиції в різних країнах, філософія техніки, естетика) та дисципліни, що стосуються навчання через служіння (Service-learning).

2) скорочена 1-річна програма (64-65 ECTS), для тих, хто навчається на бакалавраті за іншим фахом. Вона побудована на тих же принципах, що і звичайна програма бакалаврату, але з особливим наголосом на основні курси, обмежена кількість академічних годин на семінари та на підготовку бакалаврської роботи [Див.: 4].

«В свою чергу в Нідерландах склались два типи вищих навчальних закладів: інститути (hogescholen -- вища школа); університети.

Hogeschool -- це вищий навчальний заклад, програма якого зорієнтована на підготовку спеціалістів для промисловості і бізнесу. Під час навчання студенти виконують значну кількість як індивідуальних, так і групових практичних занять. Навчальний процес вирізняється гнучкістю та максимальною адаптованістю до вимог ринку праці, що дає змогу швидко пристосовувати програми до потреб підприємств. До цих вищих навчальних закладів можуть вступати особи, які закінчили 11 класів. Навчання триває 4 роки, і випускники отримують ступінь бакалавра (BSc).

Для отримання диплому магістра (МВА) навчання продовжується ще 1-2 роки.

Університети -- це вищі навчальні заклади, випускники яких, як правило, займаються науковою діяльністю. До них вступають особи, які закінчили 12 класів. Навчаючись у 12-му класі, учні одержують уже деякі знання з предмета, який вони будуть вивчати. Програми тут більш сталі, змінюються не так часто, як у hogeschool. Навчання триває 5 років, і випускники отримують ступінь докторанта.

Університети спеціалізуються на викладанні гуманітарних наук і на проведенні наукових досліджень. У країні наразі налічується 14 університетів. Велика частина студентів, що закінчили університет, працюють в різних структурах, що займаються науковими дослідженнями.

Навчання в університетах і інших вищих навчальних закладах ділиться на два періоди. Перший період триває 3 роки. Проходячи перший період, студенти складають іспит на бака лавра. Другий період дозволяє упродовж подальших 1-2 років навчання отримати магістра.

Типи освітніх програм: Regular Study Programmes; Undergraduate Certificate Programmes; Bachelors Programmes; Master Programmes; Advanced Master Programmes; Postgraduate Certificate Programmes; Doctorate (PHD) Programmes.

Система вищої освіти Нідерландів має особливості в порівнянні з іншими країнами. У країні відсутнє поняття престижних вищих навчальних закладів як, наприклад, в США або Великобританії. Дипломи всіх нідерландських університетів мають однакову цінність і визнаються іншими країнами. Тому вищі навчальні заклади добирають не за його популярністю, а за тією спеціальністю, яку студент бажає одержати. Керівники місцевих фірм і компаній під час прийому фахівця на роботу в першу чергу звертають увагу на якість диплома про вищу освіту, а не на те, в якому навчальному закладі він одержаний» [Див.: 1; 105-107].

В свою чергу в університетах Нідерландах можна помітити такі особливості підготовки бакалаврів з філософії. Так, зокрема, в Гентському університеті підготовка бакалаврів з філософії здійснюється в межах 180 ECTS. Програма бакалаврату з філософії має складається з таких блоків:

I. основні: загальні дисципліни; логіка, теорія пізнання та наука; антропологія, етика та естетика; історія філософії та філософська текстологія; філософські вміння та методологія; дослідницький проект;

II. другорядні: антична цивілізація; соціально- політичні курси, курси з психології; правознавчі курси; природничі та точні науки, курси з глобалізації та культурної різноманітності, курси з релігієзнавства [Див.: 3].

В Амстердамському університеті бакалаврат з філософії триває також три роки. На першому році навчання студенти опановують курси з практичної і теоретичної філософії. В наступні роки навчання базові знання з філософських дисциплін, які були отримані до цього застосовуються в прикладних аспектах (текст, контекст та обговорення) [Див.: 14].

Специфікою підготовки бакалаврів з філософії у Гронінгензьському університеті є те, що в межах 3 років студенти спочатку опановують загальні філософські дисципліни, потім (на 2-ому році) вивчають курси, які дають більш ґрунтовні та професійні знання та вміння у філософській галузі, а наостанок дисципліни за вибором та бакалаврська робота в межах 4 спеціалізацій: теоретичної філософії, етики, соціальної та політичної філософії або історії філософії [Див.: 9].

І нарешті в Люксембурзькому університеті навчання на бакалавраті («Бакалавр з європейських культур») включає в себе 6 семестрів (180 кредитів ECTS), останні два з яких організовані у співпраці з Університетом Поля Верлена у м. Метц (Франція). 2/3 курсів -- це філософські дисципліни, решта загальноосвітні, міждициплінарні та дослідницькі курси; 5 семестр навчання за бажанням може здійснюватися за кордоном [Див.: 10].

Особливості магістерських програм в країнах Бенілюксу

Що стосується підготовки магістрів, то можна зазначити про спільну міжнародну (бельгійсько-нідерландську) програму між Антверпенським університетом, Гентським університетом і Вільний університет Брюсселю. Програма на англійській мові пропонує високий рівень підготовки для студентів-відмінників, які прагнуть розвивати дослідницьку кар'єру в філософії.

Дослідницькі семінари, що становлять основу програми, охоплюють широке коло філософських областей. Є курси, присвячені соціально значущим темам (тобто більш прикладній філософії), але також існують дисципліни присвячені теоретичні та практичній філософії.

Випускники цієї магістерської програми, як зазначається на сайті одного з Університетів-партнерів, здатні розробити філософський дослідний проект і скласти заявку на його фінансування, яка може бути подана до місцевих, національних або міжнародних фінансових установ. Магістранти можуть в межах своєї спеціалізації формулювати оригінальні та інноваційні дослідні проблеми, засновані на належному міжнародному рівні в цій галузі. Вони навчаються академічному письму, що дозволяє їм виступати в якості авторів академічних статей [Див.: 13].

У Левенському університеті існують дві магістерські програми з філософії: класична та дослідницька. Порівняльну характеристику обох програм, на нашу думку, краще зобразити наочно у вигляді таблиці [Див.: 5]:

У Гентському університеті, окрім спільної англомовної магістерської програми з філософії з Університетом Антверпену та Вільним університетом Брюсселю існують німецькомовні магістерські програми: філософія, прикладна етика, гендерна проблематика та культурна різноманітність [Див.: 2].

В свою чергу в Амстердамському університеті окрім англомовної магістратури з філософії є ряд програм на німецькій мові, а саме: класична філософська магістратура, дослідницька магістратура з філософії: аргументація, риторика, комунікація, філософія конкретної дисципліни (гуманітарні та природничі науки), теорія дискурсу та комунікації. Для висвітлення специфіки розглянемо деякі з них більш детальніше.

Магістерська програма з філософії складаються з курсів філософії (24 ECTS), кредитів факультативних курсів (12 ECTS), які можуть вільно вибиратися з області філософії або з іншої області, колоквіуму (6 ECTS) і магістерської роботи (18 ECTS). У колоквіумі студенти готуються до написання кваліфікованої наукової роботи. Це означає, що студенти отримують підтримку стосовно визначення теми і науковий керівника, і пишуть перший розділ своєї дисертації. Крім того, вони вивчають список літератури, наданий їх керівниками. Немає обов'язкових курсів, за винятком колоквіуму і магістерських тез. Магістранти можуть складати свій навчальний план курсів виходячи з власних інтересів. Курси організовані в 4 підгрупи: філософська традиція в контексті (PTC), критична культурна теорія (ССТ), філософія і громадські справи (PPA), логіка та філософія мови: свідомість, тіло та поведінка (LLP) [15].

Дослідницька програма з філософії орієнтована на дослідженні класичних текстів, опановування методологічних принципів та прийомів, а також теорію дискурсу та аргументації. В рамках магістерської програми студенти обирають курси за вибором (36 ECTS). Щонайменше 24 ECTS виділяється на підготовку магістерської роботи. Ці майстер-класи тематично організовані за чотирма напрямками спеціалізації: філософська традиція в контексті (PTC), критична культурна теорія (ССТ), філософія та громадські справи (PPA) і логіка і мова (LLP) [16].

Натомість у Люксембурзькому університеті існує одна історико-філософська магістратура «Модерна та сучасна європейська філософія» (2 роки, 120 ECTS). Орієнтований на європейській філософії від Декарта до наших днів. Наскільки відомо, це єдина існуюча у світі магістерська програма, що має таку спеціалізацію з історії філософії. Останній семестр присвячений написанню магістерської роботи та відвідування колоквіуму з її написання (5 ECTS) [11].

Таким чином, проаналізувавши специфіку бакалаврату та магістратури з філософії у країнах Бенілюксу, можемо зробити висновок, що серед можливих аспектів модернізації вітчизняної філософської освіти має бути впровадження теоретичних і практичних магістерських програм, а також більша наповненість філософськими курсами навчання на бакалавраті.

Список літератури

1. Освітні системи країн Європейського Союзу: загальна характеристика: навчальний посібник / С.О. Сисоєва, Т.Є. Кристопчук; Київський університет імені Бориса Грінченка. - Рівне: Овід, 2012. - 352 c.

2. Ghent University. Dutch master degrees

3. Ghent University. Faculty of Arts and Philosophy. Bachelor of Arts in Philosophy

4. KU Leuven. Bachelor of Philosophy (Leuven) / Електронний ресурс

5. KU Leuven. Opleidingen per faculteit

6. Teaching philosophy in Europe and North America - UNESCO, 2011. - 100 p.

7. The Education System in the Netherlands 2005

8. The educational system of the Netherlands Ruud Luijkx and Manon de Heus

9. The University of Groningen. Bachelor full-time. Philosophy, dutch students

10. The University of Luxembourg. Bachelor en cultures europeennes philosophie academique

11. The University of Luxembourg. Master in Modern and Contemporary European Philosophy (academique)

12. University of Antwerp. Bachelor of Philosophy

13. University of Antwerp. Research Master of Philosophy

14. Universiteit van Amsterdam. Bachelor. Wijsbegeerte

15. Universiteit van Amsterdam. Master's Philosophy

16. Universiteit van Amsterdam. Master's Philosophy (research)

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Дослідження особливостей підготовки магістрів та бакалаврів з філософії у Бельгії, Нідерландах та Люксембурзі. Класична і дослідницька магістерська філософська підготовка у державах Бенілюксу. Різновиди університетських освітніх програм з філософії.

    статья [22,6 K], добавлен 07.11.2017

  • Особливості вищої філософської освіти у Греції. Виділяються типи вищих навчальних закладів та дається їм основні характеристики. Рівень централізації управління освітою в Греції. рекомендації і побажання щодо модернізації філософської освіти на Україні.

    статья [19,1 K], добавлен 31.08.2017

  • Реформування системи вищої освіти в Україні та розробка перспективних моделей підготовки фахівців з кібербезпеки для розвитку вітчизняної системи вищої освіти. Організаційно-педагогічні засади навчання бакалаврів з кібербезпеки в університетах США.

    статья [26,4 K], добавлен 18.07.2017

  • Основні принципи Болонської декларації. Ступеневість та доступність вищої освіти у Великій Британії. Принципи організації вищої освіти у Франції. Цикли університетської освіти у Франції. Ступеневість освіти та кваліфікації у польській вищій освіті.

    реферат [21,4 K], добавлен 29.09.2009

  • Специфіка освіти як соціального інституту. Болонський процес та реформування вищої освіти в Україні: ризики та перспективи. Якість освіти як мета реформування в контексті демократизації освітнього простору. Розширення масштабів підготовки спеціалістів.

    дипломная работа [814,9 K], добавлен 23.10.2011

  • Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.

    статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017

  • Підвищення вимог до рівня освітньої та фахової підготовки людини у зв'язку з науково-технічною та інформаційною революцією. Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти, історичні витоки ступеневої освіти. Особливості національних систем вищої освіти.

    курсовая работа [35,5 K], добавлен 25.10.2011

  • Історія університетів Великобританії. Сучасна система освіти. Вищі національні дипломи. Підготовка бакалаврів технічного профілю в університетах Великобританії. Докторантура у Великобританії. На шляху до створення Європейської зони вищої освіти.

    реферат [25,6 K], добавлен 14.08.2008

  • Аналіз принципів, вимог та рівнів підготовки нових фахівців. Оцінка ролі ВУЗів у науково-освітньому і соціокультурному середовищі. Загальна характеристика сучасних концепцій професійно-орієнтованої освіти. Поняття, сутність та основні форми вищої освіти.

    реферат [19,9 K], добавлен 13.11.2010

  • Особливості та роль освіти в розвитку суспільства. Аналіз європейських фондів, завданням яких є фінансова підтримка обдарованих студентів. Сутність програм, що надають фінансову підтримку. Співпраця навчальних, науково-освітніх центрів та бізнес сектору.

    реферат [16,7 K], добавлен 10.03.2011

  • Система вищої освіти в Україні та періоди її розвитку. Методологія, методи і методика викладання. Європейська інтеграція - впровадження європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці. Інтеграція вищої освіти України і Болонський процес.

    курсовая работа [54,7 K], добавлен 18.06.2010

  • Соціально-економічні, методологічні, змістовно-процесуальні протиріччя сучасної вищої освіти, її структура та характеристика основних принципів функціонування. Модель сучасної вищої освіти: визначення профілю фахівців, вимоги та рівні їх підготовки.

    реферат [14,6 K], добавлен 03.06.2010

  • Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.

    реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011

  • Глобальні тенденції у світовій системі освіти. Структура системи світової вищої освіти. Значення європейських інтеграційних процесів. Глобальний процес інтеграції до європейського освітнього простору. Синтез науки через створення найбільших технополісів.

    реферат [26,3 K], добавлен 10.02.2013

  • Аналіз трансформації соціальних цілей і завдань вищої освіти. Огляд традиційної університетської прагматики просвітницького знання про глибинні закономірності зовнішнього і внутрішнього світу людини. Дослідження основних положень і принципів синергетики.

    реферат [39,0 K], добавлен 27.12.2011

  • Історія формування системи вищої освіти в Німеччині. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів, участь у болонському процесі. Проблеми та перспективи розвитку вищої освіти сьогодні. Доступ громадян до вищої освіти, характеристика кваліфікацій.

    реферат [64,3 K], добавлен 16.11.2014

  • Порівняльний аналіз систем розвитку педагогічної освіти на основі акмеологічного підходу. Використання методологічних засад акмеології для побудови системи професійної підготовки майбутніх педагогів. Теоретична, практична підготовка студентів - педагогів.

    автореферат [333,5 K], добавлен 27.04.2009

  • Особливості системи освіти Німеччини: початкової, середньої, вищої. Повноваження держави і федеральних земель у розвитку і регулюванні освіти. Шкала оцінювання учнів та студентів. Болонський процес у гімназіях та університетах. Реформи освітньої системи.

    презентация [708,5 K], добавлен 24.05.2016

  • Політичні і економічні аспекти "Болонського процесу", його основні історичні етапи, концептуальні положення та проблеми розгортання в вітчизняних умовах. Особливості вітчизняної системи вищої освіти і розмаїття систем вищої освіти в європейських державах.

    реферат [44,9 K], добавлен 25.04.2009

  • Системи вищої освіти у країнах Європи і Америки. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Характерні особливості системи ЕСТS. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ України.

    курс лекций [291,5 K], добавлен 21.12.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.