Формування ІТ-компетентності майбутніх фахівців в межах реалізації моделі педагогічної системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування ІТ-компетентності майбутніх фахівців в межах реалізації моделі педагогічної системи

Добровольська А.М.

У статті акцентовано увагу на понятті «педагогічна система». Визначені етапи формування інформаційно- технологічної компетентності (IT-компетентності) майбутніх лікарів і провізорів під час навчання дисциплінам природничо-наукової підготовки (ДПНП). Розроблено модель педагогічної системи формування IT-компетентності майбутніх лікарів і провізорів у процесі вищої освіти, яка складається з цільового, змістовного, діяльнісного і результативного структурних компонентів. З'ясовано роль дидактичного забезпечення, представленого в межах створених навчально-методичних комплексів, у процесі формування IT-компетентності майбутніх фахівців під час навчання ДПНП за умови реалізації розробленої моделі педагогічної системи. Схарактеризовано структуру діяльності викладачів, а також майбутніх лікарів і провізорів у процесі формування IT-компетентності під час навчання ДПНП у межах функціональних гностичного, проектувального, конструктивного, комунікативного, організаційного, оцінного і прогностичного компонентів розробленої педагогічної системи. З метою з'ясування ефективності функціонування педагогічної системи в межах розробленої моделі проведене дослідження, під час якого вивчався вплив посібників, створених і запроваджених для навчання майбутніх фахівців ДПНП, на процес формування їх IT-компетентності. Отримано висновок, що впровадження розробленої моделі педагогічної системи формування IT-компетентності в межах навчання ДПНП з використанням створених посібників сприяє підвищенню ефективності фахової підготовки майбутніх лікарів і провізорів.

Ключові слова: IT-компетентність, модель, навчально-методичний комплекс, педагогічна система, посібник, структура, етапи.

В статье акцентировано внимание на понятии «педагогическая система». Определены этапы формирования информационно-технологической компетентности (ИТ-компетентности) будущих врачей и провизоров при обучении дисциплинам естественнонаучной подготовки (ДЕП). Разработана модель педагогической системы формирования ИТ-компетентности будущих врачей и провизоров в процессе высшего образования, состоящая из целевого, содержательного, деятельностного и результативного структурных компонентов. Выяснена роль дидактического обеспечения, представленного в пределах созданных учебно-методических комплексов, в процессе формирования ИТ-компетентности будущих специалистов во время обучения ДЕП при реализации разработанной модели педагогической системы. Охарактеризована структурa деятельности преподавателей, а также будущих врачей и провизоров в процессе формирования ИТ-компетентности при обучении ДЕП в пределах функциональных гностического, проектировочного, конструктивного, коммуникативного, организационного, оценочного и прогностического компонентов разработанной педагогической системы. С целью выяснения эффективности функционирования педагогической системы в пределах разработанной модели проведено исследование, в ходе которого изучалось влияние пособий, созданных и введенных для обучения будущих специалистов ДЕП, на процесс формирования их ИТ-компетентности. Получен вывод, что внедрение разработанной модели педагогической системы формирования ИТ-компетентности в пределах обучения ДЕП с использованием созданных пособий способствует повышению эффективности профессиональной подготовки будущих врачей и провизоров. педагогічна система лікар компетентність

Ключевые слова: ИТ-компетентность, модель, учебно-методический комплекс, педагогическая система, пособие, структура, этапы.

In the article, attention has been focused on the concept «pedagogical system». The stages of formation of information technology competence (the IT competence) of future doctors and pharmacists during teaching the disciplines of naturally scientific preparation have been determined. The model of the pedagogical system of formation of the IT competence of future doctors and pharmacists in the process of higher education, which consists of target, content, activity and effective structural components, has been developed. The role of didactic support, which is represented within the limits of the created educational and methodical complexes, in the process of formation of the IT competence of the future specialists during teaching the disciplines of naturally scientific preparation in case of implementation of the developed model of the pedagogical system has been found. We have characterized the structure of teachers' activity, as well as future doctors and pharmacists in the process of formation of the IT competence during teaching the disciplines of naturally scientific preparation within the limits the functional gnostic, design, constructive, communicative, organizational, evaluative and prognostic components of the developed pedagogical system. Within the limit of the developed model, in order to clarify the efficiency of the pedagogical system, research has been conducted, during which the influence of manuals, created and implemented for training the future specialists the disciplines of naturally scientific preparation in the process of formation of their IT competence, has been studied. It has been concluded that the implementation of the developed model of the pedagogical system of formation of the IT competence within the teaching the disciplines of naturally scientific preparation with the use of the created manuals improves the efficiency of the professional training of future doctors and pharmacists.

Keywords: IT competence, model, educational and methodical complex, pedagogical system, manual, structure, stages.

Постановка проблеми. Галузеві стандарти вищої освіти визначають пріоритетні напрямки освіти майбутніх лікарів і провізорів, обумовлені розвитком наукоємних технологій і впровадженням інновацій. Завдяки цьому відбувається переосмислення завдань, які стоять перед системою вищої медичної і фармацевтичної освіти, оскільки на сьогоднішній день без систематичного підвищення рівнів освітньої і професійної підготовки фахівців неможливий розвиток медичної і фармацевтичної галузей України, що супроводжується безперервним упровадженням новітніх досягнень науки і техніки. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває питання підвищення рівня професійної компетентності лікарів і провізорів, від якого залежить якість наданих ними допомоги і послуг.

Через стрімке збільшення обсягу знань у наш час передавання і засвоєння інформації за допомогою тільки традиційних способів і засобів є неможливим. Тому необхідно шукати такі з них, котрі дозволяють за менші терміни навчання в профільних ВНЗ формувати в майбутніх фахівців більше знань, умінь, навичок і досвіду практичної діяльності.

Вирішення даної проблеми ми бачимо в підготовці майбутніх лікарів і провізорів, які вміють кваліфіковано вибирати і застосовувати інформаційні технології в навчальній і майбутній професійній діяльностях.

Одним із можливих шляхів вирішення сформульованої проблеми є широке впровадження в практику роботи профільних ВНЗ ефективних інновацій, заснованих на застосуванні нових інформаційних технологій у процесі навчання, а також у професійній діяльності майбутніх фахівців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання застосування інформаційних технологій у навчальному процесі досліджували Ю. Бадюк, В. Волинський, Р. Гуревич, А. Гуржій, М. Жалдак, М. Кадемія, Т. Коваль, В. Коцур, Ю. Маш- биць, С. Сисоєва, М. Смульсон, Л. Сущенко, Л. Шевченко [8; 9; 14; 15; 19; 23] та інші.

Практичний досвід формування професійної компетентності майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій вивчали Р. Гуревич, А. Гуржій, М. Жалдак, Л. Карташова, Л. Коно- шевський, В. Лапінський, О. Овчарук, С. Раков, Ю. Рамський, М. Рафальська [6; 7; 10; 11; 16; 28] та інші.

У розвиток загальної теорії систем вагомий внесок зробили дослідження В. Афанасьєва, А. Уємова та інших [1; 29].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Проблемами освіти майбутніх лікарів і провізорів займалися багато вчених, а саме Ю. Вороненко, Л. Кайдалова, Н. Кравець, Л. Муц, О. Хвисюк, О. Швидкий [4; 18; 20; 25; 31; 32] та інші, але питання формування інформаційно- технологічної компетентності (IT-компетентності) фахівців медичної і фармацевтичної галузей під час вищої професійної освіти в межах функціонування педагогічної системи не проводилися.

Метою статті є теоретичне обґрунтування, практичне розроблення і з'ясування ефективності функціонування моделі педагогічної системи формування IT-компетентності майбутніх лікарів і провізорів у процесі їх вищої освіти в профільних ВНЗ, основу якої складає навчання дисциплінам природничо-наукової підготовки (ДПНП) «Європейський стандарт комп'ютерної грамотності» («ЄСКГ») «Медична інформатика» («MI»), «Інформаційні технології у фармації» («ТІФ»), «Комп'ютерне моделювання у фармації» («КМФ») з використанням створених посібників.

Виклад основного матеріалу. У зв'язку з упровадженням високотехнологічного обладнання і нових інформаційних технологій у систему охорони здоров'я України практично щодня зростає потреба у висококваліфікованих лікарях і провізорах, компетентних у вирішенні будь- яких завдань під час професійної діяльності.

Зауважимо, що в умовах інформатизації суспільства, медичної і фармацевтичної галузей, вищої медичної і фармацевтичної освіти в професійній діяльності лікарів і провізорів з'являється нова інформаційно-технологічна функція, виконання якої із залученням потенціалу нових інформаційних технологій забезпечує для них:

формування спеціальних знань, умінь і навичок;

розвиток особистісних якостей;

підвищення рівня творчих здібностей;

розвиток альтернативного і логічного мислення, здібностей до самоосвіти.

У межах такого процесу лікарі і провізори повинні вміти працювати з сучасними апаратними і програмними засобами, усвідомлено застосовувати інформаційні технології в професійній діяльності, тобто володіти /Т-компетентністю.

Врахуємо, що /Т-компетентність лікарів і провізорів досить часто слід розглядати як сукупність їх професійних якостей, в основі яких лежать здібності, знання, вміння і навички в галузі освоєння нових інформаційних технологій, а також досвіду їх застосування в професійній діяльності.

Також слід мати на увазі, що на сьогодні стрижньовим показником рівня кваліфікації сучасних фахівців медичної і фармацевтичної галузей є їх професійна компетентність. Тому в умовах інформатизації вищої медичної і фармацевтичної освіти нову складову професійної компетентності лікарів і провізорів, а саме їх /Т-компетентність, потрібно формувати вже під час навчання в профільних ВНЗ.

Варто зазначити, що тенденція реалізації компетентнісного підходу у вищій медичній і фармацевтичній освіті простежується порівняно недавно. Але, не дивлячись на достатній обсяг теоретичних і практичних досліджень у цьому напрямку на сьогодні, /Т-компетентність у них здебільшого розглядається тільки в контексті використання інформаційних технологій у навчально-практичній діяльності майбутніх фахівців.

Проведений аналіз планів навчання майбутніх лікарів і провізорів у профільних ВНЗ показав, що їх інформаційна підготовка активно здійснюється в межах ДПНП «М/», «/ТФ», «КМФ», а також ДПНП за вибором «ЄСКГ». За рахунок навчання зазначеним ДПНП у контексті реалізації положень Болонської декларації створюються сприятливі умови для підвищення якості навчання майбутніх фахівців, а також розвивається їх бажання самостійно здобувати інформаційно- технологічні знання, набувати вмінь і навичок у межах цього процесу.

Реалізація в навчально-виховному процесі медичного чи фармацевтичного ВНЗ педагогічної системи формування /Т-компетентності, на нашу думку, дозволить здійснювати відповідну сучасним вимогам інформаційно-технологічного суспільства підготовку майбутніх лікарів чи провізорів, здатних до виконання фахових завдань на високому професійному рівні за допомогою інформаційних технологій. У зв'язку з цим до вищої освіти майбутніх фахівців висуваються підвищені вимоги, головною умовою для виконання яких у профільних ВНЗ є використання інформаційних технологій під час навчально-виховного процесу, що забезпечує всебічний розвиток його учасників.

Вперше системний підхід, який ґрунтується на понятті «система», до педагогічних досліджень був застосований Ф. Корольовим і Е. Юді- ним [27, с. 10].

Досліджуючи, ми зважали на думку В. Афа- насьєва, що система -- це сукупність компонентів, взаємодія котрих породжує нові (інтегративні, системні) якості, не притаманні її твірним [1].

Зважаючи на те, що в системах розрізняють елементи-об'єкти та їхню взаємодію, тобто, структури і функції, під час дослідження ми враховували, що система -- це сукупність елементів, які перебувають між собою у взаємозв'язку, взаємозалежностях і створюють певну ієрархічну, структуровану цілісність і єдність [17, с. 144].

Автори Б. Вульфов і В. Іванов розглядають педагогічну систему як систему, в котрій здійснюється педагогічний процес -- складний процес, під час якого відбувається сукупність внутрішньо пов'язаних багатьох процесів і дій, сутність котрих полягає в тому, що соціальний досвід перетворюється в якості особистості, яка формується [5].

Варто зазначити, що основи теорії педагогічних систем розкриває в своїх наукових працях В. Беспалько [27, с. 12]. На його думку педагогічна система -- це сукупність взаємодіючих засобів, методів і процесів, необхідних для створення планомірного, цілеспрямованого і заздалегідь обдуманого педагогічного впливу на формування особистості з певними якостями [2].

Досліджуючи, ми також дослухались до думки Н. Кузьміної, згідно з якою педагогічна система -- це множина взаємопов'язаних структурних і функціональних компонентів, підпорядкованих меті формування в осіб, котрі навчаються, готовності до самостійного, відповідального і продуктивного вирішення завдань у наступній системі [22, с. 13-14].

Дослідниця вважала, що структурні компоненти -- це основні базові характеристики педагогічних систем, сукупність яких:

по-перше, утворює ці системи;

по-друге, вирізняє ці системи серед інших (не педагогічних) систем [24, с. 11].

На думку Н. Кузьміної для створення педагогічної системи необхідні і достатні такі структурні компоненти:

мета навчально-виховної діяльності;

навчальна інформація;

засоби педагогічної комунікації;

особи, які навчаються;

педагоги;

оцінний елемент;

подальша освітня система [21, с. 145; 26].

Н. Кузьміна вважала, що відсутність хоча б одного з цих компонентів призводить до руйнування системи [24, с. 13]. На її думку функціональні компоненти - це стійкі базові зв'язки основних структурних компонентів, що виникають у процесі діяльності педагогів і осіб, які навчаються, котрі обумовлюють рух, розвиток, вдосконалення педагогічних систем і внаслідок цього їх стійкість, життєстійкість, виживаність. У педагогічних системах дослідниця запропонувала виокремлювати гностичний, проектувальнии, конструктивний, комунікативний, організаційний, оцінний і прогностичний функціональні компоненти [21, с. 151; 24, с. 16].

Підсумовуючи вище викладене, можна стверджувати, що під педагогічною системою формування /Т-компетентності майбутніх лікарів і провізорів доцільно розуміти динамічно функціональний комплекс діалектично пов'язаних між собою компонентів, котрі створюють оптимальні умови для вирішення завдань навчання, освіти і виховання майбутніх фахівців у профільних ВНЗ, а також підпорядкованих меті формування в осіб, які навчаються, готовності до самостійного, відповідального і продуктивного вирішення завдань у майбутній професійній діяльності.

З метою розроблення моделі педагогічної системи формування /Т-компетентності майбутніх фахівців у процесі їх вищої освіти в профільних ВНЗ у межах дослідження спочатку були визначені етапи формування цієї компетентності під час його реалізації (табл. 1 і табл. 2).

Таблиця 1

Етапи формування /Т-компетентності майбутніх лікарів у процесі вищої освіти

Таблиця 2

Етапи формування /Т-компетентності майбутніх провізорів у процесі вищої освіти

З урахуванням вище викладеного була розроблена модель педагогічної системи формування /Т-компетентності майбутніх лікарів і провізорів у процесі їх вищої освіти в профільних ВНЗ (рис. 1).

Розробляючи модель зазначеної педагогічної системи, ми мали на увазі, що педагогічна діяльність будь-якого рівня в межах її функціонування повинна починатись з вивчення й аналізу:

початкового стану педагогічної системи;

можливостей осіб, котрі навчаються;

власних наявних ресурсів суб'єктів освітнього процесу;

результатів попереднього етапу розвитку системи.

Варто зазначити, що, формуючи /Т- компетентність майбутніх фахівців у процесі вищої медичної і фармацевтичної освіти, необхідно зважати на закономірності функціонування педагогічної системи в межах розробленої моделі, яка за своєю суттю є цілісною, бо її компоненти значущі тільки завдяки своїй органічній єдності з іншими компонентами, а зміна одного з них діалектично призводить до зміни інших компонентів чи елементів цієї педагогічної системи. Тому розглянемо більш детально і схарактеризуємо компоненти педагогічної системи формування /Т-компетентності майбутніх лікарів і провізорів у процесі вищої освіти, яка в межах розробленої моделі складається з цільового, змістовного, діяльнісного і результативного структурних компонентів (рис. 1).

Очевидним є те, що цільовий компонент розробленої педагогічної системи (рис. 1) формується під впливом:

інформатизації суспільства, яка обумовлює інформатизацію вищої медичної і фармацевтичної освіти;

соціального замовлення суспільства;

галузевих стандартів вищої освіти, котрі в свою чергу обумовлюють інформатизацію вищої медичної і фармацевтичної освіти.

Змістовний компонент розробленої моделі педагогічної системи формування /Т-компетентності майбутніх лікарів і провізорів містить як змістовну, так і організаційно-управлінську складові. У процесі його створення були проаналізовані галузеві стандарти вищої освіти, навчальні плани підготовки фахівців, а також навчальні програми ДПНП «ЄСКГ», «М/», «/ТФ», «КМФ» на предмет виявлення їх потенційних можливостей для формування ІТ-компетентності майбутніх лікарів і провізорів.

Зроблений аналіз дозволив встановити, що зміст ДПНП «ЄСКГ», «МІ», «ІТФ», «КМФ» скерований на формування ІТ-компетентності майбутніх фахівців не тільки під час вивчення зазначених ДПНП, але й упродовж усього періоду навчання суб'єктів освітнього процесу у ВНЗ, а також забезпечує вдосконалення цієї компетентності на етапі післядипломного навчання і підвищення кваліфікації. Тому змістовний компонент розробленої моделі педагогічної системи реалізується за рахунок:

наповнення змісту ДПНП «ЄСКГ», «МІ», «ІТФ», «КМФ» матеріалом, який сприяє формуванню ІТ-компетентності майбутніх фахівців;

використання в навчальному процесі навчально-методичних комплексів (НМК), створених для кожної зазначеної ДПНП.

Змістовний компонент розробленої моделі педагогічної системи передбачає, що формування ІТ-компетентності майбутніх лікарів і провізорів у межах вищої освіти відбувається також і під час навчання іншим ДПНП, дисциплінам професійної підготовки, вивчення курсів за вибором, а також за результатами практичної підготовки. Але ядром міждисциплінарної інтеграції в процесі формування ІТ-компетентності є саме ДПНП «ЄСКГ», «МІ», «ІТФ»,«КМФ» [13].

Було з'ясовано, що для майбутніх лікарів, котрі в майбутній професійній практичній діяльності працюють з медичною документацією і високотехнологічним діагностичним обладнанням, використовують сучасне апаратне і програмне забезпечення, а також проводять ме- дико-біологічні дослідження і здійснюють статистичний аналіз отриманих за їх результатами даних, під час формування ІТ- компетентності в процесі вищої освіти ядром інтеграції є комплекс ДПНП «ЄСКГ» і «МІ», а для майбутніх провізорів, які використовують у майбутній практичній і науковій діяльності сучасні інформаційні технології, ядром інтеграції в процесі вищої освіти є комплекс ДПНП «ЄСКГ», «ІТФ» і «КМФ» [13].

Для нас було очевидним, що формування ІТ-компетентності майбутніх лікарів і провізорів під час навчання зазначеним ДПНП у межах розробленої моделі педагогічної системи досягається за рахунок створеного і впровадженого дидактичного забезпечення.

Дидактичне забезпечення процесу формування ІТ-компетентності майбутніх фахівців під час навчання ДПНП «ЄСКГ», «МІ», «іТф», «КМФ» у межах створених НМК представлене:

навчально-методичними матеріалами -- методичними рекомендаціями і вказівки до практичних занять, а також для здійснення самостійної роботи особами, котрі навчаються;

методичними розробками для лекційних і практичних занять, самостійної роботи, контрольних і курсових робіт (проектів);

авторськими навчальними посібниками, за допомогою яких здійснюється теоретична і практична підготовка до практичних занять, поточних і підсумкових модульних контролів, вирішення контрольних робіт, виконання розрахунково-графічних і курсових робіт (проектів), а також самостійної роботи.

Досліджуючи, ми погодились з думкою В. Бес- палька і Ю. Татура, що НМК можна розглядати як модельний опис педагогічної системи, котра лежить в його основі [3; 30], але варто мати на увазі, що якість НМК залежить від якості самої педагогічної системи, котра описується в ньому.

Під час створення НМК для кожної із зазначених ДПНП концептуальним був систем- но-діяльнісний підхід, що, на нашу думку, дозволило вважати НМК системою дидактичних засобів та аналізувати процес формування ІТ- компетентності майбутніх фахівців як цілісність (відносно змісту і діяльності) з урахуванням вимог сучасної дидактики [30].

Здійснюючи дослідження, ми зважали на те, що під час навчання ДПНП «ЄСКГ», «МІ», «ІТФ», «КМФ» у профільних ВНЗ використовується модульна система організації навчального процесу. Окрім того, зміст зазначених ДПНП розбитий на окремі модулі, які обумовлені співвідношенням теоретичного і практичного матеріалу, а також його тематичною спрямованістю. Тому для кожної зі згаданих ДПНП створення НМК відбувалось за модульним принципом, а їх компоненти були побудовані з його урахуванням.

Варто зауважити, що під час дослідження ми вважали, що навчальний модуль -- це визначена одиниця процесу навчання, котра охоплює всі його основні аспекти і володіє відносною самостійністю і цілісністю в межах дисципліна, яка вивчається [30]. Тому дидактичне забезпечення процесу формування ІТ-компетентності майбутніх лікарів і провізорів ураховує структурну специфіку (рис. 2) модулів кожної зазначеної ДПНП згідно з навчальними програмами і навчальними планами підготовки фахівців у профільних ВНЗ.

Рис. 2. Структура модулів ДПНП «ЄСКГ», «МІ», «ІТФ», «КМФ»

Було з'ясовано, що використання створених НМК у процесі реалізації розробленої моделі педагогічної системи формування ІТ- компетентності майбутніх лікарів і провізорів під час навчання ДПНП «ЄСКГ», «Мі», «ітФ», «КМФ передбачає:

ознайомлення з певним обсягом інформації і його вивчення під час лекційних занять;

виконання завдань згідно методичних рекомендацій під час практичних занять;

вирішення контрольних робіт;

виконання розрахунково-графічних і курсових робіт (проектів);

виконання самостійної роботи під час вивчення певних обсягів теоретичного матеріалу, набуття навичок виконання практичних завдань, вирішення контрольних робіт, виконання розрахунково-графічних і курсових робіт, підготовку до поточних і підсумкових модульних контролів за допомогою навчальної літератури та інших джерел необхідної інформації, в тому числі з використанням інформаційних технологій і телекомунікаційних мереж;

проведення поточних і підсумкових модульних контролів з використанням інформаційних технологій.

Було встановлено, що НМК у процесі формування ІТ-компетентності майбутніх фахівців під час навчання ДПНП «ЄСКГ», «Мі», «іТФ», «КМФ»:

є інструментом системно-методичного забезпечення такого процесу;

є чинником, завдяки якому різні дидактичні засоби навчання об'єднуються в єдине ціле і підпорядковуються меті навчання;

концентрують і висувають вимоги до змісту кожної ДПНП, що вивчається, а також до знань, умінь і навичок, котрі повинен набути кожний майбутній фахівець згідно з галузевим стандартом вищої освіти;

є стимулом для появи новаторських ідей і сприяють розвитку творчого потенціалу суб'єктів освітнього процесу різних рівнів -- осіб, які навчаються, і викладачів.

За результатами дослідження ми дійшли висновку, що використання розроблених НМК створює умови для максимальної активності осіб, котрі навчаються, та забезпечує орієнтування їх навчально-пізнавальної діяльності на гарантоване досягнення поставленої мети у вигляді освітнього результату, який діагностується, тобто, сформованої ІТ-компетентності майбутнього фахівця.

У межах реалізації розробленої моделі педагогічної системи формування ІТ-компетентності майбутніх лікарів і провізорів в Івано-Франківському національному медичному університеті (ІФНМУ) з метою їх навчання ДПНП «ЄСКГ», «МІ», «ІТФ», «КМФ» були створені і запроваджені посібники «Європейський стандарт комп'ютерної грамотності. Практикум», «Європейський стандарт комп'ютерної грамотності. Тестові завдання», «Медична інформатика. Практикум», «Медична інформатика. Тестові завдання», «Інформаційні технології у фармації. Практикум», «Інформаційні технології у фармації. Тестові завдання», «Комп'ютерне моделювання у фармації. Практикум», «Комп'ютерне моделювання у фармації. Тестові завдання», «Комп'ютерне моделювання у фармації. Завдання і методичні рекомендації до курсової роботи», котрі є авторськими розробками і складовими відповідних НМК.

Слід указати на те, що саме використання зазначених посібників у межах створених НМК стало невід'ємною складовою впровадження розробленої моделі педагогічної системи формування ІТ-компетентності під час навчання майбутніх фахівців ДПНП «ЄСКГ», «МІ», «ІТФ», «КМФ».

Аналіз галузевих стандартів вищої освіти, навчальних планів підготовки лікарів і провізорів, навчальних програм зазначених ДПНП «ЄСКГ», «МІ», «ІТФ», «КМФ» показав, що однією з умов формування ІТ-компетентності є наповнення змісту цих дисциплін інноваційним компонентом, який сприяє набуттю майбутніми фахівцями знань, умінь і навичок у галузі використання інформаційних технологій у навчальній і професійній діяльностях.

Тому, створюючи посібники для навчання ДПНП «ЄСКГ», «МІ», «ІТФ», «КМФ», ми враховували специфіку кожної з них, але одночасно з цим прагнули, щоб кожна навчальна книга за змістом була інноваційною і дозволяла активізувати процес навчання майбутніх лікарів і провізорів цим дисциплінам. Тому для кожного практичного заняття в створених і запроваджених посібниках-практикумах передбачені:

тема заняття і його мета;

перелік основних теоретичних питань, які підлягають вивченню;

основні теоретичні положення, знання яких допомагає виконувати практичні завдання;

порядок виконання роботи в цілому та її окремих завдань;

методичні рекомендації для виконання сформованих завдань;

контрольні запитання;

список літератури.

Було встановлено, що вище зазначені навчальні посібники під час формування ІТ- компетентності майбутніх фахівців у межах реалізації розробленої моделі педагогічної системи:

забезпечують процес навчання ДПНП «ЄСКГ», «МІ», «ІТФ», «КМФ» відповідно до індивідуальних особливостей його учасників -- темп навчання, рівень навченості тощо;

використовуються для закріплення теоретичних знань, одержаних на лекційних заняттях, для розширення практичних умінь і навичок, набутих у процесі вирішення практичних завдань, а також для знаходження відповідей на виникаючі запитання.

На практиці ми пересвідчились у тому, що в межах розробленої моделі педагогічної системи використання зазначених посібників у процесі формування ІТ-компетентності майбутніх фахівців відбувається під час реалізації певних педагогічних технологій, серед яких, у першу чергу, потрібно акцентувати увагу на технологіях модульного, особистісно зорієнтованого, проблемно- розвиваючого, активного навчання, а також на технологіях рівневої диференціації, індивідуальних освітніх траєкторій і контрольно-коригуючій технології [12].

З метою формування ІТ-компетентності майбутніх фахівців у межах розробленої моделі педагогічної системи в процесі навчання ДПНП «ЄСКГ», «МІ», «ІТФ», «КМФ» з використанням створених посібників під час дослідження були використані такі методи навчання як інформаційно-рецептивний, репродуктивний, евристичний, проблемного викладу, дослідницький, проблем- но-розвиваючого навчання, активного навчання, інтегрованого навчання, інтерактивного навчання, метод портфоліо, метод доцільно дібраних задач, метод демонстраційних прикладів, метод проектів, індивідуального навчання, метод моде- рації, модульне навчання, методи контролю [12].

Варто зазначити, що, формуючи ІТ- компетентність майбутніх лікарів і провізорів під час навчання ДПНП «ЄСКГ», «Мі», «ітФ», «КМФ» у межах розробленої моделі педагогічної системи, ми використовували як традиційні засоби навчання (наочні і технічні засоби навчання, навчальна література, дидактичні матеріали), так і засоби навчання на базі нових інформаційних технологій (програмно-апаратні засоби і пристрої, сучасні системи інформаційного обміну і забезпечення операцій щодо пошуку, збирання, накопичення, зберігання, опрацювання, подання, передавання інформації, локальні і глобальні комп'ютерні мережі, засоби і пристрої маніпулювання аудіовізуальною інформацією, сучасні засоби зв'язку, системи штучного інтелекту) [12].

Під час дослідження для нас було важливим, що лекційні і практичні заняття, самостійну ау- диторну роботу, самостійну позааудиторну роботу, консультації, розрахунково-графічні, контрольні і курсові роботи, дистанційне навчання в межах функціонування діяльнісного компонента розробленої моделі педагогічної системи можна вважати організаційними формами навчання ДПНП «ЄСКГ», «Мі», «ітф», «кмф».

Зауважимо, що для успішного формування ІТ-компетентності під час підготовки кваліфікованих фахівців медичної і фармацевтичної галузей важливо не тільки правильно організовувати і реалізовувати процес навчання ДПНП «ЄСКГ», «Мі», «іТФ», «КМФ», але й достатньо строго визначати та оцінювати його результати, здійснювати своєчасну корекцію цього процесу. Тому моніторинг процесу формування ІТ- компетентності майбутніх лікарів і провізорів в межах розробленої моделі педагогічної системи (рис. 1) полягає в збиранні, зберіганні, обробленні інформації про їх діяльність під час навчання зазначеним ДПНП, а також в оцінюванні отриманих результатів. У випадку наявності незадовільного результату передбачається здійснення корекції самого процесу навчання і формування в його межах ІТ-компетентності майбутніх фахівців, що має призвести до зміни рівнів сформо- ваності цієї компетентності [13].

Якщо вести мову про діяльність суб'єктів освітнього процесу різних рівнів під час реалізації розробленої моделі педагогічної системи, то згідно з Н. Кузьміною [24, с. 204-206; 26] вона повинна відбуватись у межах її гностичного, проектувального, конструктивного, комунікативного, організаційного, оцінного і прогностичного функціональних компонентів (табл. 3 і табл. 4).

З метою з'ясування ефективності функціонування педагогічної системи в межах розробленої моделі було проведене дослідження, під час якого вивчався вплив посібників, створених і запроваджених в ІФНМУ для навчання ДПНП «ЄСКГ», «МІ», «ІТФ», «КМФ» майбутніх лікарів і провізо- тривало протягом двох семестрів в обсязі 2-х морів, на процес формування їх ІТ-компетентності. дулів (198 годин) у межах вивчення ДПНП «ІТФ» У дослідженні взяли участь 63 особи, які навча- на базі кафедри медичної інформатики, медичної лись на І-ІІ курсах фармацевтичного факуль- і біологічної фізики ІФНМУ.

Таблиця 3

Таблиця 4

Структура діяльності майбутніх лікарів і провізорів у процесі формування їх ІТ-компетентності під час навчання ДПНП «ЄСКГ», «МІ», «ІТФ», «КМФ» у межах функціональних компонентів

З метою перевірки статистичної гіпотези про достовірність (рівень значущості а = 0,05) впливу використання впродовж вивчення ДПНП «ІТФ» навчальних посібників (факторна ознака) на результати (результативна ознака), отримані майбутніми провізорами за підсумками виконання практичних занять і підсумкових модульних контролів (ПМК), був здійснений однофакторний дисперсійний аналіз за експериментальними даними (табл. 7).

За результатами однофакторного дисперсійного аналізу (f > f* в табл. 7) з надійною ймовірністю Р > 0,95 можна стверджувати, що використання в процесі навчання ДПНП «ІТФ» створених посібників впливає на результати, отримані майбутніми провізорами за підсумками практичних занять і ПМК з цієї дисципліни. Очевидним також є й те, що використання розроблених посібників впродовж вивчення ДПНП «ІТФ» більш значно вплинуло на результати, отримані під час виконання практичних частин ПМН (f > f*, f = 18,095, f* = 2,290 в табл. 7), що свідчить на користь їх використання саме з метою формування ІТ- компетентності суб'єктів освітнього процесу.

Аналізуючи результати ПМК з ДПНП «ІТФ» (табл. 8), ми також дійшли висновку, що вони залежать від того, використовували чи не використовували суб'єкти освітнього процесу створені посібники під час вивчення цієї ДПНП.

Цей висновок став можливим тому, що для всіх дослідних груп спостерігалась зміна середнього арифметичного значення балів результатів ПМК № 2 в порівнянні з результатами ПМК № 1 (талб. 8).

Варто зазначити, що модуль № 2 ДПНП «ІТФ» є набагато складнішим за теоретичним матеріалом, ніж модуль № 1, тому його вивчення саме на теоретичному рівні для суб'єктів освітнього процесу завжди відбувається важче.

Якщо порівнювати результати ПМК (теоретична частина), то можна зробити висновок, що найбільше (-17,99%) середнє арифметичне значення отриманих балів змінилось для суб'єктів освітнього процесу ІІ групи (табл. 8), хоча воно за результатами ПМК № 1 саме для цієї категорії майбутніх фахівців не було найменшим (31,15 бала). Таку динаміку, на наш погляд, можна пояснити виключно нерегулярним використанням створених посібників під час вивчення модуля № 2 ДПНП «ІТФ» майбутніми провізорами, що не сприяло ефективному формуванню їх ІТ-компетентності на теоретичному рівні.

Середнє арифметичне значення результатів ПМК (теоретична частина) для суб'єктів освітнього процесу ІІІ групи (табл. 8) зменшилось на 3,87%, хоча саме вони мали найвищий бал (31,68 бала) за результатами ПМК № 1 щодо теоретичної підготовки в процесі формування ІТ- компетентності. Це, на наш погляд, пояснюється достатньо високим рівнем знань майбутніх провізорів на момент початку вивчення ДПНП «ІТФ», котрий частково компенсував для них нерегулярне використання створених посібників упродовж вивчення модуля № 1.

Таблиця 5

Умови дослідження, в яких передували особи, котрі вивчали ДПНП «ІТФ»

Таблиця 6

Результати ПМК з ДПНП «ІТФ»

У той самий час очевидним є й те, що найменше (-2,87%) середнє арифметичне значення результатів ПМК (теоретична частина) змінилось для суб'єктів освітнього процесу І групи (табл. 8). Це, на нашу думку, можна пояснити тим, що впродовж вивчення ДПНП «ІТФ» вони постійно використовували створені посібники, що сприяло найбільш ефективному набуттю ними теоретичних знань під час формування ІТ-компетентності.

Якщо порівнювати результати ПМК (практична частин), то можна зробити висновок, що найбільше (+37,58%) середнє арифметичне значення балів змінилось для суб'єктів освітнього процесу ІІІ групи (табл. 8), хоча воно за підсумками ПМК № 1 саме для цієї категорії майбутніх фахівців було найменшим (20,09 бала). Таку динаміку, на наш погляд, можна пояснити виключно регулярним використанням створених посібників під час вивчення модуля № 2 ДПНП «ІТФ» майбутніми провізорами, що максимально сприяло ефективному набуттю ними умінь і навичок, а також формуванню їх ІТ-компетентності. Але варто зазначити, що за підсумками 2-х модулів середнє арифметичне значення результатів ПМК (практична частина) для суб'єктів освітнього процесу цієї групи було найнижчим (23,86 бала), тому що вони так і не змогли надолужити під час вивчення модуля № 2 з використання створених посібників ті втрати в процесі формування ІТ- компетентності, які мали місце за рахунок нерегулярного використання створених посібників під час вивчення модуля № 1 ДПНП «ІТФ».

Зважаючи на те, що кожний суб'єкт освітнього процесу ІІ групи на момент початку вивчення ДПНП «ІТФ» вже володів ІТ-компетентністю певного рівня, котра була сформована під час навчання ДПНП «ЄСКГ», тому середнє арифметичне значення результатів ПМК № 1 (практична частин) для них (табл. 8) було найбільшим (22,75 бала). Така ж тенденція мала місце і для результатів ПМК № 2 (практична частина) навіть за умови, що вони нерегулярно використовували створені посібники впродовж вивченн...