Особливості організації й проведення виробничої практики майбутніх фельдшерів на засадах компетентнісного підходу

— сприяти ефективному використанню кадрових ресурсів в галузі охорони здоров'я [7, с. 16].

Реалізація основних завдань та принципів Болонської декларації в медичній освіті України дозволить підняти її до рівня міжнародних стандартів та сформує у медичних спеціалістів здатність до навчання протягом всього життя, що сприятиме покращанню надання медичної допомоги населенню нашої країни. Реальний стан підготовки майбутніх фельдшерів засвідчує, що, на жаль, медична професійна освіта переживає кризові явища. Підготовка медичних працівників в Україні не повною мірою відповідає рівню загальноєвропейських стандартів [7, с. 18].

Звернемося до поняттєво-термінологічного осмислення засад компетентнісного підходу для досліджуваної проблеми, що дасть змогу краще з'ясувати особливості організації й проведення виробничої практики майбутніх фельдшерів.

Компетентність - семантично первинна категорія і представляє собою інтеріоризовану (привласнення особистісного досвіду) сукупність, систему, якийсь «психологічний» багаж людини. Звідси «компетентна» у своїй справі людина означає «обізнаний, що є визнаним знавцем в будь-якому питанні, авторитетний, повноправний, що володіє колом повноважень, здатний». Отже, відмінність «компетенції» і «компетентності» полягає в тому, що компетенція являє собою інституційне поняття, що визначає статус будь-якої особи, а компетентність, у свою чергу, є поняттям функціональним [5, с. 112].

За баченням Е.Ф. Зеєра на основі сучасного освітнього процесу виокремлюють такі базові компетентності майбутнього фахівця: прийняття активної життєвої і професійної позиції; відповідальність за власне благополуччя і за стан суспільства. здатність до самоорганізації; орієнтація на соціальне і професійне самовизначення і самореалізацію; освоєння основних соціальних навичок, практичних умінь у галузі економіки і соціальних стосунків; здатність входження в глобалізований світ, у відкрите інформаційне співтовариство; толерантність, уміння вести діалог, шукати і знаходити змістовні компроміси; досягнення сучасного загальнокультурного рівня; правова культура [4, с. 114].

Поняття «професійна компетентність» у працях педагогів розглядається як сукупність знань і вмінь; обсяг навичок виконання професійних завдань; комплекс особистісних якостей, зокрема професійно значущих; вектор професіоналізації; єдність теоретичної та практичної готовності до праці; здатність здійснювати складні види куль - туровідповідної діяльності тощо [1, с. 123; 2, с. 54].

Професійна компетентність, за С.О. Сисоєвою, - одна з провідних якостей сучасного фахівця, яка передбачає, окрім технологічної підготовки, цілу низку інших якостей, які мають позапрофесійний або надпрофесійний характер. але водночас є необхідними сьогодні кожному фахівцю. Це, перш за все, такі якості особистості як самостійність, здатність приймати відповідальні рішення, творчий підхід до будь-якої справи. уміння доводити справу до кінця і постійно вчитися. Також до таких якостей фахівця можна віднести гнучкість мислення. абстрактне, системне й експериментальне мислення, уміння вести діалог, комунікабельність, здатність до співробітництва тощо [8, с. 97].

А.К. Маркова розглядає такі види професійної компетентності: спеціальну - у межах конкретної спеціальності, володіння власне професійною діяльністю, здатністю проектувати свій подальший професійний розвиток; соціальну - у сфері спілкування і взаємодії, а також відповідальність за результати своєї діяльності; персональну - у сфері пошуку способів покращення результатів своєї роботи, підвищення ефективності праці за рахунок використання власних індивідуально-особистісних особливостей і професійно-психологічного потенціалу; поліпрофесійну як складову практично всіх видів праці; екстремальну - компетентність дій в екстремальних ситуаціях; аутокомпетентність - компетентність у галузі свого внутрішнього світу, тобто наявність адекватного уявлення про себе, свої якості, особливості, здатності, потреби, цілі, мотиви, ціннісні орієнтації [6, с. 81].

Варто зазначити, що компетентний спеціаліст володіє всім арсеналом методів у своїй професійній галузі, що дозволяє йому варіювати їх використання відповідно до кожної конкретної ситуації, обираючи оптимальний [2, с. 36].

1. Комплексною системою підготовки майбутніх фельдшерів до професійної діяльності (мета, завдань, зміст, форми, методи, засоби організації навчально-виховного процесу; технології і науко - ві-методики навчання під час виробничої практики, які передбачають: оволодіння майбутніми фельдшерам відповідною системою теоретичних знань (з анатомії, фізіології, цитології, біохімії, які виступають предметом засвоєння у процесі становлення фельдшера) з формування системи цінностей в наданні кваліфікованої допомоги всім людям (бажання допомогти пацієнтам, любов і повага до людей, самовідданість, почуття відповідальності), спеціальних умінь, системами практичних навичок для догляду за хворими).

2. Професійною спрямованістю майбутніх фельдшерів для поглиблення професійних вмінь та навичок, власного професіоналізму (задіяння спеціально-структурованого навчального матеріалу для формування готовності до виконання професійних обов'язків з відповідним рівнем компетентності; розкриття особистості з формуванням професійних компетенцій, творчих інтересів, цілеспрямованості на фахову реалізацію; впровадження ефективних методик і технологій навчання з використанням інтерактивних технологій за визначеними фаховими програмами, принципами, підходами; актуалізація професійних навичок для впровадження різноманітних прийомів і нових методів, технологій фахової роботи; використання аналітичних і організаційних здібностей для застосування інновацій у власній системі роботи; впровадження навченості упродовж усього життя до нових знань, вмінь та навичок із практичною задіяністю їх у фаховій діяльності).

Таким чином, аналіз науково-педагогічних джерел, освітньо-нормативних документів з організації навчально-виховного процесу медичних навчальних закладах надає можливість визначити особливості організації й проведення виробничої практики майбутніх фельдшерів на засадах компетентнісного підходу, які впливають на якість їх професійної підготовки:

- соціальною потребою професійної діяльності майбутніх фельдшерів (соціальне замовлення змінюється з кожним новим етапом розвитку суспільства, з'являється потреба в удосконаленні та реформуванні системи охорони здоров'я. Дана потреба виражається в замовленні суспільства і виконує роль системоутворюючого фактора в медичній системі освіти. Соціальне замовлення майбутніх фельдшерів виражається в загальній меті системі охорони здоров'я: удосконаленні системи підготовки і підвищення кваліфікації майбутніх фельдшерів, забезпеченні всебічного особистіс - ного розвитку майбутніх фельдшерів, підготовленості їх до успішного виконання своїх фахових обов'язків, відповідно до поставлених завдань).