Сучасні оздоровчі технології, які використовуються в процесі адаптивного фізичного виховання школярів

Зважаючи на вище викладене, та накопичених наукових знань з даної проблематики, все це потребує систематизаціїї та узагальнення, що і буде розглянуто в даній статті.

Зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Роботу виконано згідно зі Зведеним планом НДР у сфері фізичної культури та спорту на 2010-2015 рр. Міністерства освіти і науки України за темою 3.7 "Вдосконалення біомеханічних технологій у фізичному вихованні, реабілітації та спорті з урахуванням індивідуальних особливостей моторики людини" (номер державної реєстрації 0111U001734); згідно зі планом НДР НУФВСУ на 20162020 рр. за темою 3.13 "Теоретико-методичні основи здоров'я формуючих технологій у процесі фізичного виховання різних груп населення" (номер державної реєстрації 0116U001615).

Мета роботи - систематизувати науковий пласт знань впроваджуваних оздоровчих технологій в процес АФВ школярів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Світова тенденція до зростання кількості осіб з особливими потребами, зокрема спонукає наукове співтовариство йти шляхом пошуку найбільш ефективних педагогічних методів і прийомів спрямованих на мобілізацію всіх компенсаторних можливостей, що буде сприяти їх успішній соціалізації [6,14].

Саме питання соціально-гуманістичних засад адаптивної фізичної культури та соціальної інтеграції осіб з обмеженими можливостями і впровадження в їх в українське суспільство, розглянуто в роботі І.О. Когут [14]. Автором було розроблено концепцію, яка складається зі стратегії (мети, завдань, умов реалізації), передумов створення, показників ефективності та основних педагогічних заходів досягнення поставленої мети (з'ясування механізму побудови гуманістично орієнтованого освітнього процесу у вищих навчальних закладах, обґрунтування стрижневих положень гуманізації навчального процесу при підготовці фахівців сфери фізичної культури і спорту, опрацювання технології формування гуманістично орієнтованого фахівця сфери фізичної культури і спорту).

Запропонована дослідником концепція забезпечує гуманізацію процесу підготовки фахівців сфери фізичної культури і спорту на підставі формування загальнолюдських цінностей в умовах сучасних тенденцій трансформації вищої освіти, і є теоретичним підґрунтям її подальшого розвитку. А також сприяє осмисленню основних закономірностей розвитку вітчизняної системи освіти в контексті реалізації гуманістично орієнтованого навчально-виховного процесу, що приведе до вдосконалення освіти й фізичної культури і спорту як важливих складових розвитку суспільства [14].

Враховуючи багатовекторність оздоровчих технологій, які використовувались в процесі АФВ, в даній статті ми зосередемо свою увагу на напрямках сучасних форм рухової активності та інформаційних технологіях.

Аналіз літератури з проблеми сучасних оздоровчих технологій, які використовуються в процесі АФВ школярів показав, що науково-методичне забезпечення з цього питання все ще залишається недостатнім, хоча існує ряд дослідницьких робіт в цьому напрямку [2,5,16].

На підставі виявлених особливостей психофізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку з порушенням слуху Т.С. Голозубець [2] теоретично обґрунтувала й експериментально перевірила ефективність методики використання креативних засобів АФВ, до якої належать вправи балету, елементи ритмопластики, тілесно-орієнтованої психотехніки актора, психогімнастика, гімнастику з використанням фітболів, корекційні рухливі ігри тощо [2].

О.А. Юрченко [11,21] під керівництвом В.О. Кашуби було розроблено модульну технологію корекції порушень просторової організації тіла дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором. Розроблена модульна технологія корекції порушень просторової організації тіла дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором складалась із трьох етапів та шести модулів.

Втягувальний етап був спрямований на визначення особливостей просторової організації тіла та фізичної підготовленості молодших школярів з послабленим зором, а також на адаптацію організму до занять фізичними вправами [21].

Кореційний етап. Мета цього етапу - на корекція окремих показників просторової організації тіла та фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором, які були визначені за результатами констатувального експерименту [21].

Підтримувальний етап був спрямований на підтримку досягнутого рівня показників просторової організації тіла та фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором [21].

Представлена технологія складалась із наступних модулів:

1 - інформаційний модуль;

2 - модуль корекції порушень біогеометричного профілю постави;

3 - модуль корекції порушень вертикальної стійкості тіла;

4 - модуль корекції порушень динамічної постави;

5 - модуль удосконалення фізичної підготовленості;

6 - модуль рухливих сюжетно-рольових ігор [21].

Автором наприкінці технології рекомендувалось проводить "Свято здоров'я", у якому відбувались вікторини для оцінки теоретичних знань, а також конкурси на зразкове відтворення вправ, які сприяють корекції порушень просторової організації тіла. До програми "Свято здоров'я" також входили різні естафети, рухливі ігри та забави [21].

В роботі П.Ф. Пиптюк [16] під керівництвом Н.Г. Байкіної, здійснювалася корекція рухової сфери в глухих школярів засобами оздоровчого туризму у вигляді туристичного зльоту в поєднанні з мовними іграми.

Автором на зльотах пропонувались різноманітні конкурси на:

S кращу організацію туристичної праці у групі;

S кращу туристичну подорож;

S на кращий фотознімок про похід;

S на кращу самодіяльність;

S на кращий туристичний фільм [16].

З метою корекції порушень координаційних здібностей дітей молодшого шкільного віку з вадами слуху в процесі фізичного виховання під керівництвом О.М. Бондар, В.В. Джевагою [4], розроблено технологію, яка складається з трьох етапів:

I - початковий етап, який був спрямований на визначення особливостей координаційних здібностей та фізичного розвитку молодших школярів з вадами слуху, а також на адаптацію організму до занять фізичними вправами;

II - корекційно-розвиваючий етап, який був спрямований на цілеспрямований розвиток та корекцію порушень окремих видів кооридаційних здібностей, які були визначені за результатами констатувального експерименту;

III - підтримуючий етап, який був спрямований на підтримку на досягнутому рівні різних проявів координаційних здібностей молодших школярів.

Необхідно відзначити, що авторами вперше, використовувались технічні засоби з нестійкою опорою (балансувальні платформи "BOSU"), які спрямовані на корекцію порушень координаційних здібностей дітей молодшого шкільного віку з вадами слуху в процесі фізичного виховання [4].

Для підвищення рівня теоретичних знань і практичних умінь з питань здоров'я, особливостей формування здорового способу життя, розвитку інформаційно - культурної особистості та оптимізації освітнього процесу використовуються інформаційні технології [3,12,13,17].

Серед інформаційних технологій, які використовуються в процесі АФВ можна виділити наступні: комп'ютеризовані тренажерні стенди; діагностичні комплекси; інформаційно - методичні системи.

Для підвищення ефективності процесу АФВ школярів з порушенням слуху А.Н. Денисевичем [3] використовувались комп'ютеризовані тренажерні стенди, які дозволяють здійснювати сполучення рухових дій з процесом інформаційного спілкування.

Педагогічний експеримент автора показав, що найбільш ефективним методом програмування рухових завдань для учнів з порушенням слуху з використанням комп'ютерних технологій є використання "рухових ігор" і методу "додаткових завдань" з акцентованим впливом на "відстаючі" якості і функції організму дітей [3].

Для діагностування особливостей і визначення ступеня рухових порушень І.В. Хмельницькою [17] було розроблено діагностичні комплекси комп'ютерного моніторингу моторики школярів, з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку, які включають пакети прикладних програм "БіоВідео" (рис. 1) та "Індивід".

Програма "БіоВідео" дозволяє отримувати біомеханічні характеристики як окремих біоланок, так і всього тіла людини. Прикладне програмне забезпечення "БіоВідео" включає чотири модулі:

? модуль конструювання моделей опорно-рухового апарату (ОРА) людини;

? модуль визначення координат точок відносно соматичної системи відліку;

? модуль розрахунку біомеханічних характеристик рухової дії за координатами моделі ОРА людини;

? модуль побудови біокінематичної схеми тіла людини за відеограмою рухових дій [17].

Розроблене автором [17] прикладне програмне забезпечення автоматизованої системи "Індивід" дозволяє визначити такі психомоторні показники: сенсомоторні реакції; швидкість переключення уваги; зорову пам'ять; сприймання часу; урівноваженість нервових процесів; реакцію на об'єкт, що рухається. ППЗ "Індивід" складається з 10 модулів: "Таблиця", "Маятник", "Трикутник", "Квадрат", "Складна сенсомоторна реакція: фігури трикутник-круг", "Складна сенсомоторна реакція: фігури квадрат-круг", "Урівноваженість нервових процесів", "Зорова пам'ять", "Переключення уваги", "Сприймання часу".

Яскравим прикладом застосування мультимедійних інформаційних технологій в процес АФВ являється інформаційно-методична система "Osanka" [7] (рис. 2).

А - Головне вікно програми "Osanka" Б - Вікно програми "Osanka" - "Меню"

Рис. 2. Основні вікна програми "Osanka", (роздрук з екрана монітора) [7]

Меню програми "Osanka" являє собою сторінковий елемент управління з вкладинками й гіперпосиланнями. На панелі робочого вікна знаходяться такі вкладинки: Вкладинка "Настройка"; Вкладинка "Полезно знать"; Вкладинка "Контроль осанки"; Вкладинка "Комплексы физических упражнений"; Вкладинка "Видеоуроки"; Вкладинка "О программе" [7].

Аналіз спеціальної науково-методичної літератури [8,10] свідчать про те, що регуляція ортоградної пози людини належить до числа найактуальніших педагогічних проблем АФВ. Питання корекції та профілактики порушень постави молодших школярів до сьогодні, на жаль, не знаходять належного відображення в теорії й методиці АФВ.

Під керівництвом В.О. Кашуби, З.Х. Насраллах [9], було розроблено технологію корекції порушень постави слабкочуючих дітей молодшого шкільного віку в процесі АФВ основою, якої стала мультимедійна система "Osanka".

Розробляючи технологію корекції порушень постави слабкочуючих молодших школярів, автор [7] дотримувався ряду умов:

S програмування, планування засобів АФВ проводилися з урахуванням індивідуальних особливостей порушень постави та рухової сфери слабкочуючих молодших школярів;

S регламентація, суворе дозування навантажень і адекватність їх застосування;

S систематичне використання фізичних вправ, спрямованих на корекцію сколіотичної постави (фахівцем враховувались особливості гоніометрії тіла, біомеханічні характеристики вертикальної стійкості тіла молодших школярів, отримані в ході проведення констатуючого експерименту);

S систематичне використання фізичних вправ, спрямованих на удосконалення вертикальної стійкості тіла, на розвиток природних локомоцій школярів і формування "м'язового корсета";

S систематичне використання фізичних вправ, спрямованих на профілактику порушень опорно-ресорних

властивостей стопи;

S використання інформаційно-методичної системи "Osanka" для інтегрування освітньої, виховної та оздоровчої діяльності у навчальний процес із фізичної культури.

У роботі А.А. Дяченко [5], під керівництвом В.О. Кашуби було розроблено технологію корекції порушень постави дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором.

Технологія складається із таких блоків: інформаційно-навчаючого (теоретичного) блоку (частина блоку реалізована у аудіо-програмі "Школа постави"); моніторингу стану моторики та корекційних блоків, згрупованих по спрямованості впливу:

> на формування навику правильної постави;

> удосконалення вертикальної стійкості тіла;

> корекції та профілактики порушень постави;

> блока рухливих і сюжетних ігор;

> блока комплексів вправ для зорового аналізатора (вправи даного блоку переважно були реалізовані під час виконання вправ для корекції порушень постави).

ключення до складу технології блоку аудіопрограми "Школа постави" (рис. 3) обумовлено тим, що компенсація порушень зору відбувається, зокрема, за рахунок слуху та необхідною умовою ефективного виконання вправ молодшими школярами з послабленим зором, є навчання поєднанню м'язових відчуттів зі звуковим фоном. Реалізація звукового супроводу при виконанні комплексів вправ можлива при використанні озвучених м'ячів, хлопків, музики [5].

Рис.3. Структура аудіопрограми "Школа постави" [5]

Аудіопрограма "Школа постави" була розроблена грунтуючись на тому, що АФВ для дітей молодшого шкільного віку має величезне значення не тільки як важливий корекційно-виховний засіб подолання дефектів фізичного розвитку, але й відіграє значиму роль у розвитку особистісних якостей, зокрема, пізнавальних процесів, а також застосовувалась, як ефективний засіб естетичного виховання та розвитку творчих здібностей, формування особистості, збагачення інтелектуальної сфери дитини.Висновок