Методика підготовки майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методика підготовки майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації

І.П. Сірак, аспірант кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Анотація

У статті пропонуються етапи авторської методики підготовки майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації, розробленої у відповідності до загальноприйнятих методологічних вимог, що висуваються до розробки методик: концептуальність, системність, керованість, ефективність. Визначено мету, завдання, очікуваний результат кожного із запропонованих етапів та методи, які для використовувалися. У процесі формування готовності майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації застосовано наступні методи: ігрові методи (розігрування ролей, ділова гра, ігрове проектування та ін.), неігрові (аналіз конкретних і класичних медичних ситуацій, метод «інциденту»; проблемні лекції; побудова індивідуальних освітніх траєкторій професійної самореалізації майбутніх медичних сестер; інтерактивні методи («Мікрофон», «Мозковий штурм», «Поміч», «Ажурна пилка», «Коло ідей», «Метод прес», гра «не помилися» та ін.); рольові ігри; метод моделювання комунікативних ситуацій; бесіди; творчі завдання; аналіз і розв'язання квазіпрофесійних ситуацій та ін. Експериментальне дослідження проводилося на базі Вінницького медичного коледжу імені акад. К.Д. Заболотного. Кількісний та якісний аналіз результатів апробації педагогічних умов та методики формування готовності майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації констатував позитивну динаміку досліджуваної якості.

Ключові слова: методика; майбутні медичні сестри; підготовка; професійна самореалізація.

Аннотация

Ключевые слова: методика; будущие медицинские сестры; подготовка; профессиональная самореализация.

Abstract

Keywords: future nurses; professional self- fulfillment (self-realization); readiness of future nurses for their professional self-realization; criteria, indicators, levels of readiness of future nurses for their professional self-realization; pedagogical conditions; method of the formation of readiness of future nurses for their professional self- fulfillment.

Актуальність. Майбутні медичні сестри мають бути освіченими, конкурентоспроможними, мобільними, самостійним у прийнятті рішень, відповідальним за наслідки своєї діяльності та готовими до самореалізації у професійній діяльності. Сьогодні зростає потреба сучасної медицини в медичних сестрах з якісною фаховою підготовкою, що відповідала б світовим стандартам, у фахівцях, здатних до ефективної професійної самореалізації у медичній галузі.

Модернізація медичної галузі в Україні потребує переосмислення основних напрямів професійної підготовки медичних працівників, зокрема, медичних сестер. Нині одним з пріоритетних напрямів медичної освіти є становлення творчої особистості фахівця, здатного до професійної самореалізації, адже нереалізованість у професії призводить до невдоволення нею.

Рівнем підготовки медсестринських кадрів не повністю задоволені і лікувально-профілактичні заклади нашої країни. Насамперед зауваження висуваються до практичної професійної підготовки медичної сестри.

Аналіз останніх джерел та публікацій (Analysis of recent researches and publications). У контексті дослідження особливої теоретико-методологічної ваги набувають наукові розробки проблеми вищої медичної освіти, висвітлені в працях таких науковців, як Т. Бабенко, О. Бастракова, А. Борисюк, І. Булах, О. Волосовець, Ю. Вороненко, Л. Дудікова, І. Кузнецова, Л. Логуш, М. Мруга, О. Неловкіна-Берналь, М. Осійчук, М. Тимофієва, С. Тихолаз, Н. Шигонська, О. Юдіна та ін.; шляхів розвитку медсестринської освіти: Н. Білім, О. Горай, О. Гуменюк, Т. Закусилова, О. Ковальчук, К. Куренкова, Ю. Лавриш, О. Маркович, С. Мухіна, Т. Павлюк та ін.

Мета (Purpose). Метою даної роботи є обґрунтування методики підготовки майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації.

Методи (Methods). У процесі роботи над статтею застосовано такі методи науково-педагогічного дослідження як: аналіз, синтез, узагальнення, вивчення досвіду, моделювання.

Результати (Results). Розроблена нами методика формування готовності майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації передбачає розвиток досліджуваної якості студентів за етапами: пропедевтично-ціннісним, пізнавально-базовим, конструктивно-процесуальним, узагальнювально-корекційним. Зазначимо, що поділ на етапи є умовним, оскільки процес формування готовності майбутніх медичних сестер до професійної саморелізації є цілісним.

Експериментальна методика поєднує прямий та опосередкований шляхи формування готовності майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації, тобто передбачає спеціальну діяльність аудиторну та позааудиторну з формування досліджуваної якості та виховні впливи, що здійснювалися в процесі вивчення майбутніми медсестрами дисциплін: «Репродуктивне злоров'я та планування сім'ї», «Історія медицини та медсестринства», «Основи медсестринства», «Медсестринство у внутрішній медицині», «Медсестринство в хірургії», «Медсестринство в педіатрії», «Медсестринство в акушерстві», «Медсестринство в гінекології», «Медсестринство в інфектології», «Медсестринство в офтальмології», «Медсестринство в отоларингології», «Медсестринство в онкології», «Медсестринство в дерматології та венерології», «Медсестринство в сімейній медицині», «Медсестринство в геронтології, геріатрії та паліативній медицині», «Медсестринство в неврології», «Медсестринство в психіатрії та наркології», «Громадське здоров'я і громадське медсестринство», «Медсестринська етика та деонтологія», «Медична та соціальна реабілітація», «Анестезіологія та реаніматологія», «Військово-медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій», «Основи охорони праці та охорони праці в галузі» та ін.

Перебіг формувального етапу експерименту передбачав наступні заходи:

- відповідно до кожного із структурних компонентів готовності майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації визначення змісту етапів формування цієї готовності;

- визначення й упровадження комплексу форм, методів, засобів і прийомів для розв'язання завдань кожного з розроблених етапів методики формування готовності майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації;

- експериментальна перевірка ефективності запропонованих педагогічних умов, форм, методів, прийомів;

- порівняння одержаних після експерименту даних з початковими даними діагностування готовності майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації.

Метою пропедевтично-ціннісного етапу було сприяння формуванню мотивів професійної самореалізації, цілей, інтересів, відповідних ціннісних орієнтацій, ставлення до професії медичної сестри й до професійної самореалізації; потреби студентів медичного коледжу у професійній самореалізації, установки на самоздійснення; спрямованості на досконале оволодіння фаховими знаннями й на професійну самореалізацію; усвідомлення значущості своєї діяльності та необхідності професійної самореалізації.

Для розв'язання цих завдань застосовувалися такі методи й прийоми: проблемні творчі завдання; інтерактивні методи; розв'язання проблемних ситуацій; імітаційне моделювання.

В імітаційному моделюванні професійної діяльності майбутніх медичних сестер ми використовували ігрові методи (розігрування ролей, ділова гра, ігрове проектування та ін.) та неігрові (аналіз конкретних і класичних медичних ситуацій, метод «інциденту», дія за інструкцією та ін.).

Під час експерименту використовували різні види ситуацій: ситуація-проблема, ситуація-оцінка, ситуація-ілюстрація, ситуація-вправа тощо.

Вважаємо, що цілеспрямоване розв'язання таких та інших проблемних ситуацій сприяє формуванню мотивації самореалізації майбутніх медичних сестер, оскільки цьому сприяє стимулювання студентів до вирішення поставленої задачі в ситуації, формулюння гіпотези, побудови логіки дій, пошуку методів і способів дій, розробці плану дій, аналізу та коригування здійснених дій; студенти мають аргументувати свою позицію по відношенню до діяльності, проявити активність тощо.

Метою пізнавально-базового етапу є спрямованість на підвищення рівня засвоєння фахових знань; самостійності мислення; емпатійності; сформованості особистісних якостей (відповідальності, вимогливості, сумлінності, рішучості, наполегливості, самовладання та ін.), позитивної професійної «Я-концепції».

Для цього ми використовували методи: проблемні лекції; побудова індивідуальних освітніх траєкторій професійної самореалізації майбутіх медичних сестер; інтерактивні методи («Мікрофон», «Мозковий штурм», «Поміч», «Ажурна пилка», «Коло ідей», «Метод прес», гра «не помилися» та ін.). Використовувалися елементи змішаного навчання та «перевернутого» навчання.

Оскільки пізнавально-базовий етап був спрямований головним чином на розвиток когнітивно-особистісного критерію готовності майбутніх медичних сестер до професійного саморозвитку значну увагу було приділено посиленню змісту нормативних дисциплін матеріалом, що прямо чи опосередковано пов'язаним із професійною самореалізацією.

Для розвитку такого показника, як, наприклад, самостійність мислення, під час вивчення курсу «Медсестринство в акушерстві» нами розроблено методичні матеріали для організації самостійної роботи студентів. У матеріалах подано питання для самоконтролю, задачі для самоконтролю, тести.

Наприклад, під час вивчення теми «Біомеханізм пологів при передньому та задньому виді потиличного передлежання плода» студентам пропонується для самостійного опрацювання наукова література; запропоновано тести та питання для самоконтролю:

- Що таке біомеханізм пологів?

- Що таке ведуча точка?

- Яким розміром проходить голівка через таз при передньому виді потиличного передлежання?

- Яким розміром проходить голівка через таз при задньому виді потиличного передлежання?

- Назвіть точку фіксації при передньому виді потиличного передлежання.

- Назвіть точки фіксації при задньому виді потиличного передлежання.

- Назвіть основні моменти біомеханізму пологів при передньому виді потиличного передлежання.

- Назвіть основні моменти біомеханізму пологів при задньому виді потиличного передлежання.

Також студентам пропонувалися тести для самоконтролю, наприклад:

1. Лінія, яка з'єднує середини всіх прямих розмірів тазу: а) ведуча лінія; б) провідна вісь таза; в) анатомічна кон'югата; г) зовнішня кон'югата.

2. При передньому виді потиличного передлежання голівка прорізується: а) великим косим розміром; б) середнім косим розміром; в) вертикальним розміром; г) малим косим розміром.

3. При задньому виді потиличного передлежання голівка прорізується: а) великим косим розміром; б) середнім косим розміром; в) вертикальним розміром; г) малим косим розміром.

4. Що є провідною точкою при передньому виді потиличного передлежання? а) велике тім'ячко; б) мале тім'ячко; в) середина стріловидного шва; г) потилична кістка.

5. Що є провідною точкою при задньому виді потиличного передлежання? а) велике тім'ячко; б) мале тім'ячко; в) середина стріловидного шва; г) потилична кістка.

6. Точкою фіксації при задньому виді потиличного передлежання є: а) межа волосистої частини лоба, підпотилична ямка; б) підпотилична ямка, надперенісся; в) верхня щелепа, підпотилична ямка; г) надперенісся, потиличний горб.

Метою конструктивно-процесуального етапу є спрямованість на формування практичних професійних умінь та навичок; творчої активності, на максимально повну актуалізацію і реалізацію фахових умінь у процесі практики, вміння творчо вирішувати професійні завдання; здатність до взаємодії (уміння та навички професійного спілкування) з пацієнтом, лікарем, іншими медичними сестрами, родичами пацієнта; підвищення рівня самостійності у ква- зіпрофесійній діяльності.

На конструктивно-процесуального етапі використовувалися такі методи і прийоми: рольові й ділові ігри; метод моделювання комунікативних ситуацій та ін.

На конструктивно-процесуального етапі впроваджувалися з-поміж інших такі форми роботи, як: проведення олімпіал з окремих навчальних дисциплін («Медсестринство в геронтології, геріатрії та паліативній медицині» та ін.), конкурсу фахової майстерності «Ескулап», конкурсу професійної майстерності «Кращий за фахом», тижневика до Всесвітнього дня психічного здоров'я, підготовка й проведення флеш-мобу в рамках акції боротьби з цукровим діабетом присвячений всесвітньому Дню здоров'я 7 квітня, флеш-мобу «Єдина країна» тощо.

Розкриємо особливості використання одного з методів, а саме, ділової гри.

Погоджуємося з С. Лавренко стосовно того, що ділова гра відображає сутність майбутньої професії, адже включає у свою структуру всі професійно значущі елементи кваліфікаційної характеристики, готує студентів до професійної діяльності та дозволяє подолати ситуацію, що склалася у вищій школі, при якій випускники ВНЗ набувають професійних знань, але не розвивають умінь і навичок, необхідних для їх ефективного застосування.

Наведемо приклад проведення ділової гри «Хронічна серцева недостатність».

Мета гри: виявити серед студентів ініціативних, творчих учнів з лідерськими та організаторськими якостями; розвивати творчі здібності та ініціативність шляхом залучення до колективних, пошукових форм роботи; сприяти зміцненню знань з вивченої теми.

Очікувані результати: розробити проект ділової гри для практичного заняття.

Оснащення: медсестринська історія хвороби, лист сестринської оцінки стану пацієнта, температурний лист, тонометр, секундомір, фонендоскоп, набір лікарських засобів

Хід гри

* Вступне слово (у вступному слові наводиться аргументація доцільності проведення даної гри, висвітлюється мета).

Розподіл на креативні групи.

Всі учасники розподіляються по 3 студенти. Відповідно займають місця за столами.

Перед початком гри кожній команді пропонується висловити, щоб вони хотіли отримати для себе від даної гри. Всі висловлювання учасників записуються на одному листі під назвою «Очікувані результати»

Розподіл ролей.

Перед учасниками лежать бейджики з назвами посад (медична сестра, пацієнт з хронічною серцевою недостатністю, родич пацієнта, експерт, провідний експерт), а також вони отримують коротеньку інструкцію щодо функцій кожного з них. Викладач пропонує розподілити посади в креативних групах, записати імена на бейджиках, а в групі експертів обрати провідного експерта.

Презентація креативних груп.

Учасникам кожної групи пропонується придумати:

- причину ХСН, скарги (проблеми) пацієнта;

- провести м/с оцінку стану пацієнта;

- заповнити медсестринську історію хвороби;

- скласти план догляду по кожній проблемі;

- продемонструвати практичні навики

- назвати очікувані результати при оцінці м/с втручань

Оцінювання роботи кожної малої групи відбувається шляхом виставлення балів (максимальна кількість балів - 5) кожним експертом.

Квест-експрес. Команди можуть отримувати бонуси в балах за кожну правильну відповідь, якою доповнюють своїх конкурентів.

II етап (робота над проектом)

Креативній групі пропонується обговорити та визначити як саме вони будуть розробляти свій проект. Якщо заходи дублюються, експерти знімають бали за повторення

Створення критеріїв оцінювання заходу.

Командам-учасникам та експертам пропонується скласти шкалу критеріїв оцінювання до проекту, які б гарантували вдалість його проведення. Після презентації групами своїх проектів експерти оцінюють його окремо за кожним критерієм.

Робота над проектом.

На звороті пояснювальної записки студенти знайдуть завдання, яке повинен виконати кожен представник креативної групи, відповідно до обраної посади. Працювати над тим чи іншим етапом студенти можуть колективно, але за свою ділянку роботи відповідає конкретно обрана людина. Також можна радитись з експертами у разі виникнення труднощів чи запитань.

Заключний етап.

Презентація проекту.

Оцінки експертів (відповідно до критеріїв)

Підрахунок бонусів і балів.

У кінці ділової гри відбувається нагородження команди-переможця спеціальним призом.

Варто додати, що в цій діловій грі:

• пацієнт - відповідає за відтворення скарг ХСН відповідно до ступеню тяжкості і стадії хвороби;

• медична сестра - відповідає за етапи м/с процесу відповідно для конкретного пацієнта;

• родичі пацієнта - отримують інформацію від м/с про особливості догляду за їх пацієнтом, особливостями харчування, режимом, отримують навчання необхідних навичок;

• експерти - оцінюють згідно критеріїв виконання всіх завдань, та надають консультативну інформацію при роботі над проектом.

Викладач контролює виконання завдань і їх оцінку експертами, підводить підсумки в кінці демонстрації проекту.

На конструктивно-процесуального етапі організовано й проведено конкурс професійної майстерності майбутніх медичних сестер «Кращий за фахом». Конкурс орієнтований на випускників вищих медичних навчальних закладів I-II рівнів акредитації за спеціальністю «Сестринська справа». Основна мета таких заходів - підвищення престижу професії та професійного рівня студентів, а також формування творчої та наукової медичної еліти України.

Заключним етапом є узагальнювально-корекційний, його мета полягає у спрямованості на розвиток здатності до самопроектування власних професійних якостей, самоорганізації, самоуправління своєю діяльністю; розвиток здатності до рефлексії; здатності до саморегуляції; розвиток вмінь оцінити й коригувати результати власної професійної підготовки.

На узагальнювально-корекційному етапі використовувалися такі методи і прийоми: бесіди; творчі завдання; аналіз і розв'язання квазіпрофесійних ситуацій та ін.

Схарактеризуємо метод розв'язання квазіпрофесійних ситуацій.

Відрив теоретичного навчання в медичних коледжах від лікувальної практики, з одного боку, і неможливість перенести саму практику в стіни навчального закладу, з іншої, приводить до висновку про необхідність проміжної ланки між навчальною і власне професійною діяльністю. У психологічних джерелах така діяльність-посередник отримала назву «квазіпрофесійної» [01].

Науковці вважають, що квазіпрофесійна діяльність означає відтворення в умовах навчального закладу елементів майбутньої (в даному випадку, медичної) праці, а також певних взаємостосунків між студентами у різних ігрових формах: вони моделюють предметний і соціальний зміст майбутньої роботи медичної сестри, її специфічні ознаки [2].

Діяльність студента, навчальна за формою і професійна за змістом, являє собою трансформацію змісту і форм навчальної діяльності в адекватні їм, гранично узагальнені зміст і форми професійної діяльності. А. Вербицкьий, Н. Бакшаєва [01] виділяють три базові форми діяльності та деяку множинність проміжкових між ними. Базовими виступають навчальна, квазіпрофесійна, навчально-професійна діяльності. Проміжними слугують будь-які форми - традиційні та нові, що відповідають специфіці цілей і конкретного змісту навчання на відповідному етапі навчання [2].

У кожній із запропонованих ситуацій майбутні медичні сестри мали визначити дійсні проблеми пацієнта; поставити медсестринський діагноз; назвати незалежні медсестринські втручання при дійсних проблемах пацієнта.

Зважаючи на те, що одним із завдань цього етапу був розвиток здатності до рефлексії майбутніх медичних сестер, під час аналізу пропонованих ситуацій ми спонукали студентів до усвідомлення себе в професійній сфері, що визначає самоаналіз в професії медичної сестри, репрезентацію зовнішніх подій, пов'язаних з процесом праці, і оцінку себе всередині цих подій («Чи можу я самостійно оцінити ситуацію?», «Чи зможу поставити правильний діагноз?», «Чи зможу надати необхідну допомогу в такій ситуації?» тощо).

Специфіка формування готовності майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації полягає в комплексному засвоєнні базових академічних знань, розвитку відповідних особистісних якостей, розвитку здатності до самоорганізації, самоуправління діяльністю тощо. Тому компонентами готовності майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації є: мотиваційний, пізнавальний, операційний, рефлексивний. Вони є взаємопов'язаними і взаємозалежними. У відповідності до виокремлених компонентів нами визначено критерії і показники готовності майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації: мотиви, цілі, інтереси, ціннісні орієнтації, ставлення до професії медичної сестри й до професійної самореалізації; наявність потреби у професійній самореалізації, установка на самоздійснення; спрямованість на досконале оволодіння фаховими знаннями й на професійну самореалізацію; усвідомлення значущості своєї діяльності та необхідності професійної самореалізації (мотиваційно-ціннісний критерій); рівень засвоєння фахових знань; самостійність мислення; емпатійність (схильність до співпереживання); сформованість особистісних якостей (відповідальність, вимогливість, сумлінність, рішучість, наполегливість, самовладання та ін.), позитивна професійна «Я-концепція» (когнітивно-особистісний критерій); сформованість практичних професійних умінь та навичок; творча активність, максимально повна актуалізація і реалізація фахових умінь у процесі практики, вміння творчо вирішувати професійні завдання; здатність до взаємодії (уміння та навички професійного спілкування) з пацієнтом, лікарем, іншими медичними сестрами, родичами пацієнта; самостійність у квазіпрофесійній діяльності (творчо-діяльнісний критерій); здатність до самопроектування власних професійних якостей, самоорганізації, самоуправління своєю діяльністю; здатність до рефлексії; здатність до саморегуляції; вміння оцінити й коригувати результати власної професійної підготовки (рефлексивно-регулятивний критерій).

У процесі аналізу психологічної, педагогічної, медичної літератури виокремлено ряд педагогічних умов ефективної фахової підготовки майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації, які відображають загальні освітні тенденції в підготовці майбутніх медичних сестер у своїй професійній діяльності: формування мотиваційних установок майбутніх медичних сестер на професійну самореалізацію засобами імітаційного моделювання; активізація пізнавальної діяльності студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій; розробка і реалізація у медичному коледжі програми позааудиторних заходів, спрямованих на підготовку майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації; створення у медичному коледжі рефлексивно-орієнтованого середовища; застосування у навчальному процесі методики формування готовності майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації.

Висновки і перспективи

Експериментальна методика формування готовності майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації передбачає розвиток досліджуваної якості студентів за етапами: пропедевтично-ціннісним, пізнавально-базовим, конструктивно-процесуальним, узагальнювально-корекційним. Методика поєднує прямий та опосередкований шляхи формування готовності майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації, тобто передбачає спеціальну діяльність аудиторну та позааудиторну з формування досліджуваної якості та виховні впливи, що здійснювалися в процесі вивчення майбутніми медсестрами нормативних навчальних дисциплін.

Ефективними методами формування готовності майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації є такі: проблемні завдання; інтерактивні методи («мікрофон», «мозковий штурм», «поміч», «метод прес», «коло ідей», «ажурна пилка» тощо); рольові й ділові ігри; метод моделювання комунікативних ситуацій; розв'язання квазіпрофесійних ситуацій та ін.

Список використаних джерел

1. Лавренко С.О. Ділова гра як метод професійної підготовки студентів у вищій школі / С.О. Лавренко // Педагогіка і психологія : перспективи та пріоритетні напрями досліджень : зб. тез наук. робіт учасників міжнародної науково-практичної конф. (м. Львів, 13-14 вересня 2013 р.). - Львів : ГО «Львівська педагогічна спільнота», 2013. - С. 86-89.

Размещено на Allbest.ur