Главная Коллекция "Revolution" Педагогика Академічна мобільність - необхідна умова формування спільного освітнього простору

Академічна мобільність - необхідна умова формування спільного освітнього простору

Аналіз основних видів академічної мобільності в сучасних умовах. Дослідження форм академічної мобільності для учасників освітнього процесу, що здобувають освітні ступені бакалавра, магістра та доктора філософії у вітчизняних вищих навчальних закладах.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 12.05.2018
Размер файла 18,9 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний авіаційний університет

Академічна мобільність - необхідна умова формування спільного освітнього простору

доктор педагогічних наук О.В. Кучай

Анотація

У статті розглядається академічна мобільність - необхідна умова формування спільного освітнього простору. Висвітлюються види академічної мобільності в сучасних умовах. Показано, які є форми академічної мобільності для учасників освітнього процесу, що здобувають освітні ступені бакалавра, магістра та доктора філософії у вітчизняних вищих навчальних закладах.

Ключові слова: академічна мобільність, освітній процес, студент.

Аннотация

В статье рассматривается академическая мобильность - необходимое условие формирования общего пространства. Освещаются виды академической мобильности в современных условиях. Показано, которые являются формы академической мобильности для участников образовательного процесса, получают образовательные степени бакалавра, магистра и доктора философии в отечественных высших учебных заведениях.

Ключевые слова: академическая мобильность, образовательный процесс, студент.

Abstract

In the article the academic mobility - a prerequisite for the common educational space. Highlights the types of academic mobility in the modern world. It is shown that there are forms of academic mobility for participants in the educational process, acquiring education bachelor's, master's and Ph.D. in domestic universities.

Analysis of the research materials give grounds to assert that academic mobility is an essential component of continuing education / lifelong learning, which is directly linked to the economy and the labor market. In this context, the promising development of "proactive" educational programs that meet the needs of the labor market, society and world standards. International academic mobility of students, teachers and other university staff implemented by Ukraine within international interuniversity agreements and joint educational programs governed by agreements on academic and scientific cooperation with foreign educational institutions, healthcare institutions and international organizations. The formation of the mobility of individual contributes to the implementation procedures of mutual recognition of terms of training and disciplines, results of evaluation of educational achievements, individualization of educational trajectories, creating favorable institutional environment for learning outside of your school and the appropriate regulatory, logistics, personnel, information, psychological and pedagogical support.

Among the prospects for further study of the problem - the relationship of academic mobility incentive import and export of educational services of the country, formation and development of mobility of professors of higher educational institutions, the European experience of forming academic mobility of students.

Keywords: academic mobility, educational process, student.

Актуальність (Introduction). У сучасному суспільстві освіта і знання стають транскордонним та транснаціональним явищем. Формування єдиного світового освітнього простору відбувається через зближення підходів різних країн до організації освіти, а також через визнання документів про освіту інших країн. Загальноєвропейський простір вищої освіти й загальноєвропейський дослідницький простір утворюють сучасне європейське суспільство знань. Спільний європейський освітній простір, з одного боку, сприяє зростанню мобільності студентів та професорсько-викладацького складу, а з іншого - академічна мобільність є необхідною умовою формування самого спільного освітнього простору [1].

Академічна мобільність збільшує шанси людини на професійну самореалізацію, а також підвищує якість трудових ресурсів національної економіки. Вона стає відповіддю національних систем освіти на виклики глобального освітнього простору, жорстку конкуренцію на ринку освітніх послуг. Європейська Комісія зазначає, що навчання за кордоном повинне стати стандартним елементом університетської освіти [1].

Аналіз останніх досліджень та публікацій (Analysis of recent researches and publications). Мобільності присвячено такі праці учених, як К. Абульханової-Славської, Б. Ананьєва, В Астахової, С. Вербицької, П. Горностая, І. Завгороднього, І. Зимньої, В. Капустник, Н. Коваліско, О. Леонтьєва, А. Маркової та ін. Ж. Таланова, А. Татарнікова, І.Шпекторенко, Г. Щокін та ін.

Мета (Purpose). Розкрити особливості академічної мобільності як необхідної умови формування спільного освітнього простору.

Методи (Methods). У процесі дослідження для досягнення мети застосовано комплекс методів, зокрема аналіз, синтез, узагальнення, вивчення передового педагогічного досвіду.

Результати дослідження та їх обговорення (Results). Передусім вважаємо за доцільне зазначити, що просування академічної мобільності студентів, професорсько-викладацького складу та співробітників вищих навчальних закладів є одним з ефективних інструментів підвищення якості освіти та конкурентоспроможності випускників на ринку праці.

Як свідчить дослідження А. Іщенка, за одним із міжнародних показників - рівнем залученості до вищої освіти (Gross Enrolment Ratio, GER - відсоток, який становить кількість осіб, що здобувають вищу освіту незалежно від їхнього віку, загальної кількості осіб, які мають типовий для здобуття вищої освіти вік), Україна посідає одне з чільних місць серед країн Центральної і Східної Європи (73 %). Науковець цілком справедливо наголошує, що по-справжньому об'єктивним критерієм якості вищої освіти тієї чи іншої країни є кількість студентів з інших країн, що навчаються в її ВНЗ [2]. академічний мобільність освітній бакалавр

Аналіз джерел на електронних і паперових носіях свідчить про те, що в сучасних умовах виокремлюються такі види АМ: внутрішня і зовнішня; внутрішньоуніверситетська, внутрішньодержавна, міжнародна; інституціональна, програмна; дистанційна; коротко- й довготривала (залежить від терміну навчання); горизонтальна (на певний строк під час навчання) та вертикальна (з метою здобуття наступного академічного чи наукового ступеня).

Важливого значення набуває те, що право на участь у програмах академічної мобільності матимуть студенти освітніх рівнів молодшого бакалавра та бакалавра (починаючи з другого курсу), спеціаліста, магістра, особи, які здобувають наукові ступені доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук, науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники. Слід додати, що серед форм академічної мобільності для студентів ВНЗ найбільш перспективними є навчання за програмами студентського обміну у вищому навчальному закладі-партнері, навчання за спільними освітніми програмами, мовні й наукові стажування, навчальна (дослідницька, виробнича) практика, участь у літніх школах, конференціях, семінарах та ін. Водночас формами академічної мобільності для осіб, які здобувають наукові ступені доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук, науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників є участь у семінарах, наукових школах, конференціях та ін.; участь у спільних проектах; участь в освітній діяльності приймаючої сторони; вивчення досвіду приймаючої сторони; встановлення партнерських відносин тощо.

Передбачається, що фінансування учасників освітнього процесу, які реалізують право на АМ у вищих навчальних закладах-партнерах, здійснюватиметься за рахунок коштів міжнародних фондів, установ, організацій, фізичних або юридичних осіб відповідно до домовленостей між учасниками академічної мобільності. Проектом положення також визначені інші особливості участі у програмах академічної мобільності в Україні та поза її межами [2].

Академічна мобільність університету реалізується з метою:

• підвищення якості вищої освіти;

• підвищення ефективності наукових досліджень;

• підвищення конкурентоздатності випускників університету на українському та міжнародному ринках освітніх послуг та праці;

• збагачення індивідуального досвіду учасників освітнього процесу щодо інших моделей створення та поширення знань;

• залучення світового інтелектуального потенціалу до вітчизняного освітнього процесу на основі двосторонніх та багатосторонніх угод між закладами-партнерами;

• встановлення внутрішніх та зовнішніх інтеграційних зв'язків;

• гармонізація освітніх стандартів закладів-партнерів.

Основними видами академічної мобільності є: ступенева мобільність -- навчання у вищому навчальному закладі, відмінному від постійного місця навчання учасника освітнього процесу, з метою здобуття ступеня вищої освіти, що підтверджується документом (документами) про вищу освіту або про здобуття ступеня вищої освіти від двох або більше вищих навчальних закладів; кредитна мобільність -- навчання у вищому навчальному закладі, відмінному від постійного місця навчання учасника освітнього процесу, з метою здобуття кредитів ЄКТС та/або відповідних компетентностей, результатів навчання (без здобуття кредитів ЄКТС), що будуть визнані у вищому навчальному закладі постійного місця навчання вітчизняного чи іноземного учасника освітнього процесу. При цьому загальний період навчання для таких учасників за програмами кредитної мобільності залишається незмінним.

Формами академічної мобільності для учасників освітнього процесу, що здобувають освітні ступені бакалавра, магістра та доктора філософії у вітчизняних вищих навчальних закладах, є: навчання за програмами академічної мобільності; мовне стажування; наукове стажування [3].

Реальні масштаби включення української молоді в процеси міжнародної академічної мобільності на сьогоднішній день є незначними. Не існує систематичних даних про характер, структуру, мотиви та фактори міжнародної академічної мобільності української молоді, а отже немає наукової бази для прогнозування тенденцій та наслідків даного процесу в українських реаліях. Це, безумовно, ускладнює процес розробки та прийняття важливих управлінських рішень з питань міжнародних зв'язків у сфері освіти, провокує непослідовність проведення в країні науково-освітніх реформ. Попередній аналіз міжнародної академічної мобільності свідчить про те, що відтворення та підтримка стійкості цього процесу відбувається на трьох 4 рівнях: макрорівні (на рівні країн, укладених угод між ними), мезорівні (між певними організаціями) та мікрорівні (персональними мережами між тими, хто вже навчається за кордоном та потенційними учасниками міжнародної академічної мобільності) [4].

Висновки

Аналіз дослідницьких матеріалів дає підстави стверджувати, що академічна мобільність є невід'ємним складником неперервної освіти / освіти впродовж життя, що безпосередньо пов'язана з економікою і ринком праці. У цьому контексті перспективним є розроблення «випереджувальних» освітніх програм, які відповідають запитам ринку праці, суспільства й світовим стандартам. Міжнародна академічна мобільність студентів, аспірантів, викладачів та інших співробітників ВНЗ України реалізується в рамках міжнародних міжвузівських угод, а також спільних освітніх програм, регулюється угодами про академічне і наукове співробітництво із зарубіжними навчальними установами, закладами охорони здоров'я та міжнародними організаціями. Формуванню мобільності особистості сприяє впровадження процедур взаємного визнання термінів навчання і навчальних дисциплін, результатів оцінювання навчальних досягнень, індивідуалізація освітніх траєкторій, створення сприятливих організаційних умов для навчання за межами свого навчального закладу, а також відповідне нормативно-правове, матеріально-технічне, кадрове, інформаційне, психолого-педагогічне забезпечення.

Серед перспектив подальшого вивчення проблеми - взаємозв'язок академічної мобільності зі стимулюванням експорту й імпорту освітніх послуг країни, формування й розвиток мобільності професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів, європейський досвід формування академічної мобільності студентів [2].

Список використаних джерел

1. Здіорук С. І., Богачевська І. В. Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1421/

2. Магрламова К. Г. Академічна мобільність - невід'ємна складова освіти впродовж життя // Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - № 14. - С. 230-234.

3. Академічна мобільність студентів - Електронний ресурс. - Режим доступу: http://kpi.ua/document academic mobility

4. Міжнародна академічна мобільність молодих учених Дніпропетровщини як прояв гло- балізаційних процесів у сучасному світі: монографія / М.О. Шевчук, С.Ф. Власов, Л.О. Колісник, Р.М. Безус, М.В. Мосьондз; М-во освіти і науки України; Нац. гірн. ун-т. - Д.: НГУ, 2014. - 42 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены