Формування творчої самодіяльності студента засобами духовно-збагаченого освітнього середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.91.212:37.091.33

Формування творчої самодіяльності студента засобами духовно збагаченого освітнього середовища

Л.П. КИРИЧЕВСЬКА,

магістрант

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Анотація

Інтелектуальний потенціал держави забезпечується, передусім, ефективною діяльністю вищих навчальних закладів. Відповідно, духовнозбагачене освітнє середовище покликане забезпечувати супровід і підтримку обдарованої молоді, здійснювати проектування та прогнозування творчого розвитку особистості у сфері набуття фахових якостей як чинників успішної професійної діяльності. Дана стаття спрямована на розкриття сутності духовнокультурного середовища вищого навчального закладу, яке сприятиме створенню атмосфери творчого саморозвитку студентів, їх самовизначенню та самореалізації у майбутній професії та житті. У роботі духовнозбагачене освітнє середовище розуміється як комплекс практичних способів формування компетентностей, методів та технологій, що сприятимуть розвитку та формуванню професійних здібностей особистості, а освітнє середовище, відповідно, як соціальний інструмент, за допомогою якого виховуються і реалізовуються духовнокультурні цінності та цілі розвитку суспільства. Воно виступає активним стимулом культурних змін і перетворень у суспільному житті. Вивчення проблем духовності, духовного життя особистості залишається до цих пір нагальним для українського суспільства, оскільки переважна більшість сучасної молоді демонструє безініціативність та безвідповідальність, що є свідченням прогалин у цьому питанні.

Ключові слова: духовність, духовно збагачене середовище, передумови формування творчої особистості, творчість, професійна обдарованість.

Аннотация

Интеллектуальный потенциал государства обеспечивается, прежде всего, эффективной деятельностью высших учебных заведений. Соответственно, духовнообогащенная образовательная среда призвана обеспечивать сопровождение и поддержку одаренной молодежи, осуществлять проектирование и прогнозирование творческого развития личности в сфере приобретения профессиональных качеств как факторов успешной профессиональной деятельности. Данная статья направлена на раскрытие сущности духовнокультурной среды высшего учебного заведения, которая будет способствовать созданию атмосферы творческого саморазвития студентов, их самоопределению и самореализации в будущей профессии и жизни. В нашей работе духовнообогащенное образовательная среда понимается как комплекс практических способов формирования компетентностей, методов и технологий, способствующих развитию и формированию профессиональных способностей личности, а образовательная среда, соответственно, как социальный инструмент, с помощью которого воспитываются и реализуются духовнокультурные ценности и цели развития общества. Оно выступает активным стимулом культурных изменений и преобразований в общественной жизни. Изучение проблем духовности, духовной жизни личности остается до сих пор актуальным для украинского общества, поскольку подавляющее большинство современной молодежи демонстрирует безынициативность и безответственность, что является свидетельством пробелов в этом вопросе.

Ключевые слова: духовность, духовно обогащенная среда, предпосылки формирования личности, творчество, профессиональная одаренность.

Abstract

The intellectual potential of the state is primarily provided with effective activities in higher educational establishments. Accordingly, spiritual enriched educational environment focused to provide maintenance and support talented young people, to make planning and forecasting their creative personal development in acquiring professional skills as factors of successful professional activity. This article is aimed to open of spiritual and cultural environment of the university, which will help create atmosphere of creative selfdevelopment of students, their selfdetermination and selfrealization in the future profession and life.In our work, spiritual and enriched learning environment understood as a set of practical methods of forming competencies, methods and technologies that facilitate the development and formation of professional abilities of the personality and the educational environment, respectively, as a social tool, which brought up and realized spiritual and cultural values and goals of society. It is an active stimulus for cultural change and transformation in society. Studying the problems of spirituality, spiritual life of the personality is still urgent for the Ukrainian society, because the vast majority of today's youth shows the lack of initiative and demonstrates irresponsibility, which is evidence of gaps in this regard.

Keywords: spirituality, spiritually enriched environment, the preconditions of formation of creative personality, creativity, professional talent.

Актуальність (Introduction). Інтелектуальний потенціал держави забезпечується, передусім, ефективною діяльністю вищих навчальних закладів. Відповідно, духовнозбагачене освітнє середовище покликане забезпечувати супровід і підтримку обдарованої молоді, здійснювати проектування та прогнозування творчого розвитку особистості у сфері набуття фахових якостей як чинників успішної професійної діяльності.

Деякі дослідники наголошують на тому, що самознищенню людства можна запобігти тільки за умов духовних змін у суспільстві, перегляду життєвих установок, усвідомлення справжніх духовних цінностей. Низький рівень свідомості, планетарна дисгармонія свідомості людства причини більшості природних катастроф, збройних зіткнень. Майбутнє людського виду залежить від того, чи зможемо ми усвідомити важливість формування у суспільстві духовності та моралі. Духовність, наявність моральної основи це одна із умов розвитку людства у майбутньому. Вивчення проблем духовності, духовного життя особистості, залишається до цих пір нагальним для українського суспільства, оскільки переважна більшість сучасної молоді демонструє безініціативність та безвідповідальність, що є свідченням прогалин у цьому питанні. духовний самореалізація студент

На нашу думку, важливу роль у формуванні духовноморального стрижня у молодого покоління відіграють навчальні заклади. У теорії соціальної педагогіки феномен середовища розглядається в основному у соціальному аспекті; загальна педагогіка досліджує виховну та освітню сферу середовища; недостатньо наукових робіт присвячено проблемі впливу культурного середовища вищого навчального закладу на розвиток творчої самодіяльності майбутнього фахівця. Тому актуальною стає проблема вивчення стану та розвитку культурного середовища у ВНЗ та його впливу на стиль і спосіб життя студентів.

Аналіз досліджень та публікацій (Analysis of recent researches and publications). Сучасні вищі навчальні заклади мають немалі здобутки в теорії та практиці підготовки достойних фахівців. Концептуальні ідеї, що сприяють вирішенню проблем професійної педагогічної освіти, розбудови національної школи, розвитку навчання і виховання описані у роботах таких психологів як: Ануфрієвої Н.М., Беха І.Д., Костюка Г.С., Москальця В.П., Петровського А.В., Яценко Т.С. та ін. Теоретичні аспекти культури і культурного розвитку людини глибоко опрацьовано в роботах Афанасьєва Ю.Л, Зязюна І.А., Крилової Н.Б., Кудіна В.О., Суханцевої В.К., Тельчарової Р.А., Шевченко Г.П., Щерба А.Б. Окремі аспекти культурного розвитку студентської молоді в процесі професійної освіти проаналізовано в роботах Бриліна Б.А., Дряпіки В.Г., Коваль Л.Г., Олексюк О.М., Падалки Г.М., Ростовського О.Я., Рудницької, О.П., Щолокової О.П., де ґрунтовне опрацювання дістали проблеми формування духовного потенціалу студентів, формування естетичного сприймання, естетичних ідеалів і смаків майбутніх фахівців. Таким чином, основне завдання вищого навчального закладу допомогти майбутнім фахівцям у вихованні духовних цінностей та становленні і розвитку їх у творчопрофесійній діяльності.

Мета (Purpose). визначення сутнісних ознак духовнокультурного середовища вищого навчального закладу, яке сприятиме створенню атмосфери творчої самодіяльності студентів, самовизначенню та самореалізації у майбутній професії та житті.

Результати (Results). Вивчення проблем духовності, духовного життя, останнім часом загострюється у зв'язку з тим, що від ступеня розвитку духовності людини залежить рівень досконалості і гармонійності людського суспільства. Саме від людини, від рівня її духовного розвитку, її усвідомленого прагнення до духовного самовдосконалення, наголошує дослідниця феномену духовності Т. Тюріна, залежить як самозбереження людської істоти, так і виживання людства загалом, його подальша еволюція в просторі і часі. [3, с.7]. На нашу думку, підняття рівня духовності людини є однією з важливих передумов виходу з глобальної кризи, яку переживає теперішнє суспільство, оскільки причини кризи полягають у самій людині. Тому дослідження проблем духовності це актуальна проблема сьогодення.

Категоріальнопонятійний апарат нашої розвідки складається з наступних ключових термінів: духовність, духовно збагачене середовище, передумови формування творчої самодіяльності, творчість, професійна обдарованість.

Поняття духовності у психології та філософії трактується порізному: як релігійності, сприйняття ідеї Бога, розвитку інтелігентності, інтелектуальності та добропорядності. Досягнення гармонії у житті та відчутті себе частиною всесвіту мета духовного самовдосконалення. Духовність не можна трактувати, як чисту релігійність, ідеальність чи етичність людини, її мораль або ж аскетизм. Також не зводиться вона лише до урегульованості поведінки на духовних засадах. Духовною діяльністю можна вважати виконання будьяких дій, які ведуть людину до емоційного, соціального, інтуїтивного особистісного розвитку, що вказує на життєвість її внутрішньої сили. Духовною вважається діяльність людини, завдяки якій вона власними зусиллями може піднести себе на більш високий щабель своєї еволюції.

У процесі життєтворчості особистості зростає роль вищих навчальних закладів, які покликані допомогти студенту знайти сенс життя, створивши для повноцінні умови для його фізичного, інтелектуального, духовного розвитку і саморозвитку. Тому людське життя під кутом зору суб'єктивних, активно творчих засад виступає як проблема творчого життя особистості, її духовного світу, мети та сенсу життя.

Духовнозбагачене освітнє середовище ми розуміємо як системну взаємодію складових національної культури, її цінностей; як комплекс практичних засобів формування компетентностей, методів та технологій, що сприятимуть розвитку та формуванню професійних здібностей особистості, а також як соціальний інструмент, за допомогою якого виховуються і реалізовуються духовнокультурні та моральноетичні цінності та цілі розвитку суспільства. Воно виступає активним стимулом культурних змін і перетворень у суспільному житті.

Поліфункціональність вищих навчальних закладів зумовлює різноманітність духовнокультурного середовища, сприяючи як виходу за територіальні межі, так і перерозподілу людських контактів, створенню культурних інновацій, можливостей вибору форм дозвілля, поведінки.

Тип освітнього середовища визначається його умовами і можливостями, що сприяють розвитку творчої самодіяльності студента та його особистісної незалежності. Оскільки за освітнім середовищем не закріплено чітких меж, вони можуть визначатися учасниками освітнього процесу (керівництвом, педагогами, батьками, студентами). Суб'єкт навчального процесу сам визначає межі власного освітнього середовища. Воно може виступати, як функціональним, так і просторовим об'єднанням суб'єктів освіти, між якими з'являються різнопланові групові взаємозв'язки. Можемо також розглядати його як модель духовного та культурного простору, в якому відбувається становлення особистості.

Освітнє середовище характеризується традицією, яка формується в межах конкретного навчального закладу, а простір динамічністю, та відображає систему соціальних зв'язків і стосунків у галузі освіти, характер взаємовідношень суспільства і соціальних інститутів, пов'язаних із задоволенням освітніх потреб суспільства. Простір характеризується суб'єктивним сприйняттям, є результатом конструктивної діяльності всіх суб'єктів освітнього процесу [9].

Освітні програми в Україні спрямовані на те, щоб знайти ефективні засоби реалізації ідеї реформування системи освіти, створити відповідні умови для розвитку особистості. Сучасні освітні заклади повинні стати дієвими чинниками розвитку особистості студента.

В. О. Сухомлинський розглядав формування моральнодуховного світу людини в тісній взаємодії розумового, морального та естетичного розвитку. Видатний педагог писав: «Сфера духовного життя людини це розвиток, формування і задоволення її моральності, інтелектуальних і естетичних запитів й інтересів у процесі активної діяльності. Джерелом духовного світу людини є матеріальний світ, об'єктивна дійсність і особливо такі важливі її сфери, як громадське життя людини, її соціальний і моральний досвід» [8].

Ціннісні та духовні орієнтири виступають найважливішими, багаторівневими складовими структури особистості, які виконують роль регуляторів поведінки студентів. Визначення рівня сформованості ціннісних орієнтирів особистості, їх ієрархія ключ для цілеспрямованого виховання особистості. Вони впливають на визначення місця особистості в суспільстві, а також на вибір нею майбутньої професії. Взагалі, духовно багатою вважають людину, яка живе в гармонії із собою, в якої сформовані духовні цінності, тобто ті якості і риси, життєві установки, що існують для кожної людини, що становлять її ідеал.

Зростання та розвиток інтелектуального, духовного та фізичного компонентів людини та безпосередньо молоді, неперервність освітнього та професійного вдосконалення особистості, звернення до загальнолюдських і національних цінностей, насамперед духовних та моральних одні з найважливіших питань, які потребують нагального вивчення. Ми вважаємо, що окрім надання знань, вищі навчальні заклади повинні залучати студентів до розвитку здатності самостійно опановувати знання, оволодівати потрібною інформацією та творчо осмислювати її. Виші повинні розвивати у студентів навички ефективно застосовувати знання у професійній і суспільногромадській діяльності.

Успішність студента та реалізація його інтересів та здібностей у моральнодуховному розвитку та саморозвитку є показником успішності праці педагогів. Вище зазначені узагальнені психологопедагогічні підходи дозволяють розробити концепцію духовнозбагаченого середовища вищого навчального закладу. Культурне середовище визначає цінності, якість, унікальність освітньоговиховного середовища вишів. Якщо освіта є здобутком культури і чинником її розвитку, то освітньовиховне середовище визначається духовнокультурною основою, що впливає на процес розвитку вищих культурних утворень.

На нашу думку, творчість це один із засобів розвитку духовноморальних засад студентів. Згідно з енциклопедичним словником, творчість це одна із найбільш змістовних форм психічної активності людини, яку можна розглядати як універсальну здібність, що забезпечує успішне виконання різноманітної людської діяльності. Є автори, серед яких Я. Пономарьов, які ототожнюють її з поняттям «розвиток» [5]. Він відзначає, що загальний критерій творчості виступає як критерій розвитку. У філософських працях ми знаходимо визначення поняття «творчість», яке дає А. Спіркін. Творчість розуміється ним як розумова і практична діяльність, результатом якої є створення оригінальних, неповторних цінностей, встановлення нових фактів, властивостей, закономірностей, а також методів дослідження і перетворення матеріального світу або духовної культури [6].

Творча спрямованість особистості є передумовою будьякої творчої діяльності, у процесі якої формуються і розвиваються творчі здібності. «Оскільки особистісні творчі якості людини певною мірою формуються в процесі діяльності, то ознакою стратегічного творчого підходу до розв'язання життєвих задач є здатність самостійно бачити проблеми, планувати та здійснювати роботу в залежності від власних можливостей, вчасно оцінювати ситуацію й коригувати свою діяльність» [4]. Якщо раніше можна було обмежитись тим, що творчість це лише властивість діяльності, то сьогодні варто особливу увагу звернути на те, що стрижнем творчості є взаємодія людей, детермінована не лише їх особистісними якостями, а й соціальними чинниками, наприклад, поділом праці й кооперацією діяльності, розбіжністю інтересів, потреб і необхідністю їх узгодження.

Зацікавленість студентів процесом і результатом своєї діяльності має забезпечуватися наявністю пізнавальної мотивації, усвідомленим набуттям знань, що призводить до переходу на більш високий рівень функціонування психічних процесів сприймання, пам'яті, мислення, уяви. Як відомо, формуванню пізнавальних мотивів сприяють усі засоби вдосконалення навчального процесу: оновлення змісту навчальних курсів, інновацій в навчальній діяльності, утворення інтегрованих міждисциплінарних зв'язків, зміна методів навчання, розширення форм самостійної роботи студентів.

Важливість формування творчої самодіяльності студентів у процесі професійного становлення визначають її сутності: соціальна, оскільки, формується не просто нова людина з особливим складом мислення, здатним до радикальних змін і перетворень, а спеціаліст нової формації, який долучиться до прогресивних перетворень у суспільстві; наукова, тому що служить засобом пізнання творчих здібностей у галузі інтелектуальної й соціальної креативності.

Загальний принцип активізації творчого потенціалу полягає в тому, що педагогам, як зовнішній силі, яка впливає на виховання студента, необхідно постійно створювати умови творчої діяльності та стимулювати до занурення в неї [1, с. 7].

Концептуальні засади організації виховної роботи в університетському середовищі відображені у ряді праць [1013].

Висновки і перспективи (Discussion). Освітнє середовище формує в людині духовну спрямованість, стимулює її замислюватися над сутністю і цінностями власного існування. Саме тут відбувається формування зрілої особистості. Пріоритетним завданням вищої освіти є розвиток студента та його культури. Духовність це багатогранна категорія, яка пронизує і опосередковує всі психологічні утворення в структурі особистості. Виховання молодого покоління в атмосфері усвідомлення та сповідування духовних цінностей, цілеспрямоване виховання у нього моральності та людяності у сфері людських взаємин, професійній діяльності, не лише сприятиме розвитку суспільства на гуманістичних засадах, а й слугуватиме важливою ознакою їх духовного розвитку.

Список використаних джерел

1. Маслоу А. Г. Креативность / Дальние пределы человеческой психики. Пер. с англ.

A. М. Татлыдаевой; научн.ред., вступ. Статья и комменнт. Н. Н. Акулиной. СПб, : Евразия, 1997. С. 69113.

2. Пономарёв Я.А. Психика и интуиция / Я.А. Пономарев М.: Наука, 1967. 256 с.

3. Релігія в контексті духовного життя. Колективна монографія. За ред. проф. Анатолія Колодного. К.: Українська конференція журналістів та українська асоціація релігієзнавців, 2012. 569 с.

4. Кіричевська Е.В. Стратегія як вищий рівень організації управління несприятливою ситуацією / Е.В. Кіричевська // Стратегії творчої діяльності: школа В.О. Моляко // За загальною редакцією В.О.Моляко. К. : «Освіта України», 2008. C. 607611.

5. Пономарёв Я.А. Психика и интуиция / Я.А. Пономарев М.: Наука, 1967. 256 с.

6. Спиркин А.Г. О творческой силе человеческого разума: Послесловие // Гиргинов Г. Наука и творчество: пер. с болг. М.: Прогресс, 1979. 365 с.

7. Судзуки С. Взращенные с любовью. Классический подход к воспитанию талантов // Пер. с англ. С.Э. Борич. Мн. : ООО «Попурри», 2005. 192 с.

8. Сухомлинський В.О. Духовний світ школяра. Вибрані твори: у 5ти т. /

B. О.Сухомлинський. К. : Радянська школа, 1979. Т.1. С. 221419.

9. Химинець В.В. Інноваційноосвітня діяльність / В.В. Химинець. Ужгород, 2007. 364 с.

10. Ніколаєнко С.М. Програма виховання студента: «Фахівець, громадянин, патріот». Навчальнометодичний посібник / С.М.Ніколаєнко, В.Д.Шинкарук, Д.М.Рудень, Р.В.Сопівник,

І.В.Сопівник, Г.В.Петрів, А.О.Кушнір, В.В.Мойсеєв, О.П.Давидова. К.: «ACSACTIVE». 2016. 76 с.

11. Сопівник Р. В. Експериментальна робота з удосконалення виховної роботи зі студентською молоддю / Р. В. Сопівник, І. В. Сопівник // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України / Серія «Педагогіка, психологія, філософія». 2010. Вип. 155, Ч.1. С. 282286.

12. Сопівник Р.В. Планування виховної роботи у вищому навчальному закладі // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія «Педагогіка, психологія, філософія». 2016. № 239. С. 229234.

13. Сопівник Р.В. Ціннісні орієнтири екзистенціалізму в контексті виховання особистості // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: Збірних наукових праць. 2015 . Вип. 2 (65). С. 164173.

References

1. Maslou, A. H. (1997) Kreatyvnist' / Dal'ni mezhi lyuds'koyi psykhiky [Creativity / Long range of the human psyche]. SPb: Yevraziya, 69113.

2. Ponomar'ov, Y.A. (1967) Psykhika i intuyitsiya [Psychic and intuition]. M.: Nauka, 256.

3. (2012) Relihiya v konteksti dukhovnoho zhyttya [Relief in the context of spiritual life]. Do.: Ukrayins'ka konferentsiya zhurnalist ta ukrayins'ka asotsiatsaya relihiye znavts, 569.

4. Kirichevska, YE.V. (2008) Stratehiya yak vyshchyy riven orhanyzatsyy upravlinnya nespryyatlyvym situatsiyeyu [Strategy yak vishchy rivenb org^d'i управління неспятливою ситуацією]. K. : «Osvita Ukrayiny», 607611.

5. Ponomarov, YA.A. (1967) Psykhika i intuyitsiya [Psychic and intuition]. M.: Nauka, 256.

6. Spyrkyn, A.H. (1979) Pro tvorchu sylu lyuds'koho rozumu: Pislyamova [On the creative power of the human mind: Afterword]. M.: Prohres, 365.

7. Sudzuki, S. (2005) Vyroshcheni z lyubov'yu. Klasychnyy pidkhid do vykhovannya talantiv [Raised with love. The classical approach to the education of talents]. Mn.: TOV «Popuri», 2005. 192 s.

8. Sukhomlynskyy, V.O. (1979) Dukhovnyy svit shkolyar [Spiritual education of a schoolboy]. K. : Radyans'ka shkola, T.1, 221419.

9. Khymynets, V.V.(2007) Innovatsiynoosvitnya diyal'nist [Innovation and educational activity]. Uzhhorod, 364.

10. Nikolaienko S.M., Shynkaruk V.D., Ruden D.M., Sopivnyk R.V., Sopivnyk I.V., Petriv H.V., Kushnir A.O., Moisieiev V.V., Davydova O.P. (2016) Prohrama vykhovannia studenta: «Fakhivets, hromadianyn, patriot» [Student education program «specialist, citizen, patriot»]. Kiev: «Komprynt», 74.

11. Sopivnyk, R. V., Sopivnyk I. V. (2010) Eksperymentalna robota z udoskonalennia vykhovnoi roboty zi studentskoiu moloddiu [Experimental work on improvement of educational work with students] Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy / Seriia «Pedahohika, psykholohiia, filosofiia», 155/1,282286.

12. Sopivnyk, R. V. (2016) Planuvannia vykhovnoi roboty u vyshchomu navchal'nomu zakladi. Naukovyi visnyk Natsional'nogo universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Seriia "Pedagogika. Psykhologia. Filosofia”, 239, 229234.

13. Sopivnyk, R.V. (2015) Tsinnisni oriientyry ekzystentsializmu v konteksti vykhovannia osobystosti [Valuable orientations of existentialism in the context of the education of the person] Dukhovnist osobystosti: metodolohiia, teoriia i praktyka: Zbirnykh naukovykh prats, 2 (65), 164173.

Размещено на Allbest.ru