Реалізація попереджувально-профілактичної функції сучасними загальноосвітніми школами-інтернатами

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 373.5.035.461:37.

Реалізація попереджувальнопрофілактичної функції сучасними загальноосвітніми школамиінтернатами

Л. В. КАНІШЕВСЬКА

доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Анотація

У статті розглядаються питання реалізації попереджувальнопрофілактичної функції сучасними загальноосвітніми школамиінтернатами. Проаналізовано важливі напрями профілактичної роботи інтернатних закладів: профілактика шкідливих звичок; попередження злочинності; подолання труднощів соціалізації в учнів загальноосвітніх шкілінтернатів.

Ключові слова: загальноосвітня школаінтернат, педагогічні функції шкілінтернатів, попереджувальнопрофілактична функція, профілактичні заходи, старшокласники.

Аннотация

В статье рассматриваются вопросы реализации предупредительно-профилактической функции современными общеобразовательными школамиинтернатами. Проанализировано важные направления профилактической работы интернатных учреждений: профилактика вредных привычек; предупреждения преступности; преодоление трудностей социализации у учащихся общеобразовательных школинтернатов.

Ключевые слова: общеобразовательная школаинтернат, педагогические функции школинтернатов, предупредительнопрофилактическая функция, профилактические мероприятия, старшеклассники.

Abstract

The article deals with the implementation of preventive and prophylactic functions in modern boarding schools. Its also analyzed an important areas of prevention in boarding schools: prevention of bad habits; crime prevention; overcoming in socialization of pupils in boarding schools.

Keywords: boarding school, pedagogical functions of boarding schools, preventive and prophylactic functions, preventive events, senior pupils.

Актуальність (Introduction). Загальноосвітні школиінтернати як навчальновиховні заклади нового типу були започатковані в Радянському Союзі за рішенням ХХ з'їзду КПРС у 1956 році.

У кінці 60х на початку 70х років була створена потужна навчальна, матеріальна і кадрова база для діяльності шкілінтернатів, але пріоритети освітньої політики цього періоду були зміщені, за своєю соціальною функцією школиінтернати переорієнтувалися на вирішення проблем соціальнопедагогічного захисту дітей, що не мали належних умов виховання, педагогічно занедбаних, схильних до асоціальних вчинків.

На сучасному етапі функціонує мережа інтернатних закладів освіти різних типів. Це зумовлено економічними (матеріальні труднощі сімей, поширення безробіття, послаблення функцій державних установ, покликаних займатися вихованням, навчанням дітей) та соціальними (позбавлення моральної відповідальності батьків за виховання дітей, збільшення кількості кризових сімей тощо) чинниками.

Сучасні школиінтернати реалізовують такі основні педагогічні функції: охороннозахисну, компенсаторну, реабілітаційну, попереджувальнопрофілактичну, залучення вихованців до мистецтва; праці та допомога їм у професійному самовизначенні тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій (Analysis of recent researches and publication). Проблема розвитку та функціонування шкілінтернатів в Україні знайшла відображення в працях В. Вугрича, О. Голуб, Б. Кобзаря, В. Покася, Г. Покиданова, С. Свириденко.

Питання організації позаурочної діяльності у загальноосвітніх школахінтернатах; специфічні риси вихованців шкілінтернатів досліджували Н. Вишнівська, Л. Галігузова, Я. Гошовський, І. Дубровіна, Й. Лангмейєр, З. Матейчек, В. Мухіна, В. Неволіна, Л. Оліфіренко, А. Прихожан, А. Толкачова, Н. Толстих та інші вчені.

Мета (Purpose). полягає у дослідженні проблеми реалізації попереджувальнопрофілактичної функції сучасними загальноосвітніми школамиінтернатами.

Методи (Methods). У процесі дослідження застосовано наступні методи: аналіз, порівняння, класіфікація, узагальнення, систематизація.

Результати (Results). Однією з найважливіших педагогічних функцій шкілінтернатів є попереджувальнопрофілактична. Ця функція має на меті виявлення, запобігання та обмеження асоціальних явищ, причин соціальної дезадаптації вихованців шкілінтернатів, формування позитивної спрямованості особистості. інтернат асоціальний профілактика

Перехід вихованця школиінтернату до самостійного життя в сучасному нестабільному супільстві пов'язаний з рядом труднощів, оскільки у значної кількості вихованців інтерантних закладів характерні прояви девіантної поведінки, нерозвинені навички соціального контролю, що в подальшому може стати причиною залучення їх до кримінальних груп.

Найбільш типовими формами девіантної поведінки вихованців шкілінтернатів є алкогольна, наркотична, токсична залежність, паління, правопорушення, схильність до суїцидів, сексуальна розбещеність. Вихованці інтернатних закладів, як правило, не мають особистого імунітету, який дозволяє переборювати типовий для цієї категорії дітей соціальний і психологічний інфантилізм.

В юнацькому віці найбільш розповсюдженими видами шкідливих звичок є паління, алкогольна, наркотична, токсична залежність.

З метою забезпечення попереджувальнопрофілактичної функції педагогічні колективи шкілінтернатів здійснюють такі напрямки профілактичної роботи: превентивну освіту вихованців; педагогічну роботу з юнаками і дівчатами групи соціального ризику. Діяльність педагогів шкілінтернатів спрямована на профілактику шкідливих звичок вихованців. Головним у теоретичній і методичній підготовці педагогів шкілінтернатів з профілактичної роботи є навчання, оскільки отримані знання і практичні навички є необхідними у профілактиці шкідливих звичок.

З метою профілактики шкідливих звичок педагоги шкілінтернатів використовують такі методи: інформаційний; метод формування навичок (аналіз та програвання конкретних життєвих ситуацій, що сприяє обізнаності вихованців шляхом обговорення проблем, які пов'язані зі вживанням алкоголю, наркотичних речовин, паління). Наприклад, «Вживання наркотиків: випадковість чи закономірність?», «Яка кримінальна відповідальність за правопорушення, які пов'язані з незаконним обігом наркотиків?», ситуаціїроздуми «Вплив алкоголю на організм людини», фантастичне віртуальне інтерв'ютеатр біля мікрофона «Палити здоров'ю шкодити» та інші; конструктивнопозитивний метод (організація тренінгів, які спрямовані на підвищення психологічної стійкості). У процесі здійснення профілактичної роботи педагоги шкілінтернатів використовують такі форми роботи: лекційноінформаційні семінари, бесіди, інформації щодо роздумів, конференції, круглі столи, дискусії, соціологічне опитування, перегляд відеоматеріалів антиалкогольного, антинаркотичного змісту, мініспектаклі, вікторини, проблемні ситуації, проблемні діалогироздуми, фантастичновіртуальні інтерв'ю, театр біля мікрофона, токшоу, конкурс творчих робіт (малюнків, плакатів; книжкові виставки), акції «Пам'яті жертв СНІДу», «Ми проти наркотиків»; аукціон ідей; творчий марафон тощо [2, с. 61].

Слід зазначити, що реалізація попереджувальнопрофілактичної функції ускладнюється в зв'язку з тим, що контингент вихованців загальноосвітніх шкілінтернатів складають діти, батьки яких, як правило, обтяжені алкогольною та наркотичною залежністю. Такі сім'ї втратили здатність виконувати свої основні функції. Вивчення рухових механізмів патологічного розвитку особистості вихованця, який до вступу до школиінтернату перебував у сім'ї, яка обтяжена проблемами вживання алкогольних, наркотичних речовин, дозволяє говорити про негативний вплив на його соціальний розвиток, оскільки психогенні чинники продовжують впливати на особистість. Тому в дорослих дітей алкоголіків і наркоманів існують серйозні проблеми. Таким дітям необхідна психологічна підтримка, спрямована на корекцію та нівелювання негативних особистісних характеристик, які здатні провокувати захоплення психоактивними речовинами [2, с. 62]. Цей напрям реалізується за рахунок роботи психолога, соціального педагога школиінтернату, лікаря нарколога.

Основними формами роботи з вихованцями шкілінтернатів є психологопедагогічна діагностика, яка проводиться з метою виявлення дітей «групи соціального ризику», з'ясування причин, що обумовлюють труднощі соціальної адаптації старшокласників шкілінтернатів, індивідуальна і групова робота, психотерапевтичні заняття з вихованцями, що відносяться до «групи соціального ризику». Отже, необхідно проводити спеціальну роботу, що спрямована на корекцію особистості.

Однією з найважливіших напрямів проведення профілактичної роботи є попередження злочинності у вихованців шкілінтернатів.

До протиправної поведінки найбільш схильні діти «групи соціального ризику». До даної категорії відносяться вихованці шкілінтернатів, оскільки інтернатні заклади відрізняються специфічним контингентом дітей. Як правило, вихованці інтернатних закладів педагогічно занедбані «важкі» діти, схильні до правопорушень. Вихованців шкілінтернатів можна умовно поділити на дві групи: перша група діти, котрі з самого народження перебувають в інтернатних закладах; друга діти, що потрапили сюди внаслідок певних життєвих обставин (негаразди в сім'ях, батьки позбавлені опіки тощо). Отже, ці діти виховувалися в різних умовах, мають різний соціальний досвід. Так, у дітей, які від народження виховувалися в закладах інтернатного типу, є специфічні відхилення в розумінні прав і обов'язків людини, серед них поширені споживацькі погляди.

Другу групу складають діти, батьки яких засуджені, певний час перебували в криміногенному оточенні. Вони, як правило, негативно ставляться до закону. Найбільшої концентрації зневажливе ставлення до закону набуває саме в таких вихованців, адже у своєму житті вони мали справу з аморальним оточенням і сприймали його погляди, вони нерідко були психологічно «ізольовані» від офіційних каналів інформації, тому підходять до питань виконання правових норм з точки зору вже засвоєних хибних суджень. Для даної групи дітей характерною є відчуженість від сім'ї, інших людей, від суспільства.

Розглядаючи проблему кримінальної соціалізації вихованців шкілінтернатів, Ю. Хармаєв [5] стверджує, що злочинність вихованців інтернатних закладів має свої особливості, що пов'язано із специфічними умовами їх виховання й морального формування, мікросередовища спілкування, освітнього рівня, низьким соціальним статусом [5, с. 16].

Дослідження Ю. Хармаєва свідчать, що вихованці інтернатних закладів в основному схильні до здійснення майнових злочинів. Матеріали карних справ свідчать, що вихованці інтернатних закладів, які здійснюють втечі, для того щоб вижити, здійснюють крадіжки, бо не мають іншого засобу заробити гроші. В основному, об'єктами домагань цих правопорушників є продукти харчування, речі, апаратура [5, с. І31132].

Характеризуючи особливості злочинності вихованців шкілінтернатів, Ю. Хармаєв зазначає, що в основному превалює групова злочинність. Значна більшість членів груп неповнолітніх правопорушників із числа вихованців шкілінтернатів рядові виконавці (80,0 %), які сліпо йдуть за багаточисленними організаторами й підбурювачами. Опинившись під їхнім впливом, неповнолітні все більше наближують свої інтереси, потреби, позиції, стереотипи поведінки до вимог групи, солідаризуються з ними і немов би «розчиняються» в їхньому середовищі [5, с. 94].

Причинами, що обумовлюють злочинність вихованців інтернатних закладів, є: низький рівень правової підготовленості, слабка соціальна захищеність; слабка ефективність ранньої профілактики злочинності; несприятливі умови сімейного виховання, негативний вплив батьків і оточуючих на дитину ще до вступу до школиінтернату, а саме: протиправна поведінка батьків, аморальний спосіб життя, жорстокість, алкоголізм тощо; причини, що обумовлені особливістю організації життєдіяльності в закладах інтернатного типу, а саме: регламентація життєдіяльності вихованців шкілінтернатів, що призводить до того, що вони не можуть організувати вільний час; нерозвиненість інтересів у сфері дозвілля; патерналізм, комунікативна безпорадність тощо; відсутність у вихованців шкілінтернатів міцних соціальних зв'язків із родичами, які б були спроможні здійснювати соціальний контроль, що, у кінцевому рахунку, робить їх незахищеними, оскільки їхні права нема кому виборювати; випускники інтернатних закладів відчувають матеріальні труднощі.

Реалізація попереджувальнопрофілактичної функції загальноосвітніх шкілінтернатів можлива за умов проведення профілактичних заходів на ранній стадії, а саме: своєчасне діагностування девіантної поведінки вихованця, проведення заходів з її корекції; посилення виховних дій до правопорушників, а також до вихованців, які схильні до втеч. Вивчення джерел негативного впливу на них, постановка їх на профілактичний облік; сприяння вихованню в дітей розумних потреб, залучення їх у трудову діяльність; широке застосування різноманітних форм правового виховання (факультативи, лекції, бесіди, круглі столи, усні журнали, що присвячені правовій тематиці; проведення правових вікторин, тренінгів, організація дискусійного клубу, диспутів із правових питань тощо); використання позадержавних організацій у профілактичній діяльності (антикримінальний потенціал релігії), національних традицій і обрядів; систематична перевірка результатів профілактичної роботи [1, с. 146].

Важливою складовою попереджувальнопрофілактичної функції загальноосвітніх шкілінтернатів є проблема подолання труднощів соціалізації в учнів загальноосвітніх шкілінтернатів.

Вихованці шкілінтернатів відчувають значні труднощі в процесі соціалізації, оскільки позбавлені важливого інституту соціалізації сім'ї.

На стадіях підліткового та юнацького віку (за Е. Еріксоном), для дітей, які виховуються поза сім'єю, характерними є дифузія ідентичності, тривога, самотність, інфантилізм, невизнання людьми, «плутанина ролей», ворожість. Ці дефекти носять систематичний характер, що обумовлений дисфункціональністю або дезадаптованістю біологічної сім'ї, а також об'єктивними умовами знаходження дитини в нестимульованому середовищі інтернатного оточення [4, с. 192].

Криза 1718 років співпадає за часом із випуском молодої людини із інтернатного закладу та з інтегративною стадією соціалізації особистості. Потреба у самоствердженні юнака як фундаментальна соціальна потреба повинна знаходити відгук у соціально позитивному середовищі. Постійне усвідомлення вихованцем невідповідності вимогам соціального середовища викликає внутрішній протест проти вимог, які висуваються, зменшує прагнення відповідати їм. Отже, не знаходячи розуміння у школі, юнак вишукує засоби для ствердження в іншому (кримінальному середовищі), посилюючи свої асоціальні властивості.

Аналіз досліджень із проблем соціалізації вихованців шкілінтернатів дозволяє назвати основні труднощі цього процесу:

труднощі у спілкуванні (спілкування в замкненій групі, неможливість задоволення потреб в емоційному контакті, самоствердженні);

брак індивідуального, соціального досвіду, що обумовлений специфікою спілкування в біологічній сім'ї, помилками у вихованні або повною відсутністю соціального досвіду;

труднощі, пов'язані з розумінням і виконанням соціальних ролей, що призводить до заперечення ролі, нерозуміння її соціальної значущості, ухилення від соціальних ролей [3, с. 60].

Говорячи про соціалізацію вихованців шкілінтернатів, ми маємо на увазі, що людина як член суспільства повинна стати не тільки об'єктом соціалізації. Саме як суб'єкт, саморозвиваючись і самореалізуючись у суспільстві, вона інтеріоризує соціальні норми й культурні цінності. Людина не тільки адаптується до оточуючого середовища, а й впливає на самого себе, на свої життєві обставини.

Слід враховувати, що соціалізація вихованців шкілінтернатів проходить у нестабільному суспільстві, тому школаінтернат повинна зменшити тяжкі соціальні удари, що обрушуються на її вихованців.

Соціалізація вихованців шкілінтернатів проходить успішно за таких умов: обмін соціальним досвідом; взаємодопомога та взаємозаміщеність вихованців у діяльності; вільний вибір вихованцями видів діяльності; моральне стимулювання, творчий підхід до організації життєдіяльності вихованців.

З метою реалізації попереджувальнопрофілактичної функції загальноосвітніх шкілінтернатів вихованцям необхідно знати про основи здорового способу життя; наслідки впливу шкідливих звичок та асоціальних форм поведінки на здоров'я і життєдіяльність особистості.

Вихованці шкілінтернатів уже з народження мають низькі показники фізичного здоров'я, психічні розлади, хвороби нервової системи, органів чуття і дихання. Значна частина дітей має спадковість, обтяжену несприятливими чинниками, схильна до психоневрологічних розладів, для них характерним є відсутність стійкого імунітету, природного загартування. Ситуація, що склалася, ускладнюється тим, що вихованці, які прибувають до шкілінтернатів, у своїй більшості дотримуються здоров'яруйнуючих стереотипів поведінки.

Відповідно до вимог режимних моментів, у школіінтернаті проводиться позаурочна робота з фізкультури, яка будується на основі добровільної участі, широкої ініціативи і самодіяльності вихованців. Практично в усіх школахінтернатах України працюють спортивні секції.

Таким чином, для реалізації попереджувальнопрофілактичної функції загальноосвітніх шкілінтернатів педагогам необхідно: організовувати індивідуальні, групові, масові форми профілактичної роботи; організовувати соціальнопозитивну діяльність вихованців завдяки участі у позаурочній виховній діяльності школиінтернату, позашкільних навчальних закладах тощо; володіти формами і методами профілактичної роботи з вихованцями шкілінтернатів; пропагувати здоровий спосіб життя.

Висновки і перспективи (Discussion). Попереджувальнопрофілактична функція шкілінтернатів має на меті виявлення, запобігання та обмеження асоціальних явищ, причин соціальної дезадаптації вихованців; формування позитивної спрямованості особистості.

Проведене дослідження не вичерпує багатогранності теоретичних і практичних пошуків розв'язання проблеми. Перспективним вважаємо вивчення питання щодо реалізації таких педагогічних функцій загальноосвітніх шкілінтернатів, як: охороннозахисної, компенсаторної, реабілітаційної у період реформування інтернатних закладів.

Список використаних джерел

1. Канішевська Л. В. Виховання соціальної зрілості старшокласників загальноосвітніх шкілінтернатів у позаурочній діяльності : монографія / Любов Вікторівна Канішевська. К. : ХмЦНП, 2011. 368 с.

2. Канішевська Л. В. Підготовка старшокласників загальноосвітніх шкілінтернатів до самостійного життя : монографія. / Любов Вікторівна Канішевська. К. : Компринт, 2015. 280 с.

3. Канішевська Л. В. Соціалізація та особливості її прояву у вихованців загальноосвітніх шкілінтернатів / Л. В. Канішевська. //теоретичні питання освіти і виховання : зб. наук. праць; [за аг. ред.. проф.. Матвієнко О. В., уклад. доц.. Кудіна В. В.] К. : Вид. центр КНЛУ, 2012. Вип. 46. С. 5861.

4. Маханько А. И. Особенности социализации воспитанников интернатных учреждений / А. И. Маханько, Н. А. Иванюк. МОО : Понимание, 2004. 473 с.

5. Хармаев Ю. В. Криминалистические проблемы социализации воспитанников детских домов и школинтернатов: дисс. ... канд. юридич. наук: 12.00.08 «Уголовное право и кримінологія»/ Хармаев Юрий Владимирович. М., 1998. 179 с.

References

1. Kadshevs'ka, L. V. (2011) Vihovannya восіаі'пої znlosti starshoklasnikjv 2адаі'поо8Уі1піИ shkіlіntematіv u pozaurochny d^a^ost : monografiya. K. : HmCNP, 368.

2. Kadshevs'ka, L. V. (2015) P^gotovka starshoklasnitov zagal'noosvіtnіh shkN^terna^ do samostynogo zhittya : monografiya. K. : Komprint, 280.

3. Kadshevs'ka, L. V. (2012) Socіalіzacіya ta osoblivostі її proyavu u vihovandv zagal'noosvіtnіh shkіlіntematіv // leo^ch^ pitannya osvrti і vihovannya : zb. nauk. prac'; [za

ag. red.. prof.. Matvtenko O. V., uklad. doc.. Kudina V. V.] K. : Vid. centr KNLU. 46, 5861.

4. Mahan'ko, A. I., Ivanyuk N. A. (2004) Osobennosti socializacii vospitannikov internatnyh uchrezhdenij. MOO : Ponimanie, 473.

5. Harmaev, Yu. V. (1998) Kriminalisticheskie problemy socializacii vospitannikov detskih domov i shkolinternatov: diss. ... kand. yuridich. nauk: 12.00.08 «Ugolovnoe pravo i kriminologiya»/ Harmaev Yurij Vladimirovich. M., 179.

Размещено на Allbest.ru