Актуальність дослідження зумовлена відсутністю системи підготовки майбутніх учителів до роботи з підлітками девіантної поведінки. Тому серед пріоритетних напрямів сучасної педагогічної науки вагоме місце посідає дослідження широкого кола питань підготовки майбутнього фахівця, зокрема підготовки до роботи з підлітками девіантної поведінки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема підготовки вчителя до роботи з підлітками девіантної поведінки, її різні аспекти, привертала увагу багатьох дослідників. Ученими досліджено: соціально - педагогічні причини виникнення асоціальної поведінки неповнолітніх (В. Оржеховська, Н. Пихтіна, Т. Федорченко та інші), шляхи і засоби попередження асоціальної поведінки учнів (Т. Малихіна, Н. Максімова), профілактику девіантної поведінки неповнолітніх (І. Козубовська, Н. Пихтіна, Т. Федорченко), теоретичні і методичні засади підготовки студентів вНз до виховної діяльності з неповнолітніми (Е. Змановська, Н. Пихтіна).

Проблемі формування особистості вчителя, практичної підготовки до педагогічної діяльності, зокрема до роботи з важковиховуваними учнями, присвячені роботи (В. Оржеховської, Т. Федорченко, М. Фіцули та інших).

Питанням підготовки педагогів як лідерів (приклади для наслідування) у колективах студіюючої молоді висвітлювались у працях Р. Сопівника [5, с. 190-201; 6, с.13-18].

Мета (Purpost) статті - розкрити окремі аспекти підготовки майбутніх учителів до роботи з підлітками девіантної поведінки.

Методи (Methods). У процесі дослідження застосовано наступні методи: аналіз, синтез, порівняння, класифікація, узагальнення, систематизація, опитування, анкетування, ран - жування, тестування.

Результати (Results). Девіантна поведінка - система вчинків, що суперечать прийнятим у суспільстві правовим чи моральним нормам; стійка поведінка особистості, яка відхиляється від найбільш важливих соціальних норм; поведінка, що спричиняє реальну шкоду суспільству чи самій особистості, а також супроводжується її соціальною дезадаптацією [3, с.142].

Основні девіації підліткового віку проявляються: у недисциплінованості та порушеннях правил поведінки на уроках, перервах; грубощах у стосунках із однолітками, учителями, батьками; бійках; правопорушеннях, крадіжках; зухвалості, дратівливості; схильності до вживання психоактивних речовин; проявах насильства щодо молодших школярів та однолітків, тварин; участі у азартних іграх; хуліганстві, втечах з дому, лайливих виразах тощо [4].

Теоретичний аналіз психологічної, педагогічної літератури дав змогу уточнити сутність феномену "готовність майбутніх учителів до роботи з підлітками девіантної поведінки", як приватне виявлення готовності до самостійної педагогічної діяльності, як цілісне, стійке полі - компонентне утворення, яке забезпечується позитивною мотивацією, оволодінням методами психолого-педагогічної діагностики, формами і методами корекціно-виховної роботи з підлітками девіантної поведінки; ставленням до людини як найвищої цінності та наявністю здібностей до саморегуляції та керування своїм емоційним станом, потребою майбутніх вчителів до педагогічної рефлексії.

У структурі сформованості загальної готовності майбутнього вчителя до роботи з підлітками девіантної поведінки виокремлюємо: емоційно-ціннісний, когнітивний, операційний, рефлексивний компоненти.

Критерії готовності майбутнього вчителя до роботи з підлітками девіантної поведінки є ідентичними названим компонентам і характеризуються певними показниками.

Ціннісно-мотиваційний, показниками цього критерію є: ставлення до проблеми профілактики девіантної поведінки підлітків, бажання виконувати цю діяльність; ставлення до людини як найвищої цінності; когнітивний (знання сутності та форм прояву девіантної поведінки підлітків; знання основних причин формування девіантної поведінки в підлітків); операційний (володіння методами корекційно-виховної роботи з підлітками девіантної поведінки, уміння здійснювати педагогічне спілкування); рефлексивний (аналіз здійснення процесу корекційно-виховної роботи з підлітками девіантної поведінки; самооцінка, впевненість у власних силах).

Готовність майбутніх учителів до роботи з підлітками девіантної поведінки - складне інтегроване утворенням для дослідження якого немає універсальної методики, тому застосовується комплекс спеціальних методик, за допомогою яких вимірювались окремі компоненти цієї якості: опитування, анкета "Чи подобаєтесь Ви людям?" (методика А. Маркова) [1, с.137-138]; ранжування, педагогічні спостереження; тестування: вивчення професійної позиції "ХІМ" ("хочу і можу") (автори А. Бадак, Є. Кившик) [2, с.116].

З огляду на результати діагностики та відповідно до означених критеріїв визначено три рівні сформованості готовності майбутніх учителів до роботи з підлітками девіантної поведінки: (низький - ЕГ - 36,0 % і КГ - 32,0 %, середній ЕГ - 40,0 % і КГ - 40,0 %, високий ЕГ - 24,0 % і КГ - 28,0 %)

Результати проведеного дослідження засвідчили, що значний відсоток майбутніх учителів не володіє достатніми знаннями з профілактики девіантної поведінки підлітків, методами корекційно-виховної роботи.

У процесі дослідної роботи використовували наступні групи методів:

Методи стимулювання мотивації та підготовки майбутніх учителів до роботи з учнями девіантної поведінки: аналіз життєвих ситуацій, створення ситуацій успіху.

Методи стимулювання мотивації, обов'язку та відповідальності у процесі підготовки майбутніх учителів до роботи з підлітками девіантної поведінки: пояснення суспільної значущості даної проблеми.

Методи самостимулювання: самокритика; методи і прийоми самовпливу: самоін - струкція, самопримус, самонаказ тощо.

Методи організації підготовки майбутніх учителів до роботи з підлітками девіантної поведінки.

Пошуково-інформаційні методи: вивчення педагогічної преси; нових підручників, складання тез конспекту, написання рефератів і повідомлень.

Творчо-моделюючі методи: захист проекту, драматизація сюжетів, створення банку ідей, моделювання виховних ситуацій, ділові ігри.

Методи контролю та самоконтролю підготовки майбутніх учителів до роботи з підлітками девіантної поведінки.

Методи усного контролю.

Методи письмового контролю.

Методи самоконтролю.

Нами, спираючись на праці дослідників, досвід педагогічної роботи, обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до роботи з підлітками девіантної поведінки: поповнення змісту професійної підготовки майбутніх учителів питаннями щодо профілактики найбільш поширених форм девіантної поведінки; розвиток у майбутніх учителів професійних умінь щодо здійснення профілактики девіантної поведінки підлітків; використання активних форм навчання (тренінгові заняття, вправи, рольові та ділові ігри).

Апробовані під час асистентської практики наступні заняття: "Соціально-педагогічна профілактика агресивної поведінки підлітка", "Проблема насильства у молодіжному середовищі. Профілактика насильства щодо дітей", "Делінквентна й злочинна поведінка у дітей та молоді, особливості профілактики".

Цікавим є досвід виховної роботи Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП України) щодо упередження порушення студентами правил внутрішнього розпорядку [7; 8]. В НУБіП України педагогічна освіта бере початок з 1924 року. Вона здійснюється з метою забезпечення педагогічними кадрами аграрних коледжів та університетів [9]. З метою формування особистісних якостей студентів НУБіП України, їх ціннісного світогляду [10], профілактики дисциплінарних правопорушень розроблено Програму виховання студента "Фахівець, громадянин, патріот" [11].

Впровадження цих напрацювань у підготовці педагогів сприяло: підвищенню якості знань майбутніх учителів щодо форм девіантної поведінки підлітків; опануванню майбутніми вчителями знаннями щодо психолого-педагогічних та вікових особливостей підлітків; оволодінню методами корекційно-виховної роботи з підлітками схильними до девіантної поведінки; формуванню умінь здійснення профілактичної та методичної роботи з молоддю. Схильною до девіантної поведінки.

підліток девіантний учитель готовність

Висновки і перспективи