Теоретичні аспекти проблеми готовності кураторів академічних груп до формування ціннісного ставлення до створення сім'ї у студентської молоді

теоретичні аспекти проблеми готовності кураторів академічних груп до ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО СТВОРЕННЯ СІМ'Ї У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Н.А. Шелест, здобувач кафедри педагогіки

Анотація

У статті розглядаються теоретичні аспекти проблеми готовності кураторів академічних груп до формування ціннісного ставлення до створення сім'ї у студентської молоді. Готовність кураторів академічних груп до формування ціннісного ставлення до створення сім'ї у студенської молоді розуміється нами як приватне виявлення готовності до самостійної педагогічної діяльності, як цілісне особистісне утворення. Згідно з провідними ідеями теорії діяльності (Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн та інші) виділення структури готовності кураторів академічних груп до формування ціннісного ставлення до створення сім'ї у студентської молоді розглядаємо в єдності чотирьох взаємопов'язаних структурних компонентів: ціннісно-мотиваційного, когнітивного, діяльнісно-технологічного, рефлексивного.

Ключові слова: ціннісне ставлення до створення сім'ї, куратор академічної групи, студентська молодь, готовність до формування ціннісного ставлення до створення сім'ї, теоретичні аспекти.

Аннотация

ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПРОБЛЕМЫ ГОТОВНОСТИ КУРАТОРОВ АКАДЕМИЧЕСКИХ ГРУПП К ФОРМИРОВАНИЮ ЦЕННОСТНОГО ОТНОШЕНИЯ К СОЗДАНИЮ СЕМЬИ У СТУДЕНЧЕСКОЙ МОЛОДЕЖИ

Н. А. Шелест

В статье рассматриваются теоретические аспекты проблемы готовности кураторов академических групп к формированию ценностного отношения к созданию семьи у студенческой молодежи. Готовность кураторов к формированию ценностного отношения к созданию семьи у студенческой молодежи понимается нами как частное выявления готовности к самостоятельной педагогической деятельности, как целостное личностное образование. В соответствии с ведущими идеями теории деятельности (Л. Выготский, А. Леонтьев, С. Рубинштейн и другие) структуру готовности кураторов академических групп к формированию ценностного отношения к созданию семьи у студенческой молодежи рассматриваем в единстве четырех взаимосвязанных структурных компонентов: ценностно-мотивационного, когнитивного, деятельностно-технологического, рефлексивного.

Ключевые слова: ценностное отношение к созданию семьи, куратор академической группы, студенческая молодежь, готовность к формированию ценностного отношения к созданию семьи, теоретические аспекты.

Abstract

THEORETICAL ASPECTS OF THE PROBLEM OF THE READINESS OF ACADEMIC GROUP FACILITATORS TO FORM STUDENTS' VALUE ATTITUDE TO MARRY

N. А. Shelest

The paper deals with theoretical aspects of the problem of the readiness of academic group facilitators to form students' value attitude to marry. We define the readiness of academic group facilitators to form students' value attitude to marry as a personal identification of the readiness to self pedagogical activity, as a value personal unity. We agree with activity theory leading ideas by L. Vyhotsky, O. Leontiev, S. Rubinshtein and others and consider the structure of the readiness of academic group facilitators as a unity of four interconnected structural components such as value and motivational, cognitive, practical and technological, and reflexive.

Key words: value attitude to marry, an academic group facilitator, students, the readiness to form value attitude to marry, theoretical aspects.

Актуальність (Introduction)

На сучасному етапі розвитку українського суспільства інститут сім'ї переживає суттєві складнощі: руйнуються сімейні відносини, знижуються виховні функції сім'ї, зростає кількість розлучень. За таких обставин особливо гостро постає проблема формування ціннісного ставлення до створення сім'ї у студентської молоді.

Студентські роки - доленосний період у житті людини, оскільки характеризується найбільш інтенсивним дозріванням особистості; активним оволодінням основними соціальними ролями (громадянина, трудівника, патріота своє країни, сім'янина й товариша); підвищенням інтересу до моральних проблем; посиленням цілеспрямованості, рішучості, самостійності, індивідуальності, ініціативності у процесі діяльності та спілкування; активним засвоєнням суспільних норм і функцій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій (Analysis of recent researches and publication)

Необхідність підготовки молоді до сімейного життя акцентована в педагогічній спадщині П. Блонського, Г. Ващенка, Я. Коменського, Дж. Локка, А. Макаренка, І. Песталоцці, Ж.- Ж. Руссо, В. Сухомлинського, К. Ушинського та інших.

Проблеми морально-педагогічної підготовки молоді до сімейного життя знайшли відображення у працях В. Барського, М. Вовчик-Блакитної, З. Зайцевої, В. Сухомлинського, І. Трухіна, Л. Яценко та інших.

Різні аспекти виховання студентської молоді, зокрема пріоритетів і настановлень щодо підготовки юнаків і дівчат до шлюбу, формування в них відповідних якостей і вмінь, досліджують Т. Алексєєнко, С. Вітвицька, К. Вітек, Т. Говорун, Т. Демидова, І. Денисенко, Л. Долинська, А. Карасевич, О. Кікінежді, Б. Ковбас, В. Костів, В. Кравець, Т. Кравченко, П. Тярзі та інші, акцентуючи на необхідності пошуку шляхів стабілізації сім'ї.

Однак поза увагою науковців залишився такий аспект, як готовність кураторів академічних груп до формування ціннісного ставлення до створення сім'ї у студентської молоді.

Мета (Purpose)

полягає у дослідженні теоретичних аспектів проблеми готовності кураторів академічних груп до формування ціннісного ставлення до створення сім'ї у студентської молоді.

Методи (Methods)

У процесі дослідження застосовано наступні методи; аналіз, порівняння, класифікація, узагальнення, систематизація.

Результати (Results)

Теоретичний аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми дав змогу уточнити сутність поняття «ціннісне ставлення до створення сім'ї» як інтегровану моральну якість особистості, яка являє собою єдність мотивів, переконань, свідомості, емоційної та діяльнісної сфери. Ознаками сформованості ціннісного ставлення студентів до створення сім'ї є потреби, інтереси за допомогою яких вони оцінюють значущість сім'ї для окремої особистості та суспільства загалом. Сформованість ціннісного ставлення до створення сім'ї є основою формування готовності студентської молоді до сімейного життя, усвідомленого батьківства.

Діяльність куратора академічної групи передбачає орієнтування на особистість студента як найвищу цінність, формування у молоді ціннісного ставлення до створення сім'ї. Отже, постає проблема розгляду теоретичних аспектів готовності кураторів академічних груп до формування у студентської молоді ціннісного ставлення до створення сім'ї.

Куратор - це не просто викладач, який відповідає за організацію та проведення відповідних виховних заходів; він є творцем колективу групи, відносин між студентами, задає напрям діяльності групи, позитивно впливає на саморозкриття кожного її члена [9, с. 345]. До функцій куратора академічної групи належать: організаторська, дослідно-аналітична, інформаційна, соціальна, спрямовуюча, стимулююча, координаційна, комунікативна [7, с. 17-18]. куратор сімейний виховний підготовка

У професійній педагогіці готовність до педагогічної діяльності визначається як одна з професійно зумовлених вимог до педагога.

Категорія «готовність до діяльності» є об'єктом постійної уваги психолого-педагогічної науки. У психології вона визначається як:

- стійка характеристика особистості, яка є результатом підготовленості до діяльності (М. Дьяченко, Л. Кандибович, В. Крутецький та ін.);

- психічний стан (М. Левітов, Б. Ломов та ін.);

- цілісний функціональний стан психіки (Б. Ананьєв, К. Платонов, Д. Узнадзе та ін.).

- стан мобілізації психологічних і психофізіологічних систем людини, які забезпечують виконання певної діяльності (С. Максименко).

Зокрема, С. Максименко, у готовності до діяльності виокремлює наступні аспекти: операційний - володіння певним набором способів дії, знань, умінь та навичок, а також можливості набуття нового досвіду в межах певної діяльності; мотиваційний - система спонукальних якостей щодо певної діяльності (мотиви пізнання, досягнення, самореалізації тощо); соціально-психологічний - рівень зрілості комунікативної сфери особистості, вміння здійснювати колективно розподілену діяльність, підтримувати стосунки в колективі, уникати деструктивних конфліктів та ін.; психофізіологічний - готовність систем організму діяти в даному напрямі [3, с. 137-138].

Одним із теоретичних підходів щодо вивчення готовності є трактування її як підготовленості у безпосередньому зв'язку з формуванням та вдосконаленням психічних процесів, станів особистості, що є необхідними для успішного виконання діяльності [4].

У професійній педагогіці поняття «готовність до педагогічної діяльності» визначається як одна з професійно зумовлених вимог до вчителя.

Дослідник В. Крутецький [5] розглядає готовність як синтез властивостей особистості, що означає її придатність до діяльності. До них дослідник відносить: активне позитивне ставлення до діяльності, схильність займатися нею, що перетворюється в пристрасну захопленість; ряд характерологічних рис та стійкі інтелектуальні почуття; наявність під час діяльності сприятливих для її виконання психічних станів; певний запас знань, умінь і навичок у відповідній галузі; означені психологічні особливості в сенсорній та розумовій сферах, що відповідають вимогам цієї діяльності.

Досліджуючи «готовність до діяльності» М. Левітов виділяє довготривалу готовність та короткочасний стан готовності, який дослідник називає «передстартовим станом» та виділяє три її види: звичайна готовність, що виникає перед роботою, до якої в цей час не вимагається особливих вимог; підвищена готовність, що виникає перед роботою та відрізняється новизною, творчим характером; знижена готовність, що виявляється у відвертанні уваги, незібраності, помилкових діях при сильній неконтрольованій емотивності особистості [6, с. 22]. Відтак, дослідник стверджує, що психічна готовність до діяльності може бути довготривалою або контрольованою; одноманітні умови виконання діяльності, монотонність у роботі, виникнення відповідальних моментів або важких ситуацій може не тільки знизити, але й дезорганізувати готовність, тому готовність до будь-якої роботи, зазначає дослідник, слід розглядати з урахуванням таких станів, як стрес і фрустрація.

На думку Д. Узнадзе, у основу стану готовності покладено фіксовані настановлення, що формуються в результаті інтеграції суспільного та індивідуального досвіду і є внутрішніми регуляторами поведінки людини, забезпечують цілеспрямовані дії, викликають стан готовності. Настановлення як готовність до діяльності Д. Узнадзе розуміє як цілісний стан суб'єкта. Отже, готовність не може виникнути поза настановленням [8].

Науковці М. Дьяченко, Л. Кандибович [2] розглядають готовність як налаштованість, актуалізацію та пристосування можливостей особистості для успішних дій у цей момент; внутрішню налаштованість особистості на певну поведінку в процесі виконання навчальних і трудових завдань, настановлень на активні цілеспрямовані дії. «Готовність до того чи іншого виду діяльності - це цілеспрямоване вираження особистості, що включає її переконання, погляди, відносини, мотиви, почуття, вольові та інтелектуальні якості, знання, уміння, навички, настановлення, налаштованість на певну поведінку» [2, с. 4].

Таким чином, дослідники трактують готовність як стан та як інтегральну якість особистості. М. Дьяченко, Л. Кандибович стверджують, що на стан готовності впливають конкретні умови, у яких здійснюється діяльність. До числа зовнішніх та внутрішніх умов дослідники відносять такі: зміст завдань, їх важкість, новизну, творчий характер; обставини діяльності, приклад поведінки оточуючих; особливості стимулювання дій та результатів; оцінку вірогідності його досягнення; самооцінку власної підготовленості; попередні нервово- психічні стани; стан здоров'я та фізичне самопочуття; особистий досвід, мобілізація сил на розв'язання завдань більшої важкості; уміння контролювати і регулювати рівень свого стану готовності; уміння самоналаштовуватися, створювати оптимальні внутрішні умови щодо майбутньої діяльності [2, с. 18-19].

Теоретичний аналіз досліджень проблеми професійної готовності свідчить про те, що ця категорія має різноманітні психолого-педагогічні інтерпретації й розглядається як:

- стан підготовленості (М. Дьяченко, Л. Кандибович, В. Крутецький та ін.);

- складне особистісне утворення, що містить ідейно-моральні та професійно-педагогічні погляди, переконання, професійну спрямованість психічних процесів, самовладання, педагогічний оптимізм, налаштованість на педагогічну працю, здатність до подолання труднощів, до самооцінки результатів даної праці, потребу в професійному самовихованні (Л. Кондрашова);

- як цілісну систему, що вибудовується як інтегральне ціле на основі загально педагогічного (є складові професійної загально педагогічної готовності), особливого (має свою специфіку, зумовлену особливостями й закономірностями процесу формування готовності педагога до певного виду діяльності) та індивідуального (відображає залежність готовності від підготовки, особистісно-професійних характеристик педагога) (О. Матвієнко);

- як активний стан особистості, що породжує діяльність; як результат діяльності; як якість особистості, що визначає настановлення на професійну діяльність (Л. Петриченко);

- специфічний стан ( М. Левітов, Б. Ломов та ін.);

- в основу стану готовності покладено фіксовані настановлення, що формуються в результаті інтеграції суспільного та індивідуального досвіду і є внутрішніми регуляторами поведінки людини (Д. Узнадзе);

- сукупність моральних, психологічних та професійних якостей (М. Дьяченко, Л. Кандибович та ін.).

Теоретичний аналіз різноманітних поглядів щодо поняття «професійна готовність» дозволяє виділити принципово значущі положення й знайти певну єдність поглядів:

- готовність як психічний стан не протиставляють готовності як якості особистості, оскільки вона в тому чи іншому випадку є психологічною передумовою ефективної діяльності (Л. Канішевська);

- готовність як психологічний стан особистості - це внутрішня налаштованість на певну поведінку під час виконання навчальних та трудових завдань, настановлення на активні та цілеспрямовані дії під час навчання і в процесі роботи (М. Дьяченко, Л. Кандибович);

- готовність - складне структурне утворення, у центрі якого знаходиться усвідомлення педагогічної праці як головного сенсу життя;

- готовність до педагогічної діяльності передбачає сумлінне та відповідальне ставлення до педагогічної діяльності; прагнення виконувати її з позиції творчого підходу; сформованість стійких мотивів професійної діяльності; наявність професійних знань, умінь і навичок [1, с. 96-98].

У контексті цього визначення готовність кураторів академічних груп до формування ціннісного ставлення до створення сім'ї у студентської молоді розуміється нами як приватне виявлення готовності до самостійної педагогічної діяльності, як цілісне особистісне утворення.

Експериментальна робота з формування готовності кураторів до організаційно- виховної роботи зі студентською групою викладена у ряді праць вітчизняних дослідників [1012].

Згідно з провідними ідеями теорії діяльності (Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн та інші) виділення структури готовності кураторів академічних груп до формування ціннісного ставлення до створення сім'ї у студентської молоді ми будемо розглядати в єдності чотирьох взаємопов'язаних структурних компонентів:

- ціннісно-мотиваційного, заснованого на стійкій спрямованості щодо організації процесу формування ціннісного ставлення до створення сім'ї у студентської молоді як актуального аспекту професійної діяльності, прагненні виконувати цю діяльність на високому рівні, спроможності забезпечити продуктивний розвиток студента та закласти основи для власного професійного та особистісного зростання;

- когнітивного, який об'єднує сукупність знань куратора академічної групи щодо його ролі у розвитку та саморозвитку особистості студента, знання про сутність ціннісного ставлення до створення сім'ї та особливості її формування у студентської молоді;

- діяльнісно-технологічного, який передбачає володіння формами і методами формування ціннісного ставлення до створення сім'ї у студентської молоді;

- рефлексивного, який пов'язаний з аналізом процесу формування ціннісного ставлення до створення сім'ї; ставлення до даної сфери професійної діяльності, характеру та рівня її виконання.

Показниками готовності куратора академічної групи до формування ціннісного ставлення до створення сім'ї у студентської молоді було визначено:

- емоційно-позитивна мотивація щодо формування ціннісного ставлення до створення сім'ї у студентської молоді, прагнення ефективно реалізувати її;

- знання про сутність ціннісного ставлення до створення сім'ї; особливості формування ціннісного ставлення до створення сім'ї у студентської молоді;

- володіння відповідними формами і методами формування ціннісного ставлення до створення сім'ї;

- рефлексивна позиція, яка пов'язана з адекватним оцінюванням себе як наставника, здатного формувати ціннісне ставлення до створення сім'ї у студентської молоді.

Зважаючи на названі вище нами показники, схарактеризуємо рівні готовності кураторів академічних груп до формування ціннісного ставлення до створення сім'ї у студентської молоді.

Високий рівень готовності кураторів академічних груп до формування ціннісного ставлення до створення сім'ї у студентської молоді характеризується емоційно-позитивною мотивацією до організації процесу формування ціннісного ставлення до створення сім'ї у студентів як актуального аспекту професійної діяльності; глибокими знаннями щодо сутності та особливостей формування ціннісного ставлення до створення сім'ї, володінням відповідними формами і методами виховання; сформованістю рефлексивної позиції, що виявляється в адекватній самооцінці, упевненості у власних силах.

Середній рівень готовності кураторів академічних груп до формування ціннісного ставлення до створення сім'ї у студентської молоді характеризується ситуаційною спрямованістю щодо формування ціннісного ставлення до створення сім'ї у студентів; достатніми знаннями щодо сутності та особливостей формування ціннісного ставлення до створення сім'ї, недостатнім володінням формами і методами виховання; у них лише частково сформована рефлексивна позиція, що виявляється в неадекватній самооцінці, невпевненості у власних силах.

Низький рівень готовності кураторів академічних груп до формування ціннісного ставлення до створення сім'ї у студентської молоді характеризується відсутністю спрямованості щодо формування ціннісного ставлення до створення сім'ї у студентів; недостатніми знання про сутність та особливості формування ціннісного ставлення до створення сім'ї; відсутністю володіння відповідними формами і методами виховання, нерозвиненою рефлексивною позицією, що виявляється у невпевненості у власних силах.

Висновки і перспективи (Discussion)

Готовність кураторів академічних груп до формування ціннісного ставлення до створення сім'ї у студенської молоді розуміється нами як приватне виявлення готовності до самостійної педагогічної діяльності, як цілісне особистісне утворення, що складається із наступних структурних компонентів: ціннісно-мотиваційного, когнітивного, діяльнісно-технологічного, рефлексивного.

Проведене дослідження не вичерпує багатогранності теоретичних і практичних пошуків розв'язання проблеми. Перспективним вважаємо вивчення питання щодо сформованості готовності кураторів академічних груп з формування ціннісного ставлення до створення сім'ї у студентської молоді.

Список використаних джерел

1. Гладков С. М. Готовность будущего специалиста к педагогической поддержке личности в учреждениях интернатного типа: дисс.... канд. пед. наук: спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Гладков Сергей Михайлович. Балашов, 2005. 165 с.

2. Дьяченко М. И. Психологические проблемы готовности к деятельности / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. Минск: Изд-во БГУ, 1976. 176 с.

3. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; гол. ред. В. Г. Кремень. К.: Юрін- ком Інтер, 2008. 1040 с.

4. Канішевська Л. В. Виховання соціальної зрілості старшокласників загальноосвітніх шкіл-інтернатів у позаурочній діяльності: монографія / Любов Вікторівна Канішевська. К.: ХмЦНП, 2011. 368 с.

5. Крутецкий В. А. Основы педагогической психологии. / Вадим Андреевич Крутецкий. М.: Просвещение, 1972. 255 с.

6. Левитов Н.Д. Психология труда / Николай Дмитриевич Левитов. М.: Учпедизд, 1963. 340 с.

7. Організація виховної роботи наставником академічної групи в аграрному ВНЗ із формування лідерських якостей студентів: метод. рекомендації / [укладач: Р. В. Сопівник]. К.: ЦП «Компринт», 2008. 56 с.

8. Узнадзе Д. Н. Экспериментальные основы педагогики установки / Дмитрий Николаевич Узнадзе. // Психологические исследования. М.: Наука, 1966. 451 с.

9. Ященко Е. Вплив педагогічного спілкування на формування комунікативної культури майбутніх економістів: виховний аспект / Е. Ященко. // Витоки педагогічної майстерності: зб. наук. праць. 2012. Вип..10. С. 345 - 350.

10. Сопівник Р. В. Експериментальна робота з удосконалення виховної роботи зі студентською молоддю / Р. В. Сопівник, І. В. Сопівник // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України / Серія «Педагогіка, психологія, філософія». 2010. Вип. 155, Ч.1. С. 282-286.

11. Сопівник Р.В. Виховання особистості майбутнього фахівця агропромислової галузі крізь призму функцій наставника академічної групи // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія «Педагогіка, психологія, філософія». 2015. № 220. С. 172-182.

12. Ніколаєнко С.М. Програма виховання студента: «Фахівець, громадянин, патріот». Навчально-методичний посібник / С.М.Ніколаєнко, В.Д.Шинкарук, Д.М.Рудень, Р.В.Сопівник, І.В.Сопівник, Г.В.Петрів, А.О.Кушнір, В.В.Мойсеєв, О.П.Давидова. К.: «ACS-ACTIVE» 2016. 76 с.

Размещено на Allbest.ru