Особливості вокально-виконавського саморозвитку майбутніх учителів музичного мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості вокально-виконавського саморозвитку майбутніх учителів музичного мистецтва

МАЄВСЬКА Анастасія Сергіївна -

викладач Університетського коледжу, аспірант кафедри теорії та методики музичного мистецтва Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Г рінченка

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. У сучасному інформаційному суспільстві освіта стала однією з найважливіших сфер людської діяльності, чинником розвитку людства. Метою освіти є виховання всебічно розвиненої творчої особистості, здатної до пошуку та оволодіння новими знаннями, а також спроможності до самостійного життєвого вибору, активної соціальної адаптації, сталого професійного саморозвитку. У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті (2002), Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012--2021 роки (2012) підкреслюється необхідність створення умов для особистісного саморозвитку кожного українця. За таких обставин докорінно змінюються вимоги суспільства до вчителя: він має не тільки володіти певним обсягом фахових знань і вмінь, а й уміти свідомо та творчо поповнювати і застосовувати їх у майбутній професійній діяльності.

Таким чином виникає потреба в організації такої системи фахової підготовки студентів, яка б забезпечувала цілеспрямований процес формування готовності до професійного саморозвитку майбутнього фахівця, зокрема, вчителя музичного мистецтва. Професійний саморозвиток майбутнього вчителя музичного мистецтва передбачає здатність удосконалювати особистісні та професійні якості, що виявляються в бажанні та спроможності постійно коригувати власне фахове зростання. Майбутні фахівці мають вміти проектувати та організовувати саморозвивальну діяльність, метою якої є реалізація та забезпечення конкурентоспроможності на сучасному ринку праці.

Істотну частину професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва забезпечують заняття в класі постановки голосу, на яких студент набуває основи свідомого ставлення до свого музичного та співочого розвитку. Підготовці майбутнього вчителя музичного мистецтва на заняттях з постановки голосу притаманний ряд специфічних рис, перш за все: володіння виконавськими навичками та вокально- технічними, а також уміння аналізувати складові процесу постановки голосу. Важливим компонентом цього процесу є проблема вокально-виконавського саморозвитку. вокальний фаховий музика

Аналіз основних досліджень і публікацій. Проблему професійної підготовки вчителів всебічно висвітлено в працях О. Абдулліної, О. Акімової, В. Андрущенка, Є. Барбіної, Н. Білик, Н. Волкової, С. Гончаренка, М. Гриньової, Р. Гуревича, І. Зязюна, М. Євтуха, Л. Кондрашової, В. Кременя, Н. Кузьміної, Н. Ничкало, С. Сисоєвої, В. Сластьоніна, М. Сметанського, Г. Тарасенко та ін. Теоретико-методологічні засади саморозвитку особистості представлено в працях зарубіжних дослідників (Р. Бернс, А. Маслоу, Г. Олпорт, К. Роджерс, Д. Уотсон та ін.).

Теоретичні основи методики викладання вокалу закладено в працях В. Мордвинова, П. Голубєва, Д. Аспелунда, С. Юдіна, Л. Дмитрієва, А. Здановича, Д. Євтушенко, П. Органова, О. Микиші; питання вокальної підготовки майбутніх вчителів музичного мистецтва розкривають Л. Василенко, О. Ма- руфенко, А. Менабені, Г. Стасько, Ю. Юцевич та інші.

Огляд фундаментальних праць з теорії музичної педагогіки свідчить, що більшість досліджень у галузі вокальної педагогіки присвячувалися проблемам розвитку співацького голосу вокалістів-виконавців, підготовки професійних співаків до виконавської діяльності. Проблеми готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до вокально-виконавського саморозвитку на заняттях з постановки голосу недостатньо розкриваються у науково-методичних дослідженнях.

Метою статті є аналіз особливостей вокально-виконавського саморозвитку майбутніх учителів музичного мистецтва.

Виклад основного матеріалу дослідження. Ідея саморозвитку особистості лежить в основі гуманістичного педагогічного світогляду. Спочатку вона була сформульована як пізнання особистістю себе задля творчого перетворення навколишнього світу і самотворення. Згодом вона трансформується в педагогічний принцип визнання здатності особистості до саморозвитку, прагнення її до самовдосконалення. Даний постулат отримує в педагогіці подальший розвиток як принцип поваги до особистості учня, необхідності розвитку в ньому творчої активності й надання йому допомоги в оволодінні способами творчого самовираження та самовдосконалення.

Для визначення особливостей вокально- виконавського саморозвитку майбутніх учителів музичного мистецтва важливе значення має урахування різних філософських, психологічних, педагогічних та інших підходів до розуміння сутності цього унікального явища. Складність та багатогранність цієї проблеми у тому, що вона є об'єктом вивчення багатьох наук. Саморозвиток, на думку Е. Кокаревої [7], - це усвідомлений і керований особистістю процес, у результаті якого відбувається удосконалення фізичних, розумових і моральних потенцій людини, розгортання її індивідуальності. Він сприяє самовдосконаленню та самореалізації особистості. Зовнішніми факторами саморозвитку є впливи середовища та цілеспрямований навчальний процес.

Саморозвиток, з одного боку, як процес, зумовлений природними чинниками, з іншого, - як процес, що детермінується особливостями середовища розвитку, виховання, особистісними факторами (цінностями, волею, цілями людини) визначає Л. Кулікова [10]. Науковцем саморозвиток розглядається як інструмент духовного зростання, як фактор інкультурації, як шлях соціалізації людини, як критерій зрілості особистості.

Основна відмінність процесів «саморозвитку» і «самовиховання», на думку В.Андрєєва, полягає в тому, що в процесі самовиховання особистість виступає по відношенню до себе педагогом, а в процесі саморозвитку - і педагогом, визначаючи методи самовпливу, і філософом, вибираючи цілі самовдосконалення, і психологом, рефлексуючи з приводу змін, що відбуваються у власному внутрішньому світі. На цій підставі автор робить правомірний висновок про те, що другий підхід є більш широким, цілісним по відношенню до особистості, він включає в себе самовиховання як один з компонентів саморозвитку. Педагогіка творчого саморозвитку в даний час обґрунтовує не тільки необхідність суб'єктного підходу до особистості в процесі її навчання, поступово посилюється акцент на зміні позиції учня на суб'єктну по відношенню до власного розвитку.

Професійний саморозвиток є невід'ємною складовою особистісного саморозвитку. Професійний саморозвиток здійснюється за допомогою механізмів самопізнання, самоорганізації, самоосвіти, самооцінки, саморегуляції як прагнення до самоактуалізації на основі розвитку професійного мислення, реалізації творчого потенціалу, різноманітних форм дослідницької діяльності та способів інтенсифікації цього процесу [6, с. 802].

Визначення поняття професійного саморозвитку майбутнього учителя музичного мистецтва в процесі вокально-виконавської діяльності вимагає розкриття її суті. Дана підготовка дозволяє оволодіти умовами досягнення основних елементів вокального звукоутворення, чистоти інтонації, опертого на дихання звуку. Метою цієї діяльності є практично засвоїти навички роботи вокаліста над художньою виразністю та інтерпретацією вокаьного твору, розкриття ідейно-художнього образу завдяки вокальним прийомам. Образ формується в процесі художньої інтерпретації. Вона охоплює такі стадії, як: проектування прообразу виконавського результату через аналіз музичного тексту й осягнення його концептуальної основи, пошук адекватних засобів її відтворення, оволодіння необхідним технічним арсеналом виконання, звукове втілення інтерпретації вокального твору. Тут з'єднується інтелектуальна, емоційна і вольова сторона особистості. Інтелектуальна сторона проявляється в інтерпретаційному аналізі, пошуку інформації, виборі засобів. Емоційна сторона стосується емпатійних і рефлексивних процесів осягнення твору, відношення до змісту і т.д. Вольова - управляє процесами виконавської саморегуляції, особливо в слуховій сфері (самоконтроль). Вокально- виконавська підготовка закладає основу майбутньої професійної діяльності вчителя музичного мистецтва навчаючись спілкуванню з музикою, розвиваючись як особистість, професійно, з допомогою художніх прийомів, студент здобуває знання і досвід діяльності для залучення школярів до світу музичного мистецтва і їхнього естетичного розвитку, формування музичної культури. Це і становить суть його майбутньої роботи. Таким чином, вокально-виконавська підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва має потужний потенціал для формування його готовності до професійного саморозвитку. По-новому розглянути даний процес можливо з трьох позицій: аксіологічного, синергетичного, компетентнісного підходів [1].

Аксіологічний підхід (Б. Г. Ананьєв, Б. С. Гершунский, І. Ф. Ісаєв, В. Н. Мясищев, B. А. Сластенін, В. А. Сухомлинський, О. В. Сухомлинська, Д. Н. Узнадзе, Е. Н. Шия- нов, А. І. Щербаков та інші) до професійної, зокрема, вокально-виконавської підготовки передбачає залучення особистості студента до світу загальнолюдських і професійних цінностей. Метою такого залучення є орієнтація майбутнього фахівця в соціокультурному та професійному просторі. Даний підхід сприяє формуванню аксіосфери майбутнього вчителя музичного мистецтва (система загальнолюдських і музично- педагогічних цінностей, ціннісне ставлення до творів музичного мистецтва, полілог між світом музики і особистостями викладача і студента), яка живить і стимулює позитивну мотивацію майбутнього вчителя музики до професійного саморозвитку.

Синергетичний підхід (Е. Князева, C. В. Кульневич, С. П. Курдюмов, Л. Г. Лобова, М. Ю. Опеньків та інші) дозволяє розглянути систему вокально-виконавської двяльності студентів у контексті спрямованості на професійний саморозвиток наступним чином [1]:

- система вокально-виконавської підготовки повинна бути відкритою до взаємодії та обміну інформацією і енергією з музично-освітнім та соціальним середовищем, що виражається в інтеграції психолого- педагогічних, культурологічних, музично- теоретичних і вокально-виконавських дисциплін;

- її метою є розкриття внутрішніх, властивих від природи потенцій студента, який, реалізуючи свою свободу вибору, буде визначати власні шляхи розвитку і саморозвитку;

- система вокально-виконавської підготовки повинна розвиватися тільки на основі діалогу і ціннісної взаємодії між світом музики і особистостями викладача і студента;

- система вокально-виконавської підготовки повинна бути спрямована на формування цілісного художнього світогляду: розвиток і взаємозв'язок людини, суспільства, мистецтва і науки як підсистем культури;

- система вокально-виконавської підготовки повинна регулювати і стимулювати процеси саморозуміння і самоорганізації в творчій інтерпретаційній діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва;

- система вокально-виконавської підготовки повинна орієнтуватися на професійне становлення і саморозвиток особистості, формування ціннісного відношення до музики, світу, людини.

Компетентнісний підхід (Н. Бібік, Е. Ф. Зеер, І. О. Зимня, А. М. Павлова, О. Я. Савченко, Е. Е. Симанюк, А. Д. Ху-торський та інші) передбачає практико- орієнтовану спрямованість процесу вокально- виконавської підготовки студентів на досягнення запланованих результатів, об'єднує в єдине ціле відповідні знання, вміння, практичний досвід і особистісні якості, забезпечуючи таким чином продуктивний професійний саморозвиток майбутнього фахівця. Даний підхід задає нові орієнтири підготовки, а саме:

- розкриття суб'єктивного досвіду, становлення особистісної позиції і відповідального відношення студента до предмету діяльності;

- розвиток його особистісних і професійних якостей;

- суб'єкт-суб'єктна комунікація учасників музично-педагогічного процесу;

- практична реалізація його виконавського потенціалу;

- активізація та актуалізація механізмів саморозвитку в професійній сфері.

У визначенні поняття професійного саморозвитку майбутнього вчителя музичного мистецтва в процесі вокально-виконавської підготовки ми виходили з положень розглянутих вище аксіологічного, синергетичного та компетентнісного підходів. У нашому дослідженні ми розглядаємо даний феномен, як процес самотворення особистості студента в результаті ціннісної взаємодії та обміну інформацією і енергією з музично- освітнім та соціальним середовищем, в основі якого розкриття і реалізація його внутрішніх потенцій, придбання нових професійних якостей у вокально-виконавській діяльності.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму. Доведено, що основою будь-якої діяльності, в тому числі і професійного саморозвитку, є готовність особистості до її виконання. Готовність розглядається як можливість, здатність суб'єкта діяти компетентно, обґрунтовується як вирішальна умова швидкої адаптації до праці, подальшого професійного вдосконалення і підвищення кваліфікації.

Теоретичний аналіз психолого- педагогічних досліджень [1; 4; 5; 6; 8] дозволив визначити особливості вокально- виконавського саморозвитку майбутніх учителів музичного мистецтва.

Таким чином, впровадження аксіологічного, синергетичного, компетентнісного підходів у професійну підготовку майбутніх учителів музичного мистецтва відповідає вимогам сучасного суспільства до освіти фахівців, висловлює принципи нової гуманістичної освітньої парадигми, дозволяє по-іншому підійти до досліджуваної нами проблеми.

Список джерел

1. Бондаренко Л. А. Формування готовності майбутнього вчителя музики до професійного саморозвитку у процесі інструментально- виконавської підготовки: автореф. дис. канд. пед. наук - спец. 13.00.04 / Л. А. Бондаренко. - Київ., 2014. - 20 с.

2. Вієвська М. Г., Мотивація професійного саморозвитку у реалізації стратегії формування управлінських компетенцій / М. Г. Вієвська, Л. І. Красовська / Вища школа. 2010. - № 3/4. -

С. 89-104.

3. Власова Е. А. Профессиональное саморазвитие будущих социальних педагогов / Е. А. Власова / Социальная работа и социальная политика: состояние и перспективы: сб. науч. трудов. - Балашов: Николаев, 2005. - С. 14-16.

4. Драгнєв Ю. В. Професійний і особистісний саморозвиток майбутнього вчителя фізичної культури як необхідна умова професійного вдосконалення / Ю. В. Драгнєв / Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2011. - № 4. - С. 132-138.

5. Енциклопедія освіти / [гол. ред. В. Г. Кремень; Акад. пед. наук України]. - Київ.: Юрінком Інтер, 2008. - 1040 с.

6. Книга національної освіти України / Акад. пед. наук України; за ред. В. Г. Кременя. - К., 2009. / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://refdb.ru/look/1238872-p6.html.

7. Кокарєва Е. О. Евристичне навчання як засіб творчого саморозвитку майбутніх педагогів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.09 «Теорія навчання» / Е. О. Кокарєва. - Тернопіль, 2012. - 19 с.

8. Костенко М. А. Педагогічні умови професійно-творчого саморозвитку майбутнього вчителя: автореф. дис. канд. пед. наук - 13.00.04 / М. А. Костенко. - Харків, 2002. - 20 с.

9. Кузікова С. Б. Психологія саморозвитку: навч. посіб. / С. Б. Кузікова. - Суми: МакДен, 2011.

- 149 с.

10. Куликова Л. Н. Проблемы саморазвития личности / Л. Н. Куликова. - [2-е изд., испр. и доп.].

- Благовещенск: изд-во БГПУ, 2001. - 342 с

REFERENCES

1. Bondarenko, L. A. (2014). Formuvannia hotovnosti maybutnoho vchytelia muzyky do profesiinoho samorozvytku u protsesi instrumentalno- vykonavskoi pidhotovky. [Formation of Readiness of the Future Teacher of Music for Professional Selfdevelopment in Course of Instrumental and Performance Training]. Kiev.

2. Viievska, M. H. (2010). Motyvatsiia profesiinoho samorozvytku u realizatsii stratehii formuvannia upravlinskykh kompetencii. [Motivation of Professional Self-Development in the Implementation of the Strategy of Managerial Competence Training]. Kiev: «Vyshcha shkola».

3. Vlasova, E. A. (2005). Professyonalnoe samorazvytye budushhyx socyalnyx pedagogov, Socyalnaya rabota y socyalnaya poly 'ty 'ka: sostoyany 'e y ' perspekty 'vy. [Professional Self-development of the Future Social Care Teachers / Social Work and Social Policy: Status and Prospects: collection of research papers]. Nykolaev.

4. Drahniev, Yu. (2011). Dragnyev Yu. Profesiinyi i osobystisnyi samorozvytok maibutnoho vchytelia fizychnoi kultury yak neobkhidna umova profesiinoho vdoskonalennia. [Professional and Personal Self-development of the Future Teacher of Physical Education as a Prerequisite for Professional Advance]. Kyiv: Pedagogika i psykhologiia profesiinoi osvity.

5. Encyclopedia of Education (2008). Entsyklopediia osvity [gol. red. V. G. Kremen; Akad. ped. nauk Ukrayiny [Editor in chief V.H. Kremen; Academy of Educational Sciences of Ukraine]. Kyiv: Yurinkom Inter.

6. Knyha natsionalnoi osvity Ukrainy / Akad. ped. nauk Ukrainy; za red. V. H. Kremenia (2009), mode of access: http://refdb.ru/look/1238872-p6.html. [The Book of National Education of Ukraine / Academy of Educational Sciences of Ukraine]. Kyiv: electronic resource.

7. Kokarieva, Ie. O. (2012) Evrystychne navchannia yak zasib tvorchoho samorozvytku maibutnikh pedahohiv [Heuristic Training as a Mean of Creative Self-Development of Future Teachers]. Ternopil.

8. Kostenko, M. A. (2002). Pedahohichni umovy profesiino-tvorchoho samorozvytku maibutnoho vchytelia. [Pedagogical Conditions of Professional and Creative Self-Development of the Future Teacher]. Kharkiv.

9. Kuzikova, S. B. (2011). Psykholohiia samorozvytku: navch. posib. [Psychology of Selfdevelopment, teaching guide]. Sumy: «MakDen».

10. Kulikova L. N. (2001). Problemy' samorazvitiya lichnosti .[Problems of Self-Development of Individuals. [2nd ed., revised and corrected]. Blagoveshhensk: y'zd-vo «BGPU».

Размещено на Allbest.ru