Зміст навчальної практики "Пленер" у професійній підготовці педагога-художника

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Зміст навчальної практики «Пленер» у професійній підготовці педагога-художника

Давидов Валерій Миколайович -

старший викладач кафедри образотворчого мистецтва та дизайну Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Важливим напрямом розвитку сучасної педагогічної науки є ґрунтовне дослідження особливостей професійної підготовки майбутніх педагогів- художників у контексті формування їхньої мистецької компетентності стосовно використання у професійній діяльності різних видів образотворчого мистецтва.

Навчальна практика «Пленер» традиційно входить до фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Поглиблене вивчення змісту пленерної практики посилить якість підготовки молодих педагогів-митців, допоможе сформувати їхній світогляд, естетичні смаки, підвищить педагогічну та художню майстерність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На особливій цінності навчальної практики «Пленер» для становлення педагога- художника наголошено в працях українських та зарубіжних науковців: В. Візер, О. Музики, Череватюка, І. Чмелик та інших. Найбільш важливими в контексті нашого дослідження є мистецтвознавчі та педагогічні пошуки Коновець, М. Маслова, О. Рудницької, Е. Семешко, В. Чурсіної та інших.

М. Маслов у навчальному посібнику «Пленер» висвітлює питання зародження і розвитку живопису на пленері, розглядає основні етапи роботи над пленерними етюдами, аналізує типові помилки студентів та надає практичні рекомендації до виконання навчальних завдань [4].

У підручнику Г. Бєди розглянуті питання методу роботи кольоровими спів відношеннями, важливості цілісного сприйняття натури в умовах пленеру, загального колірного і тонового стану освітлення, колористичної єдності об'єктів пейзажу, зображення простору і деталей пейзажу [1].

Аналіз наукових досліджень свідчить, що пленерній практиці відведено важливе місце у навчальному процесі. Навчально-творча діяльність в умовах пленеру, як особливого періоду в навчальному процесі вищого закладу, є одним з аспектів викладання головних фахових дисциплін - композиції, живопису, рисунка тощо. Доцільність такого методичного підходу обґрунтовує В. Череватюк [8].

І. Чмелик зазначає, що пленерна практика є специфічною формою організації навчання, у ході якої майбутні фахівці вдосконалюють свою професійну майстерність, розвивають необхідні для педагога-художника навички, розширюють власний світогляд. Пленерна практика є важливим чинником у системі професійної підготовки майбутніх митців, вчителів образотворчого мистецтва, а її проведення сприяє всебічному розвитку особистості майбутніх художників, націлює на глибоке вивчення та збереження національної та регіональної культури [10].

Зазначимо, що сучасні освітні тенденції у сфері образотворчого мистецтва вимагають модернізації, пошуку нових форм та методів навчання. В цьому контексті пленер, як форма навчання на природі становить науково- педагогічний інтерес.

Метою статті є визначення та аналіз змістових характеристик навчальної практики «Пленер» у підготовці майбутніх педагогів- художників.

Виклад основного матеріалу дослідження

Якість професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва, художників функціонально залежить від різноманіття мистецьких явищ, які вивчаються студентами. Пленерна практика проводиться після річних переглядів, екзаменаційних іспитів, на початку літа (червень / липень), або в інший час (залежно від програми), і є продовженням занять з рисунку, живопису та композиції протягом певного періоду. Місце проведення пленеру обирається відповідно до завдань запланованих програмою курсу, час проведення практики - протягом двох тижнів.

Організацію та керівництво практикою студентів (загальне керівництво та контроль результатів) здійснює кафедра образотворчого мистецтва та дизайну Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка на чолі з завідувачем кафедри, а методичне керівництво здійснюють керівники груп, професорсько-викладацький склад кафедри.

Перед початком пленерної практики проводиться настановна конференція з питань навчального процесу, організації оформлення виконаних практичних робіт та строків підведення підсумкового контролю. Навчальна практика завершується підсумковим переглядом, обговоренням та оцінкою творчих робіт, виконаних за програмою курсу, відбором малюнків, ескізів для методичного фонду та звітної виставки.

Завдання навчальної практики «Пленер» передбачають закріплення та поглиблення основних теоретичних положень спеціальних дисциплін: рисунку, живопису, композиції, перспективи, кольорознавства; вдосконалення вмінь студентів спостерігати та аналізувати оточуюче середовище з урахуванням особливостей роботи на пленері, визначати характерні деталі вибраного об'єкту та мотиву зображення; вдосконалення вмінь виконувати пейзаж з урахуванням колірних особливостей пейзажу; розвиток мистецьких здібностей, підвищення рівня художньої культури, формування творчого потенціалу студентів.

Поняття «пленер» (від франц. en plein air - на відкритому повітрі) означає малювання в природних умовах, за природного освітлення. Використовується цей термін також для означення правдивого відтворення колірного багатства натури, численних видозмін кольору в природних умовах при активному впливі світла й повітря.

Гармонію зв'язку між людиною і світом природи надає художникові саме пленерний живопис з постійною практичною роботою і поступовим накопиченням глибоких знань.

Процес навчання живопису на пленері - це процес уважного вивчення натури, яка характеризується безмежним розмаїттям особливостей і явищ навколишнього середовища. Для цього художнику необхідно постійно поповнювати знання про різні елементи флори і фауни, а закріплювати ці знання треба з олівцем і пензлем у руках, не зважаючи на примхи погоди та умови, які не завжди відповідають більш комфортним умовам майстерні. Наполегливість, терпіння і бажання досягти результату, втілити обраний для зображення об'єкт у гарний етюд або начерк - складові серйозної роботи на пленері

Саме робота безпосередньо на відкритому повітрі, в оточенні природних об'єктів, здатна активувати формування творчої самостійності студентів, розвиток особистості, прискорити формування необхідних вмінь та навичок у сфері образотворчого мистецтва та дизайну.

Етюди, замальовки, начерки та ескізи з натури не мають самостійної цінності, але завжди були невід'ємною частиною навчання образотворчому мистецтву, продовженням навчального процесу, необхідним підґрунтям для заняття композицією, рисунком та живописом. Натурою ми називаємо реальну дійсність, яка слугує предметом зображення для художника [2].

На початку пленерної практики вважаємо за необхідне ознайомити студентів з історичними відомостями за тематикою навчальної програми. Зокрема, повідомляємо студентам про те, що генезис явища пленерного живопису сягає своїм корінням кінця XVIII - початку ХІХ ст., коли швидкий розвиток мистецьких процесів у Європі вимагав від художників інтенсивного пошуку нових засобів, форм, композицій, колориту. Це спонукало митців більше часу проводити на природі, збагачуючи свій живопис різноманітними арт-прийомами та техніками

Пленеризм як явище образотворчості набув розвитку в Англії і пов'язується, зокрема, з мистецькими пошуками Джона Констебля та Річарда Бонінгтона. А з часом пленер стає основою естетики художників, для яких світло й повітря набули самодостатнього значення і суто живописного зацікавлення. При цьому предмети виходять свідомо розмитими, майже не виявленими в конкретних силуетах, оскільки моделюються лише кольором. Така техніка малярства успішно практикувалася французькими імпресіоністами. Художники Ж.-Б. Коро, Ж.-Ф. Мілле, К. Піссаро, П. Ренуар, а також К. Моне зробили відчутний внесок у становлення пленерного живопису. Наприкінці XIX - на початку XX століть відомими російськими майстрами пленерного мистецтва є І. Грабар, К. Коровін, І. Левітан, В. Полєнов, Сєров.

Розвиток пейзажного живопису в Україні пов'язаний з роботами Т. Шевченка (серія «Мальовнича Україна»). Розквіт цього жанру припадає на кінець XIX ст. Красу України відтворили в своїх полотнах Васильківський,С. Світославський, І. Похитонов, П. Левченко, К. Ткаченко.

При аналізі основних законів пейзажного живопису, принципів художнього письма, творчого методу роботи над пейзажем видатних живописців, як-от: С. Герасимова, К. Коро, К. Коровіна, І. Левітана, В. Полєнова, П. Чистякова, ми звертаємось до праць В. Візер «Живописна грамота. Основи пейзажу» [2], О. Унковського «Живопис. Питання колориту» [7]. Цінними для підготовки студентів є також методичні рекомендації авторів щодо загальних питань побудови колориту в різних художніх техніках (акварель, гуаш, темпера, олія), розкриття особливостей роботи над пейзажем від односеансних етюдів до станкової картини, виконання практичних робіт.

Серед способів роботи на пленері ми виокремлюємо, як правило, рисунок (тривалий малюнок, замальовку й начерк) та живопис (довготривалий етюд, короткостроковий етюд, кистьовий начерк). Надалі вважаємо за необхідне визначити зміст кожного із них.

Довготривалий малюнок має на меті найбільш повний аналіз зображуваного мотиву. Роботу над довготривалим малюнком можна подати поетапно: 1) композиція зображення, визначення основних пропорційних співвідношень; 2) виявлення конструктивних особливостей зображуваного, пластики, перспективна побудова; 3) передача основних тональних відносин; 4) пророблення об'ємної форми за допомогою світлотіні, робота над деталями зображення; 5) узагальнення малюнка.

Довготривалий малюнок виконується на пленері приблизно 3-6 годин, залежно від формату роботи.

Замальовка є короткостроковим малюнком із завданнями виокремити й передати головне й найбільш характерне в мотиві. Час виконання замальовки від 20 хвилин до 2 годин.

Довготривалий мальовничий етюд, також як і тривалий малюнок, має на меті зобразити мотив з рішенням всіх поставлених завдань по передачі стану природи, простору й найбільш важливих деталей. Робота проводиться поетапно: 1) компонування зображення, визначення основних пропорційних співвідношень, підготовчий малюнок для живопису; 2) промальовування загальних колірних і тональних відносин; 3) визначення планів, виявлення форми й обсягу зображення; 4) робота над деталями в контексті загальних рішень; 5) узагальнення. Час написання етюду від 3 до 6 год.

Для передачі певного стану природи робляться короткострокові етюди. У короткостроковому етюді вирішуються завдання основних тональних і колірних відносин, визначення колориту. Деталізація не передбачається. Треба уважно ставиться до вибору формату зображення - занадто великий може виявитися непродуктивним для рішення завдань з передачі мінливого стану природи. Час виконання загальної майже закінченої роботи від 15 хв. до 1 год.

При виконанні навчальних завдань на пленері наголошуємо студентам, що найважливішою частиною пленерної практики є зображення рослин. Доцільно починати пленер із замальовок гілок дерев, квітів й інших елементів рослинного світу. Перший етап роботи - це композиційне розміщення зображення й побудова. Намічається конструкція гілки, пропорційне співвідношення її частин, пластичний рух форми. Потім виявляються просторові розташування частин, плани зображення. Штрихом або тушуванням проробляються форма гілки, листя. Для мальовничого етюду рослин найцікавіші квіти, вони привабливі й виразні за кольором. Рекомендуємо починати з нескладних за будовою рослин.

Найважливішим моментом живописного етюду пейзажу є вибір мотиву. Художник- початківець має знати й враховувати деякі рекомендації при пошуку мотиву та його композиції. При компонуванні необхідно враховувати пропорційні відносини всіх частин пейзажу, щоб зображення було природне, виразне й відповідало задуму художника. Звернути увагу на просторові завдання в етюді, домогтися пластичної виразності окремих частин пейзажу. навчальний практика художник етюд

Раціонально починати писати етюд з передачі стану неба. Саме погодні умови й висвітлення найбільш цікавих елементів виражається в характері неба, а це визначає стан усього етюду. Крім того, небо дає рефлекс на землю й ці двоє відносин небо-земля визначають колорит етюду.

Метою написання пейзажу є подальше вдосконалювання професійних навичок в умовах пленеру. Завдання творчої практики в місті мають враховувати специфіку міського пейзажу. Насамперед це стосується композиції малюнка або етюду. В умовах пленеру пошуки композиції необхідно вести у двох напрямах. Перший - це пошуки цілісної композиції, спрямованої на створення художнього образу із застосуванням правил і засобів композиції. Другий - фрагментарне зображення мотиву або його деталі з акцентуванням виразності зображення і його подальше використання у творчій роботі. У міському пейзажі, де часто домінують одноманітні форми, необхідно використати такі засоби композиційного задуму як: виявлення центра, розподіл зображення, симетрія й асиметрія, ритм.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Досвід показує, що пленерна практика, це майданчик не тільки для початку самостійної творчої роботи, але і можливість вдосконалювати вміння та навички в образотворчому мистецтві. Навчальна практика «Пленер» дає змогу майбутнім педагогам-художникам простежити тісний взаємозв'язок світу природи і людини, розширити знання про навколишній світ, розвивати пізнавальну і творчу активність, уміння висловлювати свої думки на папері, не боятись помилок, розвивати спостережливість, увагу, закріпити навички роботи з рисунку та живопису.

Список джерел

Беда Г. В. Живопись: Учеб. для студентов пед. институтов по спец. № 2109 «Черчение, изобраз. искусство и труд» / Г. В. Беда. - М.: Просвещение, 1986. - 192 с.

Визер В. В. Живописная грамота. Основы пейзажа / В. В. Визер. - СПб.: Питер, 2007. - 192 с.

Зайцев А. С. Наука о цвете и живопись /

С. Зайцев. - М.: Искусство, 1986. - 158 с.

Маслов Н. Я. Пленэр: Практика по изобразит. искусству [Учеб. пособие для студентов худож.-граф. фак. пед. ин-тов] / Н. Я. Маслов. - М.: Просвещение, 1984. - 112 с.

Музика О. Пленерна практика як важливий компонент підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва / О. Музика // Проблеми підготовки сучасного вчителя. - 2012. - № 6 (2). - С. 47-52.

Семешко Е. Г. Деякі особливості виконання пленерних етюдів як складової художньої освіти / Е. Г. Семешко // Проблеми сучасності: мистецтво, культура, педагогіка: зб. наук. праць / Луган. держ. ін.-т культури і мистецтв; за заг. ред. Л. Філіппова. - Луганськ: Вид-во ЛДІКМ, 2010. - Вип. 15. - С. 217-

Унковский А. А. Живопись. Вопросы колорита / А. А. Унковский. - М.: Просвещение, 1980. - 280 с.

Черватюк В. Методичні рекомендації з пленерного живопису для молодих художників / В. Черватюк // Українська академія мистецтва. - 2013. - Вип. 21. - С. 44-51.

Черватюк В. Пленерний живопис - невід'ємна складова художньої освіти / В. Черватюк // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки. - 2010. - Вип. 3. - С. 403409.

Чмелик І. Пленерна практика у Карпатах як важливий чинник професійної підготовки вчителя мистецьких дисциплін / І. Чмелик // Гірська школа Українських Карпат. - 2013. - № 10. - С. 166-168.Размещено на Allbest.ru