Метод Монтессорі та його ефективність в українській школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 371.4

Київський національний університет культури та мистецтв

МЕТОД МОНТЕССОРІ ТА ЙОГО ЕФЕКТИВНІСТЬ В УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

РИБІНСЬКА Ю.А.

Постановка та обгрунтування актуальності проблеми. Питання, пов'язані з раннім навчанням іноземних мов, є на сьогодні предметом широкої дискусії серед науковців, психологів, методистів, учителів іноземних мов, адже раннє дитинство визначено вченими як найбільш сенситивний період для оволодіння іноземними мовами. Доведено, що для цієї вікової категорії характерне інтенсивне формування пізнавальних процесів у дитини, швидке й легке запам'ятовування мовної інформації, високі імітативні здібності.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. За останній час опубліковано велику кількість наукових праць з означеної проблеми, що пояснюється ефективністю засвоєння іноземної мови саме в дошкільному віці, сензитивному для оволодіння мовами (В. Альперіна, Л. Ви- готський, І. Вронська, Н. Імедадзе, В. Колечко, О. Першукова, Т. Полонська, Футерман, J. Brimer', С. Brumfit, J. Moon, R. Tongue, D. Vale), а також тим, що в дитячому дошкільному закладі існує можливість створення комунікативних ситуацій, максимально сприятливих для засвоєння дитиною іноземної мови (О. Бахталіна, І. Вронська, Н. Імедадзе, О.Негневицька, О. Рейпольська, О.Шахнарович, Т. Шкваріна, С. Brumfit). У методиці викладання іноземних мов в умовах дошкільного навчального закладу було розроблено декілька стратегій навчання, серед яких основними є: а) стратегія навчання із опорою на імітаційні здібності дитини, що реалізуються в роботі із базовими зразками висловлювань (Т. Полонська, З. Футерман, О. Чернякова, Т. Шкваріна, O.Dunn, Penny A. Freppon, Ellen McIntyre, M. Williams, Ji Yuhua); б) стратегія засвоєння мови у конкретно-практичній, зокрема пізнавальній діяльності дитини (І. Вронська, Н. Імедадзе, С. Brumfit, А. Feunteun, J. Moon, R. Tongue, D. Vale) в процесі малювання, засвоєння основ арифметики (О. Бахталіна), з використанням системи навчально- комунікативних ігор (О. Негневицька, О.Шахнарович, Т. Шкваріна), у різних за віковим складом групах (О. Рейпольська); в) стратегія опори на встановлення емоційно- особистісного контакту між дорослим і дитиною при навчанні іноземній мові (Н. Горлова); г) стратегія інтегрування навчання мов у краєзнавчу підготовку дитини (О. Першукова).

Метою статті є дослідження особливостей впровадження методу Монтессорі в школах України.

Виклад основного матеіалу дослідження. Учителю слід максимально використовувати значний потенціал молодших школярів для оволодіння іноземною мовою: мовну здібність, пластичність мозку та артикуляційного апарату, високу слухову диференційну чутливість, здатність до точної імітації, потребу у спілкуванні, зацікавлене ставлення до звукової сторони мовлення тощо. школяр іноземний мова викладач

Людина отримує від природи інші дари. Для того, щоб розвиватися, вдосконалюватися і відповідати своєму середовищу, дитина отримує при народженні допитливий розум, гуманні тенденції і сенситивні періоди. У книзі «Креативна дитина» М. Монтессорі пише, що так само точно і доцільно, як здійснюється ембріональний розвиток органа в окремому організмі, в маленькій дитині проявляється несвідома духовна форма, що здійснюється творчою силою [6]. Допитливий розум дитини творить без допомоги вольового зусилля, як це буває у дорослих. Його дія обмежена в часі періодами, які природа відвела для здійснення дитиною певних завоювань і які М. Монтессорі назвала «сенситивними періодами». Сенситивні періоди названі так тому, що у дитини існує здатність до досягнень, засвоєнню понять, навичок - сенситивність (чутливість), значно відрізняє її від дорослого. Але ця здатність, як уже сказано, обмежена в часі певними періодами.

М. Монтессорі знаходить ще одне дивовижне порівняння для визначення процесів духовного розвитку дитини: «духовна хімія». Ми, дорослі, теж вбираємо враження, наповнюємося ними, вони зберігаються у нашій пам'яті, але вони ніколи не тотожні нам самим. Так само вода наповнює склянку, але скло і вода розділені. Ранні дитячі враження не тільки проникають в душу дитини, а й формують її. Дитина створює свою «духовну плоть» у повсякденній взаємодії з довкіллям.

У сенситивний період навчатись простіше, але це можна робити й у більш пізні періоди. Деяким людям, не залежно від віку, вдається досконало, на рівні носіїв, вивчити іноземну мову. Але навіть у цьому випадку дослідження мозку показують, що мова, коли вивчається у дорослому віці, все одно сприймається по-іншому, не так як рідна мова, при цьому активізується інша, сусідня ділянка мозку. На відміну від дорослих, діти користуються однією ділянкою мозку для оволодіння декількома мовами. Образно кажучи, дорослому для другої мови потрібна ще одна запасна кімната [1].

До семи-восьми років діти здатні вивчити мови, вербальні або невербальні, без будь-яких проблем. А вже після дванадцяти років майже неможливо вивчити мову досконало: виникають труднощі у вивченні граматики, залишається характерний акцент у вимові.

Діти у віці до початкової школи володіють здатністю вимовляти звуки іноземної мови в точності так, як це робить носій мови. Здатність вивчити граматичні правила залишається довшою - можливо, до 7-8 класу [1].

Відзначаючи, що дитина «розвивається з кожною годиною», К. Ушинський виступав за раннє навчання дітей та раціональне використання відпущеного на навчання часу. З цих же позицій він підійшов і до питання навчання дітей іноземній мові. К. Ушинський вказував на те, що навчання іноземній мові у відриві від рідної мови приносить величезну шкоду, оскільки дитина, яка не оволоділа повністю рідною мовою, «відривається від рідного ґрунту».

К. Ушинський заперечував протии поширеної в XIX столітті тенденції навчати дітей одночасно кільком іноземним мовам. Життя підтвердило доцільність його вимоги дотримуватися суворої послідовності при навчанні дітей іноземним мовам. К. Ушинський писав, що «до вивчення другої іноземної мови потрібно приступати вже тоді, коли в рідній мові дитина набуває значної свободи» [4]. При цьому вивчення мови «має йти по можливості швидко, тому що в цьому вивченні ніщо так не важливо, як постійні вправи і повторення, яке попереджує зазубрювання» [4].

На думку З. Футерман, для правильної організації процесу навчання дітей дошкільного віку усній іноземній мові, велике значення має поінформованість викладача про вікові анатомо-фізіологічні і психічні особливості дитини. Без цього не можна вирішити питання про вибір методів і прийомів навчання, визначити дозування матеріалу і періодичність занять. Облік вікових особливостей дітей особливо важливий при визначенні оптимального віку для початку навчання іноземній мові.

Матеріал повинен бути привабливим для дитини, викликати бажання взяти його до рук, працювати з ним. Навчання, так само як і в інших аспектах, відбувається в результаті практичної діяльності з предметами.

М. Монтессорі, обґрунтовуючи особливості побудови навчальних вправ з дітьми, писала, що дитина, починаючи з народження, має здатність до класифікації своїх вражень, їхього упорядкування. Це перший крок до утворення та організації інтелекту, що відбувається завдяки адаптації у соціумі.

Сенсорний матеріал складається з декількох підгруп. Вони були виділені М. Монтессорі на підставі актуальних для часу створення матеріалу уявлень про класифікацію видів сприйняття. Відповідно, вправи з цієї групи орієнтовані на різні види чутливості, розвивають переважно один з видів сприйняття.

1. Розвиток зорового і зорово- просторового сприйняття:

а) розпізнавання вимірювань:

- дерев'яні блоки з циліндрами;

- рожева вежа;

- коричнева драбина;

- червоні штанги;

б) розпізнавання кольорів; каси з колірними табличками:

I - основні кольори (парні таблички, 3 кольори);

II - змішані кольори (парні таблички, 11 кольорів);

III - відтінки 9 кольорів;

IV - пари відтінків 8 кольорів;

в) розпізнавання геометричних тіл і форм:

- геометричні тіла;

- геометричний комод.

2. Розвиток тактильного і кінестетичного сприйняття:

- дошки для дотиків;

- шорсткі таблички;

- ящик з матеріалами.

3. Розвиток слухового сприйняття:

- шумові коробки;

- дзвіночки.

4. Розвиток баричної чутливості (почуття ваги):

- вагові (баричні) таблички.

5. Розвиток температурного сприйняття:

- температурні таблички;

- температурні фляжки.

6. Розвиток нюхового сприйняття:

- коробочки з запахами.

7. Розвиток смакового сприйняття:

- смакові стаканчики.

8. Розвиток стереогнозіса

(стереогностичні почуття):

- геометричні тіла;

- вправи з сортування;

- таємничий (чарівний) мішечок.

9. Прогресивний матеріал:

- конструктивні трикутники;

- кольорові циліндри (без кнопок);

- біномінальний куб і тріномінальний куб;

- деканомічний квадрат, квадрат Піфагора;

- фігури, що накладаються.

Матеріал для розвитку мовлення дитина отримує задовго до того часу, як починає говорити сама. Культурне оточення, сімейне виховання, материнська прив'язаність закладають потребу в комунікації і здатність до комунікації, а її основним способом в людській культурі є мова.

Монтессорі-педагогіці і терапії поряд зі спеціальними вправами з розвитку усного та писемного мовлення, читання використовуються музичне виховання, читання книг, розучування віршів, пальчикові ігри. У разі якщо діти займаються в групі, подібні заняття можуть бути змістом «роботи в колі». В індивідуальній терапії нерідко ритуал вітання, прощання пов'язаний з особливою пісенькою або коротким віршем.

Дитина, перебуваючи в просторі Монтессорі-кімнати, розвиває предметно- практичну діяльність, отримує конкретний досвід, який вона може висловити точними поняттями, удосконалює рухи рук. Таким чином, виконання дитиною вправ практичного життя і сенсорних вправ сприяє мовному розвитку.

Крім цього, існує спеціальний розділ вправ для розвитку мови.

1. Розвиток словникового запасу. Цьому процесові відповідають тематичні набори карток із зображеннями, що мають кодування за кольором: зовнішній кант карток однієї групи має однаковий колір, внутрішній кант кодує підрозділи (теми).

2. Підготовчі вправи для освоєння навичок письма і читання:

- металеві рамки і вкладиші;

- шорсткі букви;

- фонетичні ігри.

3. Вправи для освоєння письма і читання:

- рухливий алфавіт;

- вправи для читання (наприклад, вправи по класифікації);

- вправи для аналізу слів;

- граматичні каси;

- вправи для аналізу речень

Наприклад, італійська мова належить до«фонетичних мов», тобто в ній спостерігається велика відповідність між фонетичним виглядом слова і його написанням. Тому варіант фонетичного листа - «пишу, як чую» - максимально виправданий. Проте М. Монтессорі розробляла прийоми оволодіння письмовою прамовою для дітей, які вивчають не тільки італійську мову, а й англійську. При цьому вона пропонувала для підтримки інтересу до читання і створення ситуацій стимулювання успішності готувати для читання картки зі словами, в яких є відповідність між фонетичним і графічним виглядом слова. Читання «підготовлених» слів на картках, що дитина дістає з контейнера, в якому також знаходяться і предмети, позначені цими словами, викликає у дитини інтерес і готує її до поступового переходу від конкретного до абстрактного (об'ємне зображення предмета - картка із зображенням предмета - слово, позначає предмет).

Висновки та перспекимвм подальших розвідок напряму. Доведено, що у розвитку дитини є періоди максимальної напруги її духовних здібностей і можливостей, які поза цих періодів зменшуються або ж зникають. Під час дії подібного періоду дитина має вибіркову чутливість, яка змушує її звертати увагу і концентруватися на певних сторонах довкілля і залишати інші моменти без уваги. Перспективи подальших досліджень вбачаються у дослідженні креативного навчання та його вплив на розвиток вроджених здібностей учнів.

Список джерел

1. Амодт С. Тайны нашего мозга, или почему умные люди делают глупости / С. Амодт, С. Вонг; [пер. с англ. А. Черняк]. - М.: Эксмо, 2012. - 384 с.

2. Амонашвили Ш. А. Психологические особенности усвоения второго языка младшими школьниками / Ш. А. Амонашвили // Иностранные языки в школе. - 1986. - № 2. - С. 24-26.

3. Коментар до базового компонента дошкільної освіти в Україні: наук.-метод. посіб. / Наук. ред. О. Л. Кононко. К.: Дошкільне виховання, 2003. - 243 с.

4. Ушинський К. Д. Дитячий світ: Хрестоматія / К. Д. Ушинський. - Ленінград: Видавництво Академії педагогічних наук, 1948. - 245 с.

5. Футерман З. Я. Иностранный язык в детском саду: Вопросы теории и практики / З. Я.Футерман. - Киев: Рад. шк., 1984.- 144 с.

6. Хилтунен Е. А. Практическая монтессори- педагогика: кн. для педагогов и родителей / Е. Хилтунен. - М.: ЮНИОН-паблик: АЛЬТА- ПРИНТ, 2005. - 336 с.

7. Torrance E. P. Growing up Creativity Gifted: A 22-year longitudinal study / E. P. Torrance // Creative Child and Adult Quaterly. - 1980. - V.5. - P. 148-170.

8. Torrance E. P. The Nature of Creativity as Manifest in the Testing / eds. R. Sternberg, T. Tardif. The Nature of Creativity. Cambridge: Cambridge Press, 1988. - P. 43-75.

Размещено на Allbest.ru