Шляхи формування у майбутніх та сьогоднішніх керівників навчальних закладів ґендерної компетентності до управлінської діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ТА СЬОГОДНІШНІХ КЕРІВНИКІВ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ҐЕНДЕРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДО УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Олександр Рудь

(м. Запоріжжя)

У статті розкрито психолого-педагогічний зміст і визначена структура ґендерної компетентності менеджера освіти. Описані теоретичні обгрунтування моделі процесу формування ґендерної компетентності майбутнього менеджера у вищому навчальному закладі, та у сьогоднішніх керівників освіти. Стаття призначена для науковців в області освіти - викладачів, аспірантів і студентів педагогічних і гуманітарних вузів.

Ключові слова: ґендерна компетентність, формування, професійна підготовка, модель процесу, майбутній менеджер, керівник освіти.

педагогічний ґендерний компетентність освіта

Oleksandr Rud

WA YS OF FORMING WITH THE FUTURE AND TODA Y HEADS OF EDUKATION OF GENDER COMPETENCE TO MANA GEMENT ACTIVITIES

The article reveals the psychological and pedagogical content and defines the structure of the Gender competence of the education manager. The theoretical substantiation of the model of the process offorming the Gender competence of the future manager in a higher educational institution and is described among today's heads of education. The article is intended for scientific workers in the field of education - teachers, post-graduate students (aspirants) and students of pedagogical and humanitarian universities.

Key words: Gender competence, formation, vocational training (professional training), process model, future manager, head of education.

Сьогодні вища професійна освіта України, займає провідне місце в системі підготовки професійних кадрів. В той же час, відбуваються зміни цінностей і якості професійної освіти, що обумовлено входженням українського простору, в сучасну світову систему навчання, грунтовану на ринкових стосунках. У таких умовах зростає потреба в компетентних і грамотних фахівцях, що володіють різними видами діяльності, знань, що мають високий рівень, уміннь і навичок. Один з таких практично-теоретичних-соціально- психологічних управлінських компонентів - ґендерна компетентність менеджера освіти. В цей час, актуалізується проблематика у формуванні ґендерно-індивідуального, ґендерно-компетентного стилю в управлінні майбутнього менеджера, що відповідає поставленим теоретичним і практичним завданням, вдоконалення професійної діяльності фахівців інноваційного типу, з гнучким управлінським мисленням. У сучасних умовах особа - це продукт соціального розвитку, суб'єкт культури, суб'єкт діяльності в освітньому просторі. Від цієї суб'єктної спрямованості і залежить зміст професійної активності людини - як особи. У сучасній освітній парадигмі орієнтованій на задоволення потреб особи, особливе місце займають проблеми саморозвитку, самоосвіти, самореалізації, самоідентифікації, самоствердження та самодосягнення, як самоціллі в соціумі і в науці.

У зв'язку з цим, змінюються і вимоги, що пред'являються до сучасного фахівця-менеджера, а це у свою чергу вимагає перегляду організації, змісту, форм і методів професійної підготовки студентів в педагогічних і гуманітарних ВНЗ України, з метою формування індивідуального, компетентного, концептуального і соціально-практичного та ґендерного стилю діяльності майбутнього фахівця - менеджера освіти.

Актуальність статті полягає в тому, що зараз сучасна система утворення освіти України переживає численні зміни і трансформації, в ході яких ведеться пошук відповідності між традиціями національної освіти і нововведеннями. Так, деякий час тому виникла необхідність в навчанні освітньому менеджменту та ведення модернізованої управлінської діяльності в умовах економічної і соціальної реальності, що змінюється з урахуванням ґендероорієнтованого компетентного підходу і сучасних методів навчання.

Важлива актуальність цієї тематики і багато протиріч визначили звернення до теми цієї статті-дослідження, та теми - «ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ТА СЬОГОДНІШНІХ КЕРІВНИКІВ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ҐЕНДЕРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДО УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ».

Основна мета теоретичної частини статті-дослідження, полягає в описі та розробці і реалізації науково-обгрунтованої зразкової методики викладання до формування ґендерної копетентності у сьогодняшніх керівників, так і у майбутнього менеджера освіти.

Об'єктом дослідження є - процес навчання менеджменту у вищій школі.

Предметом дослідження є - методика викладання ґендерного навчання у вищій школі.

Гіпотеза дослідження: наукове обгрунтування, розробка і реалізація майбутньої методики викладання ґендерного навчання у сучасному менеджменті, формування ґендерної компетентності в лавах вищої школи, стануть результативними та дотриманні за наступних умов:

- якщо буде обгрунтований метод до «ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ТА СЬОГОДНІШНІХ КЕРІВНИКІВ НАВЧАЛЬНИХ ЗА-

КЛАДІВ ҐЕНДЕРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДО УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ», впровадження в освітній процес ґендерних констант, ґендерних педагогічних і управлінських теорем, завдань, у період здобуття вищої освіти, і післядипломної вищої освіти;

буде обгрунтована необхідність і важливість ґендерної просвіти в навчанні менеджменту і управління на базі вищої школі;

будуть описані межі дисциплінарних областей в які входить зміст ґендерних знань у менеджменті, ґендерній теорії і ґендерній компетентності у вищій школі;

буде використана ідея у взаємодії усіх учасників процесу навчання в якості засадничої, для розробки методики та викладання ґендерних курсів, при вивченні менеджменту у вищій школі;

будуть визначені критерії, за якими необхідно оцінювати результативність методики викладання і ґендерної просвіти в навчанні менеджменту та ґендерним дисциплінам у вищій школі.

Теоретичні і методологічні підстави статті - дослідження:

міждисциплінарний стиль написання цієї статті це вже частина самого дослідження проблематики ґендера, яка дозволить використати сукупність методів, а також теоретичних концепцій і емпіричних даних в декількох гуманітарних областях: ґендерних дослідженнях, теорії навчання, філософії освіти та менеджменту.

В той же час, в процесі досягнення обгрунтованості матеріалу і ґендерної тематики, опорною і теоретичною науковою базою стали:

дослідження в області ґендерної теорії і методології (С. Бем, Ш. Берн, Е. Здравомислова, А. Темкіна, О. Вороніна, Т. Клименкова, К. Куест, Д. Зиммерман, М. Кашіна, І. Клеціна, Е. Каменська, Л. Штильова, Д. Лорбер, Ж. Липовецький, Е. Мезенцева, Е. Ярська-Смирнова та ін.) [1; 25; 26; 28];

працях, в яких позначені положення ґендерно-компетентністного підходу в педагогіці і менеджменті, до визначення результативності вищої професійної освіти (В. Байденко, І. Зимова, В. Шадриков, В. Козирєв, Н. Радіонова, А. Тряпіцина);

дослідження і практичні розробки в області менеджменту, як у зарубіжних вчених, так і вітчизняних (В. Абчук, І. Багачок, Л. Громова, A. Панфілова, J. Baldridge, N. Cambron - Mc Cabe, M. Mc Carthy, Th. Mulkeen, J. Rost, C. Schields та ін.);

дослідження в умовах ґендерного підходу в менеджменті (Ж. Липовецький, О. Чепурна, J. Kletcher, R. Kanter, B. Haslett, F. Geis, M. Carter та ін.);

робіт, що описують суть процесу навчання, а також концепції такого навчання (Л. Виготський, А. Матюшкін, A. Понукалін, М. Махмутов, І. Лернер, І. Подласний, І. Зайганов, Л. Гриценко, А. Вербицький, B. Попков, А. Коржуєв, С. Кульневич, Е. Бондаревська, В. Серіков, В. Сластьонін, В. Якунін та ін.) [11];

досліджень, в яких розглянуті деякі важливі аспекти ґендерної освіти в навчанні менеджменту у вищій школі, праці в області філософії і філософії освіти, в яких мало розкрито культурологічне міжнаціональне значення освітнього феномену - ґендер, ґендерний підхід, ґендерна теорія, ґендерна компетенція і компетентність, а також концепція діалогу в освіті (М. Бубер, М. Бахтін, С. Гессен, М. Каган, А. Валицька, Е. Гусинській, Б. Гершунський).

Обгрунтування новизни цієї тематики та необхідності формування ґендерної компетентності у майбутніх і вже діючих менеджерів освіти: сьогодні нестримно зростає значення таких умінь, які повинен мати висококваліфікований і компетентний менеджер як;

уміння гнучко аналізувати дійсність і співвідносити те, що відбувається з минулим і майбутнім, впроваджувати гнучкі новації в роботу організації;

уміння критично і гнучко мислити, необхідність в особистому вдосконаленні упродовж усього життя, з урахуванням ґендерних перетворень у «євро-соціумі» і потребі в сучасному учбовому закладі таких новацій;

формувати в собі такі гнучкі уміння і гнучкі знання в процесі навчання;

уміння брати участь в процесі лідерства і побудови гнучкої психолого-педагогичної концепції - взаємодіяти з іншими індивідами у ході спільної діяльності, метою якої є реалізація змін, що призводять до гнучкого нестандартного перетворення вже існуючих реальностей в управлінні;

адаптивне уміння спілкуватися і працювати в гурті, в єдиній команді, в єдиній ґендерокомфортній парадигмі, створюючи велику мережу зв'язків і взаємовідносин, нести строгу і особову відповідальність за управлінські рішення, що приймаються.

У нашому розумінні ґендерної тематики і завдань такого дослідження - формування ґендерної компетентності - це цілеспрямована діяльність, в результаті якої людина, магістрант, менеджер, зможе демонструвати індивідуальну освітню компетентність в ситуаціях з вираженою ґендерною складовою.

Іншими словами - це рух по напряму від ґендерної некомпетентності до ґендерної компетентності, тобто придбанню і освоєнню сучасних ґендерних знань, умінь і способів ведення психолого-ґендерно-коректної поведінки. Виділені складові і ґендерна компетентність (сформульовані, як знання і уміння), які зможуть допомогти у формуванні кінцевої мети в процесі ґендерного навчання - державних і муніципальних кадрів - ґендерно-компетентних навичок управлінця.

Сам процес формування, розвитку і становлення особи з ґендерною компетентністю може визначити три основні етапи:

Етап - формування ґендерних знань, як етап формування системи ґендерних знань, що включає освоєння базових ідей ґендерної теорії до базових ідей ґендерного підходу у сучасній практиці.

Етап - формування умінь і аналізу явищ, ситуацій ґендерної нерівності - оволодіння уміннями критичного аналізу явищ і ситуацій ґендерної нерівності в навколишньому житті, оволодіння уміннями і аналізом власних упереджень, дослідження і аналітика особової поведінки, в якій виявляються ґендерні упередження, як процес усвідомлення ситуацій, де кожен індивід, є - об'єкт, або суб'єкт демонстрації ґендерних упереджень.

Основне завдання такого етапу - навчитися помічати прояви сексизму і неосексизму у своїй поведінці, не допускаючи таких проявів в управлінському колективі, в навчанні та соціумі.

Етап - відробка навичок ґендерно-компетентної поведінки і стилю. Основне завдання цього етапу: навчитися не проявляти ґендерних упереджень не лише в поведінці і у сфері міжособових контактів, але і в процесі професійної діяльності [3; 5]. Такі етапи компетентності сприяють тому, що з'являється необхідність формувати фундаментальні ґендерно-компетентні уміння, знання і навички керівника-менеджера.

У сьогоднішніх умовах навчання менеджменту, що проводиться у ВНЗ України на ґендерно-орієнтоване компетентне навчання, формування ґендерокомпетентних фахівців знаходиться у стадії початкового розвитку і теоритезації (початкової фундаметизації). Можливо, в найближчому майбутньому вже можна буде дискутувати про такі результати і узагальнити новий сучасний унікальний досвід, але при цьому на сьогодні, одним з результативних показників такого навчання може стати - формування, а на далі сформованість в професійній ґендерній компетентності менеджера, що визначає саму міру вищої вченості в термінах залучення його до культури, традицій і принципів.

Виникненнями і проявами ґендерних відмінностей, упереджень і стереотипів, міждисциплінарними компетентностями в соціумі, медіа і освіті займається міждисциплінарна галузь знань - ґендерні дослідження.

Виділимо деяких авторів, що розглядали ґендерну проблематику в таких науках, як історія, культурологія, політологія, психологія, соціологія, філологія, філософія, економіка, мовознавство (Н. Пушкарьова, А. Усманова, М. Литовська, О. Вороніна, С. Ушакін, Ш. Берн, И. Кльоціна, К. Уест, Д. Зиммерман, Е. Здравомислова, А. Темкіна, Е. Мещеркіна, С. Шабурова, Е. Ярська-Смирно- ва, О. Демідова, Дж. Батлер, Е. Гросс, І. Жеребкіна, Е. Мезенцева, Е. Горошко, V. Valian, Sh. M. Park, J. Glazer-Raymo, J. Quinn, E. Bensimon, R. Toutkoushian, D. Tannen та ін.) [14; 28; 29; 30; 31; 32; 33; 34; 35; 36].

За результатами нашого аналізу і джерел визначена нечисленність авторів-дослідників у ґендероорієнтованої педагогіці і менеджменті, такі як: Е. Каменська, Л. Штильова, що є необхідністю подальшого дослідження ґендерної проблематики у зв'язку з її недостатністтю та маловивченням [15; 16; 26].

Поняття «ґендерна компетенція» і «ґендерна компетентність» відсутня в теорії і методиці навчання менеджменту. Але в той же час, у рамках соціологічного і філософського напряму ґендерної теорії, в ґендерній педагогіці використовується визначення «ґендерної чутливості», яке визначає усвідомлення і розуміння поведінки, самовираження навколишніх людей незалежно від їх приналежності до певної статі (Л. Штилева, J. Cooper, J. Koch, B. Irby, G. Brown) [25]. Саме у зарубіжних дослідженнях найчастіше використовується поняття «Ґендерної обізнаності» («Gender awareness»), що іменується, як усвідомлена поведінка і самовираження навколишніх людей незалежно від їх статтевої приналежності до певної статі, що свідчить про його ідентичність, і поняттю «Гендерної чутливості» (A. Aleman, K. Renn).

«Гендерна компетентність» - соціально-психологічна характеристика людини, що дозволяє їй бути ефективною в системі між- статевої взаємодії.

Ґендерна компетентність сучасної особи включає:

знання про існуючі ситуації ґендерної нерівності, чинники і умови, що їх викликають;

уміння помічати і адекватно оцінювати ситуації ґендерної нерівності в різних сферах життєдіяльності;

здатність не проявляти у своїй поведінці ґендерно-дискримінаційних практик;

здатність вирішувати ґендерні проблеми і конфлікти, якщо вони виникають.

Іншими словами, ґендерна компетентність - це здатність чоловіків і жінок помічати ситуації ґендерної нерівності в житті, що оточує їх; протистояти сексистським, дискримінаційним діям і впливам; самим не створювати ситуації ґендерної нерівності [3; 5].

Ґендерну компетентність в управлінні освітою ми можемо трактувати як: готовність менеджера до методу гнучких, психолого-педагогічних завдань, готовністю виявляти умови і прояви ґендерних стереотипів, як в педагогічному колективі, так і в управлінській діяльності. Ґендерна компетентність майбутнього менеджера, повинна формуватися і в процесі навчання у ВНЗ, грунтуватися на сучасних знаннях в області ґендерної теорії, уміннях, а також на основі професійно-особових і ціннісних характеристиках, які накопичуються до розв'язання ґендерної проблематики.

Ґендероорієнтировий досвід також може передаватися від наставників, викладачів, соціального середовища, у період проходження педагогічної практики і практики управління, а також шляхом дослідження культорологічно-історичного підходу до вивчення цієї тематики. На наш погляд, ґендерна компетентність майбутнього менеджера освіти може бути досягнута за умови розуміння ґендерно-діяльністної компетенції у взаємовідносинах з оточенням, а також імплементації особової ґендерної компетенції, як оцінки власного стереотипного сприйняття до ґендеру і шляхів до ґендерної компетентності, до знань, до умінь і до навичок.

У вивченні менеджменту, необхідно актуалізувати і знайти можливість до сприяння і формування ґендерної компетентності майбутнього керівника, адже на сьогодні сама система ґендерної просвіти і ґендероорієнтировані предмети відсутні зовсім. Результат дослідження і пошуку існуючих методик і розробок говорить про те, що в організації учбового процесу - ґендерного навчання студентів, роботи із студентами, вказує на те, що відповідних фундаментальних матеріалів в області ґендерної тематики, як курсу ґендерної проблематики менеджменту і ґендерної компетентності в управлінні - теж не представлені взагалі.

Так само незначність матеріалів і в дисертаційних дослідженнях, які могли б стати основою для створення методичної бази, до проведення ґендерного навчання майбутніх менеджерів в утворенні нової вищої школи, що відповідно могло б стати формуванням у майбутніх фахівців ґендерних знань і умінь. Послідовно розроблена і представлена методика впровадження у процес навчання ґендерних знань в учбові програми менеджменту, припускає цілеспрямовану попередню підготовку, глибокі знання в області ґендерної теорії з боку дослідників, членів учбово-виховного та педагогічного процесу, а також з боку самих студентів, їх зацікавленістю цією тематикою, як змістовний сучасний рудимент майбутнього компетентного керівника освітою. Крім того, подібне проектування змісту освіти припускає іншу організацію учбового процесу, гнучкі методи і гнучкі психолого-педагогічні підходи у вивченні таких міждисциплінарних матеріалів, дисциплін та наук [2; 4; 10; 12; 24].

Отже, на наш погляд у вивченні і викладанні професійного менеджменту, необхідно планомірно впроваджувати ґендерних навчання (ґендерну просвіту) у рамках: окремих курсів або програм, рекомендацій і методичних розробок, у галузях: ґендерних досліджень, ґендерної педагогіки, ґендерного менеджменту, ґендерного аудиту, ґендерної соціології, ґендерної психології, що необхідно і важливо для майбутніх управлінців та сучасного керівника освітою, в умовах магістратури, а для існуючих менеджерів-управлінців освітою, в полі організації та профорієнтації, та на базі після- дипломної професійної освіти.

Приведемо приклади із зарубіжних дослідниць впровадження ґендерної теорії в сферу освіти та навчання менеджменту, а також вплив ґендерних відмінностей на професійну діяльність зарубіжних менеджерів, їх ґендерну компетенцію і ґендерну компетентність, частина яких представлена у сучасних наукових джерелах: «British Journal of Administrative Management», «Journal of Management Education», «Journal of Management Development», «International Journal of Educational Management», «Review of Higher Education», «Gender, Work, and Organization», «Journal of Education for Business», «Gender and Education», «Women in

Management Review» [29; 30; 31; 32; 33; 34; 35]. І це не весь перелік інструментальних знань, які значно сприяють інформуванню та формуванню обізнанності в ґендерній тематиці, та у ґендерній компетентності зарубіжного менеджменту і його досвіду.

Необхідно позначити принципову відмінність між поняттям ґендерних курсів (ґендерна просвіта) і дисципліни - «Ґендерні дослідження», «Ґендерний менеджмент», «Ґендерна педагогіка» і так далі: дисципліна є галуззю наукового знання, тоді як курс (ґендерна просвіта) є її повним або частковим викладом. З вищесказаного очевидно, що вживання поняття «Ґендерні курси» в множині є позначення часткового викладу дисципліни «Ґендерні дослідження», «Ґендерний менеджмент», «Ґендерна педагогіка» в її прикладних аспектах.

Іншими словами, ґендерні курси в підходах до навчання освітньому менеджменту, є виклад основ дисципліни «Ґендерні дослідження», «Ґендерний менеджмент», «Ґендерна педагогіка» із залученням областей менеджменту. В якості його вивчення подібні курси можуть іменуватися як «Ґендерні дослідження і менеджмент», «Ґендерні дослідження і управління», «Ґендерні аспекти в менеджменті», «Основи формування ґендерної компетенції і компетентності у керівників освіти» та ін., що вказує на його прикладне значення.

Наукова стаття-дослідження спрямована нами на розробку і методику викладання ґендерної підготовки у студентів з метою формування ґендерної компетентності у вивченні менеджменту магістрантів в вищій школі, з його повним або частковим викладом, а також можливістю і реалізацією цієї методики для перепідготовки сьогоднішніх менеджерів в управлінні освітою. Це диктує дуже актуальні звернення до проблеми і наукового обгрунтування, розробки і реалізації методики викладання ґендерних читань у вивченні менеджменту у вищій школі, що вимагає вирішення, на наш погляд, наступних протиріч між:

необхідністю сприяти формуванню ґендерної компетентності в навчанні освітньому менеджменту у ВНЗ і відсутністю відповідної методики навчання;

не розробленістю методичного забезпечення для навчання висококваліфікованих фахівців в управлінських областях діяльності, і відсутністю відповідних методичних розробок у викладанні освітнього менеджмента, з урахуванням ґендероорієнтованого підходу.

Ми вважаємо що, досягнення поставленої мети припускає рішення наступних завдань:

опис ціннісних підстав навчання ґендерної компетентності в менеджменті;

опис практики проведення ґендерної просвіти в навчанні у вищій школі для майбутніх керівників і таких, що вже відбулися як менеджери-керівники;

визначення місця ґендерного навчання в менеджменті у вищій школі;

визначення цілей ґендерної просвіти і обгрунтування вибору змісту навчання, організацію учбового процесу, форм і методів навчання, учбової взаємодії усіх учасників процесу, а також оцінки критеріїв результативності методики викладання ґендерного напряму в навчанні менеджменту у педагогічному і гуманітарному вузі.

формуванню у студентів сучасного підходу і здатності до ґендерного навчання, вивчення ґендерних аксіом та компонентів і ґендерних компетенцій, завдань ґендерної компетентності, що є запорукою успіху у майбутнього менеджера освіти.

Висновки

Для досягнення мети і рішення поставлених завдань необхідно використати комплекс науково-навчальних методів таких як: теоретичний аналіз і узагальнення вітчизняних і зарубіжних джерел, з ґендерної проблематики, що вивчається; емпіричні методи збору і аналізу даних, обзерваційній - включаючи спостереження; опитувально-діагностичні - бесіда, експериментальні - педагогічний експеримент; контент-аналіз, якісна інтерпретація даних, підсумовування результатів контенту і підведення підсумків ґендерного дослідження.

Застосування вищезгаданих емпіричних методів та збору даних дозволить проаналізувати результативність якісного ґендерного навчання, а також у продовж цього спостерігати якісні зміни в системі цінностей студентів, які неможливо фіксувати за допомогою формалізованої системи оцінок. Так само використання подібних емпіричних і теоретичних методів збору даних дозволить описати процес і досвід викладання ґендерних технологій у вивченні менеджменту у вищих навчальних закладах України, і так само реалізувати ґендерну програму в перепідготовці ґенедероорієнтованих компетентних фахівців в управлінні, - як сьогодні, так і в майбутньому.

Література

1. Беем С. Трансформация дебатов о половом неравенстве / С. Беем // Феминизм и гендерные исследования : хрестоматия / под общ. ред. В. И. Успенской. - Тверь : Алексей Ушаков и Ко, 1999. - С. 68-82.

2. Богачек И. А. О методологии подготовки магистров управления / И. А. Богачек // Концептуальные аспекты управления персоналом : материалы всерос. нау.-практ. конф. - СПб : Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена. - С. 128-130.

3. Булавина Т. В. Эссенциализм / Т. В. Булавина // Словарь гендерных терминов / под ред. A. A. Денисовой. - М. : Информация-21 век, 2002. -С. 246-248.

4. Веретенникова Л. А. Обучение менеджеров образования истории науки управления (в многоуровневой системе педагогического образования) : автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.01 / Л. А. Веретенникова. - Барнаул, 1996. - 18 с.

5. Гіденс Е. Соціологія / Е. Гіденс ; пер. з англ. В. Шовкун, А. Олійник ; наук. ред. О. Іващенко. - К. : Основи, 1999. - 726 с.

6. Говорун Т. В. Ґендерна психологія : навч. посіб. / Т. В. Говорун, О. М. Кікінеджі. - К.: Академія, 2004. - 307 с.

7. Грабовська Т. О. Шляхи гуманізації відносин педагогів с учнями / Т. О. Грабовська // Навчально-методичні проблеми формування оптимального педагогічного клімату в шкільному колективі. - К. : МАУП, 199. - 134 с.

8. Гершунский Б. С. Философия образования для 21 века / Б. С. Гер- шунский. - М. : Совершенство, 1998.

9. Гессен С. И. Основы педагогики. Введение в прикладную философию / С. И. Гессен. - М. : Школа Пресс, 1995. - 448 с.

10. Демидова O. P. Гендерные исследования : программа курса / О. Р. Демидова. - СПб. : Изд-во европ. ун-та, 2002.

11. Загайнов И. А. Формирование гендерной компетенции педагога в процессе профессиональной подготовки : автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / И. А. Загайнов. - Йошкар-Ола, 2007. - 23 с.

12. Зимина Е. Ю. Развитие управленческой компетентности будущего педагога профессиональной школы : автореф. дис. ... канд. пед. наук / Е. Ю. Зимина. - Екатеринбург, 2004. - 24 с.

13. Клёцина И. С. Развитие гендерной компетентности государственных и муниципальных служащих в процессе гендерного образования [Электронный ресурс] / И. С. Клёцина. - Режим доступа : http:// humanpsy.ru/klyotsina/gender-competentnost

14. Клёцина И. С. Развитие гендерной компетентности государственных и муниципальных служащих в процессе гендерного образова- ния / И. С. Клёцина // Женщина в российском обществе : науч. журн.2007. - № 3 (44). - C 60-65.

15. Каменская Е. Н. Гендерная компетентность педагога / Е. Н. Каменская // Изв. Юж. федер. ун-та. Сер. Пед. науки. - 2009. - № 2. - С. 44-49.

16. Каменская Е. Н. Гендерный подход в педагогике : дис... д-ра пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика» / Е. Н. Каменская. - Ростов н / Д, 2006. - 385 с.

17. Мунтян І. С. Ґендерний підхід у професійній підготовці студентів вищих педагогічних закладів : дис. ... канд. пед. наук : спец.13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / І. С. Мунтян. - Одеса, 2004. - 221 с.

18. Нежинська О. О. Психологічні умови формування ґендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів : автореф. дис. ... канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / О. О. Нежинська ; ДВНЗ «УМО». - К., 2011. - 20 с.

19. Приходькіна Н. О. Специфіка тендерного підходу в навчанні / Н. О. Приходькіна // Пед. науки : наук. зб. - Суми : СумДПУ ім. А. Макаренка, 2007. - С. 324-328.

20. Радзивилова М. А. Структура гендерной компетентности педагога / М. А. Радзивилова // Пед. образование. - 2009. - №9. - С. 5.

21. Рожкова С. В. Гендерная компетенция педагога [Электронный ресурс] / С. В. Рожкова, В. В. Мошненко // Преподаватель высшей школы в XXI веке : материалы Междунар. науч.-практ. Интернет-конф., 15 дек. 2007 г. - 31 марта 2008 г. - Ростов н / Д : Ростов. гос. ун-т путей сообщения, 2008. - Режим доступа : http://t21.rgups.ru/doc2007/1/16.doc

22. Словарь гендерных терминов / под ред. А. А. Денисовой. - М. : Информация - XXI век, 2002. - С. 21.

23. Столярчук Л. И. Ґендерное образование: теоретические аспекты / Л. И. Столярчук / Среднее проф. образование. - 2005. - № 8. - С. 48-49.

24. Топузова А.Н. Формирование профессионального мышления у студентов управленческих специальностей в вузе : автореф. дис. . канд. пед. наук.:спец. 13.00.08 / А. Н. Топузова. - Магнитогорск, 2004. - 24 с.

25. Уэст К. Создание гендера / К. Уэст, Д. Зиммерман // Феминизм и гендерные исследования : хрестоматія / под. общ. ред. В. И. Успенской.

26. Тверь : Изд-во «Алексей Ушаков и Ко», 1999. - С. 32-52.

27. Штылева JI. B. Педагогика и гендер: развитие гендерных подходов образовании [Электронный ресурс] / Л. В. Штылева // Женщина в рос. об-ве. - 2000. - № 3. - Режим доступа : http://wvvw.ivanovo.ac.ru/ winl251/jornal/

28. Цокур О. С. Щодо здобутків і перспектив розвитку тендерних досліджень в галузі теорії і методики професійної освіти майбутніх фахівців / О. С. Цокур // Наук. вісн. Півден.-укр. держ. пед. ун-ту ім. К. Д. Ушинського. - Одеса, 2005. - Вип. 9-10. - С. 5-10.

29. Ярская-Смирнова Е. Неравенство или мультикультурализм / Е. Ярская-Смирнова // Высш. бразование в России. - 2001. - № 4. - С. 102-109.

30. Analoui F. Teachers as managers: an exploration into teaching styles / F. Analoui // International journal of educational management. - 2010. - Vol 9 (5). - Р. 16-19.

31. Bown L. Beyond the degree: men and women at the decision-making levels in British higher education / L. Bown // Gender and education. - 1999. Vol.11 (1). - Р. 5-25.

32. Campbell P. B. Research and evaluation on gender equity in education / P. B. Campbell // Defining and redefining Gender equity in education / Ed. by J. Koch, B. Irby. -Greenwich ; Connecticut: Information Age Publ., 2002.Р 29-39.

33. Centra J. A. Is there Gender bias in student evaluations of teaching? / J. A. Centra // Journal of higher education. - 2000. - Vol.71. - Р. 17-33.

34. Constanti P. Higher education teachers and emotional labour / Р. Constanti, P. Gibbs // International journal of educational managemen. - 2004. - Vol.18 (4). - Р. 243-249.

35. Constantinople А. The chilly climate: facts or artifacts / А. Constantinople, R. Cornelius, J. Gray // Journal of higher education. - 988. - Vol.59 (5). - Р. 527-550.

36. Crombie G. Students' perceptions of their classroom participation and instructor as a function of gender and context / G. Crombie, S. W. Pyke // Journal of higher education. - 2003. - Vol. 74 (1). - Р. 51-76.

37. Scott J. W. Gender and the Politics of History. / J. W. Scott. - New York : Columbia Univ. Press, 1988. - 24 р.

Размещено на Allbest.ru